Документа́рна гіпо́теза (англ. Documentary Hypothesis) або Теорія чотирьох джерел — це гіпотеза походження розбіжностей, суперечностей, повторень у тексті П'ятикнижжя Біблії. За документарною гіпотезою текст П'ятикнижжя дістав свою форму внаслідок з'єднання кількох спочатку незалежних документів: E (Елохіст), J (Ягвіст), D (від латинського Deuteronomium, «Повторення Закону»), P (від німецького Priesterkodex, «Священичий кодекс») . Поряд з Фрагментарною гіпотезою та гіпотезою додатків становить одну з гіпотез походження П'ятикнижжя. Образ Бога теж в двох джерелах не цілком однаковий. Священичий кодекс підкреслює справедливість Бога, який оголошує людям Свою волю і суворо карає за її порушення. А ось Ягвіст підкреслює Його готовність до милосердя і ласки: «не буду більше проклинати землю за людину … І вже більше не вбиватиму всього живого».
Історія виникнення
До XVIII століття дослідники Біблії додержувались традиційного погляду на авторство П'ятикнижжя. Вважалося, що текст цілком написав Мойсей, за винятком кількох рядків, доданих пізніше. Проте, вже в ранньому середньовіччі у вчених виникали сумніви в традиційному погляді.
У XI столітті Ісаак ібн Йашуш, придворний лікар в Іспанії, зазначив, що перелік царів Едому з книги Буття 36 згадує імена царів, що жили значно пізніше Мойсея. Авраам ібн Езра, середньовічний коментатор Біблії, додав до тексту коментарів на книгу «Повторення Закону» кілька загадкових рядків, що вказують на його сумніви в Мойсеєвім авторстві П'ятикнижжя: «Йордан та ін.», «Тільки-но зрозумієш таємницю дванадцяти» та інші. Зміст цих коментарів розгадав Спіноза. Він припустив, що ібн Езра посилається на вірші П'ятикнижжя, які суперечать тому, що Мойсей був його автором. Фраза «по той бік Йордану», що часто трапляється в книзі «Повторення Закону», стосується Зайордання, а це означає, що текст йде від особи, що знаходилась на заході від Йордану, тоді як Мойсей, за П'ятикнижжям, не переходив Йордану. А фраза «тільки-но зрозумієш таємницю дванадцяти» стосується подій книги Повторення Закону 27, де вказується, що вся книга Мойсея була записана по колу жертівника, який, згідно з переказами, складався з 12 каменів. З цього випливає, що книга Мойсея була набагато меншого розміру, аніж П'ятикнижжя.
В 1651 Томас Гоббс описав багато висловлювань, таких, як Вт. 34:6 («ніхто не знає місця його поховання й досі», маючи на увазі, що автор жив набагато пізніше смерті Мойсея); Бут. 12:6 («і ханаанці жили тоді в краї», маючи на увазі, що автор жив в той час, коли ханаанці вже не жили в краї), і Чис. 21:14 (посилання на попередню книгу діянь Мойсея), і дійшов висновку, що жодне з цих висловлювань не міг написати Мойсей. Інші, в тому числі Ісак де ла Пейєр, Барух Спіноза, Річард Саймон і Джон Хампден дійшли схожих висновків, але їхні твори засудили, причому декого з них ув'язнили, і після цього вони були змушені зректися своїх тверджень.
У XVIII ст. вчені помітили, що в розповідях, які повторюються (дві розповіді про Створення, дві розповіді про договір Авраама з Богом, дві історії про об'явлення Якову в Бет-Елі тощо), в однім випадку Бог називається ім'ям Ягве, а в іншім — Елогім. Різним іменам Бога відповідають різні варіанти переказів, а якщо виділити ті частини, що в них Бог зветься Ягве, й ті, де Бог зветься Елогім, то зникають повторення й суперечності в тексті Біблії.
На підставі цього спостереження французький професор медицини Жан Астрюк і німецький професор теології Йоганн Айхгорн незалежно один від одного висунули терію, що П'ятикнижжя складено з двох незалежних джерел, що дістали назву Ягвіст та Елогіст.
На початку XIX століття гіпотеза двох джерел була розширена. У класичний вид «теорію чотирьох джерел» в останній чверті XIX століття привів біблеїст Ю. Велльгаузен. Вчені біблеїсти виділили ще два джерела, що відрізняються від решти тексту мовою, стилем і теологічною концепцією.
Формулювання
Поділ тексту П'ятикнижжя на документи, що були використані в процесі його створення, засноване на наступних критеріях:
Повторення. В розповіддях П'ятикнижжя є близько 25 випадків, коли історія розповідається у двох і більше версіях, наприклад, Бут. 12:10-20, 20:1-18, також 26:6-11. Часто різні версії оповідання суперечать один одному в деталях. В близько 50 випадках закон дається в двох і більше версіях, причому одна з версій розширює або переглядає іншу, наприклад, Левит 11:1-47 та Числа 14:3-20.
Термінологія. У різних частинах П'ятикнижжя послідовно використовується різні терміни для деяких назв, імен та загальних понять, причому якщо історія повторюється двічі, то в першому варіанті використовується один набір термінів, а у другому варіанті — інший набір.
Змістовність оповідань. Частини тексту, виділені по повтореннях та термінології часто являють собою більш змістовні оповідання, ніж у вихідному тексті П'ятикнижжя.
Теологічна концепція. Частини П'ятикнижжя, виділені за допомогою повторень і різної термінології також володіють різними теологічними концепціями. Ці відмінності стосуються концепції Бога, відносин між Богом і людьми, а також свободи волі та етичних ідеалів.
Джерела
У найпопулярнішому формулюванні, висунутому в XIX ст. німецьким вченим-біблеїстом Ю. Велльгаузеном.
Документарна гіпотеза передбачає чотири документи: Ягвіст (J, нім. Jehovist), Елогіст (E, нім Elohist), Джерело жерців (P, нім. Priesterkodex) і Повторення Закону або Девтерономіст (D, лат. Deuteronomium). Пізніші дослідники виділяють декількох редакторів (R), які вставляли в текст пояснення, уточнення, благословення тощо
Ягвіст (J)
Включає в себе другу розповідь про створення людини, оповідання про Каїна і Авеля, Вавилонську вежу, частину оповідання про Потоп, заповіт з Авраамом, оповідання про походження Юдеї та її сусідів: Едому, Аммону, Моава, невелику частку оповідань про Мойсея, вихід з Єгипту та мандри у пустелі. Бог в цьому документі називається власним ім'ям Ягве, що дало назву документу. Бог Ягвіста має яскраво виражені антропоморфні риси.
Елогіст (E)
Має в своєму складі оповідання про Авраама, Ісака, Якова, Йосипа, частину розповіді про Мойсея, єгипетські кари, мандрівки в пустелі, завоювання Ханаану. Згідно з оповіданнями Елогіста до Синайського Об'явлення Бог названий іменами Ел (Бог), Елогім (боги, Божі сини), Еліон (Всевишній), Ел-Шаддай (Всемогутній). Це свідчить про те, що в древніх розповідях Елогіста про патріархів фігурував не Ягве, а давньохананські боги. Після Синайського Об'явлення Бог названий власним ім'ям Ягве, що означає пізнішу появу культу Ягве серед давніх ізраелітів.
Священича традиція (P)
Починається розповіддю про створення світу за шість днів, включає в себе генеалогічні списки, заповіти з Ноєм, з Авраамом, повністю книгу Левит. Основний інтерес автора цього документу знаходиться в царині культу. У джерелі жерців божество також антропоморфне. Воно має форму людини, має потребу в будинку (скинії), всередині скинії сидить на троні з херувимів. Священик у сусідній кімнаті повинен задовольняти його безпосередні потреби: забезпечувати його їжею і поширювати приємний запах, і стежити, щоб не згасло світло. Присутність божества вимагає дотримання ритуальної чистоти. Як і в Елогісті, ім'я Ягве в джерелі жерців зустрічається тільки після Синайського Об'явлення. До цього Бог названий Ел-Шаддаєм (Всемогутнім). Деякі дослідники вважають, що Ел-Шаддай — це давньоханаанський бог гір. Проте існує ще декілька гіпотез походження цього слова, жодна з них на сьогоднішній день не є загальновизнаною.
Книга «Повторення Закону» (Девтерономіст, D)
Була виділена в окреме четверте джерело П'ятикнижжя. Німецький теолог [en] виявив, що Повторення Закону значно відрізняється по мові від попередніх чотирьох книг, і крім того, в ній немає раніше виявлених документів Ягвіста, Елогіста і Священничої традиції. Теологічна концепція Повторення Закону має на увазі абстрактне божество, яке живе десь на небі. У храмі живе «ім'я» — посередник, який служить для пом'якшення антропоморфізмів. Основний інтерес автора Повторення Закону лежить у пропаганді централізації культу. Характерною особливістю текстів книги Повторення закону є написання імені Бога як YHWH Elohainu — Ягве, бог наш.
Дослідники виділяють декілька груп редакторів, які вносили свої правки, вставки, уточнення, пояснення, благословення в текст. Перша група редакторів об'єднувала джерела J та E і вносила свої правки, щоб створити послідовний текст. Другою групою редакторів були автори книги Повторення Закону, які вносили свої правки в об'єднане джерело JE, для того, щоб воно відповідало концепції девтерономіста та книзі Повторення закону. Третя група редакторів об'єднувала всі джерела J, E,P, D. Для створення повноцінних книг їм довелось вносити певні уточнення, пояснення, переходи від джерела до джерела. При численних переписах книг до текстів додавались різноманітні благословення, пророцтва, які мали б підтвердити божественне походження текстів.
Об'єднання джерел
Після зруйнування асирійцями Північного Ізраїльського Царства в 722 р. до н. е. велика кількість біженців з Ізраїлю заполонила південну Юдею. Ці біженці були носіями усних та письмових текстів, в яких описувалось походження та історія Ізраїлю. В Юдеї в цей час існували усні та письмові тексти, в яких зображувалась походження та історія Юдеї. Ці тексти багато в чому опонували один одному. В процесі дискусій між ізраїльтянами та юдеями з окремих фрагментів були створені джерела Ягвіст та Елогіст. Через деякий час заради досягнення компромісу джерела J та E були об'єднані, в результаті була утворена об'єднана історія давніх ізраїльтян JE. Теологічна концепція цих текстів суперечила поглядам жерців Єрусалимського храму, які, в противагу джерелу JE, створили свій варіант єврейської історії — Кодекс жерців Р. Кодекс жерців не був сприйнятий юдейською та ізраїльською елітою, в результаті в 623—621 рр. писарі царя Йосії розвинули історію JE, написали книгу Повторення закону D. Пізніше з різноманітних джерел вони створили книги Ісуса Навина, Суддів, Самуїла, Царів. Після повернення з вавилонського полону всі джерела E, J, P, D були об'єднані, в результаті чого текст П'ятикнижжя отримав сучасну форму.
Приклади
Нижче наведено приклади того, як деякі літературні особливості тексту П'ятикнижжя пояснюються за допомогою документарної гіпотези.
Суперечність
Кількість чистих тварин, взятих Ноєм у Ковчег
Бут. 7:2 (Ягвіст) | Бут. 7:8-9 (Кодекс жерців) |
---|---|
Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її. Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі. | І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця. Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими. |
Повторення
Вихід 17:2-7 (Елогіст) | Числа 20:2-13 (Кодекс жерців) |
---|---|
І докоряв народ Мойсеєві, і говорили: Дайте нам води погамувати спрагу. І сказав їм Мойсей: Чого ви докоряєте мені? Чого спокушаєте Господа? І спраглий був там народ на воду, і ремствував народ на Мойсея, говорячи: Нащо ти вивів нас із Єгипту, поморити спрагою нас і дітей наших, і череди наші? Мойсей заволав до Господа, і сказав: Що мені робити з народом оцим? Ще трохи, і заб'ють мене камінням. І сказав Господь Мойсеєві: Пройди перед народом, і візьми з собою [деяких] старшин ізраїльських і посоха твого, котрим ти ударив по воді, візьми в руку твою і йди. Ось, Я стану перед тобою там на скелі в Хориві, і ти вдариш у скелю, і рине з неї вода, і буде народ пити. І вчинив так Мойсей на очах старшин ізраїльських. І назвав місцю тому ймення: Масса і Мерива з причини докору синів Ізраїля і тому, що вони спокушали Господа, кажучи: Чи є Господь серед нас, чи немає? | І не було води для громади, і зібралися вони супроти Мойсея та Аарона. І заремствував народ на Мойсея і сказав: О, якби померли тоді і ми, коли вмерли брати наші перед Господом! Нащо ви привели громаду Господню в цю пустелю, щоб нам померти і нашій скотині? І для чого вивели ви нас із Єгипту, аби привести нас на це вороже місце, де не можна сіяти, немає ні смоковниць, ні винограду, ні гранатових яблук, ані навіть води напитися? І рушив Мойсей та Аарон од народу до входу в скинію зібрання, і попадали ницьма на лиця свої, і з'явилася їм слава Господня. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: Візьми жезл і збери громаду, ти і Аарон, брат твій, і скажи на очах їхніх скелі, і вона дасть свою воду: і отак ти виведеш їм воду зі скелі, і напоїш громаду і худобу її. І взяв Мойсей жезл від лиця Господа, як Він звелів йому. І зібрали Мойсей та Аарон народ до скелі, і сказав він їм: Послухайте непокірні, хіба нам із цієї скелі вивести для вас воду? І здійняв Мойсей руку свою, і вдарив по скелі жезлом своїм двічі, і ринуло багато води, і пила громада і худоба її. І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові: За те, що ви не повірили Мені, щоб явити святість Мою перед очима синів Ізраїля, не введете ви народу цього на землю, котру Я даю йому. Це вода Меріви, біля котрої заремствували сини Ізраїля на Господа, і Він явив їм святість Свою.|- |
Автор Кодексу жерців наслідує розповідь Елогіста, але переписує його, переробивши її згідно зі своєю характерною мовою (община, слава Господня, скинія заповіту — вирази, характерні тільки для Кодексу жерців)та додає деякі важливі елементи. Перший з цих елементів — Аарон, якого немає в Елогісті. Другий елемент — провина Мойсея, через яку він та Аарон не ввійдуть в Обіцяний край. Провина Мойсея є в Кодесі жерців, але відсутня в Елогісті.
Критика документарної гіпотези
Не всі вчені поділяють документарну гіпотезу в тому вигляді, в якому вона була сформульована Ю. Велльгаузеном. У. Кассутто, критикував саму ідею поділу тексту виходячи з таких критеріїв, як протиріччя, повторення, різні імена Бога або розриви в оповіданнях. Повторення, наприклад, він відносив до специфіки жанру, подібної паралелізму в древньосемітській поезії. П. Фольц і В. Рудольф при дослідженні Елогіста виявили, що це джерело не піддається чіткій ідентифікації за критеріями документарної гіпотези. Д. Ван Сетерс пропонує інший спосіб літературної критики П'ятикнижжя — пошуки елементів давньої усної традиції, порівняння їх один з одним і з'єднання в разі збігу по мові. Ф. М. Кросс вважає, що Яхвіст і Елогіст — це прозовий варіант поетичного епосу, частини якого збереглися в тексті, наприклад пісня Міріам, а Кодекс жерців ніколи не існував у вигляді окремого джерела, а є редакцією стародавнього епосу, виробленого в період Другого Храму.
Використовуючи порівняння Е. Грінштейна, процес літературного формування П'ятикнижжя варто уподібнити слону, а вчених — сліпим, обмацують цього слона з різних боків та порівнюють свої відчуття. Документарна гіпотеза — це невелика частина слона, і вченим ще дуже далеко для розуміння загальної картини.
Посилання
Thomas Römer: La formation du Pentateuque selon l'exégèse historico-critique [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.](фр.)
Джерела
- А. Свідеркувна. Розмови про Біблію. Старий Завіт. Львів. Свічадо. 2008. . с. 39-54.
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
Примітки
- . religion.wikireading.ru. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- . www.pravmir.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dokumenta rna gipo teza angl Documentary Hypothesis abo Teoriya chotiroh dzherel ce gipoteza pohodzhennya rozbizhnostej superechnostej povtoren u teksti P yatiknizhzhya Bibliyi Za dokumentarnoyu gipotezoyu tekst P yatiknizhzhya distav svoyu formu vnaslidok z yednannya kilkoh spochatku nezalezhnih dokumentiv E Elohist J Yagvist D vid latinskogo Deuteronomium Povtorennya Zakonu P vid nimeckogo Priesterkodex Svyashenichij kodeks Poryad z Fragmentarnoyu gipotezoyu ta gipotezoyu dodatkiv stanovit odnu z gipotez pohodzhennya P yatiknizhzhya Obraz Boga tezh v dvoh dzherelah ne cilkom odnakovij Svyashenichij kodeks pidkreslyuye spravedlivist Boga yakij ogoloshuye lyudyam Svoyu volyu i suvoro karaye za yiyi porushennya A os Yagvist pidkreslyuye Jogo gotovnist do miloserdya i laski ne budu bilshe proklinati zemlyu za lyudinu I vzhe bilshe ne vbivatimu vsogo zhivogo Istoriya viniknennyaDo XVIII stolittya doslidniki Bibliyi doderzhuvalis tradicijnogo poglyadu na avtorstvo P yatiknizhzhya Vvazhalosya sho tekst cilkom napisav Mojsej za vinyatkom kilkoh ryadkiv dodanih piznishe Prote vzhe v rannomu serednovichchi u vchenih vinikali sumnivi v tradicijnomu poglyadi U XI stolitti Isaak ibn Jashush pridvornij likar v Ispaniyi zaznachiv sho perelik cariv Edomu z knigi Buttya 36 zgaduye imena cariv sho zhili znachno piznishe Mojseya Avraam ibn Ezra serednovichnij komentator Bibliyi dodav do tekstu komentariv na knigu Povtorennya Zakonu kilka zagadkovih ryadkiv sho vkazuyut na jogo sumnivi v Mojseyevim avtorstvi P yatiknizhzhya Jordan ta in Tilki no zrozumiyesh tayemnicyu dvanadcyati ta inshi Zmist cih komentariv rozgadav Spinoza Vin pripustiv sho ibn Ezra posilayetsya na virshi P yatiknizhzhya yaki superechat tomu sho Mojsej buv jogo avtorom Fraza po toj bik Jordanu sho chasto traplyayetsya v knizi Povtorennya Zakonu stosuyetsya Zajordannya a ce oznachaye sho tekst jde vid osobi sho znahodilas na zahodi vid Jordanu todi yak Mojsej za P yatiknizhzhyam ne perehodiv Jordanu A fraza tilki no zrozumiyesh tayemnicyu dvanadcyati stosuyetsya podij knigi Povtorennya Zakonu 27 de vkazuyetsya sho vsya kniga Mojseya bula zapisana po kolu zhertivnika yakij zgidno z perekazami skladavsya z 12 kameniv Z cogo viplivaye sho kniga Mojseya bula nabagato menshogo rozmiru anizh P yatiknizhzhya V 1651 Tomas Gobbs opisav bagato vislovlyuvan takih yak Vt 34 6 nihto ne znaye miscya jogo pohovannya j dosi mayuchi na uvazi sho avtor zhiv nabagato piznishe smerti Mojseya But 12 6 i hanaanci zhili todi v krayi mayuchi na uvazi sho avtor zhiv v toj chas koli hanaanci vzhe ne zhili v krayi i Chis 21 14 posilannya na poperednyu knigu diyan Mojseya i dijshov visnovku sho zhodne z cih vislovlyuvan ne mig napisati Mojsej Inshi v tomu chisli Isak de la Pejyer Baruh Spinoza Richard Sajmon i Dzhon Hampden dijshli shozhih visnovkiv ale yihni tvori zasudili prichomu dekogo z nih uv yaznili i pislya cogo voni buli zmusheni zrektisya svoyih tverdzhen U XVIII st vcheni pomitili sho v rozpovidyah yaki povtoryuyutsya dvi rozpovidi pro Stvorennya dvi rozpovidi pro dogovir Avraama z Bogom dvi istoriyi pro ob yavlennya Yakovu v Bet Eli tosho v odnim vipadku Bog nazivayetsya im yam Yagve a v inshim Elogim Riznim imenam Boga vidpovidayut rizni varianti perekaziv a yaksho vidiliti ti chastini sho v nih Bog zvetsya Yagve j ti de Bog zvetsya Elogim to znikayut povtorennya j superechnosti v teksti Bibliyi Na pidstavi cogo sposterezhennya francuzkij profesor medicini Zhan Astryuk i nimeckij profesor teologiyi Jogann Ajhgorn nezalezhno odin vid odnogo visunuli teriyu sho P yatiknizhzhya skladeno z dvoh nezalezhnih dzherel sho distali nazvu Yagvist ta Elogist Na pochatku XIX stolittya gipoteza dvoh dzherel bula rozshirena U klasichnij vid teoriyu chotiroh dzherel v ostannij chverti XIX stolittya priviv bibleyist Yu Vellgauzen Vcheni bibleyisti vidilili she dva dzherela sho vidriznyayutsya vid reshti tekstu movoyu stilem i teologichnoyu koncepciyeyu FormulyuvannyaPodil tekstu P yatiknizhzhya na dokumenti sho buli vikoristani v procesi jogo stvorennya zasnovane na nastupnih kriteriyah Povtorennya V rozpoviddyah P yatiknizhzhya ye blizko 25 vipadkiv koli istoriya rozpovidayetsya u dvoh i bilshe versiyah napriklad But 12 10 20 20 1 18 takozh 26 6 11 Chasto rizni versiyi opovidannya superechat odin odnomu v detalyah V blizko 50 vipadkah zakon dayetsya v dvoh i bilshe versiyah prichomu odna z versij rozshiryuye abo pereglyadaye inshu napriklad Levit 11 1 47 ta Chisla 14 3 20 Terminologiya U riznih chastinah P yatiknizhzhya poslidovno vikoristovuyetsya rizni termini dlya deyakih nazv imen ta zagalnih ponyat prichomu yaksho istoriya povtoryuyetsya dvichi to v pershomu varianti vikoristovuyetsya odin nabir terminiv a u drugomu varianti inshij nabir Zmistovnist opovidan Chastini tekstu vidileni po povtorennyah ta terminologiyi chasto yavlyayut soboyu bilsh zmistovni opovidannya nizh u vihidnomu teksti P yatiknizhzhya Teologichna koncepciya Chastini P yatiknizhzhya vidileni za dopomogoyu povtoren i riznoyi terminologiyi takozh volodiyut riznimi teologichnimi koncepciyami Ci vidminnosti stosuyutsya koncepciyi Boga vidnosin mizh Bogom i lyudmi a takozh svobodi voli ta etichnih idealiv DzherelaU najpopulyarnishomu formulyuvanni visunutomu v XIX st nimeckim vchenim bibleyistom Yu Vellgauzenom Dokumentarna gipoteza peredbachaye chotiri dokumenti Yagvist J nim Jehovist Elogist E nim Elohist Dzherelo zherciv P nim Priesterkodex i Povtorennya Zakonu abo Devteronomist D lat Deuteronomium Piznishi doslidniki vidilyayut dekilkoh redaktoriv R yaki vstavlyali v tekst poyasnennya utochnennya blagoslovennya tosho Rozpodil dokumentiv Yagvist Elogist ta Kodeks zherciv a takozh materialu yakij buv dodanij pri ob yednanni dzherel Redactor v pershih chotiroh knigah Pyatiknizhzhya Yagvist J Dokladnishe Yagvist Vklyuchaye v sebe drugu rozpovid pro stvorennya lyudini opovidannya pro Kayina i Avelya Vavilonsku vezhu chastinu opovidannya pro Potop zapovit z Avraamom opovidannya pro pohodzhennya Yudeyi ta yiyi susidiv Edomu Ammonu Moava neveliku chastku opovidan pro Mojseya vihid z Yegiptu ta mandri u pusteli Bog v comu dokumenti nazivayetsya vlasnim im yam Yagve sho dalo nazvu dokumentu Bog Yagvista maye yaskravo virazheni antropomorfni risi Elogist E Dokladnishe Elogist Maye v svoyemu skladi opovidannya pro Avraama Isaka Yakova Josipa chastinu rozpovidi pro Mojseya yegipetski kari mandrivki v pusteli zavoyuvannya Hanaanu Zgidno z opovidannyami Elogista do Sinajskogo Ob yavlennya Bog nazvanij imenami El Bog Elogim bogi Bozhi sini Elion Vsevishnij El Shaddaj Vsemogutnij Ce svidchit pro te sho v drevnih rozpovidyah Elogista pro patriarhiv figuruvav ne Yagve a davnohananski bogi Pislya Sinajskogo Ob yavlennya Bog nazvanij vlasnim im yam Yagve sho oznachaye piznishu poyavu kultu Yagve sered davnih izraelitiv Svyashenicha tradiciya P Dokladnishe Svyashenicha tradiciya Bibliya Pochinayetsya rozpoviddyu pro stvorennya svitu za shist dniv vklyuchaye v sebe genealogichni spiski zapoviti z Noyem z Avraamom povnistyu knigu Levit Osnovnij interes avtora cogo dokumentu znahoditsya v carini kultu U dzhereli zherciv bozhestvo takozh antropomorfne Vono maye formu lyudini maye potrebu v budinku skiniyi vseredini skiniyi sidit na troni z heruvimiv Svyashenik u susidnij kimnati povinen zadovolnyati jogo bezposeredni potrebi zabezpechuvati jogo yizheyu i poshiryuvati priyemnij zapah i stezhiti shob ne zgaslo svitlo Prisutnist bozhestva vimagaye dotrimannya ritualnoyi chistoti Yak i v Elogisti im ya Yagve v dzhereli zherciv zustrichayetsya tilki pislya Sinajskogo Ob yavlennya Do cogo Bog nazvanij El Shaddayem Vsemogutnim Deyaki doslidniki vvazhayut sho El Shaddaj ce davnohanaanskij bog gir Prote isnuye she dekilka gipotez pohodzhennya cogo slova zhodna z nih na sogodnishnij den ne ye zagalnoviznanoyu Kniga Povtorennya Zakonu Devteronomist D Bula vidilena v okreme chetverte dzherelo P yatiknizhzhya Nimeckij teolog en viyaviv sho Povtorennya Zakonu znachno vidriznyayetsya po movi vid poperednih chotiroh knig i krim togo v nij nemaye ranishe viyavlenih dokumentiv Yagvista Elogista i Svyashennichoyi tradiciyi Teologichna koncepciya Povtorennya Zakonu maye na uvazi abstraktne bozhestvo yake zhive des na nebi U hrami zhive im ya poserednik yakij sluzhit dlya pom yakshennya antropomorfizmiv Osnovnij interes avtora Povtorennya Zakonu lezhit u propagandi centralizaciyi kultu Harakternoyu osoblivistyu tekstiv knigi Povtorennya zakonu ye napisannya imeni Boga yak YHWH Elohainu Yagve bog nash Doslidniki vidilyayut dekilka grup redaktoriv yaki vnosili svoyi pravki vstavki utochnennya poyasnennya blagoslovennya v tekst Persha grupa redaktoriv ob yednuvala dzherela J ta E i vnosila svoyi pravki shob stvoriti poslidovnij tekst Drugoyu grupoyu redaktoriv buli avtori knigi Povtorennya Zakonu yaki vnosili svoyi pravki v ob yednane dzherelo JE dlya togo shob vono vidpovidalo koncepciyi devteronomista ta knizi Povtorennya zakonu Tretya grupa redaktoriv ob yednuvala vsi dzherela J E P D Dlya stvorennya povnocinnih knig yim dovelos vnositi pevni utochnennya poyasnennya perehodi vid dzherela do dzherela Pri chislennih perepisah knig do tekstiv dodavalis riznomanitni blagoslovennya proroctva yaki mali b pidtverditi bozhestvenne pohodzhennya tekstiv Ob yednannya dzherelPislya zrujnuvannya asirijcyami Pivnichnogo Izrayilskogo Carstva v 722 r do n e velika kilkist bizhenciv z Izrayilyu zapolonila pivdennu Yudeyu Ci bizhenci buli nosiyami usnih ta pismovih tekstiv v yakih opisuvalos pohodzhennya ta istoriya Izrayilyu V Yudeyi v cej chas isnuvali usni ta pismovi teksti v yakih zobrazhuvalas pohodzhennya ta istoriya Yudeyi Ci teksti bagato v chomu oponuvali odin odnomu V procesi diskusij mizh izrayiltyanami ta yudeyami z okremih fragmentiv buli stvoreni dzherela Yagvist ta Elogist Cherez deyakij chas zaradi dosyagnennya kompromisu dzherela J ta E buli ob yednani v rezultati bula utvorena ob yednana istoriya davnih izrayiltyan JE Teologichna koncepciya cih tekstiv superechila poglyadam zherciv Yerusalimskogo hramu yaki v protivagu dzherelu JE stvorili svij variant yevrejskoyi istoriyi Kodeks zherciv R Kodeks zherciv ne buv sprijnyatij yudejskoyu ta izrayilskoyu elitoyu v rezultati v 623 621 rr pisari carya Josiyi rozvinuli istoriyu JE napisali knigu Povtorennya zakonu D Piznishe z riznomanitnih dzherel voni stvorili knigi Isusa Navina Suddiv Samuyila Cariv Pislya povernennya z vavilonskogo polonu vsi dzherela E J P D buli ob yednani v rezultati chogo tekst P yatiknizhzhya otrimav suchasnu formu PrikladiNizhche navedeno prikladi togo yak deyaki literaturni osoblivosti tekstu P yatiknizhzhya poyasnyuyutsya za dopomogoyu dokumentarnoyi gipotezi Superechnist Kilkist chistih tvarin vzyatih Noyem u Kovcheg But 7 2 Yagvist But 7 8 9 Kodeks zherciv Iz usyakoyi chistoyi hudobi vizmesh sobi po semero samcya ta samicyu yiyi a z hudobi nechistoyi dvoye samcya ta samicyu yiyi Takozh iz ptastva nebesnogo po semero samcya ta samicyu shob nasinnya shovati zhivim na poverhni vsiyeyi zemli I vprovadish do kovchegu po dvoye z usogo z usogo zhivogo iz kozhnogo tila shob yih zahovati zhivimi z toboyu Voni budut samec i samicya Iz ptastva za rodom jogo i z hudobi za rodom yiyi i z usih plazuniv na zemli za rodom yih po dvoye z usogo uvijdut do tebe shob yih zberegti zhivimi Povtorennya Vihid 17 2 7 Elogist Chisla 20 2 13 Kodeks zherciv I dokoryav narod Mojseyevi i govorili Dajte nam vodi pogamuvati spragu I skazav yim Mojsej Chogo vi dokoryayete meni Chogo spokushayete Gospoda I spraglij buv tam narod na vodu i remstvuvav narod na Mojseya govoryachi Nasho ti viviv nas iz Yegiptu pomoriti spragoyu nas i ditej nashih i cheredi nashi Mojsej zavolav do Gospoda i skazav Sho meni robiti z narodom ocim She trohi i zab yut mene kaminnyam I skazav Gospod Mojseyevi Projdi pered narodom i vizmi z soboyu deyakih starshin izrayilskih i posoha tvogo kotrim ti udariv po vodi vizmi v ruku tvoyu i jdi Os Ya stanu pered toboyu tam na skeli v Horivi i ti vdarish u skelyu i rine z neyi voda i bude narod piti I vchiniv tak Mojsej na ochah starshin izrayilskih I nazvav miscyu tomu jmennya Massa i Meriva z prichini dokoru siniv Izrayilya i tomu sho voni spokushali Gospoda kazhuchi Chi ye Gospod sered nas chi nemaye I ne bulo vodi dlya gromadi i zibralisya voni suproti Mojseya ta Aarona I zaremstvuvav narod na Mojseya i skazav O yakbi pomerli todi i mi koli vmerli brati nashi pered Gospodom Nasho vi priveli gromadu Gospodnyu v cyu pustelyu shob nam pomerti i nashij skotini I dlya chogo viveli vi nas iz Yegiptu abi privesti nas na ce vorozhe misce de ne mozhna siyati nemaye ni smokovnic ni vinogradu ni granatovih yabluk ani navit vodi napitisya I rushiv Mojsej ta Aaron od narodu do vhodu v skiniyu zibrannya i popadali nicma na licya svoyi i z yavilasya yim slava Gospodnya I skazav Gospod Mojseyevi govoryachi Vizmi zhezl i zberi gromadu ti i Aaron brat tvij i skazhi na ochah yihnih skeli i vona dast svoyu vodu i otak ti vivedesh yim vodu zi skeli i napoyish gromadu i hudobu yiyi I vzyav Mojsej zhezl vid licya Gospoda yak Vin zveliv jomu I zibrali Mojsej ta Aaron narod do skeli i skazav vin yim Posluhajte nepokirni hiba nam iz ciyeyi skeli vivesti dlya vas vodu I zdijnyav Mojsej ruku svoyu i vdariv po skeli zhezlom svoyim dvichi i rinulo bagato vodi i pila gromada i hudoba yiyi I skazav Gospod Mojseyevi ta Aaronovi Za te sho vi ne povirili Meni shob yaviti svyatist Moyu pered ochima siniv Izrayilya ne vvedete vi narodu cogo na zemlyu kotru Ya dayu jomu Ce voda Merivi bilya kotroyi zaremstvuvali sini Izrayilya na Gospoda i Vin yaviv yim svyatist Svoyu Avtor Kodeksu zherciv nasliduye rozpovid Elogista ale perepisuye jogo pererobivshi yiyi zgidno zi svoyeyu harakternoyu movoyu obshina slava Gospodnya skiniya zapovitu virazi harakterni tilki dlya Kodeksu zherciv ta dodaye deyaki vazhlivi elementi Pershij z cih elementiv Aaron yakogo nemaye v Elogisti Drugij element provina Mojseya cherez yaku vin ta Aaron ne vvijdut v Obicyanij kraj Provina Mojseya ye v Kodesi zherciv ale vidsutnya v Elogisti Kritika dokumentarnoyi gipoteziNe vsi vcheni podilyayut dokumentarnu gipotezu v tomu viglyadi v yakomu vona bula sformulovana Yu Vellgauzenom U Kassutto kritikuvav samu ideyu podilu tekstu vihodyachi z takih kriteriyiv yak protirichchya povtorennya rizni imena Boga abo rozrivi v opovidannyah Povtorennya napriklad vin vidnosiv do specifiki zhanru podibnoyi paralelizmu v drevnosemitskij poeziyi P Folc i V Rudolf pri doslidzhenni Elogista viyavili sho ce dzherelo ne piddayetsya chitkij identifikaciyi za kriteriyami dokumentarnoyi gipotezi D Van Seters proponuye inshij sposib literaturnoyi kritiki P yatiknizhzhya poshuki elementiv davnoyi usnoyi tradiciyi porivnyannya yih odin z odnim i z yednannya v razi zbigu po movi F M Kross vvazhaye sho Yahvist i Elogist ce prozovij variant poetichnogo eposu chastini yakogo zbereglisya v teksti napriklad pisnya Miriam a Kodeks zherciv nikoli ne isnuvav u viglyadi okremogo dzherela a ye redakciyeyu starodavnogo eposu viroblenogo v period Drugogo Hramu Vikoristovuyuchi porivnyannya E Grinshtejna proces literaturnogo formuvannya P yatiknizhzhya varto upodibniti slonu a vchenih slipim obmacuyut cogo slona z riznih bokiv ta porivnyuyut svoyi vidchuttya Dokumentarna gipoteza ce nevelika chastina slona i vchenim she duzhe daleko dlya rozuminnya zagalnoyi kartini PosilannyaThomas Romer La formation du Pentateuque selon l exegese historico critique 31 sichnya 2012 u Wayback Machine fr DzherelaA Sviderkuvna Rozmovi pro Bibliyu Starij Zavit Lviv Svichado 2008 ISBN 978 966 395 154 6 s 39 54 Svyate Pismo Starogo ta Novogo Zavitu Vidavnictvo otciv Vasilian Misioner 2005 Primitki religion wikireading ru Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 www pravmir ru ru RU Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019