Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Німеччина значення Німе цька імпе рія нім Deutsches Reich держава щ

Німецька Імперія

Німецька Імперія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Німеччина (значення).

Німе́цька імпе́рія (нім. Deutsches Reich) — держава, що існувала в Центральній Європі наприкінці XIX та на початку XX століття. Назва зазвичай використовується, для описання Німеччини з 1871 року до 1918 року, коли вона була конституційною монархією: починаючи з об'єднання Німеччини і проголошення прусського короля Вільгельма I Німецьким Імператором 18 січня 1871 року, закінчуючи фактично проголошенням Веймарської республіки Філіпом Шейдеманном 9 листопада 1918 року і формально зреченням Вільгельма II 28 листопада 1918 року. Найголовніші держави, що межували з Німецькою імперією: Російська імперія на сході, Франція на заході, і Австро-Угорщина на півдні. У 1871 населення Німеччини становило 41 млн осіб; до 1913 це зросло до 68 мільйонів. Об’єднана Німеччина, яка у 1815 була переважно сільською, стала переважно міською. Успіх індустріалізації Німеччини на початку 20-го сторіччя проявлявся двояко; Німецькі заводи часто були більшими та сучаснішими, ніж багато їхніх британських та французьких аналогів, але доіндустріальний сектор був більш відсталим. Успіхи Німецької імперії в природничих науках, особливо у фізиці та хімії, були такими, що одна третина всіх Нобелівських премій дісталася німецьким винахідникам і дослідникам. За 47 років свого існування Німецька імперія стала індустріальною, технологічною та науковою державою в Європі, а до 1913 Німеччина була найбільшою економікою в континентальній Європі та третьою за розміром у світі.

Deutsches Reich
Німецька імперія
↓ 1871 – 1918 ↓
image image
Прапор Герб
(1889–1918)[1]
Девіз
Gott mit uns (німецька)
Nobiscum Deus (латинська)
(«З нами Бог»)
Гімн
Heil dir im Siegerkranz
("Слався ти в вінці переможнім")
[en] (неофіційний)
("Варта на Рейні")
image
Німеччина: історичні кордони на карті
Німеччина на мапі Європи 1918 року
Столиця Берлін
H G O
Мови Офіційна: німецька
Мови національних меншин: данська, французька, фризька, польська, лужицька
Форма правління федеративна парламентська напівконституційна монархія
Імператор
 - 1871—1888 Вільгельм I Гогенцоллерн
 - 1888 Фрідріх III
 - 1888—1918 Вільгельм II Гогенцоллерн
Канцлер
 - 1871—1890 Отто фон Бісмарк (перший)
 - 8—9 листопада 1918 Фрідріх Еберт (останній)
Історичний період Новий Імперіалізм
 - Об'єднання Німеччини 18 січня 1871
 - Німецька революція 9 листопада 1918
 - Формальне зречення 28 листопада, 1918
Площа
 - 1910 540 857,54 км2
Населення
 - 1871 41 058 792 осіб
 - 1890 49 428 470 л.
 - 1910 64 925 993 осіб
     Густота 120 осіб/км² 
Валюта Золота марка (до 1914)
Паперова марка (після 1914)
Попередник		 Наступник
image Північнонімецький Союз
image Королівство Баварія
image Королівство Вюртемберг
image Велике герцогство Баден
image Велике герцогство Гессен
Веймарська республіка image
Область Мемель image
Територія Саарського басейну image
Вільне місто Данциг image
Сьогодні є частиною image Німеччина
image Польща
image Франція
image Данія
image Росія
image Бельгія
image Литва
image Чехія
image Нідерланди
Площа і населення, не включаючи колонії
: Німецька імперія, 1871
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Німецька імперія
Історія Німеччини
image
Стародавня Німеччина
Германці
Стародавня Германія
Велике переселення народів
Середньовічна Німеччина
Франкське королівство
Східне Франкське королівство
Королівство Німеччина
Ганзейська унія
Священна Римська імперія
Об'єднання Німеччини
Пруссія
Рейнський союз
Німецький союз
Революція 1848—1849 років у Німеччині
Північнонімецький союз
Новітня історія
Німеччина у Першій світовій війні
Веймарська республіка
Третій Рейх
Окупація союзниками Німеччини
Розділення країни: ФРН, НДР, Західний Берлін та Саар
Возз'єднання Німеччини
Сучасна Німеччина

image
Карта Німецької Імперії з колоніями

.

Назва

Докладніше: Німецький Рейх

Офіційна назва, що використовувалась Німеччиною в 1871—1945 роках (нім. Deutsches Reich). Німецька назва нім. Deutsches Kaiserreich використовувалась неофіційно, щоб описати Німеччину протягом 1871—1918. Прямий переклад Deutsches Reich — «Німецька імперія», хоча німецьке слово «Рейх» може мати не імперські додаткові значення, подібні до українських «держава», «королівство» або «Вітчизна».

Назва Другий Рейх (нім. Zweites Reich) іноді застосовується ретроспективно до цього періоду. Термін був популяризований німецьким націоналістичним істориком Артуром Мьоллером ван ден Бруком в 1920-х, і мав зв'язок з більш ранньою Священною Римською імперією («Перший Рейх»), також як і підкреслення його бажання встановлення «Третього Рейху». Цей термін був згодом прийнятий під час існування Нацистської Німеччини з метою пропаганди — і тому його використання серед істориків після Другої світової війни має різний сенс, оскільки багато хто[] вважає, що це надає законність нацистській історіографії[].

Заснування

Докладніше: Об'єднання Німеччини

Під виглядом ідеалізму, крокуючого до реалізму, німецький націоналізм швидко перейшов від ліберального і демократичного характеру до рук прусського прем'єр-міністра Отто фон Бісмарка, прихильника жорсткої руки та реальної політики з 1848 року. Бісмарк хотів об'єднати конкуруючі Німецькі держави, щоб досягти своєї мети — головування Пруссії у Німеччині. Три війни допомогли переконати німців піти на об'єднання: проти Данії в 1864, Австро-Прусська війна проти Австрії в 1866, і Французько-прусська війна проти Другої Французької імперії у 1870—1871. Протягом облоги Парижу у 1871, Північнонімецький Союз, за підтримки союзників з Південної Німеччини, проголосили створення Німецької імперії з проголошенням Прусського короля Вільгельма I Німецьким Імператором в Залі Дзеркал у Версальському палаці. Це була не лише подія величезного внутрішньонімецького значення, але й приниженням Франції, яка припинила чинити опір кількома днями пізніше.

Бісмарк безпосередньо готував у 1866 , яка стала з деякими змінами у 1871 . Новостворена об'єднана Німеччина отримала деякі демократичні свободи. Нова імперія мала парламент з двома палатами. Нижня палата, або Рейхстаг, куди вибирались депутати загальними виборами. Виборчі округи, що були засновані в 1871, ніколи не змінювали меж, щоб врахувати зростання міських областей. В результаті, під час великого розширення німецьких міст в 1890-х і 1900-х, сільські області були грубо урізані.

Законодавство також вимагало згоду Бундесрату — верхньої палати, що складалася з депутатів від земель. Виконавча влада була представлена імператором, або кайзером, який мав на допомогу канцлера відповідального тільки перед ним. Офіційно, канцлер був одноосібним урядовцем і був відповідальний за стан всіх державних справ; на практиці, (вищі посадовці відповідальні за фінанси, війну, закордонні справи тощо) служили неофіційними портфельними міністрами. Рейхстаг міг впливати на проходження, покращення або відхилення законопроєктів, але не міг ініціювати внесення змін у законодавство. Законодавча ініціатива належала канцлеру.

Хоча офіційно союз був спілкою рівних, на практиці над імперією превалювала найбільша і наймогутніша держава, Пруссія. Вона складала три чверті площі Німеччини і дві третини її населення. Імперську корону успадковували Гогенцоллерни, королі Пруссії. За винятком 1872—1873 і 1892—1894 років, канцлер був завжди одночасно прем'єр-міністром Пруссії. Маючи 17 з 58 голосів у бундесраті, Берлін потребував тільки декілька голосів від маленьких держав, щоб мати ефективний контроль над верхньою палатою.

Якщо великі держави-засновники зберегли свої власні уряди і війська, війська маленьких держав були під безпосереднім прусським контролем. Великі держави як, наприклад, королівства Баварія й Саксонія координувалися прусськими законами й повинні були у воєнний час управлятися федеральним урядом. Але авторитарна в багатьох стосунках імперія дозволила розвиток політичних партій.

Розвиток Німецької імперії подібний до подій в Італії, яка стала об'єднаною національною державою незадовго до того. Деякі ключові елементи авторитарної політичної структури Німецької імперії були також основою для консервативної модернізації в Японській імперії під керівництвом сьоґуната Едо і збереження авторитарної політичної структури під владою царів в Російській імперії.

Один з чинників у соціальній будові цих урядів була дуже істотна частка в політичній владі , , завдяки відсутності великих революційних досягнень селян і пролетарів.

Бісмарк мав намір створити конституційний фасад, який приховував би продовження авторитарного керування. У процесі, він створив систему з серйозним дефектом. Існувала істотна невідповідність між прусською і німецькими виборчими системами. Пруссія використовувала надзвичайно обмежувальну , в якій найбагатша третина населення могла вибрати 85 % законодавчої влади, створюючи консервативну більшість. Як згадано вище, король і (з двома виключеннями) прем'єр-міністр Пруссії були також імператором і канцлером імперії, це означало, що тим же правителям довелося знайти більшість з законодавчою владою обраною від різних земель та класів.

Ера Бісмарка

Докладніше: Отто фон Бісмарк

Внутрішня політика Бісмарка відіграла велику роль у встановленні авторитарної політичної культури Kaiserreichу. Напівпарламентський уряд Німеччини здійснював відносно плавну економічну і політичну індустріалізації країни зверху.

Економіка

Індустріальна потужність

Прогресуюча індустріалізація Німеччини призвела до того, що місцеві виробники не лише почали витісняти з внутрішнього ринку британський імпорт, але також почали конкурувати з британською промисловістю за кордоном, особливо в США. Німеччина стала домінуючою економічною силою на континенті і була другим найбільшим експортером після США. Під час Першої світової війни (1914—1918) Німецька економіка перепрофілювалась на військові потреби, а саме: виробництво гвинтівок (Gewehr 98), пістолетів (P08 Пістолет Люгера), кулеметів (Кулемет Максима), мінометів (), і артилерійських снарядів. Імперська Німеччина була лідером у фізиці і хімії того часу, тож третину усіх Нобелівських премій отримали німецькі винахідники і дослідники.

Під керівництвом Пруссії і Залізного Канцлера Бісмарка, Німеччина постала як нація і як світова держава. У 1871 39 окремих держав, через сторіччя, нарешті об'єдналися. Королі Саксонії і Баварії, князі, герцоги і керівники , Бадену, Ганноверу, Мекленбургу, Вюртембергу, Ольденбургу засвідчили відданість королю Пруссії — кайзеру.

В 1871 році населення Німецької імперії складало 41 млн. В 1913 році населення склало близько 68 млн, зрісши більш ніж на половину. І більша частина з них жила в містах та містечках. Економічна міць країни базувалась на виробництві вугілля та сталі — Німеччина досягла великих успіхів в обох напрямках:

  • «Виробництво сталі зросло в 12 раз за 30 років»
  • «Видобуток вугілля зріс приблизно в п'ять раз за 30 років»
  • «Виробництво іншої продукції зросло приблизно в чотири рази»
  • «Експорт зріс приблизно в три рази»
  • «Експорт хімікалій зріс приблизно в три рази»
  • «Експорт машинобудівної промисловості зріс приблизно в п'ять разів»

За 30 років частка Німеччини у світовій торгівлі підвищилася на третину. В 1914 році Німеччина була, після Америки, найпотужнішою промисловою країною у світі. Найбільший внесок в економіку Німеччини зробила фірма Крупп. Ессен, місто сталі, де була побудована перша фабрика Круппа у 1902 році.

«Велике місто з його власними вулицями, з власною поліцією, відділенням пожежної охорони і законами руху. Є 150 кілометрів залізниці, 60 різних фабричних будівель, 8500 верстатів, сім електричних станцій, 140 кілометрів підземного кабелю і 46 кілометрів в повітрі.»

image
Die Proklamation des Deutschen Kaiserreiches (1877), зображення проголошення заснування Німецького Рейху (18 січня 1871, у Версальському палаці).
Зліва, на подіумі (у чорному кольорі): Наслідний Принц Фрідріх (пізніше Фрідріх III), його батько Імператор Вільгельм I Гогенцоллерн, і Фрідріх I Баденський, проголошують тост за нового імператора. Центр (в білому): Отто фон Бісмарк, перший канцлер Німеччини

Німеччина насолоджувалась майстерністю Круппа. Коли Альфред Крупп помер, Кайзер відвідав його багаті похорони і назвав його «Німцем німців.» У 1914, на фірмі Круппа працювало 80 000 працівників. Вони жили в будинках Круппа, їхніх малюків лікували лікарі Круппа, їхніх дітей виховали в школах Круппа, вони купували речі в магазинах Круппа, брали книги в бібліотеках Круппа, одружувались в церквах Круппа і їх ховали на кладовищах Круппа. В часи Бісмарка Німеччина була ближче, ніж будь-яка інша держава, до сучасних концепцій соціального забезпечення. Німецькі працівники мали захист перед хворобою, нещасним випадком і пологовими виплатами, військовими лавками, отриманням житла і мали національну схему пенсії, ще коли про неї не замислювались в більш ліберальних країнах. Проте життя працівників було важким. На сталеплавильних заводах працювали 12 годин на день і 80 годин на тиждень. Ні відпочинок, ні свята не були гарантовані. У Німеччині, як в кожній індустріальній державі, існували бідність і незадоволення.

Ідеологія

Після досягнення формального об'єднання в 1871, Бісмарк присвятив багато уваги ідеї національної єдності за прусською ідеологією. Можна підсумовувати ідеологію Бісмарка під чотирма завданнями: Культуркампф, соціальна реформа, національне об'єднання і Малонімецький шлях об'єднання Німеччини.

До 1912, марксистська Соціал-демократична партія Німеччини була найчисельнішою партією Рейхстагу — Німецького парламенту. Але управляв Німеччиною не Рейхстаг, а кайзер через посадових осіб, яких він призначав особисто.

Культуркампф

Докладніше: Культуркампф

Після об'єднання католицьких німецьких держав на півдні і деяких областей на сході, католики, утворили , яка була головною загрозою об'єднанню. Південні католики, були більш пов'язані з сільським господарством, ніж протестанти на півночі, тому індустріалізація і розвиток торгівлі привели до зубожіння селянства, ремісників, духівництва і правлячої аристократії маленьких держав. Католицькі установи були обмежені і суспільство було захищено від католицького впливу урядом Бісмарка. Після 1878, боротьба проти соціалізму об'єднала Бісмарка з Католицькою Партією Центру, припинивши Культуркампф, який привів до підсилення, а не ослаблення католицизму в Німеччині.

Соціальні реформи

Щоб підтримати робочий клас і ослабити вплив соціалістичних груп, Бісмарк неохоче здійснював ряд соціальних реформ. Системи соціального страхування, встановлені Бісмарком (охорона здоров'я в 1883, страхування від нещасного випадку в 1884, страхування від непрацездатності і за віком у 1889) у той час були найбільшими у світі і, деякою мірою, все ще існують в Німеччині сьогодні. Фрідріх фон Гаєк переконаний, що, саме ці реформи привели до націонал-соціалізму.

Національне об'єднання

Зусилля Бісмарка також були направленні на вирівнювання величезних відмінностей між німецькими державами, які розвивалися самостійно протягом сторіч. Особлива увага приділялася законодавству.

Малонімецький шлях об'єднання Німеччини

Докладніше: Малонімецький шлях об'єднання Німеччини та Великонімецький шлях об'єднання Німеччини

Протягом правління Бісмарка існувало два бачення того, які землі має охопити Німецька імперія. Першим був Великонімецький шлях об'єднання Німеччини, а другим, якого дотримувався сам Бісмарк, був Малонімецький шлях об'єднання Німеччини. нім. Großdeutschland (Великонімецький шлях об'єднання Німеччини) підтримувався німецькими лібералами і пангерманістськими націоналістами і означав, що Німеччина повинна бути всеосяжною державою для всіх німців, зокрема й для австрійців (дехто бажав всю Австро-Угорську імперію, дехто тільки Німецькі Австрійські землі). нім. Kleindeutschland (Малонімецький шлях об'єднання Німеччини) підтримувався Бісмарком і прусськими консерваторами і переважно обмежувався землями, що вже увійшли до складу імперії. Поняття нім. Kleindeutschland включало мільйони не німців (переважно поляків), її прихильники вважали, що включення всієї Австро-Угорщини до Німеччини призведе до дестабілізації Німецької держави завдяки величезній кількості етнічних меншин Австро-Угорщини. Також, прусські прихильники нім. Kleindeutschland в значній мірі боялися, що навіть об'єднання з Німецькою Австрією, тобто лише німецькими землями, ослабить прусський вплив у Німеччині і істотно збільшить чисельність католиків в державі, де вже існувала напруга між протестантською Північчю і католицьким Півднем, який держава хотіла асимілювати. нім. Kleindeutschland був важливим елементом політичних справ Німецької імперії і є абсолютним контрастом з політикою Нацистської Німеччини яка стверджувала, що є наступником Німецької імперії. Нацистська Німеччина слідувала шляхом пангерманізму, наближаючись до ідеї нім. Großdeutschland, при цьому знищили прусську гегемонію в Німеччині на користь централізованої і тоталітарної держави.

Германізація

Докладніше: Германізація

Одним з ефектів політики об'єднання було усуненням використання інших мов, крім німецької, із суспільного життя, із шкіл і академій з умисним тиском на ненімецьке населення, з метою онімечити його або вигнати з країни. Політика германізації часто мала зворотний ефект — стимулювала опір, зазвичай у формі домашнього навчання і щільнішої єдності в групах меншини.

була спрямована проти значної польської меншини імперії, що її Пруссія отримала під час поділів Речі Посполитої. Було прийнято закони, що забороняли полякам будувати будинки на територіях, захоплених при поділах Польщі, обмежено право говорити польською в суспільних місцях і в 1908 був прийнятий закон, що дозволяв вигнання поляків з їх будинків.

Урядом в 1885 були встановлені і впроваджені закони щодо передачі землі, що була у власності поляків, німецьким колоністам. Проте, поляки заснували власну організацію, щоб захистити себе від комісії Німецького поселення. У 1880-х було проведено приблизно 24 000 поляків, які не мали німецького громадянства, до Російської Польщі. Цей акт сильно критикувався лівацькими німецькими політичними партіями і Бісмарком безпосередньо, але останній турбувався про можливість поширення «революційних елементів» серед поляків з Російської Польщі. Польські організації пробували боротися за свої права, але без успіху, і хоча деякі польські активісти були вибрані у Рейхстаг, їх завжди переважали кількістю вороже налаштовані німецькі представники.

Закони

Цілком різні історії законодавства і судової системи створювали величезні труднощі особливо для національної торгівлі, поки не був впроваджений загальний торговий кодекс у 1861 (який був пізніше дещо перероблений для імперії і, з великими змінами, все ще чинний і сьогодні).

У 1871, запроваджено загальний Кримінальний Кодекс (Reichsstrafgesetzbuch); у 1877, загальне судочинство були встановлене в придворній системі (Gerichtsverfassungsgesetz), цивільних процесах (Zivilprozessordnung) і кримінальних процесах (Strafprozessordnung). У 1873 відбулися зміни у конституції, що дозволило імперії замінити різні і дуже відмінні Цивільні Кодекси держав (якщо вони існували взагалі; наприклад, частини Німеччини, колись зайнятої Наполеонівською Францією, прийняли Французький Цивільний Кодекс, тоді як в Пруссії діяв Allgemeines Preußisches Landrecht 1794 року).

У 1881, була заснована перша комісія для введення загального Цивільного Кодексу для всієї імперії. Величезна праця, яку зробило Bürgerliches Gesetzbuch (BGB) є можливо однією з вражаючих законодавчих робіт світу; він діє з 1 січня 1900. Про якість кодексу говорить те, що він увесь, хоча з багатьма поправками, діє і сьогодні.

Колонії Німеччини

Докладніше:

Німеччина взяла участь у загарбанні колоній доволі пізно — в середині 80-х років XIX сторіччя. Але це не завадило їй придбати доволі значні володіння в Африці, Азії і Океанії.

У Африці це — Того, Камерун, Німецька Східна Африка і Німецька Південно-Західна Африка.

В Азії — порт Ціндао (Кайтчоу) на півострові Шаньдун, захоплений в 1897 році, а потім «орендований» у китайського уряду на 99 років.

В Океанії — Нова Гвінея, Мікронезія (Науру, Палау, Маршаллові, Каролінські, Маріанські острови), Західне Самоа.

Програвши Першу Світову війну, Німеччина втратила свої заморські володіння. Того і Камерун були розділені між Великою Британією і Францією. Танганьїка дісталася Великій Британії, Руанда і Бурунді — Бельгії. Намібія відійшла Південноафриканському Союзу. Ціндао захоплений Японією, Нова Гвінея — Австралією. Каролінські, Маріанські і Маршаллові острови, Палау відішли Японії, Західне Самоа — Новій Зеландії. Велика Британія, Австралія та Нова Зеландія поділили — Науру. По закінченні Другої світової війни Японія втратила свої недавні «німецькі» придбання.

Перша світова війна

Докладніше: Перша світова війна

Вільгельм II довго шукав привід для початку війни з головним потенційним ворогом Німеччини — Францією. Нарешті, Вільгельм отримав привід, нехай навіть і сумнівний — вбивство спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда в Сараєві. Вбивця — Принцип Гаврило — був сербом, і Австрія відразу накинулася на південного сусіда. Мабуть, конфлікт можна було улагодити мирним шляхом, але Вільгельм не хотів нехтувати можливістю розпочати війну, і переконав австрійського імператора Франца Йосипа застосувати силу. Австрія оголосила війну Сербії. Росія оголосила про підтримку братів-слов'ян і про початок мобілізації. 1 серпня Німеччина оголосила війну Росії, у війну вступила Франція, яку підтримала Англія.

Початок війни був для Німеччини успішним: російські війська були розбиті в Східній Пруссії, німецька армія окупувала Бельгію і Люксембург, вторглася до Північно-Східної Франції. Париж був врятований, але загроза залишалася.

Союзники Німеччини воювали гірше: австрійці були розгромлені в Галичині, турки зазнали безліч поразок на Кавказькому фронті. Італія зрадила своїх союзників і 23 травня 1915 року оголосила війну Австро-Угорщині. Лише за допомогою німецької армії австрійці і турки повернули деякі позиції, а італійці були розбиті при Капоретто.

Німеччина здобула безліч перемог в ході активних бойових дій, але до 1915 року на всіх фронтах почалася позиційна війна, що по суті була взаємною облогою на виснаження. Незважаючи на свій промисловий потенціал, Німеччина не могла отримати перемогу над супротивником в позиційній війні. Німецькі колонії були окуповані. Німецька армія хоробро билася, але перевага в ресурсах була у Антанти, і 11 листопада 1918, через два дні після початку революції, Німеччина здалася. Крім всього цього в армії Німеччини вже з листопада 1918 року панувала анархія, внаслідок чого почалася революція, а монархія була зметена. Після війни країна лежала в руїні, абсолютно виснажена. В результаті Німеччину охопила економічна криза, в розпал якої куряче яйце коштувало 23 мільярди марок.

Адміністративний поділ

Перед об'єднанням Німеччини, німецька територія складалася з 39 незалежних держав. Ці держави були королівствами, герцогствами, князівствами, вільними ганзейськими містами і однією імперською територією. Пруссія була найбільшою серед держав засновниць, складаючи приблизно 60 % площі Німецької імперії.

Деякі з цих держав отримали суверенітет після ліквідації Священної Римської імперії. Інші були створені як суверенні держави після Віденського конгресу у 1815. Території не були обов'язково суміжні — багато які існували в декількох частинах, в результаті історичного придбання, або, в декількох випадках, розділення родовідних дерев правлячих династій.

image
Держави члени Німецької імперії, Пруссія зображена синім
image
Держава Столиця
Королівства (Königreiche)
image Пруссія (Preußen) Берлін
image Баварія (Bayern) Мюнхен
image Саксонія (Sachsen) Дрезден
image Вюртемберг (Württemberg) Штутгарт
Великі герцогства (Großherzogtümer)
image Баден Карлсруе
image Гессен (Hessen) Дармштадт
image Мекленбург-Шверін Шверін
image Мекленбург-Стреліц Нойштрелиц
image Ольденбург Ольденбург
image Саксен-Веймар-Ейзенах (Sachsen-Weimar-Eisenach) Веймар
Герцогства (Herzogtümer)
image Ангальт Детмольд
image (Braunschweig) Брауншвейг
image (Sachsen-Altenburg) Альтенбург
image Саксен-Кобург-Гота (Sachsen-Coburg und Gotha) Кобург
image (Sachsen-Meiningen) Майнінген
Князівства (Fürstentümer)
image Детмольд
image Ройсс Молодша гілка Гера
image Грайц
image Шаумбург-Ліппе Бюккебург
image Шварцбург-Рудольштадт Рудольштадт
image Зондерсгаузен
image Вальдек-Пірмонт Бад-Арользен
Ганзейські вільні міста (Freie Hansestädte)
image Бремен
image Гамбург
image Любек
Імперські території (Reichsland)
image Ельзас-Лотарингія (Elsaß-Lothringen) Страсбург

Кожен член Німецької імперії відправляв представників в Бундесрат і Рейхстаг. Відносини між Імперським центром і частинами імперії не були повністю врегульовані. Випадки коли Німецький Імператор, міг, наприклад, втручатись у справи земель, були предметом суперечок і часто обговорювались — наприклад криза спадкоємства у Князівстві Ліппе-Детмольд.

Примітки

  1. Seyler, Gustav A.:Die Wappen der deutschen Landesfürsten. Reprograf. Nachdr. von Siebmacher's Wappenbuch 1. Bd., 1. Abt. 2. – 5. Teil (Nürnberg 1909 – 1929)
  2. Preble, George Henry, History of the Flag of the United States of America: With a Chronicle of the Symbols, Standards, Banners, and Flags of Ancient and Modern Nations, 2nd ed, p. 102; A. Williams and co, 1880
  3. Fischer, Michael; Senkel, Christian (2010). Klaus Tanner (ред.). Reichsgründung 1871: Ereignis, Beschreibung, Inszenierung. Münster: Bachmann Verlag.
  4. Hansen, Hans Jürgen (1978). Heil Dir im Siegerkranz: die Hymnen der Deutschen. Oldenburg, Hamburg: Stalling. ISBN .
  5. von ADELHEID, K. L. A. I. B. E. R. "Max Schneckenburger (1819–1849)–der Dichter der "Wacht am Rhein ". SCHRIFTEN DER BAAR. с. 165. Процитовано 9 September 2023.
  6. Ochsmann, Almut. "100 Jahre deutsche Nationalhymne: Überlegungen zu Eine vaterländische Ouvertüre op. 140." Mitteilungen der Internationalen Max-Reger-Gesellschaft 3.42 (2022): 18–23.
  7. German Empire. Britannica. оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 17 вересня 2022.
  8. Nipperdey, Thomas, "Deutsche Geschichte 1866–1918: Zweiter Band: Machtstaat vor der Demokratie" (1995), p. 98–108.
  9. Röhl, John C. G. "Kaiser Wilhelm II: A Concise Life" (2014), p. 172–173.
  10. Haardt, Oliver F. R. (2016). The Kaiser in the Federal State, 1871–1918. German History. 34 (4): 529—554. doi:10.1093/gerhis/ghw117.
  11. (1967). The Nemesis of Power The German Army in Politics 1918–1945. London: Macmillan. pp. 13–14. .
  12. German Empire: administrative subdivision and municipalities, 1900 to 1910 (German) . Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2007.
  13. Population statistics 25. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  14. J. H. Clapham, The Economic Development of France and Germany 1815–1914 (1936)
  15. Germany article of Encyclopedia Britannia, Link. оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
  16. Azar Gat (2008). War in Human Civilization. Oxford University Press. с. 517. ISBN .
  17. Constitution of the German Reich: Bismarck constitution (German) . 16 квітня 1871. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2008.
  18. Constitution of the German Reich: Weimar constitution (German) . 11 серпня 1919. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2008.
  19. Convention for the Unification of Certain Rules of Law with respect to Collisions between Vessels. Brussels. 23 вересня 1910. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2008.—an example of a legal document where Germany is officially referred to as «the German Empire».
  20. (1923). Das Dritte Reich (German) .
  21. F. A. Hayek, The Road to Serfdom
  22. Imannuel Geiss, Der polnische Grenzstreifen 1914—1918. Ein Beitrag zur deutschen Kriegszielpolitik im Ersten Weltkrieg, Hamburg/Lübeck 1960

Джерела

  • Aronson, Theo. The Kaisers. London: Cassell, 1971.
  • Blackbourn, David and Eley, Geoff. The Peculiarities Of German History: Bourgeois Society and Politics In Nineteenth-Century Germany. New York: Oxford University Press, 1984 .
  • Craig, Gordon. Germany: 1866—1945, Oxford: Clarendon Press, 1978 .
  • Fritz Fischer From Kaiserreich to Third Reich: Elements of Continuity in German History, 1871—1945. (translated and with an introduction by Roger Fletcher) London: Allen & Unwin, 1986. .
  • Fritz Fischer. War of Illusions: German Policies from 1911 to 1914. (translated from the German by Marian Jackson) New York: Norton, 1975. .
  • Jefferies, Mattew. Imperial Culture in Germany, 1871—1918. New York and London: Palgrave, 2003. 1-4039-0421-9.
  • Lüke, Martina G.: Zwischen Tradition und Aufbruch. Deutschunterricht und Lesebuch im Deutschen Kaiserreich. Frankfurt am Main 2007, .
  • Nipperdey, Thomas. Deutsche Geschichte 1800 — 1918. Arbeitswelt und Bürgergeist. Machtstaat vor der Demokratie. 3 vols. Beck: München, 1998, .
  • Retallack, James. Germany In The Age of Kaiser Wilhelm II, Houndmills, Basingstoke, Hampshire: Macmillan ; New York: St. Martin's Press, 1996 .
  • Gerhard Ritter. The Sword and the Scepter; the Problem of Militarism in Germany. (translated from the German by Heinz Norden) Coral Gables: University of Miami Press 1969-73.
  • Michael Stürmer. The German Empire, 1870—1918. New York: Random House, 2000. .
  • Wolfgang Mommsen. Imperial Germany 1867—1918: Politics, Culture, and Society in an Authoritarian Sate. (translated by Richard Deveson from Der Autoritäre Nationalstaat) London: Arnold, 1995. .
  • Hans-Ulrich Wehler. The German Empire, 1871—1918. (translated from the German by Kim Traynor) Leamington Spa, Warwickshire: Berg Publishers, 1985. .
  • Gregor Schollgen. Escape into War? The Foreign Policy of Imperial Germany. UK: Berg, 1990. .
  • Imanuel Geiss. German Foreign Policy 1871—1914. USA: Routledge and Kegan Paul, 1976.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nimechchina znachennya Nime cka impe riya nim Deutsches Reich derzhava sho isnuvala v Centralnij Yevropi naprikinci XIX ta na pochatku XX stolittya Nazva zazvichaj vikoristovuyetsya dlya opisannya Nimechchini z 1871 roku do 1918 roku koli vona bula konstitucijnoyu monarhiyeyu pochinayuchi z ob yednannya Nimechchini i progoloshennya prusskogo korolya Vilgelma I Nimeckim Imperatorom 18 sichnya 1871 roku zakinchuyuchi faktichno progoloshennyam Vejmarskoyi respubliki Filipom Shejdemannom 9 listopada 1918 roku i formalno zrechennyam Vilgelma II 28 listopada 1918 roku Najgolovnishi derzhavi sho mezhuvali z Nimeckoyu imperiyeyu Rosijska imperiya na shodi Franciya na zahodi i Avstro Ugorshina na pivdni U 1871 naselennya Nimechchini stanovilo 41 mln osib do 1913 ce zroslo do 68 miljoniv Ob yednana Nimechchina yaka u 1815 bula perevazhno silskoyu stala perevazhno miskoyu Uspih industrializaciyi Nimechchini na pochatku 20 go storichchya proyavlyavsya dvoyako Nimecki zavodi chasto buli bilshimi ta suchasnishimi nizh bagato yihnih britanskih ta francuzkih analogiv ale doindustrialnij sektor buv bilsh vidstalim Uspihi Nimeckoyi imperiyi v prirodnichih naukah osoblivo u fizici ta himiyi buli takimi sho odna tretina vsih Nobelivskih premij distalasya nimeckim vinahidnikam i doslidnikam Za 47 rokiv svogo isnuvannya Nimecka imperiya stala industrialnoyu tehnologichnoyu ta naukovoyu derzhavoyu v Yevropi a do 1913 Nimechchina bula najbilshoyu ekonomikoyu v kontinentalnij Yevropi ta tretoyu za rozmirom u sviti Deutsches Reich Nimecka imperiya 1871 1918 Prapor Gerb 1889 1918 1 Deviz Gott mit uns nimecka Nobiscum Deus latinska Z nami Bog Gimn Heil dir im Siegerkranz Slavsya ti v vinci peremozhnim source source track track track track track track track track track track track track en neoficijnij Varta na Rejni source source Nimechchina istorichni kordoni na kartiNimechchina na mapi Yevropi 1918 roku Stolicya Berlin 52 31 pn sh 13 24 sh d H G O Movi Oficijna nimecka Movi nacionalnih menshin danska francuzka frizka polska luzhicka Forma pravlinnya federativna parlamentska napivkonstitucijna monarhiya pid vijskovoyu diktaturoyu 1916 1918 Imperator 1871 1888 Vilgelm I Gogencollern 1888 Fridrih III 1888 1918 Vilgelm II Gogencollern Kancler 1871 1890 Otto fon Bismark pershij 8 9 listopada 1918 Fridrih Ebert ostannij Istorichnij period Novij Imperializm Ob yednannya Nimechchini 18 sichnya 1871 Nimecka revolyuciya 9 listopada 1918 Formalne zrechennya 28 listopada 1918 Plosha 1910 540 857 54 km2 Naselennya 1871 41 058 792 osib 1890 49 428 470 l 1910 64 925 993 osib Gustota 120 osib km Valyuta Zolota marka do 1914 Paperova marka pislya 1914 Poperednik Nastupnik Pivnichnonimeckij Soyuz Korolivstvo Bavariya Korolivstvo Vyurtemberg Velike gercogstvo Baden Velike gercogstvo Gessen Vejmarska respublika Oblast Memel Teritoriya Saarskogo basejnu Vilne misto Dancig Sogodni ye chastinoyu Nimechchina Polsha Franciya Daniya Rosiya Belgiya Litva Chehiya Niderlandi Plosha i naselennya ne vklyuchayuchi koloniyi Nimecka imperiya 1871 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka imperiya Istoriya NimechchiniStarodavnya NimechchinaGermanciStarodavnya GermaniyaVelike pereselennya narodivSerednovichna NimechchinaFrankske korolivstvoShidne Frankske korolivstvoKorolivstvo NimechchinaGanzejska uniyaSvyashenna Rimska imperiyaOb yednannya NimechchiniPrussiyaRejnskij soyuzNimeckij soyuzRevolyuciya 1848 1849 rokiv u NimechchiniPivnichnonimeckij soyuzNovitnya istoriyaNimechchina u Pershij svitovij vijniVejmarska respublikaTretij RejhOkupaciya soyuznikami NimechchiniRozdilennya krayini FRN NDR Zahidnij Berlin ta SaarVozz yednannya NimechchiniSuchasna NimechchinaPortal Nimechchina pereglyanutiredaguvati Karta Nimeckoyi Imperiyi z koloniyami NazvaDokladnishe Nimeckij Rejh Oficijna nazva sho vikoristovuvalas Nimechchinoyu v 1871 1945 rokah nim Deutsches Reich Nimecka nazva nim Deutsches Kaiserreich vikoristovuvalas neoficijno shob opisati Nimechchinu protyagom 1871 1918 Pryamij pereklad Deutsches Reich Nimecka imperiya hocha nimecke slovo Rejh mozhe mati ne imperski dodatkovi znachennya podibni do ukrayinskih derzhava korolivstvo abo Vitchizna Nazva Drugij Rejh nim Zweites Reich inodi zastosovuyetsya retrospektivno do cogo periodu Termin buv populyarizovanij nimeckim nacionalistichnim istorikom Arturom Mollerom van den Brukom v 1920 h i mav zv yazok z bilsh rannoyu Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu Pershij Rejh takozh yak i pidkreslennya jogo bazhannya vstanovlennya Tretogo Rejhu Cej termin buv zgodom prijnyatij pid chas isnuvannya Nacistskoyi Nimechchini z metoyu propagandi i tomu jogo vikoristannya sered istorikiv pislya Drugoyi svitovoyi vijni maye riznij sens oskilki bagato hto hto vvazhaye sho ce nadaye zakonnist nacistskij istoriografiyi dzherelo ZasnuvannyaDokladnishe Ob yednannya Nimechchini Pid viglyadom idealizmu krokuyuchogo do realizmu nimeckij nacionalizm shvidko perejshov vid liberalnogo i demokratichnogo harakteru do ruk prusskogo prem yer ministra Otto fon Bismarka prihilnika zhorstkoyi ruki ta realnoyi politiki z 1848 roku Bismark hotiv ob yednati konkuruyuchi Nimecki derzhavi shob dosyagti svoyeyi meti golovuvannya Prussiyi u Nimechchini Tri vijni dopomogli perekonati nimciv piti na ob yednannya proti Daniyi v 1864 Avstro Prusska vijna proti Avstriyi v 1866 i Francuzko prusska vijna proti Drugoyi Francuzkoyi imperiyi u 1870 1871 Protyagom oblogi Parizhu u 1871 Pivnichnonimeckij Soyuz za pidtrimki soyuznikiv z Pivdennoyi Nimechchini progolosili stvorennya Nimeckoyi imperiyi z progoloshennyam Prusskogo korolya Vilgelma I Nimeckim Imperatorom v Zali Dzerkal u Versalskomu palaci Ce bula ne lishe podiya velicheznogo vnutrishnonimeckogo znachennya ale j prinizhennyam Franciyi yaka pripinila chiniti opir kilkoma dnyami piznishe Bismark bezposeredno gotuvav u 1866 yaka stala z deyakimi zminami u 1871 Novostvorena ob yednana Nimechchina otrimala deyaki demokratichni svobodi Nova imperiya mala parlament z dvoma palatami Nizhnya palata abo Rejhstag kudi vibiralis deputati zagalnimi viborami Viborchi okrugi sho buli zasnovani v 1871 nikoli ne zminyuvali mezh shob vrahuvati zrostannya miskih oblastej V rezultati pid chas velikogo rozshirennya nimeckih mist v 1890 h i 1900 h silski oblasti buli grubo urizani Zakonodavstvo takozh vimagalo zgodu Bundesratu verhnoyi palati sho skladalasya z deputativ vid zemel Vikonavcha vlada bula predstavlena imperatorom abo kajzerom yakij mav na dopomogu kanclera vidpovidalnogo tilki pered nim Oficijno kancler buv odnoosibnim uryadovcem i buv vidpovidalnij za stan vsih derzhavnih sprav na praktici vishi posadovci vidpovidalni za finansi vijnu zakordonni spravi tosho sluzhili neoficijnimi portfelnimi ministrami Rejhstag mig vplivati na prohodzhennya pokrashennya abo vidhilennya zakonoproyektiv ale ne mig iniciyuvati vnesennya zmin u zakonodavstvo Zakonodavcha iniciativa nalezhala kancleru Hocha oficijno soyuz buv spilkoyu rivnih na praktici nad imperiyeyu prevalyuvala najbilsha i najmogutnisha derzhava Prussiya Vona skladala tri chverti ploshi Nimechchini i dvi tretini yiyi naselennya Impersku koronu uspadkovuvali Gogencollerni koroli Prussiyi Za vinyatkom 1872 1873 i 1892 1894 rokiv kancler buv zavzhdi odnochasno prem yer ministrom Prussiyi Mayuchi 17 z 58 golosiv u bundesrati Berlin potrebuvav tilki dekilka golosiv vid malenkih derzhav shob mati efektivnij kontrol nad verhnoyu palatoyu Yaksho veliki derzhavi zasnovniki zberegli svoyi vlasni uryadi i vijska vijska malenkih derzhav buli pid bezposerednim prusskim kontrolem Veliki derzhavi yak napriklad korolivstva Bavariya j Saksoniya koordinuvalisya prusskimi zakonami j povinni buli u voyennij chas upravlyatisya federalnim uryadom Ale avtoritarna v bagatoh stosunkah imperiya dozvolila rozvitok politichnih partij Rozvitok Nimeckoyi imperiyi podibnij do podij v Italiyi yaka stala ob yednanoyu nacionalnoyu derzhavoyu nezadovgo do togo Deyaki klyuchovi elementi avtoritarnoyi politichnoyi strukturi Nimeckoyi imperiyi buli takozh osnovoyu dlya konservativnoyi modernizaciyi v Yaponskij imperiyi pid kerivnictvom sogunata Edo i zberezhennya avtoritarnoyi politichnoyi strukturi pid vladoyu cariv v Rosijskij imperiyi Odin z chinnikiv u socialnij budovi cih uryadiv bula duzhe istotna chastka v politichnij vladi zavdyaki vidsutnosti velikih revolyucijnih dosyagnen selyan i proletariv Bismark mav namir stvoriti konstitucijnij fasad yakij prihovuvav bi prodovzhennya avtoritarnogo keruvannya U procesi vin stvoriv sistemu z serjoznim defektom Isnuvala istotna nevidpovidnist mizh prusskoyu i nimeckimi viborchimi sistemami Prussiya vikoristovuvala nadzvichajno obmezhuvalnu v yakij najbagatsha tretina naselennya mogla vibrati 85 zakonodavchoyi vladi stvoryuyuchi konservativnu bilshist Yak zgadano vishe korol i z dvoma viklyuchennyami prem yer ministr Prussiyi buli takozh imperatorom i kanclerom imperiyi ce oznachalo sho tim zhe pravitelyam dovelosya znajti bilshist z zakonodavchoyu vladoyu obranoyu vid riznih zemel ta klasiv Era BismarkaDokladnishe Otto fon Bismark Vnutrishnya politika Bismarka vidigrala veliku rol u vstanovlenni avtoritarnoyi politichnoyi kulturi Kaiserreichu Napivparlamentskij uryad Nimechchini zdijsnyuvav vidnosno plavnu ekonomichnu i politichnu industrializaciyi krayini zverhu Ekonomika Industrialna potuzhnist Progresuyucha industrializaciya Nimechchini prizvela do togo sho miscevi virobniki ne lishe pochali vitisnyati z vnutrishnogo rinku britanskij import ale takozh pochali konkuruvati z britanskoyu promislovistyu za kordonom osoblivo v SShA Nimechchina stala dominuyuchoyu ekonomichnoyu siloyu na kontinenti i bula drugim najbilshim eksporterom pislya SShA Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 Nimecka ekonomika pereprofilyuvalas na vijskovi potrebi a same virobnictvo gvintivok Gewehr 98 pistoletiv P08 Pistolet Lyugera kulemetiv Kulemet Maksima minometiv i artilerijskih snaryadiv Imperska Nimechchina bula liderom u fizici i himiyi togo chasu tozh tretinu usih Nobelivskih premij otrimali nimecki vinahidniki i doslidniki Pid kerivnictvom Prussiyi i Zaliznogo Kanclera Bismarka Nimechchina postala yak naciya i yak svitova derzhava U 1871 39 okremih derzhav cherez storichchya nareshti ob yednalisya Koroli Saksoniyi i Bavariyi knyazi gercogi i kerivniki Badenu Gannoveru Meklenburgu Vyurtembergu Oldenburgu zasvidchili viddanist korolyu Prussiyi kajzeru V 1871 roci naselennya Nimeckoyi imperiyi skladalo 41 mln V 1913 roci naselennya sklalo blizko 68 mln zrisshi bilsh nizh na polovinu I bilsha chastina z nih zhila v mistah ta mistechkah Ekonomichna mic krayini bazuvalas na virobnictvi vugillya ta stali Nimechchina dosyagla velikih uspihiv v oboh napryamkah Virobnictvo stali zroslo v 12 raz za 30 rokiv Vidobutok vugillya zris priblizno v p yat raz za 30 rokiv Virobnictvo inshoyi produkciyi zroslo priblizno v chotiri razi Eksport zris priblizno v tri razi Eksport himikalij zris priblizno v tri razi Eksport mashinobudivnoyi promislovosti zris priblizno v p yat raziv Za 30 rokiv chastka Nimechchini u svitovij torgivli pidvishilasya na tretinu V 1914 roci Nimechchina bula pislya Ameriki najpotuzhnishoyu promislovoyu krayinoyu u sviti Najbilshij vnesok v ekonomiku Nimechchini zrobila firma Krupp Essen misto stali de bula pobudovana persha fabrika Kruppa u 1902 roci Velike misto z jogo vlasnimi vulicyami z vlasnoyu policiyeyu viddilennyam pozhezhnoyi ohoroni i zakonami ruhu Ye 150 kilometriv zaliznici 60 riznih fabrichnih budivel 8500 verstativ sim elektrichnih stancij 140 kilometriv pidzemnogo kabelyu i 46 kilometriv v povitri Die Proklamation des Deutschen Kaiserreiches 1877 zobrazhennya progoloshennya zasnuvannya Nimeckogo Rejhu 18 sichnya 1871 u Versalskomu palaci Zliva na podiumi u chornomu kolori Naslidnij Princ Fridrih piznishe Fridrih III jogo batko Imperator Vilgelm I Gogencollern i Fridrih I Badenskij progoloshuyut tost za novogo imperatora Centr v bilomu Otto fon Bismark pershij kancler Nimechchini Nimechchina nasolodzhuvalas majsternistyu Kruppa Koli Alfred Krupp pomer Kajzer vidvidav jogo bagati pohoroni i nazvav jogo Nimcem nimciv U 1914 na firmi Kruppa pracyuvalo 80 000 pracivnikiv Voni zhili v budinkah Kruppa yihnih malyukiv likuvali likari Kruppa yihnih ditej vihovali v shkolah Kruppa voni kupuvali rechi v magazinah Kruppa brali knigi v bibliotekah Kruppa odruzhuvalis v cerkvah Kruppa i yih hovali na kladovishah Kruppa V chasi Bismarka Nimechchina bula blizhche nizh bud yaka insha derzhava do suchasnih koncepcij socialnogo zabezpechennya Nimecki pracivniki mali zahist pered hvoroboyu neshasnim vipadkom i pologovimi viplatami vijskovimi lavkami otrimannyam zhitla i mali nacionalnu shemu pensiyi she koli pro neyi ne zamislyuvalis v bilsh liberalnih krayinah Prote zhittya pracivnikiv bulo vazhkim Na staleplavilnih zavodah pracyuvali 12 godin na den i 80 godin na tizhden Ni vidpochinok ni svyata ne buli garantovani U Nimechchini yak v kozhnij industrialnij derzhavi isnuvali bidnist i nezadovolennya Ideologiya Pislya dosyagnennya formalnogo ob yednannya v 1871 Bismark prisvyativ bagato uvagi ideyi nacionalnoyi yednosti za prusskoyu ideologiyeyu Mozhna pidsumovuvati ideologiyu Bismarka pid chotirma zavdannyami Kulturkampf socialna reforma nacionalne ob yednannya i Malonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini Do 1912 marksistska Social demokratichna partiya Nimechchini bula najchiselnishoyu partiyeyu Rejhstagu Nimeckogo parlamentu Ale upravlyav Nimechchinoyu ne Rejhstag a kajzer cherez posadovih osib yakih vin priznachav osobisto Kulturkampf Dokladnishe Kulturkampf Pislya ob yednannya katolickih nimeckih derzhav na pivdni i deyakih oblastej na shodi katoliki utvorili yaka bula golovnoyu zagrozoyu ob yednannyu Pivdenni katoliki buli bilsh pov yazani z silskim gospodarstvom nizh protestanti na pivnochi tomu industrializaciya i rozvitok torgivli priveli do zubozhinnya selyanstva remisnikiv duhivnictva i pravlyachoyi aristokratiyi malenkih derzhav Katolicki ustanovi buli obmezheni i suspilstvo bulo zahisheno vid katolickogo vplivu uryadom Bismarka Pislya 1878 borotba proti socializmu ob yednala Bismarka z Katolickoyu Partiyeyu Centru pripinivshi Kulturkampf yakij priviv do pidsilennya a ne oslablennya katolicizmu v Nimechchini Socialni reformi Shob pidtrimati robochij klas i oslabiti vpliv socialistichnih grup Bismark neohoche zdijsnyuvav ryad socialnih reform Sistemi socialnogo strahuvannya vstanovleni Bismarkom ohorona zdorov ya v 1883 strahuvannya vid neshasnogo vipadku v 1884 strahuvannya vid nepracezdatnosti i za vikom u 1889 u toj chas buli najbilshimi u sviti i deyakoyu miroyu vse she isnuyut v Nimechchini sogodni Fridrih fon Gayek perekonanij sho same ci reformi priveli do nacional socializmu Nacionalne ob yednannya Zusillya Bismarka takozh buli napravlenni na virivnyuvannya velicheznih vidminnostej mizh nimeckimi derzhavami yaki rozvivalisya samostijno protyagom storich Osobliva uvaga pridilyalasya zakonodavstvu Malonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini Dokladnishe Malonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini ta Velikonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini Protyagom pravlinnya Bismarka isnuvalo dva bachennya togo yaki zemli maye ohopiti Nimecka imperiya Pershim buv Velikonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini a drugim yakogo dotrimuvavsya sam Bismark buv Malonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini nim Grossdeutschland Velikonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini pidtrimuvavsya nimeckimi liberalami i pangermanistskimi nacionalistami i oznachav sho Nimechchina povinna buti vseosyazhnoyu derzhavoyu dlya vsih nimciv zokrema j dlya avstrijciv dehto bazhav vsyu Avstro Ugorsku imperiyu dehto tilki Nimecki Avstrijski zemli nim Kleindeutschland Malonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini pidtrimuvavsya Bismarkom i prusskimi konservatorami i perevazhno obmezhuvavsya zemlyami sho vzhe uvijshli do skladu imperiyi Ponyattya nim Kleindeutschland vklyuchalo miljoni ne nimciv perevazhno polyakiv yiyi prihilniki vvazhali sho vklyuchennya vsiyeyi Avstro Ugorshini do Nimechchini prizvede do destabilizaciyi Nimeckoyi derzhavi zavdyaki velicheznij kilkosti etnichnih menshin Avstro Ugorshini Takozh prusski prihilniki nim Kleindeutschland v znachnij miri boyalisya sho navit ob yednannya z Nimeckoyu Avstriyeyu tobto lishe nimeckimi zemlyami oslabit prusskij vpliv u Nimechchini i istotno zbilshit chiselnist katolikiv v derzhavi de vzhe isnuvala napruga mizh protestantskoyu Pivnichchyu i katolickim Pivdnem yakij derzhava hotila asimilyuvati nim Kleindeutschland buv vazhlivim elementom politichnih sprav Nimeckoyi imperiyi i ye absolyutnim kontrastom z politikoyu Nacistskoyi Nimechchini yaka stverdzhuvala sho ye nastupnikom Nimeckoyi imperiyi Nacistska Nimechchina sliduvala shlyahom pangermanizmu nablizhayuchis do ideyi nim Grossdeutschland pri comu znishili prussku gegemoniyu v Nimechchini na korist centralizovanoyi i totalitarnoyi derzhavi Germanizaciya Dokladnishe Germanizaciya Odnim z efektiv politiki ob yednannya bulo usunennyam vikoristannya inshih mov krim nimeckoyi iz suspilnogo zhittya iz shkil i akademij z umisnim tiskom na nenimecke naselennya z metoyu onimechiti jogo abo vignati z krayini Politika germanizaciyi chasto mala zvorotnij efekt stimulyuvala opir zazvichaj u formi domashnogo navchannya i shilnishoyi yednosti v grupah menshini bula spryamovana proti znachnoyi polskoyi menshini imperiyi sho yiyi Prussiya otrimala pid chas podiliv Rechi Pospolitoyi Bulo prijnyato zakoni sho zaboronyali polyakam buduvati budinki na teritoriyah zahoplenih pri podilah Polshi obmezheno pravo govoriti polskoyu v suspilnih miscyah i v 1908 buv prijnyatij zakon sho dozvolyav vignannya polyakiv z yih budinkiv Uryadom v 1885 buli vstanovleni i vprovadzheni zakoni shodo peredachi zemli sho bula u vlasnosti polyakiv nimeckim kolonistam Prote polyaki zasnuvali vlasnu organizaciyu shob zahistiti sebe vid komisiyi Nimeckogo poselennya U 1880 h bulo provedeno priblizno 24 000 polyakiv yaki ne mali nimeckogo gromadyanstva do Rosijskoyi Polshi Cej akt silno kritikuvavsya livackimi nimeckimi politichnimi partiyami i Bismarkom bezposeredno ale ostannij turbuvavsya pro mozhlivist poshirennya revolyucijnih elementiv sered polyakiv z Rosijskoyi Polshi Polski organizaciyi probuvali borotisya za svoyi prava ale bez uspihu i hocha deyaki polski aktivisti buli vibrani u Rejhstag yih zavzhdi perevazhali kilkistyu vorozhe nalashtovani nimecki predstavniki Zakoni Cilkom rizni istoriyi zakonodavstva i sudovoyi sistemi stvoryuvali velichezni trudnoshi osoblivo dlya nacionalnoyi torgivli poki ne buv vprovadzhenij zagalnij torgovij kodeks u 1861 yakij buv piznishe desho pereroblenij dlya imperiyi i z velikimi zminami vse she chinnij i sogodni U 1871 zaprovadzheno zagalnij Kriminalnij Kodeks Reichsstrafgesetzbuch u 1877 zagalne sudochinstvo buli vstanovlene v pridvornij sistemi Gerichtsverfassungsgesetz civilnih procesah Zivilprozessordnung i kriminalnih procesah Strafprozessordnung U 1873 vidbulisya zmini u konstituciyi sho dozvolilo imperiyi zaminiti rizni i duzhe vidminni Civilni Kodeksi derzhav yaksho voni isnuvali vzagali napriklad chastini Nimechchini kolis zajnyatoyi Napoleonivskoyu Franciyeyu prijnyali Francuzkij Civilnij Kodeks todi yak v Prussiyi diyav Allgemeines Preussisches Landrecht 1794 roku U 1881 bula zasnovana persha komisiya dlya vvedennya zagalnogo Civilnogo Kodeksu dlya vsiyeyi imperiyi Velichezna pracya yaku zrobilo Burgerliches Gesetzbuch BGB ye mozhlivo odniyeyu z vrazhayuchih zakonodavchih robit svitu vin diye z 1 sichnya 1900 Pro yakist kodeksu govorit te sho vin uves hocha z bagatma popravkami diye i sogodni Koloniyi NimechchiniDokladnishe Nimechchina vzyala uchast u zagarbanni kolonij dovoli pizno v seredini 80 h rokiv XIX storichchya Ale ce ne zavadilo yij pridbati dovoli znachni volodinnya v Africi Aziyi i Okeaniyi U Africi ce Togo Kamerun Nimecka Shidna Afrika i Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika Togo z kincya XIX pochatku XX storichchya razom z chastinoyu Gani nimecka koloniya Kamerun z kincya XIX storichchya protektorat Nimechchini Nimecka Shidna Afrika kontinentalna chastina Tanzaniyi Tanganyika Ruanda i Burundi Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika Namibiya Z 1884 r nimeckij protektorat V Aziyi port Cindao Kajtchou na pivostrovi Shandun zahoplenij v 1897 roci a potim orendovanij u kitajskogo uryadu na 99 rokiv V Okeaniyi Nova Gvineya Mikroneziya Nauru Palau Marshallovi Karolinski Marianski ostrovi Zahidne Samoa Nimecka Nova Gvineya Nova Gvineya Z seredini 1880 h r pivnichno shidna chastina ostrovu kolonizovana Nimechchinoyu Nauru Z 1888 roku chastina nimeckogo protektoratu Nova Gvineya Palau Z 1899 roku nimecka koloniya Marianski ostrovi prodani Ispaniyeyu Nimechchini v 1889 roci Marshallovi ostrovi zahopleni v 1885 roci Z 1886 roku nimeckij protektorat Karolinski ostrovi takozh kupleni v Ispaniyi Zahidne Samoa Naprikinci XIX storichchya zahoplene Nimechchinoyu Progravshi Pershu Svitovu vijnu Nimechchina vtratila svoyi zamorski volodinnya Togo i Kamerun buli rozdileni mizh Velikoyu Britaniyeyu i Franciyeyu Tanganyika distalasya Velikij Britaniyi Ruanda i Burundi Belgiyi Namibiya vidijshla Pivdennoafrikanskomu Soyuzu Cindao zahoplenij Yaponiyeyu Nova Gvineya Avstraliyeyu Karolinski Marianski i Marshallovi ostrovi Palau vidishli Yaponiyi Zahidne Samoa Novij Zelandiyi Velika Britaniya Avstraliya ta Nova Zelandiya podilili Nauru Po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni Yaponiya vtratila svoyi nedavni nimecki pridbannya Persha svitova vijnaDokladnishe Persha svitova vijna Vilgelm II dovgo shukav privid dlya pochatku vijni z golovnim potencijnim vorogom Nimechchini Franciyeyu Nareshti Vilgelm otrimav privid nehaj navit i sumnivnij vbivstvo spadkoyemcya avstro ugorskogo prestolu ercgercoga Franca Ferdinanda v Sarayevi Vbivcya Princip Gavrilo buv serbom i Avstriya vidrazu nakinulasya na pivdennogo susida Mabut konflikt mozhna bulo ulagoditi mirnim shlyahom ale Vilgelm ne hotiv nehtuvati mozhlivistyu rozpochati vijnu i perekonav avstrijskogo imperatora Franca Josipa zastosuvati silu Avstriya ogolosila vijnu Serbiyi Rosiya ogolosila pro pidtrimku brativ slov yan i pro pochatok mobilizaciyi 1 serpnya Nimechchina ogolosila vijnu Rosiyi u vijnu vstupila Franciya yaku pidtrimala Angliya Pochatok vijni buv dlya Nimechchini uspishnim rosijski vijska buli rozbiti v Shidnij Prussiyi nimecka armiya okupuvala Belgiyu i Lyuksemburg vtorglasya do Pivnichno Shidnoyi Franciyi Parizh buv vryatovanij ale zagroza zalishalasya Soyuzniki Nimechchini voyuvali girshe avstrijci buli rozgromleni v Galichini turki zaznali bezlich porazok na Kavkazkomu fronti Italiya zradila svoyih soyuznikiv i 23 travnya 1915 roku ogolosila vijnu Avstro Ugorshini Lishe za dopomogoyu nimeckoyi armiyi avstrijci i turki povernuli deyaki poziciyi a italijci buli rozbiti pri Kaporetto Nimechchina zdobula bezlich peremog v hodi aktivnih bojovih dij ale do 1915 roku na vsih frontah pochalasya pozicijna vijna sho po suti bula vzayemnoyu oblogoyu na visnazhennya Nezvazhayuchi na svij promislovij potencial Nimechchina ne mogla otrimati peremogu nad suprotivnikom v pozicijnij vijni Nimecki koloniyi buli okupovani Nimecka armiya horobro bilasya ale perevaga v resursah bula u Antanti i 11 listopada 1918 cherez dva dni pislya pochatku revolyuciyi Nimechchina zdalasya Krim vsogo cogo v armiyi Nimechchini vzhe z listopada 1918 roku panuvala anarhiya vnaslidok chogo pochalasya revolyuciya a monarhiya bula zmetena Pislya vijni krayina lezhala v ruyini absolyutno visnazhena V rezultati Nimechchinu ohopila ekonomichna kriza v rozpal yakoyi kuryache yajce koshtuvalo 23 milyardi marok Administrativnij podilPered ob yednannyam Nimechchini nimecka teritoriya skladalasya z 39 nezalezhnih derzhav Ci derzhavi buli korolivstvami gercogstvami knyazivstvami vilnimi ganzejskimi mistami i odniyeyu imperskoyu teritoriyeyu Prussiya bula najbilshoyu sered derzhav zasnovnic skladayuchi priblizno 60 ploshi Nimeckoyi imperiyi Deyaki z cih derzhav otrimali suverenitet pislya likvidaciyi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Inshi buli stvoreni yak suverenni derzhavi pislya Videnskogo kongresu u 1815 Teritoriyi ne buli obov yazkovo sumizhni bagato yaki isnuvali v dekilkoh chastinah v rezultati istorichnogo pridbannya abo v dekilkoh vipadkah rozdilennya rodovidnih derev pravlyachih dinastij Derzhavi chleni Nimeckoyi imperiyi Prussiya zobrazhena sinim Derzhava Stolicya Korolivstva Konigreiche Prussiya Preussen Berlin Bavariya Bayern Myunhen Saksoniya Sachsen Drezden Vyurtemberg Wurttemberg Shtutgart Veliki gercogstva Grossherzogtumer Baden Karlsrue Gessen Hessen Darmshtadt Meklenburg Shverin Shverin Meklenburg Strelic Nojshtrelic Oldenburg Oldenburg Saksen Vejmar Ejzenah Sachsen Weimar Eisenach Vejmar Gercogstva Herzogtumer Angalt Detmold Braunschweig Braunshvejg Sachsen Altenburg Altenburg Saksen Koburg Gota Sachsen Coburg und Gotha Koburg Sachsen Meiningen Majningen Knyazivstva Furstentumer Detmold Rojss Molodsha gilka Gera Grajc Shaumburg Lippe Byukkeburg Shvarcburg Rudolshtadt Rudolshtadt Zondersgauzen Valdek Pirmont Bad Arolzen Ganzejski vilni mista Freie Hansestadte Bremen Gamburg Lyubek Imperski teritoriyi Reichsland Elzas Lotaringiya Elsass Lothringen Strasburg Kozhen chlen Nimeckoyi imperiyi vidpravlyav predstavnikiv v Bundesrat i Rejhstag Vidnosini mizh Imperskim centrom i chastinami imperiyi ne buli povnistyu vregulovani Vipadki koli Nimeckij Imperator mig napriklad vtruchatis u spravi zemel buli predmetom superechok i chasto obgovoryuvalis napriklad kriza spadkoyemstva u Knyazivstvi Lippe Detmold PrimitkiSeyler Gustav A Die Wappen der deutschen Landesfursten Reprograf Nachdr von Siebmacher s Wappenbuch 1 Bd 1 Abt 2 5 Teil Nurnberg 1909 1929 Preble George Henry History of the Flag of the United States of America With a Chronicle of the Symbols Standards Banners and Flags of Ancient and Modern Nations 2nd ed p 102 A Williams and co 1880 Fischer Michael Senkel Christian 2010 Klaus Tanner red Reichsgrundung 1871 Ereignis Beschreibung Inszenierung Munster Bachmann Verlag Hansen Hans Jurgen 1978 Heil Dir im Siegerkranz die Hymnen der Deutschen Oldenburg Hamburg Stalling ISBN 3 7979 1950 6 von ADELHEID K L A I B E R Max Schneckenburger 1819 1849 der Dichter der Wacht am Rhein SCHRIFTEN DER BAAR s 165 Procitovano 9 September 2023 Ochsmann Almut 100 Jahre deutsche Nationalhymne Uberlegungen zu Eine vaterlandische Ouverture op 140 Mitteilungen der Internationalen Max Reger Gesellschaft 3 42 2022 18 23 German Empire Britannica originalu za 20 veresnya 2022 Procitovano 17 veresnya 2022 Nipperdey Thomas Deutsche Geschichte 1866 1918 Zweiter Band Machtstaat vor der Demokratie 1995 p 98 108 Rohl John C G Kaiser Wilhelm II A Concise Life 2014 p 172 173 Haardt Oliver F R 2016 The Kaiser in the Federal State 1871 1918 German History 34 4 529 554 doi 10 1093 gerhis ghw117 1967 The Nemesis of Power The German Army in Politics 1918 1945 London Macmillan pp 13 14 ISBN 978 1 4039 1812 3 German Empire administrative subdivision and municipalities 1900 to 1910 German Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 25 kvitnya 2007 Population statistics 25 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka J H Clapham The Economic Development of France and Germany 1815 1914 1936 Germany article of Encyclopedia Britannia Link originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 12 sichnya 2022 Azar Gat 2008 War in Human Civilization Oxford University Press s 517 ISBN 978 0 19 923663 3 Constitution of the German Reich Bismarck constitution German 16 kvitnya 1871 Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 30 kvitnya 2008 Constitution of the German Reich Weimar constitution German 11 serpnya 1919 Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 30 kvitnya 2008 Convention for the Unification of Certain Rules of Law with respect to Collisions between Vessels Brussels 23 veresnya 1910 Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 30 kvitnya 2008 an example of a legal document where Germany is officially referred to as the German Empire 1923 Das Dritte Reich German F A Hayek The Road to Serfdom Imannuel Geiss Der polnische Grenzstreifen 1914 1918 Ein Beitrag zur deutschen Kriegszielpolitik im Ersten Weltkrieg Hamburg Lubeck 1960DzherelaAronson Theo The Kaisers London Cassell 1971 Blackbourn David and Eley Geoff The Peculiarities Of German History Bourgeois Society and Politics In Nineteenth Century Germany New York Oxford University Press 1984 ISBN 0 19 873058 6 Craig Gordon Germany 1866 1945 Oxford Clarendon Press 1978 ISBN 0 19 822113 4 Fritz Fischer From Kaiserreich to Third Reich Elements of Continuity in German History 1871 1945 translated and with an introduction by Roger Fletcher London Allen amp Unwin 1986 ISBN 0 04 943043 2 Fritz Fischer War of Illusions German Policies from 1911 to 1914 translated from the German by Marian Jackson New York Norton 1975 ISBN 0 393 05480 2 Jefferies Mattew Imperial Culture in Germany 1871 1918 New York and London Palgrave 2003 1 4039 0421 9 Luke Martina G Zwischen Tradition und Aufbruch Deutschunterricht und Lesebuch im Deutschen Kaiserreich Frankfurt am Main 2007 ISBN 978 3 631 56408 0 Nipperdey Thomas Deutsche Geschichte 1800 1918 Arbeitswelt und Burgergeist Machtstaat vor der Demokratie 3 vols Beck Munchen 1998 ISBN 978 3 406 44038 0 Retallack James Germany In The Age of Kaiser Wilhelm II Houndmills Basingstoke Hampshire Macmillan New York St Martin s Press 1996 ISBN 0 312 16031 3 Gerhard Ritter The Sword and the Scepter the Problem of Militarism in Germany translated from the German by Heinz Norden Coral Gables University of Miami Press 1969 73 Michael Sturmer The German Empire 1870 1918 New York Random House 2000 ISBN 0 679 64090 8 Wolfgang Mommsen Imperial Germany 1867 1918 Politics Culture and Society in an Authoritarian Sate translated by Richard Deveson from Der Autoritare Nationalstaat London Arnold 1995 ISBN 0 340 64534 2 Hans Ulrich Wehler The German Empire 1871 1918 translated from the German by Kim Traynor Leamington Spa Warwickshire Berg Publishers 1985 ISBN 0 907582 22 2 Gregor Schollgen Escape into War The Foreign Policy of Imperial Germany UK Berg 1990 ISBN 0 85496 275 1 Imanuel Geiss German Foreign Policy 1871 1914 USA Routledge and Kegan Paul 1976 ISBN 0 7100 8303 3

Дата публікації:
Топ