Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Світлійший князь Мико ла Максиміліа нович Рома новський 4 й князь Ейхштедський 4 й принц де Богарне рос Николай Максимил

Микола Максиміліанович, герцог Лейхтенберзький

Микола Максиміліанович, герцог Лейхтенберзький

Світлійший князь Мико́ла Максиміліа́нович Рома́новський, 4-й , князь Ейхштедський, 4-й принц де Богарне (рос. Николай Максимилианович Романовский; нар. 27 липня (4 серпня) 1843(18430804) — пом. 6 січня 1891) — член Російського імператорського дому (з титулом «Імператорська високість»), генерал від кавалерії.

Микола Максиміліанович Романовський
рос. Николай Максимилианович Романовский
image
Народився27 липня (4 серпня) 1843(1843-08-04)
Сергієвка
Помер6 січня 1891(1891-01-06) (47 років)
Париж
Похованняd
Громадянствоimage Російська імперія
Діяльністьмінералог, військовослужбовець, офіцер, геолог
Галузьвійськова служба[1], геологія[1] і мінералогія[1]
Знання мовросійська[1]
ЧленствоБаварська академія наук
Суспільний станшляхтич[d][1][1][…]
Титулкнязь
Військове званняimage Генерал від кавалерії
Рідd
БатькоМаксиміліан Лейхтенберзький
МатиМарія Миколаївна
Брати, сестриd, Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька, Євгенія Максиміліанівна Лейхтенберзька, d, Сергій Максиміліанович, d і d
У шлюбі зd
Дітиd і d
Нагороди
image
Орден Святого Андрія Первозванного
image
Орден Святого Олександра Невського
image
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
image
Орден Святої Анни 1 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
image
Орден Святого Георгія
 image
image
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
image
Орден Корони (Вюртемберг)
image

Президент (1865) і почесний президент Імператорського технічного товариств. Почесний член Петербурзької академії наук, Московського (з 1867 р.) і Київського університетів.

Життєпис

Народився 27 липня (4 серпня) 1843(18430804) року в садибі Сергієвка Санкт-Петербурзької губернії. Третя дитина і старший син в родині великої княгині та герцога Максиміліана Лейхтенберзького. Онук російського імператора Миколи І і правнук імператриці Франції Жозефіни Богарне.

Отримав домашнє виховання під керівництвом Ф. Д. Алопеуса і Ф. К. Дітеріхса.

Числився у списках 8-го драгунського Астраханського полку, лейб-гвардії , лейб-гвардії Кінно-гренадерського полку, лейб-гвардії 4-го стрілецького Імператорської Родини батальйону. Обіймав посади: член ради та Навчального комітету Корпусу гірничих інженерів, член вченої ради Міністерства державних маєтностей, командир гвардійської кавалерійської бригади, шеф 27-го Київського драгунського полку (з 1852 року).

Від 1871 року постійно мешкав за кордоном.

З початком російсько-турецької війни 1877–1878 років повернувся в Росію і був призначений командиром гусарської бригади в загоні генерал-ад'ютанта Й. В. Гурко, який здійснив перехід через Балкани. З червня-липня 1877 року — командував кавалерією передового Західного загону Дунайської армії. Відзначився при взятті Казанлика і в битві під Ескі-Загрою.

Помер 6 січня 1891 року в Парижі (Франція). Похований у Голіцинській церкві в ім'я архангела Михайла Троїце-Сергієвої Приморської пустині (нині в межах Санкт-Петербурга).

Наукова діяльність

Цікавився мінералогією, зібрав чудову колекцію мінералів. Був автором кількох статей у «Записках Мінералогічного товариства» (т. I–IV, VI, VII, XVII). Проводив ґрунтовні хіміко-кристалографічні дослідження лейхтенбергіта, кочубеїта, брукіта. Надрукував нарис «Про падаючі зірки» (1873), складений за лекціями Джованні Скіапареллі, і «Нарис мого дитинства і юнацтва» («Русская старина», 1890. № 5).

З 1865 р. був президентом Мінералогічного товариства. За ініціативою Романовського і на отримані ним кошти, це товариство з метою складання детальної геологічної карти Росії здійснило низку геологічних експедицій, результати яких друкувалися в журналі «Матеріали для геології Росії» (з 1869).

У 1866–1867 роках разом з М. І. Кокшаровим і М. М. Зініним здійснив подорож центральними губерніями Росії й на Урал. Звіт по експедиціям багато в чому сприяв низці перетворень (зменшення гірської податі і продаж деяких казенних заводів у приватні руки).

Під головуванням Романовського була утворена Комісія для розгляду питання про знищення відкупу нафти на Кавказі. Вироблені нею правила про нафтове виробництво були затверджені в 1872 р.

Військові звання

Нагороди

Сім'я

З 1868 року перебував у морганатичному шлюбі з Надією Сергіївною Акінфовою, уродженою Анненковою. Подружжя вінчалося 9 січня 1878 року в Женеві. Лише 30 січня 1879 року шлюб був визнаний імператором Олександром ІІ. Надія Сергіївна отримала титул графині Богарне.

Подружжя мало двох синів: Микола і Георгій графи Богарне, потім — найсвітліші герцоги Лейхтенберзькі.

Література

  1. Энциклопедический словарь//Изд. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. СПб., 1890–1904. Кн. 1—22.
  2. Русский биографический словарь. СПб., 1896–1913. Т. 1—25.
  3. Общий Гербовник дворянских родов Всероссийской Империи, начатый в 1797-м году. СПб., 1798–1917. Ч. I–XX.

Посилання

  • [[https://web.archive.org/web/20111210081014/http://regiment.ru/bio/L/10.htm Архівовано 10 грудня 2011 у Wayback Machine.] Русская императорская армия: герцог Лейхтенбергский князь Романовский Николай Максимилианович] (рос.)
  • Летопись Московского университета (рос.)
  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Svitlijshij knyaz Miko la Maksimilia novich Roma novskij 4 j knyaz Ejhshtedskij 4 j princ de Bogarne ros Nikolaj Maksimilianovich Romanovskij nar 27 lipnya 4 serpnya 1843 18430804 pom 6 sichnya 1891 chlen Rosijskogo imperatorskogo domu z titulom Imperatorska visokist general vid kavaleriyi Mikola Maksimilianovich Romanovskijros Nikolaj Maksimilianovich RomanovskijNarodivsya27 lipnya 4 serpnya 1843 1843 08 04 SergiyevkaPomer6 sichnya 1891 1891 01 06 47 rokiv ParizhPohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistmineralog vijskovosluzhbovec oficer geologGaluzvijskova sluzhba 1 geologiya 1 i mineralogiya 1 Znannya movrosijska 1 ChlenstvoBavarska akademiya naukSuspilnij stanshlyahtich d 1 1 TitulknyazVijskove zvannya General vid kavaleriyiRiddBatkoMaksimilian LejhtenberzkijMatiMariya MikolayivnaBrati sestrid Mariya Maksimilianivna Lejhtenberzka Yevgeniya Maksimilianivna Lejhtenberzka d Sergij Maksimilianovich d i dU shlyubi zdDitid i dNagorodiOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Kavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionu Orden Koroni Vyurtemberg Mediafajli u Vikishovishi Prezident 1865 i pochesnij prezident Imperatorskogo tehnichnogo tovaristv Pochesnij chlen Peterburzkoyi akademiyi nauk Moskovskogo z 1867 r i Kiyivskogo universitetiv ZhittyepisNarodivsya 27 lipnya 4 serpnya 1843 18430804 roku v sadibi Sergiyevka Sankt Peterburzkoyi guberniyi Tretya ditina i starshij sin v rodini velikoyi knyagini ta gercoga Maksimiliana Lejhtenberzkogo Onuk rosijskogo imperatora Mikoli I i pravnuk imperatrici Franciyi Zhozefini Bogarne Otrimav domashnye vihovannya pid kerivnictvom F D Alopeusa i F K Diterihsa Chislivsya u spiskah 8 go dragunskogo Astrahanskogo polku lejb gvardiyi lejb gvardiyi Kinno grenaderskogo polku lejb gvardiyi 4 go strileckogo Imperatorskoyi Rodini bataljonu Obijmav posadi chlen radi ta Navchalnogo komitetu Korpusu girnichih inzheneriv chlen vchenoyi radi Ministerstva derzhavnih mayetnostej komandir gvardijskoyi kavalerijskoyi brigadi shef 27 go Kiyivskogo dragunskogo polku z 1852 roku Vid 1871 roku postijno meshkav za kordonom Z pochatkom rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv povernuvsya v Rosiyu i buv priznachenij komandirom gusarskoyi brigadi v zagoni general ad yutanta J V Gurko yakij zdijsniv perehid cherez Balkani Z chervnya lipnya 1877 roku komanduvav kavaleriyeyu peredovogo Zahidnogo zagonu Dunajskoyi armiyi Vidznachivsya pri vzyatti Kazanlika i v bitvi pid Eski Zagroyu Pomer 6 sichnya 1891 roku v Parizhi Franciya Pohovanij u Golicinskij cerkvi v im ya arhangela Mihajla Troyice Sergiyevoyi Primorskoyi pustini nini v mezhah Sankt Peterburga Naukova diyalnistCikavivsya mineralogiyeyu zibrav chudovu kolekciyu mineraliv Buv avtorom kilkoh statej u Zapiskah Mineralogichnogo tovaristva t I IV VI VII XVII Provodiv gruntovni himiko kristalografichni doslidzhennya lejhtenbergita kochubeyita brukita Nadrukuvav naris Pro padayuchi zirki 1873 skladenij za lekciyami Dzhovanni Skiaparelli i Naris mogo ditinstva i yunactva Russkaya starina 1890 5 Z 1865 r buv prezidentom Mineralogichnogo tovaristva Za iniciativoyu Romanovskogo i na otrimani nim koshti ce tovaristvo z metoyu skladannya detalnoyi geologichnoyi karti Rosiyi zdijsnilo nizku geologichnih ekspedicij rezultati yakih drukuvalisya v zhurnali Materiali dlya geologiyi Rosiyi z 1869 U 1866 1867 rokah razom z M I Koksharovim i M M Zininim zdijsniv podorozh centralnimi guberniyami Rosiyi j na Ural Zvit po ekspediciyam bagato v chomu spriyav nizci peretvoren zmenshennya girskoyi podati i prodazh deyakih kazennih zavodiv u privatni ruki Pid golovuvannyam Romanovskogo bula utvorena Komisiya dlya rozglyadu pitannya pro znishennya vidkupu nafti na Kavkazi Virobleni neyu pravila pro naftove virobnictvo buli zatverdzheni v 1872 r Vijskovi zvannyaoficer 23 06 1850 polkovnik 23 06 1863 general major Sviti 30 08 1865 general lejtenant 01 01 1878 general ad yutant 07 05 1890 general vid kavaleriyi 07 05 1890 NagorodiRosijski Orden Andriya Pervozvannogo 1843 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1843 Orden Bilogo Orla 1843 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 1843 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 11 06 1865 Orden svyatogo Georgiya 4 go stupenya 28 06 1877 Zolota zbroya Za horobrist 08 08 1877 Inozemni Orden Viri Baden Orden Lyudovika Gessen Darmshtadt Orden Svyatogo Guberta Bavariya Orden Pochesnogo legionu Franciya Orden Koroni Vyurtemberg Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Italiya Orden Vezhi j Mecha Portugaliya Orden Svyatogo Oleksandra 1 go stupenya Bolgariya Sim yaZ 1868 roku perebuvav u morganatichnomu shlyubi z Nadiyeyu Sergiyivnoyu Akinfovoyu urodzhenoyu Annenkovoyu Podruzhzhya vinchalosya 9 sichnya 1878 roku v Zhenevi Lishe 30 sichnya 1879 roku shlyub buv viznanij imperatorom Oleksandrom II Nadiya Sergiyivna otrimala titul grafini Bogarne Podruzhzhya malo dvoh siniv Mikola i Georgij grafi Bogarne potim najsvitlishi gercogi Lejhtenberzki LiteraturaEnciklopedicheskij slovar Izd F A Brokgauz I A Efron SPb 1890 1904 Kn 1 22 Russkij biograficheskij slovar SPb 1896 1913 T 1 25 Obshij Gerbovnik dvoryanskih rodov Vserossijskoj Imperii nachatyj v 1797 m godu SPb 1798 1917 Ch I XX Posilannya https web archive org web 20111210081014 http regiment ru bio L 10 htm Arhivovano10 grudnya 2011 u Wayback Machine Russkaya imperatorskaya armiya gercog Lejhtenbergskij knyaz Romanovskij Nikolaj Maksimilianovich ros Letopis Moskovskogo universiteta ros Czech National Authority Database d Track Q13550863

Дата публікації:
Топ