Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Красноперекопський район перейменовано на Перекопський район, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
| Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Перекопський район АР Крим ліквідовується, набрав чинності з 7 вересня 2023 року. |
Переко́пський райо́н (рос. Красноперекопский район, крим. Or Qapı rayonı) — колишній район, розташований у північній частині Автономної Республіки Крим, зараз у складі Перекопського району.
| Перекопський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
 | |
| Район на карті Автономна Республіка Крим | |
| Основні дані | |
| Країна: |  Україна |
| Область: | Автономна Республіка Крим |
| Код КОАТУУ: | 122300000 |
| Утворений: | 1935 |
| Населення: | ▲ 29589 (на 1.01.2019) |
| Площа: | 1231 км² |
| Густота: | 24 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-6565 |
| Поштові індекси: | 96000—96052 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | м. Яни Капу |
| Сільські ради: | 12 |
| Села: | 38 |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Осінсяну Олег Миколайович |
| Голова РДА: | Кубалов Казбек Таймуразович |
| Вебсторінка: | krpero.rk.gov.ru |
| Адреса: | 96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, пл. Героїв Перекопу, 1, 2-12-21 |
| Мапа | |
| | |
|
| |
На півночі омивається озером Сиваш, на заході — Каркінітською затокою Чорного моря.
12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Красноперекопський район» на «Перекопський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України.
Географія
Красноперекопський район розташований на півночі Автономної республіки Крим і займає площу — 1231 км².
Район межує:
- з півночі — із землями Армянської міськради;
- з півдня — з Первомайським районом;
- з південного заходу — з Роздольненським районом;
- з південного сходу — з Джанкойським районом.
Із заходу землі району омиває Каркінітська затока Чорного моря, зі сходу — води Сиваша.
З південного сходу на південний захід район перетинає сухоріччя Криму — Чатирлик із припливом Воронцовку, в гирлі якого є ставки рибницького господарства.
У районі 8 великих солоних озер: Айгульське, Ян-Гул, Старе, , , , Кругле та Чайка, які є місцями розробки солі. Води Сиваша, що омиває район зі східного боку, також багаті мінеральними солями: хлористого магнію, калію, брому та ін.
Район перетинають: автомагістраль E97 (Сімферополь-Херсон), залізнична гілка Джанкой-Херсон, Північно-Кримський канал.
Рельєф району рівнинний.
На території акваторії Каркінітської затоки, що належить до району, розташований Каркінітський орнітологічний державний заказник, заснований у 1978 із загальною площею 27 646 га.
Історія
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і, в складі Джанкойського повіту (перетвореного з Перекопського) був утворений Ішуньський район, а 1922 року повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ
Кримської АРСР були внесені зміни, внаслідок яких округи були скасовані, Ішуньський район скасований, а населені пункти передали до складу Джанкойського району. Постановою ВЦВК від 30 жовтня 1930 Ішуньського район був відновлений, а 1938 року перейменовано на Червоно-Перекопський, з центром у селі Армянськ.
1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР. З 1991 року — у складі незалежної України.
У березні 2014 року район анексований Російською Федерацією.
Економіка
Сільське господарство району спеціалізується на вирощуванні зернових культур (35169 га ріллі). У районі працює 14 сільськогосподарських підприємств і 65 фермерських господарств.
Промислові підприємства району: ЗАТ «Красноперекопський рисовий завод», Красноперекопська філія СП «Сімферопольський консервно-сушильний завод», консервний завод ТОВ «Скіф» та ін.
Соціальна сфера
У районі діють 16 загальноосвітніх шкіл; центр дитячої і юнацької творчості, 12 сільських будинків культури, 17 сільських клубів-філіалів, 31 бібліотека. 5 колективів художньої самодіяльності мають звання «народний» і «зразковий»; є танцювальний колектив «Сувенір».
Склад району
До складу Красноперекопського району входить 12 сільських рад, які об'єднують 38 сіл.
У дужках наведені історичні назви сіл, що були змінені в 1945-49 роках після депортації кримських народів.
|
|
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 15 294 | 3284 | 2547 | 4703 | 3401 | 1325 | 34 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 16 549 | 3096 | 2462 | 4381 | 3997 | 2458 | 155 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р.
| 2001 | 2014 | |||
| чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
|---|---|---|---|---|
| українці | 13 822 | 43,4 | 7 994 | 32,3 |
| росіяни | 10 587 | 33,2 | 10 138 | 41,0 |
| кримські татари | 5 477 | 17,2 | 4 014 | 16,2 |
| білоруси | 397 | 1,2 | 240 | 1,0 |
| цигани | 323 | 1,0 | 379 | 1,5 |
| татари | 248 | 0,8 | 1 286 | 5,2 |
| молдовани | 204 | 0,6 | 93 | 0,4 |
Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)
| українська | російська | кримськотатарська | |
|---|---|---|---|
| Красноперекопський район | 26,8 | 53,3 | 15,5 |
| Братська сільрада | 42,0 | 38,9 | 17,8 |
| Вишнівська сільрада | 34,6 | 48,2 | 13,7 |
| Воїнська сільрада | 12,8 | 51,7 | 27,1 |
| Іллінська сільрада | 28,9 | 64,1 | 5,9 |
| Ішунська сільрада | 28,7 | 62,6 | 5,4 |
| Красноармійська сільрада | 19,3 | 45,4 | 23,2 |
| Магазинківська сільрада | 20,2 | 59,1 | 16,0 |
| Новопавлівська сільрада | 27,7 | 40,4 | 31,0 |
| Орлівська сільрада | 32,7 | 39,0 | 20,8 |
| Почетненська сільрада | 42,8 | 49,7 | 5,2 |
| Совхозненська сільрада | 25,6 | 70,8 | 3,1 |
| Філатівська сільрада | 26,6 | 49,0 | 16,7 |
Пам'ятки
У Красноперекопському районі Криму нараховується 22 пам'ятки історії, всі — місцевого значення.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 14 травня 2010 року № 745/2010-рп «Про призначення К.Кубалова головою Красноперекопської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
- . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 30 липня 2014.
- История Городов и Сёл. Том Крым, стр. 197–202. Куйбышево. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 30 липня 2014.
- Население и промышленность. И.М.Саркизов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=() - . Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 31 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 11.11.2013. Процитовано 1 липня 2013.
- Административно-территориальное деление Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2013.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Красноперекопський район |
- Управління освіти і у справах дітей Красноперекопської РДА [ 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- стаття Красноперекопський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
| Армянськ | Сиваш Херсонська область (Чаплинський район) | Сиваш Херсонська область (Новотроїцький район) |
| Чорне море | Джанкойський район | |
| Роздольненський район | Первомайський район | Джанкойський район |
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Postanova VRU vid 12 05 2016 roku 1352 VIII zgidno z yakoyu Krasnoperekopskij rajon perejmenovano na Perekopskij rajon vvoditsya v diyu z 7 veresnya 2023 roku Pidpunkt 1 punktu 3 postanovi VRU 807 IX vid 17 07 2020 zgidno z yakim Perekopskij rajon AR Krim likvidovuyetsya nabrav chinnosti z 7 veresnya 2023 roku Pereko pskij rajo n ros Krasnoperekopskij rajon krim Or Qapi rayoni kolishnij rajon roztashovanij u pivnichnij chastini Avtonomnoyi Respubliki Krim zaraz u skladi Perekopskogo rajonu Perekopskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaRajon na karti Avtonomna Respublika KrimOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Avtonomna Respublika KrimKod KOATUU 122300000Utvorenij 1935Naselennya 29589 na 1 01 2019 Plosha 1231 km Gustota 24 osib km Tel kod 380 6565Poshtovi indeksi 96000 96052Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m Yani KapuSilski radi 12Sela 38Rajonna vladaGolova radi Osinsyanu Oleg MikolajovichGolova RDA Kubalov Kazbek TajmurazovichVebstorinka krpero rk gov ruAdresa 96000 Avtonomna Respublika Krim m Krasnoperekopsk pl Geroyiv Perekopu 1 2 12 21MapaPerekopskij rajon u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi rajoni z nazvoyu Krasnoperekopskij rajon Na pivnochi omivayetsya ozerom Sivash na zahodi Karkinitskoyu zatokoyu Chornogo morya 12 travnya 2016 roku Verhovna Rada Ukrayini perejmenuvala Krasnoperekopskij rajon na Perekopskij Postanova pro perejmenuvannya nabere chinnosti pislya povernennya timchasovo okupovanoyi teritoriyi Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopolya pid zagalnu yurisdikciyu Ukrayini GeografiyaKrasnoperekopskij rajon roztashovanij na pivnochi Avtonomnoyi respubliki Krim i zajmaye ploshu 1231 km Rajon mezhuye z pivnochi iz zemlyami Armyanskoyi miskradi z pivdnya z Pervomajskim rajonom z pivdennogo zahodu z Rozdolnenskim rajonom z pivdennogo shodu z Dzhankojskim rajonom Iz zahodu zemli rajonu omivaye Karkinitska zatoka Chornogo morya zi shodu vodi Sivasha Z pivdennogo shodu na pivdennij zahid rajon peretinaye suhorichchya Krimu Chatirlik iz priplivom Voroncovku v girli yakogo ye stavki ribnickogo gospodarstva U rajoni 8 velikih solonih ozer Ajgulske Yan Gul Stare Krugle ta Chajka yaki ye miscyami rozrobki soli Vodi Sivasha sho omivaye rajon zi shidnogo boku takozh bagati mineralnimi solyami hloristogo magniyu kaliyu bromu ta in Rajon peretinayut avtomagistral E97 Simferopol Herson zaliznichna gilka Dzhankoj Herson Pivnichno Krimskij kanal Relyef rajonu rivninnij Na teritoriyi akvatoriyi Karkinitskoyi zatoki sho nalezhit do rajonu roztashovanij Karkinitskij ornitologichnij derzhavnij zakaznik zasnovanij u 1978 iz zagalnoyu plosheyu 27 646 ga IstoriyaPislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu peretvorenogo z Perekopskogo buv utvorenij Ishunskij rajon a 1922 roku poviti otrimali nazvu okrugiv 11 zhovtnya 1923 zgidno z postanovoyu VCVK v administrativnij podil Ishunskij rajon na karti Krimskogo statistichnogo upravlinnya 1922 rik Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini vnaslidok yakih okrugi buli skasovani Ishunskij rajon skasovanij a naseleni punkti peredali do skladu Dzhankojskogo rajonu Postanovoyu VCVK vid 30 zhovtnya 1930 Ishunskogo rajon buv vidnovlenij a 1938 roku perejmenovano na Chervono Perekopskij z centrom u seli Armyansk 1954 roku u skladi Krimskoyi oblasti buv priyednanij do Ukrayinskoyi RSR Z 1991 roku u skladi nezalezhnoyi Ukrayini U berezni 2014 roku rajon aneksovanij Rosijskoyu Federaciyeyu EkonomikaSilske gospodarstvo rajonu specializuyetsya na viroshuvanni zernovih kultur 35169 ga rilli U rajoni pracyuye 14 silskogospodarskih pidpriyemstv i 65 fermerskih gospodarstv Promislovi pidpriyemstva rajonu ZAT Krasnoperekopskij risovij zavod Krasnoperekopska filiya SP Simferopolskij konservno sushilnij zavod konservnij zavod TOV Skif ta in Socialna sferaU rajoni diyut 16 zagalnoosvitnih shkil centr dityachoyi i yunackoyi tvorchosti 12 silskih budinkiv kulturi 17 silskih klubiv filialiv 31 biblioteka 5 kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti mayut zvannya narodnij i zrazkovij ye tancyuvalnij kolektiv Suvenir Sklad rajonuDokladnishe Administrativnij ustrij Krasnoperekopskogo rajonu Do skladu Krasnoperekopskogo rajonu vhodit 12 silskih rad yaki ob yednuyut 38 sil U duzhkah navedeni istorichni nazvi sil sho buli zmineni v 1945 49 rokah pislya deportaciyi krimskih narodiv Bratska silska rada Bratske Yalan Tush Poltavske Dzhan Sakal Mangit Svatove Sultanash Vishnivska silska rada Vishnivka Tarhan Zelena Niva Sasik Kiyat Kripke Kuchyuk Kiyat Utkine Bosterchi Voyinska silska rada Voyinka Istochne Adij Kijgach Illinska silska rada Illinka Vilor do 1920 r Yani Dzhelishaj Voroncivka Kish Kara Kurganne Biyuk Kish Kara Traktove Kalanchak Ishunska silska rada Ishun Novoribacke As Tankove Krasnoarmijska silska rada Mirza Koyash Nadezhdine Togun Smushkine Urzhine Magazinska silska rada Magazinka Magazi Bogachivka Baj Sari Novooleksandrivka Alchin Novoivanivka Dzhanilar Novopavlivska silska rada Novopavlivka Adij Kijgach Dolinka Kuchuk Mamshak Privilne Berdi Bolat Orlivska silska rada Orlivske Baj Bolush Znam yanka Tatar Kutuke Novomikolayivka Biyuk Mamchik Shatri Bozgana Pochetnenska silska rada Pochetne Tuzla P yatihatka Sovhoznenska silska rada Karakul Risove Tavrijske Kart Kazak Filativska silska rada Filativka Karpova BalkaNaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 15 294 3284 2547 4703 3401 1325 34Zhinki 16 549 3096 2462 4381 3997 2458 155Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki34 85 155 55 80 84 182 200 75 79 508 485 70 74 860 585 65 69 908 918 60 64 1200 596 55 59 775 799 50 54 956 1088 45 49 1066 1307 40 44 1242 1211 35 39 1132 1034 30 34 972 1151 25 29 1035 1224 20 24 1102 1323 15 20 1360 1426 10 14 1364 1065 5 9 944 793 0 4 788 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 r ta 2014 r 2001 2014chiselnist chastka chiselnist chastka ukrayinci 13 822 43 4 7 994 32 3rosiyani 10 587 33 2 10 138 41 0krimski tatari 5 477 17 2 4 014 16 2bilorusi 397 1 2 240 1 0cigani 323 1 0 379 1 5tatari 248 0 8 1 286 5 2moldovani 204 0 6 93 0 4 Etnomovnij sklad naselenih punktiv rajonu ridni movi naselennya ukrayinska rosijska krimskotatarskaKrasnoperekopskij rajon 26 8 53 3 15 5Bratska silrada 42 0 38 9 17 8Vishnivska silrada 34 6 48 2 13 7Voyinska silrada 12 8 51 7 27 1Illinska silrada 28 9 64 1 5 9Ishunska silrada 28 7 62 6 5 4Krasnoarmijska silrada 19 3 45 4 23 2Magazinkivska silrada 20 2 59 1 16 0Novopavlivska silrada 27 7 40 4 31 0Orlivska silrada 32 7 39 0 20 8Pochetnenska silrada 42 8 49 7 5 2Sovhoznenska silrada 25 6 70 8 3 1Filativska silrada 26 6 49 0 16 7Pam yatkiDokladnishe Pam yatki istoriyi Krasnoperekopskogo rajonu U Krasnoperekopskomu rajoni Krimu narahovuyetsya 22 pam yatki istoriyi vsi miscevogo znachennya PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 14 travnya 2010 roku 745 2010 rp Pro priznachennya K Kubalova golovoyu Krasnoperekopskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Avtonomnoyi Respubliki Krim Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 29 travnya 2016 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2012 Procitovano 30 lipnya 2014 Istoriya Gorodov i Syol Tom Krym str 197 202 Kujbyshevo Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 30 lipnya 2014 Naselenie i promyshlennost I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Arhiv originalu za 7 sichnya 2014 Procitovano 31 lipnya 2013 Arhiv originalu za 11 11 2013 Procitovano 1 lipnya 2013 Administrativno territorialnoe delenie Kryma Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 4 veresnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 31 bereznya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krasnoperekopskij rajonUpravlinnya osviti i u spravah ditej Krasnoperekopskoyi RDA 19 veresnya 2012 u Wayback Machine ros stattya Krasnoperekopskij rajon Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Armyansk Sivash Hersonska oblast Chaplinskij rajon Sivash Hersonska oblast Novotroyickij rajon Chorne more Krasno perekopsk Dzhankojskij rajonRozdolnenskij rajon Pervomajskij rajon Dzhankojskij rajonCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi