Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Березень 2012) |
| Цю статтю запропоновано перенести до Вікісловника згідно з правилом . Якщо стаття не є чи переписана в енциклопедичну статтю, то можна прибрати це повідомлення. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Елогім (אֱלֹהִים — Боги) — це ізраїльське слово, яке означає ім'я Творця. Воно, мабуть, пов'язане з гебрейським словом Ель, хоча морфологічно складається з гебрейського слова Елога (אלוה) з суфіксом множини. Елогім є третім найбільш вживаним словом в гебрейському тексті книги Буття і часто вживається по всій Торі, єврейському Святому Письмі. Його точне значення є дискусійним.
| Елогім | |
 | |
| Фігурує у | юдаїзм і християнство |
|---|---|
 Елогім у Вікісховищі | |
Багато дослідників стверджують, що ця форма — множини (закінчення — ים, або, без урахування «матерів читання», — ם, єврейською мовою зазвичай вказує на множину чоловічого або середнього родів), а отже, слово Елогім слід перекладати не як Бог, а як боги. У зв'язку з цим цікаво простежити за ходом міркування доктора філософських наук Йосипа Ароновича Кривельова. У своїй книзі «Біблія: історико-критичний аналіз» він пише: «У давньоєврейському оригіналі Біблії йдеться не про Ела або Елогім (або Елоах) (в однині), а про Елогім (у множині). Придумані різноманітні пояснення цього факту, але всі вони непереконливі. Найчастіше тут вдаються до такого пояснення: множинне число „Елогім“ є формою pluralis majestatis (Величальна множина)». І. А. Кривельов дає спростування цитатою з Словника біблійного богослов'я, тобто з клерикального джерела: «Елогім — множинне число. Воно не є формою величання — такої форми єврейська мова не знає». Далі, посилаючись на роботу академіка М. М. Микільського, Кривельов стверджує: «Ми маємо тут справу з особливим різновидом політеїзму, що одержав в літературі назву генотеїзму, або, в точнішому написанні і вимові, енотеїзму. Суть його полягає в тому, що хоча визнається реальне існування багатьох богів, але дана етнічна група, об'єднання племен або держава поклоняється одному з них. З цієї точки зору у кожного племені або народу існує свій бог, з яким його пов'язують відносини договору, Союзу, „заповіту“. Саме в цьому сенсі в Старому Завіті говориться про бога Авраама, і бога Нахора, бога їхнього батька (Бут. 31:53). По відношенню до обраного ними бога дане плем'я або народ брали на себе певні зобов'язання: поклонятися і служити тільки йому, відмовляючи в цьому всім іншим богам, хоча вони й існують („Нехай не буде в тебе інших богів перед обличчям моїм … не вклоняйся їм і не служи їм“ (Вих. 20:3,5). Енотеїзм являє собою, таким чином, не монотеїзм, а монолатрію, тобто єдинопоклоніння. Енотеїзм мав не тільки етнічний, а й територіальний характер: вважалося, що на певній території господарем є такий-то бог, а на іншій — інші боги, так що відомі випадки, коли та чи інша етнічна група, оселившись на новому для неї місці, розривала договірний зв'язок зі своїм старим богом і брала відповідне зобов'язання перед богом, що володіє новою для неї землею. Так було, наприклад, з мешканцями Ассирії, переселених на землю підкореного ними Ізраїлю: вони незабаром прийняли релігію Ягве, а потім і її основний документ — П'ятикнижжя. Елогім, якого обрали для себе з багатьох відомих тоді богів ізраїльтяни, носив ім'я Ягве. Одна лише обставина, що бог носить власне ім'я, показує, що він не вважається єдиним, — він не просто бог, не безіменний Елогім, він один з богів, певний індивідуум, якому дається ім'я спеціально для того, щоб відрізняти його від інших Елогім».
У давньо-ханаанському пантеоні, Елогім — це сини бога . В стародавні часи вважали, що вони збирались на давньому святому місці — горі Цафон (Джабель Акраа). Ця гора, яка розташована в Сирії на узбережжі Середземного моря, вважалась порталом для їхнього переміщення з небес. Над елогім спочатку правив Ел Еліон (Бог Всевишній), але пізніше він передав управління до рук бога Хадада, який був відомий серед простих людей як «Володар» (Ваал). Зібрані на святій небесній горі та керовані одним богом, пантеон (Елогім) діє як єдине ціле.
Видатний український науковий і релігійний діяч, перекладач Біблії на українську мову професор Іван Огієнко у своєму "Етимологічно-семантичному словнику української мови" стверджує: "Елогім — одна з назв Бога в давніх євреїв: Elohim. Закінчення -ім — це закінчення множини, отже Елогім форма множинна, але зо значенням однини. Це множина маєстатична... Греки слово Елогім переклали Theos, римляни Deus, слов'янське Бог". Коли Елогім стосується Єгови, присудок здебільшого виражений дієсловом у однині, а це свідчить про слушність думки, що Елогім — це маєстатична множина для підкреслення величі правдивого Бога. Так у вже згаданому словнику проф. Огієнко в статті "Єгова" (т. 2, с. 23) наводить цитату з Вихід 3:13, 14: "І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони скажуть мені: Як же Ім'я Його? Що я скажу їм? І сказав Бог (Елогім) Мойсеєві: Я Той, хто буде". Чи не єдиним винятком, про який згадує і проф. Огієнко, є Буття 20:13, де і підмет (Елогім), і присудок стоять в деяких версіях єврейського тексту в множині. Однак у такому важливому для точного розуміння біблійного тексту джерелі, як (датується орієнтовно 4 століттям до н. е.), у цьому вірші як підмет, так і присудок стоять в однині. Те, що в Буття 20:13 йдеться про одного Бога, а не про багатьох богів, видно і з того, що в усіх, здається, перекладах Біблії українською і підмет (Бог), і відповідний присудок стоять у цьому вірші в однині. Навіть якби в оригінальному тексті Біблії в Буття 20:13 підмет (Елогім) і присудок стояли в множині, то цього одного вірша, очевидно, було б замало для твердження, ніби стародавні євреї поклонялись багатьом богам. На час, який описується в Буття 20:13, єврейського народу взагалі не існувало, адже тоді у Аврама (Авраама) ще не було жодного нащадка. До того ж у словах Авраама, які цитуються в Буття 20:13, не може йтися про кількох чи багатьох богів, адже це суперечило б іншим віршам у Біблії, котрі описують покликання Авраама з Ура і в яких згадується лише один Бог (див. Буття 12:1, 15:7; Неемії 9:7; Ісаї 51:2; Дії 7:2, 3).
Джерела
- Крывелев И. А. Библия: историко-критический анализ, М., 1982.
- Митрополит Іларіон (проф. д-р І. Огієнко). Етимологічно-семантичний словник української мови: у 4-х т. Т. 2 / Вінніпег, 1982.
Посилання
- Елохим // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Ел // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- Митрополит Іларіон (проф. д-р І. Огієнко). Етимологічно-семантичний словник української мови: у 4-х т. / Вінніпег, 1982. - Т. 2. С. 10
 | Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Berezen 2012 Cyu stattyu zaproponovano perenesti do Vikislovnika zgidno z pravilom Vikipediya ne slovnik Yaksho stattya ne ye slovnikovoyu chi perepisana v enciklopedichnu stattyu to mozhna pribrati ce povidomlennya Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina El znachennya Elogim א ל ה ים Bogi ce izrayilske slovo yake oznachaye im ya Tvorcya Vono mabut pov yazane z gebrejskim slovom El hocha morfologichno skladayetsya z gebrejskogo slova Eloga אלוה z sufiksom mnozhini Elogim ye tretim najbilsh vzhivanim slovom v gebrejskomu teksti knigi Buttya i chasto vzhivayetsya po vsij Tori yevrejskomu Svyatomu Pismi Jogo tochne znachennya ye diskusijnim Elogim Figuruye uyudayizm i hristiyanstvo Elogim u Vikishovishi Bagato doslidnikiv stverdzhuyut sho cya forma mnozhini zakinchennya ים abo bez urahuvannya materiv chitannya ם yevrejskoyu movoyu zazvichaj vkazuye na mnozhinu cholovichogo abo serednogo rodiv a otzhe slovo Elogim slid perekladati ne yak Bog a yak bogi U zv yazku z cim cikavo prostezhiti za hodom mirkuvannya doktora filosofskih nauk Josipa Aronovicha Krivelova U svoyij knizi Bibliya istoriko kritichnij analiz vin pishe U davnoyevrejskomu originali Bibliyi jdetsya ne pro Ela abo Elogim abo Eloah v odnini a pro Elogim u mnozhini Pridumani riznomanitni poyasnennya cogo faktu ale vsi voni neperekonlivi Najchastishe tut vdayutsya do takogo poyasnennya mnozhinne chislo Elogim ye formoyu pluralis majestatis Velichalna mnozhina I A Krivelov daye sprostuvannya citatoyu z Slovnika biblijnogo bogoslov ya tobto z klerikalnogo dzherela Elogim mnozhinne chislo Vono ne ye formoyu velichannya takoyi formi yevrejska mova ne znaye Dali posilayuchis na robotu akademika M M Mikilskogo Krivelov stverdzhuye Mi mayemo tut spravu z osoblivim riznovidom politeyizmu sho oderzhav v literaturi nazvu genoteyizmu abo v tochnishomu napisanni i vimovi enoteyizmu Sut jogo polyagaye v tomu sho hocha viznayetsya realne isnuvannya bagatoh bogiv ale dana etnichna grupa ob yednannya plemen abo derzhava poklonyayetsya odnomu z nih Z ciyeyi tochki zoru u kozhnogo plemeni abo narodu isnuye svij bog z yakim jogo pov yazuyut vidnosini dogovoru Soyuzu zapovitu Same v comu sensi v Staromu Zaviti govoritsya pro boga Avraama i boga Nahora boga yihnogo batka But 31 53 Po vidnoshennyu do obranogo nimi boga dane plem ya abo narod brali na sebe pevni zobov yazannya poklonyatisya i sluzhiti tilki jomu vidmovlyayuchi v comu vsim inshim bogam hocha voni j isnuyut Nehaj ne bude v tebe inshih bogiv pered oblichchyam moyim ne vklonyajsya yim i ne sluzhi yim Vih 20 3 5 Enoteyizm yavlyaye soboyu takim chinom ne monoteyizm a monolatriyu tobto yedinopokloninnya Enoteyizm mav ne tilki etnichnij a j teritorialnij harakter vvazhalosya sho na pevnij teritoriyi gospodarem ye takij to bog a na inshij inshi bogi tak sho vidomi vipadki koli ta chi insha etnichna grupa oselivshis na novomu dlya neyi misci rozrivala dogovirnij zv yazok zi svoyim starim bogom i brala vidpovidne zobov yazannya pered bogom sho volodiye novoyu dlya neyi zemleyu Tak bulo napriklad z meshkancyami Assiriyi pereselenih na zemlyu pidkorenogo nimi Izrayilyu voni nezabarom prijnyali religiyu Yagve a potim i yiyi osnovnij dokument P yatiknizhzhya Elogim yakogo obrali dlya sebe z bagatoh vidomih todi bogiv izrayiltyani nosiv im ya Yagve Odna lishe obstavina sho bog nosit vlasne im ya pokazuye sho vin ne vvazhayetsya yedinim vin ne prosto bog ne bezimennij Elogim vin odin z bogiv pevnij individuum yakomu dayetsya im ya specialno dlya togo shob vidriznyati jogo vid inshih Elogim U davno hanaanskomu panteoni Elogim ce sini boga V starodavni chasi vvazhali sho voni zbiralis na davnomu svyatomu misci gori Cafon Dzhabel Akraa Cya gora yaka roztashovana v Siriyi na uzberezhzhi Seredzemnogo morya vvazhalas portalom dlya yihnogo peremishennya z nebes Nad elogim spochatku praviv El Elion Bog Vsevishnij ale piznishe vin peredav upravlinnya do ruk boga Hadada yakij buv vidomij sered prostih lyudej yak Volodar Vaal Zibrani na svyatij nebesnij gori ta kerovani odnim bogom panteon Elogim diye yak yedine cile Vidatnij ukrayinskij naukovij i religijnij diyach perekladach Bibliyi na ukrayinsku movu profesor Ivan Ogiyenko u svoyemu Etimologichno semantichnomu slovniku ukrayinskoyi movi stverdzhuye Elogim odna z nazv Boga v davnih yevreyiv Elohim Zakinchennya im ce zakinchennya mnozhini otzhe Elogim forma mnozhinna ale zo znachennyam odnini Ce mnozhina mayestatichna Greki slovo Elogim pereklali Theos rimlyani Deus slov yanske Bog Koli Elogim stosuyetsya Yegovi prisudok zdebilshogo virazhenij diyeslovom u odnini a ce svidchit pro slushnist dumki sho Elogim ce mayestatichna mnozhina dlya pidkreslennya velichi pravdivogo Boga Tak u vzhe zgadanomu slovniku prof Ogiyenko v statti Yegova t 2 s 23 navodit citatu z Vihid 3 13 14 I skazav Mojsej do Boga Oto ya prijdu do Izrayilevih siniv ta j skazhu yim Bog vashih batkiv poslav mene do vas to voni skazhut meni Yak zhe Im ya Jogo Sho ya skazhu yim I skazav Bog Elogim Mojseyevi Ya Toj hto bude Chi ne yedinim vinyatkom pro yakij zgaduye i prof Ogiyenko ye Buttya 20 13 de i pidmet Elogim i prisudok stoyat v deyakih versiyah yevrejskogo tekstu v mnozhini Odnak u takomu vazhlivomu dlya tochnogo rozuminnya biblijnogo tekstu dzhereli yak datuyetsya oriyentovno 4 stolittyam do n e u comu virshi yak pidmet tak i prisudok stoyat v odnini Te sho v Buttya 20 13 jdetsya pro odnogo Boga a ne pro bagatoh bogiv vidno i z togo sho v usih zdayetsya perekladah Bibliyi ukrayinskoyu i pidmet Bog i vidpovidnij prisudok stoyat u comu virshi v odnini Navit yakbi v originalnomu teksti Bibliyi v Buttya 20 13 pidmet Elogim i prisudok stoyali v mnozhini to cogo odnogo virsha ochevidno bulo b zamalo dlya tverdzhennya nibi starodavni yevreyi poklonyalis bagatom bogam Na chas yakij opisuyetsya v Buttya 20 13 yevrejskogo narodu vzagali ne isnuvalo adzhe todi u Avrama Avraama she ne bulo zhodnogo nashadka Do togo zh u slovah Avraama yaki cituyutsya v Buttya 20 13 ne mozhe jtisya pro kilkoh chi bagatoh bogiv adzhe ce superechilo b inshim virsham u Bibliyi kotri opisuyut poklikannya Avraama z Ura i v yakih zgaduyetsya lishe odin Bog div Buttya 12 1 15 7 Neemiyi 9 7 Isayi 51 2 Diyi 7 2 3 DzherelaKryvelev I A Bibliya istoriko kriticheskij analiz M 1982 Mitropolit Ilarion prof d r I Ogiyenko Etimologichno semantichnij slovnik ukrayinskoyi movi u 4 h t T 2 Vinnipeg 1982 PosilannyaElohim Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya El Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PrimitkiMitropolit Ilarion prof d r I Ogiyenko Etimologichno semantichnij slovnik ukrayinskoyi movi u 4 h t Vinnipeg 1982 T 2 S 10 Ce nezavershena stattya pro yudayizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi