Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петровірівка Поплавське з 1927 до 2016 року Жо втень село в Україні у Березівському районі Одеської області Адміністрати

Петровірівка

Петровірівка

Петровірівка (Поплавське, з 1927 до 2016 року — Жо́втень) — село в Україні, у Березівському районі Одеської області. Адміністративний центр Петровірівської сільської громади.

село Петровірівка
image
Маєток поміщиків Поплавських (кінець 19 ст.)
Маєток поміщиків Поплавських (кінець 19 ст.)
Країна image Україна
Область Одеська область
Район image Березівський район
Рада Петровірівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51020190010034904
Облікова картка Петровірівка 
Основні дані
Засноване 1814
Колишня назва Жовтень
Населення 2954
Площа 6,64 км²
Густота населення 444,88 осіб/км²
Поштовий індекс 66860
Телефонний код +380 4858
Географічні дані
Географічні координати 47°13′28″ пн. ш. 30°20′16″ сх. д. / 47.22444° пн. ш. 30.33778° сх. д. / 47.22444; 30.33778Координати: 47°13′28″ пн. ш. 30°20′16″ сх. д. / 47.22444° пн. ш. 30.33778° сх. д. / 47.22444; 30.33778
Середня висота
над рівнем моря 		37 м
Водойми р. Великий Куяльник
Відстань до
районного центру 		21 км
Найближча залізнична станція Веселий Кут
Відстань до
залізничної станції 		34 км
Місцева влада
Адреса ради 66860, Одеська область, Березівський район, с. Петровірівка, вул. Шевченка, 4
Сільський голова Демчуков А.С
Карта
image
image
Петровірівка
image
image
Петровірівка
Мапа

image Петровірівка у Вікісховищі

У 1964 році із Петровірівкою об'єдналися навколишні невеличкі села і хутори: Наділи, Лозоватівка, Івано-Боронівка, Ковалівка, Піщане, Шушкове.

Географія

Село розташоване в долині річки Великий Куяльник. Відстань до Ширяєвого — 21 км, до залізничної станції Веселий Кут— 34 км. Населення — 3,5 тис. чоловік.

Історія

Від заснування до Другої світової війни

Петровірівка була заснована в 1814 році на колишній т. зв. Очаківській землі, що за Ясським мирним договором 1791 року ввійшла до складу Росії. Через село проходив Чумацький (Шпаків) шлях, що з'єднував Одесу з Поділлям та Волинню. Це сприяло розвитку торгівлі і ремесла. У 1830 році Петровірівку було віднесено до розряду містечок Тираспольського повіту. У 1844 році в ній налічувалося 35 дворів і 100 жителів.

Станом на 1886 рік у містечку Петровірівка, центрі Петровірівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 236 осіб, налічувалось 45 дворових господарств, існували православна церква, єврейська синагога, лікарня, школа, поштова станція, земська станція, аптека, паровий млин, 14 лавок, 5 винних погребів, 2 винних склади, 4 постоялі двори, відбувались базари через 2 тижня по неділях.

У 1896 році тут налічувалось дворів 54, жителів 886, та дві школи — церковнопарафіяльна і народна де навчалося всього 42 учні, з них 16 дівчаток. Наприкінці 90-х років земство відкрило однокласне початкове училище, а ще через кілька років міністерство освіти нарешті дозволило перетворити його на двокласне. Була православна церква, синагога, земська лікарня, аптека, паровий млин, значні базари.

На початку 1923 року Петровірівка за новим адміністративним поділом увійшла до складу Демидівського району, а в серпні стала райцентром (назва району залишилася стара)[].

Протягом 1921—1924 рр. в селі було створено 6 кооперативних товариств і спілок, у тому числі три ТСОЗи — «Співдружність», «Весна», «Об'єднання». Кожний із них налічував від 6 до 15 господарств, переважно бідняцьких. ТСОЗи мали від 84 до 120 десятин землі, по 12—20 коней, а також плуги, сівалки, збиральні машини. У членів товариства «Весна» був навіть трактор.

На честь десятиріччя Жовтневого перевороту Петровірівку було перейменовано на село Жовтень, а район — на Жовтневий.

В 1929 році зі згортанням НЕПу почалося насильницьке формування колективних господарств. У другому півріччі 1929 року кілька десятків селянських родин загнали в сільськогосподарську артіль «Надія», на базі якої наступного року створили колгосп. До травня 1930 70 % селянських господарств були змушені здати майно до сталінських колгоспів. Після цього комуністи вдалися до терору голодом — Петровірівка постраждала від геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933.

Комуністична пропаганда натомість всіляко випинала закупку тракторів у 1931 і утворення МТС, хоча 90 % праці у колгоспах і далі здійснювалося вручну. Напередодні Другої світової війни Жовтнева МТС мала 87 тракторів (в 15-сильному обчисленні), 46 комбайнів, 105 вантажних автомашин та багато іншої техніки, але частка важкого ручного труду все одно залишалася визначальною.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 2 жителі села.

Жовтнева сільрада 1935 завоювала першість в соціалістичному змаганні сільрад району З ініціативи депутатів у 1940 році споруджено школу-семирічку.

Ця ж сільрада спаплюжила православний храм, переобладнавший його у сільський спортзал.

Друга світова війна

У перші ж дні радянсько-німецької та радянсько-румунської війни у Петровірівці створено сталінський винищувальний батальйон, до якого вступили 75 чоловік. Вони охороняли громадські приміщення, виконували патрульну службу в селі і навколо нього. А також вивезли або знищили багато коней, сотні голів великої рогатої худоби та овець.

В липні 1941 року в Петровірівці дислокувався штаб 9-ї армії Південного фронту сталінської армії. Деякий час тут перебував головнокомандувач військ Південно-Західного напряму Семен Будьоний.

7 серпня село зайняли румунські війська, при чому вони захопили понад 2 тисячі полонених. Сталінська влада спричинилася до їх загибелі — відмовилася їх визнавати полоненими і позбавила міжнародної допомоги. В період наступу румунських військ на Одесу в районі сіл Жовтня, Ширяєвого, Антонівки, Демидового діяв диверсійний загін НКВД СССР, який тероризував мирне населення.

У селі румунська влада відновила природний лад: проведено часткову реституції награбованого комуністами майна, ліквідовано агентуру більшовиків, відновлено Божу церкву.

Тільки 2 квітня 1944 танкісти 3-ї Чаплинської Червонопрапорної бригади 23-го корпусу знову захопили Петровірівку. Вони зруйнували і спалили 106 житлових будинків, багато господарських і культурно-побутових споруд,

Повоєнний період

В 1944 році артілі ім. Фрунзе було тоді менше 200 чоловік працездатних, які протягом 1944—1946 примушені були безкоштовно працювати на маслоробному і виноробному заводі. Близько 100 сиріт передали у дитячий табір НКВД, де їх виховували у комуністичному дусі. 1946 комуністи знову організували голодомор.

Протягом 1950—1954 рр. з артіллю ім. Фрунзе об'єдналися 7 невеличких колективних господарств, розташованих в Олімпіадівці, Костянтинівці, Джуванівці та інших сусідніх хуторах. Укрупнений колгосп назвали іменем Богдана Хмельницького. У 1963 році його перейменували на артіль «Жовтень». За нею закріплено 7,3 тис. га землі, у тому числі 4,7 тис. га орної.

В цей час в Жовтні побудовані олійня, млин, конопляний та маслозавод. Тут розташовані відділення «Міжколгоспбуду», пункт обласного винтресту, міжколгоспна інкубаторна станція, будівельно-монтажна організація Міністерства сільського господарства УРСР «Сільелектро». Тут споруджено понад 730 житлових будинків. За післявоєнний час у нові будинки вселилося близько 500 сімей. У сільській лікарні на 60 ліжок працює 7 лікарів, 30 чоловік середнього медичного персоналу. Збудовано палац культури на 500 місць, магазини та кафе.

1991 року з набуттям Україною незалежності та з настанням вільного ринку в селі збільшилося безробіття, розпався колгосп замість якого виникло декілька організацій.

З 22 травня 2016 року в рамках декомунізації в Україні село Жовтень отримало історичну назву — Петровірівка.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3302 особи, з яких 1524 чоловіки та 1778 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2959 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 84,83 %
румунська 6,87 %
російська 6,87 %
вірменська 0,44 %
циганська 0,34 %
болгарська 0,24 %
гагаузька 0,10 %
білоруська 0,07 %
інші 0,24 %

Уродженці

Організації та установи

  • Петровірівська сільська рада (голова Демчуков Артем Сергійович)
  • ТОВ «Жовтнева МТС» (директор Попович В. І.) Стан суб'єкта - Припинено
  • ПП «Жовтень» (директор Лановий О. Б.)
  • Петровірівська дільнична лікарня
  • "Петровірівський Мистецький Ліцей"
  • ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ "ПЕТРОВІРІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ"

Примітки

Петровірівка
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Інформація у Вікіданих?
image Означення у Вікісловнику?
image Теми у Вікіджерелах?
Проєкт
Проєкт
image Петровірівка у Вікісховищі?
  1. Городскія поселенія въ Россійской имперіи. Томъ пятый. Часть II. — С.-Петербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1865. — С. 252.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Энциклопедия Брокгауза Ф. А. и Ефрона И. А. (1890 — 1916гг)
  4. СРСР, Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету. ЗЗНРСУСРСР/1928/1/61/Про перейменування Петроверівського району Одеської округи на «Жовтневий» і містечка Петроверівка на «Жовтень» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 2 червня 2021.
  5. Жовтень. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  6. Про перейменування деяких населених пунктів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 2 червня 2021.
  7. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  8. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  9. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела

  • Жовтень — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
  • Погода в селі Петровірівка

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Petrovirivka Poplavske z 1927 do 2016 roku Zho vten selo v Ukrayini u Berezivskomu rajoni Odeskoyi oblasti Administrativnij centr Petrovirivskoyi silskoyi gromadi selo Petrovirivka Mayetok pomishikiv Poplavskih kinec 19 st Mayetok pomishikiv Poplavskih kinec 19 st Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Berezivskij rajon Rada Petrovirivska silska gromada Kod KATOTTG UA51020190010034904 Oblikova kartka Petrovirivka Osnovni dani Zasnovane 1814 Kolishnya nazva Zhovten Naselennya 2954 Plosha 6 64 km Gustota naselennya 444 88 osib km Poshtovij indeks 66860 Telefonnij kod 380 4858 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 13 28 pn sh 30 20 16 sh d 47 22444 pn sh 30 33778 sh d 47 22444 30 33778 Koordinati 47 13 28 pn sh 30 20 16 sh d 47 22444 pn sh 30 33778 sh d 47 22444 30 33778 Serednya visota nad rivnem morya 37 m Vodojmi r Velikij Kuyalnik Vidstan do rajonnogo centru 21 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Veselij Kut Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 34 km Misceva vlada Adresa radi 66860 Odeska oblast Berezivskij rajon s Petrovirivka vul Shevchenka 4 Silskij golova Demchukov A S Karta Petrovirivka Petrovirivka Mapa Petrovirivka u Vikishovishi U 1964 roci iz Petrovirivkoyu ob yednalisya navkolishni nevelichki sela i hutori Nadili Lozovativka Ivano Boronivka Kovalivka Pishane Shushkove GeografiyaSelo roztashovane v dolini richki Velikij Kuyalnik Vidstan do Shiryayevogo 21 km do zaliznichnoyi stanciyi Veselij Kut 34 km Naselennya 3 5 tis cholovik IstoriyaVid zasnuvannya do Drugoyi svitovoyi vijni Petrovirivka bula zasnovana v 1814 roci na kolishnij t zv Ochakivskij zemli sho za Yasskim mirnim dogovorom 1791 roku vvijshla do skladu Rosiyi Cherez selo prohodiv Chumackij Shpakiv shlyah sho z yednuvav Odesu z Podillyam ta Volinnyu Ce spriyalo rozvitku torgivli i remesla U 1830 roci Petrovirivku bulo vidneseno do rozryadu mistechok Tiraspolskogo povitu U 1844 roci v nij nalichuvalosya 35 dvoriv i 100 zhiteliv Stanom na 1886 rik u mistechku Petrovirivka centri Petrovirivskoyi volosti Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 236 osib nalichuvalos 45 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva yevrejska sinagoga likarnya shkola poshtova stanciya zemska stanciya apteka parovij mlin 14 lavok 5 vinnih pogrebiv 2 vinnih skladi 4 postoyali dvori vidbuvalis bazari cherez 2 tizhnya po nedilyah U 1896 roci tut nalichuvalos dvoriv 54 zhiteliv 886 ta dvi shkoli cerkovnoparafiyalna i narodna de navchalosya vsogo 42 uchni z nih 16 divchatok Naprikinci 90 h rokiv zemstvo vidkrilo odnoklasne pochatkove uchilishe a she cherez kilka rokiv ministerstvo osviti nareshti dozvolilo peretvoriti jogo na dvoklasne Bula pravoslavna cerkva sinagoga zemska likarnya apteka parovij mlin znachni bazari Na pochatku 1923 roku Petrovirivka za novim administrativnim podilom uvijshla do skladu Demidivskogo rajonu a v serpni stala rajcentrom nazva rajonu zalishilasya stara dzherelo Protyagom 1921 1924 rr v seli bulo stvoreno 6 kooperativnih tovaristv i spilok u tomu chisli tri TSOZi Spivdruzhnist Vesna Ob yednannya Kozhnij iz nih nalichuvav vid 6 do 15 gospodarstv perevazhno bidnyackih TSOZi mali vid 84 do 120 desyatin zemli po 12 20 konej a takozh plugi sivalki zbiralni mashini U chleniv tovaristva Vesna buv navit traktor Na chest desyatirichchya Zhovtnevogo perevorotu Petrovirivku bulo perejmenovano na selo Zhovten a rajon na Zhovtnevij V 1929 roci zi zgortannyam NEPu pochalosya nasilnicke formuvannya kolektivnih gospodarstv U drugomu pivrichchi 1929 roku kilka desyatkiv selyanskih rodin zagnali v silskogospodarsku artil Nadiya na bazi yakoyi nastupnogo roku stvorili kolgosp Do travnya 1930 70 selyanskih gospodarstv buli zmusheni zdati majno do stalinskih kolgospiv Pislya cogo komunisti vdalisya do teroru golodom Petrovirivka postrazhdala vid genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1932 1933 Komunistichna propaganda natomist vsilyako vipinala zakupku traktoriv u 1931 i utvorennya MTS hocha 90 praci u kolgospah i dali zdijsnyuvalosya vruchnu Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni Zhovtneva MTS mala 87 traktoriv v 15 silnomu obchislenni 46 kombajniv 105 vantazhnih avtomashin ta bagato inshoyi tehniki ale chastka vazhkogo ruchnogo trudu vse odno zalishalasya viznachalnoyu Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 2 zhiteli sela Zhovtneva silrada 1935 zavoyuvala pershist v socialistichnomu zmaganni silrad rajonu Z iniciativi deputativ u 1940 roci sporudzheno shkolu semirichku Cya zh silrada spaplyuzhila pravoslavnij hram pereobladnavshij jogo u silskij sportzal Druga svitova vijna U pershi zh dni radyansko nimeckoyi ta radyansko rumunskoyi vijni u Petrovirivci stvoreno stalinskij vinishuvalnij bataljon do yakogo vstupili 75 cholovik Voni ohoronyali gromadski primishennya vikonuvali patrulnu sluzhbu v seli i navkolo nogo A takozh vivezli abo znishili bagato konej sotni goliv velikoyi rogatoyi hudobi ta ovec V lipni 1941 roku v Petrovirivci dislokuvavsya shtab 9 yi armiyi Pivdennogo frontu stalinskoyi armiyi Deyakij chas tut perebuvav golovnokomanduvach vijsk Pivdenno Zahidnogo napryamu Semen Budonij 7 serpnya selo zajnyali rumunski vijska pri chomu voni zahopili ponad 2 tisyachi polonenih Stalinska vlada sprichinilasya do yih zagibeli vidmovilasya yih viznavati polonenimi i pozbavila mizhnarodnoyi dopomogi V period nastupu rumunskih vijsk na Odesu v rajoni sil Zhovtnya Shiryayevogo Antonivki Demidovogo diyav diversijnij zagin NKVD SSSR yakij terorizuvav mirne naselennya U seli rumunska vlada vidnovila prirodnij lad provedeno chastkovu restituciyi nagrabovanogo komunistami majna likvidovano agenturu bilshovikiv vidnovleno Bozhu cerkvu Tilki 2 kvitnya 1944 tankisti 3 yi Chaplinskoyi Chervonoprapornoyi brigadi 23 go korpusu znovu zahopili Petrovirivku Voni zrujnuvali i spalili 106 zhitlovih budinkiv bagato gospodarskih i kulturno pobutovih sporud Povoyennij period V 1944 roci artili im Frunze bulo todi menshe 200 cholovik pracezdatnih yaki protyagom 1944 1946 primusheni buli bezkoshtovno pracyuvati na maslorobnomu i vinorobnomu zavodi Blizko 100 sirit peredali u dityachij tabir NKVD de yih vihovuvali u komunistichnomu dusi 1946 komunisti znovu organizuvali golodomor Protyagom 1950 1954 rr z artillyu im Frunze ob yednalisya 7 nevelichkih kolektivnih gospodarstv roztashovanih v Olimpiadivci Kostyantinivci Dzhuvanivci ta inshih susidnih hutorah Ukrupnenij kolgosp nazvali imenem Bogdana Hmelnickogo U 1963 roci jogo perejmenuvali na artil Zhovten Za neyu zakripleno 7 3 tis ga zemli u tomu chisli 4 7 tis ga ornoyi V cej chas v Zhovtni pobudovani olijnya mlin konoplyanij ta maslozavod Tut roztashovani viddilennya Mizhkolgospbudu punkt oblasnogo vintrestu mizhkolgospna inkubatorna stanciya budivelno montazhna organizaciya Ministerstva silskogo gospodarstva URSR Silelektro Tut sporudzheno ponad 730 zhitlovih budinkiv Za pislyavoyennij chas u novi budinki vselilosya blizko 500 simej U silskij likarni na 60 lizhok pracyuye 7 likariv 30 cholovik serednogo medichnogo personalu Zbudovano palac kulturi na 500 misc magazini ta kafe 1991 roku z nabuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti ta z nastannyam vilnogo rinku v seli zbilshilosya bezrobittya rozpavsya kolgosp zamist yakogo viniklo dekilka organizacij Z 22 travnya 2016 roku v ramkah dekomunizaciyi v Ukrayini selo Zhovten otrimalo istorichnu nazvu Petrovirivka NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 3302 osobi z yakih 1524 choloviki ta 1778 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 2959 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 84 83 rumunska 6 87 rosijska 6 87 virmenska 0 44 ciganska 0 34 bolgarska 0 24 gagauzka 0 10 biloruska 0 07 inshi 0 24 Urodzhenci 1920 1986 ukrayinskij dermatovenerolog profesor Semipalatinskogo medichnogo institutu Sirij Klin Gerus Boris Stepanovich 1905 1998 ukrayinskij zhivopisec 1896 1986 ukrayinskij gromadskij diyach u Harbini Kitaj v 1920 40 h rr Shevelov Sergij Mikolajovich 1909 1979 lotchik vinishuvach Geroj Radyanskogo Soyuzu Organizaciyi ta ustanoviPetrovirivska silska rada golova Demchukov Artem Sergijovich TOV Zhovtneva MTS direktor Popovich V I Stan sub yekta Pripineno PP Zhovten direktor Lanovij O B Petrovirivska dilnichna likarnya Petrovirivskij Misteckij Licej OPORNIJ ZAKLAD OSVITI PETROVIRIVSKIJ LICEJ PrimitkiPetrovirivka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Odeshina Informaciya u Vikidanih Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Odeshina Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Petrovirivka u Vikishovishi Gorodskiya poseleniya v Rossijskoj imperii Tom pyatyj Chast II S Peterburg Tipografiya Karla Vulfa 1865 S 252 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Enciklopediya Brokgauza F A i Efrona I A 1890 1916gg SRSR Postanova Prezidiyi Centralnogo Vikonavchogo Komitetu ZZNRSUSRSR 1928 1 61 Pro perejmenuvannya Petroverivskogo rajonu Odeskoyi okrugi na Zhovtnevij i mistechka Petroverivka na Zhovten Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 2 chervnya 2021 Zhovten Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Pro perejmenuvannya deyakih naselenih punktiv Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 2 chervnya 2021 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 DzherelaZhovten Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Pogoda v seli Petrovirivka

Дата публікації:
Топ