Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький Мико ла Васи ль Пото цький іноді Миколай Базилій Потоцький п

Микола Василій Потоцький

Микола Василій Потоцький
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.

Мико́ла Васи́ль Пото́цький, іноді Миколай Базилій Потоцький (пол. Mikołaj Bazyli Potocki herbu Pilawa, 1707/1708 — 13 квітня 1782) — польський магнат, меценат, скандаліст XVIII століття, урядник Речі Посполитої. Староста богуславський, канівський (через що увійшов до українського фольклору як пан Каньо́вський), корсунський[], мальтійський кавалер.

Микола Василь Потоцький
пол. Mikołaj Bazyli Potocki
image
Анонім кінця 18 століття. Портрет з церкви св. Покрови Бучача. Національний музей, Варшава.
Ім'я при народженніпол. Mikołaj Bazyli Potocki
ПсевдоМикола Потоцький, Микола Базилій Потоцький
Народився1707/1708
Помер13 квітня 1782(1782-04-13)
маєток біля Почаєва
Похованнякрипта собору в Почаєві
ПідданствоРіч Посполита image
Національністьполяк
Місце проживанняБучач, Канів, Городенка, Почаїв
Діяльністьмагнат, меценат, скандаліст
Відомий завдякистароста каньовський
Alma materЛьвівська єзуїтська колегія
Посадастароста богуславський, канівський
Термін1726—1764
ПопередникСтефан Александер Потоцький
Конфесіяримо-католик, пізніше греко-католик
РідПотоцькі
БатькоСтефан Александер Потоцький
Мати
РодичіМарія Софія Сенявська (кузина)
У шлюбі зМаріанна з Домбровських гербу Єліта
Дітине було
image
Герб

Біографія

image
Портрет в Олеському замку
image
Йоанна Потоцька з Сенявських (мама)

Народився у 1707 чи 1708 році. Батько — Стефан Александер Потоцький, стражник великий коронний, воєвода белзький, староста канівський, теребовлянський тощо. Мати — друга дружина батька Йоанна Сенявська, сестра польного і великого коронного гетьмана, львівського старости Адам Миколая Сенявського.

Після смерті батька Миколою Василем опікувався вуй Адам-Миколай Сенявський (він підписувався як «граф на Шклові і Миші», був ревним противником короля Станіслава Лещинського), який сприяв небожеві здобувати освіту: навчався в єзуїтському колеґіумі Львова, мав освітню подорож (1724 року побував у Парижі). Добре знав латину, видав дві непогані праці. Після смерті матері Йоанни у 1733 році облишив літературну діяльність, почав розпоряджатися родинним майном. У вересні 1733 року разом з представниками Руського воєводства голосував за кандидатуру Станіслава Лещинського на короля; у грудні для армії надав не гроші, а вправних вояків власної надвірної корогви (мали погану славу, бо шляхта, зібрана в Галичі, висловлювала незадоволення їхньою дисципліною, мала намір просити надати гроші). Був обраний делегатом від Галицької шляхти до короля.

У 1738 році разом з компанією (можливо, власною військовою корогвою) наробив шкоди, зчиняв криваві сутички у Львові, тому король Август III Фрідріх наказав покинути місто. 1739 року оцінив свої втрати від переходу московських військ через власні маєтності сумою 12000000 злотих. З 1741 року за рокошовими планами Потоцьких мав бути маршалком Галицької конфедерації. 17 серпня 1744 року обраний першим галицьким послом на Гродненський сейм. У вересні 1744 р. був маршалком Галицького сеймику, обраний комісаром до на 1746, 1747 роки. (пол. Trybunał Skarbowy Koronny). 16 червня 1750 року став послом Варшавського сейму від Галицького сеймику, на якому маршалкував. Найпізніше від вересня 1753 р. мав корогву в коронному війську. 1 лютого 1755 року презентував у Бучачі пароха церкви святого Михаїла в Золотому Потоці о. І. Зджанського.

1755 року: керівництво львівського гарнізону подало позов до суду на М. В. Потоцького за вчинений розбій, суд ухвалив, що відповідач винен і зобов'язав його відшкодувати збитки; виділив кошти на виготовлення вівтарів у костелах Бучача та Золотого Потоку. Під час безпорядків, що спричинив Потоцький, постраждав , який після цього просив Яна Клеменса Браніцького про протекцію в судах. Після відходу з політики белзького воєводи Антонія Міхала Потоцького протягом чотирьох років був керівником «партії» прусської орієнтації в роді Потоцьких.

У вересні 1756 року обраний депутатом Коронного трибуналу від Галича. У вересні 1759 року на сеймику галицька шляхта на господарському сеймику дякувала йому за захист від опришків і бунтарів-селян його надвірним військом.

8 листопада 1764 року у Львові оформили акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис перебуває в архіві домініканів у Кракові). За ним:

Поділ мав контролювати Теодор Потоцький. Цілий і детальний перелік цінностей (пол. nobilitów) був у палаці М. В. Потоцького в Бучачі, доглядав за ним Каєтан Домбровський. М. В. Потоцький зобов'язав всіх наступних спадкоємців до виплати щороку 50000 флоринів для утримання костелів Бучача, Золотого Потоку, Городенки. Записом нові дідичі Бучача Антоній Міхал і Юзеф Потоцький зобов'язувалися змурувати нову церкву в місті, бо стара руйнувалася. Нові власники «Потіцького» і «Бариського ключів» мали доглядати, щоб в околишніх лісах не вирубувались ліси для випалювання вапна. Документи були додані до архіву урядових актів у Львові 15 листопада 1764 року, до архіву земських актів у Галичі 21 листопада 1764 року.

Серед головних маєтностей Миколи Василя Потоцького — замки й міста Бучач, Золотий Потік, Городенка, Гологори; головна резиденція — Бучач з двома замками: в одному з них — у Підзамочку — певний час жила дружина. Бував при дворі нового короля Польщі Авґуста III. Не брав участі в Барській конфедерації.

Запам'ятався жорстоким поводженням із дрібною шляхтою, селянами та єврейським населенням. Його замок-палац у Бучачі був місцем гучних бенкетів і гріховних утіх. Можливо, переломним моментом життя став випадок, коли в приступі люті вбив дівчину, яку в легендах називають Бондарівною, після чого, на знак покути, почав значні кошти й зусилля тратити на зведення храмів.

Докладніше: Пісня про Бондарівну

Відриваючись від бенкетів, планував собі резиденцію в м. Городенка, де збудував костел з кляштором театинів, греко-католицьку церкву та міст. 1753 p. зафундував (монастир василіян) у Бучачі. Підтримував домініканський монастир у Підкамені, вірменську парафію в Городенці, Тисмениці (зокрема, 19000 золотих на новий костел), монастир оо. паулінів у Ченстохові (300 000 зл.), костел, церкву Юрія та убогих у Гологорах. З політичних міркувань відступив сину львівського каштеляна графа Юзефа Потоцького Янові (за іншими даними, саме Юзефові Потоцькому в 1762 році); надалі підписувався як воєводич белзький.

image
Яків Калинович (?). Портрет Миколи Василя Потоцького, 1771 р., Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького

Тримав при дворі 150 піхотинців і 300 козаків (близько 3000 осіб). Наприкінці життя розмовляв переважно руською мовою, носив козацький стрій. Жив просто, по-козацьки, з напоїв уживав тільки мед і горілку. Двору, властивого шляхтичам, не мав, екіпажів шляхетських також, інтересу до політичного життя Польщі також не мав.

За наказом Австрійського уряду, як інші шляхтичі, змушений був розпустити власне козацьке військо. Роздав усі свої маєтки родичам, які якимось чином утратили свої, залишив собі тільки Ситню під Почаєвом. Заповіт склав 26 червня 1774 року в Ситні. Щодня зранку до обіду був на церковній службі, дотримувався всіх постів, так прожив близько семи років. Все, що залишилося після розподілу власного спадку між родичами й католицькими, вірменськими храмами, монастирями, записав Почаївському монастиреві оо. Василіян.

Наприкінці життя роздав, записав у заповіті родичам, храмам та монастирям значні кошти, зокрема:

Став ченцем Почаївського василіянського монастиря, на подвір'ї якого мав власний дерев'яний будинок (на його місці нині — Троїцький собор). Виконавцями та протекторами свого заповіту призначив єпископів Лева Шептицького та Сильвестра Рудницького.

Помер, проживши 74 роки, 13 квітня 1782 року в Почаєві чи в Срібні) поблизу Почаєва. Був похований у крипті зліва від головного входу в Почаївському соборі.

Шлюб

image
Герб дружини — Єліта
image
Портрет М. В. Потоцького у Вишнівці (зліва)

Близько 1756 року одружився з Маріанною з гербу Єліта — найстаршою дочкою скарбника (потім ловчого) галицького Яна Антонія Домбровського. Причина шлюбу — необхідність бути одруженим. Потім жили окремо (дружина — у Підзамочку, пізніше стала монахинею-кармеліткою, померла 23 січня 1783, була похована в крипті костелу оо. францисканців у Львові). Дітей не мали.

Меценат

Після великого коронного гетьмана Юзефа Потоцького, крайчого коронного Францішека Салезія Потоцького був 3-м за розміром статків серед тодішніх представників роду Потоцьких. За тодішніми джерелами, його річний дохід становив близько 50000 дукатів. На відміну від багатьох тодішніх шляхтичів, не вивозив майно та гроші за кордон, вкладав їх на рідній землі, зокрема, у спорудження храмів, монастирів, громадських будівель. Багато цих пам'яток збереглось до наших днів.

Фінансування:

Архітектор Бернард Меретин

image
Бучацька ратуша
image
Портрет Миколи Потоцького з Львівської картинної галереї

Рік народження, походження архітектора не відомі. Є дані, що походив з німців чи австрійців. Був прийнятий на службу до Миколи Василя Потоцького, фактично був придворним архітектором. Бернард Меретин співпрацював з видатним скульптором Йоаном Георгієм Пінзелем. Помер 1759 року.
Головні будівлі Бернарда Меретина:

Скульптор Пінзель

З середини 1740-х років при дворі магната Миколи Василя Потоцького з'явився скульптор, що назвався ім'ям Пінзель. Микола Василь Потоцький став його головним замовником.

Фундація в Почаєві

Фундатор перебудови монастиря в Почаєві — за проєктом архітектора Ґотфріда Гофмана побудовано храм і монастир на високих терасах, під якими розмістили склепи. Комплекс будов став унікальним зразком архітектури в стилі пізнього бароко, релігійним центром на теренах України взагалі. Саме Почаївській лаврі Микола Потоцький надав найбільшу фінансову підтримку — пожертва у близько 2200000 золотих. Окрім безпосереднього фінансування розбудови монастирського комплексу, Потоцький жертвував і від прибутків зі своїх маєтків Москалівки, Ванжулова та Волиці (тепер села Лановецького району Тернопільської області). Усіляко сприяв пришвидшенню будівельних робіт, контролюючи діяльності архітекторів, навіть викликав зі Львова «мурмайстра» Щепановського, аби той сприяв якнайшвидшому їх завершенню. На всі інші василіянські монастирі він виділив по 30 000 злотих.

У літературі та мистецтві

Світлини

  • image
    Лавра у Почаєві
  • image
    Інтер'єр Успенського собору, стінописи XIX століття
  • image
    Головний фасад Успенського собору
  • image
    Необароковий православний вівтар 1860-х років.
  • image
    Тарас Шевченко. Вівтар собору в Почаєві
  • image
    Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці й монастир у Городенці (1743 р.)

Див. також

Зауваги

  1. у фундаційній грамоті на парафіяльний костел у Бучачі своїми патронами він називає по-імені святих Миколая і Тадея → див.: Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 92.
  2. кс. С. Баронч посилається на рукопис Підкамінського монастиря
  3. Ксьондз С. Баронч посилається на рукопис Підкамінського домініканського монастиря.

Примітки

  1. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 69 (прим.).
  2. Красний П. Львівське мистецьке середовище супроти ідеї симбіозу мистецтв при оздобленні та впорядженні сакральних інтер'єрів (1730—1780) [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Ї. — 2013. — Ч. 72.
  3. Стоцький, 1997.
  4. Bohusław // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 289. (пол.)
  5. 1706 р. — таку дату вказав Томаш Скшипецький → Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii… — S. 74.
  6. іноді вказують також 1712 рік
  7. Maciszewski M. Brzeżany w czasach Rzeczypospolitej Polskiej. — Brody, 1910. — S. 218. (пол.)
  8. Czernecki J. Brzeżany: pamiątki i wspomnienia [ 11 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Lwów, nakładem Towarzystwa nauczycieli szkół wyższych, 1905. — S. 23. (пол.)
  9. Zielińska Z. Potocki Mikołaj Basyli… — S. 113.
  10. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 75.
  11. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 42—43.
  12. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 81.
  13. Czeppe M. Rzyszczewski (Ryszczewski) Wojciech // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992—1993. — T. XXXIV. — S. 227. (пол.)
  14. Там же… — S. 113—114.
  15. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 78—79.
  16. Zielińska Z. Potocki Mikołaj Basyli… — S. 114.
  17. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 57.
  18. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 60—66.
  19. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 63.
  20. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 64.
  21. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 65.
  22. Іноді 13 вересня → див.: Skrzypecki Т. Н.. Potok Złoty… — S. 83.
  23. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 83.
  24. Prszyboś K (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków. — Wroc — Warszawa — Krak — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 65. — ISBN 83-04-0251213-4 całość. — . (пол.)
  25. Skrzypecki Т. Н.. Potok Złoty… — S. 77.
  26. Там само. — S. 78.
  27. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 56.
  28. Там само. — S. 96.
  29. Дуда І. Ґоловацький (Ґловацький) Яків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 451. — .
  30. Там само. — S. 56—57.
  31. Там само. — S. 58.
  32. Чень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача. — Львів, 2010. — 28 с. — C. 10.
  33. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 137.
  34. Золочів // Галицька брама. — 2007. — № 1—2 (145—146) (січ.—лют.). — 40 с. — С. 26.
  35. Hruszów, wś, pow. kaniowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 190. (пол.) — S. 190. (пол.)
  36. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 145—146.
  37. Krasny P. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Wiśniowczyku // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2007, 599 il. — S. 430. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ​​.
  38. Амвросий Архимандрит. Сказание о Почаевской Успенской Лавре на основании документов хранящихся в Лаврском Архиве. Приложение к Волынским Епархиальным Ведомостям. — Почаев, 1870. — № 13–24; 1871. № 1–6. — 282 с. (рос.)

Джерела

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  • Вінюкова В. Потоцькі на Поділлі: Сторінки історії // Подолянин. — 2006. — С. 6.
  • Возницький Б. Микола Потоцький, староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель. — Львів : Центр Європи, 2005. — 160 с. — .
  • Пиндус Б., Скопівська-Жмурко О., Чернихівський Г. Потоцький Миколай Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 124. — .
  • Потоцький Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1455. — 1000 екз.
  • Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с. — .
  • Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów: nakł. wyd., 1882 (Lwów: Druk. «Gaz. Nar.» J. Dobrzańskiego i K. Gromana). — 168 s. (пол.).
  • Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — 256 s. — . (пол.)
  • Potocki Mikołaj Bazyli h. Pilawa (1706?–1782) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 113—115. (пол.)
  • Illustrissimo et excellentissimo domino D. Nicolao In Potok, Buczacz, Horodenka et Gołogury Potocki Capitaneo Kanioviensi &c. suo Munificentissimo Fundatori Monasterum Buczacense Ordinis Sancti Basilii Magni Provinciae Lithuanae penes solemnem ad Neo-Erectum & exdotatum Domicilium Intromissionem D. D. D. Anno, quo Deus fixit Domicilium in terris M.DCC.LIV. (лат.)

Посилання

  • Mikołaj Bazyli Potocki h. Pilawa w i-PSB. (пол.)
  • Mikołaj Bazyli Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 4.250.28) [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Potockij Miko la Vasi l Poto ckij inodi Mikolaj Bazilij Potockij pol Mikolaj Bazyli Potocki herbu Pilawa 1707 1708 13 kvitnya 1782 polskij magnat mecenat skandalist XVIII stolittya uryadnik Rechi Pospolitoyi Starosta boguslavskij kanivskij cherez sho uvijshov do ukrayinskogo folkloru yak pan Kano vskij korsunskij dzherelo maltijskij kavaler Mikola Vasil Potockijpol Mikolaj Bazyli PotockiAnonim kincya 18 stolittya Portret z cerkvi sv Pokrovi Buchacha Nacionalnij muzej Varshava Im ya pri narodzhennipol Mikolaj Bazyli PotockiPsevdoMikola Potockij Mikola Bazilij PotockijNarodivsya1707 1708Pomer13 kvitnya 1782 1782 04 13 mayetok bilya PochayevaPohovannyakripta soboru v PochayeviPiddanstvoRich PospolitaNacionalnistpolyakMisce prozhivannyaBuchach Kaniv Gorodenka PochayivDiyalnistmagnat mecenat skandalistVidomij zavdyakistarosta kanovskijAlma materLvivska yezuyitska kolegiyaPosadastarosta boguslavskij kanivskijTermin1726 1764PoperednikStefan Aleksander PotockijKonfesiyarimo katolik piznishe greko katolikRidPotockiBatkoStefan Aleksander PotockijMatiRodichiMariya Sofiya Senyavska kuzina U shlyubi zMarianna z Dombrovskih gerbu YelitaDitine buloGerb Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPortret v Oleskomu zamku Joanna Potocka z Senyavskih mama Narodivsya u 1707 chi 1708 roci Batko Stefan Aleksander Potockij strazhnik velikij koronnij voyevoda belzkij starosta kanivskij terebovlyanskij tosho Mati druga druzhina batka Joanna Senyavska sestra polnogo i velikogo koronnogo getmana lvivskogo starosti Adam Mikolaya Senyavskogo Pislya smerti batka Mikoloyu Vasilem opikuvavsya vuj Adam Mikolaj Senyavskij vin pidpisuvavsya yak graf na Shklovi i Mishi buv revnim protivnikom korolya Stanislava Leshinskogo yakij spriyav nebozhevi zdobuvati osvitu navchavsya v yezuyitskomu kolegiumi Lvova mav osvitnyu podorozh 1724 roku pobuvav u Parizhi Dobre znav latinu vidav dvi nepogani praci Pislya smerti materi Joanni u 1733 roci oblishiv literaturnu diyalnist pochav rozporyadzhatisya rodinnim majnom U veresni 1733 roku razom z predstavnikami Ruskogo voyevodstva golosuvav za kandidaturu Stanislava Leshinskogo na korolya u grudni dlya armiyi nadav ne groshi a vpravnih voyakiv vlasnoyi nadvirnoyi korogvi mali poganu slavu bo shlyahta zibrana v Galichi vislovlyuvala nezadovolennya yihnoyu disciplinoyu mala namir prositi nadati groshi Buv obranij delegatom vid Galickoyi shlyahti do korolya U 1738 roci razom z kompaniyeyu mozhlivo vlasnoyu vijskovoyu korogvoyu narobiv shkodi zchinyav krivavi sutichki u Lvovi tomu korol Avgust III Fridrih nakazav pokinuti misto 1739 roku ociniv svoyi vtrati vid perehodu moskovskih vijsk cherez vlasni mayetnosti sumoyu 12000000 zlotih Z 1741 roku za rokoshovimi planami Potockih mav buti marshalkom Galickoyi konfederaciyi 17 serpnya 1744 roku obranij pershim galickim poslom na Grodnenskij sejm U veresni 1744 r buv marshalkom Galickogo sejmiku obranij komisarom do na 1746 1747 roki pol Trybunal Skarbowy Koronny 16 chervnya 1750 roku stav poslom Varshavskogo sejmu vid Galickogo sejmiku na yakomu marshalkuvav Najpiznishe vid veresnya 1753 r mav korogvu v koronnomu vijsku 1 lyutogo 1755 roku prezentuvav u Buchachi paroha cerkvi svyatogo Mihayila v Zolotomu Potoci o I Zdzhanskogo 1755 roku kerivnictvo lvivskogo garnizonu podalo pozov do sudu na M V Potockogo za vchinenij rozbij sud uhvaliv sho vidpovidach vinen i zobov yazav jogo vidshkoduvati zbitki vidiliv koshti na vigotovlennya vivtariv u kostelah Buchacha ta Zolotogo Potoku Pid chas bezporyadkiv sho sprichiniv Potockij postrazhdav yakij pislya cogo prosiv Yana Klemensa Branickogo pro protekciyu v sudah Pislya vidhodu z politiki belzkogo voyevodi Antoniya Mihala Potockogo protyagom chotiroh rokiv buv kerivnikom partiyi prusskoyi oriyentaciyi v rodi Potockih U veresni 1756 roku obranij deputatom Koronnogo tribunalu vid Galicha U veresni 1759 roku na sejmiku galicka shlyahta na gospodarskomu sejmiku dyakuvala jomu za zahist vid oprishkiv i buntariv selyan jogo nadvirnim vijskom 8 listopada 1764 roku u Lvovi oformili akt daruvannya Mikolaya na Buchachi Potoci Gorodenci Pechenizhini Potockogo voyevodicha belzkogo vidpis perebuvaye v arhivi dominikaniv u Krakovi Za nim misto Buchach z palacom peredmistyami selom Pidzamochok i 14 sil nalezhnih do cogo Buchackogo klyucha otrimuvali Antonij Mihal Potockij i jogo brat lvivskij kashtelyan Yuzef Potockij tomu pravdopodibno sho jogo vdova Pelagiya 1767 roku poyavilasya v Potickomu bratstvi svyatogo Tadeusha yak jogo protektorka pidchashij litovskij Joahim Potockij pom 1791 i jogo brat Teodor pom 1812 stali didichami mistechka Pechenizhina z nalezhnimi do nogo selami mista Gorodenki z selami Yanihariv Chernyatin Yamkivci razom odne misto dva mistechka blizko 10 sil starosta glinyanskij Ignacij Potockij pom 1765 i jogo bratanok pom bl 1789 stali didichami sela Bobulinci mistechka Barish sil Nezvisha Luki mista Potik sil Zubrec Porhova Nezvisko Zalishiki Sokoliv Rusiliv Kosmirin Kostilniki Gubin Unizh Snovidiv Voziliv Stinka Koropec Pshenichne Bushin Podvoka chastini sela Zhivachiv Takozh vsi spadkoyemci mali otrimati prava na stolove sriblo ta inshi cinnosti yaki znahodilis v depoziti u monahiv dominikanciv Kam yanec Podilskogo konventu do rivnogo podilu Podil mav kontrolyuvati Teodor Potockij Cilij i detalnij perelik cinnostej pol nobilitow buv u palaci M V Potockogo v Buchachi doglyadav za nim Kayetan Dombrovskij M V Potockij zobov yazav vsih nastupnih spadkoyemciv do viplati shoroku 50000 floriniv dlya utrimannya kosteliv Buchacha Zolotogo Potoku Gorodenki Zapisom novi didichi Buchacha Antonij Mihal i Yuzef Potockij zobov yazuvalisya zmuruvati novu cerkvu v misti bo stara rujnuvalasya Novi vlasniki Potickogo i Bariskogo klyuchiv mali doglyadati shob v okolishnih lisah ne virubuvalis lisi dlya vipalyuvannya vapna Dokumenti buli dodani do arhivu uryadovih aktiv u Lvovi 15 listopada 1764 roku do arhivu zemskih aktiv u Galichi 21 listopada 1764 roku Sered golovnih mayetnostej Mikoli Vasilya Potockogo zamki j mista Buchach Zolotij Potik Gorodenka Gologori golovna rezidenciya Buchach z dvoma zamkami v odnomu z nih u Pidzamochku pevnij chas zhila druzhina Buvav pri dvori novogo korolya Polshi Avgusta III Ne brav uchasti v Barskij konfederaciyi Zapam yatavsya zhorstokim povodzhennyam iz dribnoyu shlyahtoyu selyanami ta yevrejskim naselennyam Jogo zamok palac u Buchachi buv miscem guchnih benketiv i grihovnih utih Mozhlivo perelomnim momentom zhittya stav vipadok koli v pristupi lyuti vbiv divchinu yaku v legendah nazivayut Bondarivnoyu pislya chogo na znak pokuti pochav znachni koshti j zusillya tratiti na zvedennya hramiv Dokladnishe Pisnya pro Bondarivnu Vidrivayuchis vid benketiv planuvav sobi rezidenciyu v m Gorodenka de zbuduvav kostel z klyashtorom teatiniv greko katolicku cerkvu ta mist 1753 p zafunduvav monastir vasiliyan u Buchachi Pidtrimuvav dominikanskij monastir u Pidkameni virmensku parafiyu v Gorodenci Tismenici zokrema 19000 zolotih na novij kostel monastir oo pauliniv u Chenstohovi 300 000 zl kostel cerkvu Yuriya ta ubogih u Gologorah Z politichnih mirkuvan vidstupiv sinu lvivskogo kashtelyana grafa Yuzefa Potockogo Yanovi za inshimi danimi same Yuzefovi Potockomu v 1762 roci nadali pidpisuvavsya yak voyevodich belzkij Yakiv Kalinovich Portret Mikoli Vasilya Potockogo 1771 r Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni Borisa Voznickogo Trimav pri dvori 150 pihotinciv i 300 kozakiv blizko 3000 osib Naprikinci zhittya rozmovlyav perevazhno ruskoyu movoyu nosiv kozackij strij Zhiv prosto po kozacki z napoyiv uzhivav tilki med i gorilku Dvoru vlastivogo shlyahticham ne mav ekipazhiv shlyahetskih takozh interesu do politichnogo zhittya Polshi takozh ne mav Za nakazom Avstrijskogo uryadu yak inshi shlyahtichi zmushenij buv rozpustiti vlasne kozacke vijsko Rozdav usi svoyi mayetki rodicham yaki yakimos chinom utratili svoyi zalishiv sobi tilki Sitnyu pid Pochayevom Zapovit sklav 26 chervnya 1774 roku v Sitni Shodnya zranku do obidu buv na cerkovnij sluzhbi dotrimuvavsya vsih postiv tak prozhiv blizko semi rokiv Vse sho zalishilosya pislya rozpodilu vlasnogo spadku mizh rodichami j katolickimi virmenskimi hramami monastiryami zapisav Pochayivskomu monastirevi oo Vasiliyan Naprikinci zhittya rozdav zapisav u zapoviti rodicham hramam ta monastiryam znachni koshti zokrema Dominikanskomu kostelu u Lvovi de pohovali matir 236 000 zlotih Pidkaminskomu de pohovali tilo batka 200 000 zl Zolotopotickij zamok nashadkam lvivskogo kashtelyana grafa Yu Potockogo cerkvi u Zarvanici nini Ternopilskij rajon 8 000 zl cerkvi oo Vasiliyan u Bucnevi 7 000 zl dlya vshanuvannya o Stefana Poznyaka pohovanogo v kosteli Gorodenki za zaslugi pered M V Potockim chastinu svogo spadku priznachiv dlya chenciv kapuciniv u Mariyampoli Stav chencem Pochayivskogo vasiliyanskogo monastirya na podvir yi yakogo mav vlasnij derev yanij budinok na jogo misci nini Troyickij sobor Vikonavcyami ta protektorami svogo zapovitu priznachiv yepiskopiv Leva Sheptickogo ta Silvestra Rudnickogo Pomer prozhivshi 74 roki 13 kvitnya 1782 roku v Pochayevi chi v Sribni poblizu Pochayeva Buv pohovanij u kripti zliva vid golovnogo vhodu v Pochayivskomu sobori Shlyub Gerb druzhini Yelita Portret M V Potockogo u Vishnivci zliva Blizko 1756 roku odruzhivsya z Mariannoyu z gerbu Yelita najstarshoyu dochkoyu skarbnika potim lovchogo galickogo Yana Antoniya Dombrovskogo Prichina shlyubu neobhidnist buti odruzhenim Potim zhili okremo druzhina u Pidzamochku piznishe stala monahineyu karmelitkoyu pomerla 23 sichnya 1783 bula pohovana v kripti kostelu oo franciskanciv u Lvovi Ditej ne mali MecenatPislya velikogo koronnogo getmana Yuzefa Potockogo krajchogo koronnogo Francisheka Saleziya Potockogo buv 3 m za rozmirom statkiv sered todishnih predstavnikiv rodu Potockih Za todishnimi dzherelami jogo richnij dohid stanoviv blizko 50000 dukativ Na vidminu vid bagatoh todishnih shlyahtichiv ne vivoziv majno ta groshi za kordon vkladav yih na ridnij zemli zokrema u sporudzhennya hramiv monastiriv gromadskih budivel Bagato cih pam yatok zbereglos do nashih dniv Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Gorodenka 1763 r Kostel Neporochnogo Zachattya Prechistoyi Divi Mariyi ta monastirska rezidenciya Gorodenka 1743 r Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Buchach dokument datovanij 21 bereznya 1761 Kostel Bozhogo Tila i monastir dominikanciv zokrema jogo koshtom proyekt Yana de Vitte zbudovana kaplicya Potockih v hrami Lviv Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Buchach Cerkva Svyatoyi Pokrovi Buchach zberigsya jogo portret na ves zrist 1771 roku roboti Yakova Golovackogo sho znahodivsya u cerkvi Pokrovi nini u Ternopilskomu OKM Finansuvannya dominikanskij monastir Pidkamin virmenskij kostel Tismenicya kostel cerkva Yuriya utrimannya vbogih shpitalnih pri kosteli Gologori klyashtor oo pauliniv Chenstohova virmenskij kostel ta parafiya Gorodenka hutir Klyuch 7150 zl 500 zl shoroku velikij vivtar kostelu v Zolotomu Potoci utrimannya monastirya klyashtoru 50 000 zl monastiri oo vasiliyan bl 2000000 zl ikonostas avtori Vasil Petranovich jogo uchen Stanislav Otoselskij predmeti kultu Cerkvi svyatogo Mikolaya v Buchachi ikonostas Cerkvi Svyatogo Mikolaya Zolochiv 40000 zlotih dlya monastirya oo Vasiliyan Zolocheva cerkva u Grushevi teper Obuhivskij rajon Cerkva Rizdva Prechistoyi Bogomateri Nagiryanka nini v mezhah Buchacha perebudova ta ozdoblennya bichnogo vivtarya u derev yanomu parafiyalnomu kosteli u Vishnivchiku 1747 razom z sandomirskim kashtelyanom Mihalom Aleksandrom Soltikom didichem Vishnivchika Arhitektor Bernard Meretin Buchacka ratusha Portret Mikoli Potockogo z Lvivskoyi kartinnoyi galereyi Rik narodzhennya pohodzhennya arhitektora ne vidomi Ye dani sho pohodiv z nimciv chi avstrijciv Buv prijnyatij na sluzhbu do Mikoli Vasilya Potockogo faktichno buv pridvornim arhitektorom Bernard Meretin spivpracyuvav z vidatnim skulptorom Joanom Georgiyem Pinzelem Pomer 1759 roku Golovni budivli Bernarda Meretina Kostel v seli Navariya mozhlivo persha robota arhitektora Perebudova kostelu oo Misioneriv Lviv Kostel Neporochnogo Zachattya Prechistoyi Divi Mariyi ta monastirska rezidenciya Gorodenka 1743 r Sobor Svyatogo Yura 1745 r Ratusha misto Buchach 1751 r Kostel usih Svyatih selo Godovicya 1751 1758 rr primishennya monastirya oo vasiliyan Buchach Cerkva Svyatoyi Pokrovi Buchach Skulptor Pinzel Z seredini 1740 h rokiv pri dvori magnata Mikoli Vasilya Potockogo z yavivsya skulptor sho nazvavsya im yam Pinzel Mikola Vasil Potockij stav jogo golovnim zamovnikom Fundaciya v Pochayevi Fundator perebudovi monastirya v Pochayevi za proyektom arhitektora Gotfrida Gofmana pobudovano hram i monastir na visokih terasah pid yakimi rozmistili sklepi Kompleks budov stav unikalnim zrazkom arhitekturi v stili piznogo baroko religijnim centrom na terenah Ukrayini vzagali Same Pochayivskij lavri Mikola Potockij nadav najbilshu finansovu pidtrimku pozhertva u blizko 2200000 zolotih Okrim bezposerednogo finansuvannya rozbudovi monastirskogo kompleksu Potockij zhertvuvav i vid pributkiv zi svoyih mayetkiv Moskalivki Vanzhulova ta Volici teper sela Lanoveckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Usilyako spriyav prishvidshennyu budivelnih robit kontrolyuyuchi diyalnosti arhitektoriv navit viklikav zi Lvova murmajstra Shepanovskogo abi toj spriyav yaknajshvidshomu yih zavershennyu Na vsi inshi vasiliyanski monastiri vin vidiliv po 30 000 zlotih U literaturi ta mistectviVerikivskij Mihajlo balet Pan Kanovskij 1930 Aleksander Groza Starosta Kaniowski 1836 Yeshkilyev Volodimir Vtecha majstra Pinzelya Kiyiv Grani T 2007 SvitliniLavra u Pochayevi Inter yer Uspenskogo soboru stinopisi XIX stolittya Golovnij fasad Uspenskogo soboru Neobarokovij pravoslavnij vivtar 1860 h rokiv Taras Shevchenko Vivtar soboru v Pochayevi Cerkva Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Bogorodici j monastir u Gorodenci 1743 r Div takozhPisnya pro Bondarivnu Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni Borisa VoznickogoZauvagiu fundacijnij gramoti na parafiyalnij kostel u Buchachi svoyimi patronami vin nazivaye po imeni svyatih Mikolaya i Tadeya div Baracz S Pamiatki buczackie S 92 ks S Baronch posilayetsya na rukopis Pidkaminskogo monastirya Ksondz S Baronch posilayetsya na rukopis Pidkaminskogo dominikanskogo monastirya PrimitkiBaracz S Pamiatki buczackie S 69 prim Krasnij P Lvivske mistecke seredovishe suproti ideyi simbiozu mistectv pri ozdoblenni ta vporyadzhenni sakralnih inter yeriv 1730 1780 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yi 2013 Ch 72 Stockij 1997 Bohuslaw Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 289 pol 1706 r taku datu vkazav Tomash Skshipeckij Skrzypecki T N Potok Zloty na tle historii S 74 inodi vkazuyut takozh 1712 rik Maciszewski M Brzezany w czasach Rzeczypospolitej Polskiej Brody 1910 S 218 pol Czernecki J Brzezany pamiatki i wspomnienia 11 grudnya 2017 u Wayback Machine Lwow nakladem Towarzystwa nauczycieli szkol wyzszych 1905 S 23 pol Zielinska Z Potocki Mikolaj Basyli S 113 Skrzypecki T N Potok Zloty S 75 Andrusyak N Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina S 42 43 Skrzypecki T N Potok Zloty S 81 Czeppe M Rzyszczewski Ryszczewski Wojciech Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1992 1993 T XXXIV S 227 pol Tam zhe S 113 114 Skrzypecki T N Potok Zloty S 78 79 Zielinska Z Potocki Mikolaj Basyli S 114 Baracz S Pamiatki buczackie S 57 Baracz S Pamiatki buczackie S 60 66 Baracz S Pamiatki buczackie S 63 Baracz S Pamiatki buczackie S 64 Baracz S Pamiatki buczackie S 65 Inodi 13 veresnya div Skrzypecki T N Potok Zloty S 83 Skrzypecki T N Potok Zloty S 83 Prszybos K opracowal Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV XVIII wiekow Wroc Warszawa Krak Gdansk Lodz 1987 S 65 ISBN 83 04 0251213 4 calosc ISBN 83 04 01814 4 pol Skrzypecki T N Potok Zloty S 77 Tam samo S 78 Baracz S Pamiatki buczackie S 56 Tam samo S 96 Duda I Golovackij Glovackij Yakiv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 451 ISBN 966 528 197 6 Tam samo S 56 57 Tam samo S 58 Chen L Cerkva Sv Mikolaya perlina Buchacha Lviv 2010 28 s C 10 Baracz S Pamiatki buczackie S 137 Zolochiv Galicka brama 2007 1 2 145 146 sich lyut 40 s S 26 Hruszow ws pow kaniowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 190 pol S 190 pol Baracz S Pamiatki buczackie S 145 146 Krasny P Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Wisniowczyku Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa 2007 599 il S 430 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 978 83 89273 49 9 Amvrosij Arhimandrit Skazanie o Pochaevskoj Uspenskoj Lavre na osnovanii dokumentov hranyashihsya v Lavrskom Arhive Prilozhenie k Volynskim Eparhialnym Vedomostyam Pochaev 1870 13 24 1871 1 6 282 s ros DzherelaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Vinyukova V Potocki na Podilli Storinki istoriyi Podolyanin 2006 S 6 Voznickij B Mikola Potockij starosta Kanivskij ta jogo mitci arhitektor Bernard Meretin i snicar Ioan Georgij Pinzel Lviv Centr Yevropi 2005 160 s ISBN 966 7022 50 1 Pindus B Skopivska Zhmurko O Chernihivskij G Potockij Mikolaj Stepanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 124 ISBN 978 966 528 279 2 Potockij Mikola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1455 1000 ekz Stockij Ya Monastir Otciv Vasiliyan Chesnogo Hresta Gospodnogo v Buchachi 1712 1996 Lviv Misioner 1997 160 s ISBN 966 7086 24 0 Baracz S Pamiatki buczackie Lwow nakl wyd 1882 Lwow Druk Gaz Nar J Dobrzanskiego i K Gromana 168 s pol Skrzypecki T N Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 256 s ISBN 978 83 927244 4 5 pol Potocki Mikolaj Bazyli h Pilawa 1706 1782 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1984 T XXVIII 1 zeszyt 116 178 s S 113 115 pol Illustrissimo et excellentissimo domino D Nicolao In Potok Buczacz Horodenka et Gologury Potocki Capitaneo Kanioviensi amp c suo Munificentissimo Fundatori Monasterum Buczacense Ordinis Sancti Basilii Magni Provinciae Lithuanae penes solemnem ad Neo Erectum amp exdotatum Domicilium Intromissionem D D D Anno quo Deus fixit Domicilium in terris M DCC LIV lat PosilannyaMikolaj Bazyli Potocki h Pilawa w i PSB pol Mikolaj Bazyli Potocki h Pilawa Zlota ID 4 250 28 18 veresnya 2016 u Wayback Machine pol

Дата публікації:
Топ