Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Чернятин Черня тин село в Україні у Городенківській міській громаді

Чернятин (Городенківський район)

Чернятин (Городенківський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чернятин.

Черня́тин — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області. Розташоване на вододілі між річками Прутом і Дністром, за 4 км від м. Городенки. До 2020 центр сільради, якій було підпорядковане село Глушків.

село Чернятин
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Громада Городенківська міська громада
Код КАТОТТГ UA26080030370045939
Основні дані
Засноване 1453
Населення 3175 ▼ станом на 1.12.2021
Площа 26,313 км²
Густота населення 119,044 ▼ осіб/км²
Поштовий індекс 78126
Телефонний код +380 03430
Географічні дані
Географічні координати 48°39′31″ пн. ш. 25°26′48″ сх. д. / 48.65861° пн. ш. 25.44667° сх. д. / 48.65861; 25.44667Координати: 48°39′31″ пн. ш. 25°26′48″ сх. д. / 48.65861° пн. ш. 25.44667° сх. д. / 48.65861; 25.44667
Відстань до
обласного центру 		79 км
Відстань до
районного центру 		37 км
Найближча залізнична станція Городенка
Відстань до
залізничної станції 		3 км
Місцева влада
Адреса ради 78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77
Карта
image
image
Чернятин
image
image
Чернятин
Мапа

image Чернятин у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.

Історія

В документі 1453 року вказується, що шляхтич Пречлавський розділив свій маєток між племінниками, і одному з них були виділені села Вікно, Піддовга і Чернятинці. В квітні 1485 року суд коломийських коморників закріпив цей розподіл. Села Чернятин і Вікно існують і тепер, а Піддовга — знищена татарами. Від села залишилася тільки назва поля — Піддовга, яке входить до чернятинського земельного масиву.

За часів польсько-шляхетського панування кріпаки не раз повставали на боротьбу проти поневолювачів. Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 pp. велика група жителів Чернятина перебувала в загоні повстанців, очолюваному С. Височаном. Восени 1648 року селяни Чернятина разом з мешканцями Заболотова, Тулукова й Олешева розгромили маєток шляхтича Я. Жолчинського в Городенці.

В XVIII ст. Чернятин належав польському магнатові Миколі Потоцькому. Сюди було переселено групу селян з Вінниччини, які брали участь у повстанні проти феодально-кріпосницького гніту. Вони принесли в село східноукраїнські прізвища: Михайленко, Бондарчук та інші.

В другій чверті XIX ст. Чернятином володіла княгиня Понінська. Становище селян, в основному, залишалося таким же, як і в попередні часи. Селяни терпіли від малоземелля та податкового гніту. Щоб звести кінці, їм доводилося ходити на заробітки в міста, приробляти різними промислами. В Чернятині були поширені обробка шкіри, вишивання, частково різьба по дереву. З 1874 року в селі діяла двокласна школа, в 1914 році вона стала чотирикласною. Австрійська влада штучно гальмували розвиток культури місцевого населення. Коли мешканці Чернятина зібрали кошти на будівництво читальні, урядовці не допустили цього, хоч уже було вимуровано фундамент.

В період першої світової війни жителі Чернятина зазнали великого лихоліття. Село опинилося в зоні воєнних дій, чимало селянських дворів було знищено. 1929 року чотирикласну школу було перетворено на шестикласну. В ній працювало 7 учителів. Незважаючи на законодавче положення про двомовне викладання в школі, в 1930-х роках викладання проводилося тільки польською мовою. 17 вересня 1939 року до Чернятина ввійшли частини окупаційної Червоної Армії. 20 вересня було створено селянський комітет з 9 осіб, який розгорнув підготовку до «виборів» у Народні Збори Західної України. У жовтні 1939 року в селі відкрито семирічну школу з українською мовою навчання, зі східних областей України сюди прибули «висококваліфіковані» радянські вчителі. Почав діяти клуб, де селяни вперше в житті побачили кінофільм.

2 липня 1941 року Чернятин захопили угорські фашистські війська. Пізніше до села прибули німецькі частини.

Під час окупації загинуло 22 особи, зокрема М. С. Андрусяк, І. А. Косминка, P. M. Міллер. На каторгу до Німеччини було вигнано 118 мешканців Чернятина. Наприкінці березня 1944 року Червона Армія вступила на територію Городенківського району. Частини 21-ї гвардійської механізованої бригади 26 березня 1944 року підійшли до села. 27 березня група танків, що наступала на Коломию, захопила Чернятин. Понад 600 жителів Чернятина мобілізували в Червону армію, 216 уродженців Чернятина загинуло. За героїзм і відвагу понад 200 воїнів нагороджено орденами і медалями Союзу РСР.

В жовтні 1948 року в Чернятині відновлено колгосп, його назвали ім'ям Івана Франка. В 1949 році артіль мала 1016 га землі, 39 коней, 18 корів, кілька десятків свиней. 1952 року колгосп одержав від держави позику на придбання корів та машин. Вже наступного року більшість робіт у рільництві було механізовано. Колгоспники розширюють площу під садом за рахунок чагарників і невжитків. У 1953 році артіль мала саду лише 7 га, а 1968 — 65 гектарів. В 1960 році колгосп побудував палац культури, при якому створені належні умови для роботи гуртків художньої самодіяльності. З 1963 року Чернятин підключено до державної високовольтної електролінії.

В Чернятині жила самодіяльна художниця Парасковія Хома. Парасковія Петрівна працювала в бурякосіючій ланці, а дозвілля проводила за палітрою. П. П. Хома створила ряд чудових картин за мотивами популярних пісень і поем — «Червоні гвоздики», «Знову цвітуть каштани», «Бондарівна», «Два кольори» та ін. У вересні 1968 року в залах Львівської картинної галереї відбулася виставка творів народної художниці. Експонувалося 80 полотен. Львівські мистецтвознавці запропонували художниці продати деякі картини для музеїв. П. П. Хома відповіла: «Дарую вам ті картини, які сподобаються».

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 3180 99.84%
російська 4 0.13%
румунська 1 0.03%
Усього 3185 100%

Культура

В селі працює кімната-музей при бібліотеці-філіалі. Заснований музей у 2006 році. Основні напрями діяльності: зберігання старовини; ознайомлення відвідувачів з історією села Чернятин.

Релігія

В центрі села міститься церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка була збудована в 1886 році.

Пам'ятники

В центрі Чернятина — пам'ятник Івану Франку і Тарасу Шевченку.

Відомі люди

Примітки

  1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. . Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  4. . Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 16 липня 2014.

Джерела

  • - Історія села Чернятин Городенківського району .: ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ [ 20 травня 2016 у Wayback Machine.]
  • - Кімната-музей села Чернятин при бібліотеці-філіалі — Музейне Коло Прикарпаття [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • Чернятин — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)
  • Czerniatyn, pow. horodeński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 819. (пол.)


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chernyatin Chernya tin selo v Ukrayini u Gorodenkivskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Roztashovane na vododili mizh richkami Prutom i Dnistrom za 4 km vid m Gorodenki Do 2020 centr silradi yakij bulo pidporyadkovane selo Glushkiv selo ChernyatinKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonGromada Gorodenkivska miska gromadaKod KATOTTG UA26080030370045939Osnovni daniZasnovane 1453Naselennya 3175 stanom na 1 12 2021Plosha 26 313 km Gustota naselennya 119 044 osib km Poshtovij indeks 78126Telefonnij kod 380 03430Geografichni daniGeografichni koordinati 48 39 31 pn sh 25 26 48 sh d 48 65861 pn sh 25 44667 sh d 48 65861 25 44667 Koordinati 48 39 31 pn sh 25 26 48 sh d 48 65861 pn sh 25 44667 sh d 48 65861 25 44667Vidstan do oblasnogo centru 79 kmVidstan do rajonnogo centru 37 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya GorodenkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 kmMisceva vladaAdresa radi 78103 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Gorodenka vul Shevchenka Tarasa bud 77KartaChernyatinChernyatinMapa Chernyatin u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Gorodenkivskoyi miskoyi gromadi IstoriyaV dokumenti 1453 roku vkazuyetsya sho shlyahtich Prechlavskij rozdiliv svij mayetok mizh pleminnikami i odnomu z nih buli vidileni sela Vikno Piddovga i Chernyatinci V kvitni 1485 roku sud kolomijskih komornikiv zakripiv cej rozpodil Sela Chernyatin i Vikno isnuyut i teper a Piddovga znishena tatarami Vid sela zalishilasya tilki nazva polya Piddovga yake vhodit do chernyatinskogo zemelnogo masivu Za chasiv polsko shlyahetskogo panuvannya kripaki ne raz povstavali na borotbu proti ponevolyuvachiv Pid chas vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 pp velika grupa zhiteliv Chernyatina perebuvala v zagoni povstanciv ocholyuvanomu S Visochanom Voseni 1648 roku selyani Chernyatina razom z meshkancyami Zabolotova Tulukova j Olesheva rozgromili mayetok shlyahticha Ya Zholchinskogo v Gorodenci V XVIII st Chernyatin nalezhav polskomu magnatovi Mikoli Potockomu Syudi bulo pereseleno grupu selyan z Vinnichchini yaki brali uchast u povstanni proti feodalno kriposnickogo gnitu Voni prinesli v selo shidnoukrayinski prizvisha Mihajlenko Bondarchuk ta inshi V drugij chverti XIX st Chernyatinom volodila knyaginya Poninska Stanovishe selyan v osnovnomu zalishalosya takim zhe yak i v poperedni chasi Selyani terpili vid malozemellya ta podatkovogo gnitu Shob zvesti kinci yim dovodilosya hoditi na zarobitki v mista priroblyati riznimi promislami V Chernyatini buli poshireni obrobka shkiri vishivannya chastkovo rizba po derevu Z 1874 roku v seli diyala dvoklasna shkola v 1914 roci vona stala chotiriklasnoyu Avstrijska vlada shtuchno galmuvali rozvitok kulturi miscevogo naselennya Koli meshkanci Chernyatina zibrali koshti na budivnictvo chitalni uryadovci ne dopustili cogo hoch uzhe bulo vimurovano fundament V period pershoyi svitovoyi vijni zhiteli Chernyatina zaznali velikogo liholittya Selo opinilosya v zoni voyennih dij chimalo selyanskih dvoriv bulo znisheno 1929 roku chotiriklasnu shkolu bulo peretvoreno na shestiklasnu V nij pracyuvalo 7 uchiteliv Nezvazhayuchi na zakonodavche polozhennya pro dvomovne vikladannya v shkoli v 1930 h rokah vikladannya provodilosya tilki polskoyu movoyu 17 veresnya 1939 roku do Chernyatina vvijshli chastini okupacijnoyi Chervonoyi Armiyi 20 veresnya bulo stvoreno selyanskij komitet z 9 osib yakij rozgornuv pidgotovku do viboriv u Narodni Zbori Zahidnoyi Ukrayini U zhovtni 1939 roku v seli vidkrito semirichnu shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya zi shidnih oblastej Ukrayini syudi pribuli visokokvalifikovani radyanski vchiteli Pochav diyati klub de selyani vpershe v zhitti pobachili kinofilm 2 lipnya 1941 roku Chernyatin zahopili ugorski fashistski vijska Piznishe do sela pribuli nimecki chastini Pid chas okupaciyi zaginulo 22 osobi zokrema M S Andrusyak I A Kosminka P M Miller Na katorgu do Nimechchini bulo vignano 118 meshkanciv Chernyatina Naprikinci bereznya 1944 roku Chervona Armiya vstupila na teritoriyu Gorodenkivskogo rajonu Chastini 21 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi 26 bereznya 1944 roku pidijshli do sela 27 bereznya grupa tankiv sho nastupala na Kolomiyu zahopila Chernyatin Ponad 600 zhiteliv Chernyatina mobilizuvali v Chervonu armiyu 216 urodzhenciv Chernyatina zaginulo Za geroyizm i vidvagu ponad 200 voyiniv nagorodzheno ordenami i medalyami Soyuzu RSR V zhovtni 1948 roku v Chernyatini vidnovleno kolgosp jogo nazvali im yam Ivana Franka V 1949 roci artil mala 1016 ga zemli 39 konej 18 koriv kilka desyatkiv svinej 1952 roku kolgosp oderzhav vid derzhavi poziku na pridbannya koriv ta mashin Vzhe nastupnogo roku bilshist robit u rilnictvi bulo mehanizovano Kolgospniki rozshiryuyut ploshu pid sadom za rahunok chagarnikiv i nevzhitkiv U 1953 roci artil mala sadu lishe 7 ga a 1968 65 gektariv V 1960 roci kolgosp pobuduvav palac kulturi pri yakomu stvoreni nalezhni umovi dlya roboti gurtkiv hudozhnoyi samodiyalnosti Z 1963 roku Chernyatin pidklyucheno do derzhavnoyi visokovoltnoyi elektroliniyi V Chernyatini zhila samodiyalna hudozhnicya Paraskoviya Homa Paraskoviya Petrivna pracyuvala v buryakosiyuchij lanci a dozvillya provodila za palitroyu P P Homa stvorila ryad chudovih kartin za motivami populyarnih pisen i poem Chervoni gvozdiki Znovu cvitut kashtani Bondarivna Dva kolori ta in U veresni 1968 roku v zalah Lvivskoyi kartinnoyi galereyi vidbulasya vistavka tvoriv narodnoyi hudozhnici Eksponuvalosya 80 poloten Lvivski mistectvoznavci zaproponuvali hudozhnici prodati deyaki kartini dlya muzeyiv P P Homa vidpovila Daruyu vam ti kartini yaki spodobayutsya NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 3180 99 84 rosijska 4 0 13 rumunska 1 0 03 Usogo 3185 100 KulturaV seli pracyuye kimnata muzej pri biblioteci filiali Zasnovanij muzej u 2006 roci Osnovni napryami diyalnosti zberigannya starovini oznajomlennya vidviduvachiv z istoriyeyu sela Chernyatin ReligiyaV centri sela mistitsya cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici yaka bula zbudovana v 1886 roci Pam yatnikiV centri Chernyatina pam yatnik Ivanu Franku i Tarasu Shevchenku Vidomi lyudiHoma Paraska Petrivna majster narodnogo rozpisu Bodnarchuk Ivan 21 travnya 1910 Chernyatin 1990 Toronto ukrayinskij pismennik dirigent horiv pedagog zhurnalist ta gromadskij i kulturnij diyach Vidomij v seredovishi diaspori diyach ukladach navchalnih knizhok ta fundator riznih ukrayinskih tovaristv Na zhal vsya tvorcha spadshina Ivana ne ye doslidzhena ta opublikovana Bondarchuk Vasil psevdonim Ya Chornobrivij ukrayinskij poet satirik avtor zbirki Pani i lyudi 1928 narodivsya i pomer tut Morozevich Izidor Mihajlovich licar Bronzovogo hresta zaslugi Genik Dmitro Antonovich licar Bronzovogo hresta zaslugi UPA Zaginuv ta pohovanij u seli Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 5 grudnya 2018 Procitovano 4 grudnya 2018 Arhiv originalu za 13 lipnya 2014 Procitovano 16 lipnya 2014 Dzherela Istoriya sela Chernyatin Gorodenkivskogo rajonu ISTORIChNE PRIKARPATTYa 20 travnya 2016 u Wayback Machine Kimnata muzej sela Chernyatin pri biblioteci filiali Muzejne Kolo Prikarpattya 24 listopada 2020 u Wayback Machine Chernyatin Informacijno piznavalnij sajt Ivano Frankivska oblast u skladi URSR 28 sichnya 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 639 s Czerniatyn pow horodenski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 819 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ