Лозова — місто в Україні, у південній частині Харківської області, центр однойменного району. Важлива вузлова залізнична станція.
Лозова | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Залізничний вокзал | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Харківська область | ||||||||
Район | Лозівський район | ||||||||
Громада | Лозівська міська громада | ||||||||
Код КОАТУУ: | 6311000000 | ||||||||
Засноване | 1869 | ||||||||
Населення | ▼ 53 126 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 26,55 км² | ||||||||
Поштові індекси | 64602—64609 | ||||||||
Телефонний код | +380-5745 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Назва мешканців | лозівчанин, лозівчанка, лозівчани | ||||||||
День міста | 16 вересня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Лозова-Пасажирська | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 148 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Рада | Лозівська міська рада (50 депутатів) | ||||||||
Адреса | 64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1 | ||||||||
Міський голова | Зеленський Сергій Володимирович | ||||||||
Лозова у Вікісховищі
|
Загальна чисельність мешканців населених пунктів Лозівської міськради — 69 801 (70 тис.) особа.
Географія
Фізико-географічне розташування
Місто Лозова розташовується біля джерела річки Лозова, яка через 12 км впадає в річку Бритай. До міста примикають села Домаха, Українське та Лісівське.
Через місто проходить регіональний автошлях регіонального значення Р51, а також автошляхи територіального значення Т 2107 та Т 2113.
Великий залізничний вузол.
Клімат
Клімат Лозової помірно-континентальний. Посушливіший, ніж клімат Харкова, і відноситься до степового. Середня температура липня + 22…+ 25, січня -5…-8 градусів за Цельсієм. Кількість опадів близько 500—550 мм в рік. Вітри східні та західні.
Адміністративно-територіальний поділ
Офіційного адміністративного розподілу немає, проте існують власні назви частин міста: Місто (центральна частина міста), Домики (Нові Домики) — приватний сектор і зона відпочинку (дендропарк і низка ставків) в південній частині міста), Мікрорайон (Південно-Західний житловий масив), Авилівка (приватний сектор в північній частині міста), Сахалін (промисловий район у східній частині міста і житловий приватний сектор), Молдованка і Циганський (приватний сектор на заході, неподалік від ЛКМЗ), Кирпичний — невеликий відокремлений район на сході за залізницею, який утворився навколо колишнього цегельного заводу.
Походження назви
Назва міста походить від річки Лозова, що є лівою притокою річки Бритай (басейн Сіверського Донця). Річка бере початок на території заводу ЛКМЗ, протікає селами Катеринівка та Світловщина і впадає до річки Бритай вище села Михайлівки Лозівського району. Довжина річки 12 км.
У XIX столітті поряд з селом Катеринівкою понад річкою існувало однойменне село Лозова, (нині частково зникло, частково є продовженням села Катеринівки). Під час будівництва Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці назву, похідну від річки та села Лозова, отримала заснована неподалік нова станція Лозова-Азовська (сучасна станція Панютине). З'являється пристанційне селище. На місці сучасного міста Лозова на той час не було жодних поселень. З продовженням будівництва залізниці з'являється станція Лозова-Севастопольська (нині — станція Лозова-Пасажирська) і навколо виникає невелике однойменне селище. Для зручності станції Лозову-Азовську та Лозову-Севастопольську згодом об'єднують як велику вузлову станцію Лозова, звідки колії ідуть в обох напрямках, а лінійну колишню станцію Лозова-Азовська і довколишнє селище перейменовують у Панютине.
Окремо можна згадати версію походження назви міста, висловлену у своїх творах радянським російськомовним письменником українського походження В. Г. Янчевецьким, який був популярним у середині XX століття під псевдонімом Василь Ян. У поясненнях до книги «Чингіз-Хан» (1939) він пов'язує її із Залозним шляхом — дуже давнім торговельним шляхом від Азовського моря до Дніпра — «„Залозний“ пішов від стародавньої вимови слова „залізо“, цим найкоротшим шляхом караванами провозилось залізо, яке в давнину було цінним металом і доставлялося з Китаю й інших місць Азії. (Забелін, Брун.) Ця назва „Залозний“ і збереглася у зміненій назві станції „Лозова“». Така теорія не знаходить жодної фактологічної підтримки, а сам письменник був схильний до надання переваги художнім публіцистичним засобам над історичними фактами.
Історія
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2008) |
Територія, на якій розташоване місто, з давніх часів була майже не заселеною. Неподалік на сході пролягав відомий Муравський шлях, що був вперше позначений на Загальній карті Диких Полів або України, яка складена 1648 року як рукопис французьким військовим інженером Гійомом Левассером де Бопланом. Частина мапи, на якій зображена територія сучасного півдня Харківської, лівобережної частини Дніпропетровської та Донецької областей, є радше умовною схемою і робити будь-які точні висновки, користуючись лише нею, неможливо.
Історично територія Лозівського району та міста була прикордонною мало заселеною частиною території Війська Запорозького Низового (Самарська паланка, а згодом нетривало в середині XVIII століття — Орільська паланка).
У складі Російської Імперії входила до складу Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Всупереч усталеному хибному уявленню ці землі ніколи не належали до територій Слобідських козацьких полків і, відповідно, ніколи не були частиною Слобідської України, яка раніше стала частиною Московського царства, а згодом — Російської імперії. Межа між землями Війська Запорозького Низового та Слобожанщини пролягає приблизно за 50 км на північ від Лозової лінією фортець Української лінії.
До складу Харківської округи Лозову і район було віднесено 1926 року. Найімовірніше, це сталося внаслідок того, що столицею України під радянською окупацією тоді тимчасово було місто Харків, а Лозівський залізничний вузол становив стратегічний інтерес.
Перші згадки про Лозову, як залізничну станцію Лозова-Севастопільська, датуються 1869 роком, коли під час прокладання залізниці утворилося пристанційне селище. За короткий час Лозова стає важливим залізничним вузлом — тут сходяться шляхи на Харків, Донбас, Полтаву, Крим та Катеринослав. Саме селище поділялося на дві частини — Авилівку та Заруднівку. В першій оселилися бідні робітники, що працювали на залізниці або на невеликих підприємствах Лозової. Друга частина — Заруднівка, була престижним районом, де мешкали купці, дворяни, чиновники тощо. Вона мала дерев'яні тротуари, кінотеатр, ринок. Значною була частка єврейського населення.
11 грудня 1905 року у майстернях станції Лозова було проведено з'їзд комітету боротьби Курсько-Харково-Севастопольської залізниці, на якому були присутні 300 делегатів-залізничників із Севастополя, Курська, Харкова, Олександрівська та Лозівського стачечного комітету, робітники та селяни з Лозової та навколишніх сіл. З'їзд проголосив про долучення до всеросійського страйку. До страйку долучилися залізничники Лозової та Панютиного, які заблокували рух поїздів з вугіллям до Харкова, Тули та Москви. Наприкінці грудня 1905 року страйк було придушено: керівники стачечного комітету були повішені, ув'язнені або заслані на каторгу.
Визвольні змагання
Під час війни більшовицької Росії проти України у грудні 1917 року на Україну почався наступ 30-тисячного корпусу російських більшовицьких частин під командуванням В.Антонова-Овсієнка. Після взяття Харкова, загарбники під командою Олександра Єгорова та Миколи Руднєва взяли напрямок на Павлоград. 14 грудня 1917 року вони наблизилися до станції Лозова, але на підступах до станції їх зустрів запеклий спротив невеликих загонів Лозівського Гайдамацького куреня і Павлоградського Вільного козацтва. Попри значну перевагу в чисельності й озброєнні червоні змогли здолати оборонців станції лише на 3-й день безперервних боїв. Після відступу зі станції рештки гайдамаків і козаків продовжували оборонятись і затримували просування більшовиків на південь. Останній бій воїнів Армії УНР відбувся 17 грудня 1917 року на місці сучасного парку «Перемоги» і тривав кілька годин. За спогадами, тоді ніхто з гайдамаків і козаків не лишився живим. Близько 10 українських воїнів були поховані в шанцях на місці останнього бою.
У квітні 1918 року Лозова була звільнена українськими військами під орудою полковника Всеволода Петріва. Наприкінці 1918 року мав місце братовбивчий бій між військами Армії УНР та махновцями. Про це є свідчення зокрема у спогадах українського письменника Володимира Сосюри, на той час козака Армії УНР. У січні 1919 року Лозову окупували війська Червоної армії Павла Дибенка. Влітку того ж року селище захопили російські білі війська. Того ж року їх знову змінили червоні, встановивши тут радянську владу. Проти неї боролися загони повстанських отаманів та українське підпілля.
Радянська влада
Після встановлення радянської влади в Лозовій відбувалися репресії, було знищено обидві церкви. Під час Голодомору у Лозовій гинули люди, котрі лежали просто на станції. Проте в самому місті Голодомор убив менше людей, позаяк великою мірою Лозова лишалася робітничим селищем і багато місцевих на відміну від селян отримували харчування. Але в довколишніх селах, як і всюди в Україні, ситуація була катастрофічною. Людей учать жити у постійному страху, дітей примусово записують до юнацьких комуністичних парамілітарних організацій, де навчають поводження зі зброєю.
Під час німецько-радянської війни радянські війська відступили з міста 11 жовтня 1941 року. 11 лютого 1943 року Червона армія відбила місто у німців в ході Ворошиловградської наступальної операцій, але 1 березня 1943 року воно було знову захоплено військами Вермахту. Остаточно радянські війська окупували Лозову 16 вересня 1943 року. Загалом під час війни влада в місті змінювалася шість разів. Дуже потужних бомбардувань Лозова зазнавала як від німецьких, так і від радянських військ. Червоноармійці при відступі дотримувалися тактики «випаленої землі» і намагалися знищити залізничний вузол. Внаслідок авіа ударів нищівних руйнувань зазнали не лише залізничний вокзал і станція, але і центр міста, багато людських обійсть було зруйновано.
Під час перебування у місті німецької влади виходить газета «Лозівські вісті», працює кінотеатр. Літні люди пригадували, що вперше пробували шоколад, коли їх ним пригощали німецькі солдати.
«Гайдамацький хрест»
Відомо, що у балці Зайцевій, яка починається на південному краю міста, 1918 року червоні окупанти розстріляли полонених захисників України. Під час Другої світової війни там також здійснювалися страти. У 1960-ті роки у тій частині балки утворено великий став. Тому на вшанування захисників Української держави на найвищому пагорбі понад цим яром було вирішено встановити хрест. На жаль, документальних фактів про ті події поки що знайдено обмаль. Відомі імена лише двох розстріляних військових армії УНР.
14 жовтня 1990 року патріоти з різних регіонів України, зокрема молодіжні організації «Сокіл» і Спілка української молоді (СУМ) з Харкова спробували встановити дерев'яний пам'ятний хрест. Проте у Лозовій їх зустріли ймовірно скликані владою комуністи, перевдягнена в цивільне міліція і співробітники КДБ. Приїжджих було заблоковано на перехідному мосту, змога пройти далі була відсутня. Приїжджі не намагалися пройти іншим шляхом, після деякого часу стояння колона повернулася на залізничну станцію та потягом вирушила до Харкова. Проте наступного року, того ж дня (14 жовтня 1991 року), на свято Покрови Хреста було встановлено (його встановленню міська влада не протидіяла). На цьому святі були як лозівчани, зокрема колишні репресовані, так і гості з Харкова, Києва, Івано-Франківська, які представляли Народний рух України, Спілку української молоді та інші.
Серед нині відомих гостей — співачка з Харкова Марійка Бурмака, а також радикальний політичний діяч, на той час голова київської Спілки української молоді Олесь Вахній. Хреста було освячено греко-католицькими священниками з Івано-Франківська.
Дерев'яний хрест кілька разів зазнав нападів вандалів, тому місцеві патріоти встановили металевий хрест. Він розміщений на насипному кургані, має табличку «Героям України». У народі дістав назву «хрест гайдамакам». Щороку 24 серпня та 14 жовтня тут збираються патріоти України. 29 грудня 2012 року вперше була проведена акція вшанування гайдамаків.
Вибухи на 61-му арсеналі
27 серпня 2008 року Лозова стала відома далеко за межами України через вибух сховища військових боєприпасів на території військової частини А0829. Ця частина підпорядковується Південному оперативному командуванню Сухопутних військ Збройних сил України. Саме в цей день, о 16:00, пролунали перші вибухи на території арсеналу, де зберігалися 120-мм снаряди для мінометів. Деякі райони міста було евакуйовано, частина будинків у кварталах, прилеглих до епіцентру вибухів, зазнали пошкоджень (зокрема одна зі шкіл міста).
У серпні 2013 року розпочалася ліквідація боєприпасів, які залишилися після вибухів на території військової частини, яку планують завершити до листопада 2013 року. Разом із тим від вибухів почали руйнуватись фундаменти будинків місцевих жителів, а процес ліквідації боєприпасів міг призвести до значного забруднення повітря та ґрунтів.
Російсько-українська війна
Під час Повномасштабного Російського вторгнення в Україну у 2022 році, місто опинилось неподалік від лінії фронту з Лютого по Вересень 2022 року.
1 березня 2022 року російські війська нанесли по місту 2 авіаудари по військових об'єктах у районі колишнього арсеналу.
22 березня загарбники обстріляли близько 20 приватних будинків і місцеві підприємства, загинула людина, ще дев'ятеро поранено.
Станом на 5 квітня 2022 року внаслідок обстрілів пошкоджено майже 200 приватних будинків, 6 будинків зруйновано повністю, мешканці продовжують виїжджати. За два попередні дні з громади виїхало близько 10 тис. людей, зокрема залізничним транспортом — близько 8 тис.
20 травня 2022 року російська аеробалістична ракета Х-22 влучила у Міський палац культури, поранивши 7 цивільних людей, в тому числі дитину 11 років.
Ракета поцілила в Палац культури, можливо через те, що він найбільш радіоконтрастний з усіх будівель навколо, бо стоїть окремо від інших та біля великого парку.
16 вересня 2022 року було нанесено ракетний удар по будівлі школи №8, внаслідок чого її було зруйновано вщент, також пошкоджено декілька приватних домоволодінь.
Всього внаслідок ракетних обстрілів було пошкоджено понад тисячу квартир та 11 закладів освіти.
Населення
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 79,00% |
росіяни | 14,74% |
білоруси | 0,45% |
вірмени | 0,17% |
роми | 0,13% |
татари | 0,10% |
інші/не вказали | 5,41% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 48 854 | 75,59% |
Російська | 11 964 | 18,51% |
Білоруська | 72 | 0,11% |
Вірменська | 62 | 0,10% |
Ромська | 54 | 0,08% |
Угорська | 14 | 0,02% |
Румунська | 10 | 0,01% |
Інші/Не вказали | 3 597 | 5,58% |
Разом | 64 627 | 100% |
Економіка
- промислові підприємства — 14 (ЛКМЗ, Лозівський хлібоприймальний пункт);
- будівельні організації — 9;
- об'єкти торгівлі — 97;
- об'єкти громадського харчування — 43;
- підприємства різної форми власності — 280;
- організації залізничного транспорту — 10.
Транспорт
Транспорт є однією з містотворчих галузей поряд з машинобудуванням. Автотранспортний вузол на автошляху Т 2107 Харків — Павлоград. З міжміського автовокзалу Лозової здійснюються автобусні рейси на Харків, Дніпро, Запоріжжя, Полтаву, а влітку — до Бердянська, Кирилівки тощо.
У місті розташовані декілька АТП, найбільшими серед яких є АТП-16309 та АТП-16347, що обслуговують автобусні маршрути:
- 4-й мікрорайон — Ринок (Вокзал);
- 4-й мікрорайон — Ринок — Панютине;
- Кільцевий 1, 2, 3;
- 4-й мікрорайон — Ринок — Світловщина;
- Лозова — Кінзавод-124;
- Лозова — Братолюбівка / Бритай / Вишня.
У Лозовій розташований великий залізничний вузол. Від станції Лозова відгалужуються залізничні лінії на Харків, Полтаву, Слов'янськ, Синельникове I, Сімферополь, Севастополь.
До 2013 року, влітку, курсували декілька пасажирських поїздів у Кавказькому напрямку. За радянські часи близько 90 % всіх поїздів на Кавказ прямували у Харківському напрямку через Лозову, однак після розпаду СРСР всі ці поїзди були переведені на воронезький хід.
На станції діє локомотивне депо Лозова (ТЧ-9) Південної залізниці.
Рухомий склад депо: тепловози ТЕП70, 2ТЕ116, ЧМЕ3, електровози ВЛ8, ВЛ11, ВЛ22. Депо є оборотним для приміських електропоїздів ТЧ Слов'янськ, у літній період — для ЧС2 і ЧС7 локомотивного депо Мелітополь. На ПТОЛ здійснюється технічне обслуговування локомотивів ТЧ Нижньодніпровськ-Вузол, Слов'янськ та Лиман.
Освіта
Загальноосвітні навчальні заклади — 33, з них школи:
- Лозівська міська гімназія;
- ЗОШ № 1 (з 2018 року — КЗ «Лозівський ліцей № 1»);
- ЗОШ № 2 (закрита);
- ЗОШ № 3;
- Ліцей № 4;
- ЗОШ № 5 (початкова, ліквідована у 2000-х роках);
- ЗОШ № 6 (закрита);
- ЗОШ № 7;
- ЗОШ № 8;
- ЗОШ № 10 (за часів СРСР — єдина українська школа, нині — ЛНВК № 10 «ЗНЗ-ДНЗ»);
- ЗОШ № 11 (російськомовна, але є класи з українською мовою навчання);
- ЗОШ № 12 (російськомовна);
- вечірня школа;
- школа-інтернат;
- «Лозівський фаховий вищий коледж мистецтв», «Лозівський професійний ліцей»;
- Панютинський професійний аграрний ліцей;
- Філія Харківського автодорожнього технікуму.
Медицина
- стаціонар центральної районної лікарні — 3;
- лінійна амбулаторія;
- диспансери — 2;
- аптеки — 26.
Культура
- Палац культури;
- 3 бібліотеки;
- Лозівський краєзнавчий музей;
- школи естетичного виховання — 4;
- дендропарк «Дружба».
Спорт
- стадіони — 2 («Локомотив»);
- футбольні поля — 17;
- стрілецькі тири — 10;
- спортзали — 26;
- басейни — 2;
- дитячо-юнацькі спортивні школи − 3 (ДЮСШ «Юність», ДЮСШ «Олімпія», ДЮСШ «Локомотив»).
Футбольний клуб «Лозова-Панютине» виступає у Чемпіонаті Харківської області з футболу.
Медіа
- — міське інтернет-видання, засноване у грудні 2019 року командою ТРК «Сігма» та .
- Газети: районна «Голос Лозівщини» (раніше — «Радянське слово»), «Комерсант», «Телемост», «Вектор», «Час змін». В минулому — «Лозівчанка», багатотиражка «Машиностроитель».
Цікаві факти
Внаслідок того, що під час проєктування залізниці брався до уваги рельєф місцевості, центр міста утворився на водорозділі басейнів Дніпра і Сіверського Дінця. Це наочно видно на вулиці Грушевського, яка розташована на узвишші, а обабіч місцевість іде донизу. На південь від вулиці усі джерела через річище зниклої річки Домахи потрапляють до Тернівки — правої притоки Самари. На півночі — річки Лозова та Бритай (басейн Сіверського Дінця).
Релігійне життя
На початку XX століття в Лозовій діяли православні церкви, каплиця на самій станції, католицький костел, синагога, а також громади старовірів та баптистів. Усі церкви були зруйновані. Костел знищено 1928 року. Синагога була закрита. 1942 року у ній було відкрито православну церкву, котра діяла деякий час і після Другої світової війни.
Нині у Лозовій діють дві російські православні церкви та жіночий монастир РПЦ, одна церква РПЦ будується, Преображенська парафія Української Греко-Католицької Церкви, громада Всіх Святих Землі Української Православної церкви України та протестантські громади:
- євангельські християни-баптисти (двох течій («реєстровані» та «відділені»), кожна по одній громаді);
- християни віри євангельської-п'ятидесятники — 2 громади;
- адвентисти сьомого дня (2 громади);
- лютерани — 1 громада;
- харизмати
- Свідки Єгови
Також існують:
- юдеї (1 громада);
- мусульмани.
Міста-побратими
Іст-Гамптон, штат Нью-Йорк, США
Едвард-Рівер, Австралія
Відомі люди
- Базалук Олег Олександрович — доктор філософських наук, професор, вчений-філософ, автор сучасної науково-філософської моделі Світобудови «Еволюціонуюча матерія»
- — Герой Радянського Союзу (1944), артилерист, учасник Другої світової війни.
- Березовський Юхим Матвійович — Герой Радянського Союзу (1944), офіцер-артилерист, учасник Другої світової війни.
- (1957-бл.2015) — український дисидент, публіцист.
- Булгакова Людмила Петрівна — український історик, дослідниця подільської народної вишивки.
- Городничук Євген Валерійович — український військовик, доброволець батальйону Айдар, громадський діяч.
- Гладкий Олександр Миколайович — відомий футболіст.
- Дикий Іван — заслужений лікар України.
- Димшиц Марк — діяч сіоністського руху, заарештований 1970 року за спробу викрадення літака.
- Житніков Ярослав Володимирович (1982—2016) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Зотов Віталій (нар. 1997) — український баскетболіст.
- Клименко Станіслав Ігорович (нар. 1992) — український гирьовик, майстер спорту України міжнародного класу з гирьового спорту.
- Кожохіна Інга Андріївна (* 1987) — українська спортивна гімнастка.
- Костенко Олексій — генерал-лейтенант авіації СРСР.
- Кучеренко Володимир Олексійович (1909–1963) — радянський учений у галузі будівництва.
- Кучеренко Микола Олексійович — один з конструкторів танку Т-34.
- Лавренко Олександр — герой України, учасник АТО.
- Ладік Андрій Миколайович (1976—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- (нар. 3 травня 1984, Лозова) — політик, громадський діяч, військовий, голова Слов'янської міської партійної організації ВО «Свобода».
- Мокрий Микола Микитович — артилерист-розвідник, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).
- Моргун Микола Іванович — Герой Радянського Союзу, командир мінометного взводу, учасник Другої світової війни у складі Червоної армії
- Мурженко Олексій — радянський дисидент.
- Нартов Олександр Анатолійович — учасник літніх Олімпійських ігор 2008 року у м. Пекін, неодноразовий чемпіон України зі стрибків у висоту, срібний призер Кубка Європи та Всесвітньої Універсіади.
- — радянський дипломат.
- Орлов Олександр Олександрович (1986—2022) — підполковник Національної гвардії України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України.
- — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.[]
- Рапопорт Анатолій Борисович — американський філософ, біолог, психолог.
- Реус Валентин — учасник вокального квартету «Явір».
- Решетняк Микола Тимофійович — український радянський дипломат. Постійний представник УРСР в ЮНЕСКО.
- Савенко Сергій («Сова») — рок-музикант, учасник гурту «Оркестр Че».
- Саєнко Ганна — художниця, учасниця всеукраїнських та міжнародних виставок, роботи знаходяться в приватних колекціях України, Росії, Швейцарії.
- Скірко Леонід — народився в Лозовій 27 квітня 1939) — канадський співак українського походження, бас-баритон.
- Тарасенко Олексій — народний артист України.
- Тягло Володимир — український політик, дипломат, голова Харківської обласної ради у 1992—1994 та 1996—2002 роках.
- Урюпін Валентин — відомий кларнетист, головний диригент та художній керівник камерного оркестру «Arpeggione» РФ.
- Федоров Федір Федорович — Герой Радянського Союзу (1943), радянський військовий льотчик, учасник Другої світової війни.
- Фесенко Володимир В'ячеславович — політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень .
- Хмеленко Григорій — військовий діяч; командир Богдано-Дорошенківського куреня 1-ї Запорозької дивізії, хорунжий 3-ї сотні, полку Чорних запорожців, Армії УНР.
- Чередниченко Олександр — художник, член Національної спілки художників України.
- Шевченко Олег Сергійович (1988—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Лозова фігурує в житті багатьох відомих особистостей. Так російський імператор Олександр III пожертвував кошти на будівництво церкви. Селище згадується в щоденнику видатного вченого Володимира Вернадського, а також в нотатках російської поетки Марини Цвєтаєвої. Відвідував місто російський співак Федір Шаляпін. Тут перебував Нестор Махно та його командири. Події 1918 року у своїх спогадах описують генерал (на той час — полковник Армії УНР Всеволод Петрів та письменник Володимир Сосюра (козак Армії УНР на той час). Під час Другої світової війни тут деякий час перебував видатний український письменник Юрій Клен. В таборі військовополонених перебував генерал Червоної армії Олександр Носков. До свого рідного брата, що мешкав у Лозовій, приїздив видатний філософ, літературознавець, дисидент Євген Сверстюк. У Лозовій частий гість український письменник, громадський і політичний діяч, член Національної Спілки Письменників України, заслужений діяч мистецтв України Проценко Володимир Миколайович. У Лозовій пройшло дитинство російської оперної співачки Людмили Магомедової. З радянських керівників тут був Микита Хрущов. У свої молоді роки, випадково відставши від поїзда, на станції побував Борис Єльцин. Житлові мікрорайони міста проєктував Володимир Каневський — нині американський скульптор.
Див. також
Примітки
- https://index.minfin.com.ua/reference/people/town/lozovaya/
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Чисельність населення Харківської області на 1 січня 2009 року
- Лавренко В. Я. (1984). Лозовая: Путеводитель (російська) . Харьков: Прапор. с. 11—12.
- Причини пожежі на складах боєприпасів близ Лозової. УНІАН. 27 серпня 2008. Процитовано 25 лютого 2024.
- Наталка Коваленко, Надія Шерстюк (28 серпня 2008). Вибухи боєприпасів на військових складах під Харковом: причини, версії та висновки. Радіо Свобода. Процитовано 25 лютого 2024.
- На Харківщині розпочали евакуацію людей із 5-кілометрової зони вибуху боєприпасів. Zaxid.net. 28 серпня 2008. Процитовано 25 лютого 2024.
- Олена Львова (29 серпня 2008). Вибухова хвиля. ZN.ua. Процитовано 25 лютого 2024.
- Евгения Дашкевич (11 вересня 2009). Под Лозовой повторно проводится зачистка от боеприпасов. Медиа группа «Объектив» ((рос.)) . Процитовано 25 лютого 2024.
- Оксана Котляренко (28 серпня 2013). У Лозовій знову вибухають боєприпаси та руйнуються будинки. unn.com.ua. УНН. оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 19 липня 2023.
- У Лозовій обстрілами пошкоджені майже 200 будинків. Укрінформ. 6 квітня 2022. оригіналу за 6 квітня 2022.
- Ворог ударив по Лозовій на Харківщині — цілив у колишній арсенал. 5.ua. 5 канал. 1 березня 2022. оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 19 липня 2023.
- Х-22. Вікіпедія (укр.). 18 травня 2023. Процитовано 1 червня 2023.
- . Укрінформ. 20 травня 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- "Військовий об'єкт": ЗС РФ вдарили ракетою по Палацу культури у Лозовій. Фокус. 20 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- . Defense Express. 25 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- . Укрінформ. 21 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 8 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 15 березня 2022.
- . Лозова.City (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- Лозова та Едвард-Рівер, Австралія, стали містами-побратимами (укр.). 18 жовтня 2023. Процитовано 20 жовтня 2023.
- «ЩАСЛИВІ ТІ, ХТО НЕ ДУМАЄ», АБО ДЕЩО ПРО КАРАЛЬНУ ПСИХІАТРІЮ 1970-Х[недоступне посилання]
- Моргун Микола Іванович [ 13 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Проценко Владимир Николаевич [ 24 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела та література
- С. Ф. Степанов. Лозова // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .
- Гараган П. А. Лозова: краєзнавчий нарис. — Харків: Прапор, 1965. — 91 с.
- П. А. Гараган, Є. В. Шачнєва Лозова // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Харківська область / Ред. кол. тому: Сіроштан М. А. (голова редкол.), Астахов В. І., Бурик Г. Г., Голиков С. З., Драч А. С., Дяченко М. Т., Колісник М. К., Ксензенко М. І., Лавриненко Л. Л., Мірошников І. Я., Михаєвич М. А., Окладной Г. М., Островський С. Я., Романенко К. Ф., Рущенко П. Т., Рибалка І. К., Селіванов В. М. (відп. секр. редкол.), Скляров Ю. О., Слюсарський А. Г., Сиров П. К., Шиян К. К., Ярмолович О. М. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Г АН УРСР, 1967. — 664 с. — С. 722—738.
- Історія рідного краю (Лозівський район). — Лозова: Лозівська районна рада, Лозівський краєзнавчий музей, 1998. — 113 с.
- Максим і Гриць // Коваль Р. М. Багряні жнива Української революції: Воєнно-історичні нариси. — К.: Український письменник, 2005. — С. 191—193.
Посилання
- www.maplandia.com [ 10 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Телеканал «Сігма», м. Лозова [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Телеканал «Вектор», м. Лозова [ 11 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Лозівський історичний клуб імені Дмитра Яворницького [ 11 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Інформаційно-розважальний портал м. Лозова [ 30 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lozova misto v Ukrayini u pivdennij chastini Harkivskoyi oblasti centr odnojmennogo rajonu Vazhliva vuzlova zaliznichna stanciya LozovaGerb Lozovoyi Prapor LozovoyiZaliznichnij vokzalOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastRajon Lozivskij rajonGromada Lozivska miska gromadaKod KOATUU 6311000000Zasnovane 1869Naselennya 53 126 01 01 2022 Plosha 26 55 km Poshtovi indeksi 64602 64609Telefonnij kod 380 5745Koordinati 48 53 21 pn sh 36 18 57 sh d H G ONazva meshkanciv lozivchanin lozivchanka lozivchaniDen mista 16 veresnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Lozova PasazhirskaDo obl resp centru fizichna 148 kmMiska vladaRada Lozivska miska rada 50 deputativ Adresa 64602 Harkivska obl m Lozova vul Yaroslava Mudrogo 1Miskij golova Zelenskij Sergij VolodimirovichLozova u Vikishovishi KartaLozovaLozovaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lozova znachennya Zagalna chiselnist meshkanciv naselenih punktiv Lozivskoyi miskradi 69 801 70 tis osoba GeografiyaFiziko geografichne roztashuvannya Misto Lozova roztashovuyetsya bilya dzherela richki Lozova yaka cherez 12 km vpadaye v richku Britaj Do mista primikayut sela Domaha Ukrayinske ta Lisivske Cherez misto prohodit regionalnij avtoshlyah regionalnogo znachennya R51 a takozh avtoshlyahi teritorialnogo znachennya T 2107 ta T 2113 Velikij zaliznichnij vuzol Klimat Klimat Lozovoyi pomirno kontinentalnij Posushlivishij nizh klimat Harkova i vidnositsya do stepovogo Serednya temperatura lipnya 22 25 sichnya 5 8 gradusiv za Celsiyem Kilkist opadiv blizko 500 550 mm v rik Vitri shidni ta zahidni Administrativno teritorialnij podil Oficijnogo administrativnogo rozpodilu nemaye prote isnuyut vlasni nazvi chastin mista Misto centralna chastina mista Domiki Novi Domiki privatnij sektor i zona vidpochinku dendropark i nizka stavkiv v pivdennij chastini mista Mikrorajon Pivdenno Zahidnij zhitlovij masiv Avilivka privatnij sektor v pivnichnij chastini mista Sahalin promislovij rajon u shidnij chastini mista i zhitlovij privatnij sektor Moldovanka i Ciganskij privatnij sektor na zahodi nepodalik vid LKMZ Kirpichnij nevelikij vidokremlenij rajon na shodi za zalizniceyu yakij utvorivsya navkolo kolishnogo cegelnogo zavodu Pohodzhennya nazviNazva mista pohodit vid richki Lozova sho ye livoyu pritokoyu richki Britaj basejn Siverskogo Doncya Richka bere pochatok na teritoriyi zavodu LKMZ protikaye selami Katerinivka ta Svitlovshina i vpadaye do richki Britaj vishe sela Mihajlivki Lozivskogo rajonu Dovzhina richki 12 km U XIX stolitti poryad z selom Katerinivkoyu ponad richkoyu isnuvalo odnojmenne selo Lozova nini chastkovo zniklo chastkovo ye prodovzhennyam sela Katerinivki Pid chas budivnictva Kursko Harkivsko Sevastopolskoyi zaliznici nazvu pohidnu vid richki ta sela Lozova otrimala zasnovana nepodalik nova stanciya Lozova Azovska suchasna stanciya Panyutine Z yavlyayetsya pristancijne selishe Na misci suchasnogo mista Lozova na toj chas ne bulo zhodnih poselen Z prodovzhennyam budivnictva zaliznici z yavlyayetsya stanciya Lozova Sevastopolska nini stanciya Lozova Pasazhirska i navkolo vinikaye nevelike odnojmenne selishe Dlya zruchnosti stanciyi Lozovu Azovsku ta Lozovu Sevastopolsku zgodom ob yednuyut yak veliku vuzlovu stanciyu Lozova zvidki koliyi idut v oboh napryamkah a linijnu kolishnyu stanciyu Lozova Azovska i dovkolishnye selishe perejmenovuyut u Panyutine Okremo mozhna zgadati versiyu pohodzhennya nazvi mista vislovlenu u svoyih tvorah radyanskim rosijskomovnim pismennikom ukrayinskogo pohodzhennya V G Yancheveckim yakij buv populyarnim u seredini XX stolittya pid psevdonimom Vasil Yan U poyasnennyah do knigi Chingiz Han 1939 vin pov yazuye yiyi iz Zaloznim shlyahom duzhe davnim torgovelnim shlyahom vid Azovskogo morya do Dnipra Zaloznij pishov vid starodavnoyi vimovi slova zalizo cim najkorotshim shlyahom karavanami provozilos zalizo yake v davninu bulo cinnim metalom i dostavlyalosya z Kitayu j inshih misc Aziyi Zabelin Brun Cya nazva Zaloznij i zbereglasya u zminenij nazvi stanciyi Lozova Taka teoriya ne znahodit zhodnoyi faktologichnoyi pidtrimki a sam pismennik buv shilnij do nadannya perevagi hudozhnim publicistichnim zasobam nad istorichnimi faktami IstoriyaCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2008 Tipovij stepovij pejzazh poblizu Lozovoyi Teritoriya na yakij roztashovane misto z davnih chasiv bula majzhe ne zaselenoyu Nepodalik na shodi prolyagav vidomij Muravskij shlyah sho buv vpershe poznachenij na Zagalnij karti Dikih Poliv abo Ukrayini yaka skladena 1648 roku yak rukopis francuzkim vijskovim inzhenerom Gijomom Levasserom de Boplanom Chastina mapi na yakij zobrazhena teritoriya suchasnogo pivdnya Harkivskoyi livoberezhnoyi chastini Dnipropetrovskoyi ta Doneckoyi oblastej ye radshe umovnoyu shemoyu i robiti bud yaki tochni visnovki koristuyuchis lishe neyu nemozhlivo Istorichno teritoriya Lozivskogo rajonu ta mista bula prikordonnoyu malo zaselenoyu chastinoyu teritoriyi Vijska Zaporozkogo Nizovogo Samarska palanka a zgodom netrivalo v seredini XVIII stolittya Orilska palanka U skladi Rosijskoyi Imperiyi vhodila do skladu Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Vsuperech ustalenomu hibnomu uyavlennyu ci zemli nikoli ne nalezhali do teritorij Slobidskih kozackih polkiv i vidpovidno nikoli ne buli chastinoyu Slobidskoyi Ukrayini yaka ranishe stala chastinoyu Moskovskogo carstva a zgodom Rosijskoyi imperiyi Mezha mizh zemlyami Vijska Zaporozkogo Nizovogo ta Slobozhanshini prolyagaye priblizno za 50 km na pivnich vid Lozovoyi liniyeyu fortec Ukrayinskoyi liniyi Do skladu Harkivskoyi okrugi Lozovu i rajon bulo vidneseno 1926 roku Najimovirnishe ce stalosya vnaslidok togo sho stoliceyu Ukrayini pid radyanskoyu okupaciyeyu todi timchasovo bulo misto Harkiv a Lozivskij zaliznichnij vuzol stanoviv strategichnij interes Pershi zgadki pro Lozovu yak zaliznichnu stanciyu Lozova Sevastopilska datuyutsya 1869 rokom koli pid chas prokladannya zaliznici utvorilosya pristancijne selishe Za korotkij chas Lozova staye vazhlivim zaliznichnim vuzlom tut shodyatsya shlyahi na Harkiv Donbas Poltavu Krim ta Katerinoslav Same selishe podilyalosya na dvi chastini Avilivku ta Zarudnivku V pershij oselilisya bidni robitniki sho pracyuvali na zaliznici abo na nevelikih pidpriyemstvah Lozovoyi Druga chastina Zarudnivka bula prestizhnim rajonom de meshkali kupci dvoryani chinovniki tosho Vona mala derev yani trotuari kinoteatr rinok Znachnoyu bula chastka yevrejskogo naselennya 11 grudnya 1905 roku u majsternyah stanciyi Lozova bulo provedeno z yizd komitetu borotbi Kursko Harkovo Sevastopolskoyi zaliznici na yakomu buli prisutni 300 delegativ zaliznichnikiv iz Sevastopolya Kurska Harkova Oleksandrivska ta Lozivskogo stachechnogo komitetu robitniki ta selyani z Lozovoyi ta navkolishnih sil Z yizd progolosiv pro doluchennya do vserosijskogo strajku Do strajku doluchilisya zaliznichniki Lozovoyi ta Panyutinogo yaki zablokuvali ruh poyizdiv z vugillyam do Harkova Tuli ta Moskvi Naprikinci grudnya 1905 roku strajk bulo pridusheno kerivniki stachechnogo komitetu buli povisheni uv yazneni abo zaslani na katorgu Vizvolni zmagannya Dokladnishe Bij za stanciyu Lozova ta Drugij bij za stanciyu Lozova Pid chas vijni bilshovickoyi Rosiyi proti Ukrayini u grudni 1917 roku na Ukrayinu pochavsya nastup 30 tisyachnogo korpusu rosijskih bilshovickih chastin pid komanduvannyam V Antonova Ovsiyenka Pislya vzyattya Harkova zagarbniki pid komandoyu Oleksandra Yegorova ta Mikoli Rudnyeva vzyali napryamok na Pavlograd 14 grudnya 1917 roku voni nablizilisya do stanciyi Lozova ale na pidstupah do stanciyi yih zustriv zapeklij sprotiv nevelikih zagoniv Lozivskogo Gajdamackogo kurenya i Pavlogradskogo Vilnogo kozactva Popri znachnu perevagu v chiselnosti j ozbroyenni chervoni zmogli zdolati oboronciv stanciyi lishe na 3 j den bezperervnih boyiv Pislya vidstupu zi stanciyi reshtki gajdamakiv i kozakiv prodovzhuvali oboronyatis i zatrimuvali prosuvannya bilshovikiv na pivden Ostannij bij voyiniv Armiyi UNR vidbuvsya 17 grudnya 1917 roku na misci suchasnogo parku Peremogi i trivav kilka godin Za spogadami todi nihto z gajdamakiv i kozakiv ne lishivsya zhivim Blizko 10 ukrayinskih voyiniv buli pohovani v shancyah na misci ostannogo boyu U kvitni 1918 roku Lozova bula zvilnena ukrayinskimi vijskami pid orudoyu polkovnika Vsevoloda Petriva Naprikinci 1918 roku mav misce bratovbivchij bij mizh vijskami Armiyi UNR ta mahnovcyami Pro ce ye svidchennya zokrema u spogadah ukrayinskogo pismennika Volodimira Sosyuri na toj chas kozaka Armiyi UNR U sichni 1919 roku Lozovu okupuvali vijska Chervonoyi armiyi Pavla Dibenka Vlitku togo zh roku selishe zahopili rosijski bili vijska Togo zh roku yih znovu zminili chervoni vstanovivshi tut radyansku vladu Proti neyi borolisya zagoni povstanskih otamaniv ta ukrayinske pidpillya Radyanska vlada Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v Lozovij vidbuvalisya represiyi bulo znisheno obidvi cerkvi Pid chas Golodomoru u Lozovij ginuli lyudi kotri lezhali prosto na stanciyi Prote v samomu misti Golodomor ubiv menshe lyudej pozayak velikoyu miroyu Lozova lishalasya robitnichim selishem i bagato miscevih na vidminu vid selyan otrimuvali harchuvannya Ale v dovkolishnih selah yak i vsyudi v Ukrayini situaciya bula katastrofichnoyu Lyudej uchat zhiti u postijnomu strahu ditej primusovo zapisuyut do yunackih komunistichnih paramilitarnih organizacij de navchayut povodzhennya zi zbroyeyu Pid chas nimecko radyanskoyi vijni radyanski vijska vidstupili z mista 11 zhovtnya 1941 roku 11 lyutogo 1943 roku Chervona armiya vidbila misto u nimciv v hodi Voroshilovgradskoyi nastupalnoyi operacij ale 1 bereznya 1943 roku vono bulo znovu zahopleno vijskami Vermahtu Ostatochno radyanski vijska okupuvali Lozovu 16 veresnya 1943 roku Zagalom pid chas vijni vlada v misti zminyuvalasya shist raziv Duzhe potuzhnih bombarduvan Lozova zaznavala yak vid nimeckih tak i vid radyanskih vijsk Chervonoarmijci pri vidstupi dotrimuvalisya taktiki vipalenoyi zemli i namagalisya znishiti zaliznichnij vuzol Vnaslidok avia udariv nishivnih rujnuvan zaznali ne lishe zaliznichnij vokzal i stanciya ale i centr mista bagato lyudskih obijst bulo zrujnovano Pid chas perebuvannya u misti nimeckoyi vladi vihodit gazeta Lozivski visti pracyuye kinoteatr Litni lyudi prigaduvali sho vpershe probuvali shokolad koli yih nim prigoshali nimecki soldati Gajdamackij hrest Dokladnishe Pam yatnij znak bijcyam UNR Lozova Vidomo sho u balci Zajcevij yaka pochinayetsya na pivdennomu krayu mista 1918 roku chervoni okupanti rozstrilyali polonenih zahisnikiv Ukrayini Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tam takozh zdijsnyuvalisya strati U 1960 ti roki u tij chastini balki utvoreno velikij stav Tomu na vshanuvannya zahisnikiv Ukrayinskoyi derzhavi na najvishomu pagorbi ponad cim yarom bulo virisheno vstanoviti hrest Na zhal dokumentalnih faktiv pro ti podiyi poki sho znajdeno obmal Vidomi imena lishe dvoh rozstrilyanih vijskovih armiyi UNR 14 zhovtnya 1990 roku patrioti z riznih regioniv Ukrayini zokrema molodizhni organizaciyi Sokil i Spilka ukrayinskoyi molodi SUM z Harkova sprobuvali vstanoviti derev yanij pam yatnij hrest Prote u Lozovij yih zustrili jmovirno sklikani vladoyu komunisti perevdyagnena v civilne miliciya i spivrobitniki KDB Priyizhdzhih bulo zablokovano na perehidnomu mostu zmoga projti dali bula vidsutnya Priyizhdzhi ne namagalisya projti inshim shlyahom pislya deyakogo chasu stoyannya kolona povernulasya na zaliznichnu stanciyu ta potyagom virushila do Harkova Prote nastupnogo roku togo zh dnya 14 zhovtnya 1991 roku na svyato Pokrovi Hresta bulo vstanovleno jogo vstanovlennyu miska vlada ne protidiyala Na comu svyati buli yak lozivchani zokrema kolishni represovani tak i gosti z Harkova Kiyeva Ivano Frankivska yaki predstavlyali Narodnij ruh Ukrayini Spilku ukrayinskoyi molodi ta inshi Sered nini vidomih gostej spivachka z Harkova Marijka Burmaka a takozh radikalnij politichnij diyach na toj chas golova kiyivskoyi Spilki ukrayinskoyi molodi Oles Vahnij Hresta bulo osvyacheno greko katolickimi svyashennikami z Ivano Frankivska Derev yanij hrest kilka raziv zaznav napadiv vandaliv tomu miscevi patrioti vstanovili metalevij hrest Vin rozmishenij na nasipnomu kurgani maye tablichku Geroyam Ukrayini U narodi distav nazvu hrest gajdamakam Shoroku 24 serpnya ta 14 zhovtnya tut zbirayutsya patrioti Ukrayini 29 grudnya 2012 roku vpershe bula provedena akciya vshanuvannya gajdamakiv Vibuhi na 61 mu arsenali 27 serpnya 2008 roku Lozova stala vidoma daleko za mezhami Ukrayini cherez vibuh shovisha vijskovih boyepripasiv na teritoriyi vijskovoyi chastini A0829 Cya chastina pidporyadkovuyetsya Pivdennomu operativnomu komanduvannyu Suhoputnih vijsk Zbrojnih sil Ukrayini Same v cej den o 16 00 prolunali pershi vibuhi na teritoriyi arsenalu de zberigalisya 120 mm snaryadi dlya minometiv Deyaki rajoni mista bulo evakujovano chastina budinkiv u kvartalah prileglih do epicentru vibuhiv zaznali poshkodzhen zokrema odna zi shkil mista U serpni 2013 roku rozpochalasya likvidaciya boyepripasiv yaki zalishilisya pislya vibuhiv na teritoriyi vijskovoyi chastini yaku planuyut zavershiti do listopada 2013 roku Razom iz tim vid vibuhiv pochali rujnuvatis fundamenti budinkiv miscevih zhiteliv a proces likvidaciyi boyepripasiv mig prizvesti do znachnogo zabrudnennya povitrya ta gruntiv Rosijsko ukrayinska vijna source source source source Rosijskij raketnij udar krilatoyu raketoyu H 22 po miskomu Palacu kulturi 20 travnya 2022 Pid chas Povnomasshtabnogo Rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu u 2022 roci misto opinilos nepodalik vid liniyi frontu z Lyutogo po Veresen 2022 roku 1 bereznya 2022 roku rosijski vijska nanesli po mistu 2 aviaudari po vijskovih ob yektah u rajoni kolishnogo arsenalu 22 bereznya zagarbniki obstrilyali blizko 20 privatnih budinkiv i miscevi pidpriyemstva zaginula lyudina she dev yatero poraneno Stanom na 5 kvitnya 2022 roku vnaslidok obstriliv poshkodzheno majzhe 200 privatnih budinkiv 6 budinkiv zrujnovano povnistyu meshkanci prodovzhuyut viyizhdzhati Za dva poperedni dni z gromadi viyihalo blizko 10 tis lyudej zokrema zaliznichnim transportom blizko 8 tis 20 travnya 2022 roku rosijska aerobalistichna raketa H 22 vluchila u Miskij palac kulturi poranivshi 7 civilnih lyudej v tomu chisli ditinu 11 rokiv Raketa pocilila v Palac kulturi mozhlivo cherez te sho vin najbilsh radiokontrastnij z usih budivel navkolo bo stoyit okremo vid inshih ta bilya velikogo parku 16 veresnya 2022 roku bulo naneseno raketnij udar po budivli shkoli 8 vnaslidok chogo yiyi bulo zrujnovano vshent takozh poshkodzheno dekilka privatnih domovolodin Vsogo vnaslidok raketnih obstriliv bulo poshkodzheno ponad tisyachu kvartir ta 11 zakladiv osviti NaselennyaNacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 79 00 rosiyani 14 74 bilorusi 0 45 virmeni 0 17 romi 0 13 tatari 0 10 inshi ne vkazali 5 41 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 48 854 75 59 Rosijska 11 964 18 51 Biloruska 72 0 11 Virmenska 62 0 10 Romska 54 0 08 Ugorska 14 0 02 Rumunska 10 0 01 Inshi Ne vkazali 3 597 5 58 Razom 64 627 100 Ekonomikapromislovi pidpriyemstva 14 LKMZ Lozivskij hliboprijmalnij punkt budivelni organizaciyi 9 ob yekti torgivli 97 ob yekti gromadskogo harchuvannya 43 pidpriyemstva riznoyi formi vlasnosti 280 organizaciyi zaliznichnogo transportu 10 Transport Transport ye odniyeyu z mistotvorchih galuzej poryad z mashinobuduvannyam Avtotransportnij vuzol na avtoshlyahu T 2107 Harkiv Pavlograd Z mizhmiskogo avtovokzalu Lozovoyi zdijsnyuyutsya avtobusni rejsi na Harkiv Dnipro Zaporizhzhya Poltavu a vlitku do Berdyanska Kirilivki tosho U misti roztashovani dekilka ATP najbilshimi sered yakih ye ATP 16309 ta ATP 16347 sho obslugovuyut avtobusni marshruti 4 j mikrorajon Rinok Vokzal 4 j mikrorajon Rinok Panyutine Kilcevij 1 2 3 4 j mikrorajon Rinok Svitlovshina Lozova Kinzavod 124 Lozova Bratolyubivka Britaj Vishnya Starodavnya svitlina vokzalu stanciyi Lozova Pasazhirska U Lozovij roztashovanij velikij zaliznichnij vuzol Vid stanciyi Lozova vidgaluzhuyutsya zaliznichni liniyi na Harkiv Poltavu Slov yansk Sinelnikove I Simferopol Sevastopol Do 2013 roku vlitku kursuvali dekilka pasazhirskih poyizdiv u Kavkazkomu napryamku Za radyanski chasi blizko 90 vsih poyizdiv na Kavkaz pryamuvali u Harkivskomu napryamku cherez Lozovu odnak pislya rozpadu SRSR vsi ci poyizdi buli perevedeni na voronezkij hid ChS7 na stanciyi Lozova Na stanciyi diye lokomotivne depo Lozova TCh 9 Pivdennoyi zaliznici Ruhomij sklad depo teplovozi TEP70 2TE116 ChME3 elektrovozi VL8 VL11 VL22 Depo ye oborotnim dlya primiskih elektropoyizdiv TCh Slov yansk u litnij period dlya ChS2 i ChS7 lokomotivnogo depo Melitopol Na PTOL zdijsnyuyetsya tehnichne obslugovuvannya lokomotiviv TCh Nizhnodniprovsk Vuzol Slov yansk ta Liman OsvitaZagalnoosvitni navchalni zakladi 33 z nih shkoli Lozivska miska gimnaziya ZOSh 1 z 2018 roku KZ Lozivskij licej 1 ZOSh 2 zakrita ZOSh 3 Licej 4 ZOSh 5 pochatkova likvidovana u 2000 h rokah ZOSh 6 zakrita ZOSh 7 ZOSh 8 ZOSh 10 za chasiv SRSR yedina ukrayinska shkola nini LNVK 10 ZNZ DNZ ZOSh 11 rosijskomovna ale ye klasi z ukrayinskoyu movoyu navchannya ZOSh 12 rosijskomovna vechirnya shkola shkola internat Lozivskij fahovij vishij koledzh mistectv Lozivskij profesijnij licej Panyutinskij profesijnij agrarnij licej Filiya Harkivskogo avtodorozhnogo tehnikumu Medicinastacionar centralnoyi rajonnoyi likarni 3 linijna ambulatoriya dispanseri 2 apteki 26 KulturaPalac kulturi 3 biblioteki Lozivskij krayeznavchij muzej shkoli estetichnogo vihovannya 4 dendropark Druzhba Sportstadioni 2 Lokomotiv futbolni polya 17 strilecki tiri 10 sportzali 26 basejni 2 dityacho yunacki sportivni shkoli 3 DYuSSh Yunist DYuSSh Olimpiya DYuSSh Lokomotiv Futbolnij klub Lozova Panyutine vistupaye u Chempionati Harkivskoyi oblasti z futbolu Media miske internet vidannya zasnovane u grudni 2019 roku komandoyu TRK Sigma ta Agenciyeyu rozvitku lokalnih media Abo Gazeti rajonna Golos Lozivshini ranishe Radyanske slovo Komersant Telemost Vektor Chas zmin V minulomu Lozivchanka bagatotirazhka Mashinostroitel Cikavi faktiVnaslidok togo sho pid chas proyektuvannya zaliznici bravsya do uvagi relyef miscevosti centr mista utvorivsya na vodorozdili basejniv Dnipra i Siverskogo Dincya Ce naochno vidno na vulici Grushevskogo yaka roztashovana na uzvishshi a obabich miscevist ide donizu Na pivden vid vulici usi dzherela cherez richishe znikloyi richki Domahi potraplyayut do Ternivki pravoyi pritoki Samari Na pivnochi richki Lozova ta Britaj basejn Siverskogo Dincya Religijne zhittyaNa pochatku XX stolittya v Lozovij diyali pravoslavni cerkvi kaplicya na samij stanciyi katolickij kostel sinagoga a takozh gromadi staroviriv ta baptistiv Usi cerkvi buli zrujnovani Kostel znisheno 1928 roku Sinagoga bula zakrita 1942 roku u nij bulo vidkrito pravoslavnu cerkvu kotra diyala deyakij chas i pislya Drugoyi svitovoyi vijni Nini u Lozovij diyut dvi rosijski pravoslavni cerkvi ta zhinochij monastir RPC odna cerkva RPC buduyetsya Preobrazhenska parafiya Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi gromada Vsih Svyatih Zemli Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini ta protestantski gromadi yevangelski hristiyani baptisti dvoh techij reyestrovani ta viddileni kozhna po odnij gromadi hristiyani viri yevangelskoyi p yatidesyatniki 2 gromadi adventisti somogo dnya 2 gromadi lyuterani 1 gromada harizmati Svidki Yegovi Takozh isnuyut yudeyi 1 gromada musulmani Mista pobratimiIst Gampton shtat Nyu Jork SShA Edvard River AvstraliyaVidomi lyudiBazaluk Oleg Oleksandrovich doktor filosofskih nauk profesor vchenij filosof avtor suchasnoyi naukovo filosofskoyi modeli Svitobudovi Evolyucionuyucha materiya Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 artilerist uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Berezovskij Yuhim Matvijovich Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 oficer artilerist uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni 1957 bl 2015 ukrayinskij disident publicist Bulgakova Lyudmila Petrivna ukrayinskij istorik doslidnicya podilskoyi narodnoyi vishivki Gorodnichuk Yevgen Valerijovich ukrayinskij vijskovik dobrovolec bataljonu Ajdar gromadskij diyach Gladkij Oleksandr Mikolajovich vidomij futbolist Dikij Ivan zasluzhenij likar Ukrayini Dimshic Mark diyach sionistskogo ruhu zaareshtovanij 1970 roku za sprobu vikradennya litaka Zhitnikov Yaroslav Volodimirovich 1982 2016 lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Zotov Vitalij nar 1997 ukrayinskij basketbolist Klimenko Stanislav Igorovich nar 1992 ukrayinskij girovik majster sportu Ukrayini mizhnarodnogo klasu z girovogo sportu Kozhohina Inga Andriyivna 1987 ukrayinska sportivna gimnastka Kostenko Oleksij general lejtenant aviaciyi SRSR Kucherenko Volodimir Oleksijovich 1909 1963 radyanskij uchenij u galuzi budivnictva Kucherenko Mikola Oleksijovich odin z konstruktoriv tanku T 34 Lavrenko Oleksandr geroj Ukrayini uchasnik ATO Ladik Andrij Mikolajovich 1976 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni nar 3 travnya 1984 Lozova politik gromadskij diyach vijskovij golova Slov yanskoyi miskoyi partijnoyi organizaciyi VO Svoboda Mokrij Mikola Mikitovich artilerist rozvidnik uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Morgun Mikola Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu komandir minometnogo vzvodu uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni u skladi Chervonoyi armiyi Murzhenko Oleksij radyanskij disident Nartov Oleksandr Anatolijovich uchasnik litnih Olimpijskih igor 2008 roku u m Pekin neodnorazovij chempion Ukrayini zi stribkiv u visotu sribnij prizer Kubka Yevropi ta Vsesvitnoyi Universiadi radyanskij diplomat Orlov Oleksandr Oleksandrovich 1986 2022 pidpolkovnik Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini vidznachivsya u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Geroj Ukrayini soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni dzherelo Rapoport Anatolij Borisovich amerikanskij filosof biolog psiholog Reus Valentin uchasnik vokalnogo kvartetu Yavir Reshetnyak Mikola Timofijovich ukrayinskij radyanskij diplomat Postijnij predstavnik URSR v YuNESKO Savenko Sergij Sova rok muzikant uchasnik gurtu Orkestr Che Sayenko Ganna hudozhnicya uchasnicya vseukrayinskih ta mizhnarodnih vistavok roboti znahodyatsya v privatnih kolekciyah Ukrayini Rosiyi Shvejcariyi Skirko Leonid narodivsya v Lozovij 27 kvitnya 1939 kanadskij spivak ukrayinskogo pohodzhennya bas bariton Tarasenko Oleksij narodnij artist Ukrayini Tyaglo Volodimir ukrayinskij politik diplomat golova Harkivskoyi oblasnoyi radi u 1992 1994 ta 1996 2002 rokah Uryupin Valentin vidomij klarnetist golovnij dirigent ta hudozhnij kerivnik kamernogo orkestru Arpeggione RF Fedorov Fedir Fedorovich Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 radyanskij vijskovij lotchik uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Fesenko Volodimir V yacheslavovich politolog golova pravlinnya Centru prikladnih politichnih doslidzhen Hmelenko Grigorij vijskovij diyach komandir Bogdano Doroshenkivskogo kurenya 1 yi Zaporozkoyi diviziyi horunzhij 3 yi sotni polku Chornih zaporozhciv Armiyi UNR Cherednichenko Oleksandr hudozhnik chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Shevchenko Oleg Sergijovich 1988 2017 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Lozova figuruye v zhitti bagatoh vidomih osobistostej Tak rosijskij imperator Oleksandr III pozhertvuvav koshti na budivnictvo cerkvi Selishe zgaduyetsya v shodenniku vidatnogo vchenogo Volodimira Vernadskogo a takozh v notatkah rosijskoyi poetki Marini Cvyetayevoyi Vidviduvav misto rosijskij spivak Fedir Shalyapin Tut perebuvav Nestor Mahno ta jogo komandiri Podiyi 1918 roku u svoyih spogadah opisuyut general na toj chas polkovnik Armiyi UNR Vsevolod Petriv ta pismennik Volodimir Sosyura kozak Armiyi UNR na toj chas Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tut deyakij chas perebuvav vidatnij ukrayinskij pismennik Yurij Klen V tabori vijskovopolonenih perebuvav general Chervonoyi armiyi Oleksandr Noskov Do svogo ridnogo brata sho meshkav u Lozovij priyizdiv vidatnij filosof literaturoznavec disident Yevgen Sverstyuk U Lozovij chastij gist ukrayinskij pismennik gromadskij i politichnij diyach chlen Nacionalnoyi Spilki Pismennikiv Ukrayini zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Procenko Volodimir Mikolajovich U Lozovij projshlo ditinstvo rosijskoyi opernoyi spivachki Lyudmili Magomedovoyi Z radyanskih kerivnikiv tut buv Mikita Hrushov U svoyi molodi roki vipadkovo vidstavshi vid poyizda na stanciyi pobuvav Boris Yelcin Zhitlovi mikrorajoni mista proyektuvav Volodimir Kanevskij nini amerikanskij skulptor Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblast Primitkihttps index minfin com ua reference people town lozovaya Arhiv originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Chiselnist naselennya Harkivskoyi oblasti na 1 sichnya 2009 roku Lavrenko V Ya 1984 Lozovaya Putevoditel rosijska Harkov Prapor s 11 12 Prichini pozhezhi na skladah boyepripasiv bliz Lozovoyi UNIAN 27 serpnya 2008 Procitovano 25 lyutogo 2024 Natalka Kovalenko Nadiya Sherstyuk 28 serpnya 2008 Vibuhi boyepripasiv na vijskovih skladah pid Harkovom prichini versiyi ta visnovki Radio Svoboda Procitovano 25 lyutogo 2024 Na Harkivshini rozpochali evakuaciyu lyudej iz 5 kilometrovoyi zoni vibuhu boyepripasiv Zaxid net 28 serpnya 2008 Procitovano 25 lyutogo 2024 Olena Lvova 29 serpnya 2008 Vibuhova hvilya ZN ua Procitovano 25 lyutogo 2024 Evgeniya Dashkevich 11 veresnya 2009 Pod Lozovoj povtorno provoditsya zachistka ot boepripasov Media gruppa Obektiv ros Procitovano 25 lyutogo 2024 Oksana Kotlyarenko 28 serpnya 2013 U Lozovij znovu vibuhayut boyepripasi ta rujnuyutsya budinki unn com ua UNN originalu za 15 travnya 2022 Procitovano 19 lipnya 2023 U Lozovij obstrilami poshkodzheni majzhe 200 budinkiv Ukrinform 6 kvitnya 2022 originalu za 6 kvitnya 2022 Vorog udariv po Lozovij na Harkivshini ciliv u kolishnij arsenal 5 ua 5 kanal 1 bereznya 2022 originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 19 lipnya 2023 H 22 Vikipediya ukr 18 travnya 2023 Procitovano 1 chervnya 2023 Ukrinform 20 travnya 2022 Arhiv originalu za 21 travnya 2022 Procitovano 21 travnya 2022 Vijskovij ob yekt ZS RF vdarili raketoyu po Palacu kulturi u Lozovij Fokus 20 travnya 2022 Arhiv originalu za 22 travnya 2022 Procitovano 22 travnya 2022 Defense Express 25 travnya 2022 Arhiv originalu za 27 travnya 2022 Procitovano 27 travnya 2022 Ukrinform 21 travnya 2022 Arhiv originalu za 22 travnya 2022 Procitovano 22 travnya 2022 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 8 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 15 bereznya 2022 Lozova City ukr Arhiv originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 16 sichnya 2020 Lozova ta Edvard River Avstraliya stali mistami pobratimami ukr 18 zhovtnya 2023 Procitovano 20 zhovtnya 2023 ShASLIVI TI HTO NE DUMAYe ABO DEShO PRO KARALNU PSIHIATRIYu 1970 H nedostupne posilannya Morgun Mikola Ivanovich 13 veresnya 2011 u Wayback Machine ros Procenko Vladimir Nikolaevich 24 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Dzherela ta literaturaS F Stepanov Lozova Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh 712 s ISBN 978 966 02 7999 5 Garagan P A Lozova krayeznavchij naris Harkiv Prapor 1965 91 s P A Garagan Ye V Shachnyeva Lozova Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Harkivska oblast Red kol tomu Siroshtan M A golova redkol Astahov V I Burik G G Golikov S Z Drach A S Dyachenko M T Kolisnik M K Ksenzenko M I Lavrinenko L L Miroshnikov I Ya Mihayevich M A Okladnoj G M Ostrovskij S Ya Romanenko K F Rushenko P T Ribalka I K Selivanov V M vidp sekr redkol Sklyarov Yu O Slyusarskij A G Sirov P K Shiyan K K Yarmolovich O M AN URSR Institut istoriyi K G AN URSR 1967 664 s S 722 738 Istoriya ridnogo krayu Lozivskij rajon Lozova Lozivska rajonna rada Lozivskij krayeznavchij muzej 1998 113 s Maksim i Gric Koval R M Bagryani zhniva Ukrayinskoyi revolyuciyi Voyenno istorichni narisi K Ukrayinskij pismennik 2005 S 191 193 Posilannyawww maplandia com 10 veresnya 2011 u Wayback Machine Telekanal Sigma m Lozova 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Telekanal Vektor m Lozova 11 veresnya 2019 u Wayback Machine Lozivskij istorichnij klub imeni Dmitra Yavornickogo 11 veresnya 2019 u Wayback Machine Informacijno rozvazhalnij portal m Lozova 30 kvitnya 2010 u Wayback Machine