Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрідріх Еберт (нім. Friedrich Ebert; 4 лютого 1871, Гайдельберг, Німецька імперія — 28 лютого 1925, Берлін, Веймарська республіка) — німецький соціал-демократ, один з провідних діячів Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), лідер її правого, «ревізіоніського» крила. Перший рейхсканцлер Німеччини після Листопадової революції 1918 року, перший президент Німеччини (Веймарська республіка, 1919—1925), а також перший в історії Німеччини демократично обраний керівник держави.
| Фрідріх Еберт | |
|---|---|
| Friedrich Ebert | |
 | |
| 23 вересня 1919 — 28 лютого 1925 | |
| Попередник | посада заснована |
| Наступник | Ганс Лютер (в.о.) Вальтер Сімонс (в.о.) Пауль фон Гінденбург |
| Голова Ради Народних Уповноважених Німеччини | |
| 10 листопада 1918 — 13 лютого 1919 | |
| Попередник | посада заснована |
| Наступник | посада скасована |
| Рейхсканцлер Німеччини | |
| 9 листопада 1918 — 10 листопада 1918 | |
| Монарх | Вільгельм II |
| Попередник | Максиміліан Баденський |
| Наступник | посада скасована |
| Міністр-президент Пруссії | |
| 9 листопада 1918 — 11 листопада 1918 | |
| Монарх | Вільгельм II |
| Попередник | Максиміліан Баденський |
| Наступник | Пауль Гірш |
| Народився | 4 лютого 1871 Гайдельберг, Німецька імперія |
| Помер | 28 лютого 1925 (54 роки) Берлін, Веймарська республіка |
| Похований | d |
| Відомий як | політик |
| Місце роботи | d |
| Країна | Велике герцогство Баден і Німеччина |
| Політична партія | СДПН |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | (з 1894 р.) Луїза Еберт (1873—1955) |
| Діти | сини Фрідріх (молодший) (1894—1979), Георг (1896—1917), Генріх (1897—1917), Карл (1899—1975) та дочка Амалія (1900—1931) |
| Релігія | католицька церква і нерелігійність |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у родині кравця. Беручи участь у профспілковому русі, Еберт домігся політичних висот у Соціал-демократичній партії, ставши генеральним секретарем 1905 року та головою партії 1913 року. У серпні Еберт домігся практично одностайної підтримки СДПН додаткових військових асигнувань, стверджуючи, що вибухнула Перша світова війна була необхідною «оборонним» заходом. Така позиція керівництва партії на чолі з Ебертом та Шейдеманом призвела до розколу у партії, внаслідок чого ліве та лівоцентристське крило покинуло партію на початку 1917 року, утворивши Незалежну соціал-демократичну партію Німеччини.
На тлі інших діячів СДПН Фрідріх Еберт відрізнявся прокайзерівськими поглядами. У бесіді з принцом напередодні Листопадової революції він висловлював сподівання збереження монархії, а проголошення республіки своїм соратником Філіпом Шейдеманом вважав «самовільним». Побоюючись зростаючого впливу комуністичного Союзу Спартака, очолюваного Розою Люксембург та Карлом Лібкнехтом, а також Незалежної соціал-демократичної партії, яка займала центристську позицію, Еберт наприкінці 1918 року уклав секретну домовленість з керівництвом армії, представленим Людендорфом. Армія брала участь у повсюдних сутичках із спартакістами, що призвело до кривавого придушення повстання спартакістів. Водночас після правого Каппського путчу, відбитого силами німецьких робітників, які оголосили загальнодержавний страйк, до більшості його керівників, багато з яких пізніше приєдналися до НСДАП, уряд Еберта поставився поблажливо — як до сили, яка протистоїть «червоній чумі».
Рейхспрезидентство Еберта ознаменувалося важкою економічною кризою і, на тлі програної Німеччиною війни, політичною нестабільністю. У листопаді 1923 року Еберт навіть вступив у конфлікт з власною партією, яка залишила коаліційний уряд Густава Штреземана. В історичній літературі присутні вкрай суперечливі оцінки діяльності Еберта. Хоча Еберт вважав себе прихильником демократії, комуністи та навіть більшість соратників по партії звинувачували його в радикальних антиробітничих заходах і тим самим — у непрямій підтримці нацизму, що зароджувався.
Помер від апендициту.
Фрідріха Еберта не слід плутати з його сином [de], який за іронією долі брав участь у створенні НДР та її правлячої партії — Соціалістичної єдиної партії Німеччини.
Посилання
- Будинок-музей Фрідріха Еберта [ 31 березня 2001 у Wayback Machine.] ([de]) в Гайдельберзі
Примітки
- «Mit Worten ermordet»(нім.)
Література
- Артемов В.А., Кардашова Є.В. Фрідріх Еберт — перший президент Німеччини. — Воронеж, 2001.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх Еберт
| Попередник: | Рейхсканцлер Німеччини 1918-1919 | Наступник: |
| Максиміліан Баденський | Філіп Шейдеман |
| Попередник: | Президент Німеччини 23 вересня 1919 — 28 лютого 1925 | Наступник: |
| Німецька імперія, імператор Вільгельм II | Пауль фон Гінденбург |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ebert Fridrih Ebert nim Friedrich Ebert 4 lyutogo 1871 Gajdelberg Nimecka imperiya 28 lyutogo 1925 Berlin Vejmarska respublika nimeckij social demokrat odin z providnih diyachiv Social demokratichnoyi partiyi Nimechchini SDPN lider yiyi pravogo revizioniskogo krila Pershij rejhskancler Nimechchini pislya Listopadovoyi revolyuciyi 1918 roku pershij prezident Nimechchini Vejmarska respublika 1919 1925 a takozh pershij v istoriyi Nimechchini demokratichno obranij kerivnik derzhavi Fridrih EbertFriedrich EbertFridrih Ebert23 veresnya 1919 28 lyutogo 1925Poperednik posada zasnovanaNastupnik Gans Lyuter v o Valter Simons v o Paul fon GindenburgGolova Radi Narodnih Upovnovazhenih Nimechchini10 listopada 1918 13 lyutogo 1919Poperednik posada zasnovanaNastupnik posada skasovanaRejhskancler Nimechchini9 listopada 1918 10 listopada 1918Monarh Vilgelm IIPoperednik Maksimilian BadenskijNastupnik posada skasovanaMinistr prezident Prussiyi9 listopada 1918 11 listopada 1918Monarh Vilgelm IIPoperednik Maksimilian BadenskijNastupnik Paul GirshNarodivsya 4 lyutogo 1871 1871 02 04 Gajdelberg Nimecka imperiyaPomer 28 lyutogo 1925 1925 02 28 54 roki Berlin Vejmarska respublikaPohovanij dVidomij yak politikMisce roboti dKrayina Velike gercogstvo Baden i NimechchinaPolitichna partiya SDPNBatko dMati dU shlyubi z z 1894 r Luyiza Ebert 1873 1955 Diti sini Fridrih molodshij 1894 1979 Georg 1896 1917 Genrih 1897 1917 Karl 1899 1975 ta dochka Amaliya 1900 1931 Religiya katolicka cerkva i nereligijnist Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u rodini kravcya Beruchi uchast u profspilkovomu rusi Ebert domigsya politichnih visot u Social demokratichnij partiyi stavshi generalnim sekretarem 1905 roku ta golovoyu partiyi 1913 roku U serpni Ebert domigsya praktichno odnostajnoyi pidtrimki SDPN dodatkovih vijskovih asignuvan stverdzhuyuchi sho vibuhnula Persha svitova vijna bula neobhidnoyu oboronnim zahodom Taka poziciya kerivnictva partiyi na choli z Ebertom ta Shejdemanom prizvela do rozkolu u partiyi vnaslidok chogo live ta livocentristske krilo pokinulo partiyu na pochatku 1917 roku utvorivshi Nezalezhnu social demokratichnu partiyu Nimechchini Fridrih Ebert pravoruch ta rejhskancler Vilgelm Kuno Na tli inshih diyachiv SDPN Fridrih Ebert vidriznyavsya prokajzerivskimi poglyadami U besidi z princom naperedodni Listopadovoyi revolyuciyi vin vislovlyuvav spodivannya zberezhennya monarhiyi a progoloshennya respubliki svoyim soratnikom Filipom Shejdemanom vvazhav samovilnim Poboyuyuchis zrostayuchogo vplivu komunistichnogo Soyuzu Spartaka ocholyuvanogo Rozoyu Lyuksemburg ta Karlom Libknehtom a takozh Nezalezhnoyi social demokratichnoyi partiyi yaka zajmala centristsku poziciyu Ebert naprikinci 1918 roku uklav sekretnu domovlenist z kerivnictvom armiyi predstavlenim Lyudendorfom Armiya brala uchast u povsyudnih sutichkah iz spartakistami sho prizvelo do krivavogo pridushennya povstannya spartakistiv Vodnochas pislya pravogo Kappskogo putchu vidbitogo silami nimeckih robitnikiv yaki ogolosili zagalnoderzhavnij strajk do bilshosti jogo kerivnikiv bagato z yakih piznishe priyednalisya do NSDAP uryad Eberta postavivsya poblazhlivo yak do sili yaka protistoyit chervonij chumi Rejhsprezidentstvo Eberta oznamenuvalosya vazhkoyu ekonomichnoyu krizoyu i na tli progranoyi Nimechchinoyu vijni politichnoyu nestabilnistyu U listopadi 1923 roku Ebert navit vstupiv u konflikt z vlasnoyu partiyeyu yaka zalishila koalicijnij uryad Gustava Shtrezemana V istorichnij literaturi prisutni vkraj superechlivi ocinki diyalnosti Eberta Hocha Ebert vvazhav sebe prihilnikom demokratiyi komunisti ta navit bilshist soratnikiv po partiyi zvinuvachuvali jogo v radikalnih antirobitnichih zahodah i tim samim u nepryamij pidtrimci nacizmu sho zarodzhuvavsya Pomer vid apendicitu Fridriha Eberta ne slid plutati z jogo sinom de yakij za ironiyeyu doli brav uchast u stvorenni NDR ta yiyi pravlyachoyi partiyi Socialistichnoyi yedinoyi partiyi Nimechchini PosilannyaBudinok muzej Fridriha Eberta 31 bereznya 2001 u Wayback Machine de v GajdelberziPrimitki Mit Worten ermordet nim LiteraturaArtemov V A Kardashova Ye V Fridrih Ebert pershij prezident Nimechchini Voronezh 2001 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih Ebert Poperednik Rejhskancler Nimechchini 1918 1919 Nastupnik Maksimilian Badenskij Filip Shejdeman Poperednik Prezident Nimechchini 23 veresnya 1919 28 lyutogo 1925 Nastupnik Nimecka imperiya imperator Vilgelm II Paul fon Gindenburg