Тирасполь-Мелітопольська операція — стратегічна оборонна операція радянських військ на південному фланзі німецько-радянського фронту, що проходила в липні-вересні 1941 року в ході проведення вермахтом операції «Барбаросса». Після розгрому основних сил Південно-Західного та Південного фронтів Червоної армії в Львівсько-Чернівецькій операції та операції «Мюнхен», правий фланг групи армії «Південь» генерал-фельдмаршала Герда фон Рундштедта продовжив наступ у загальному напрямку на Донбас, змусивши радянські війська відходити по розбіжних напрямках: Приморську армію — на південь до Одеси, а рештки 9-ї та 18-ї армії — на схід до Миколаєва. В ході 2-місячних боїв радянські війська з боями відступили з території Південної України та, втративши майже половину особового складу, відійшли за річку Дніпро та Перекопський перешийок Криму.
В результаті відступу радянських військ були залишені Тирасполь, Кіровоград, Кривий Ріг, Нікополь, Миколаїв Херсон, Дніпропетровськ; Одеса була обложена румунсько-німецькими військами, а Крим був відрізаний від основних сил Червоної армії, розпочалася оборона півострову.
Положення сторін
Після поразки в операції «Мюнхен» війська Південного фронту відступили на рубіж старого радянсько-румунського кордону поздовж Дністра, де перейшли до оборони. 18-та армія (18-й механізований корпус, 17-й і 55-й стрілецькі корпуси) генерал-лейтенанта Смирнова А. К. відійшли на рубежі Гайсин — Ладижин — Тростянець — Ободівка — Чечельник — Ольгопіль і зайняли Могилів-Подільський УР. 9-та армія (2-й кавалерійський корпус, 48-й стрілецький корпус, 95-та стрілецька дивізія) генерал-полковника Черевиченка Я. Т. зуміла закріпитися на захід від Дністра, спираючись на укріпленні райони по річці на фронті Балта — Слобідка — Круті — Плоть — Рибниця — Дубоссари — Григоріополь — Тирасполь. Одночасно, командування Південного фронту поспішало вивести з мішка лівофлангові дивізії, які входили до Приморської групи військ під управлінням генерал-лейтенанта Чибісова Н. Є. від нового державного кордону.
Зовнішні зображення | |
---|---|
Бойові дії на території Прибужжя | |
Бойові дії в районі Миколаєва | |
Відхід Південного фронту за Дніпро | |
Бойові дії в районі Мелітополя | |
Контрудар 18 А в районі села Балки 25-28.09.41 (схема) |
24 липня було завершене відведення 9-ї і Приморської армії на лівий берег Дністра. До цього часу війська противника охопили із заходу, півночі і сходу війська 6-ї і 12-ї армій Південно-Західного фронту, які фактично приєдналися до правому флангу Південного фронту. 25 липня за рішенням Ставки ВГК їх підпорядкували командувачу Південного фронту генералу армії Тюленєву І. В. Окрім, катастрофічного стану з цими арміями для Південного фронту основною проблемою став розрив між 9-ю і 18-ю арміями, що утворився між частинами 2-го кавалерійського корпусу в районі Балти і 169-ю стрілецькою дивізією, яка займала позиції у Ольгополя.
24 липня командувач 18-ї армії визначив командиру 48-го стрілецького корпусу завдання — розгромити балтсько-кодимське угруповання XXX армійського корпусу генерала від інфантерії Ганса фон Зальмута і надати допомогу військам 6-ї і 12-ї армій, які діючи північніше опинилися під загрозою оточення.
Битва
Перший етап: 27 липня — 4 серпня
З 27 липня 1941 року німецько-румунські війська, що діяли проти Південного та Південно-Західного фронтів, продовжували завдавати ударів по найслабкіших ділянках Червоної армії. Незважаючи на контратаки радянських військ, вермахту вдалося на білоцерківському напрямку безпосередньо наблизитися до Дніпра, на гайсинському напрямку прорвати фронт слабкого 18-го механізованого корпусу й передовими частинами досягти Тернівка (50 км від Гайсина) і, нарешті, німцям вдалося прорвати фронт на первомайському напрямку.
28 липня Військова рада Південного фронту доповіла Головкому Південно-Західного напрямку Маршалу Радянського Союзу Будьонному С. М., що з метою збереження військ і поліпшення оперативного положення послідовно відвести частини 18-ї армії і правого флангу 9-ї армії на рубежі: Христинівка, Гайворон, Рибниця; Звенигородка, Умань, Дубоссари; річка Синюха, Первомайськ, Григоріополь. Відхід передбачалося почати 29-30 липня. Але дозволу на відведення військ на зазначені рубежі не було отримано. 28 липня надійшла директива Ставки, в якій наказувалося відвести війська правого крила Південного фронту на рубіж Шпола, Тернівка, Балта, Рибниця, який в цей час вже був частково захоплений вермахтом. Не отримавши санкції на відведення, війська Південного фронту, ведучи важкі бої, приступили до виконання директиви Ставки, одночасно намагаючись вивести формування 6-ї і 12-ї армій з оточення.
Але командування німецької групи армій «Південь», не гаючи часу, користувалося усіма своїми перевагами, потужно нарощуючи наступ у центральній Україні. До вечора 28 липня німецькі війська опанували Теплик, на первомайському напрямку передові моторизовані підрозділи прорвалися на рубіж Плоске—Балта, утворивши прорив між 18-ю та 9-ю арміями завширшки 20-25 км.
У розрив фронту між 9-ї і 18-ї арміями вклинився XXX німецький армійський корпус і частиною сил захопив Балту. До ранку 29 липня стан 18-ї армії став дуже нестійкий. Захопивши Балту, противник створив загрозу флангу 2-го кавалерійського корпусу. 1 серпня командувач 9-ї армії визначив командиру 2-го кавалерійського корпусу завдання на оборону: утримувати район Пасат, Балта. Вся 9-та армія теж перейшла до оборони. Але вже 2 серпня корпус був перепідпорядкований командувачу військами Південного фронту та отримав від нього завдання — зосередитися на південь від Первомайська.
18-й механізований корпус, який мав дуже широку смугу оборони, поступово відходив на схід, ведучи ар'єргардні бої, стримуючі наступаючі дивізії 17-ї армії, по східному берегу Бугу. На правому фланзі армії відходила так звана група Гольцева (зведені підрозділи , , 145-го танкового і 757-го протитанкового полку). Але, група налічувала всього 300 осіб при 14 гарматах. 3 серпня саме цей загін чинив опір німецькій бойовій групі 16-ї танкової дивізії 14-го моторизованого корпусу, яка захопила Первомайськ.
2-3 серпня радянськими військами були залишені Первомайськ і Кіровоград. Фронт вже на 160—200 км зависав на схід з півночі над Котовськом. Шляхом проведення контрудару силами 17-го стрілецького корпусу, радянське командування спробувало відбити Первомайськ, але успіху в цьому досягти не вдалося. Більш того, частини німецької 16-ї танкової дивізії генерал-лейтенанта Ганса-Валентіна Губе, відбивши спробу Червоної армії, продовжили рух у південному напрямку на Вознесенськ.
Зранку 3 серпня Приморська армія на правому фланзі вже вела бої по рубежу Шипка, Мале Колосове й поступово відходила до Одеси.
Другий етап: 5 — 8 серпня
5 серпня передові формування вермахту здобули Котовськ, Новоукраїнку та Рибницу.
Тим часом, румунські війська 3-ї та 4-ї армії у взаємодії з німецькою 11-ою армією фон Шоберта продовжували бої поздовж річки Дністер, і місцями форсувавши водну перешкоду, вели осередкові бої на території Придністров'я та Одеської області.
5 серпня війська генерала Тюленєва І. В. вели запеклі бої на всьому фронті. Їх правий фланг був глибоко обійдений противником. Фронт був остаточно розірваний на окремі напрямки воєнних дій, 6-та генерал-лейтенанта Музиченка І. В. та 12-та генерал-майора Понеделіна П. Г. армії були оточені у величезному котлі під Уманню, лінія фронту все більш розтягувалася і поверталася на північний схід. До 8 серпня, зламавши опір 6-ї і 12-ї армій, німецько-румунські війська отримали можливість безперешкодно просуватися до Дніпра і в тил військам Південного фронту. У такій обстановці лівий фланг Південного фронту відходив на східний берег Південного Бугу і далі на рубежі річок Інгул та Інгулець. Прорвавшись на стику 9-ї і Приморської армій, командувач групи армій «Південь» генерал-фельдмаршал фон Рундштедт змусив їх відходити по розбіжних напрямках: Приморську армію — на південь до Одеси, а рештки 9-ї та 18-ї армії — на схід до Миколаєва.
Основною ударною силою вермахту на миколаївському напрямку був 14-й моторизований корпус генерала від інфантерії Густава фон Вітерсхейма, який силами 25-ї моторизованої дивізії вів наступ на Нову Українку, Бобринець, а 16-ю танковою дивізією — в напрямку Арбузинка, Вознесенськ.
Дата окупації міст | |
---|---|
3 серпня | Первомайськ |
4 серпня | Балта, Кіровоград |
5 серпня | Новоукраїнка, Знам'янка |
6 серпня | Олександрія |
7 серпня | Вознесенськ |
8 серпня | Тирасполь |
10 серпня | Роздільна |
13 серпня | П'ятихатки |
14 серпня | Новий Буг |
15 серпня | Верхньодніпровськ, Кривий Ріг |
17 серпня | Нікополь, Апостолове Марганець, Миколаїв |
19 серпня | Херсон |
21 серпня | Очаків |
24 серпня | Дніпродзержинськ |
25 серпня | Дніпропетровськ |
29 серпня | Берислав |
30 серпня | Каховка |
16 вересня | Генічеськ |
8 серпня німці перерізали шосейну дорогу Одеса-Миколаїв.
Окрема Приморська армія під керівництвом нового командувача генерал-лейтенанта Софронова Г. П. перейшла в безпосереднє підпорядкування Ставки й отримала самостійне завдання — обороняти Одесу до останньої можливості. В ніч на 8 серпня армія почала відхід на рубіж Березівка, Роздільна, Кучурганський лиман, з якого і почалася оборона Одеси.
Але, події продовжували розвиватися швидко і явно невигідно для радянського командування. Противник прагнув розгромити 9-у і 18-у армії в межиріччі Південного Бугу та Дніпра. Його передові танкові і моторизовані частини 8 серпня вже захопили Вознесенськ. Спроби зірвати подальший наступ противника на південь від Вознесенська, проведені силами 2-го кавалерійського корпусу і загону Одеського піхотного училища, були безуспішними. 18-та армія відходила до Південного Бугу із завданням 9 серпня розпочати переправу на східний берег на південь від Нової Одеси в готовності до дій в напрямку Бобринець, 9-та і Окрема Приморська армії продовжували стримувати атаки німецько-румунських військ на рубежі Троїцьке, Жовтень, Кучурганський лиман, Дністер.
Третій етап: 8 — 15 серпня
8-10 серпня командування вермахту, прагнучи не допустити планомірного відходу військ радянського фронту за Південний Буг, різко посилило свій натиск. Ударом у напрямку Жовтень, Березівка в стик 9-ій і Окремій Приморській армій німецько-румунські війська завдали великих втрат радянським 30-ій і 51-ій стрілецьким дивізіям, примусивши їх до відходу. Між арміями утворився розрив, куди німці кинули великі сили. Вони прагнули ударами танкових дивізій з півночі і з'єднань 11-ї армії із заходу оточити війська 9-ї і 18-ї армій.
11 серпня німецьке командування відновило наступ на всій ділянці Південного фронту, зосередивши основні зусилля проти його правого крила. У другій половині дня 11 серпня німецькі війська форсували річку Інгул у смузі оборони 18-ї армії на ділянці Новий Буг, Піски і почали розвивати наступ у напрямку міста Миколаїв. Під тиском переважаючих сил противника армія генерала Черевиченка Я. Т. змушена була продовжувати відходити в південно-східному напрямку, притискаючись до річки Південний Буг.
11 серпня на кіровоградському напрямку німецькі частини оволоділи населеним пунктом Олександрія і своїми рухомими з'єднаннями почали висуватися за річку Інгулець у південно-східному напрямку, прагнучи вийти з північного сходу в район Кривого Рогу. Командування Південного фронту, не маючи інших сил і засобів, вивели з бою під Вознесенськом 2-й кавалерійський корпус і до 12 серпня перекинули його в район Нового Бугу. Вийшовши в цей район, корпус провів удар по хвосту колони 9 ї танкової дивізії німців, завдав їй втрати і змусив її розвернутися та прийняти бій. Проте, попри контрударам ситуація для радянських військ цьому напрямку була катастрофічна, 9-й та 18-й арміям загрожувало оточення в районі Миколаєва.
12 серпня Ставка дозволила відвести 18-у і 9-у армії на рубіж Кривий Ріг, річка Інгул. Водночас командувачу Південного фронту наказувалося продовжувати міцно утримувати Одесу і Миколаїв. 13 серпня штаб фронту з Миколаєва передислокувався в Берислав, а війська фронту, відповідно до вказівок Ставки, прикриваючись частиною сил 18-ї армії з півночі і північного сходу, почали відхід на вказаний Ставкою рубіж.
13-16 серпня почалися бої за Миколаїв. Місто обороняли 30-та і 150-та стрілецькі дивізії, що мали у своєму складі значну кількість польової та важкої артилерії. Але, 15 серпня німецькі війська, які наступали з північного напрямку прорвалися до Миколаєва, де розпочалися криваві вуличні бої. Радянські війська протягом доби відбивали атаки ворога, прикриваючи відступ основних сил на схід. До ранку 16 серпня німецькі війська оточили місто, де ще залишався один стрілецький полк 51-ї стрілецької дивізії. Незважаючи на мужній опір, і підрозділи полку, знищивши гармати й автомашини, пробилися в напрямок Херсону. 17 серпня Миколаїв був остаточно окупований військами вермахту.
Спроба командувача 18-ї армії провести контрудар та відновити оборону по річці Інгул не вдалася. Німецькі війська, відбивши контрудар 18-ї армії 14 серпня відновили наступ. Найбільшу небезпеку для військ 9-ї і 18-ї армій становив їхній наступ на південь вздовж східного берега річки Інгулець. На цьому напрямку створилася реальна загроза виходу німецьких військ у район населених пунктів Берислав і Каховка раніше, ніж туди змогли б відійти війська 9-ї і 18-ї армій. Війська Південного фронту почали відхід за річку Дніпро.
Німецьке командування, прагнучи не допустити відходу радянських військ за цю потужну водну перешкоду, організувало силами 16-ї танкової і моторизованої дивізії СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» удар на стику 18-ї і 9-ї армій, унаслідок чого шляхи відходу Червоній армії на схід були блоковані. Командуванню фронт довелося кинути в бій усі сили авіації фронту, які, взаємодіючи з військами 18-ї і 9-ї армій, в основному забезпечили їхній відхід і завдали значних втрат противнику. У ніч на 17 серпня 2-й кавалерійський корпус, 18-та і 9-та армії переправлялися через річку Інгулець, маючи наказ відійти на східний берег Дніпра.
Четвертий етап: 15 — 28 серпня
15 серпня розпочався відхід військ Південно-Західного і Південного фронтів за Дніпро. За 10 днів армії двох фронтів повинні були з боями відійти на 50-150 км, перетнути Дніпро та зайняти оборону по його лівому берегу, зберігаючи, у відповідності до директиви Ставки ВГК плацдарми в районі Києва, Черкас, Дніпропетровська, Нікополя, Запоріжжя та Херсона. Для оборони плацдармів виділялися 13 дивізій: у район Черкас — 2 стрілецькі дивізії, в районі Дніпропетровська — 8 дивізій, в район Запоріжжя — одна дивізія, в район Нікополя — одна дивізія, в район Каховки — одна дивізія. Військам Південно-Західного фронту наказувалося відходити за Дніпро і зайняти оборону на рубежі від Лоєва до Кременчука, а військам Південного фронту — від Кременчука до Херсона.
З початком відходу радянських військ до Дніпра рухомі формування вермахту ринулися до населених пунктів Окуніново, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Каховка, намагаючись вийти до них раніше відступаючих радянських частин і форсувати річку Дніпро з ходу.
Проти 12-ї армії генерала Чибісова, яка встигла висунути на рубіж оборони лише дві дивізії (223-ю і 253-ю), німці кинули 3-й і 14-й моторизовані корпуси (чотири танкових і чотири моторизованих дивізії). 3-й німецький моторизований корпус генерала кавалерії Ебергарда фон Маккензена завдав удару в стик 26-ї кавалерійської і 273-ї стрілецької дивізій, які не встигли зайняти міцної оборони на напрямку міста Дніпропетровська. 14-й моторизований корпус генерала від інфантерії Густава фон Вітерсхейма завдавав удару через Кривий Ріг проти 253-ї дивізії на Запоріжжя.
16 серпня, не витримавши удару переважаючих сил противника, зазначені дивізії відійшли до Дніпропетровська і Запоріжжя. У бій вступили дивізії другого ешелону армії — , і в районі Дніпропетровська і біля Запоріжжя. відступила на східний берег Дніпра, де перейшла до оборони. На дніпропетровському і запорізькому плацдармах зав'язалися запеклі бої, що тривали до кінця серпня.
В районі Запоріжжя німці намагалися переправитися на лівий берег по греблі Дніпровської ГЕС, але під ударами та артилерійським вогнем Червоної армії відступили..
20 серпня німецькі війська у складі 3 піхотних і 3 танкових дивізій вийшли до Дніпропетровського плацдарму. Німцям вдалося прорвати оборону радянських військ і на їх плечах вийти до Дніпра, захопити наплавний міст, який не встигли підірвати, і переправити по ньому на лівий берег Дніпра до полку піхоти. Цими силами німецькому командуванню вдалося захопити плацдарм в районі Ломівки і утримати його. До 28 серпня тривали бої за плацдарм.
До 28 серпня війська Південно-Західного напрямку практично завершили відхід за річку Дніпро, утримавши за собою плацдарми в районі Києва і Черкас. Армії зайняли наступні смуги оборони: 5-та (генерал-майор танкових військ Потапов М. І.) — від Лоєва до Київського укріпленого району; 37-ма — Київський укріплений район; 26-та (генерал-лейтенант Костенко Ф. Я.) — від Київського укріпленого району до Черкас; 38-ма (генерал-лейтенант Рябишев Д. І.) — від Черкас до Кременчука; нова 6-та (генерал-майор Малиновський Р. Я.) — від Кременчука до Дніпропетровська; нова 12-та армія (генерал-майор Галанін І. В.) — від Дніпропетровська до Василівки; 18-та і 9-та — від Василівки до Херсона. Ширина смуг оборони армій становила від 140 до 150 км. Оперативна побудова — в один ешелон. Оперативна щільність — від 15 до 20 км на дивізію. У військах танків практично не лишилося. Незначна кількість авіації перебувала у розпорядженні Головнокомандувача Південно-Західним напрямком. Більшість дивізій відчувала гостру нестачу стрілецької зброї, кулеметів і артилерії..
28 серпня війська вермахту вийшли до Дніпра на всій його довжині, маючи плацдарми на лівому березі річки в районі населених пунктів Окуніново і Дніпропетровськ. Група армій «Південь» мала наступну оперативну побудову своїх військ: на фронті Лоєв — Черкаси вийшла 6-та армія генерал-полковника Вальтера фон Райхенау (21 дивізія); на фронт Черкаси — Запоріжжя — 17-та армія генерала від інфантерії Карла-Генріха фон Штюльпнагеля (14 дивізій); Запоріжжя — Херсон — 3-тя румунська корпусного генерала Петре Думітреску та 11-та німецька армії генерал-полковника Ойгена фон Шоберта (11 дивізій). У районі Кіровограда і Кривого Рогу зосередилася 1-ша танкова група генерал-полковника Евальда фон Кляйста (12 дивізій); в районі Миколаєва — , який щойно прибув на фронт, і (5-6 дивізій).
За станом на 28 серпня з відходом радянських військ за річку Дніпро був створений суцільний фронт оборони на Південно-Західному напрямку німецько-радянського фронту..
П'ятий етап: 29 серпня — 28 вересня
З кінця серпня до 10 вересня 1941 року війська Південного фронту, після відходу на східний берег Дніпра, вели запеклі бої з противником, який прагнув форсувати Дніпро. 30 серпня через поранення генерала Тюленєва І. В. під час боїв біля плацдарму, командувачем фронтом був призначений генерал-лейтенант Рябишев Д. І.
На початку вересня радянські війська Південного фронту здійснили спроби ліквідувати німецькі плацдарми в районі Дніпропетровська і під Каховкою. 2 вересня 1941 року 9-та армія силами 296-ї, 176-ї, 150-ї, 51-ї і 74-ї стрілецьких дивізій за підтримки двох танкових загонів і артилерії розпочали контратаку німецького плацдарму в районі Каховки.
Незважаючи на хоробрість бійців 51-ї стрілецької дивізії і підтримували їх танкістів, наполегливо атакували німецькі позиції з 4 по 7 вересня 1941 року, особливих успіхів досягти не вдалося. Повторювалися характерні і раніше для Червоної армії тактичні помилки — німці мінометним вогнем відсікали піхоту від атакуючих танків і ті були змушені відступати на вихідні позиції, несучи важкі втрати. 8 вересня в бій командування ввело два окремі танкові батальйони (57 танків), які мали підтримувати 150-у стрілецьку дивізію. Але, ще до вступу в бій 12 танків було втрачено через технічні проблеми та недосвідченість екіпажів. Решта 45 танків підтримували дії 150-ї дивізії в бою, проте, також без особливих успіхів. До 9 вересня, коли радянські атаки припинилися, 13 танків в обох батальйонах (1 БТ-7, 5 Т-26, 7 Т-37/38) були втрачені..
Вранці 9 вересня, відбивши усі атаки Червоної армії, війська вермахту перейшли в наступ з каховського плацдарму. 12-16 вересня, прорвавши оборону радянських військ, 11-та армія фон Шоберта вийшла до кримських перешийків. 18-та і 9-та радянські армії Південного фронту з боями відступили на рубіж Запоріжжя, озеро Молочне, де перейшли до оборони.
24 вересня 12 радянських дивізій 9-ї та 18-ї армій, за підтримки танків, літаків та артилерії, розпочали потужний штурм позицій 3-ї румунської армії та XXX німецького корпусу. Їх метою було зменшити тиск на радянську 51-у армію, що оборонялася в Криму. В боях під Балками, Володимирівкою, Ульянівкою та Акімівкою румунські та німецькі формування зазнали важких втрат (у деяких випадках до 50 %). 29 вересня командувач німецької 11-ї армії кинув на допомогу цим військам XXXXIX гірський корпус генерала Людвіга Кюблера, який у взаємодії з частинами 1-ї танкової групи трохи стабілізував стан справ. Однак ситуація продовжувала бути критичною. Лише з підходом резерву — моторизованої дивізії СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер», якому у взаємодії з румунським кавалерійським корпусом дивізійного генерала Іоана Раковіце проведенням контратаки вдалося покращити ситуацію для своїх військ та відновити положення. До 28 вересня на кримському та мелітопольському напрямках точилися бої локального значення, сторони намагалися поліпшити своє оперативне становище.
Наслідки битви
Тирасполь-Мелітопольська операція мала колосальні наслідки для Червоної армії й для України в роки німецько-радянської війни. За два місяці боїв радянські війська відступили з території Південної України та, втративши майже половину особового складу, відійшли за річку Дніпро та Перекопський перешийок Криму. Під німецькою та румунською окупацією опинилися вся Південна та частина Центральної України. Радянський Союз втратив величезні регіони, багаті на корисні копалини, об'єкти промислової бази й агропромислового комплексу, вкрай важливі для економіки і оборонно-промислового комплексу, важливі об'єкти інфраструктури, в першу чергу морські порти Миколаїв, Херсон, Скадовськ, Очаків, Генічеськ тощо.
До 25 липня Південний фронт і Приморська армія з боями відійшли за Дністер і зайняли оборону на рубежу старого радянсько-румунського кордону, на заздалегідь підготовлених укріплених районах, опорних пунктах та позиціях. Подальшу долю Південного фронту вирішив прорив німецьких військ на сусідньому Південно-Західному фронті, в результаті якого лівофлангові 6-та та 12-та армії фронту були відрізані від головних сил генерала Кирпоноса й за рішенням Ставки передані генералу армії Тюленеву І. В. Одночасно з проривом на півночі німецька 11-та армія і румунські 3-тя та 4-та армії форсували Дністер, і вже до вечора 18 липня на лівому березі річки було п'ять дивізій супротивника. Виникла загроза оточення Південного фронту. З півночі із зони відповідальності Південно-Західного фронту наступала німецька 17-та армія, а з півдня — 11-та армія. Відхід Південного фронту перетворився на втечу.
2 серпня 1941 року начальник генерального штабу сухопутних військ вермахту генерал Гальдер записав у щоденнику: «…чіткого уявлення про ворога на цій ділянці фронту ми не маємо», тобто частини Південного фронту відірвалися від противника і в цілковитому безладді (чим сильно дезорієнтували німецьких генералів) стрімко рушили на схід.
19 серпня 1941 року генерал Антонеску видав декрет про приєднання Трансністрії до Румунії.
Див. також
Література
- David M. Glantz (2001). Barbarossa: Hitler's invasion of Russia 1941 (1.udg. ed.). Stroud: Tempus. .
- Кривошеев, Г. — «Олма-Пресс», Москва 2001 (сайт «Солдат.ru», 23.2.2009)
Посилання
- Тирасполь-Мелитопольская оборонительная операция [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Людские потери в самостоятельных фронтовых операциях, проводившихся вне рамок стратегических операций [ 12 липня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- Виноски
- З 20 липня 1941 року на підставі директиви командування Південного фронту на базі Приморської групи військ була сформована Приморська армія.
- 25-та, 51-ша і 150-та стрілецькі дивізії й частини, розташовані на Чорноморському узбережжі.
- 12-та армія другого формування була створена 25 серпня 1941 року на базі 17-го стрілецького корпусу в складі Південного фронту. До неї увійшли 270-та і 274-та стрілецькі, 11-та танкова дивізії і ряд окремих частин.
- З 30 серпня — генерал-майор танкових військ Фекленко М. В..
- Джерела
- . Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 4 серпня 2019.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Melitopolskoyu operaciyeyu nastupalnoyu operaciyeyu radyanskih vijsk u 1943 roci Tiraspol Melitopolska operaciya strategichna oboronna operaciya radyanskih vijsk na pivdennomu flanzi nimecko radyanskogo frontu sho prohodila v lipni veresni 1941 roku v hodi provedennya vermahtom operaciyi Barbarossa Pislya rozgromu osnovnih sil Pivdenno Zahidnogo ta Pivdennogo frontiv Chervonoyi armiyi v Lvivsko Cherniveckij operaciyi ta operaciyi Myunhen pravij flang grupi armiyi Pivden general feldmarshala Gerda fon Rundshtedta prodovzhiv nastup u zagalnomu napryamku na Donbas zmusivshi radyanski vijska vidhoditi po rozbizhnih napryamkah Primorsku armiyu na pivden do Odesi a reshtki 9 yi ta 18 yi armiyi na shid do Mikolayeva V hodi 2 misyachnih boyiv radyanski vijska z boyami vidstupili z teritoriyi Pivdennoyi Ukrayini ta vtrativshi majzhe polovinu osobovogo skladu vidijshli za richku Dnipro ta Perekopskij pereshijok Krimu V rezultati vidstupu radyanskih vijsk buli zalisheni Tiraspol Kirovograd Krivij Rig Nikopol Mikolayiv Herson Dnipropetrovsk Odesa bula oblozhena rumunsko nimeckimi vijskami a Krim buv vidrizanij vid osnovnih sil Chervonoyi armiyi rozpochalasya oborona pivostrovu Tiraspol Melitopolska operaciya Operaciya Barbarossa Nimecka motopihota bilya bronetransporteru Sd Kfz 253 Lito 1941 Nimecka motopihota bilya bronetransporteru Sd Kfz 253 Lito 1941 Data 27 lipnya 28 veresnya 1941 Misce Pivdenna Ukrayina Rezultat Peremoga Nimechchini rozgrom vijsk Pivdennogo frontu Teritorialni zmini Okupaciya nimecko rumunskimi vijskami teritoriyi suchasnih Odeskoyi Dnipropetrovskoyi oblast Kirovogradskoyi Mikolayivskoyi Hersonskoyi oblastej vidstup radyanskih vijsk na liniyu Krim Melitopol Nikopol Zaporizhzhya Storoni Tretij Rejh Rumunske korolivstvo Ugorske korolivstvo SRSR Komanduvachi G fon Rundshtedt Ojgen fon Shobert Ion Antonesku Ferenc Sombatheyi Budonnij S M Tyulenyev I V Cherevichenko Ya T Smirnov A K Sofronov G P Ryabishev D I Vijskovi formuvannya grupa armij Pivden 1 sha tankova grupa 11 ta armiya 3 tya rumunska armiya 4 ta rumunska armiya Pivdennij front 18 ta armiya 9 ta armiya Okrema Primorska armiya Vijskovi sili 280 510 o s Vtrati Bezpovorotni vtrati 75 424 sanitarni vtrati 46 226 Zagalom 121 650Polozhennya storinPislya porazki v operaciyi Myunhen vijska Pivdennogo frontu vidstupili na rubizh starogo radyansko rumunskogo kordonu pozdovzh Dnistra de perejshli do oboroni 18 ta armiya 18 j mehanizovanij korpus 17 j i 55 j strilecki korpusi general lejtenanta Smirnova A K vidijshli na rubezhi Gajsin Ladizhin Trostyanec Obodivka Chechelnik Olgopil i zajnyali Mogiliv Podilskij UR 9 ta armiya 2 j kavalerijskij korpus 48 j strileckij korpus 95 ta strilecka diviziya general polkovnika Cherevichenka Ya T zumila zakripitisya na zahid vid Dnistra spirayuchis na ukriplenni rajoni po richci na fronti Balta Slobidka Kruti Plot Ribnicya Dubossari Grigoriopol Tiraspol Odnochasno komanduvannya Pivdennogo frontu pospishalo vivesti z mishka livoflangovi diviziyi yaki vhodili do Primorskoyi grupi vijsk pid upravlinnyam general lejtenanta Chibisova N Ye vid novogo derzhavnogo kordonu Zovnishni zobrazhennya Bojovi diyi na teritoriyi Pribuzhzhya Bojovi diyi v rajoni Mikolayeva Vidhid Pivdennogo frontu za Dnipro Bojovi diyi v rajoni Melitopolya Kontrudar 18 A v rajoni sela Balki 25 28 09 41 shema 24 lipnya bulo zavershene vidvedennya 9 yi i Primorskoyi armiyi na livij bereg Dnistra Do cogo chasu vijska protivnika ohopili iz zahodu pivnochi i shodu vijska 6 yi i 12 yi armij Pivdenno Zahidnogo frontu yaki faktichno priyednalisya do pravomu flangu Pivdennogo frontu 25 lipnya za rishennyam Stavki VGK yih pidporyadkuvali komanduvachu Pivdennogo frontu generalu armiyi Tyulenyevu I V Okrim katastrofichnogo stanu z cimi armiyami dlya Pivdennogo frontu osnovnoyu problemoyu stav rozriv mizh 9 yu i 18 yu armiyami sho utvorivsya mizh chastinami 2 go kavalerijskogo korpusu v rajoni Balti i 169 yu strileckoyu diviziyeyu yaka zajmala poziciyi u Olgopolya 24 lipnya komanduvach 18 yi armiyi viznachiv komandiru 48 go strileckogo korpusu zavdannya rozgromiti baltsko kodimske ugrupovannya XXX armijskogo korpusu generala vid infanteriyi Gansa fon Zalmuta i nadati dopomogu vijskam 6 yi i 12 yi armij yaki diyuchi pivnichnishe opinilisya pid zagrozoyu otochennya BitvaPershij etap 27 lipnya 4 serpnya Z 27 lipnya 1941 roku nimecko rumunski vijska sho diyali proti Pivdennogo ta Pivdenno Zahidnogo frontiv prodovzhuvali zavdavati udariv po najslabkishih dilyankah Chervonoyi armiyi Nezvazhayuchi na kontrataki radyanskih vijsk vermahtu vdalosya na bilocerkivskomu napryamku bezposeredno nablizitisya do Dnipra na gajsinskomu napryamku prorvati front slabkogo 18 go mehanizovanogo korpusu j peredovimi chastinami dosyagti Ternivka 50 km vid Gajsina i nareshti nimcyam vdalosya prorvati front na pervomajskomu napryamku 28 lipnya Vijskova rada Pivdennogo frontu dopovila Golovkomu Pivdenno Zahidnogo napryamku Marshalu Radyanskogo Soyuzu Budonnomu S M sho z metoyu zberezhennya vijsk i polipshennya operativnogo polozhennya poslidovno vidvesti chastini 18 yi armiyi i pravogo flangu 9 yi armiyi na rubezhi Hristinivka Gajvoron Ribnicya Zvenigorodka Uman Dubossari richka Sinyuha Pervomajsk Grigoriopol Vidhid peredbachalosya pochati 29 30 lipnya Ale dozvolu na vidvedennya vijsk na zaznacheni rubezhi ne bulo otrimano 28 lipnya nadijshla direktiva Stavki v yakij nakazuvalosya vidvesti vijska pravogo krila Pivdennogo frontu na rubizh Shpola Ternivka Balta Ribnicya yakij v cej chas vzhe buv chastkovo zahoplenij vermahtom Ne otrimavshi sankciyi na vidvedennya vijska Pivdennogo frontu veduchi vazhki boyi pristupili do vikonannya direktivi Stavki odnochasno namagayuchis vivesti formuvannya 6 yi i 12 yi armij z otochennya Ale komanduvannya nimeckoyi grupi armij Pivden ne gayuchi chasu koristuvalosya usima svoyimi perevagami potuzhno naroshuyuchi nastup u centralnij Ukrayini Do vechora 28 lipnya nimecki vijska opanuvali Teplik na pervomajskomu napryamku peredovi motorizovani pidrozdili prorvalisya na rubizh Ploske Balta utvorivshi proriv mizh 18 yu ta 9 yu armiyami zavshirshki 20 25 km Karta polozhennya na Shidnomu fronti 22 chervnya 9 veresnya 1941 U rozriv frontu mizh 9 yi i 18 yi armiyami vklinivsya XXX nimeckij armijskij korpus i chastinoyu sil zahopiv Baltu Do ranku 29 lipnya stan 18 yi armiyi stav duzhe nestijkij Zahopivshi Baltu protivnik stvoriv zagrozu flangu 2 go kavalerijskogo korpusu 1 serpnya komanduvach 9 yi armiyi viznachiv komandiru 2 go kavalerijskogo korpusu zavdannya na oboronu utrimuvati rajon Pasat Balta Vsya 9 ta armiya tezh perejshla do oboroni Ale vzhe 2 serpnya korpus buv perepidporyadkovanij komanduvachu vijskami Pivdennogo frontu ta otrimav vid nogo zavdannya zosereditisya na pivden vid Pervomajska 18 j mehanizovanij korpus yakij mav duzhe shiroku smugu oboroni postupovo vidhodiv na shid veduchi ar yergardni boyi strimuyuchi nastupayuchi diviziyi 17 yi armiyi po shidnomu beregu Bugu Na pravomu flanzi armiyi vidhodila tak zvana grupa Golceva zvedeni pidrozdili 145 go tankovogo i 757 go protitankovogo polku Ale grupa nalichuvala vsogo 300 osib pri 14 garmatah 3 serpnya same cej zagin chiniv opir nimeckij bojovij grupi 16 yi tankovoyi diviziyi 14 go motorizovanogo korpusu yaka zahopila Pervomajsk 2 3 serpnya radyanskimi vijskami buli zalisheni Pervomajsk i Kirovograd Front vzhe na 160 200 km zavisav na shid z pivnochi nad Kotovskom Shlyahom provedennya kontrudaru silami 17 go strileckogo korpusu radyanske komanduvannya sprobuvalo vidbiti Pervomajsk ale uspihu v comu dosyagti ne vdalosya Bilsh togo chastini nimeckoyi 16 yi tankovoyi diviziyi general lejtenanta Gansa Valentina Gube vidbivshi sprobu Chervonoyi armiyi prodovzhili ruh u pivdennomu napryamku na Voznesensk Radyanski vijskovopoloneni zahopleni v boyah bilya Balti 14 serpnya 1941 Zranku 3 serpnya Primorska armiya na pravomu flanzi vzhe vela boyi po rubezhu Shipka Male Kolosove j postupovo vidhodila do Odesi Drugij etap 5 8 serpnya 5 serpnya peredovi formuvannya vermahtu zdobuli Kotovsk Novoukrayinku ta Ribnicu Tim chasom rumunski vijska 3 yi ta 4 yi armiyi u vzayemodiyi z nimeckoyu 11 oyu armiyeyu fon Shoberta prodovzhuvali boyi pozdovzh richki Dnister i miscyami forsuvavshi vodnu pereshkodu veli oseredkovi boyi na teritoriyi Pridnistrov ya ta Odeskoyi oblasti 5 serpnya vijska generala Tyulenyeva I V veli zapekli boyi na vsomu fronti Yih pravij flang buv gliboko obijdenij protivnikom Front buv ostatochno rozirvanij na okremi napryamki voyennih dij 6 ta general lejtenanta Muzichenka I V ta 12 ta general majora Ponedelina P G armiyi buli otocheni u velicheznomu kotli pid Umannyu liniya frontu vse bilsh roztyaguvalasya i povertalasya na pivnichnij shid Do 8 serpnya zlamavshi opir 6 yi i 12 yi armij nimecko rumunski vijska otrimali mozhlivist bezpereshkodno prosuvatisya do Dnipra i v til vijskam Pivdennogo frontu U takij obstanovci livij flang Pivdennogo frontu vidhodiv na shidnij bereg Pivdennogo Bugu i dali na rubezhi richok Ingul ta Ingulec Prorvavshis na stiku 9 yi i Primorskoyi armij komanduvach grupi armij Pivden general feldmarshal fon Rundshtedt zmusiv yih vidhoditi po rozbizhnih napryamkah Primorsku armiyu na pivden do Odesi a reshtki 9 yi ta 18 yi armiyi na shid do Mikolayeva Osnovnoyu udarnoyu siloyu vermahtu na mikolayivskomu napryamku buv 14 j motorizovanij korpus generala vid infanteriyi Gustava fon Vitershejma yakij silami 25 yi motorizovanoyi diviziyi viv nastup na Novu Ukrayinku Bobrinec a 16 yu tankovoyu diviziyeyu v napryamku Arbuzinka Voznesensk Data okupaciyi mist 3 serpnya Pervomajsk 4 serpnya Balta Kirovograd 5 serpnya Novoukrayinka Znam yanka 6 serpnya Oleksandriya 7 serpnya Voznesensk 8 serpnya Tiraspol 10 serpnya Rozdilna 13 serpnya P yatihatki 14 serpnya Novij Bug 15 serpnya Verhnodniprovsk Krivij Rig 17 serpnya Nikopol Apostolove Marganec Mikolayiv 19 serpnya Herson 21 serpnya Ochakiv 24 serpnya Dniprodzerzhinsk 25 serpnya Dnipropetrovsk 29 serpnya Berislav 30 serpnya Kahovka 16 veresnya Genichesk 8 serpnya nimci pererizali shosejnu dorogu Odesa Mikolayiv Nimeckij tankovij pidrozdil na Panzer II visuvayetsya kolonoyu Lito 1941 Okrema Primorska armiya pid kerivnictvom novogo komanduvacha general lejtenanta Sofronova G P perejshla v bezposerednye pidporyadkuvannya Stavki j otrimala samostijne zavdannya oboronyati Odesu do ostannoyi mozhlivosti V nich na 8 serpnya armiya pochala vidhid na rubizh Berezivka Rozdilna Kuchurganskij liman z yakogo i pochalasya oborona Odesi Ale podiyi prodovzhuvali rozvivatisya shvidko i yavno nevigidno dlya radyanskogo komanduvannya Protivnik pragnuv rozgromiti 9 u i 18 u armiyi v mezhirichchi Pivdennogo Bugu ta Dnipra Jogo peredovi tankovi i motorizovani chastini 8 serpnya vzhe zahopili Voznesensk Sprobi zirvati podalshij nastup protivnika na pivden vid Voznesenska provedeni silami 2 go kavalerijskogo korpusu i zagonu Odeskogo pihotnogo uchilisha buli bezuspishnimi 18 ta armiya vidhodila do Pivdennogo Bugu iz zavdannyam 9 serpnya rozpochati perepravu na shidnij bereg na pivden vid Novoyi Odesi v gotovnosti do dij v napryamku Bobrinec 9 ta i Okrema Primorska armiyi prodovzhuvali strimuvati ataki nimecko rumunskih vijsk na rubezhi Troyicke Zhovten Kuchurganskij liman Dnister Tretij etap 8 15 serpnya 8 10 serpnya komanduvannya vermahtu pragnuchi ne dopustiti planomirnogo vidhodu vijsk radyanskogo frontu za Pivdennij Bug rizko posililo svij natisk Udarom u napryamku Zhovten Berezivka v stik 9 ij i Okremij Primorskij armij nimecko rumunski vijska zavdali velikih vtrat radyanskim 30 ij i 51 ij strileckim diviziyam primusivshi yih do vidhodu Mizh armiyami utvorivsya rozriv kudi nimci kinuli veliki sili Voni pragnuli udarami tankovih divizij z pivnochi i z yednan 11 yi armiyi iz zahodu otochiti vijska 9 yi i 18 yi armij 11 serpnya nimecke komanduvannya vidnovilo nastup na vsij dilyanci Pivdennogo frontu zoseredivshi osnovni zusillya proti jogo pravogo krila U drugij polovini dnya 11 serpnya nimecki vijska forsuvali richku Ingul u smuzi oboroni 18 yi armiyi na dilyanci Novij Bug Piski i pochali rozvivati nastup u napryamku mista Mikolayiv Pid tiskom perevazhayuchih sil protivnika armiya generala Cherevichenka Ya T zmushena bula prodovzhuvati vidhoditi v pivdenno shidnomu napryamku pritiskayuchis do richki Pivdennij Bug 11 serpnya na kirovogradskomu napryamku nimecki chastini ovolodili naselenim punktom Oleksandriya i svoyimi ruhomimi z yednannyami pochali visuvatisya za richku Ingulec u pivdenno shidnomu napryamku pragnuchi vijti z pivnichnogo shodu v rajon Krivogo Rogu Komanduvannya Pivdennogo frontu ne mayuchi inshih sil i zasobiv viveli z boyu pid Voznesenskom 2 j kavalerijskij korpus i do 12 serpnya perekinuli jogo v rajon Novogo Bugu Vijshovshi v cej rajon korpus proviv udar po hvostu koloni 9 yi tankovoyi diviziyi nimciv zavdav yij vtrati i zmusiv yiyi rozvernutisya ta prijnyati bij Prote popri kontrudaram situaciya dlya radyanskih vijsk comu napryamku bula katastrofichna 9 j ta 18 j armiyam zagrozhuvalo otochennya v rajoni Mikolayeva 12 serpnya Stavka dozvolila vidvesti 18 u i 9 u armiyi na rubizh Krivij Rig richka Ingul Vodnochas komanduvachu Pivdennogo frontu nakazuvalosya prodovzhuvati micno utrimuvati Odesu i Mikolayiv 13 serpnya shtab frontu z Mikolayeva peredislokuvavsya v Berislav a vijska frontu vidpovidno do vkazivok Stavki prikrivayuchis chastinoyu sil 18 yi armiyi z pivnochi i pivnichnogo shodu pochali vidhid na vkazanij Stavkoyu rubizh 13 16 serpnya pochalisya boyi za Mikolayiv Misto oboronyali 30 ta i 150 ta strilecki diviziyi sho mali u svoyemu skladi znachnu kilkist polovoyi ta vazhkoyi artileriyi Ale 15 serpnya nimecki vijska yaki nastupali z pivnichnogo napryamku prorvalisya do Mikolayeva de rozpochalisya krivavi vulichni boyi Radyanski vijska protyagom dobi vidbivali ataki voroga prikrivayuchi vidstup osnovnih sil na shid Do ranku 16 serpnya nimecki vijska otochili misto de she zalishavsya odin strileckij polk 51 yi strileckoyi diviziyi Nezvazhayuchi na muzhnij opir i pidrozdili polku znishivshi garmati j avtomashini probilisya v napryamok Hersonu 17 serpnya Mikolayiv buv ostatochno okupovanij vijskami vermahtu Sproba komanduvacha 18 yi armiyi provesti kontrudar ta vidnoviti oboronu po richci Ingul ne vdalasya Nimecki vijska vidbivshi kontrudar 18 yi armiyi 14 serpnya vidnovili nastup Najbilshu nebezpeku dlya vijsk 9 yi i 18 yi armij stanoviv yihnij nastup na pivden vzdovzh shidnogo berega richki Ingulec Na comu napryamku stvorilasya realna zagroza vihodu nimeckih vijsk u rajon naselenih punktiv Berislav i Kahovka ranishe nizh tudi zmogli b vidijti vijska 9 yi i 18 yi armij Vijska Pivdennogo frontu pochali vidhid za richku Dnipro Nimecke komanduvannya pragnuchi ne dopustiti vidhodu radyanskih vijsk za cyu potuzhnu vodnu pereshkodu organizuvalo silami 16 yi tankovoyi i motorizovanoyi diviziyi SS Lejbshtandart SS Adolf Gitler udar na stiku 18 yi i 9 yi armij unaslidok chogo shlyahi vidhodu Chervonij armiyi na shid buli blokovani Komanduvannyu front dovelosya kinuti v bij usi sili aviaciyi frontu yaki vzayemodiyuchi z vijskami 18 yi i 9 yi armij v osnovnomu zabezpechili yihnij vidhid i zavdali znachnih vtrat protivniku U nich na 17 serpnya 2 j kavalerijskij korpus 18 ta i 9 ta armiyi perepravlyalisya cherez richku Ingulec mayuchi nakaz vidijti na shidnij bereg Dnipra Chetvertij etap 15 28 serpnya 15 serpnya rozpochavsya vidhid vijsk Pivdenno Zahidnogo i Pivdennogo frontiv za Dnipro Za 10 dniv armiyi dvoh frontiv povinni buli z boyami vidijti na 50 150 km peretnuti Dnipro ta zajnyati oboronu po jogo livomu beregu zberigayuchi u vidpovidnosti do direktivi Stavki VGK placdarmi v rajoni Kiyeva Cherkas Dnipropetrovska Nikopolya Zaporizhzhya ta Hersona Dlya oboroni placdarmiv vidilyalisya 13 divizij u rajon Cherkas 2 strilecki diviziyi v rajoni Dnipropetrovska 8 divizij v rajon Zaporizhzhya odna diviziya v rajon Nikopolya odna diviziya v rajon Kahovki odna diviziya Vijskam Pivdenno Zahidnogo frontu nakazuvalosya vidhoditi za Dnipro i zajnyati oboronu na rubezhi vid Loyeva do Kremenchuka a vijskam Pivdennogo frontu vid Kremenchuka do Hersona Nimecka pihota pislya podolannya Dnipra zajmaye vognevi poziciyi pered boyem Na perednomu plani obsluga kulemeta MG 34 Pivdennij napryamok nimecko radyanskogo frontu Operaciya Barbarossa 2 veresnya 1941 Z pochatkom vidhodu radyanskih vijsk do Dnipra ruhomi formuvannya vermahtu rinulisya do naselenih punktiv Okuninovo Cherkasi Kremenchuk Dnipropetrovsk Kahovka namagayuchis vijti do nih ranishe vidstupayuchih radyanskih chastin i forsuvati richku Dnipro z hodu Proti 12 yi armiyi generala Chibisova yaka vstigla visunuti na rubizh oboroni lishe dvi diviziyi 223 yu i 253 yu nimci kinuli 3 j i 14 j motorizovani korpusi chotiri tankovih i chotiri motorizovanih diviziyi 3 j nimeckij motorizovanij korpus generala kavaleriyi Ebergarda fon Makkenzena zavdav udaru v stik 26 yi kavalerijskoyi i 273 yi strileckoyi divizij yaki ne vstigli zajnyati micnoyi oboroni na napryamku mista Dnipropetrovska 14 j motorizovanij korpus generala vid infanteriyi Gustava fon Vitershejma zavdavav udaru cherez Krivij Rig proti 253 yi diviziyi na Zaporizhzhya 16 serpnya ne vitrimavshi udaru perevazhayuchih sil protivnika zaznacheni diviziyi vidijshli do Dnipropetrovska i Zaporizhzhya U bij vstupili diviziyi drugogo eshelonu armiyi i v rajoni Dnipropetrovska i bilya Zaporizhzhya vidstupila na shidnij bereg Dnipra de perejshla do oboroni Na dnipropetrovskomu i zaporizkomu placdarmah zav yazalisya zapekli boyi sho trivali do kincya serpnya V rajoni Zaporizhzhya nimci namagalisya perepravitisya na livij bereg po grebli Dniprovskoyi GES ale pid udarami ta artilerijskim vognem Chervonoyi armiyi vidstupili Dokladnishe Oborona Dnipropetrovska 20 serpnya nimecki vijska u skladi 3 pihotnih i 3 tankovih divizij vijshli do Dnipropetrovskogo placdarmu Nimcyam vdalosya prorvati oboronu radyanskih vijsk i na yih plechah vijti do Dnipra zahopiti naplavnij mist yakij ne vstigli pidirvati i perepraviti po nomu na livij bereg Dnipra do polku pihoti Cimi silami nimeckomu komanduvannyu vdalosya zahopiti placdarm v rajoni Lomivki i utrimati jogo Do 28 serpnya trivali boyi za placdarm Do 28 serpnya vijska Pivdenno Zahidnogo napryamku praktichno zavershili vidhid za richku Dnipro utrimavshi za soboyu placdarmi v rajoni Kiyeva i Cherkas Armiyi zajnyali nastupni smugi oboroni 5 ta general major tankovih vijsk Potapov M I vid Loyeva do Kiyivskogo ukriplenogo rajonu 37 ma Kiyivskij ukriplenij rajon 26 ta general lejtenant Kostenko F Ya vid Kiyivskogo ukriplenogo rajonu do Cherkas 38 ma general lejtenant Ryabishev D I vid Cherkas do Kremenchuka nova 6 ta general major Malinovskij R Ya vid Kremenchuka do Dnipropetrovska nova 12 ta armiya general major Galanin I V vid Dnipropetrovska do Vasilivki 18 ta i 9 ta vid Vasilivki do Hersona Shirina smug oboroni armij stanovila vid 140 do 150 km Operativna pobudova v odin eshelon Operativna shilnist vid 15 do 20 km na diviziyu U vijskah tankiv praktichno ne lishilosya Neznachna kilkist aviaciyi perebuvala u rozporyadzhenni Golovnokomanduvacha Pivdenno Zahidnim napryamkom Bilshist divizij vidchuvala gostru nestachu strileckoyi zbroyi kulemetiv i artileriyi 28 serpnya vijska vermahtu vijshli do Dnipra na vsij jogo dovzhini mayuchi placdarmi na livomu berezi richki v rajoni naselenih punktiv Okuninovo i Dnipropetrovsk Grupa armij Pivden mala nastupnu operativnu pobudovu svoyih vijsk na fronti Loyev Cherkasi vijshla 6 ta armiya general polkovnika Valtera fon Rajhenau 21 diviziya na front Cherkasi Zaporizhzhya 17 ta armiya generala vid infanteriyi Karla Genriha fon Shtyulpnagelya 14 divizij Zaporizhzhya Herson 3 tya rumunska korpusnogo generala Petre Dumitresku ta 11 ta nimecka armiyi general polkovnika Ojgena fon Shoberta 11 divizij U rajoni Kirovograda i Krivogo Rogu zoseredilasya 1 sha tankova grupa general polkovnika Evalda fon Klyajsta 12 divizij v rajoni Mikolayeva yakij shojno pribuv na front i 5 6 divizij Za stanom na 28 serpnya z vidhodom radyanskih vijsk za richku Dnipro buv stvorenij sucilnij front oboroni na Pivdenno Zahidnomu napryamku nimecko radyanskogo frontu P yatij etap 29 serpnya 28 veresnya Z kincya serpnya do 10 veresnya 1941 roku vijska Pivdennogo frontu pislya vidhodu na shidnij bereg Dnipra veli zapekli boyi z protivnikom yakij pragnuv forsuvati Dnipro 30 serpnya cherez poranennya generala Tyulenyeva I V pid chas boyiv bilya placdarmu komanduvachem frontom buv priznachenij general lejtenant Ryabishev D I Na pochatku veresnya radyanski vijska Pivdennogo frontu zdijsnili sprobi likviduvati nimecki placdarmi v rajoni Dnipropetrovska i pid Kahovkoyu 2 veresnya 1941 roku 9 ta armiya silami 296 yi 176 yi 150 yi 51 yi i 74 yi strileckih divizij za pidtrimki dvoh tankovih zagoniv i artileriyi rozpochali kontrataku nimeckogo placdarmu v rajoni Kahovki Nezvazhayuchi na horobrist bijciv 51 yi strileckoyi diviziyi i pidtrimuvali yih tankistiv napoleglivo atakuvali nimecki poziciyi z 4 po 7 veresnya 1941 roku osoblivih uspihiv dosyagti ne vdalosya Povtoryuvalisya harakterni i ranishe dlya Chervonoyi armiyi taktichni pomilki nimci minometnim vognem vidsikali pihotu vid atakuyuchih tankiv i ti buli zmusheni vidstupati na vihidni poziciyi nesuchi vazhki vtrati 8 veresnya v bij komanduvannya vvelo dva okremi tankovi bataljoni 57 tankiv yaki mali pidtrimuvati 150 u strilecku diviziyu Ale she do vstupu v bij 12 tankiv bulo vtracheno cherez tehnichni problemi ta nedosvidchenist ekipazhiv Reshta 45 tankiv pidtrimuvali diyi 150 yi diviziyi v boyu prote takozh bez osoblivih uspihiv Do 9 veresnya koli radyanski ataki pripinilisya 13 tankiv v oboh bataljonah 1 BT 7 5 T 26 7 T 37 38 buli vtracheni Vranci 9 veresnya vidbivshi usi ataki Chervonoyi armiyi vijska vermahtu perejshli v nastup z kahovskogo placdarmu 12 16 veresnya prorvavshi oboronu radyanskih vijsk 11 ta armiya fon Shoberta vijshla do krimskih pereshijkiv 18 ta i 9 ta radyanski armiyi Pivdennogo frontu z boyami vidstupili na rubizh Zaporizhzhya ozero Molochne de perejshli do oboroni 24 veresnya 12 radyanskih divizij 9 yi ta 18 yi armij za pidtrimki tankiv litakiv ta artileriyi rozpochali potuzhnij shturm pozicij 3 yi rumunskoyi armiyi ta XXX nimeckogo korpusu Yih metoyu bulo zmenshiti tisk na radyansku 51 u armiyu sho oboronyalasya v Krimu V boyah pid Balkami Volodimirivkoyu Ulyanivkoyu ta Akimivkoyu rumunski ta nimecki formuvannya zaznali vazhkih vtrat u deyakih vipadkah do 50 29 veresnya komanduvach nimeckoyi 11 yi armiyi kinuv na dopomogu cim vijskam XXXXIX girskij korpus generala Lyudviga Kyublera yakij u vzayemodiyi z chastinami 1 yi tankovoyi grupi trohi stabilizuvav stan sprav Odnak situaciya prodovzhuvala buti kritichnoyu Lishe z pidhodom rezervu motorizovanoyi diviziyi SS Lejbshtandart SS Adolf Gitler yakomu u vzayemodiyi z rumunskim kavalerijskim korpusom divizijnogo generala Ioana Rakovice provedennyam kontrataki vdalosya pokrashiti situaciyu dlya svoyih vijsk ta vidnoviti polozhennya Do 28 veresnya na krimskomu ta melitopolskomu napryamkah tochilisya boyi lokalnogo znachennya storoni namagalisya polipshiti svoye operativne stanovishe Naslidki bitviTiraspol Melitopolska operaciya mala kolosalni naslidki dlya Chervonoyi armiyi j dlya Ukrayini v roki nimecko radyanskoyi vijni Za dva misyaci boyiv radyanski vijska vidstupili z teritoriyi Pivdennoyi Ukrayini ta vtrativshi majzhe polovinu osobovogo skladu vidijshli za richku Dnipro ta Perekopskij pereshijok Krimu Pid nimeckoyu ta rumunskoyu okupaciyeyu opinilisya vsya Pivdenna ta chastina Centralnoyi Ukrayini Radyanskij Soyuz vtrativ velichezni regioni bagati na korisni kopalini ob yekti promislovoyi bazi j agropromislovogo kompleksu vkraj vazhlivi dlya ekonomiki i oboronno promislovogo kompleksu vazhlivi ob yekti infrastrukturi v pershu chergu morski porti Mikolayiv Herson Skadovsk Ochakiv Genichesk tosho Do 25 lipnya Pivdennij front i Primorska armiya z boyami vidijshli za Dnister i zajnyali oboronu na rubezhu starogo radyansko rumunskogo kordonu na zazdalegid pidgotovlenih ukriplenih rajonah opornih punktah ta poziciyah Podalshu dolyu Pivdennogo frontu virishiv proriv nimeckih vijsk na susidnomu Pivdenno Zahidnomu fronti v rezultati yakogo livoflangovi 6 ta ta 12 ta armiyi frontu buli vidrizani vid golovnih sil generala Kirponosa j za rishennyam Stavki peredani generalu armiyi Tyulenevu I V Odnochasno z prorivom na pivnochi nimecka 11 ta armiya i rumunski 3 tya ta 4 ta armiyi forsuvali Dnister i vzhe do vechora 18 lipnya na livomu berezi richki bulo p yat divizij suprotivnika Vinikla zagroza otochennya Pivdennogo frontu Z pivnochi iz zoni vidpovidalnosti Pivdenno Zahidnogo frontu nastupala nimecka 17 ta armiya a z pivdnya 11 ta armiya Vidhid Pivdennogo frontu peretvorivsya na vtechu 2 serpnya 1941 roku nachalnik generalnogo shtabu suhoputnih vijsk vermahtu general Galder zapisav u shodenniku chitkogo uyavlennya pro voroga na cij dilyanci frontu mi ne mayemo tobto chastini Pivdennogo frontu vidirvalisya vid protivnika i v cilkovitomu bezladdi chim silno dezoriyentuvali nimeckih generaliv strimko rushili na shid 19 serpnya 1941 roku general Antonesku vidav dekret pro priyednannya Transnistriyi do Rumuniyi Div takozhBitvi ta operaciyi nimecko radyanskoyi vijni Prikordonni bitvi 1941 Dunajskij desant Donbaska operaciya 1941 Oborona DnipropetrovskaLiteraturaDavid M Glantz 2001 Barbarossa Hitler s invasion of Russia 1941 1 udg ed Stroud Tempus ISBN 075241979X Krivosheev G Olma Press Moskva 2001 sajt Soldat ru 23 2 2009 PosilannyaTiraspol Melitopolskaya oboronitelnaya operaciya 28 lyutogo 2014 u Wayback Machine Lyudskie poteri v samostoyatelnyh frontovyh operaciyah provodivshihsya vne ramok strategicheskih operacij 12 lipnya 2013 u Wayback Machine PrimitkiVinoski Z 20 lipnya 1941 roku na pidstavi direktivi komanduvannya Pivdennogo frontu na bazi Primorskoyi grupi vijsk bula sformovana Primorska armiya 25 ta 51 sha i 150 ta strilecki diviziyi j chastini roztashovani na Chornomorskomu uzberezhzhi 12 ta armiya drugogo formuvannya bula stvorena 25 serpnya 1941 roku na bazi 17 go strileckogo korpusu v skladi Pivdennogo frontu Do neyi uvijshli 270 ta i 274 ta strilecki 11 ta tankova diviziyi i ryad okremih chastin Z 30 serpnya general major tankovih vijsk Feklenko M V Dzherela Arhiv originalu za 20 lipnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2014 Procitovano 1 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 15 lipnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Arhiv originalu za 15 lipnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 4 serpnya 2019 Arhiv originalu za 28 lipnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Arhiv originalu za 5 serpnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019