Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бію́к-Онла́р (крим. Büyük Onlar) (з 1944 року по 2023 рік — Октя́брське) — селище в Україні, в Курманському районі Автономної Республіки Крим. Розташоване в степовій частині Кримського півострова, в 25 км. на південь від районного центру, і в 43 км. від м. Сімферополя.
| селище Біюк-Онлар | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Регіон | Автономна Республіка Крим | ||
| Район/міськрада | Курманський район | ||
| Рада | Октябрська селищна рада | ||
| Облікова картка | Октябрське | ||
| Основні дані | |||
| Перша згадка | 1784 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Населення | ▲11 684 (на 2014 рік) | ||
| Поштовий індекс | 97060 | ||
| Телефонний код | +380 6556 | ||
| Географічні координати | 45°17′29″ пн. ш. 34°07′36″ сх. д. / 45.29139° пн. ш. 34.12667° сх. д.Координати: 45°17′29″ пн. ш. 34°07′36″ сх. д. / 45.29139° пн. ш. 34.12667° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 87 м
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Елеваторна | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 97060, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський р-н, смт Октябрське, пров. Советський, 3 | ||
| Карта | |||
  Біюк-Онлар | |||
 Біюк-Онлар | |||
|
| |||
| Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Октябрське перейменовано на Біюк-Онлар, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
Найближча залізнична станція — Елеваторна, знаходиться на лінії Кримського відділення Придніпровської залізниці.
Автостанція приміського сполучення забезпечує зв'язок з Сімферополем, влітку — з Євпаторією.
Історія
Перша письмова згадка про Бююк-Онлар датується 1784 роком. Тоді село входило до Ташлинського кадилику Акмесджітського каймаканства. У 1805 у селі було 18 дворів і 130 мешканців.
На початку 1870-х недалеко від Бююк-Онлара була побудована залізниця. У другій половині XIX ст. у селищі налічувалося вже 25 будинків, в яких проживало 155 осіб. Основна частина населення займалася землеробством. Землю селяни орендували у сусідніх поміщиків.
У роки російської революції 1905-1907 біднота селища підтримала страйк на залізничній станції Джанкой, яка почалася 13 січня 1905. Перед першою світовою війною єдиним промисловим підприємством в Бююк-Онларі був невеликий паровий млин, побудований місцевим багатієм у 1909.
Поряд з селом, в якому налічувалося 30 дворів і проживало 232 особи, виросло селище при залізничній станції (40 дворів і 338 людини). Жителі села мали: 1098 десятини землі, 230 голів робочої худоби, 76 корів.
У залізничному селищі господарства були безземельними. Люди жили в будинках, побудованих з глини і покритих соломою. У 1910 в селищі відкрилася лікувальна ділянка. Більшість жителів були безграмотними. Лише в 1900 почало працювати однокласне земське училище.
Після скидання самодержавства, під впливом кримського мусульманського комітету в селищі активізувалися кримськотатарські націоналісти та інші демократичні сили.
У 1918 село окупували більшовики.
Земельний комітет узяв на облік всі конфісковані у поміщиків землі і сільськогосподарський інвентар. Але вже в квітні 1918 німці за допомогою місцевих мешканців та Кримської групи військ УНР звільнили село від більшовиків.
З листопада 1918 — тут господарювали англо-французькі війська та денікінці.
У квітні 1919 в селі відновлена радянська влада, але в червні селище знов захопили денікінці.
У листопаді 1920 знов встановлена радянська влада, утворений сільський реском.
З січня 1921 село стало центром однойменного району, який входив спочатку в Сімферопольський повіт (пізніше за округи). Був вибраний райвиконком.
У 1921 в Бююк-Онларі організовано спілку по сумісній обробці землі «Трудовик». У 1924 виникли споживчий кооператив і кредитна спілка. Побудована пекарня, громадська їдальня, дитячі ясла. Відновлені лікувальна ділянка, аптека.
У 1924 Бююк-Онларський район був скасований, село увійшло до складу Сарабузського району, а в 1926 — Сімферопольського району.
У 1929 організований колгосп «Схід», який об'єднав 101 господарство і 3 населенних пункти: Бююк-Онлар, Чече і Албаш. Однією з основних галузей народного господарства колгоспу в перші роки його існування було хліборобство.
У 1931 утворена МТС для обслуговування колективних господарств Біюк-Онларського німецького національного району (утворений в 1930).
У 1930–1962 — знову районний центр. До кінця 1930-х в ньому налічувалося 8 підприємств: м'ясо-молочний комбінат, елеватор, млин, промкомбінат, кар'єр по здобичі каменя-черепичника, столярний цех, швейна майстерня. Напередодні Другої світової війни село було значним господарським і культурним центром, з населенням в 2513 осіб. У будинках з'явилися електрика, радіо. Працювали крамниці, пекарні, перукарня, фотоательє. У 1939 в Бююк-Онларі почала працювати лікарня на 35 ліжок, а при МТС — фельдшерський пункт. У 1935 відкрилася загальноосвітня школа, працювали будинок культури та кінотеатр.
З 30 жовтня 1941 по 12 квітня 1944 селище окуповане нацистами.
У 1942 в селі створена каральна патріотична група, яку очолював І. Димитков.
14 грудня 1944 після виселення кримських татар Бююк-Онлар перейменований в селище Октябрське.
З 25 травня 1957 Октябрське — селище міського типу.
У серпні 1950 артіль «Схід» об'єдналася з колгоспом ім. М. Калініна, центральна садиба якого знаходилася в с. Амурське Октябрської сільради.
У Октябрському працювали електростанція, молокозавод, елеватор, МТС, нафтобаза, промкомбінат.
З 1957 почав працювати винзавод, а з 1959 в селищі існує автопідприємство. Сільськогосподарські і культурно-побутові об'єкти з 1960 споруджував «Міжколгоспбуд».
У 1963–2014 в Октябрському діяв завод виноматеріалів.
Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Економіка
На території селища розташовані «Октябрський елеватор», комбінат хлібопродуктів, логістичний центр регіональної мережі супермаркетів «ПУД».
Соціальна сфера
У селищі діють 3 загальноосвітніх школи, дитячий садок; поліклініка, лікарня; Будинок культури, 2 бібліотеки, дитяча музична школа; відділення банку; парк відпочинку; православна церква; мечеть; стадіон.
Пам'ятки
У селищі також встановлений пам'ятник Леніну, монумент на честь загиблих в роки Другої світової війни, пам'ятник жертвам депортації, пам'ятний камінь на честь бійців 943-го морського ракетного авіаційного полку (МРАП), який базувався в селищі у 1938—1996 на аеродромі Октябрське. Крім того, працює музей 943-го МРАП у колишньому будинку творчості дітей та юнацтва.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- Прогноз погоди в смт Октябрське
- Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 14 грудня 1944 року № 621/6 «Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР» (рос.)
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
Посилання
- стаття Октябрське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 8 січня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biyu k Onla r krim Buyuk Onlar z 1944 roku po 2023 rik Oktya brske selishe v Ukrayini v Kurmanskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Roztashovane v stepovij chastini Krimskogo pivostrova v 25 km na pivden vid rajonnogo centru i v 43 km vid m Simferopolya selishe Biyuk Onlar Gerb Oktyabrskogo Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Kurmanskij rajon Rada Oktyabrska selishna rada Oblikova kartka Oktyabrske Osnovni dani Persha zgadka 1784 Status iz 2024 roku Naselennya 11 684 na 2014 rik Poshtovij indeks 97060 Telefonnij kod 380 6556 Geografichni koordinati 45 17 29 pn sh 34 07 36 sh d 45 29139 pn sh 34 12667 sh d 45 29139 34 12667 Koordinati 45 17 29 pn sh 34 07 36 sh d 45 29139 pn sh 34 12667 sh d 45 29139 34 12667 Visota nad rivnem morya 87 m Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Elevatorna Selishna vlada Adresa 97060 Avtonomna Respublika Krim Krasnogvardijskij r n smt Oktyabrske prov Sovetskij 3 Karta Biyuk Onlar Biyuk Onlar Biyuk Onlar u Vikishovishi Postanova VRU vid 12 05 2016 roku 1352 VIII zgidno z yakoyu Oktyabrske perejmenovano na Biyuk Onlar vvoditsya v diyu z 7 veresnya 2023 roku Najblizhcha zaliznichna stanciya Elevatorna znahoditsya na liniyi Krimskogo viddilennya Pridniprovskoyi zaliznici Avtostanciya primiskogo spoluchennya zabezpechuye zv yazok z Simferopolem vlitku z Yevpatoriyeyu IstoriyaPersha pismova zgadka pro Byuyuk Onlar datuyetsya 1784 rokom Todi selo vhodilo do Tashlinskogo kadiliku Akmesdzhitskogo kajmakanstva U 1805 u seli bulo 18 dvoriv i 130 meshkanciv Na pochatku 1870 h nedaleko vid Byuyuk Onlara bula pobudovana zaliznicya U drugij polovini XIX st u selishi nalichuvalosya vzhe 25 budinkiv v yakih prozhivalo 155 osib Osnovna chastina naselennya zajmalasya zemlerobstvom Zemlyu selyani orenduvali u susidnih pomishikiv U roki rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 bidnota selisha pidtrimala strajk na zaliznichnij stanciyi Dzhankoj yaka pochalasya 13 sichnya 1905 Pered pershoyu svitovoyu vijnoyu yedinim promislovim pidpriyemstvom v Byuyuk Onlari buv nevelikij parovij mlin pobudovanij miscevim bagatiyem u 1909 Poryad z selom v yakomu nalichuvalosya 30 dvoriv i prozhivalo 232 osobi viroslo selishe pri zaliznichnij stanciyi 40 dvoriv i 338 lyudini Zhiteli sela mali 1098 desyatini zemli 230 goliv robochoyi hudobi 76 koriv U zaliznichnomu selishi gospodarstva buli bezzemelnimi Lyudi zhili v budinkah pobudovanih z glini i pokritih solomoyu U 1910 v selishi vidkrilasya likuvalna dilyanka Bilshist zhiteliv buli bezgramotnimi Lishe v 1900 pochalo pracyuvati odnoklasne zemske uchilishe Pislya skidannya samoderzhavstva pid vplivom krimskogo musulmanskogo komitetu v selishi aktivizuvalisya krimskotatarski nacionalisti ta inshi demokratichni sili U 1918 selo okupuvali bilshoviki Zemelnij komitet uzyav na oblik vsi konfiskovani u pomishikiv zemli i silskogospodarskij inventar Ale vzhe v kvitni 1918 nimci za dopomogoyu miscevih meshkanciv ta Krimskoyi grupi vijsk UNR zvilnili selo vid bilshovikiv Z listopada 1918 tut gospodaryuvali anglo francuzki vijska ta denikinci U kvitni 1919 v seli vidnovlena radyanska vlada ale v chervni selishe znov zahopili denikinci U listopadi 1920 znov vstanovlena radyanska vlada utvorenij silskij reskom Z sichnya 1921 selo stalo centrom odnojmennogo rajonu yakij vhodiv spochatku v Simferopolskij povit piznishe za okrugi Buv vibranij rajvikonkom U 1921 v Byuyuk Onlari organizovano spilku po sumisnij obrobci zemli Trudovik U 1924 vinikli spozhivchij kooperativ i kreditna spilka Pobudovana pekarnya gromadska yidalnya dityachi yasla Vidnovleni likuvalna dilyanka apteka U 1924 Byuyuk Onlarskij rajon buv skasovanij selo uvijshlo do skladu Sarabuzskogo rajonu a v 1926 Simferopolskogo rajonu U 1929 organizovanij kolgosp Shid yakij ob yednav 101 gospodarstvo i 3 naselennih punkti Byuyuk Onlar Cheche i Albash Odniyeyu z osnovnih galuzej narodnogo gospodarstva kolgospu v pershi roki jogo isnuvannya bulo hliborobstvo U 1931 utvorena MTS dlya obslugovuvannya kolektivnih gospodarstv Biyuk Onlarskogo nimeckogo nacionalnogo rajonu utvorenij v 1930 U 1930 1962 znovu rajonnij centr Do kincya 1930 h v nomu nalichuvalosya 8 pidpriyemstv m yaso molochnij kombinat elevator mlin promkombinat kar yer po zdobichi kamenya cherepichnika stolyarnij ceh shvejna majsternya Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni selo bulo znachnim gospodarskim i kulturnim centrom z naselennyam v 2513 osib U budinkah z yavilisya elektrika radio Pracyuvali kramnici pekarni perukarnya fotoatelye U 1939 v Byuyuk Onlari pochala pracyuvati likarnya na 35 lizhok a pri MTS feldsherskij punkt U 1935 vidkrilasya zagalnoosvitnya shkola pracyuvali budinok kulturi ta kinoteatr Z 30 zhovtnya 1941 po 12 kvitnya 1944 selishe okupovane nacistami U 1942 v seli stvorena karalna patriotichna grupa yaku ocholyuvav I Dimitkov 14 grudnya 1944 pislya viselennya krimskih tatar Byuyuk Onlar perejmenovanij v selishe Oktyabrske Z 25 travnya 1957 Oktyabrske selishe miskogo tipu U serpni 1950 artil Shid ob yednalasya z kolgospom im M Kalinina centralna sadiba yakogo znahodilasya v s Amurske Oktyabrskoyi silradi U Oktyabrskomu pracyuvali elektrostanciya molokozavod elevator MTS naftobaza promkombinat Z 1957 pochav pracyuvati vinzavod a z 1959 v selishi isnuye avtopidpriyemstvo Silskogospodarski i kulturno pobutovi ob yekti z 1960 sporudzhuvav Mizhkolgospbud U 1963 2014 v Oktyabrskomu diyav zavod vinomaterialiv Selo vneseno do pereliku naselenih punktiv yaki potribno perejmenuvati zgidno iz zakonom Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki EkonomikaNa teritoriyi selisha roztashovani Oktyabrskij elevator kombinat hliboproduktiv logistichnij centr regionalnoyi merezhi supermarketiv PUD Socialna sferaU selishi diyut 3 zagalnoosvitnih shkoli dityachij sadok poliklinika likarnya Budinok kulturi 2 biblioteki dityacha muzichna shkola viddilennya banku park vidpochinku pravoslavna cerkva mechet stadion Pam yatkiU selishi takozh vstanovlenij pam yatnik Leninu monument na chest zagiblih v roki Drugoyi svitovoyi vijni pam yatnik zhertvam deportaciyi pam yatnij kamin na chest bijciv 943 go morskogo raketnogo aviacijnogo polku MRAP yakij bazuvavsya v selishi u 1938 1996 na aerodromi Oktyabrske Krim togo pracyuye muzej 943 go MRAP u kolishnomu budinku tvorchosti ditej ta yunactva PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2015 roku PDF XLS Prognoz pogodi v smt Oktyabrske Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 14 grudnya 1944 roku 621 6 Pro perejmenuvannya rajoniv i rajonnih centriv Krimskoyi ARSR ros Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015 Posilannyastattya Oktyabrske Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR 8 sichnya 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s