Адала́ри (крим. Adalar) — іноді називають «Білі скелі» і «Скелі-близнюки»; кримськотатарська назва означає «острови») — два невеликих скелястих острови в Чорному морі поблизу Гурзуфа.
Адалари | |
---|---|
Адалари | |
Адалари | |
44°32′32″ пн. ш. 34°17′46″ сх. д. / 44.54222° пн. ш. 34.29611° сх. д.Координати: 44°32′32″ пн. ш. 34°17′46″ сх. д. / 44.54222° пн. ш. 34.29611° сх. д. | |
Країна | Україна |
Регіон | АРК |
Система | Кримські гори |
Адалари у Вікісховищі |
Опис
Острови розташовані за 250 м від берега, кожний розміром 20-30 метрів, висотою — 35 і 48 метрів, відстань між ними 40 м. Глибина моря біля островів 14-38 метрів.
Протока між скелями і берегом — 200 м. Ці скелі складені тими ж породами, що й Головна гряда Кримських гір. Над Гурзуфом чітко видно величезне зниження — «гурзуфське сідло». Саме з нього, як твердять науковці, «випали» скелі Адалари, гігантський Червоний камінь (Кизил-Таш) — він зупинився вище траси, у центрі Гурзуфу — скельні накопичення гори Болгатура, а над морем могутньо піднімається Дженувез-Кая з руїнами генуезької фортеці. 8 бальний землетрус у Криму 1927 р., зруйнував частину ближньої скелі.
Адалари — символ Гурзуфа і Південного берега Криму.
Скелі Адалари — популярне місце паломництва для любителів підводного плавання, оскільки у цьому місці великою є імовірність знаходження уламків кераміки, якорів і фрагментів суден та вантажів кораблів, які у минулому потерпіли аварію поблизу скель.
Дослідження
Район біля Адалар був досліджений в 1996 році кримським краєзнавцем А. В. Фроловим і центром підводної археології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Під час досліджень був знайдений цікавий археологічний матеріал, який свідчить про численні корабельні катастрофи у цьому регіоні. Знайдено було 14 типів амфор античного і середньовічного періодів, які зараз зберігаються у Київському краєзнавчому музеї. Вивчаючи твір Гомера, А. Фролов впізнав в описах поета — Гурзуфську бухту, довколишні гори, гроти і скелі Адалари, які описані в «Одіссеї» як «бродячі».
Галерея
Примітки
- Назва «Скелі-близнюки» зустрічається у краєзнавчій літературі, див.[1] [ 6 травня 2012 у Wayback Machine.], [2] [ 20 січня 2012 у Wayback Machine.], [3] [ 28 березня 2009 у Wayback Machine.], [4] [ 28 березня 2009 у Wayback Machine.]).
- . Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 21 липня 2010.
Джерела
- Крим. Географічні назви [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
- Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — с. 301
Посилання
- Адалари [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Література
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adala ri krim Adalar inodi nazivayut Bili skeli i Skeli bliznyuki krimskotatarska nazva oznachaye ostrovi dva nevelikih skelyastih ostrovi v Chornomu mori poblizu Gurzufa AdalariAdalariAdalari44 32 32 pn sh 34 17 46 sh d 44 54222 pn sh 34 29611 sh d 44 54222 34 29611 Koordinati 44 32 32 pn sh 34 17 46 sh d 44 54222 pn sh 34 29611 sh d 44 54222 34 29611Krayina UkrayinaRegion ARKSistema Krimski goriAdalari u VikishovishiOpisOstrovi roztashovani za 250 m vid berega kozhnij rozmirom 20 30 metriv visotoyu 35 i 48 metriv vidstan mizh nimi 40 m Glibina morya bilya ostroviv 14 38 metriv Protoka mizh skelyami i beregom 200 m Ci skeli skladeni timi zh porodami sho j Golovna gryada Krimskih gir Nad Gurzufom chitko vidno velichezne znizhennya gurzufske sidlo Same z nogo yak tverdyat naukovci vipali skeli Adalari gigantskij Chervonij kamin Kizil Tash vin zupinivsya vishe trasi u centri Gurzufu skelni nakopichennya gori Bolgatura a nad morem mogutno pidnimayetsya Dzhenuvez Kaya z ruyinami genuezkoyi forteci 8 balnij zemletrus u Krimu 1927 r zrujnuvav chastinu blizhnoyi skeli Adalari simvol Gurzufa i Pivdennogo berega Krimu Skeli Adalari populyarne misce palomnictva dlya lyubiteliv pidvodnogo plavannya oskilki u comu misci velikoyu ye imovirnist znahodzhennya ulamkiv keramiki yakoriv i fragmentiv suden ta vantazhiv korabliv yaki u minulomu poterpili avariyu poblizu skel DoslidzhennyaRajon bilya Adalar buv doslidzhenij v 1996 roci krimskim krayeznavcem A V Frolovim i centrom pidvodnoyi arheologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im T G Shevchenka Pid chas doslidzhen buv znajdenij cikavij arheologichnij material yakij svidchit pro chislenni korabelni katastrofi u comu regioni Znajdeno bulo 14 tipiv amfor antichnogo i serednovichnogo periodiv yaki zaraz zberigayutsya u Kiyivskomu krayeznavchomu muzeyi Vivchayuchi tvir Gomera A Frolov vpiznav v opisah poeta Gurzufsku buhtu dovkolishni gori groti i skeli Adalari yaki opisani v Odisseyi yak brodyachi GalereyaPrimitkiNazva Skeli bliznyuki zustrichayetsya u krayeznavchij literaturi div 1 6 travnya 2012 u Wayback Machine 2 20 sichnya 2012 u Wayback Machine 3 28 bereznya 2009 u Wayback Machine 4 28 bereznya 2009 u Wayback Machine Arhiv originalu za 13 chervnya 2010 Procitovano 21 lipnya 2010 DzherelaKrim Geografichni nazvi 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Bajcar Andrij Krim Narisi istorichnoyi prirodnichoyi i suspilnoyi geografiyi navch posib Lviv nac un t imeni I Franka Lviv Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka 2007 224 s Bajcar Andrij Geografiya Krimu navch posibnik Lviv LNU imeni Ivana Franka 2017 s 301PosilannyaAdalari 28 veresnya 2020 u Wayback Machine VUELiteraturaGornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s Ce nezavershena stattya pro Chorne more Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi