Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людвіг Кюблер (нім. Ludwig Kübler; нар. 2 вересня 1889, Гопферау — пом. 18 серпня 1947, Любляна) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал гірсько-піхотних військ (1942). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1939). Учасник Першої та Другої світових війн. Військовий злочинець, страчений за вироком югославського суду за злочини, скоєні ним на посаді керівника Оперативної зони Адріатичного узбережжя.
| Людвіг Кюблер | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ludwig Kübler | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Народження | 2 вересня 1889 Гопферау, Мюнхен, Королівство Баварія | ||||||||||||||||||
| Смерть | 18 серпня 1947 (57 років) Любляна, Югославіяповішення | ||||||||||||||||||
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||||||||||||||
| Приналежність |  Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | ||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | ||||||||||||||||||
| Рід військ | піхота кіннота гірська піхота | ||||||||||||||||||
| Освіта | військове училище Мюнхену Мюнхенська Військова академія | ||||||||||||||||||
| Роки служби | 1908–1945 | ||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал гірсько-піхотних військ | ||||||||||||||||||
| Командування | 1-ша гірська дивізія XXXXIX-й гірський корпус 4-та армія LXXXXVII-й армійський корпус | ||||||||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||||||||
| Автограф |  | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||
 Людвіг Кюблер у Вікісховищі | |||||||||||||||||||
)
)
)
Біографія
Військова кар'єра
- 20 липня 1908 — фанен-юнкер
- 16 жовтня 1908 — фанен-юнкер-унтер-офіцер
- 20 лютого 1909 — фенріх
- 23 жовтня 1910 — лейтенант
- 9 липня 1915 — обер-лейтенант
- 18 серпня 1918 — гауптман
- 1 серпня 1928 — майор
- 1 квітня 1932 — оберст-лейтенант
- 1 липня 1934 — оберст
- 1 січня 1938 — генерал-майор
- 1 грудня 1939 — генерал-лейтенант
- 1 серпня 1940 — генерал від інфантерії
- 24 листопада 1941 — генерал гірсько-піхотних військ
Ранні роки
Людвіг Кюблер народився 2 вересня 1889 року у маленькому селищі Гопферау поблизу столиці Баварського королівства Мюнхена у великій родині лікаря Вільгельма Кюблера, де в нього було шість братів та дві сестри. У 1895 році поступив до початкової школи у Форштенриді, а через три роки продовжив навчання у гімназіях у Розенгаймі та в Мюнхені. У 1908 році поступив до престижного — елітного навчального закладу баварського королівства.
20 липня 1908 року прийнятий на військову службу фанен-юнкером до [de], що дислокувався у Нойбург-ан-дер-Донау. Вже 26 жовтня підвищений у званні до фанен-юнкер-унтер-офіцер. З 1 жовтня 1909 до 14 жовтня 1910 року продовжив навчання військовій справі у Мюнхенському військовому училищі, яке за успішністю завершив п'ятим серед 166 кадетів військового навчального закладу. 23 жовтня 1910 року йому присвоєне перше офіцерське звання лейтенант.
15 січня 1913 року Л. Кюблера перевели для подальшого проходження служби до кулеметної роти [de], пізніше до навчання верховій їзді у 4-му Королівському баварському полку «Кеніг» (нім. Königlich Bayerisches 4. Chevaulegers-Regiment „König“). 1 квітня 1913 року підвищений та став командиром кулеметного взводу 15-го Королівського баварського піхотного полку.
Перша світова війна
На початок Першої світової війни, Л. Кюблер командував кулеметним взводом рідного 15-го піхотного полку, що входив до 4-ї баварської піхотної бригади 2-ї баварської піхотної дивізії 6-ї армії генерал-полковника кронпринца Рупрехта Баварського. У бойові дії молодий офіцер вступив на Західному фронті з серпня 1914 року, брав участь у прикордонних боях 1914 року, у боях за Лоррейн, . 24 вересня 1914 року під час бою був важко поранений, отримав шрам на обличчі. Після нетривалого лікування, 13 січня 1915 року достроково повернувся до строю. Згодом бився у боях при Артуа, під Верденом та в битві на Соммі. За військові заслуги неодноразово нагороджувався бойовими орденами та медалями, зокрема баварськими орденами Альберта та «За заслуги». Війну завершив у ранзі гауптмана.
Між війнами
Після завершення війни продовжив службу в лавах рейхсверу, служив на командних та штабних посадах, у тому числі у Військовому Управлінні Веймарської республіки (нім. Truppenamt). 1 листопада 1933 року призначений начальником штабу в Мюнхені. Згодом перейшов у новий вермахт, 1 липня 1934 року присвоєне звання оберст.
1 жовтня 1934 року підвищений у посаді, став начальником штабу VII-го військового округу зі штаб-квартирою в Мюнхені. 1 січня 1938 року отримав військове звання генерал-майор. 1 квітня 1938 року Л. Кюблер призначений командиром щойно створеної 1-ї гірської дивізії, яку формував VII-й округ у Гарміш-Партенкірхен, за рахунок баварців і австрійців, що мали гарну гірську підготовку та досвід дій у гірських умовах.
Друга світова війна
1 вересня 1939 року розпочалась Друга світова війна, і гірська дивізія Л. Кюблера взяла найактивнішу участь у боях та битвах цієї війни. На початок вторгнення німецького вермахту до Польщі, 1-ша гірська дивізія перебувала у складі 14-ї армії генерал-полковника фон Ліста групи армій «Південь». З перших днів, здійснивши захват південних її районів, дивізія Кюблера наступала спільно із словацькими частинами через Карпати, опанувала Дукельський перевал, билась за Львів.
27 жовтня 1939 року за свої досягнення Кюблер був нагороджений вищою відзнакою Третього Рейху — Лицарським хрестом Залізного хреста. 1 грудня 1939 він став генерал-лейтенантом.
У травні 1940 року 1-ша гірська дивізія Л. Кюблера узяла участь у Французькій кампанії, але цього разу її дії не були настільки активними та обмежились протистоянням з французькими та бельгійськими військами вздовж франко-бельгійського кордону. 15 травня 1940 року його підрозділи, що діяли у складі 12-ї армії, форсували Маас та незабаром вийшли до району Аррасу, де зосередились у визначеному районі. Вже після поразки Франції у війні, дивізія Л. Кюблера була включена до складу сил, що планувалися до масштабного вторгнення на територію Англії — в ході операції «Зеельове».
25 жовтня 1940 року генерал-лейтенант Л. Кюблер був призначений першим командиром 49-го гірського корпусу, який, по суті, розпочав формування ще у червні 1940 року на території Богемії та Моравії, до складу якого входила і рідна дивізія генерала — 1-ша гірська. Незабаром операція з вторгнення до Британських островів була скасована, але корпус готувався до запланованого вторгнення на британський Гібралтар. Але і ця операція з висадки морського та повітряного десантів на маленький півострів була анульована.
У квітні 1941 року кюблерівський гірський корпус був передислокований до Клагенфурт-ам-Вертерзе, де переданій 2-й армії генерал-полковника М. фон Вейхса, що залучалась до агресії в Югославію. 6 квітня 1941 року 49-й гірський корпус, що нараховував 1-шу гірську, 79-ту та , провів низку операцій у ході воєнних дій на Балканах.
За успішне командування військами в ході Балканської кампанії Л. Кюблер був удостоєний звання генерал від інфантерії.
22 червня 1941 року 49-й 17-ї армії генерала від інфантерії К. фон Штюльпнагеля групи армій «Південь» з початком операції «Мюнхен» наступав у складі ударного угрупування через Львів, Тернопіль, проривав оборону радянських військ на укріплених рубежах у Західній Україні. Наступаючи через Проскурів і Вінницю підрозділи корпусу брали участь в оточенні та знищенні в районі Умані угрупування Червоної Армії, вийшли до Дніпра, форсували його і захопили великі плацдарми на лівому березі, Полтаву і Дніпропетровськ. У ході подальшого наступу частини армії просунулися на схід до річки Сіверський Донець, де перейшли до оборони в районі Донбасу. Далі бився під Ростовом.
19 грудня 1941 року Л. Кюблер отримав призначення на посаду командувача 4-ї польової армії, що відбивалась від контрнаступу радянських військ під Москвою і вела затяті ар'єргардні бої на калузькому напрямку. Однак, через невиконання наказу А.Гітлера щодо заборони відступу вермахту з-під Москви, вже 20 січня командувач армією був знятий з посади та зарахований до резерву фюрера.
Тривалий час генерал Л. Кюблер перебував у резерві, не у справах, і тільки 22 липня 1943 року отримав призначення на посаду начальника тилової охоронної смуги групи армій «Центр», ставши відповідальним за дотримання безпеки і порядку на колосальних територіях окупованих німецькими військами. До обов'язків нового воєначальника входило забезпечення безпеки транспортних і комунікаційних мереж, ліній зв'язку, контроль економічної та іншої діяльності, боротьба з партизанським рухом на територіях західних областей Росії та в Білорусі, все це здійснювалось шляхом масових каральних заходів, організацією Голокосту та іншими злочинами проти цивільного населення. У підпорядкуванні генерала були айнзатцгрупи, які відповідали за фізичне знищення мирного населення, в першу чергу єврейського.
1 жовтня 1943 року його призначили командувачем Оперативної зони Адріатичного узбережжя, штаб-квартира якої знаходилась у Трієсті. 28 серпня 1944 року з військових частин та підрозділів Оперативної зони був сформований 97-й армійський корпус, який відповідав за берегову оборону адріатичного узбережжя в цьому регіоні та боротьбу з югославськими партизанами в зоні відповідальності.
Незадовго до завершення війни в Європі, 97-й армійський корпус бився з військами югославської в . 7 травня 1945 під Ілірською Бистрицєю дивізія була розбита радянськими і югославськими військами. Генерал гірсько-піхотних військ Л. Кюблер дістав поранення та, разом із командиром 188-ї гірсько-піхотної дивізії генерал-лейтенантом були захоплені в полон.
Страта
18 серпня 1947 генерали Людвіг Кюблер та Ганс фон Гесслін у Любляні були засуджені югославським трибуналом до страти через повішення за злочини проти мирних жителів та того ж дня повішені.
Рідний брат Йозеф Кюблер, що також командував 1-ю гірською дивізією, був страчений разом з головнокомандувачем Вермахту «Південний Схід» генерал-полковником Люфтваффе А. Лером 26 лютого 1947 року у Белграді.
Нагороди
- (3 березня 1911)
- Залізний хрест
- 2-го класу (16 вересня 1914)
- 1-го класу (17 листопада 1914)
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу
- з мечами (5 листопада 1914)
- з короною і мечами (23 липня 1917)
- Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами (12 травня 1916)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (7 червня 1918)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (15 грудня 1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
- Німецький Олімпійський знак 1-го класу (30 листопада 1936)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (21 листопада 1938)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (15 вересня 1939)
- 1-го класу (20 вересня 1939)
- Лицарський хрест Залізного хреста (27 жовтня 1939)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (23 серпня 1942)
- Орден Хреста Перемоги 3-го класу (Словаччина)
Див. також
Література
- Залесский К. А. Кто был кто в Третьем Рейхе. — М.: АСТ, 2002.-
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. .
- Kaltenegger, Roland (1993). Operationszone «Adriatisches Küstenland». Stocker. .
- Kaltenegger, Roland (2011). General der Gebirgstruppe Ludwig Kübler: Der Bauherr der Deutschen Gebirgstruppe und seine Zeit. Flechsig. .
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .
- Thomas, Franz; Wegmann, Günter (1993). Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945 Teil VI: Die Gebirgstruppe Band 1: A–K [The Knight's Cross Bearers of the German Wehrmacht 1939—1945 Part VI: The Mountain Troops Volume 1: A–K] (in German). Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. .
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 27 липня 2017. (нім.)
- . на geocities.ws. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 27 липня 2017. (англ.)
- Kübler, Ludwig [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] — нагороди генерала гірсько-піхотних військ Кюблера (англ.)
- Kübler, Ludwig «Latschen-Nurmi» [ 14 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Людвиг Кюблер (Ludwig Kübler) [ 14 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Нагороди Людвіга Кюблера [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Джерела
- Виноски
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudvig Kyubler nim Ludwig Kubler nar 2 veresnya 1889 Gopferau pom 18 serpnya 1947 Lyublyana nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general girsko pihotnih vijsk 1942 Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1939 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn Vijskovij zlochinec strachenij za virokom yugoslavskogo sudu za zlochini skoyeni nim na posadi kerivnika Operativnoyi zoni Adriatichnogo uzberezhzhya Lyudvig KyublerLudwig KublerNarodzhennya2 veresnya 1889 1889 09 02 Gopferau Myunhen Korolivstvo BavariyaSmert18 serpnya 1947 1947 08 18 57 rokiv Lyublyana Yugoslaviya povishennyaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskpihota kinnota girska pihotaOsvitavijskove uchilishe Myunhenu Myunhenska Vijskova akademiyaRoki sluzhbi1908 1945Zvannya General girsko pihotnih vijskKomanduvannya1 sha girska diviziya XXXXIX j girskij korpus 4 ta armiya LXXXXVII j armijskij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Zahidnij front Prikordonna bitva Bitva za Lorrejn Tretya bitva pri Artua Bitva na Sommi Verdenska bitva Druga svitova vijna Shidnij front Polska kampaniya Zahidnij front Francuzka kampaniya Plan Zeelove Plan Feliks Balkanska kampaniya Operaciya Aufmarsh 25 Shidnij front Operaciya Barbarossa Prikordonni bitvi Lvivsko Chernivecka operaciya Bitva pid Umannyu Tiraspol Melitopolska operaciya Rostovska oboronna operaciya Rostovska nastupalna operaciya Bitva za Moskvu Vidstup vid Moskvi Seredzemnomorskij TVD Yugoslavskij frontAvtografNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Medal princa regenta Luyitpolda Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Licarskij hrest 2 go klasu ordena Alberta Saksoniya Za poranennya nagrudnij znak Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Nimeckij Olimpijskij znak 1 go klasu Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Orden Hresta Peremogi Lyudvig Kyubler u VikishovishiBiografiyaVijskova kar yera 20 lipnya 1908 fanen yunker 16 zhovtnya 1908 fanen yunker unter oficer 20 lyutogo 1909 fenrih 23 zhovtnya 1910 lejtenant 9 lipnya 1915 ober lejtenant 18 serpnya 1918 gauptman 1 serpnya 1928 major 1 kvitnya 1932 oberst lejtenant 1 lipnya 1934 oberst 1 sichnya 1938 general major 1 grudnya 1939 general lejtenant 1 serpnya 1940 general vid infanteriyi 24 listopada 1941 general girsko pihotnih vijsk Ranni roki Lyudvig Kyubler narodivsya 2 veresnya 1889 roku u malenkomu selishi Gopferau poblizu stolici Bavarskogo korolivstva Myunhena u velikij rodini likarya Vilgelma Kyublera de v nogo bulo shist brativ ta dvi sestri U 1895 roci postupiv do pochatkovoyi shkoli u Forshtenridi a cherez tri roki prodovzhiv navchannya u gimnaziyah u Rozengajmi ta v Myunheni U 1908 roci postupiv do prestizhnogo elitnogo navchalnogo zakladu bavarskogo korolivstva 20 lipnya 1908 roku prijnyatij na vijskovu sluzhbu fanen yunkerom do de sho dislokuvavsya u Nojburg an der Donau Vzhe 26 zhovtnya pidvishenij u zvanni do fanen yunker unter oficer Z 1 zhovtnya 1909 do 14 zhovtnya 1910 roku prodovzhiv navchannya vijskovij spravi u Myunhenskomu vijskovomu uchilishi yake za uspishnistyu zavershiv p yatim sered 166 kadetiv vijskovogo navchalnogo zakladu 23 zhovtnya 1910 roku jomu prisvoyene pershe oficerske zvannya lejtenant 15 sichnya 1913 roku L Kyublera pereveli dlya podalshogo prohodzhennya sluzhbi do kulemetnoyi roti de piznishe do navchannya verhovij yizdi u 4 mu Korolivskomu bavarskomu polku Kenig nim Koniglich Bayerisches 4 Chevaulegers Regiment Konig 1 kvitnya 1913 roku pidvishenij ta stav komandirom kulemetnogo vzvodu 15 go Korolivskogo bavarskogo pihotnogo polku Persha svitova vijna Na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni L Kyubler komanduvav kulemetnim vzvodom ridnogo 15 go pihotnogo polku sho vhodiv do 4 yi bavarskoyi pihotnoyi brigadi 2 yi bavarskoyi pihotnoyi diviziyi 6 yi armiyi general polkovnika kronprinca Ruprehta Bavarskogo U bojovi diyi molodij oficer vstupiv na Zahidnomu fronti z serpnya 1914 roku brav uchast u prikordonnih boyah 1914 roku u boyah za Lorrejn 24 veresnya 1914 roku pid chas boyu buv vazhko poranenij otrimav shram na oblichchi Pislya netrivalogo likuvannya 13 sichnya 1915 roku dostrokovo povernuvsya do stroyu Zgodom bivsya u boyah pri Artua pid Verdenom ta v bitvi na Sommi Za vijskovi zaslugi neodnorazovo nagorodzhuvavsya bojovimi ordenami ta medalyami zokrema bavarskimi ordenami Alberta ta Za zaslugi Vijnu zavershiv u ranzi gauptmana Mizh vijnami Pislya zavershennya vijni prodovzhiv sluzhbu v lavah rejhsveru sluzhiv na komandnih ta shtabnih posadah u tomu chisli u Vijskovomu Upravlinni Vejmarskoyi respubliki nim Truppenamt 1 listopada 1933 roku priznachenij nachalnikom shtabu v Myunheni Zgodom perejshov u novij vermaht 1 lipnya 1934 roku prisvoyene zvannya oberst 1 zhovtnya 1934 roku pidvishenij u posadi stav nachalnikom shtabu VII go vijskovogo okrugu zi shtab kvartiroyu v Myunheni 1 sichnya 1938 roku otrimav vijskove zvannya general major 1 kvitnya 1938 roku L Kyubler priznachenij komandirom shojno stvorenoyi 1 yi girskoyi diviziyi yaku formuvav VII j okrug u Garmish Partenkirhen za rahunok bavarciv i avstrijciv sho mali garnu girsku pidgotovku ta dosvid dij u girskih umovah Druga svitova vijna 1 veresnya 1939 roku rozpochalas Druga svitova vijna i girska diviziya L Kyublera vzyala najaktivnishu uchast u boyah ta bitvah ciyeyi vijni Na pochatok vtorgnennya nimeckogo vermahtu do Polshi 1 sha girska diviziya perebuvala u skladi 14 yi armiyi general polkovnika fon Lista grupi armij Pivden Z pershih dniv zdijsnivshi zahvat pivdennih yiyi rajoniv diviziya Kyublera nastupala spilno iz slovackimi chastinami cherez Karpati opanuvala Dukelskij pereval bilas za Lviv 27 zhovtnya 1939 roku za svoyi dosyagnennya Kyubler buv nagorodzhenij vishoyu vidznakoyu Tretogo Rejhu Licarskim hrestom Zaliznogo hresta 1 grudnya 1939 vin stav general lejtenantom U travni 1940 roku 1 sha girska diviziya L Kyublera uzyala uchast u Francuzkij kampaniyi ale cogo razu yiyi diyi ne buli nastilki aktivnimi ta obmezhilis protistoyannyam z francuzkimi ta belgijskimi vijskami vzdovzh franko belgijskogo kordonu 15 travnya 1940 roku jogo pidrozdili sho diyali u skladi 12 yi armiyi forsuvali Maas ta nezabarom vijshli do rajonu Arrasu de zoseredilis u viznachenomu rajoni Vzhe pislya porazki Franciyi u vijni diviziya L Kyublera bula vklyuchena do skladu sil sho planuvalisya do masshtabnogo vtorgnennya na teritoriyu Angliyi v hodi operaciyi Zeelove 25 zhovtnya 1940 roku general lejtenant L Kyubler buv priznachenij pershim komandirom 49 go girskogo korpusu yakij po suti rozpochav formuvannya she u chervni 1940 roku na teritoriyi Bogemiyi ta Moraviyi do skladu yakogo vhodila i ridna diviziya generala 1 sha girska Nezabarom operaciya z vtorgnennya do Britanskih ostroviv bula skasovana ale korpus gotuvavsya do zaplanovanogo vtorgnennya na britanskij Gibraltar Ale i cya operaciya z visadki morskogo ta povitryanogo desantiv na malenkij pivostriv bula anulovana U kvitni 1941 roku kyublerivskij girskij korpus buv peredislokovanij do Klagenfurt am Verterze de peredanij 2 j armiyi general polkovnika M fon Vejhsa sho zaluchalas do agresiyi v Yugoslaviyu 6 kvitnya 1941 roku 49 j girskij korpus sho narahovuvav 1 shu girsku 79 tu ta proviv nizku operacij u hodi voyennih dij na Balkanah Za uspishne komanduvannya vijskami v hodi Balkanskoyi kampaniyi L Kyubler buv udostoyenij zvannya general vid infanteriyi 22 chervnya 1941 roku 49 j 17 yi armiyi generala vid infanteriyi K fon Shtyulpnagelya grupi armij Pivden z pochatkom operaciyi Myunhen nastupav u skladi udarnogo ugrupuvannya cherez Lviv Ternopil prorivav oboronu radyanskih vijsk na ukriplenih rubezhah u Zahidnij Ukrayini Nastupayuchi cherez Proskuriv i Vinnicyu pidrozdili korpusu brali uchast v otochenni ta znishenni v rajoni Umani ugrupuvannya Chervonoyi Armiyi vijshli do Dnipra forsuvali jogo i zahopili veliki placdarmi na livomu berezi Poltavu i Dnipropetrovsk U hodi podalshogo nastupu chastini armiyi prosunulisya na shid do richki Siverskij Donec de perejshli do oboroni v rajoni Donbasu Dali bivsya pid Rostovom 19 grudnya 1941 roku L Kyubler otrimav priznachennya na posadu komanduvacha 4 yi polovoyi armiyi sho vidbivalas vid kontrnastupu radyanskih vijsk pid Moskvoyu i vela zatyati ar yergardni boyi na kaluzkomu napryamku Odnak cherez nevikonannya nakazu A Gitlera shodo zaboroni vidstupu vermahtu z pid Moskvi vzhe 20 sichnya komanduvach armiyeyu buv znyatij z posadi ta zarahovanij do rezervu fyurera Trivalij chas general L Kyubler perebuvav u rezervi ne u spravah i tilki 22 lipnya 1943 roku otrimav priznachennya na posadu nachalnika tilovoyi ohoronnoyi smugi grupi armij Centr stavshi vidpovidalnim za dotrimannya bezpeki i poryadku na kolosalnih teritoriyah okupovanih nimeckimi vijskami Do obov yazkiv novogo voyenachalnika vhodilo zabezpechennya bezpeki transportnih i komunikacijnih merezh linij zv yazku kontrol ekonomichnoyi ta inshoyi diyalnosti borotba z partizanskim ruhom na teritoriyah zahidnih oblastej Rosiyi ta v Bilorusi vse ce zdijsnyuvalos shlyahom masovih karalnih zahodiv organizaciyeyu Golokostu ta inshimi zlochinami proti civilnogo naselennya U pidporyadkuvanni generala buli ajnzatcgrupi yaki vidpovidali za fizichne znishennya mirnogo naselennya v pershu chergu yevrejskogo 1 zhovtnya 1943 roku jogo priznachili komanduvachem Operativnoyi zoni Adriatichnogo uzberezhzhya shtab kvartira yakoyi znahodilas u Triyesti 28 serpnya 1944 roku z vijskovih chastin ta pidrozdiliv Operativnoyi zoni buv sformovanij 97 j armijskij korpus yakij vidpovidav za beregovu oboronu adriatichnogo uzberezhzhya v comu regioni ta borotbu z yugoslavskimi partizanami v zoni vidpovidalnosti Nezadovgo do zavershennya vijni v Yevropi 97 j armijskij korpus bivsya z vijskami yugoslavskoyi v 7 travnya 1945 pid Ilirskoyu Bistricyeyu diviziya bula rozbita radyanskimi i yugoslavskimi vijskami General girsko pihotnih vijsk L Kyubler distav poranennya ta razom iz komandirom 188 yi girsko pihotnoyi diviziyi general lejtenantom buli zahopleni v polon Strata 18 serpnya 1947 generali Lyudvig Kyubler ta Gans fon Gesslin u Lyublyani buli zasudzheni yugoslavskim tribunalom do strati cherez povishennya za zlochini proti mirnih zhiteliv ta togo zh dnya povisheni Ridnij brat Jozef Kyubler sho takozh komanduvav 1 yu girskoyu diviziyeyu buv strachenij razom z golovnokomanduvachem Vermahtu Pivdennij Shid general polkovnikom Lyuftvaffe A Lerom 26 lyutogo 1947 roku u Belgradi Nagorodi 3 bereznya 1911 Zaliznij hrest 2 go klasu 16 veresnya 1914 1 go klasu 17 listopada 1914 Orden Za zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami 5 listopada 1914 z koronoyu i mechami 23 lipnya 1917 Orden Alberta Saksoniya licarskij hrest 2 go klasu z mechami 12 travnya 1916 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 7 chervnya 1918 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 15 grudnya 1934 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv 2 zhovtnya 1936 otrimav 4 medali odnochasno Nimeckij Olimpijskij znak 1 go klasu 30 listopada 1936 Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku 21 listopada 1938 Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 15 veresnya 1939 1 go klasu 20 veresnya 1939 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 27 zhovtnya 1939 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 23 serpnya 1942 Orden Hresta Peremogi 3 go klasu Slovachchina Div takozhLyudvig Kryuvel Adolf Fridrih Kuntcen Karl fon Le Syur Rudolf Koh Erpah Gelmut Vejdling Kurt fon der Shevaleri Odilo GlobochnikLiteraturaZalesskij K A Kto byl kto v Tretem Rejhe M AST 2002 ISBN 5 17 015753 3 Fellgiebel Walther Peer 2000 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Friedburg Germany Podzun Pallas 2000 ISBN 3 7909 0284 5 Kaltenegger Roland 1993 Operationszone Adriatisches Kustenland Stocker ISBN 978 3 7020 0665 5 Kaltenegger Roland 2011 General der Gebirgstruppe Ludwig Kubler Der Bauherr der Deutschen Gebirgstruppe und seine Zeit Flechsig ISBN 978 3 8035 0006 9 Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 Thomas Franz Wegmann Gunter 1993 Die Ritterkreuztrager der Deutschen Wehrmacht 1939 1945 Teil VI Die Gebirgstruppe Band 1 A K The Knight s Cross Bearers of the German Wehrmacht 1939 1945 Part VI The Mountain Troops Volume 1 A K in German Osnabruck Germany Biblio Verlag ISBN 978 3 7648 2430 3 Posilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 29 travnya 2017 Procitovano 27 lipnya 2017 nim na geocities ws Arhiv originalu za 21 lyutogo 2017 Procitovano 27 lipnya 2017 angl Kubler Ludwig 8 travnya 2016 u Wayback Machine nagorodi generala girsko pihotnih vijsk Kyublera angl Kubler Ludwig Latschen Nurmi 14 travnya 2015 u Wayback Machine Lyudvig Kyubler Ludwig Kubler 14 lipnya 2017 u Wayback Machine Nagorodi Lyudviga Kyublera 4 chervnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiDzherela Vinoski Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik sformovana komandir 1 yi girsko pihotnoyi diviziyi 1 kvitnya 1938 25 zhovtnya 1940 Nastupnik general girsko pihotnih vijsk Gubert Lanc Poperednik sformovanij komandir XXXXIX go girskogo korpusu 25 zhovtnya 1940 19 grudnya 1941 Nastupnik general lejtenant Rudolf Konrad Poperednik general feldmarshal Gyunter fon Klyuge komanduvach 4 yi armiyi 19 grudnya 1941 20 sichnya 1942 Nastupnik general vid infanteriyi Gottard Gejnrici Poperednik general vid infanteriyi nachalnik tilovoyi ohoronnoyi smugi grupi armij Centr 22 lipnya 1 zhovtnya 1943 Nastupnik general kinnoti Poperednik sformovana Komanduvach Operativnoyi zoni Adriatichnogo uzberezhzhya 10 zhovtnya 1943 28 veresnya 1944 Nastupnik rozformovana Poperednik sformovanij komandir LXXXXVII go armijskogo korpusu 28 veresnya 1944 8 travnya 1945 Nastupnik kapitulyaciya