Ця стаття не містить . (березень 2020) |
Колонізація Африки — процес європейської (раніше також азійської) колонізації африканського континенту.
Давня історія європейського контролю Африки
В античну епоху об'єктом колонізації з боку Європи і Малої Азії була Північна Африка.
Перші спроби європейців підпорядкувати собі африканські території датуються ще часами давньогрецької колонізації VII—V століть до н. е., коли численні грецькі колонії з'явилися на узбережжі Лівії та Єгипту. Завоювання Олександра Македонського поклали початок досить тривалого періоду еллінізації.
Місто Карфаген був заснований на території сучасного Тунісу фінікійцями і був однією з найважливіших держав Середземномор'я до IV століття до н. е. Після Третьої Пунічної війни він був завойований римлянами і став центром провінції Африка. У ранньому Середньовіччі на цій території було засновано королівство вандалів, а пізніше вона входила до складу Візантії.
Навали римських військ дозволили консолідувати під контролем римлян все північне узбережжя Африки. Попри велику господарську та архітектурну діяльність римлян, території піддалися слабкій романізації, мабуть, в силу надмірної посушливості та безперервної активності берберських племен, відтиснутих, але не підкорених римлянами.
Давньоєгипетська цивілізація також потрапляла під владу спочатку греків, а потім римлян.
Середні століття
В умовах занепаду імперії активізовані вандалами бербери остаточно зруйнували осередки європейської, а також і християнської цивілізації в Північній Африці напередодні вторгнення арабів, які принесли з собою іслам і відтіснили Візантійську імперію, все ще контролювала Єгипет. До початку VII століття діяльність ранньоєвропейських держав в Африці повністю припинилася, і навпаки, експансія арабів з Африки мала місце в багатьох регіонах Південної Європи.
Епоха корінного перелому настане лише в ході завершальних етапів Реконкісти, коли християнські лідери Піренейського півострова, перемігши в боротьбі з мусульманами, спрямували свої погляди на протилежний берег Гібралтару — в країни Магрибу — одного з головних вогнищ ісламської цивілізації. Атаки іспанських і португальських військ в XV—XVI століттях призвели до захоплення цілої низки опорних пунктів в Африці (Канарських островів, а також фортець Сеута, Мелілья, Оран, Туніс і багатьох інших). Італійські мореплавці з Венеції та Генуї також вели активну торгівлю з регіоном починаючи з XIII століття.
В кінці XV століття португальці фактично контролювали західне узбережжя Африки, де розгорнули активну работоргівлю. Слідом за ними в Африку кинулися й інші європейці: голландці, французи, англійці.
Ранній Новий час
З XVII століття арабська торгівля з Африкою на південь від Сахари привела до поступової колонізації Східної Африки, в районі Занзібару. І хоча в деяких містах Західної Африки з'явилися арабські квартали, вони не стали колоніями, а спроби Марокко підпорядкувати собі землі Сахеля завершилися невдало.
Ранні європейські експедиції були сконцентровані на колонізації незаселених островів, таких як Кабо-Верде і Сан-Томе, а також на заснуванні фортів на узбережжі в якості торговельних баз.
Гонитва за Африку
У другій половині XIX століття, особливо після Берлінської конференції, процес колонізації Африки придбав такий масштаб, що отримав назву «гонки за Африку»; практично весь континент (крім незалежних Ефіопії та Ліберії) до 1900 року був розділений між низкою європейських держав: Великою Британією, Францією, Німеччиною, Бельгією, Італією, свої старі колонії зберегли й кілька розширили Іспанія і Португалія.
В ході Першої світової війни Німеччина втратила (в основному вже в 1914 році) свої африканські колонії, які після війни перейшли під адміністрацію інших колоніальних держав за мандатами Ліги Націй.
Російська імперія ніколи не претендувала на колонізацію Африки, незважаючи на традиційно сильні позиції в Ефіопії, крім інциденту в Сагалло, що стався в 1889 році.
Африканські колонії по метрополіях (станом на 1900-й рік)
Бельгія
- Вільна держава Конго (з 1908 року Бельгійське Конго, зараз Демократична Республіка Конго)
Франція
- Алжир
- Туніс
- Марокко
- Французька Західна Африка
- Мавританія
- Сенегал
- Французький Судан (зараз Малі)
- Гвінея
- Кот-д'Івуар
- Нігер
- Французька Верхня Вольта (зараз Буркіна-Фасо)
- Дагомея (нині Бенін)
- Французька Екваторіальна Африка
- Габон
- Середнє Конго (нині Республіка Конго)
- Убанги-Шарі (зараз Центральноафриканська Республіка)
- Чад
- Французьке Сомалі (зараз Джибуті)
- Мадагаскар
- Коморські острови
Німеччина (до 1919)
- Руанда-Урунді (з 1919 мандат Бельгії, зараз Бурунді і Руанда)
- Танганьїка (з 1919 мандат Великої Британії, зараз частина Танзанії)
- Німецька Південно-Західна Африка (з 1919 мандат Південно-Африканського Союзу, зараз Намібія)
Німецька Західна Африка
- Німецький Камерун (з 1919 мандат Франції, зараз Камерун)
- Тоголенд (з 1919 розділ між Францією і Великою Британією, зараз Того)
Італія
Італійська Північна Африка (з 1934 Лівія)
- Триполітанія
- Киренаїка
- Феццан
- Еритрея
- Італійське Сомалі (зараз формально частина Сомалі)
Португалія
- Ангола
- Португальське Конго (Кабінда) — зараз ексклав Анголи
- Португальська Східна Африка (зараз Мозамбік)
- Португальська Гвінея (зараз Гвінея-Бісау)
- Острови Зеленого мису (зараз Кабо-Верде)
- Сан-Томе і Принсіпі
Іспанія
- Іспанська Сахара (зараз Західна Сахара — частина Марокко всупереч рішенням ООН)
- Ріо-де-Оро
- Сакія-ель-Хамра
- іспанське Марокко
- Сеута
- Мелілья
- Іспанське Південне Марокко (сектор Тарфая)
- Іфні
- Ріо-Муні (зараз континентальна частина Екваторіальної Гвінеї)
- Фернандо-По (зараз Біоко, острівна частина Екваторіальної Гвінеї)
Велика Британія
Британська Східна Африка
- Кенія
- Уганда
- Занзібар (зараз частина Танзанії)
- Британське Сомалі (зараз формально частина Сомалі)
- Південна Родезія (зараз Зімбабве)
- Північна Родезія (зараз Замбія)
- Ньясаленд (зараз Малаві)
Британська Південна Африка
- Капська колонія (нині — частина ПАР)
- (нині — частина ПАР)
- Оранжева Республіка (нині — частина ПАР)
- Колонія Трансвааль (нині — частина ПАР)
- Бечуаналенд (зараз — Ботсвана)
- Басутоленд (зараз — Лесото)
- Свазіленд
- Гамбія
- Сейшельські острови
- Сьєрра-Леоне
- Маврикій
- Нігерія
- Золотий берег (зараз Гана)
Незалежні держави
Міжнародна зона (1923—1956)
- Танжер, під спільним управлінням Великої Британії, Франції, Німеччини та (з 1928) Італії (зараз частина Марокко).
Це незавершена стаття з історії Африки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2020 Kolonizaciya Afriki proces yevropejskoyi ranishe takozh azijskoyi kolonizaciyi afrikanskogo kontinentu Davnya istoriya yevropejskogo kontrolyu AfrikiRimska provinciya Afrika blizko 120 roku V antichnu epohu ob yektom kolonizaciyi z boku Yevropi i Maloyi Aziyi bula Pivnichna Afrika Pershi sprobi yevropejciv pidporyadkuvati sobi afrikanski teritoriyi datuyutsya she chasami davnogreckoyi kolonizaciyi VII V stolit do n e koli chislenni grecki koloniyi z yavilisya na uzberezhzhi Liviyi ta Yegiptu Zavoyuvannya Oleksandra Makedonskogo poklali pochatok dosit trivalogo periodu ellinizaciyi Misto Karfagen buv zasnovanij na teritoriyi suchasnogo Tunisu finikijcyami i buv odniyeyu z najvazhlivishih derzhav Seredzemnomor ya do IV stolittya do n e Pislya Tretoyi Punichnoyi vijni vin buv zavojovanij rimlyanami i stav centrom provinciyi Afrika U rannomu Serednovichchi na cij teritoriyi bulo zasnovano korolivstvo vandaliv a piznishe vona vhodila do skladu Vizantiyi Navali rimskih vijsk dozvolili konsoliduvati pid kontrolem rimlyan vse pivnichne uzberezhzhya Afriki Popri veliku gospodarsku ta arhitekturnu diyalnist rimlyan teritoriyi piddalisya slabkij romanizaciyi mabut v silu nadmirnoyi posushlivosti ta bezperervnoyi aktivnosti berberskih plemen vidtisnutih ale ne pidkorenih rimlyanami Davnoyegipetska civilizaciya takozh potraplyala pid vladu spochatku grekiv a potim rimlyan Seredni stolittyaVizantijska imperiya do 550 roci V umovah zanepadu imperiyi aktivizovani vandalami berberi ostatochno zrujnuvali oseredki yevropejskoyi a takozh i hristiyanskoyi civilizaciyi v Pivnichnij Africi naperedodni vtorgnennya arabiv yaki prinesli z soboyu islam i vidtisnili Vizantijsku imperiyu vse she kontrolyuvala Yegipet Do pochatku VII stolittya diyalnist rannoyevropejskih derzhav v Africi povnistyu pripinilasya i navpaki ekspansiya arabiv z Afriki mala misce v bagatoh regionah Pivdennoyi Yevropi Epoha korinnogo perelomu nastane lishe v hodi zavershalnih etapiv Rekonkisti koli hristiyanski lideri Pirenejskogo pivostrova peremigshi v borotbi z musulmanami spryamuvali svoyi poglyadi na protilezhnij bereg Gibraltaru v krayini Magribu odnogo z golovnih vognish islamskoyi civilizaciyi Ataki ispanskih i portugalskih vijsk v XV XVI stolittyah prizveli do zahoplennya ciloyi nizki opornih punktiv v Africi Kanarskih ostroviv a takozh fortec Seuta Melilya Oran Tunis i bagatoh inshih Italijski moreplavci z Veneciyi ta Genuyi takozh veli aktivnu torgivlyu z regionom pochinayuchi z XIII stolittya V kinci XV stolittya portugalci faktichno kontrolyuvali zahidne uzberezhzhya Afriki de rozgornuli aktivnu rabotorgivlyu Slidom za nimi v Afriku kinulisya j inshi yevropejci gollandci francuzi anglijci Rannij Novij chasAfrika v 1800 roci Z XVII stolittya arabska torgivlya z Afrikoyu na pivden vid Sahari privela do postupovoyi kolonizaciyi Shidnoyi Afriki v rajoni Zanzibaru I hocha v deyakih mistah Zahidnoyi Afriki z yavilisya arabski kvartali voni ne stali koloniyami a sprobi Marokko pidporyadkuvati sobi zemli Sahelya zavershilisya nevdalo Ranni yevropejski ekspediciyi buli skoncentrovani na kolonizaciyi nezaselenih ostroviv takih yak Kabo Verde i San Tome a takozh na zasnuvanni fortiv na uzberezhzhi v yakosti torgovelnih baz Gonitva za AfrikuU drugij polovini XIX stolittya osoblivo pislya Berlinskoyi konferenciyi proces kolonizaciyi Afriki pridbav takij masshtab sho otrimav nazvu gonki za Afriku praktichno ves kontinent krim nezalezhnih Efiopiyi ta Liberiyi do 1900 roku buv rozdilenij mizh nizkoyu yevropejskih derzhav Velikoyu Britaniyeyu Franciyeyu Nimechchinoyu Belgiyeyu Italiyeyu svoyi stari koloniyi zberegli j kilka rozshirili Ispaniya i Portugaliya V hodi Pershoyi svitovoyi vijni Nimechchina vtratila v osnovnomu vzhe v 1914 roci svoyi afrikanski koloniyi yaki pislya vijni perejshli pid administraciyu inshih kolonialnih derzhav za mandatami Ligi Nacij Rosijska imperiya nikoli ne pretenduvala na kolonizaciyu Afriki nezvazhayuchi na tradicijno silni poziciyi v Efiopiyi krim incidentu v Sagallo sho stavsya v 1889 roci Afrikanski koloniyi po metropoliyah stanom na 1900 j rik Afrika v 1870 roci Afrika v 1900 roci Afrika v 1914 roci Afrika v 1923 roci Belgiya Vilna derzhava Kongo z 1908 roku Belgijske Kongo zaraz Demokratichna Respublika Kongo Franciya Alzhir Tunis Marokko Francuzka Zahidna Afrika Mavritaniya Senegal Francuzkij Sudan zaraz Mali Gvineya Kot d Ivuar Niger Francuzka Verhnya Volta zaraz Burkina Faso Dagomeya nini Benin Francuzka Ekvatorialna Afrika Gabon Serednye Kongo nini Respublika Kongo Ubangi Shari zaraz Centralnoafrikanska Respublika Chad Francuzke Somali zaraz Dzhibuti Madagaskar Komorski ostrovi Nimechchina do 1919 Nimecka Shidna Afrika Ruanda Urundi z 1919 mandat Belgiyi zaraz Burundi i Ruanda Tanganyika z 1919 mandat Velikoyi Britaniyi zaraz chastina Tanzaniyi Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika z 1919 mandat Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu zaraz Namibiya Nimecka Zahidna Afrika Nimeckij Kamerun z 1919 mandat Franciyi zaraz Kamerun Togolend z 1919 rozdil mizh Franciyeyu i Velikoyu Britaniyeyu zaraz Togo Italiya Italijska Pivnichna Afrika z 1934 Liviya Tripolitaniya Kirenayika Feccan Eritreya Italijske Somali zaraz formalno chastina Somali Portugaliya Angola Portugalske Kongo Kabinda zaraz eksklav Angoli Portugalska Shidna Afrika zaraz Mozambik Portugalska Gvineya zaraz Gvineya Bisau Ostrovi Zelenogo misu zaraz Kabo Verde San Tome i Prinsipi Ispaniya Ispanska Sahara zaraz Zahidna Sahara chastina Marokko vsuperech rishennyam OON Rio de Oro Sakiya el Hamra ispanske Marokko Seuta Melilya Ispanske Pivdenne Marokko sektor Tarfaya Ifni Rio Muni zaraz kontinentalna chastina Ekvatorialnoyi Gvineyi Fernando Po zaraz Bioko ostrivna chastina Ekvatorialnoyi Gvineyi Velika Britaniya Anglo Yegipetskij Sudan Britanska Shidna Afrika Keniya Uganda Zanzibar zaraz chastina Tanzaniyi Britanske Somali zaraz formalno chastina Somali Pivdenna Rodeziya zaraz Zimbabve Pivnichna Rodeziya zaraz Zambiya Nyasalend zaraz Malavi Britanska Pivdenna Afrika Kapska koloniya nini chastina PAR nini chastina PAR Oranzheva Respublika nini chastina PAR Koloniya Transvaal nini chastina PAR Bechuanalend zaraz Botsvana Basutolend zaraz Lesoto Svazilend Gambiya Sejshelski ostrovi Syerra Leone Mavrikij Nigeriya Zolotij bereg zaraz Gana Nezalezhni derzhavi Liberiya Abisiniya Efiopiya Yegipet Mizhnarodna zona 1923 1956 Tanzher pid spilnim upravlinnyam Velikoyi Britaniyi Franciyi Nimechchini ta z 1928 Italiyi zaraz chastina Marokko Ce nezavershena stattya z istoriyi Afriki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi