Буття 1:2 («А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води») — другий вірш першого розділу Книги Буття у Біблії, де продовжується історія про створення світу. З лінгвістичної точки зору це може бути як окреме речення, так і частина складного речення Бут. 1:1-2 або Бут. 1:1-3. Поняття «землі», «темряви», «безодні», «Духа Божого», «ширяння» та «води» мають важливий зміст як у юдейських, так і в християнських тлумаченнях.
Біблія: Старий Заповіт |
---|
П’ятикнижжя |
Буття |
1:1 · 1:2 · 1:3 · 1:4 · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · |
· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · |
Вихід · Левит · Числа · Повторення Закону |
Книги історичні |
Ісус Навин · Суддів · Рут · 1 Самуїлова · 2 Самуїлова · 1 Царів · 2 Царів · 1 Хроніки · 2 Хроніки · Ездра · Неемія · Естер |
Книги навчальні |
Йов · Псалми · Приповісті · Екклезіяст · Пісня над піснями |
Книги пророчі |
Ісая · Єремія · Плач Єремії · Єзекіїль · Даниїл · Осія · Йоїл · Амос · Овдій · Йона · Михей · Наум · Авакум · Софонія · Огій · Захарія · Малахії |
Первісний стан світу описується тут трьома ключовими поняттями: темрява, водяна безодня (пучина, глибина), пуста і порожня земля. Пізніше у перший день творіння темрява поступається місцем світлу, а в другий і третій день творіння з водної безодні з’являється небо і суходіл, а потім небо, моря і земля населяються живими істотами . Єврейське слово руах може означати і «дух», і «вітер», і «подих», і «дихання». У цим словом позначається надісланий Богом вітер, який протистоїть водяній стихії, а в — життєва сила, яку Бог вдихнув у людину і без якої та помирає. Сучасні переклади Книги Буття пропонують дуже різні розуміння цього місця: «Дух Божий», «подих Божий», «сила Божа», «Божий вітер», «могутній вітер». Імовірно, єврейський текст несе у собі у нерозділеному вигляді увесь цей діапазон значень.
Існує припущення, що між Бут. 1:1 та 1:2 сталася катастрофа (падіння Сатани), тому у 1:2 описується вже стан всесвіту після пошкодження. У такому разі можливий переклад «І земля стала пустою і порожньою…» Однак ця теорія погано обґрунтовується з лінгвістичної точки зору.
Згідно документальної гіпотези автором цього тексту є Жрець (жрецький кодекс).
Текст
Вірш у масоретському тексті складається з 14 слів:
WLC: з оголосом | וְהָאָ֗רֶץ הָיְתָ֥ה תֹ֙הוּ֙ וָבֹ֔הוּ וְחֹ֖שֶׁךְ עַל־פְּנֵ֣י תְהֹ֑ום וְר֣וּחַ אֱלֹהִ֔ים מְרַחֶ֖פֶת עַל־פְּנֵ֥י הַמָּֽיִם׃ |
---|---|
WLC: без оголосу | והארץ היתה תהו ובהו וחשך על־פני תהום ורוח אלהים מרחפת על־פני המים׃ |
WLC: транслітерація | Veha'arets hayetah tohu vavohu vechoshech al-peney tehom veruach Elohim merachefet al-peney hamayim. |
AC | ב והארץ היתה תהו ובהו וחשך על פני תהום ורוח אלהים מרחפת על פני המים |
Лінгвістичний аналіз
Порядок слів у перекладі може бути змінено відповідно до єврейського тексту.
Стронґ | Іврит | Транскрипція | Українська (Огієнко) | Англійська (KJB) | Граматика |
---|---|---|---|---|---|
776 | וְהָאָ֗רֶץ | wə-hā-’ā-reṣ, | А земля | And the earth | іменник |
1961 | הָיְתָ֥ה | hā-yə-ṯāh | була | was | дієслово |
8414 | תֹ֙הוּ֙ | ṯō-hū | пуста | without form | іменник |
922 | וָבֹ֔הוּ | wā-ḇō-hū, | та порожня, | and void | іменник |
2822 | וְחֹ֖שֶׁךְ | wə-ḥō-šeḵ | і темрява | and darkness | іменник |
5921 | עַל־ | ‘al- | була над | [was] on | прийменник |
6440 | פְּנֵ֣י | pə-nê | the face | іменник | |
8415 | תְה֑וֹם | ṯə-hō-wm; | безоднею, | of the deep | іменник |
7307 | וְר֣וּחַ | wə-rū-aḥ | і Дух | And the Spirit | іменник |
430 | אֱלֹהִ֔ים | ’ĕ-lō-hîm, | Божий | of God | іменник |
7363 | מְרַחֶ֖פֶת | mə-ra-ḥe-p̄eṯ | ширяв | moved | дієслово |
5921 | עַל־ | ‘al- | над | on | прийменник |
6440 | פְּנֵ֥י | pə-nê | поверхнею | the face | іменник |
4325 | הַמָּֽיִם׃ | ham-mā-yim. | води. | of the waters | іменник |
Переклади
Час | Мова | Назва видання | Текст перекладу |
---|---|---|---|
250-50 до Р.Х. | давньогрецька | Септуаґінта | ἡ δὲ γῆ ἦν ἀόρατος καὶ ἀκατασκεύαστος, καὶ σκότος ἐπάνω τῆς ἀβύσσου, καὶ πνεῦμα θεοῦ ἐπεφέρετο ἐπάνω τοῦ ὕδατος. |
бл. 110 | арамейська | Таргум Онкелоса | וְאַרְעָא הֲוַת צָדְיָא וְרֵיקַנְיָא וַחֲשׁוֹכָא פָּרַשׂ עַל אַפֵּי תְהוֹמָא וְרוּחָא מִן קֳדָם יְיָ מְנַשְּׁבָא עַל אַפֵּי מַיָּא |
390-405 | латина | Вульґата | terra autem erat inanis et vacua et tenebrae super faciem abyssi et spiritus Dei ferebatur super aquas |
1581 | церковнослов'янська | Острозька Біблія | землѧ же б~ѣ невидима и неоукрашена. и тма верху бездны. и д~хъ б~жїи ношашесѧ верху воды. |
1611 | англійська | Біблія короля Якова | And the earth was without form, and void; and darkness was upon the face of the deep. And the Spirit of God moved upon the face of the waters. |
1868 | російська | Синодальний переклад | Земля же была безвидна и пуста, и тьма над бездною, и Дух Божий носился над водою. |
1903 | українська | Переклад П.Куліша та ін. | Земля ж була пуста і пустошня, і темрява лежала над безоднею; і дух Божий ширяв понад водами. |
1962 | українська | Переклад І. Огієнка | А земля́ була пуста та порожня, і те́мрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. |
1963 | українська | Переклад І. Хоменка | Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. |
1997 | українська | Переклад Р. Турконяка | Земля ж була без вигляду і невпорядкована і темрява (була) над пропастю, і дух божий носився над водою. |
2016 | українська | Новий переклад УБТ | Земля ж була порожньою і безжиттєвою; безодню вкривала темрява, а Дух Божий ширяв над поверхнею води.. |
Паралельні місця
Основними паралельними біблійними місцями до цього вірша є: «І посяде його пелікан та їжак, і перебуватимуть в ньому сова та ворона, і над ним Він розтягне мірильного шнура спустошення (тоху) та виска знищення (боху)…» (); «Дивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!» (); «Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував. Я Господь, і нема більше іншого Бога!» (); «Як гніздо своє будить орел, як ширяє (рахап) він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм…» ().
Із неканонічних книг: «Твоїй бо руці всемогутній, яка створила світ із безформної маси, не було затяжко наслати на них силу ведмедів або грізних левів…» ().
Коментарі
Класичні християнські
Створена Богом земля була «безвидна і порожня» до створення Богом форм усіх речей (Августин Іппонійський). «Темрява» і «безодня» означають відсутність матеріального світла, якому тільки належало стати створеним, а «вода» є ще одним позначенням безформної матерії, впорядкованої Богом (Августин Іппонійський). «Дух над водами» означає Духа Святого (Оріген).
Єфрем Сирін (306-373)
Єфрем Сирін у «Тлумаченнях на Книгу Буття» підкреслює, що творіння відбувається через Святого Духа:
Він зігрівав, запліднював та робив здатними родити води, немов птаха, яка з розкритими крилами сидить на яйцях і, під час цього, своєю теплотою зігріває їх та запліднює. |
Також він повторює, що описане є символом хрещення, де Святий Дух, що ширяє над водою, породжує дітей Божих.
Цей фрагмент є важливим у тріадології: Бог-Отець сказав, Бог-Син створив, а Бог-Дух Святий взяв участь у творінні через «ширяння», тобто всі три іпостасі Святої Трійці брали участь у створенні світу.
Василій Кесарійський (329-379)
Василій Великий у «Гоміліях на Шестиднев» (2.1) підтримує думку, що тут описується творіння у процесі створення, яке ще не набуло завершеної форми.
Амвросій Медіоланський (340-397)
Амвросій, коментуючи початок Книги Буття, наводить паралель із будівничим, який спершу має закласти фундамент, а вже потім поступово збудувати дім, і лише наприкінці додати прикраси. Спершу Бог закладає основу землі та субстанцію неба, які є «наріжними каменями сущого». Він теж погоджується, що земля — це «матерія, або хюле, як кажуть філософи». Рішуче виступає проти припущення, що матерія могла існувати до початку творіння, і критикує всі можливі аргументи на користь цього.
Земля була безвидна («пуста» в укр. перекладі), бо була вкрита водою і, таким чином, її не можна було бачити. Однак не для Бога, а для людини, яка намагається думати про творіння. Земля була невидимою, бо ще не було створене світло. Безвидна, за Амвросієм, також означає неоформлена, бо вона ще не отримала належну форму та образ від Творця.
Єронім Стрідонський (347-420)
Єронім у «Трактаті на Псалми» (Пс. 76) говорить, що пітьма над безоднею і Дух Божий, який ширяв над водою, є праобразом хрещення.
Августин Іппонійський (354-430)
Августин Аврелій у «Сповіді» (12.12) писав, що у характеристиці землі відображається безформність, щоби люди поступово осягати смисл того, що недоступно для їхньої уяви, яка не може уявити щось, що не має форми. З цієї безформної матерії виникають наші небо і земля, уже оформлені й наповнені всім тим, про що говориться далі в оповіді про творіння світу за шість днів, коли починає відігравати роль час.
Стосовно пітьми у своєму коментарі («Про буквальний зміст Книги Буття, 4») він рішуче полемізує з маніхеями, які вважали, що Бог перебував у пітьмі, доки не створив світло. Августин стверджує, що для християн світло, у якому перебуває Бог, це зовсім не фізичне світло, яке ми можемо бачити і відчувати, і це божественне світло називається «Світло істинне» (Йн. 1:9). В історії про створення світу мова іде про фізичне світло. Темряву Августин характеризує як відсутність світла і пропонує трактувати цю фразу як «Над безоднею не було світла». Первісну позбавлену світла, невидиму і невлаштовану матерію-землю він називає «насінням землі».
Стосовно води Августин пише, що це та частина первісної матерії, яка зазнає дій Творця, і тому називається водою, а не землею, котра сприймається як нерухома. Він припускає, що це та ж сама земля з Бут. 1:1 і початку Бут 1:2, оскільки ніде не говориться про створення якоїсь особливої води.
Класичні юдейські
Раші (1040-1105)
Первісний стан землі Раші описує як «сум’яття та хаос». На його думку, тоху означає подив та глибокий смуток, бо людина дивується і стає сумною від цього первісного хаосу. Коментатор перекладає це слово старофранцузьким astordison, що значить «забуття». Боху у Раші значить порожнечу та безлюдність, як і у таргумі Онкелоса.
Ібн Езра (1089—1067)
Згідно Ібн Езри «земля» (ве-ха-арец) є незвичною формою слова, оскільки тут зберігається голосна а в арец, хоча після артикля її бути не повинно. Стосовно «безвидна» (тоху) коментатор заперечує думку свого попередника , що слово походить від техом (безодня), а також інші наявні в той час тлумачення, і відстоює значення «пустота», посилаючись на арамейський переклад Онкелоса. На думку Ібн Езри сенс цього вірша у тому, що до початку створення небозводу та суходолу на землі ніхто не жив, бо вона була вкрита водою. Він також наполягає, що тут говориться не про світ ангелів, а про «світ становлення і знищення», обґрунтовуючи це вживанням частки ве-, і вважає, що тут, як і в Бут. 1:1, мова іде про землю як суходіл.
«Дух Божий» Ібн Езра розуміє як пов’язаний із Богом вітер, який є Божим посланцем та виконавцем Божої волі щодо осушення землі. «Ширяв» (мерахефет) він трактує як «дув зверху на воду» і вказує на паралель із Повт. 32:11 («носився над пташенятами своїми»). Щодо «води» (маім) коментатор вказує, що це слово вживається тільки у множині, і може бути як чоловічого, так і жіночого роду.
Рамбан (1194-1270)
Моше бен Нахман дотримується відмінної від Ібн Езри традиції тлумачення «неба» і «землі» з Бут. 1:1, яка згодом стала основною, як в юдейській, так і в класичній християнській традиції. Рамбан розуміє їх як первісну духовну матерію (небо) і фізичну матерію (земля), які було створено з нічого і з яких потім творилося все інше:
Все, що існує під сонцем і над ним, не було створено одразу з нічого. З повного й абсолютного нічого Всевишній вийняв тонку речовину, безтілесну, але зі здатністю до втілення, що готове оформитися й із потенційності перейти в реальність. Цю первісну речовину греки називають хюле (матерія). Після хюле Бог нічого не творив, а формував та будував із нього, із цього хюле… Знай же, що небеса і все, що в них, складаються з однієї речовини, а земля і все, що в ній, складається з іншої речовини. Святий, благословенний Він, створив ці дві речовини із нічого. Тільки вони були створені з нічого, а решта — зроблено з них. |
За Рамбаном тоху (пуста) є вказівкою саме на цю матерію. Імовірно, що в його часи слово вже було малозрозуміле, тому він пояснює його походження від слова бетохей («обдумувати») у тому сенсі, що доводиться довго думати, аби дати назву цій матерії, яка не має жодної форми. Боху (порожня) натомість є вказівкою на форму, якої набуває первісна матерія. Рамбан також наводить паралель з Іс. 34:11 — «і протягнуть по ній вирву розорення (тоху) і камені нищення (боху)», де тоху, на його думку, значить шнур, яким ремісник позначає план своєї будівлі, те, що збирається робити, а боху означає камені як форми в будівлі, які ще ні в що не оформлені.
Сфорно (1475-1550)
За Сфорно створена земля була складною річчю, яка складалася з первісної матерії тоху та первісної форми боху. Не існувало нічого, що би відповідало первісній матерії, окрім єдиної форми, яка була первісною для всіх форм складних речей. Первісна матерія є створеною і називається тоху, бо її буття можливе лише стосовно себе, це річ, яка існує лише потенційно, а не актуально. Він наводить «бо вони — ніщо (тоху)» як підтвердження своєї думки. Первісна форма боху актуально існує лише в тоху. На думку Сфорно, первісна форма не була незмінною певний час, а одразу втілилася у змінні форми першоелементів.
Темрява у Сфорно — це темний ефір, який було виділено із первісної складної речі, який перебував над безоднею, над двома також виділеними із первісної складної речі нижчими началами, що оточували один одного.
Дух Божий — це джерело руху у цьому первісному стані світу, яке надавало руху темному ефіру над поверхнею води, що вкривала землю. Завдяки цьому руху з’явилося тепло і вогонь.
Сучасні християнські та академічні
Віктор Гамільтон (нар. 1941)
Американський біблеїст Віктор Гамільтон у своєму «Коментарі на Книгу Буття» (1990) зауважує, що семітське походження боху лишається нез’ясованим, а от тоху точно має семітське походження, бо зафіксовано угаритське слово thw («пустеля»). Оскільки обидва слова є іменниками, то він пропонує перекладати їх як «пустеля і пустка» (a desert and a wasteland). Боху зустрічається у Старому Заповіті тричі, і всі рази разом із тоху. Тоху зустрічається 20 разів.
Гамільтон згадує паралелі з «Енума еліш» і сучасні припущення, що водяна безодня (техом) є семітською версією вавилонського божества Тіамат, тобто це може бути власне ім'я, однак говорить, що достатньо переконливих доказів цього немає. По-перше, багато древніх народів вірили, що порядок світу повстав з первісної водяної маси (єгипетський бог Ну, грецький філософ Фалес). По-друге, функція безодні у Книзі Буття і функція Тіамат в «Енума еліш» настільки різні, що говорити можна лише про якісь суто лінгвістичні зв’язки. Однак вони є й з угаритським словом thm (множина thmt), що значить «глибина, глибини» і зі ще більш раннім еблаїтським ti-ʾa-matum (океанська безодня).
Мерахепет за Гамільтоном має означати «прибирав» або «збурював», також можливий переклад «захищав», оскільки є схоже угаритське слово із таким значенням, яке, до того ж, дуже часто вживається з орлами, а основна паралель до цього місця це Повт. 32:11, де мова йде якраз про орла. Дослідник жорстко критикує спроби перекладати Елохім як «могутній» (коли замість «Дух Божий» з'являється переклад «могутній вітер»). Хоча Елохім і міг бути прикметником, але у Старому Заповіті це зустрічається украй рідко, та ще й у всіх місцях може означати також прикметник «Божий». До того ж тоді виникає плутанина у перших рядках Буття, де Елохім вживається також явно на позначення Бога, і переписувачам не було жодного резону лишати цю плутанину, а не замінити її цілком аналогічними фразами про сильний вітер, які зустрічаються в інших місцях Біблії. Гамільтон докладно розглядає різні варіанти перекладу руах, але зупиняється на тому, що базовим значенням слова є подих, а вже дух чи вітер є залежними від контексту відтінками значень. Значення вітру присутнє лише там, де дія має негативне забарвлення. Якщо дія позитивна, то присутнє значення «дух». На «дух» також вказує те, що слово «ширяв» поєднується не з вітром, а з птахами, як у Біблії, так і в угаритських текстах.
Гамільтон згадує так звану «gap theory», яка полягає в тому, що Бут. 1:1 описує первинний акт творіння, яке було досконалим, потім у тексті іде прогалина, під час якоїсь сталася якась катастрофа (наприклад, падіння Сатани), тож в Бут. 1:2 мова йде вже про стан світу після цієї катастрофи. І тоді Бог починає друге творіння, долаючи наслідки катастрофи. Він наводить лінгвістичну критику цієї теорії.
Джон Волтон (нар. 1952)
Американський протестантський біблеїст Джон Волтон у своїй книзі «Втрачений світ Буття 1» (2009) теж спирається передовсім на лінгвістичний аналіз, у результаті якого він приходить до висновку, що тоху слід перекладати радше як «непродуктивна, нефункціональна», аніж як «безформна, невлаштована» чи «пуста». На його думку значення тоху ніяк не стосується матеріальної форми. Його думки частково продовжують традицію розуміння перших віршів Буття як створення нефункціонального потенціалу, якому лише згодом у перші три дні творіння надається певний функціонал, а в останні три дні творіння створюються ще й «функціонери».
Бібліографія
- Alter, Robert. The Five Books of Moses. — W. W. Norton & Company, 2008. — 1120 с. — .
- Bandstra, Barry L. Reading the Old Testament: An Introduction to the Hebrew Bible. — Wadsworth Publishing Company, 1999.
- Bandstra, Barry L. Genesis 1–11: A Handbook on the Hebrew Text. — Baylor University Press, 2008.
- Blenkinsopp, Joseph. Creation, Un-Creation, Re-Creation: A Discursive Commentary on Genesis 1–11. — T&T Clarke International, 2011.
- Dumbrell, William J. The Faith of Isarel: A Theological Survey of the Old Testament. — Baker Academic, 2002. — 347 с. — .
- Hamilton, Victor P. The Book of Genesis: Chapters 1–17. — Grand Rapids : William B. Eerdmans Publishing Company, 1990. — (New International Commentary on the Old Testament (NICOT)) — .
- Knight, Douglas A. Cosmology // Mercer Dictionary of the Bible / Ed. by Watson E. Mills. — Mercer University Press, 1990. — .
- May, Gerhard. Creatio ex nihilo. — T&T Clarke International, 2004.
- Mathews, Kenneth A. Genesis. — Broadman & Holman, 1996. — Т. 1. — 528 с. — (New American Commentary) — .
- Nebe, Gottfried. Creation in Paul's Theology // Creation in Jewish and Christian Tradition / Ed. by Yair Hoffman, Henning Graf Reventlow. — Sheffield Academic Press, 2002. — .
- Rendtorff, Rolf. Problem of the Process of Transmission in the Pentateuch / English translation by John J. Scullion. — Sheffield Academic, 1990. — 240 с. — (JSOT Supplement) — .
- Waltke, Bruce K. Genesis: A Commentary. — Zondervan, 2001. — 656 с. — .
- Walton, John H. Ancient Near Eastern Thought and the Old Testament: Introducing the Conceptual World of the Hebrew Bible. — Baker Academic, 2006. — .
- Walton, John H. Genesis. — Zondervan, 2001. — 768 с. — (NIV Application Commentary) — .
- Walton, John H. The Lost World of Genesis One: Ancient Cosmology and the Origins Debate. — IVP Academic, 2009. — .
- Westermann, Claus. Genesis 1-11: A Continental Commentary / English translation by John J. Scullion. — Augsburg Publishing House, 1984. — Т. 1. — 636 с. — (Continental commentaries) — .
- Wenham, Gordon J. Exploring the Old Testament: A Guide to the Pentateuch. — SPCK Publishing, 2003. — Т. 1. — 224 с. — (Exploring the Bible Series) — .
- Wenham, Gordon J. Genesis 1-15. — Thomas Nelson, 1987. — Т. 1. — 352 с. — (Word Biblical Commentary) — .
- Библейские комментарии отцов Церкви и других авторов I-VIII веков. Ветхий Завет / Пер. с англ., греч., лат., сир. под ред. Эндрю Лаута и Марко Конти; русское издание под ред. К.К. Гаврилкина. — Тверь : Герменевтика, 2004. — Т. Том I: Книга Бытия 1-11. — 304 с. — .
- Вестель, Юрий. Три понимания начала книги Бытия. — Есхатос. — 2014.
- Классические библейские комментарии: Книга Бытия / Пер. с древнееврейского, арамейского и средневекового иврита; под ред. Л.А. Мациха. — Москва : Олимп, 2010. — 702+XXX с. — .
Примітки
- В українському перекладі не відбито, що в івриті мова іде про водяну безодню, глибину, звідси англійський переклад deep і російський пучина.
- Классические библейские комментарии, с. 6.
- Там само.
- Hamilton.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2018.
- Арамейський Таргум Онкелоса (з англійським перекладом).
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2018.
- Переклад здійснено з давньогрецького тексту.
- . Архів оригіналу за 15 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2018.
- Библия (синодальный перевод): Бытие. Архів оригіналу за 10 березня 2022.
- Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту. Архів оригіналу за 6 грудня 2020.
- Біблія у перекладі Івана Огієнка. Архів оригіналу за 21 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 19 березня 2018.
- Переклад постійно поліпшується, станом на 2017 рік вийшло вже три видання.
- Переклад з давньоєврейської Р. Турконяка під редакцією М. Жукалюка та інших.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2017.
- Библейские комментарии отцов Церкви, с. 5.
- Там само, с. 9.
- Там само, с. 6.
- Там само, с. 8.
- Там само, с. 8-9.
- Классические библейские комментарии, с. 5.
- Там само, с. 5-6.
- Walton 2009, P. 46-52.
Раніше: | Книга Буття | Далі: |
Буття 1:1 | Буття 1:3 |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buttya 1 2 A zemlya bula pusta ta porozhnya i temryava bula nad bezodneyu i Duh Bozhij shiryav nad poverhneyu vodi drugij virsh pershogo rozdilu Knigi Buttya u Bibliyi de prodovzhuyetsya istoriya pro stvorennya svitu Z lingvistichnoyi tochki zoru ce mozhe buti yak okreme rechennya tak i chastina skladnogo rechennya But 1 1 2 abo But 1 1 3 Ponyattya zemli temryavi bezodni Duha Bozhogo shiryannya ta vodi mayut vazhlivij zmist yak u yudejskih tak i v hristiyanskih tlumachennyah Bibliya Starij Zapovit P yatiknizhzhya Buttya 1 1 1 2 1 3 1 4 Vihid Levit Chisla Povtorennya Zakonu Knigi istorichni Isus Navin Suddiv Rut 1 Samuyilova 2 Samuyilova 1 Cariv 2 Cariv 1 Hroniki 2 Hroniki Ezdra Neemiya Ester Knigi navchalni Jov Psalmi Pripovisti Ekkleziyast Pisnya nad pisnyami Knigi prorochi Isaya Yeremiya Plach Yeremiyi Yezekiyil Daniyil Osiya Joyil Amos Ovdij Jona Mihej Naum Avakum Sofoniya Ogij Zahariya Malahiyi pr Pervisnij stan svitu opisuyetsya tut troma klyuchovimi ponyattyami temryava vodyana bezodnya puchina glibina pusta i porozhnya zemlya Piznishe u pershij den tvorinnya temryava postupayetsya miscem svitlu a v drugij i tretij den tvorinnya z vodnoyi bezodni z yavlyayetsya nebo i suhodil a potim nebo morya i zemlya naselyayutsya zhivimi istotami Yevrejske slovo ruah mozhe oznachati i duh i viter i podih i dihannya U cim slovom poznachayetsya nadislanij Bogom viter yakij protistoyit vodyanij stihiyi a v zhittyeva sila yaku Bog vdihnuv u lyudinu i bez yakoyi ta pomiraye Suchasni perekladi Knigi Buttya proponuyut duzhe rizni rozuminnya cogo miscya Duh Bozhij podih Bozhij sila Bozha Bozhij viter mogutnij viter Imovirno yevrejskij tekst nese u sobi u nerozdilenomu viglyadi uves cej diapazon znachen Isnuye pripushennya sho mizh But 1 1 ta 1 2 stalasya katastrofa padinnya Satani tomu u 1 2 opisuyetsya vzhe stan vsesvitu pislya poshkodzhennya U takomu razi mozhlivij pereklad I zemlya stala pustoyu i porozhnoyu Odnak cya teoriya pogano obgruntovuyetsya z lingvistichnoyi tochki zoru Zgidno dokumentalnoyi gipotezi avtorom cogo tekstu ye Zhrec zhreckij kodeks TekstButtya 1 1 5 source source Virshi 1 5 pershogo rozdilu Knigi Buttya sho vikonuyutsya yak pisnespiv Pri problemah glyante v dovidku Virsh u masoretskomu teksti skladayetsya z 14 sliv WLC z ogolosom ו ה א ר ץ ה י ת ה ת הו ו ב הו ו ח ש ך ע ל פ נ י ת ה ום ו ר ו ח א ל ה ים מ ר ח פ ת ע ל פ נ י ה מ י ם WLC bez ogolosu והארץ היתה תהו ובהו וחשך על פני תהום ורוח אלהים מרחפת על פני המים WLC transliteraciya Veha arets hayetah tohu vavohu vechoshech al peney tehom veruach Elohim merachefet al peney hamayim AC ב והארץ היתה תהו ובהו וחשך על פני תהום ורוח אלהים מרחפת על פני המים Lingvistichnij analiz Poryadok sliv u perekladi mozhe buti zmineno vidpovidno do yevrejskogo tekstu Strong Ivrit Transkripciya Ukrayinska Ogiyenko Anglijska KJB Gramatika 776 ו ה א ר ץ we ha a reṣ A zemlya And the earth imennik 1961 ה י ת ה ha ye ṯah bula was diyeslovo 8414 ת הו ṯō hu pusta without form imennik 922 ו ב הו wa ḇō hu ta porozhnya and void imennik 2822 ו ח ש ך we ḥō seḵ i temryava and darkness imennik 5921 ע ל al bula nad was on prijmennik 6440 פ נ י pe ne the face imennik 8415 ת ה ו ם ṯe hō wm bezodneyu of the deep imennik 7307 ו ר ו ח we ru aḥ i Duh And the Spirit imennik 430 א ל ה ים ĕ lō him Bozhij of God imennik 7363 מ ר ח פ ת me ra ḥe p eṯ shiryav moved diyeslovo 5921 ע ל al nad on prijmennik 6440 פ נ י pe ne poverhneyu the face imennik 4325 ה מ י ם ham ma yim vodi of the waters imennik Perekladi Chas Mova Nazva vidannya Tekst perekladu 250 50 do R H davnogrecka Septuaginta ἡ dὲ gῆ ἦn ἀoratos kaὶ ἀkataskeyastos kaὶ skotos ἐpanw tῆs ἀbyssoy kaὶ pneῦma 8eoῦ ἐpefereto ἐpanw toῦ ὕdatos bl 110 aramejska Targum Onkelosa ו א ר ע א ה ו ת צ ד י א ו ר יק נ י א ו ח ש ו כ א פ ר ש ע ל א פ י ת הו מ א ו רו ח א מ ן ק ד ם י י מ נ ש ב א ע ל א פ י מ י א 390 405 latina Vulgata terra autem erat inanis et vacua et tenebrae super faciem abyssi et spiritus Dei ferebatur super aquas 1581 cerkovnoslov yanska Ostrozka Bibliya zemlѧ zhe b ѣ nevidima i neoukrashena i tma verhu bezdny i d h b zhyii noshashesѧ verhu vody 1611 anglijska Bibliya korolya Yakova And the earth was without form and void and darkness was upon the face of the deep And the Spirit of God moved upon the face of the waters 1868 rosijska Sinodalnij pereklad Zemlya zhe byla bezvidna i pusta i tma nad bezdnoyu i Duh Bozhij nosilsya nad vodoyu 1903 ukrayinska Pereklad P Kulisha ta in Zemlya zh bula pusta i pustoshnya i temryava lezhala nad bezodneyu i duh Bozhij shiryav ponad vodami 1962 ukrayinska Pereklad I Ogiyenka A zemlya bula pusta ta porozhnya i te mryava bula nad bezodneyu i Duh Bozhij shiryav nad poverhneyu vodi 1963 ukrayinska Pereklad I Homenka Zemlya zh bula pusta j porozhnya ta j temryava bula nad bezodneyu a duh Bozhij shiryav nad vodami 1997 ukrayinska Pereklad R Turkonyaka Zemlya zh bula bez viglyadu i nevporyadkovana i temryava bula nad propastyu i duh bozhij nosivsya nad vodoyu 2016 ukrayinska Novij pereklad UBT Zemlya zh bula porozhnoyu i bezzhittyevoyu bezodnyu vkrivala temryava a Duh Bozhij shiryav nad poverhneyu vodi Paralelni miscyaOsnovnimi paralelnimi biblijnimi miscyami do cogo virsha ye I posyade jogo pelikan ta yizhak i perebuvatimut v nomu sova ta vorona i nad nim Vin roztyagne mirilnogo shnura spustoshennya tohu ta viska znishennya bohu Divlyusya na zemlyu azh os porozhnecha ta pustka i na nebo j nema jogo svitla Bo tak promovlyaye Gospod Tvorec neba Vin toj Bog sho zemlyu vformuvav ta yiyi vchiniv i micno postaviv yiyi ne yak porozhnechu yiyi stvoriv na prozhivannya na nij Vin yiyi vformuvav Ya Gospod i nema bilshe inshogo Boga Yak gnizdo svoye budit orel yak shiryaye rahap vin ponad svoyimi malyatami krila svoyi prostyagaye bere yih ta nosit yih vin na rameni krilatim svoyim Iz nekanonichnih knig Tvoyij bo ruci vsemogutnij yaka stvorila svit iz bezformnoyi masi ne bulo zatyazhko naslati na nih silu vedmediv abo griznih leviv KomentariKlasichni hristiyanski Stvorena Bogom zemlya bula bezvidna i porozhnya do stvorennya Bogom form usih rechej Avgustin Ipponijskij Temryava i bezodnya oznachayut vidsutnist materialnogo svitla yakomu tilki nalezhalo stati stvorenim a voda ye she odnim poznachennyam bezformnoyi materiyi vporyadkovanoyi Bogom Avgustin Ipponijskij Duh nad vodami oznachaye Duha Svyatogo Origen Yefrem Sirin 306 373 Yefrem Sirin u Tlumachennyah na Knigu Buttya pidkreslyuye sho tvorinnya vidbuvayetsya cherez Svyatogo Duha Vin zigrivav zaplidnyuvav ta robiv zdatnimi roditi vodi nemov ptaha yaka z rozkritimi krilami sidit na yajcyah i pid chas cogo svoyeyu teplotoyu zigrivaye yih ta zaplidnyuye Takozh vin povtoryuye sho opisane ye simvolom hreshennya de Svyatij Duh sho shiryaye nad vodoyu porodzhuye ditej Bozhih Cej fragment ye vazhlivim u triadologiyi Bog Otec skazav Bog Sin stvoriv a Bog Duh Svyatij vzyav uchast u tvorinni cherez shiryannya tobto vsi tri ipostasi Svyatoyi Trijci brali uchast u stvorenni svitu Vasilij Kesarijskij 329 379 Vasilij Velikij u Gomiliyah na Shestidnev 2 1 pidtrimuye dumku sho tut opisuyetsya tvorinnya u procesi stvorennya yake she ne nabulo zavershenoyi formi Amvrosij Mediolanskij 340 397 Amvrosij komentuyuchi pochatok Knigi Buttya navodit paralel iz budivnichim yakij spershu maye zaklasti fundament a vzhe potim postupovo zbuduvati dim i lishe naprikinci dodati prikrasi Spershu Bog zakladaye osnovu zemli ta substanciyu neba yaki ye narizhnimi kamenyami sushogo Vin tezh pogodzhuyetsya sho zemlya ce materiya abo hyule yak kazhut filosofi Rishuche vistupaye proti pripushennya sho materiya mogla isnuvati do pochatku tvorinnya i kritikuye vsi mozhlivi argumenti na korist cogo Zemlya bula bezvidna pusta v ukr perekladi bo bula vkrita vodoyu i takim chinom yiyi ne mozhna bulo bachiti Odnak ne dlya Boga a dlya lyudini yaka namagayetsya dumati pro tvorinnya Zemlya bula nevidimoyu bo she ne bulo stvorene svitlo Bezvidna za Amvrosiyem takozh oznachaye neoformlena bo vona she ne otrimala nalezhnu formu ta obraz vid Tvorcya Yeronim Stridonskij 347 420 Yeronim u Traktati na Psalmi Ps 76 govorit sho pitma nad bezodneyu i Duh Bozhij yakij shiryav nad vodoyu ye praobrazom hreshennya Avgustin Ipponijskij 354 430 Avgustin Avrelij u Spovidi 12 12 pisav sho u harakteristici zemli vidobrazhayetsya bezformnist shobi lyudi postupovo osyagati smisl togo sho nedostupno dlya yihnoyi uyavi yaka ne mozhe uyaviti shos sho ne maye formi Z ciyeyi bezformnoyi materiyi vinikayut nashi nebo i zemlya uzhe oformleni j napovneni vsim tim pro sho govoritsya dali v opovidi pro tvorinnya svitu za shist dniv koli pochinaye vidigravati rol chas Stosovno pitmi u svoyemu komentari Pro bukvalnij zmist Knigi Buttya 4 vin rishuche polemizuye z maniheyami yaki vvazhali sho Bog perebuvav u pitmi doki ne stvoriv svitlo Avgustin stverdzhuye sho dlya hristiyan svitlo u yakomu perebuvaye Bog ce zovsim ne fizichne svitlo yake mi mozhemo bachiti i vidchuvati i ce bozhestvenne svitlo nazivayetsya Svitlo istinne Jn 1 9 V istoriyi pro stvorennya svitu mova ide pro fizichne svitlo Temryavu Avgustin harakterizuye yak vidsutnist svitla i proponuye traktuvati cyu frazu yak Nad bezodneyu ne bulo svitla Pervisnu pozbavlenu svitla nevidimu i nevlashtovanu materiyu zemlyu vin nazivaye nasinnyam zemli Stosovno vodi Avgustin pishe sho ce ta chastina pervisnoyi materiyi yaka zaznaye dij Tvorcya i tomu nazivayetsya vodoyu a ne zemleyu kotra sprijmayetsya yak neruhoma Vin pripuskaye sho ce ta zh sama zemlya z But 1 1 i pochatku But 1 2 oskilki nide ne govoritsya pro stvorennya yakoyis osoblivoyi vodi Klasichni yudejski Rashi 1040 1105 Pervisnij stan zemli Rashi opisuye yak sum yattya ta haos Na jogo dumku tohu oznachaye podiv ta glibokij smutok bo lyudina divuyetsya i staye sumnoyu vid cogo pervisnogo haosu Komentator perekladaye ce slovo starofrancuzkim astordison sho znachit zabuttya Bohu u Rashi znachit porozhnechu ta bezlyudnist yak i u targumi Onkelosa Ibn Ezra 1089 1067 Zgidno Ibn Ezri zemlya ve ha arec ye nezvichnoyu formoyu slova oskilki tut zberigayetsya golosna a v arec hocha pislya artiklya yiyi buti ne povinno Stosovno bezvidna tohu komentator zaperechuye dumku svogo poperednika sho slovo pohodit vid tehom bezodnya a takozh inshi nayavni v toj chas tlumachennya i vidstoyuye znachennya pustota posilayuchis na aramejskij pereklad Onkelosa Na dumku Ibn Ezri sens cogo virsha u tomu sho do pochatku stvorennya nebozvodu ta suhodolu na zemli nihto ne zhiv bo vona bula vkrita vodoyu Vin takozh napolyagaye sho tut govoritsya ne pro svit angeliv a pro svit stanovlennya i znishennya obgruntovuyuchi ce vzhivannyam chastki ve i vvazhaye sho tut yak i v But 1 1 mova ide pro zemlyu yak suhodil Duh Bozhij Ibn Ezra rozumiye yak pov yazanij iz Bogom viter yakij ye Bozhim poslancem ta vikonavcem Bozhoyi voli shodo osushennya zemli Shiryav merahefet vin traktuye yak duv zverhu na vodu i vkazuye na paralel iz Povt 32 11 nosivsya nad ptashenyatami svoyimi Shodo vodi maim komentator vkazuye sho ce slovo vzhivayetsya tilki u mnozhini i mozhe buti yak cholovichogo tak i zhinochogo rodu Ramban 1194 1270 Moshe ben Nahman dotrimuyetsya vidminnoyi vid Ibn Ezri tradiciyi tlumachennya neba i zemli z But 1 1 yaka zgodom stala osnovnoyu yak v yudejskij tak i v klasichnij hristiyanskij tradiciyi Ramban rozumiye yih yak pervisnu duhovnu materiyu nebo i fizichnu materiyu zemlya yaki bulo stvoreno z nichogo i z yakih potim tvorilosya vse inshe Vse sho isnuye pid soncem i nad nim ne bulo stvoreno odrazu z nichogo Z povnogo j absolyutnogo nichogo Vsevishnij vijnyav tonku rechovinu beztilesnu ale zi zdatnistyu do vtilennya sho gotove oformitisya j iz potencijnosti perejti v realnist Cyu pervisnu rechovinu greki nazivayut hyule materiya Pislya hyule Bog nichogo ne tvoriv a formuvav ta buduvav iz nogo iz cogo hyule Znaj zhe sho nebesa i vse sho v nih skladayutsya z odniyeyi rechovini a zemlya i vse sho v nij skladayetsya z inshoyi rechovini Svyatij blagoslovennij Vin stvoriv ci dvi rechovini iz nichogo Tilki voni buli stvoreni z nichogo a reshta zrobleno z nih Za Rambanom tohu pusta ye vkazivkoyu same na cyu materiyu Imovirno sho v jogo chasi slovo vzhe bulo malozrozumile tomu vin poyasnyuye jogo pohodzhennya vid slova betohej obdumuvati u tomu sensi sho dovoditsya dovgo dumati abi dati nazvu cij materiyi yaka ne maye zhodnoyi formi Bohu porozhnya natomist ye vkazivkoyu na formu yakoyi nabuvaye pervisna materiya Ramban takozh navodit paralel z Is 34 11 i protyagnut po nij virvu rozorennya tohu i kameni nishennya bohu de tohu na jogo dumku znachit shnur yakim remisnik poznachaye plan svoyeyi budivli te sho zbirayetsya robiti a bohu oznachaye kameni yak formi v budivli yaki she ni v sho ne oformleni Sforno 1475 1550 Za Sforno stvorena zemlya bula skladnoyu richchyu yaka skladalasya z pervisnoyi materiyi tohu ta pervisnoyi formi bohu Ne isnuvalo nichogo sho bi vidpovidalo pervisnij materiyi okrim yedinoyi formi yaka bula pervisnoyu dlya vsih form skladnih rechej Pervisna materiya ye stvorenoyu i nazivayetsya tohu bo yiyi buttya mozhlive lishe stosovno sebe ce rich yaka isnuye lishe potencijno a ne aktualno Vin navodit bo voni nisho tohu yak pidtverdzhennya svoyeyi dumki Pervisna forma bohu aktualno isnuye lishe v tohu Na dumku Sforno pervisna forma ne bula nezminnoyu pevnij chas a odrazu vtililasya u zminni formi pershoelementiv Temryava u Sforno ce temnij efir yakij bulo vidileno iz pervisnoyi skladnoyi rechi yakij perebuvav nad bezodneyu nad dvoma takozh vidilenimi iz pervisnoyi skladnoyi rechi nizhchimi nachalami sho otochuvali odin odnogo Duh Bozhij ce dzherelo ruhu u comu pervisnomu stani svitu yake nadavalo ruhu temnomu efiru nad poverhneyu vodi sho vkrivala zemlyu Zavdyaki comu ruhu z yavilosya teplo i vogon Suchasni hristiyanski ta akademichni Viktor Gamilton nar 1941 Amerikanskij bibleyist Viktor Gamilton u svoyemu Komentari na Knigu Buttya 1990 zauvazhuye sho semitske pohodzhennya bohu lishayetsya nez yasovanim a ot tohu tochno maye semitske pohodzhennya bo zafiksovano ugaritske slovo thw pustelya Oskilki obidva slova ye imennikami to vin proponuye perekladati yih yak pustelya i pustka a desert and a wasteland Bohu zustrichayetsya u Staromu Zapoviti trichi i vsi razi razom iz tohu Tohu zustrichayetsya 20 raziv Gamilton zgaduye paraleli z Enuma elish i suchasni pripushennya sho vodyana bezodnya tehom ye semitskoyu versiyeyu vavilonskogo bozhestva Tiamat tobto ce mozhe buti vlasne im ya odnak govorit sho dostatno perekonlivih dokaziv cogo nemaye Po pershe bagato drevnih narodiv virili sho poryadok svitu povstav z pervisnoyi vodyanoyi masi yegipetskij bog Nu greckij filosof Fales Po druge funkciya bezodni u Knizi Buttya i funkciya Tiamat v Enuma elish nastilki rizni sho govoriti mozhna lishe pro yakis suto lingvistichni zv yazki Odnak voni ye j z ugaritskim slovom thm mnozhina thmt sho znachit glibina glibini i zi she bilsh rannim eblayitskim ti ʾa matum okeanska bezodnya Merahepet za Gamiltonom maye oznachati pribirav abo zburyuvav takozh mozhlivij pereklad zahishav oskilki ye shozhe ugaritske slovo iz takim znachennyam yake do togo zh duzhe chasto vzhivayetsya z orlami a osnovna paralel do cogo miscya ce Povt 32 11 de mova jde yakraz pro orla Doslidnik zhorstko kritikuye sprobi perekladati Elohim yak mogutnij koli zamist Duh Bozhij z yavlyayetsya pereklad mogutnij viter Hocha Elohim i mig buti prikmetnikom ale u Staromu Zapoviti ce zustrichayetsya ukraj ridko ta she j u vsih miscyah mozhe oznachati takozh prikmetnik Bozhij Do togo zh todi vinikaye plutanina u pershih ryadkah Buttya de Elohim vzhivayetsya takozh yavno na poznachennya Boga i perepisuvacham ne bulo zhodnogo rezonu lishati cyu plutaninu a ne zaminiti yiyi cilkom analogichnimi frazami pro silnij viter yaki zustrichayutsya v inshih miscyah Bibliyi Gamilton dokladno rozglyadaye rizni varianti perekladu ruah ale zupinyayetsya na tomu sho bazovim znachennyam slova ye podih a vzhe duh chi viter ye zalezhnimi vid kontekstu vidtinkami znachen Znachennya vitru prisutnye lishe tam de diya maye negativne zabarvlennya Yaksho diya pozitivna to prisutnye znachennya duh Na duh takozh vkazuye te sho slovo shiryav poyednuyetsya ne z vitrom a z ptahami yak u Bibliyi tak i v ugaritskih tekstah Gamilton zgaduye tak zvanu gap theory yaka polyagaye v tomu sho But 1 1 opisuye pervinnij akt tvorinnya yake bulo doskonalim potim u teksti ide progalina pid chas yakoyis stalasya yakas katastrofa napriklad padinnya Satani tozh v But 1 2 mova jde vzhe pro stan svitu pislya ciyeyi katastrofi I todi Bog pochinaye druge tvorinnya dolayuchi naslidki katastrofi Vin navodit lingvistichnu kritiku ciyeyi teoriyi Dzhon Volton nar 1952 Amerikanskij protestantskij bibleyist Dzhon Volton u svoyij knizi Vtrachenij svit Buttya 1 2009 tezh spirayetsya peredovsim na lingvistichnij analiz u rezultati yakogo vin prihodit do visnovku sho tohu slid perekladati radshe yak neproduktivna nefunkcionalna anizh yak bezformna nevlashtovana chi pusta Na jogo dumku znachennya tohu niyak ne stosuyetsya materialnoyi formi Jogo dumki chastkovo prodovzhuyut tradiciyu rozuminnya pershih virshiv Buttya yak stvorennya nefunkcionalnogo potencialu yakomu lishe zgodom u pershi tri dni tvorinnya nadayetsya pevnij funkcional a v ostanni tri dni tvorinnya stvoryuyutsya she j funkcioneri BibliografiyaAlter Robert The Five Books of Moses W W Norton amp Company 2008 1120 s ISBN 9780393070248 Bandstra Barry L Reading the Old Testament An Introduction to the Hebrew Bible Wadsworth Publishing Company 1999 Bandstra Barry L Genesis 1 11 A Handbook on the Hebrew Text Baylor University Press 2008 Blenkinsopp Joseph Creation Un Creation Re Creation A Discursive Commentary on Genesis 1 11 T amp T Clarke International 2011 Dumbrell William J The Faith of Isarel A Theological Survey of the Old Testament Baker Academic 2002 347 s ISBN 978 0801025327 Hamilton Victor P The Book of Genesis Chapters 1 17 Grand Rapids William B Eerdmans Publishing Company 1990 New International Commentary on the Old Testament NICOT ISBN 0 8028 2521 4 Knight Douglas A Cosmology Mercer Dictionary of the Bible Ed by Watson E Mills Mercer University Press 1990 ISBN 0 86554 402 6 May Gerhard Creatio ex nihilo T amp T Clarke International 2004 Mathews Kenneth A Genesis Broadman amp Holman 1996 T 1 528 s New American Commentary ISBN 978 0805401011 Nebe Gottfried Creation in Paul s Theology Creation in Jewish and Christian Tradition Ed by Yair Hoffman Henning Graf Reventlow Sheffield Academic Press 2002 ISBN 9780567573933 Rendtorff Rolf Problem of the Process of Transmission in the Pentateuch English translation by John J Scullion Sheffield Academic 1990 240 s JSOT Supplement ISBN 978 1850752295 Waltke Bruce K Genesis A Commentary Zondervan 2001 656 s ISBN 978 0310224587 Walton John H Ancient Near Eastern Thought and the Old Testament Introducing the Conceptual World of the Hebrew Bible Baker Academic 2006 ISBN 0 8010 2750 0 Walton John H Genesis Zondervan 2001 768 s NIV Application Commentary ISBN 978 0310206170 Walton John H The Lost World of Genesis One Ancient Cosmology and the Origins Debate IVP Academic 2009 ISBN 978 0 8308 6149 1 Westermann Claus Genesis 1 11 A Continental Commentary English translation by John J Scullion Augsburg Publishing House 1984 T 1 636 s Continental commentaries ISBN 978 1451405231 Wenham Gordon J Exploring the Old Testament A Guide to the Pentateuch SPCK Publishing 2003 T 1 224 s Exploring the Bible Series ISBN 978 0281054299 Wenham Gordon J Genesis 1 15 Thomas Nelson 1987 T 1 352 s Word Biblical Commentary ISBN 978 0849902000 Biblejskie kommentarii otcov Cerkvi i drugih avtorov I VIII vekov Vethij Zavet Per s angl grech lat sir pod red Endryu Lauta i Marko Konti russkoe izdanie pod red K K Gavrilkina Tver Germenevtika 2004 T Tom I Kniga Bytiya 1 11 304 s ISBN 5 901 494 03 2 Vestel Yurij Tri ponimaniya nachala knigi Bytiya Eshatos 2014 Klassicheskie biblejskie kommentarii Kniga Bytiya Per s drevneevrejskogo aramejskogo i srednevekovogo ivrita pod red L A Maciha Moskva Olimp 2010 702 XXX s ISBN 978 5 7390 2468 8 PrimitkiV ukrayinskomu perekladi ne vidbito sho v ivriti mova ide pro vodyanu bezodnyu glibinu zvidsi anglijskij pereklad deep i rosijskij puchina Klassicheskie biblejskie kommentarii s 6 Tam samo Hamilton Arhiv originalu za 3 bereznya 2018 Aramejskij Targum Onkelosa z anglijskim perekladom Arhiv originalu za 14 lyutogo 2018 Pereklad zdijsneno z davnogreckogo tekstu Arhiv originalu za 15 sichnya 2017 Arhiv originalu za 2 bereznya 2018 Bibliya sinodalnyj perevod Bytie Arhiv originalu za 10 bereznya 2022 Svyate pismo Starogo i Novogo Zavitu Arhiv originalu za 6 grudnya 2020 Bibliya u perekladi Ivana Ogiyenka Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 19 bereznya 2018 Pereklad postijno polipshuyetsya stanom na 2017 rik vijshlo vzhe tri vidannya Pereklad z davnoyevrejskoyi R Turkonyaka pid redakciyeyu M Zhukalyuka ta inshih Arhiv originalu za 28 lipnya 2017 Biblejskie kommentarii otcov Cerkvi s 5 Tam samo s 9 Tam samo s 6 Tam samo s 8 Tam samo s 8 9 Klassicheskie biblejskie kommentarii s 5 Tam samo s 5 6 Walton 2009 P 46 52 Ranishe Kniga Buttya Dali Buttya 1 1 Buttya 1 3