Микола Іванович Кокшаров | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
рос. Николай Иванович Кокшаров | ||||||||||
Народився | 23 листопада (5 грудня) 1818 поблизу Усть-Каменогорська | |||||||||
Помер | 21 грудня (2 січня) 1893 (74 роки) Санкт-Петербург | |||||||||
Поховання | d | |||||||||
Країна | Російська імперія | |||||||||
Діяльність | мінералог, геолог, викладач університету | |||||||||
Alma mater | Інститут корпусу гірничих інженерів | |||||||||
Галузь | геологія, мінералогія | |||||||||
Заклад | Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] | |||||||||
Посада | директор директор Гірничого інституту | |||||||||
Вчене звання | академік | |||||||||
Членство | Петербурзька академія наук Леопольдина Туринська академія наук[1] | |||||||||
Нагороди | ||||||||||
Автограф | ||||||||||
Кокшаров Микола Іванович у Вікісховищі |
Микола Іванович Кокшаров (рос. Николай Иванович Кокшаров; нар. 23 листопада (5 грудня) 1818 — пом. 21 грудня (2 січня) 1893) — російський гірничий інженер, геолог і мінералог. Ординарний академік Імператорської академії наук (з 04.03.1866 року), директор Російського мінералогічного товариства (з 1865), директор Гірничого інституту (з 1872), таємний радник.
Почесний доктор мінералогії Київського університету.
Життєпис
Народився 23 листопада (5 грудня) 1818 року поблизу Усть-Каменогорської фортеці Томської губернії Російської імперії (нині — Східноказахстанська область Казахстану) в родині гірничого інженера. Дитинство провів на Уралі, де його батько був керуючим Березовською золотокопальнею.
У 1840 році закінчив Інститут корпусу гірничних інженерів у Санкт-Петербурзі. Ледве здавши випускні іспити, М. Кокшарову пощастило супроводжувати Р. Мурчісона, і графа в їх геологічній подорожі Росією. Свої враження і міркування від подорожі виклав у «Гірничому журналі» під заголовком «Геогностичні зауваження про деякі губернії Європейської Росії». Наступного року знову супроводжував цих вчених у їхній подорожі на Урал.
З 1842 по 1845 рік перебував у закордонному відрядженні, куди був направлений російським урядом. У Франції та Німеччині М. Кокшаров слухав лекції, займався кристалографією і мінералогією. Тоді ж зав'язав дружні стосунки з багатьма європейськими науковцями.
У 1846 році повернувся в Росію й був призначений репетитором Інституту корпусу гірничих інженерів. З цього часу розпочалась його педагогічна діяльність, яка тривала до 1881 року. М. Кокшаров у різний час читав лекції з мінералогії, геології та фізичної географії в багатьох навчальних закладах: Гірничому інституті (з 1847 р.), Інституті інженерів шляхів сполучення, Землеробському інституті, Костянтинівському училищі, Пажеському корпусі, 1-му кадетському корпусі та ін. Крім того, у 1848 році Кокшаров протягом цілого курсу заміщав професора Гофмана в Санкт-Петербурзькому університеті.
З 1849 по 1852 роки обіймав посаду доглядача Головної фізичної обсерваторії.
У 1857 року призначений членом Гірничого вченого комітету.
У 1855 році М. І. Кокшаров був обраний ад'юнктом Імператорської академії наук, з 24 травня 1858 року — екстраординарний, а з 4 березня 1866 року — ординарний академік.
12 березня 1865 року обраний директором Російського мінералогічного товариства, а 8 жовтня того ж року — почесним членом.
У 1865 і 1866 роках М. Кокшаров супроводжував герцога Миколу Максиміліановича Лейхтенберзького в подорожах по Тульській губернії та Уралу.
З 3 листопада 1872 до 25 серпня 1881 року М. І. Кокшаров обіймав посаду директора Гірничого інституту.
У 1891 році, за станом здоров'я, М. І. Кокшаров склав з себе звання директора Мінералогічного товариства, але залишився його почесним директором.
Основні праці
- Геогностичні зауваження про деякі губернії Європейської Росії. (1840);
- Кристалографічні дослідження багратіоніту і магнітного залізняку. (1847);
- Матеріали для мінералогії Росії. (1853);
- Каталог російських топазів, що зберігаються в музеумі Гірничого інституту.
Примітки
- www.accademiadellescienze.it
Посилання
- Биографическая энциклопедия «Биография.ру» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Mikola Ivanovich Koksharovros Nikolaj Ivanovich KoksharovNarodivsya23 listopada 5 grudnya 1818 1818 12 05 poblizu Ust KamenogorskaPomer21 grudnya 2 sichnya 1893 1893 01 02 74 roki Sankt PeterburgPohovannyadKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistmineralog geolog vikladach universitetuAlma materInstitut korpusu girnichih inzhenerivGaluzgeologiya mineralogiyaZakladSankt Peterburzkij girnichij institut d Posadadirektor direktor Girnichogo institutuVchene zvannyaakademikChlenstvoPeterburzka akademiya nauk Leopoldina Turinska akademiya nauk 1 NagorodiOrden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Avtograf Koksharov Mikola Ivanovich u Vikishovishi Mikola Ivanovich Koksharov ros Nikolaj Ivanovich Koksharov nar 23 listopada 5 grudnya 1818 18181205 pom 21 grudnya 2 sichnya 1893 rosijskij girnichij inzhener geolog i mineralog Ordinarnij akademik Imperatorskoyi akademiyi nauk z 04 03 1866 roku direktor Rosijskogo mineralogichnogo tovaristva z 1865 direktor Girnichogo institutu z 1872 tayemnij radnik Pochesnij doktor mineralogiyi Kiyivskogo universitetu ZhittyepisNarodivsya 23 listopada 5 grudnya 1818 18181205 roku poblizu Ust Kamenogorskoyi forteci Tomskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Shidnokazahstanska oblast Kazahstanu v rodini girnichogo inzhenera Ditinstvo proviv na Urali de jogo batko buv keruyuchim Berezovskoyu zolotokopalneyu U 1840 roci zakinchiv Institut korpusu girnichnih inzheneriv u Sankt Peterburzi Ledve zdavshi vipuskni ispiti M Koksharovu poshastilo suprovodzhuvati R Murchisona i grafa v yih geologichnij podorozhi Rosiyeyu Svoyi vrazhennya i mirkuvannya vid podorozhi viklav u Girnichomu zhurnali pid zagolovkom Geognostichni zauvazhennya pro deyaki guberniyi Yevropejskoyi Rosiyi Nastupnogo roku znovu suprovodzhuvav cih vchenih u yihnij podorozhi na Ural Z 1842 po 1845 rik perebuvav u zakordonnomu vidryadzhenni kudi buv napravlenij rosijskim uryadom U Franciyi ta Nimechchini M Koksharov sluhav lekciyi zajmavsya kristalografiyeyu i mineralogiyeyu Todi zh zav yazav druzhni stosunki z bagatma yevropejskimi naukovcyami U 1846 roci povernuvsya v Rosiyu j buv priznachenij repetitorom Institutu korpusu girnichih inzheneriv Z cogo chasu rozpochalas jogo pedagogichna diyalnist yaka trivala do 1881 roku M Koksharov u riznij chas chitav lekciyi z mineralogiyi geologiyi ta fizichnoyi geografiyi v bagatoh navchalnih zakladah Girnichomu instituti z 1847 r Instituti inzheneriv shlyahiv spoluchennya Zemlerobskomu instituti Kostyantinivskomu uchilishi Pazheskomu korpusi 1 mu kadetskomu korpusi ta in Krim togo u 1848 roci Koksharov protyagom cilogo kursu zamishav profesora Gofmana v Sankt Peterburzkomu universiteti Z 1849 po 1852 roki obijmav posadu doglyadacha Golovnoyi fizichnoyi observatoriyi U 1857 roku priznachenij chlenom Girnichogo vchenogo komitetu U 1855 roci M I Koksharov buv obranij ad yunktom Imperatorskoyi akademiyi nauk z 24 travnya 1858 roku ekstraordinarnij a z 4 bereznya 1866 roku ordinarnij akademik 12 bereznya 1865 roku obranij direktorom Rosijskogo mineralogichnogo tovaristva a 8 zhovtnya togo zh roku pochesnim chlenom U 1865 i 1866 rokah M Koksharov suprovodzhuvav gercoga Mikolu Maksimilianovicha Lejhtenberzkogo v podorozhah po Tulskij guberniyi ta Uralu Z 3 listopada 1872 do 25 serpnya 1881 roku M I Koksharov obijmav posadu direktora Girnichogo institutu U 1891 roci za stanom zdorov ya M I Koksharov sklav z sebe zvannya direktora Mineralogichnogo tovaristva ale zalishivsya jogo pochesnim direktorom Pomer 21 grudnya 2 sichnya 1893 roku Osnovni praciGeognostichni zauvazhennya pro deyaki guberniyi Yevropejskoyi Rosiyi 1840 Kristalografichni doslidzhennya bagrationitu i magnitnogo zaliznyaku 1847 Materiali dlya mineralogiyi Rosiyi 1853 Katalog rosijskih topaziv sho zberigayutsya v muzeumi Girnichogo institutu Primitkiwww accademiadellescienze it d Track Q107212659PosilannyaBiograficheskaya enciklopediya Biografiya ru 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi