Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Саки Са ки крим Saq місто в Україні у складі Євпаторійського району

Саки (місто)

Саки (місто)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Саки.

Са́ки (крим. Saq) — місто в Україні у складі Євпаторійського району Автономної Республіки Крим, колишній адміністративний центр Сакського району. Розташоване в північно-західній частині Кримського півострова, на березі Каламітської затоки Чорного моря і Сакського озера за 50 км від Сімферополя (автошлях Р25) і за 18 км від Євпаторії.

Саки
image image
Герб Сак Прапор Сак
image
Основні дані
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
(окупована й анексована Росією)
Район Євпаторійський район
Засноване XIV століття
Статус міста від 1952 року
Населення ▼23 391 (на 2014 рік)
 - повне ▼23 391 (на 2014 рік)
Площа 28.74 км²
Густота населення 813.88 осіб/км²
Поштові індекси 96500-96509
Телефонний код +380-6563
Координати 45°08′ пн. ш. 33°36′ сх. д. / 45.133° пн. ш. 33.600° сх. д. / 45.133; 33.600Координати: 45°08′ пн. ш. 33°36′ сх. д. / 45.133° пн. ш. 33.600° сх. д. / 45.133; 33.600
Висота над рівнем моря 18 м
Водойма Чорне море, Сакське озеро
Назва мешканців сакі́вець, сакі́вка, сакі́вці або сакчанин, сакчанка, сакчани
Міста-побратими image Гомель
image Щигри
image Вельс
image Долина
Відстань
Найближча залізнична станція Саки
До обл./респ. центру
 - фізична 44 км
 - залізницею 70 км
 - автошляхами 50,1 км
До Києва
 - фізична 632 км
 - залізницею 877 км
 - автошляхами 801 км
Міська влада
Адреса 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15
Вебсторінка Сакська міськрада

image Саки у Вікісховищі

Мапа
image
image
Саки
image
image
Саки

У 1979 році населений пункт Саки був віднесений до категорії міст обласного підпорядкування, а в 1997 року йому був наданий статус України.

Історія

Історики поки не можуть дати точної відповіді на питання про те, коли вперше з'явилося поселення на місці нинішнього міста Саки. У часи Кримського ханства Саки представляли собою невелике село, що входило у володіння знатного кримського роду Мансур. Походження назви можливо від назви племен саків, що проживали в цих місцях у давні часи.

У роки Кримської війни недалеко від Сак, між озерами Сакським і Кизил-Яр, висадилася величезна армія військ коаліції, та сама, що тримала багато місяців в облозі Севастополь. А на початку лютого 1855 тут зосереджувалися війська генерала С. А. Хрульова перед штурмом укріплень ворога в Євпаторії. Під час обстрілу противником селище Саки було зруйновано.

За даними на 1864 рік у казенному російському, грецькому, татарському селі Євпаторійського повіту Таврійської губернії мешкало 403 особи (227 чоловіків та 176 жінок), налічувалось 59 дворових господарства, існувала православна церква, 2 мечеті, поштова станція, мінеральні грязі й грязелікувальний заклад.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Сакської волості, мешкало 155 осіб, налічувалось 32 дворових господарства, існували православна церква, мечеть, лікарня, казенна станція, земська станція, етапне приміщення, 4 лавки, 2 пекарні, соляний промисел.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1228 осіб (668 чоловічої статі та 560 — жіночої), з яких 963 — православної віри, 236 — магометанської.

image
Братська могила жертв фашистського терору

1921 року місто увійшло до складу Кримської АРСР. В ході Другої світової війни 29 жовтня 1941 місто було зайнято німецькими військами. Відвойовано радянською армією 13 квітня 1944.

1954 року у складі Кримської області передане до Української РСР. З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року в результаті анексії Криму місто опинилось під контролем Росії.

9 серпня 2022 року біля міста лунали вибухи. Вибухнули російські боєприпаси.

Природні ресурси

image
База відпочинку «Прибой»

Саки — старий курорт Криму. Розвивається на базі власних унікальних, природних лікувальних ресурсів: Сакського солоного озера з лікувальними грязями і ропою, термальних мінеральних вод і морського узбережжя з піщаними пляжами.

image
Санаторій «Північне сяйво»

Курорт є бальнеогрязелікувальним і призначений для лікування хворих із захворюваннями опорно-рухового апарату, з пошкодженнями і захворюваннями хребта і спинного мозку, периферичної нервової системи, гінекологічними захворюваннями і захворюваннями органів травлення.

У складі курорту:

  • 7 цілорічних санаторіїв місткістю понад 3500 чоловік, з власною лікувальною базою та специфічним профілем:
    • Сакський центральній військовий клінічний санаторій імені Н. І. Пирогова
    • Санаторій імені академіка М. Н. Бурденка
    • Санаторій «Саки»
    • Санаторій «Сакрополь»
    • Санаторій «Полтава-Крим»
    • Санаторій «Північне сяйво»
    • Санаторій «Юрмино»
  • 4 літні пансіонати і кемпінги, місткістю близько 3 тис. місць:
    • Пансіонат «Танжер»
    • Пансіонат «Сонячний берег»
  • 3 дитячих літніх оздоровчих центри для відпочинку на 1 тис. дітей;
  • Загальнодоступний дендропарк площею 30 га, створений понад 100 років тому;
  • Бювет мінеральної води.
  • База відпочинку «Прибой»

Вперше про те, що сакська земля «зцілює всякі рани» писали ще давньоримський письменник і вчений Гай Пліній Секунд (I століття) і грецький географ Клавдій Птолемей (II століття).

У 1837 році у Саках було відкрите відділення Сімферопольського військового шпиталю, надалі перетворене на самостійну здравницю. На Міжнародній виставці гігієни в Дрездені 1911 року Сакська грязелікарня одержала почесний диплом. Властивості сакської грязі вивчали академіки Олександр Ферсман та Микола Бурденко, професор Н. Головкинський.

Протяжність морського узбережжя у межах міста — 6 км. Кількість сонячних днів на рік — 260.

Економіка

У місті знаходиться один з найбільших в Криму хімічний завод, який спеціалізується на випуску перманганату калію, метилу бромистого, персолі і кухонної солі. Зараз[] не працює. На базі мінеральних джерел працює завод по випуску мінеральної води. У 1990 році завод розливав 40,9 млн пляшок, в 1994 — 16,7 млн пляшок. Місцева переробна промисловість представлена молокоцехом Євпаторійського міськмолокозаводу та комбінатом хлібопечення.

У місті був заснований і одержав свій розвиток НДІ прикладної хімії з науковою, конструкторською і експериментальною промисловою базою по розробці технології йодобромної промисловості і марганцевих з'єднань.

Через місто проходять транспортні магістралі: республіканська автодорога з міжміським автовокзалом, електрифікована залізниця. Протяжність міських доріг — 62 км. У місті є 6 автобусних маршрутів.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 12 655 2285 2009 3770 3277 1270 44
Жінки 15 867 2221 1926 4396 4564 2564 196


Населення — 24,2 тис. осіб (2011).

Національний склад

Національна структура Сакської міськради за переписом 2001 р.:

чисельність частка, %
росіяни 18 573 65,1
українці 6 938 24,3
кримські татари 1 646 5,8
білоруси 527 1,8
вірмени 130 0,5
татари 118 0,4
євреї 68 0,2
цигани 67 0,2
поляки 51 0,2
німці 49 0,2

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова Чисельність, осіб Доля
Російська 24 032 84,26%
Українська 2 530 8,87%
Кримськотатарська 1 530 5,36%
Вірменська 102 0,36%
Білоруська 77 0,27%
Ромська 52 0,18%
Румунська 19 0,07%
Інші/Не вказали 180 0,63%
Разом 28 522 100%

Соціальна сфера

Культура

image
Яни-Джамі
image
Сакський історико-краєзнавчий музей

Заклади культури Сак — 2 будинки культури, кінотеатр, 8 бібліотек, дитяча музична школа, дитячий центр дозвілля, 3 клуби в здравницях. Значний культурний осередок міста — Сакський історико-краєзнавчий музей, історія створення якого сягає 1908 року, коли вперше зацікавились дослідженням і матеріально-документальною фіксацією Сакського грязелікувального курорту. Нині у 4 виставкових залах музею висвітлено не лише становлення курорту, а й окремі стенди розповідають про лікування в Саках відомих осіб, чимала частина музейної експозиції присвячена природі Сакського району.

Культурне життя міста представлене також багатьма чудовими колективами і ансамблями. Серед них: 3 фольклорні танцювальні колективи, 2 народні хорові колективи, фольклорні сімейні вокальні ансамблі. У концерті, що проводився в Києві, присвяченому 50-річчю Перемоги, Саки були представлені ансамблем «Мевзу». Учасники народних колективів давали концерти в Німеччині, Франції та Польщі.

У Саках є мечеть Яни-Джамі.

Спорт

image
Пам'ятник Лабренцису

У системі державної освіти діє дитяча спортивна школа, де займається близько 1,5 тис. дітей. У дитячому спорті розвиваються футбол, фехтування, легка атлетика, вітрильний спорт, настільний теніс, східні єдиноборства, шахи, спортивні і бальні танці.

Учасником 4 Олімпіад (1996–2008) і чемпіоном світу 2006 року є серфінгист Максим Оберемко, який жив у Саках. Команда міста з настільного тенісу брала участь у Чемпіонаті Європи 1996 року. Успішно виступають в міжнародних змаганнях команди східних єдиноборств, фехтування, спортивних і бальних танців.

Місто має професійну футбольну команду «Динамо». У місті є стадіон з футбольним полем і біговими доріжками з гумовим покриттям, волейбольні майданчики, тенісні корти. У місті знаходиться Республіканський центр інвалідів спорту. Саки були організатором перших Всесоюзних спартакіад інвалідів.

Освіта

У місті функціонує 6 загальноосвітніх шкіл, гімназія, професійно-технічне училище.

Охорона здоров'я

image
Військовий санаторій ім. М. І. Пирогова

Є регіональний лікарняний центр, поліклініка, шпиталь фізіотерапевтичного лікування, територіальний центр допомоги людям похилого віку.

Пам'ятники

У Саках існує також курортний дендропарк площею 30 га, створений понад 100 років тому. Він є парком-пам'ятником садово-паркового мистецтва місцевого значення. З архітектурних пам'ятників слід виділити будівлю міського музею. В місті встановлено пам'ятник .

Військова справа

Поблизу міста на аеродромі «Саки» розміщений унікальний навчально-тренувальний комплекс морської авіації «НИТКА», що не має аналогів на пострадянському просторі і у Східній Європі.

Відомі особистості

В поселенні народився:

Міста-побратими

Джерела та література

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Постанова Верховної Ради України «Про встановлення меж міста Саки Автономної Республіки Крим»
  3. (рос. дореф.) XLI. Таврическая губернія. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1864 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ М. Раевскимъ. СанктПетербургъ. 1865. — LVI + 138 с., (код 721)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-219. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. . Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 25 листопада 2010.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саки (місто)
  • Сайт санаторію «Саки»
  • Сайт санаторію «Северное сияние»
  • Сайт санаторію «Юрмино»
  • Сайт санаторію «Танжер»
  • Сайт санаторію «Полтава-Крим»

Додаткові джерела

  • стаття Саки — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Saki Sa ki krim Saq misto v Ukrayini u skladi Yevpatorijskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim kolishnij administrativnij centr Sakskogo rajonu Roztashovane v pivnichno zahidnij chastini Krimskogo pivostrova na berezi Kalamitskoyi zatoki Chornogo morya i Sakskogo ozera za 50 km vid Simferopolya avtoshlyah R25 i za 18 km vid Yevpatoriyi SakiGerb Sak Prapor SakOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika Krim okupovana j aneksovana Rosiyeyu Rajon Yevpatorijskij rajonZasnovane XIV stolittyaStatus mista vid 1952 rokuNaselennya 23 391 na 2014 rik povne 23 391 na 2014 rik Plosha 28 74 km Gustota naselennya 813 88 osib km Poshtovi indeksi 96500 96509Telefonnij kod 380 6563Koordinati 45 08 pn sh 33 36 sh d 45 133 pn sh 33 600 sh d 45 133 33 600 Koordinati 45 08 pn sh 33 36 sh d 45 133 pn sh 33 600 sh d 45 133 33 600Visota nad rivnem morya 18 mVodojma Chorne more Sakske ozeroNazva meshkanciv saki vec saki vka saki vci abo sakchanin sakchanka sakchaniMista pobratimi Gomel Shigri Vels DolinaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya SakiDo obl resp centru fizichna 44 km zalizniceyu 70 km avtoshlyahami 50 1 kmDo Kiyeva fizichna 632 km zalizniceyu 877 km avtoshlyahami 801 kmMiska vladaAdresa 96500 AR Krim m Saki vul Lenina 15Vebstorinka Sakska miskrada Saki u Vikishovishi MapaSakiSaki U 1979 roci naselenij punkt Saki buv vidnesenij do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya a v 1997 roku jomu buv nadanij status Ukrayini IstoriyaIstoriki poki ne mozhut dati tochnoyi vidpovidi na pitannya pro te koli vpershe z yavilosya poselennya na misci ninishnogo mista Saki U chasi Krimskogo hanstva Saki predstavlyali soboyu nevelike selo sho vhodilo u volodinnya znatnogo krimskogo rodu Mansur Pohodzhennya nazvi mozhlivo vid nazvi plemen sakiv sho prozhivali v cih miscyah u davni chasi U roki Krimskoyi vijni nedaleko vid Sak mizh ozerami Sakskim i Kizil Yar visadilasya velichezna armiya vijsk koaliciyi ta sama sho trimala bagato misyaciv v oblozi Sevastopol A na pochatku lyutogo 1855 tut zoseredzhuvalisya vijska generala S A Hrulova pered shturmom ukriplen voroga v Yevpatoriyi Pid chas obstrilu protivnikom selishe Saki bulo zrujnovano Za danimi na 1864 rik u kazennomu rosijskomu greckomu tatarskomu seli Yevpatorijskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 403 osobi 227 cholovikiv ta 176 zhinok nalichuvalos 59 dvorovih gospodarstva isnuvala pravoslavna cerkva 2 mecheti poshtova stanciya mineralni gryazi j gryazelikuvalnij zaklad Stanom na 1886 rik u seli centri Sakskoyi volosti meshkalo 155 osib nalichuvalos 32 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva mechet likarnya kazenna stanciya zemska stanciya etapne primishennya 4 lavki 2 pekarni solyanij promisel Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1228 osib 668 cholovichoyi stati ta 560 zhinochoyi z yakih 963 pravoslavnoyi viri 236 magometanskoyi Bratska mogila zhertv fashistskogo teroru 1921 roku misto uvijshlo do skladu Krimskoyi ARSR V hodi Drugoyi svitovoyi vijni 29 zhovtnya 1941 misto bulo zajnyato nimeckimi vijskami Vidvojovano radyanskoyu armiyeyu 13 kvitnya 1944 1954 roku u skladi Krimskoyi oblasti peredane do Ukrayinskoyi RSR Z 1991 roku u skladi nezalezhnoyi Ukrayini U berezni 2014 roku v rezultati aneksiyi Krimu misto opinilos pid kontrolem Rosiyi 9 serpnya 2022 roku bilya mista lunali vibuhi Vibuhnuli rosijski boyepripasi Prirodni resursiBaza vidpochinku Priboj Saki starij kurort Krimu Rozvivayetsya na bazi vlasnih unikalnih prirodnih likuvalnih resursiv Sakskogo solonogo ozera z likuvalnimi gryazyami i ropoyu termalnih mineralnih vod i morskogo uzberezhzhya z pishanimi plyazhami Sanatorij Pivnichne syajvo Kurort ye balneogryazelikuvalnim i priznachenij dlya likuvannya hvorih iz zahvoryuvannyami oporno ruhovogo aparatu z poshkodzhennyami i zahvoryuvannyami hrebta i spinnogo mozku periferichnoyi nervovoyi sistemi ginekologichnimi zahvoryuvannyami i zahvoryuvannyami organiv travlennya U skladi kurortu 7 cilorichnih sanatoriyiv mistkistyu ponad 3500 cholovik z vlasnoyu likuvalnoyu bazoyu ta specifichnim profilem Sakskij centralnij vijskovij klinichnij sanatorij imeni N I Pirogova Sanatorij imeni akademika M N Burdenka Sanatorij Saki Sanatorij Sakropol Sanatorij Poltava Krim Sanatorij Pivnichne syajvo Sanatorij Yurmino 4 litni pansionati i kempingi mistkistyu blizko 3 tis misc Pansionat Tanzher Pansionat Sonyachnij bereg 3 dityachih litnih ozdorovchih centri dlya vidpochinku na 1 tis ditej Zagalnodostupnij dendropark plosheyu 30 ga stvorenij ponad 100 rokiv tomu Byuvet mineralnoyi vodi Baza vidpochinku Priboj Vpershe pro te sho sakska zemlya zcilyuye vsyaki rani pisali she davnorimskij pismennik i vchenij Gaj Plinij Sekund I stolittya i greckij geograf Klavdij Ptolemej II stolittya U 1837 roci u Sakah bulo vidkrite viddilennya Simferopolskogo vijskovogo shpitalyu nadali peretvorene na samostijnu zdravnicyu Na Mizhnarodnij vistavci gigiyeni v Drezdeni 1911 roku Sakska gryazelikarnya oderzhala pochesnij diplom Vlastivosti sakskoyi gryazi vivchali akademiki Oleksandr Fersman ta Mikola Burdenko profesor N Golovkinskij Protyazhnist morskogo uzberezhzhya u mezhah mista 6 km Kilkist sonyachnih dniv na rik 260 EkonomikaU misti znahoditsya odin z najbilshih v Krimu himichnij zavod yakij specializuyetsya na vipusku permanganatu kaliyu metilu bromistogo persoli i kuhonnoyi soli Zaraz koli ne pracyuye Na bazi mineralnih dzherel pracyuye zavod po vipusku mineralnoyi vodi U 1990 roci zavod rozlivav 40 9 mln plyashok v 1994 16 7 mln plyashok Misceva pererobna promislovist predstavlena molokocehom Yevpatorijskogo miskmolokozavodu ta kombinatom hlibopechennya U misti buv zasnovanij i oderzhav svij rozvitok NDI prikladnoyi himiyi z naukovoyu konstruktorskoyu i eksperimentalnoyu promislovoyu bazoyu po rozrobci tehnologiyi jodobromnoyi promislovosti i margancevih z yednan Cherez misto prohodyat transportni magistrali respublikanska avtodoroga z mizhmiskim avtovokzalom elektrifikovana zaliznicya Protyazhnist miskih dorig 62 km U misti ye 6 avtobusnih marshrutiv NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 12 655 2285 2009 3770 3277 1270 44Zhinki 15 867 2221 1926 4396 4564 2564 196Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki44 85 196 91 80 84 286 213 75 79 669 486 70 74 875 480 65 69 734 874 60 64 1350 524 55 59 748 864 50 54 1215 1015 45 49 1251 1055 40 44 1266 911 35 39 1077 889 30 34 1004 915 25 29 1049 876 20 24 902 1133 15 20 1024 999 10 14 1011 744 5 9 672 542 0 4 538 Naselennya 24 2 tis osib 2011 Nacionalnij sklad Nacionalna struktura Sakskoyi miskradi za perepisom 2001 r chiselnist chastka rosiyani 18 573 65 1ukrayinci 6 938 24 3krimski tatari 1 646 5 8bilorusi 527 1 8virmeni 130 0 5tatari 118 0 4yevreyi 68 0 2cigani 67 0 2polyaki 51 0 2nimci 49 0 2Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaRosijska 24 032 84 26 Ukrayinska 2 530 8 87 Krimskotatarska 1 530 5 36 Virmenska 102 0 36 Biloruska 77 0 27 Romska 52 0 18 Rumunska 19 0 07 Inshi Ne vkazali 180 0 63 Razom 28 522 100 Socialna sferaKultura Yani DzhamiSakskij istoriko krayeznavchij muzej Zakladi kulturi Sak 2 budinki kulturi kinoteatr 8 bibliotek dityacha muzichna shkola dityachij centr dozvillya 3 klubi v zdravnicyah Znachnij kulturnij oseredok mista Sakskij istoriko krayeznavchij muzej istoriya stvorennya yakogo syagaye 1908 roku koli vpershe zacikavilis doslidzhennyam i materialno dokumentalnoyu fiksaciyeyu Sakskogo gryazelikuvalnogo kurortu Nini u 4 vistavkovih zalah muzeyu visvitleno ne lishe stanovlennya kurortu a j okremi stendi rozpovidayut pro likuvannya v Sakah vidomih osib chimala chastina muzejnoyi ekspoziciyi prisvyachena prirodi Sakskogo rajonu Kulturne zhittya mista predstavlene takozh bagatma chudovimi kolektivami i ansamblyami Sered nih 3 folklorni tancyuvalni kolektivi 2 narodni horovi kolektivi folklorni simejni vokalni ansambli U koncerti sho provodivsya v Kiyevi prisvyachenomu 50 richchyu Peremogi Saki buli predstavleni ansamblem Mevzu Uchasniki narodnih kolektiviv davali koncerti v Nimechchini Franciyi ta Polshi U Sakah ye mechet Yani Dzhami Sport Pam yatnik Labrencisu U sistemi derzhavnoyi osviti diye dityacha sportivna shkola de zajmayetsya blizko 1 5 tis ditej U dityachomu sporti rozvivayutsya futbol fehtuvannya legka atletika vitrilnij sport nastilnij tenis shidni yedinoborstva shahi sportivni i balni tanci Uchasnikom 4 Olimpiad 1996 2008 i chempionom svitu 2006 roku ye serfingist Maksim Oberemko yakij zhiv u Sakah Komanda mista z nastilnogo tenisu brala uchast u Chempionati Yevropi 1996 roku Uspishno vistupayut v mizhnarodnih zmagannyah komandi shidnih yedinoborstv fehtuvannya sportivnih i balnih tanciv Misto maye profesijnu futbolnu komandu Dinamo U misti ye stadion z futbolnim polem i bigovimi dorizhkami z gumovim pokrittyam volejbolni majdanchiki tenisni korti U misti znahoditsya Respublikanskij centr invalidiv sportu Saki buli organizatorom pershih Vsesoyuznih spartakiad invalidiv Osvita U misti funkcionuye 6 zagalnoosvitnih shkil gimnaziya profesijno tehnichne uchilishe Ohorona zdorov ya Vijskovij sanatorij im M I Pirogova Ye regionalnij likarnyanij centr poliklinika shpital fizioterapevtichnogo likuvannya teritorialnij centr dopomogi lyudyam pohilogo viku Pam yatniki U Sakah isnuye takozh kurortnij dendropark plosheyu 30 ga stvorenij ponad 100 rokiv tomu Vin ye parkom pam yatnikom sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Z arhitekturnih pam yatnikiv slid vidiliti budivlyu miskogo muzeyu V misti vstanovleno pam yatnik Vijskova sprava Poblizu mista na aerodromi Saki rozmishenij unikalnij navchalno trenuvalnij kompleks morskoyi aviaciyi NITKA sho ne maye analogiv na postradyanskomu prostori i u Shidnij Yevropi Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Aleksapolskij Svyatoslav Mikolajovich 1989 2022 molodshij serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Geroj Ukrayini udostoyenij ordenom Zolota Zirka 2023 posmertno Stepanov Fedir Fedorovich 1913 1986 radyanskij vijskovij lotchik Mista pobratimiGomel Bilorus Shigri Rosiya Vels misto Avstriya Dolina UkrayinaDzherela ta literaturaVirskij D S Saki misto ARK Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 423 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2015 roku PDF XLS Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro vstanovlennya mezh mista Saki Avtonomnoyi Respubliki Krim ros doref XLI Tavricheskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1864 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom M Raevskim SanktPeterburg 1865 LVI 138 s kod 721 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 219 X 270 120 s ros doref Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 4 veresnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 1 sichnya 2014 Procitovano 25 listopada 2010 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Saki misto Sajt sanatoriyu Saki Sajt sanatoriyu Severnoe siyanie Sajt sanatoriyu Yurmino Sajt sanatoriyu Tanzher Sajt sanatoriyu Poltava Krim Dodatkovi dzherelastattya Saki Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s

Дата публікації:
Топ