Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька рос Мария Максимилиановна Лейхтенбергская також Романовська рос Мария Максимилианов

Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька

Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька

Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька (рос. Мария Максимилиановна Лейхтенбергская), також Романовська (рос. Мария Максимилиановна Романовская), після шлюбу Марія Баденська (нім. Maria von Baden), 16 жовтня 1841 — 16 лютого 1914) — російська княжна з роду Романовських, герцогиня Лейхтенберзька, членкиня російського імператорського дому, донька 3-го герцога Лейхтенберзького Максиміліана Жозефа та російської великої княжни Марії Миколаївни, дружина баденського принца Вільгельма.

Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька
рос. Мария Максимилиановна Лейхтенбергская
image
Світлина принцеси Лейхтенберзької
Ім'я при народженніМарія
Народилася16 жовтня 1841(1841-10-16)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла16 лютого 1914(1914-02-16) (72 роки)
Карлсруе, Велике герцогство Баден, Німецька імперія
Похованнякрипта Преображенської церкви, Баден-Баден
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьблагодійність
Знання мовнімецька
Суспільний станзасновниця Німецької асоціації проти аморальності
Титулпринцеса Баденська
Конфесіяправослав'я
РідЛейхтенберзькі, Церінгени
БатькоМаксиміліан Лейхтенберзький
МатиМарія Миколаївна Романова
Брати, сестриd, Микола Максиміліанович, Євгенія Максиміліанівна Лейхтенберзька, d, Сергій Максиміліанович, d і d
У шлюбі зВільгельм Баденський
ДітиМарія, Максиміліан
Нагороди
image
Орден Святої Катерини 1 ступеня
image
Герб

Герб княжон Романовських

Біографія

Дитинство та юність

Марія народилась 4 (16) жовтня 1841 року у Санкт-Петербурзі. Була другою дитиною та другою донькою в родині 3-го герцога Лейхтенберзького Максиміліана Жозефа та його дружини Марії Миколаївни Романової.

Ольга Романова писала про її появу на світ:

image 4 жовтня у Мері народилася друга дівчинка, Маруся, чарівна дитина з чудовими очима і правильними рисами обличчя; вона все життя залишалася такою ж прекрасною, якою була в колисці. image

Новонароджена мала старшу сестру Олександру, яка невдовзі пішла з життя. Згодом родина поповнилася молодшою донькою Євгенією та синами Миколою, Євгеном, Сергієм та Георгієм. Країною в цей час правив їхній дід Микола I. Марію в близькому колі кликали «Маруся».

image
Марія (крайня справа) з матір'ю, братами та сестрою на картині К. Робертсон, 1849

Перші кілька років вона із родиною мешкала у Південному павільйоні Малого Ермітажу. Сімейству належав палац Лейхтенберзьких у парку Сергіївка в Петергофі, завершений у 1842 році, та маєток Іванівка в Тамбовській губернії, куплений у 1846 році.

Від 1845 року офіційною резиденцією сім'ї був Маріїнський палац на Ісааківській площі в Петербурзі, який швидко став новим центром світського життя столиці. Батько Марії любив перебувати в товаристві вчених, сам цікавився наукою. Матір оточила себе діячами мистецтва й постійно запрошувала до себе Василя Жуковського, Петра Вяземського, Володимира Одоєвського, Володимира Соллогуба, Матвія Вієльгорського. Часто будинок навідували члени імператорського дому, а сам Микола I бував там кожного дня в певний час. Влаштовувалися прийоми, бали, маскаради, концерти та спектаклі, які відвідувала вся петербурзька аристократія. Для дітей у палаці були відвідені приміщення на першому поверсі. Там же був великий рекреаційний зал, що використовувався для активного відпочинку та дитячих спортивних ігор. Взимку у саду завжди створювалася ковзанка.

Герцог Лейхтенберзький в останні роки багато хворів і у листопаді 1852 року його не стало. 6 (18) грудня того ж року дітям померлого були даровані титули князів Романовських та Імператорської Високості. Матір за кілька місяців узяла таємний морганатичний шлюб із Григорієм Строгановим. У 1856 році особливим імператорським Актом цей союз був визнаний законним, однак більшість членів імператорської родини прохолодно ставилася до молодого подружжя. Зрештою, Марія Миколаївна з новим чоловіком і дітьми більшість часу почали проводити за кордоном. Від 1862 року вона взагалі оселилася на віллі Кватро у Флоренції.

Діти Лейхтенберзьких мали між собою близькі стосунки. Товаришували з кузенами з дому Романових. Їхнім вихованням займалися гувернери та педагоги-професіонали. Марія отримала домашню освіту під керівництвом Варвари Павлівни Барикової, дочки генерала Ушакова, вихователя Миколи I.

Сучасники вважали, що дівчина дуже багато взяла від своєї матері, описували її як вишукану та миловидну, однак більш привітну та відкриту. За спогадами Отто фон Бісмарка, акредитованого посланця Пруссії у 1859—1861 роках при російському дворі, його захоплювали притаманні Марії «грація та весела вдача». Фрейліна Марія Клейнміхель у своїх мемуарах називала її «чарівною» і зауважувала, що княжна надзвичайно любила танці.

Марія мала багато залицяльників, серед них був і генерал-майор Петро Андрійович Шувалов, який обіймав посаду Санкт-Петербурзького обер-поліцмейстера. Імператору Олександру II довелося втрутитися аби припинити флірт з його боку. Сама княжна дуже цінувала своє високе місце у суспільстві та вирішила, що одружиться тільки з принцом з хорошим становищем, оскільки її не спокушав приклад другого шлюбу матері. Обранцем дівчини став Вільгельм Баденський, молодший брат правлячого великого герцога Бадену Фрідріха I. Познайомилися молоді люди в Росії, де Вільгельм часто бував із представницькими дорученнями свого брата. Втім, Марія Миколаївна певний час не давала згоди на цей шлюб. Як тільки вона була отримана, оголосили про заручини.

Шлюб та діти

У 21-річному віці Марія побралася з 33-річним принцом Бадену Вільгельмом. Весілля відбулося 11 лютого 1863 року в Зимовому палаці Санкт-Петербургу. Під час медового місяця пара відвідала Баден-Баден. Оселилися молодята в Палаці Принца Вільгельма в Карлсруе на Замковій площі. Народила двох дітей:

image
Фото принцеси Марії та Вільгельма Баденського

Чоловіка Марії змальовували як добру та товариську людину, вірну своєму обов'язку у всіх життєвих ситуаціях. На франко-прусській війні він дістав серйозне поранення в обличчя і завершив військову кар'єру.

Після одруження принцеса більшу частину часу проводила у Німеччині та рідко навідувала Росію. В один зі своїх візитів, навесні 1866 року, на прогулянці Літнім садом Санкт-Петербургу вона разом з братом Миколою мимоволі стала свідком замаху Дмитра Каракозова на імператора Олександра II. Держсекретар Олександр Половцов писав про неї в своєму щоденнику: «Марія Максиміліанівна зайнята збереженням гідності внучки Миколи Павловича і більш інших люб'язна внаслідок життя в Німеччині». Велика княгиня Ольга Федорівна вважала її розумною та відданою людиною.

В Німеччині принцеса займалася благодійністю та підтримувала православну культуру. Від 1880 року протегувала створенню православного храму в Баден-Бадені. Восени 1882 року будівництво було завершене. Для неї також була створена придворна православна церква у резиденції в Карлсруе. З Росії був привезений церковний інвентар та надіслані священик, дяк і двоє півчих. У 1873 році Марія та королева Луїза допомогли Фанні Трір відкрити в Карлсруе приватний навчальний заклад для вчительок. Вступ до закладу був багатоконфесійним. Невдовзі Марія пожертвувала установі щорічну субсидію у розмірі 2000 гульденів. Був створений фонд її імені, на кошти якого заклад і функціонував, отримавши популярність далеко за межами Карлсруе, пропонуючи нетипово кваліфікований для того часу курс навчання. Із зростанням кількості учнів він був розширений, націоналізований, та від 1878 року мав назву Prinzessin-Wilhelm-Stift за титулом Марії.

У квітні 1897 року Вільгельм Баденський пішов з життя. Після його смерті Марія заснувала Німецьку асоціацію проти аморальності, яка мала на меті викорінення пороку у вищих класах суспільства, та, разом із герцогинею Гессена й королевою Вюртембергу, створила фонд, який фінансував друкування памфлетів, що закликали вищий світ бути зразками моральної чистоти. На додачу вона розіслала листи всім своїм рідним і друзям з проханням утриматися від аморальної поведінки протягом року.

Графиня Віра Клейнміхель змальовувала принцесу Марію в поважному віці як милу та ласкаву жінку, що є спостережливою та розуміючою молодь. Вона зауважувала, що та живо цікавилася інтересами, життям, поглядами, надіями і мріями дівчат, а також терпляче їх вислуховувала.

Померла принцеса у 73-річному віці у Карлсруе перед початком Першої світової війни. На похороні були присутніми кайзер Вільгельм II, представники німецьких та іноземних правлячих дворів. Була похована в крипті під вівтарем Преображенської церкви Баден-Бадену.

Нагороди

Вшанування

  • У 1870 році на честь принцеси у Карлсруе було названо вулицю Марії (нім. Marienstraße). Існує і досі.

Генеалогія

Александр де Богарне
image
 
Жозефіна де Таше де ля Пажері
image
 
Максиміліан I
image
 
Августа Гессен-Дармштадтська
image
 
Павло I
image
 
Софія Доротея Вюртемберзька
image
 
Фрідріх Вільгельм III
image
 
Луїза Мекленбург-Стреліцька
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ежен де Богарне
image
 
 
 
 
 
Августа Баварська
image
 
 
 
 
 
Микола I
image
 
 
 
 
 
Шарлотта Прусська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Лейхтенберзький
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Романова
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Після 1852 року.
  2. Ольга Николаевна Романова - Сон юности. Записки дочери Николая I [1] (рос.)
  3. Маєток Іванівка Тамбовської губернії [2] [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Історія Маріїнського палацу [3] [ 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  5. Георгий Зуев. Течет река Мойка. Продолжение путешествия... От Невского проспекта до Калинкина моста. Litres, 2017 — 14664 стор. [4] [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Н. В. Кукурузова. Из личной переписки Т. А. Юсуповой. — СПб.: Юсуповский Дворец, 2012. — 191 стор.
  7. 400-річчя дому Романових. Принцеса Марія Максиміліанівна Баденська [5] [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Дворцовые интриги и политические авантюры. Записки Марии Клейнмихель. Litres, 2017 — 733 стор. [6] [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Эдвард Радзинский. Убийство императора. Александр II и тайная Россия. Litres, 2018 [7] [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. А. Ф. Тютчева. При дворе двух императоров. — М.: «Захаров», 2008. — 592 стор.
  11. Е. А. Нарышкина. Мои воспоминания. Под властью трех царей. — М.: Новое литературное обозрение, 2014. — 688 стор.
  12. Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька [8] [ 18 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Bernhard von Poten: Wilhelm (Prinz von Baden). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 42, Duncker & Humblot, Leipzig 1897, стор. 701–703. [9] [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  14. А. А. Половцов. Дневник государственного секретаря. В 2 томах. — М.: Центрполиграф, 2005. — Т. 1.
  15. «Православный паломник». Стаття Олени Гришанової «Преображение на водах» [10] [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. Prinzessin-Wilhelm-Stift [11] [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  17. Lehrerinnenseminar Prinzessin-Wilhelm-Stift [12] [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  18. Руська церква Баден-Бадену [13] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  19. Вулиця Марії в Карлсруе [14] [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  20. Станом на 2018 рік.

Література

  • Пчелов Е. В. Романовы. История династии — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004.

Посилання

  • (англ.)
  • Профіль на Geni.com (англ.)
  • Профіль на Thepeerage.com [ 30 вересня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Марії Лейхтенберзької [ 9 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Вільгельма Баденського [ 22 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Романови. Біографічний довідник [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mariya Maksimilianivna Lejhtenberzka ros Mariya Maksimilianovna Lejhtenbergskaya takozh Romanovska ros Mariya Maksimilianovna Romanovskaya pislya shlyubu Mariya Badenska nim Maria von Baden 16 zhovtnya 1841 16 lyutogo 1914 rosijska knyazhna z rodu Romanovskih gercoginya Lejhtenberzka chlenkinya rosijskogo imperatorskogo domu donka 3 go gercoga Lejhtenberzkogo Maksimiliana Zhozefa ta rosijskoyi velikoyi knyazhni Mariyi Mikolayivni druzhina badenskogo princa Vilgelma Mariya Maksimilianivna Lejhtenberzkaros Mariya Maksimilianovna LejhtenbergskayaSvitlina princesi LejhtenberzkoyiIm ya pri narodzhenniMariyaNarodilasya16 zhovtnya 1841 1841 10 16 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomerla16 lyutogo 1914 1914 02 16 72 roki Karlsrue Velike gercogstvo Baden Nimecka imperiyaPohovannyakripta Preobrazhenskoyi cerkvi Baden BadenKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistblagodijnistZnannya movnimeckaSuspilnij stanzasnovnicya Nimeckoyi asociaciyi proti amoralnostiTitulprincesa BadenskaKonfesiyapravoslav yaRidLejhtenberzki CeringeniBatkoMaksimilian LejhtenberzkijMatiMariya Mikolayivna RomanovaBrati sestrid Mikola Maksimilianovich Yevgeniya Maksimilianivna Lejhtenberzka d Sergij Maksimilianovich d i dU shlyubi zVilgelm BadenskijDitiMariya MaksimilianNagorodiOrden Svyatoyi Katerini 1 stupenyaGerb Gerb knyazhon Romanovskih Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Mariya narodilas 4 16 zhovtnya 1841 roku u Sankt Peterburzi Bula drugoyu ditinoyu ta drugoyu donkoyu v rodini 3 go gercoga Lejhtenberzkogo Maksimiliana Zhozefa ta jogo druzhini Mariyi Mikolayivni Romanovoyi Olga Romanova pisala pro yiyi poyavu na svit 4 zhovtnya u Meri narodilasya druga divchinka Marusya charivna ditina z chudovimi ochima i pravilnimi risami oblichchya vona vse zhittya zalishalasya takoyu zh prekrasnoyu yakoyu bula v kolisci Novonarodzhena mala starshu sestru Oleksandru yaka nevdovzi pishla z zhittya Zgodom rodina popovnilasya molodshoyu donkoyu Yevgeniyeyu ta sinami Mikoloyu Yevgenom Sergiyem ta Georgiyem Krayinoyu v cej chas praviv yihnij did Mikola I Mariyu v blizkomu koli klikali Marusya Mariya krajnya sprava z matir yu bratami ta sestroyu na kartini K Robertson 1849 Pershi kilka rokiv vona iz rodinoyu meshkala u Pivdennomu paviljoni Malogo Ermitazhu Simejstvu nalezhav palac Lejhtenberzkih u parku Sergiyivka v Petergofi zavershenij u 1842 roci ta mayetok Ivanivka v Tambovskij guberniyi kuplenij u 1846 roci Vid 1845 roku oficijnoyu rezidenciyeyu sim yi buv Mariyinskij palac na Isaakivskij ploshi v Peterburzi yakij shvidko stav novim centrom svitskogo zhittya stolici Batko Mariyi lyubiv perebuvati v tovaristvi vchenih sam cikavivsya naukoyu Matir otochila sebe diyachami mistectva j postijno zaproshuvala do sebe Vasilya Zhukovskogo Petra Vyazemskogo Volodimira Odoyevskogo Volodimira Solloguba Matviya Viyelgorskogo Chasto budinok naviduvali chleni imperatorskogo domu a sam Mikola I buvav tam kozhnogo dnya v pevnij chas Vlashtovuvalisya prijomi bali maskaradi koncerti ta spektakli yaki vidviduvala vsya peterburzka aristokratiya Dlya ditej u palaci buli vidvideni primishennya na pershomu poversi Tam zhe buv velikij rekreacijnij zal sho vikoristovuvavsya dlya aktivnogo vidpochinku ta dityachih sportivnih igor Vzimku u sadu zavzhdi stvoryuvalasya kovzanka Gercog Lejhtenberzkij v ostanni roki bagato hvoriv i u listopadi 1852 roku jogo ne stalo 6 18 grudnya togo zh roku dityam pomerlogo buli darovani tituli knyaziv Romanovskih ta Imperatorskoyi Visokosti Matir za kilka misyaciv uzyala tayemnij morganatichnij shlyub iz Grigoriyem Stroganovim U 1856 roci osoblivim imperatorskim Aktom cej soyuz buv viznanij zakonnim odnak bilshist chleniv imperatorskoyi rodini proholodno stavilasya do molodogo podruzhzhya Zreshtoyu Mariya Mikolayivna z novim cholovikom i ditmi bilshist chasu pochali provoditi za kordonom Vid 1862 roku vona vzagali oselilasya na villi Kvatro u Florenciyi Diti Lejhtenberzkih mali mizh soboyu blizki stosunki Tovarishuvali z kuzenami z domu Romanovih Yihnim vihovannyam zajmalisya guverneri ta pedagogi profesionali Mariya otrimala domashnyu osvitu pid kerivnictvom Varvari Pavlivni Barikovoyi dochki generala Ushakova vihovatelya Mikoli I Suchasniki vvazhali sho divchina duzhe bagato vzyala vid svoyeyi materi opisuvali yiyi yak vishukanu ta milovidnu odnak bilsh privitnu ta vidkritu Za spogadami Otto fon Bismarka akreditovanogo poslancya Prussiyi u 1859 1861 rokah pri rosijskomu dvori jogo zahoplyuvali pritamanni Mariyi graciya ta vesela vdacha Frejlina Mariya Klejnmihel u svoyih memuarah nazivala yiyi charivnoyu i zauvazhuvala sho knyazhna nadzvichajno lyubila tanci Mariya mala bagato zalicyalnikiv sered nih buv i general major Petro Andrijovich Shuvalov yakij obijmav posadu Sankt Peterburzkogo ober policmejstera Imperatoru Oleksandru II dovelosya vtrutitisya abi pripiniti flirt z jogo boku Sama knyazhna duzhe cinuvala svoye visoke misce u suspilstvi ta virishila sho odruzhitsya tilki z princom z horoshim stanovishem oskilki yiyi ne spokushav priklad drugogo shlyubu materi Obrancem divchini stav Vilgelm Badenskij molodshij brat pravlyachogo velikogo gercoga Badenu Fridriha I Poznajomilisya molodi lyudi v Rosiyi de Vilgelm chasto buvav iz predstavnickimi doruchennyami svogo brata Vtim Mariya Mikolayivna pevnij chas ne davala zgodi na cej shlyub Yak tilki vona bula otrimana ogolosili pro zaruchini Shlyub ta diti U 21 richnomu vici Mariya pobralasya z 33 richnim princom Badenu Vilgelmom Vesillya vidbulosya 11 lyutogo 1863 roku v Zimovomu palaci Sankt Peterburgu Pid chas medovogo misyacya para vidvidala Baden Baden Oselilisya molodyata v Palaci Princa Vilgelma v Karlsrue na Zamkovij ploshi Narodila dvoh ditej Foto princesi Mariyi ta Vilgelma Badenskogo Mariya 1865 1939 druzhina gercoga Angaltu Fridriha II ditej ne mala Maksimilian 1867 1929 ostannij kancler Nimeckoyi imperiyi buv odruzhenij iz princesoyu Mariyeyu Luyizoyu Gannoverskoyu mav sina ta donku Cholovika Mariyi zmalovuvali yak dobru ta tovarisku lyudinu virnu svoyemu obov yazku u vsih zhittyevih situaciyah Na franko prusskij vijni vin distav serjozne poranennya v oblichchya i zavershiv vijskovu kar yeru Pislya odruzhennya princesa bilshu chastinu chasu provodila u Nimechchini ta ridko naviduvala Rosiyu V odin zi svoyih vizitiv navesni 1866 roku na progulyanci Litnim sadom Sankt Peterburgu vona razom z bratom Mikoloyu mimovoli stala svidkom zamahu Dmitra Karakozova na imperatora Oleksandra II Derzhsekretar Oleksandr Polovcov pisav pro neyi v svoyemu shodenniku Mariya Maksimilianivna zajnyata zberezhennyam gidnosti vnuchki Mikoli Pavlovicha i bilsh inshih lyub yazna vnaslidok zhittya v Nimechchini Velika knyaginya Olga Fedorivna vvazhala yiyi rozumnoyu ta viddanoyu lyudinoyu V Nimechchini princesa zajmalasya blagodijnistyu ta pidtrimuvala pravoslavnu kulturu Vid 1880 roku proteguvala stvorennyu pravoslavnogo hramu v Baden Badeni Voseni 1882 roku budivnictvo bulo zavershene Dlya neyi takozh bula stvorena pridvorna pravoslavna cerkva u rezidenciyi v Karlsrue Z Rosiyi buv privezenij cerkovnij inventar ta nadislani svyashenik dyak i dvoye pivchih U 1873 roci Mariya ta koroleva Luyiza dopomogli Fanni Trir vidkriti v Karlsrue privatnij navchalnij zaklad dlya vchitelok Vstup do zakladu buv bagatokonfesijnim Nevdovzi Mariya pozhertvuvala ustanovi shorichnu subsidiyu u rozmiri 2000 guldeniv Buv stvorenij fond yiyi imeni na koshti yakogo zaklad i funkcionuvav otrimavshi populyarnist daleko za mezhami Karlsrue proponuyuchi netipovo kvalifikovanij dlya togo chasu kurs navchannya Iz zrostannyam kilkosti uchniv vin buv rozshirenij nacionalizovanij ta vid 1878 roku mav nazvu Prinzessin Wilhelm Stift za titulom Mariyi U kvitni 1897 roku Vilgelm Badenskij pishov z zhittya Pislya jogo smerti Mariya zasnuvala Nimecku asociaciyu proti amoralnosti yaka mala na meti vikorinennya poroku u vishih klasah suspilstva ta razom iz gercogineyu Gessena j korolevoyu Vyurtembergu stvorila fond yakij finansuvav drukuvannya pamfletiv sho zaklikali vishij svit buti zrazkami moralnoyi chistoti Na dodachu vona rozislala listi vsim svoyim ridnim i druzyam z prohannyam utrimatisya vid amoralnoyi povedinki protyagom roku Grafinya Vira Klejnmihel zmalovuvala princesu Mariyu v povazhnomu vici yak milu ta laskavu zhinku sho ye sposterezhlivoyu ta rozumiyuchoyu molod Vona zauvazhuvala sho ta zhivo cikavilasya interesami zhittyam poglyadami nadiyami i mriyami divchat a takozh terplyache yih visluhovuvala Pomerla princesa u 73 richnomu vici u Karlsrue pered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Na pohoroni buli prisutnimi kajzer Vilgelm II predstavniki nimeckih ta inozemnih pravlyachih dvoriv Bula pohovana v kripti pid vivtarem Preobrazhenskoyi cerkvi Baden Badenu NagorodiVelikij hrest ordenu Svyatoyi Katerini Rosijska imperiya 1841 VshanuvannyaU 1870 roci na chest princesi u Karlsrue bulo nazvano vulicyu Mariyi nim Marienstrasse Isnuye i dosi GenealogiyaAleksandr de Bogarne Zhozefina de Tashe de lya Pazheri Maksimilian I Avgusta Gessen Darmshtadtska Pavlo I Sofiya Doroteya Vyurtemberzka Fridrih Vilgelm III Luyiza Meklenburg Strelicka Ezhen de Bogarne Avgusta Bavarska Mikola I Sharlotta Prusska Maksimilian Lejhtenberzkij Mariya Romanova Mariya PrimitkiPislya 1852 roku Olga Nikolaevna Romanova Son yunosti Zapiski docheri Nikolaya I 1 ros Mayetok Ivanivka Tambovskoyi guberniyi 2 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Istoriya Mariyinskogo palacu 3 7 kvitnya 2018 u Wayback Machine Georgij Zuev Techet reka Mojka Prodolzhenie puteshestviya Ot Nevskogo prospekta do Kalinkina mosta Litres 2017 14664 stor 4 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros N V Kukuruzova Iz lichnoj perepiski T A Yusupovoj SPb Yusupovskij Dvorec 2012 191 stor 400 richchya domu Romanovih Princesa Mariya Maksimilianivna Badenska 5 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Dvorcovye intrigi i politicheskie avantyury Zapiski Marii Klejnmihel Litres 2017 733 stor 6 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Edvard Radzinskij Ubijstvo imperatora Aleksandr II i tajnaya Rossiya Litres 2018 7 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros A F Tyutcheva Pri dvore dvuh imperatorov M Zaharov 2008 592 stor E A Naryshkina Moi vospominaniya Pod vlastyu treh carej M Novoe literaturnoe obozrenie 2014 688 stor Mariya Maksimilianivna Lejhtenberzka 8 18 travnya 2017 u Wayback Machine ros Bernhard von Poten Wilhelm Prinz von Baden In Allgemeine Deutsche Biographie Band 42 Duncker amp Humblot Leipzig 1897 stor 701 703 9 Arhivovano 9 sichnya 2018 u Wayback Machine nim A A Polovcov Dnevnik gosudarstvennogo sekretarya V 2 tomah M Centrpoligraf 2005 T 1 Pravoslavnyj palomnik Stattya Oleni Grishanovoyi Preobrazhenie na vodah 10 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Prinzessin Wilhelm Stift 11 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine nim Lehrerinnenseminar Prinzessin Wilhelm Stift 12 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine nim Ruska cerkva Baden Badenu 13 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Vulicya Mariyi v Karlsrue 14 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine nim Stanom na 2018 rik LiteraturaPchelov E V Romanovy Istoriya dinastii M OLMA PRESS 2004 Posilannya angl Profil na Geni com angl Profil na Thepeerage com 30 veresnya 2010 u Wayback Machine angl Genealogiya Mariyi Lejhtenberzkoyi 9 listopada 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Vilgelma Badenskogo 22 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Romanovi Biografichnij dovidnik 21 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ