Максиміліан Александр Фрідріх Вільгельм Баденський (нім. Maximilian Alexander Friedrich Wilhelm Prinz von Baden; 10 липня 1867 — 6 листопада 1929) — баденський принц з династії Церінгенів, німецький політичний і військовий діяч, останній канцлер Німецької імперії (з 3 жовтня до 9 листопада 1918 року). Оголосив про зречення Вільгельма II і залишив свою посаду, передавши повноваження Фрідріху Еберту. Його ім'ям названо палац принца Макса в Карлсруе.
Максиміліан Баденський | |
---|---|
Maximilian von Baden | |
рейхсканцлер Німецької імперії | |
3 жовтня — 9 листопада 1918 року | |
Монарх | Вільгельм III |
Попередник | Георг фон Гертлінг |
Наступник | Фрідріх Еберт |
прем'єр-міністр Пруссії | |
3 жовтня — 9 листопада 1918 року | |
Монарх | Вільгельм III |
Попередник | Георг фон Гертлінг |
Наступник | Фрідріх Еберт |
міністр закордонних справ Пруссії | |
3 жовтня — 9 листопада 1918 року | |
Монарх | Вільгельм III |
Попередник | Георг фон Гертлінг |
Наступник | Фрідріх Еберт |
Народився | 10 липня 1867[1][2][…] Баден-Баден, Велике герцогство Баден, Німецький союз[1] |
Помер | 6 листопада 1929[1][2][…](62 роки) Залем, Баденська республіка, Веймарська республіка[1] |
Відомий як | політик |
Країна | Велике герцогство Баден і Німецька імперія |
Alma mater | Лейпцизький університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Політична партія | незалежний політик |
Династія Церінгени | |
Батько | Вільгельм Баденський |
Мати | Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька |
У шлюбі з | Марія Луїза Ганноверська |
Діти | Марія Александра, Бертольд |
Релігія | протестантизм |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в сім'ї принца [ru] і Марії, княгині Романівської і герцогині Лейхтенберзької (з роду Богарне). Онук великого герцога Леопольда Баденського, принцеси Софії Шведської, герцога Максиміліана Лейхтенберзького і великої княгині Марії Миколаївни.
У липні 1900 року Максиміліан одружився з Марією Луїзою, принцесою Ганноверською (1879—1948), дочкою Ернста Августа II Ганноверського. У подружжя народилося двоє дітей:
- Марія Александра (1902–1944), згодом вийшла заміж за принца Вольфганга Гессен-Кассельського;
- Бертольд (1906–1963).
Дотримувався ліберальних поглядів як до, так і під час Першої світової війни. Восени 1918 року Максиміліана було призначено канцлером Німеччини, щоб домовитися про перемир'я із союзниками та зберегти монархію. Він сформував уряд, який вперше включав соціал-демократів: Фрідріха Еберта та Філіппа Шайдемана. 1 листопада 1918 року захворів на застуду. «Надмірна доза снодійного, — писав Девід Ллойд Джордж, — занурила його в забуття на 36 вирішальних годин з 1 по 3 листопада. Коли він прокинувся, виявилося, що останні союзники Німеччини — Туреччина й Австро-Угорщина — вже вийшли з війни. А заворушення, розпалювані більшовицькими агітаторами, спалахнули по всій Німеччині».
Нагороди
Нагороди Німеччини
- Орден Вірності (Баден)
- Орден Церінгенського лева
- Орден Бертольда I
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1885)
- , великий хрест (1889)
- Орден Святого Губерта (1899)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест
- , великий хрест
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командор
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
- Орден Білого Сокола, великий хрест
- Орден Рутової корони
- Залізний хрест 2-го класу
- Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, командор 1-го класу (30 серпня 1914)
Іноземні нагороди
- Орден Святого Олафа, великий хрест (Норвегія) (30 серпня 1887)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина) (1900)
- Орден Слона (Данія) (10 липня 1900)
- Орден Серафимів (Швеція) (24 квітня 1902)
- Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія)
- Орден «Святий Олександр», великий хрест (Болгарія)
- Орден князя Данила I, великий хрест (Чорногорія)
- Орден Андрія Первозванного (Російська імперія)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118732137 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
- Filmportal.de — 2005.
- Ллойд Джордж Д. Военные мемуары. М., 1938 г., Т. 6, с. 145
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksimilian Aleksandr Fridrih Vilgelm Badenskij nim Maximilian Alexander Friedrich Wilhelm Prinz von Baden 10 lipnya 1867 18670710 6 listopada 1929 badenskij princ z dinastiyi Ceringeniv nimeckij politichnij i vijskovij diyach ostannij kancler Nimeckoyi imperiyi z 3 zhovtnya do 9 listopada 1918 roku Ogolosiv pro zrechennya Vilgelma II i zalishiv svoyu posadu peredavshi povnovazhennya Fridrihu Ebertu Jogo im yam nazvano palac princa Maksa v Karlsrue Maksimilian BadenskijMaximilian von BadenMaksimilian Badenskijrejhskancler Nimeckoyi imperiyi3 zhovtnya 9 listopada 1918 rokuMonarhVilgelm IIIPoperednikGeorg fon GertlingNastupnikFridrih Ebertprem yer ministr Prussiyi3 zhovtnya 9 listopada 1918 rokuMonarhVilgelm IIIPoperednikGeorg fon GertlingNastupnikFridrih Ebertministr zakordonnih sprav Prussiyi3 zhovtnya 9 listopada 1918 rokuMonarhVilgelm IIIPoperednikGeorg fon GertlingNastupnikFridrih EbertNarodivsya10 lipnya 1867 1867 07 10 1 2 Baden Baden Velike gercogstvo Baden Nimeckij soyuz 1 Pomer6 listopada 1929 1929 11 06 1 2 62 roki Zalem Badenska respublika Vejmarska respublika 1 Vidomij yakpolitikKrayinaVelike gercogstvo Baden i Nimecka imperiyaAlma materLejpcizkij universitet i Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaPolitichna partiyanezalezhnij politikDinastiya CeringeniBatkoVilgelm BadenskijMatiMariya Maksimilianivna LejhtenberzkaU shlyubi zMariya Luyiza GannoverskaDitiMariya Aleksandra BertoldReligiyaprotestantizmNagorodiOrden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Orden Bertolda I Velike gercogstvo Baden Orden Alberta Vedmedya Angalt Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Svyatogo GubertaOrden Svyatogo Georgiya Gannover Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Orden Chornogo orlaOrden Vendskoyi koroni Orden Lyudviga Gessenskogo Velikij komandor ordena domu GogencollernivVelikij hrest ordena Bilogo Sokola Orden Rutovoyi koroni Zaliznij hrest 2 go klasuKomandorskij hrest 1 go klasu ordena Vijskovih zaslug Karla Fridriha Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaOrden SlonaKavaler Velikogo hresta ordena Svyatij Oleksandr Orden knyazya Danila I Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi princa ru i Mariyi knyagini Romanivskoyi i gercogini Lejhtenberzkoyi z rodu Bogarne Onuk velikogo gercoga Leopolda Badenskogo princesi Sofiyi Shvedskoyi gercoga Maksimiliana Lejhtenberzkogo i velikoyi knyagini Mariyi Mikolayivni U lipni 1900 roku Maksimilian odruzhivsya z Mariyeyu Luyizoyu princesoyu Gannoverskoyu 1879 1948 dochkoyu Ernsta Avgusta II Gannoverskogo U podruzhzhya narodilosya dvoye ditej Mariya Aleksandra 1902 1944 zgodom vijshla zamizh za princa Volfganga Gessen Kasselskogo Bertold 1906 1963 Dotrimuvavsya liberalnih poglyadiv yak do tak i pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Voseni 1918 roku Maksimiliana bulo priznacheno kanclerom Nimechchini shob domovitisya pro peremir ya iz soyuznikami ta zberegti monarhiyu Vin sformuvav uryad yakij vpershe vklyuchav social demokrativ Fridriha Eberta ta Filippa Shajdemana 1 listopada 1918 roku zahvoriv na zastudu Nadmirna doza snodijnogo pisav Devid Llojd Dzhordzh zanurila jogo v zabuttya na 36 virishalnih godin z 1 po 3 listopada Koli vin prokinuvsya viyavilosya sho ostanni soyuzniki Nimechchini Turechchina j Avstro Ugorshina vzhe vijshli z vijni A zavorushennya rozpalyuvani bilshovickimi agitatorami spalahnuli po vsij Nimechchini NagorodiNagorodi Nimechchini Orden Virnosti Baden Orden Ceringenskogo leva Orden Bertolda I Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1885 velikij hrest 1889 Orden Svyatogo Guberta 1899 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest velikij hrest Orden Vendskoyi koroni velikij hrest z koronoyu v rudi Orden Chornogo orla z lancyugom Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandor Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu Orden Bilogo Sokola velikij hrest Orden Rutovoyi koroni Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Vijskovih zaslug Karla Fridriha komandor 1 go klasu 30 serpnya 1914 Inozemni nagorodi Orden Svyatogo Olafa velikij hrest Norvegiya 30 serpnya 1887 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest Avstro Ugorshina 1900 Orden Slona Daniya 10 lipnya 1900 Orden Serafimiv Shveciya 24 kvitnya 1902 Orden Leopolda I velikij lancyug Belgiya Orden Svyatij Oleksandr velikij hrest Bolgariya Orden knyazya Danila I velikij hrest Chornogoriya Orden Andriya Pervozvannogo Rosijska imperiya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118732137 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Llojd Dzhordzh D Voennye memuary M 1938 g T 6 s 145