Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Миколайович Фігнер 9 21 лютого 1857 18570221 Никифорово Російська імперія 26 грудня 1918 Київ Українська народна

Микола Миколайович Фігнер

Микола Миколайович Фігнер

Микола Миколайович Фігнер (9 (21) лютого 1857(18570221), Никифорово, Російська імперія — 26 грудня 1918, Київ, Українська народна республіка) — російський співак, артист опери, антрепренер, вокальний педагог. Соліст Його Величності (з 1895 року).

Микола Миколайович Фігнер
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження9 (21) лютого 1857(1857-02-21)
Місце народженняНикифорово
Дата смерті26 грудня 1918(1918-12-26) (61 рік)
Місце смертіКиїв, Українська Держава[1]
Причина смертіцукровий діабет
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоРосійська імперія
Професіїоперний співак
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Співацький голослірико-драматичний тенор
Інструментивокал[d]
Колективиd
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився 9 (21 лютого) 1857 року в Никифоровому Казанської губернії Російської імперії (нині Татарстан, Росія) в дворянській родині. Навчався в Казанській гімназії, потім у 1874—1878 роках в Петербурзькому морському кадетському корпусі, служив на флоті. У юності співав у церковному хорі, виступав в учнівських концертах і звернув на себе увагу Олександра III. Брав уроки співу у І. П. Прянішникова, з 1879 року навчався в Петербурзькій консерваторії (клас В. М. Самуся та ), але незабаром вибув з консерваторії, як зазначено в документах, «через повну відсутність голосу і таланту». За порадою А. Котоньї і Е. Броджі виїхав до Італії, де з 1881 року брав уроки співу в педагогів у Мілані, Ніцці (Ф. Ламперті), Неаполі (Е. Де Роксаса). 1882 року успішно дебютував у Неаполі (театр Саннадзаро) в операх Ш. Гуно — «Філемон і Бавкіда» і «Фауст». Потім гастролював у Сієні, Феррарі, Мілані, Пармі (у сезоні 1885—1986 років виступив в «Аїді» Дж. Верді та в А. Понк'єллі спільно з Медеєю Мей), Болоньї (1886), Турині (1887, театр Каріньяно, в опері «Едмея» Альфредо Каталані під керуванням Артуро Тосканіні). Улітку 1884 року в складі оперної трупи Клаудіо Россі гастролював по Південній Америці (Буенос-Айрес, Монтевідео, Ріо-де-Жанейро, тут виступав з , Медеєю Мей і ), 1887 року в лондонському театрі «Ковент-Гарден» виступав у партіях Ельвіно («Сомнамбула» Вінченцо Белліні), Ернані (однойменна опера Дж. Верді) та Герцога («Ріголетто» Верді), пізніше гастролював у Барселоні, Севільї, Валенсії, Мадриді та Бухаресті. За період із 1882 по 1887 рік виступив у 46 театрах у 38 операх і став одним із знаменитих європейських співаків. Серед його партнерів — , , та інші.

У квітні 1887 року разом з М. Мей був запрошений у трупу петербурзького Маріїнського театру (дебютував у партіях Радамеса — «Аїда» Дж. Верді, Фауста в однойменній опері Ш. Гуно і Рауля — «Гугеноти» Джакомо Мейєрбера, які виконував італійською мовою), де виступав до сезону 1903—1904 років і 1907 року (тут він виконав 31 партію). Як соліст Маріїнського театру вдосконалював своє вокальне мистецтво у педагога Марті, запрошеного з Італії. У результаті цих занять голос співака пом'якшав і став стійкішим.

Гастролював у Москві, Нижньому Новгороді, Одесі, Кисловодську. Співакові також належав (спільно з поміщиком Турчаніновим) міський Нижньогородський театр (до 1896 року).

17 і 22 лютого 1894 року Медея і Микола Фігнер брали участь у виставах, присвячених пам'яті П. І. Чайковського (збір коштів був спрямований на спорудження пам'ятника на могилі композитора й у Петербурзькій консерваторії).

У 1904—1907 і 1908—1910 роках співав в різних містах Росії — на приватних оперних сценах; у московському Большому театрі (1905—1907) і приватних театрах у Тифлісі й Нижньому Новгороді, гастролював у Києві, Хабаровську, Уссурійську, Петербурзі, їздив до Японії (але не гастролював там) (1908), Москві (опера , січень 1909 року), в Самарі (жовтень 1909 року, гастролі у складі Російської опери під керуванням В. М. Міллера, де виступив у «Піковій дамі» П. Чайковського. У 1910—1915 роках — директор, художній керівник і соліст оперної трупи Петербурзького народного дому, на сцені якого здійснив постановки опер «Борис Годунов» М. Мусоргського, «Снігуронька» М. Римського-Корсакова, «Князь Ігор» О. Бородіна, (1915), «Африканка» Дж. Мейєрбера та ін. У його трупі працювали режисер О. А. Санін і диригент С. А. Самосуд, починали свою кар'єру співаки , , , . На оперній сцені виступав до 1915 року включно.

Записувався на грамплатівки (40 творів). У Петербурзі («Грамофон», 1901—1904, 1906—1907, 1910; «Зонофон», 1909). 1911 року був обраний головою правління «Російського акціонерного товариства грамофонів».

У 1915—1917 роках викладав сценічну майстерність на приватних оперних курсах Раппопорта в Петрограді, 1918 року вів оперний клас у Київській консерваторії і давав приватні уроки співу. Серед його учнів — .

image
Могила Миколи Фігнера

Помер 26 грудня 1918 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1 біля центрального входу). На надгробку співака вигравіювано слова Л. В. Собінова:

«Силою слова, одягненого в красу звуку, ти вмів зворушувати людську душу і будити в ній найкращі благородні почуття …».

Творчість

Репертуар включав близько 50 різних за характером партій.

Перший виконавець партій:

Найкращі партії:

Інші партії:

Виступав також в оперетах — зокрема в «Прекрасній Гелені» Ж. Оффенбаха (21 серпня 1909 року, Нижній Новгород).

Партнери: , (в 1899, 1900 і 1902 роках), (в 1907 році), , , С. Левик, Є. К. Мравіна, Е. К. Павловська, Р. Ю. Радіна, Л. П. Савранський, , Ф. Г. Стравінський, , Ф. І. Шаляпін, .

Співав під керуванням: С. П. Барбіні, Ф. М. Блуменфельда, , , Е. Ф. Направника, Я. Позена, .

Виступав із сольними концертами в Дворянському зібранні (нині Велика зала Петербурзької філармонії). Ці концерти, які співак давав двічі на рік, ставали, за свідченням сучасників, святом класичної музики. Концертував у Нижньому Новгороді (літо 1896), Саратові, Пермі (1907), у Сибіру і на Далекому Сході (1908).

28 лютого 1893 року спільно з М. Фігнер вперше в Москві виконав дует Водемона та Іоланти в московському концерті.

Концертний репертуар включав також арії з опер, романси М. Глинки, О. Даргомижського, О. Бородіна, Ц. Кюї, М. Римського-Корсакова, А. Рубінштейна (композитор присвятив співакові романс «Про дитя, живе серце», слова Д. Мережковського, 1886), О. Гречанінова, .

Особливе місце в камерному репертуарі Фігнера посідали романси П. Чайковського (композитор присвятив співакові шість романсів на слова  — «Ми сиділи з тобою», «Ніч», «В цю місячну ніч», «Захід сонця», «Серед похмурих днів», «Знову, як колись, один»).

Автор перекладів російською мовою лібрето низки іноземних опер.

Пам'ять

image
портрет роботи К. Маковського

Є портрети співака художників Костянтина Маковського (1889, зберігається в ) і Н. Беккера (в ролі Радамеса — «Аїда» Джузеппе Верді; Санкт-Петербурзький будинок ветеранів сцени).

Бюст співака скульптора Р. Романеллі (1901, Флоренція) — музей Маріїнського театру опери та балету.

В Санкт-Петербурзі, на будинку по , 36/2, де в 1895—1905 роках жив співак, встановлено меморіальну дошку.

Архівні записи співака були випущені на Заході фірмами:

  • «Standing Room» (1990) в серії «Creators' Records»;
  • «Pearl» (1992) в серії «Singers of Imperial Russia».

Санкт-Петербурзьке видавництво «Композитор» в 2000 році видало нотний збірник «Микола Фігнер. Арії з опер» (упорядник Лариса Гергієва).

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фігнер Микола Миколайович
  1. Фигнер Николай Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Словари и энциклопедии на Академике(рос.)

Джерела

  • Микола Фігнер. Вибрані листи (укр.)
  • (рос.)

Література

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С. 90

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Mikolajovich Figner 9 21 lyutogo 1857 18570221 Nikiforovo Rosijska imperiya 26 grudnya 1918 Kiyiv Ukrayinska narodna respublika rosijskij spivak artist operi antreprener vokalnij pedagog Solist Jogo Velichnosti z 1895 roku Mikola Mikolajovich FignerZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya9 21 lyutogo 1857 1857 02 21 Misce narodzhennyaNikiforovoData smerti26 grudnya 1918 1918 12 26 61 rik Misce smertiKiyiv Ukrayinska Derzhava 1 Prichina smerticukrovij diabetPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvoRosijska imperiyaProfesiyiopernij spivakOsvitaSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaSpivackij golosliriko dramatichnij tenorInstrumentivokal d Kolektivid Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 9 21 lyutogo 1857 roku v Nikiforovomu Kazanskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Tatarstan Rosiya v dvoryanskij rodini Navchavsya v Kazanskij gimnaziyi potim u 1874 1878 rokah v Peterburzkomu morskomu kadetskomu korpusi sluzhiv na floti U yunosti spivav u cerkovnomu hori vistupav v uchnivskih koncertah i zvernuv na sebe uvagu Oleksandra III Brav uroki spivu u I P Pryanishnikova z 1879 roku navchavsya v Peterburzkij konservatoriyi klas V M Samusya ta ale nezabarom vibuv z konservatoriyi yak zaznacheno v dokumentah cherez povnu vidsutnist golosu i talantu Za poradoyu A Kotonyi i E Brodzhi viyihav do Italiyi de z 1881 roku brav uroki spivu v pedagogiv u Milani Nicci F Lamperti Neapoli E De Roksasa 1882 roku uspishno debyutuvav u Neapoli teatr Sannadzaro v operah Sh Guno Filemon i Bavkida i Faust Potim gastrolyuvav u Siyeni Ferrari Milani Parmi u sezoni 1885 1986 rokiv vistupiv v Ayidi Dzh Verdi ta v A Ponk yelli spilno z Medeyeyu Mej Bolonyi 1886 Turini 1887 teatr Karinyano v operi Edmeya Alfredo Katalani pid keruvannyam Arturo Toskanini Ulitku 1884 roku v skladi opernoyi trupi Klaudio Rossi gastrolyuvav po Pivdennij Americi Buenos Ajres Montevideo Rio de Zhanejro tut vistupav z Medeyeyu Mej i 1887 roku v londonskomu teatri Kovent Garden vistupav u partiyah Elvino Somnambula Vinchenco Bellini Ernani odnojmenna opera Dzh Verdi ta Gercoga Rigoletto Verdi piznishe gastrolyuvav u Barseloni Sevilyi Valensiyi Madridi ta Buharesti Za period iz 1882 po 1887 rik vistupiv u 46 teatrah u 38 operah i stav odnim iz znamenitih yevropejskih spivakiv Sered jogo partneriv ta inshi U kvitni 1887 roku razom z M Mej buv zaproshenij u trupu peterburzkogo Mariyinskogo teatru debyutuvav u partiyah Radamesa Ayida Dzh Verdi Fausta v odnojmennij operi Sh Guno i Raulya Gugenoti Dzhakomo Mejyerbera yaki vikonuvav italijskoyu movoyu de vistupav do sezonu 1903 1904 rokiv i 1907 roku tut vin vikonav 31 partiyu Yak solist Mariyinskogo teatru vdoskonalyuvav svoye vokalne mistectvo u pedagoga Marti zaproshenogo z Italiyi U rezultati cih zanyat golos spivaka pom yakshav i stav stijkishim Gastrolyuvav u Moskvi Nizhnomu Novgorodi Odesi Kislovodsku Spivakovi takozh nalezhav spilno z pomishikom Turchaninovim miskij Nizhnogorodskij teatr do 1896 roku 17 i 22 lyutogo 1894 roku Medeya i Mikola Figner brali uchast u vistavah prisvyachenih pam yati P I Chajkovskogo zbir koshtiv buv spryamovanij na sporudzhennya pam yatnika na mogili kompozitora j u Peterburzkij konservatoriyi U 1904 1907 i 1908 1910 rokah spivav v riznih mistah Rosiyi na privatnih opernih scenah u moskovskomu Bolshomu teatri 1905 1907 i privatnih teatrah u Tiflisi j Nizhnomu Novgorodi gastrolyuvav u Kiyevi Habarovsku Ussurijsku Peterburzi yizdiv do Yaponiyi ale ne gastrolyuvav tam 1908 Moskvi opera sichen 1909 roku v Samari zhovten 1909 roku gastroli u skladi Rosijskoyi operi pid keruvannyam V M Millera de vistupiv u Pikovij dami P Chajkovskogo U 1910 1915 rokah direktor hudozhnij kerivnik i solist opernoyi trupi Peterburzkogo narodnogo domu na sceni yakogo zdijsniv postanovki oper Boris Godunov M Musorgskogo Sniguronka M Rimskogo Korsakova Knyaz Igor O Borodina 1915 Afrikanka Dzh Mejyerbera ta in U jogo trupi pracyuvali rezhiser O A Sanin i dirigent S A Samosud pochinali svoyu kar yeru spivaki Na opernij sceni vistupav do 1915 roku vklyuchno Zapisuvavsya na gramplativki 40 tvoriv U Peterburzi Gramofon 1901 1904 1906 1907 1910 Zonofon 1909 1911 roku buv obranij golovoyu pravlinnya Rosijskogo akcionernogo tovaristva gramofoniv U 1915 1917 rokah vikladav scenichnu majsternist na privatnih opernih kursah Rappoporta v Petrogradi 1918 roku viv opernij klas u Kiyivskij konservatoriyi i davav privatni uroki spivu Sered jogo uchniv Mogila Mikoli Fignera Pomer 26 grudnya 1918 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 1 bilya centralnogo vhodu Na nadgrobku spivaka vigraviyuvano slova L V Sobinova Siloyu slova odyagnenogo v krasu zvuku ti vmiv zvorushuvati lyudsku dushu i buditi v nij najkrashi blagorodni pochuttya TvorchistRepertuar vklyuchav blizko 50 riznih za harakterom partij Pershij vikonavec partij Ivana A Rubinshtejna 1889 Germana Pikova dama P Chajkovskogo 1890 Vodemona Iolanta P Chajkovskogo 1892 Luyidzhi Poet 1892 kompozitor prisvyativ spivakovi cyu operu Volodimira Dubrovskogo E Napravnika 1895 Paolo E Napravnika 1902 Najkrashi partiyi Knyaz O Dargomizhskogo Samozvanec Boris Godunov M Musorgskogo Lenskij Yevgenij Onyegin P Chajkovskogo vvazhavsya najkrashim vikonavcem roli z 1888 po 1901 rik potim palmu pershosti perejnyav L V Sobinov Andrij Morozov P Chajkovskogo German Pikova dama P Chajkovskogo Faust Faust Sh Guno Raul de Nanzhi Gugenoti Dzhakomo Mejyerbera Fra Diyavol Fra Diyavolo abo Gotel v Terrachini D Obera Zhoze Karmen Zh Bize Alfred Traviata Dzh Verdi Otello Otello Dzh Verdi Radames Ayida Dzh Verdi Faust A Bojto Turiddu Silska chest P Maskanyi Kanio Payaci R Leonkavallo Loengrin Loengrin R Vagnera Inshi partiyi Knyaz Vasil Shujskij Boris Godunov M Musorgskogo Knyaz Sinodal Demon A Rubinshtejna Ioann Lejdenskij Ioann Lejdenskij Prorok Dzhakomo Mejyerbera Goracio di Massara Chorne domino abo Tayemnicha maska D Obera Fenton Vindzorski pustunki Vistupav takozh v operetah zokrema v Prekrasnij Geleni Zh Offenbaha 21 serpnya 1909 roku Nizhnij Novgorod Partneri v 1899 1900 i 1902 rokah v 1907 roci S Levik Ye K Mravina E K Pavlovska R Yu Radina L P Savranskij F G Stravinskij F I Shalyapin Spivav pid keruvannyam S P Barbini F M Blumenfelda E F Napravnika Ya Pozena Vistupav iz solnimi koncertami v Dvoryanskomu zibranni nini Velika zala Peterburzkoyi filarmoniyi Ci koncerti yaki spivak davav dvichi na rik stavali za svidchennyam suchasnikiv svyatom klasichnoyi muziki Koncertuvav u Nizhnomu Novgorodi lito 1896 Saratovi Permi 1907 u Sibiru i na Dalekomu Shodi 1908 28 lyutogo 1893 roku spilno z M Figner vpershe v Moskvi vikonav duet Vodemona ta Iolanti v moskovskomu koncerti Koncertnij repertuar vklyuchav takozh ariyi z oper romansi M Glinki O Dargomizhskogo O Borodina C Kyuyi M Rimskogo Korsakova A Rubinshtejna kompozitor prisvyativ spivakovi romans Pro ditya zhive serce slova D Merezhkovskogo 1886 O Grechaninova Osoblive misce v kamernomu repertuari Fignera posidali romansi P Chajkovskogo kompozitor prisvyativ spivakovi shist romansiv na slova Mi sidili z toboyu Nich V cyu misyachnu nich Zahid soncya Sered pohmurih dniv Znovu yak kolis odin Avtor perekladiv rosijskoyu movoyu libreto nizki inozemnih oper Pam yatportret roboti K Makovskogo Ye portreti spivaka hudozhnikiv Kostyantina Makovskogo 1889 zberigayetsya v i N Bekkera v roli Radamesa Ayida Dzhuzeppe Verdi Sankt Peterburzkij budinok veteraniv sceni Byust spivaka skulptora R Romanelli 1901 Florenciya muzej Mariyinskogo teatru operi ta baletu V Sankt Peterburzi na budinku po 36 2 de v 1895 1905 rokah zhiv spivak vstanovleno memorialnu doshku Arhivni zapisi spivaka buli vipusheni na Zahodi firmami Standing Room 1990 v seriyi Creators Records Pearl 1992 v seriyi Singers of Imperial Russia Sankt Peterburzke vidavnictvo Kompozitor v 2000 roci vidalo notnij zbirnik Mikola Figner Ariyi z oper uporyadnik Larisa Gergiyeva PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Figner Mikola Mikolajovich Figner Nikolaj Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Slovari i enciklopedii na Akademike ros DzherelaMikola Figner Vibrani listi ukr ros LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 90

Дата публікації:
Топ