Леонід Пилипович Савранський (28 квітня 1876, Таганча — 11 вересня 1966, Москва) — артист опери (ліріко-драматчний баритон), оперети, концертний співак та вокальний педагог. Народний артист РРФСР (з 1934 року). Чоловік співачки .
Леонід Пилипович Савранський | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 28 квітня 1876 |
Місце народження | Таганча, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 11 вересня 1966[1](90 років) |
Місце смерті | Москва, СРСР[1] |
Поховання | Введенське кладовище |
Професії | оперний співак |
Освіта | Імператорський Київський університет Святого Володимира (1899) |
Співацький голос | ліріко-драматчний баритон |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера і оперета |
Нагороди |
Біографія
Народився 16 (28 квітня) 1876 року містечку Таганчі Канівського повіту Київської губернії (нині Черкаського району Черкаської області) в родині землеміра. З восьми років жив у Києві. У 1894–1899 роках отримав освіту в Київському університеті (факультет природознавства) і до 1902 року працював бухгалтером у Державному банку. Будучи студентом, співав у хорі. У 1900–1903 роках навчався співу в Київському музичному училищі (клас М. Зотової).
Дебютував на оперній сцені в Києві в 1902 році в партіях Євгенія Онєгіна (однойменної опери П. Чайковського) і Януша («Галька» С. Монюшка). У 1903–1908 роках співав в оперних театрах Білостока, Іркутська, Житомира, Кишинева, Києва, Одеси (італійська опера, 1906), Петербурга (1907, разом з М. Баттістіні, , Л. Кавальєрі), Харкова, Казані (1909), Ростова-на-Дону, Катеринослава, Риги, Гельсінгфорса (нині Гельсінкі). У 1907 році дебютував в партії Демона ( А. Рубінштейна) на сцені петербурзького Маріїнського театру (у трупу не був прийнятий).
У 1908–1912 роках співав на сцені петербурзького Народного будинку. У 1912–1946 роках (з перервою в кілька років: у 1919 році був переведений в трупу Петроградського Маріїнського театру) соліст московського Большого театру (дебютував в партії Валентина — «Фауст» Ш. Гуно). Часто гастролював: у Кисловодську (1909), Рибінську, Харкові (1916), Нижньому Новгороді і в інших містах.
У 1946 році викладав спів у Військовій академії імені М. В. Фрунзе, у 1948–1954 роках — у Московській консерваторії (з 1952 року професор), пізніше працював з молодими співаками в художній самодіяльності.
Серед його учнів: , Б. Артиков, І. К. Архипова, С. Д. Козак (1945–1950), Ж. Палаєва.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1937, 1951).
Помер 11 вересня 1966 року в Москві.
Творчість
Леонід Савранський володів рівним, звучним, виразний голос красивого «яскравого металевого» тембру, з легкістю долав теситурні труднощі. Виконання відрізнялося емоційною експресією, яка виявлялася також і в пластичному малюнку образу. За словами самого артиста, володіння пластикою йому дала робота в опереті. Спочатку виступав у ліричних, потім переважно в драматисних партіях, в яких найбільш повно розкрилося його дарування актора і співака. Репертуар налічував 90 партій.
Перший виконавець партій:
- Корнилія Яковлєва ( , 1925);
- Бориса Годунова (однойменній опері М. Мусоргського; редакція і інструментування Миколи Римського-Корсакова та М. М. Іпполітова-Іванова, 1927);
- в Петербурзі — Олексія Олександровича Кареніна ( Е. І. Гранеллі, 1912);
- в московському Большому театрі:
- Гонца («Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, 1913);
- Григорія Грязного ( М. Римського-Корсакова, 1916);
- Скарпіа («Тоска» Джакомо Пуччіні, 1930).
Найкращі партії:
- Григорія Грязного («Царська наречена» М. Римського-Корсакова);
- Борис Годунов (однойменна опера М. Мусоргського);
- Князь Ігор (одноїменна опера О. Бородіна);
- Кирило Троєкуров ( Е. Направника);
- Мизгирь («Снігуронька» М. Римського-Корсакова);
- Василь Леонтійович Кочубей («Мазепа» П. Чайковського, з 1917 року);
- Амонасро («Аїда» Джузеппе Верді);
- Ріголетто (однойменна опера Джузеппе Верді);
- Скарпіа («Тоска» Джакомо Пуччіні).
Другі партії:
- Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки);
- Рангоні («Борис Годунов» М. Мусоргського);
- Шакловитого («Хованщина» М. Мусоргського);
- Федір Поярок ( М. Римського-Корсакова, 1926);
- Князь Єлецький («Пікова дама» П. Чайковського);
- Граф Томський («Пікова дама» П. Чайковського);
- Ебн-Хакіа («Іоланта» П. Чайковського);
- Сін-Сін-Гу/Трактирщик ( Ц. Кюї);
- Алеко ( С. В. Рахманінова);
- Йоганн ( М. Іпполітова-Іванова, 1928);
- Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе, 1922);
- Альберт («Вертер» Ж. Массне);
- Фігаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні);
- Жорж Жермон («Травіата» Джузеппе Верді);
- Яго («Отелло» Джузеппе Верді);
- Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні);
- Тоніо та Сільвіо («Паяци» Р. Леонкавалло);
- Тельрамунд («Лоенгрін» Р. Вагнера, 1923);
- Свенгалі ( ).
Партнери: , , , К. Г. Держинська, , , , , , , О. К. Катульська, І. С. Козловський, , В. М. Лубенцов, М. К. Максаков, М. Максакова, , О. Г. Мосін, А. В. Нежданова, П. М. Норцов, Н. А. Обухова, М. М. Озеров, , , В. Р. Петров, , , , Г. Ф. Стравінський, , М. М. Фігнер, Н. С. Ханаєв, П. І. Цесевич, Ф. І. Шаляпін, , .
Співав під керівництвом М. С. Голованова, Е. І. Гранеллі, М. М. Іпполітова-Іванова, Е. А. Купера, Ф. В. Оцепа (1914), (1924), В. Савича, В. І. Сука, . Співпрацював з режисером .
Багато виступав в концертах (у тому числі перед робітниками на фабриках і заводах). У камерному репертуарі співака були твори зарубіжних, російських композиторів і народні пісні.
Записувався на грамплатівки (14 творів) у Петербурзі («Грамофон», 1905, 1907; «Фаворит», 1910; РАОГ, 1912).
Примітки
- Савранский Леонид Филиппович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- К. С. Станіславський казав: «Якщо хочете бачити Грязного, подивіться Савранського»
Література
- Дебют Л. Ф. Савранского в Мариинской опере // Театр и искусство. 1907. № 18;
- Казанский Н. Леонид Филиппович Савранский // Сов. артист. 1946. № 15:
- Казанский Н. Богатая жизнь. (К 80-летию со дня рождения Л. Ф. Савранского) // Сов. артист. 1956. № 18;
- Катульская Е. Замечательный русский артист // Сов. артист. 1961. № 19;
- Левик С. Ю. Записки оперного певца. — 2-е изд. — М., 1962. С. 708;
- Максакова М. Выдающийся певец и актер // Муз. жизнь. 1966. № 9;
- Далецкий О. Леонид Филиппович Савранский // Сов. артист. 1966. 13 мая;
- Кравейшвили Б. И. Незабываемое: Записки певца. — Тбилиси, 1970. С. 83;
- Лемешев С. Путь к искусству. — М., 1974. С. 202—204;
- Лебединская Т. Он выступал в нашем городе // Горьков. рабочий. 1976. 4 авг.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leonid Pilipovich Savranskij 28 kvitnya 1876 Tagancha 11 veresnya 1966 Moskva artist operi liriko dramatchnij bariton opereti koncertnij spivak ta vokalnij pedagog Narodnij artist RRFSR z 1934 roku Cholovik spivachki Leonid Pilipovich SavranskijZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya28 kvitnya 1876 1876 04 28 Misce narodzhennyaTagancha Kanivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaData smerti11 veresnya 1966 1966 09 11 1 90 rokiv Misce smertiMoskva SRSR 1 PohovannyaVvedenske kladovisheProfesiyiopernij spivakOsvitaImperatorskij Kiyivskij universitet Svyatogo Volodimira 1899 Spivackij golosliriko dramatchnij baritonInstrumentivokal d Zhanriopera i operetaNagorodiNarodnij artist RosiyiBiografiyaNarodivsya 16 28 kvitnya 1876 roku mistechku Taganchi Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nini Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti v rodini zemlemira Z vosmi rokiv zhiv u Kiyevi U 1894 1899 rokah otrimav osvitu v Kiyivskomu universiteti fakultet prirodoznavstva i do 1902 roku pracyuvav buhgalterom u Derzhavnomu banku Buduchi studentom spivav u hori U 1900 1903 rokah navchavsya spivu v Kiyivskomu muzichnomu uchilishi klas M Zotovoyi Debyutuvav na opernij sceni v Kiyevi v 1902 roci v partiyah Yevgeniya Onyegina odnojmennoyi operi P Chajkovskogo i Yanusha Galka S Monyushka U 1903 1908 rokah spivav v opernih teatrah Bilostoka Irkutska Zhitomira Kishineva Kiyeva Odesi italijska opera 1906 Peterburga 1907 razom z M Battistini L Kavalyeri Harkova Kazani 1909 Rostova na Donu Katerinoslava Rigi Gelsingforsa nini Gelsinki U 1907 roci debyutuvav v partiyi Demona A Rubinshtejna na sceni peterburzkogo Mariyinskogo teatru u trupu ne buv prijnyatij U 1908 1912 rokah spivav na sceni peterburzkogo Narodnogo budinku U 1912 1946 rokah z perervoyu v kilka rokiv u 1919 roci buv perevedenij v trupu Petrogradskogo Mariyinskogo teatru solist moskovskogo Bolshogo teatru debyutuvav v partiyi Valentina Faust Sh Guno Chasto gastrolyuvav u Kislovodsku 1909 Ribinsku Harkovi 1916 Nizhnomu Novgorodi i v inshih mistah U 1946 roci vikladav spiv u Vijskovij akademiyi imeni M V Frunze u 1948 1954 rokah u Moskovskij konservatoriyi z 1952 roku profesor piznishe pracyuvav z molodimi spivakami v hudozhnij samodiyalnosti Sered jogo uchniv B Artikov I K Arhipova S D Kozak 1945 1950 Zh Palayeva Nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1937 1951 Pomer 11 veresnya 1966 roku v Moskvi TvorchistLeonid Savranskij volodiv rivnim zvuchnim viraznij golos krasivogo yaskravogo metalevogo tembru z legkistyu dolav tesiturni trudnoshi Vikonannya vidriznyalosya emocijnoyu ekspresiyeyu yaka viyavlyalasya takozh i v plastichnomu malyunku obrazu Za slovami samogo artista volodinnya plastikoyu jomu dala robota v opereti Spochatku vistupav u lirichnih potim perevazhno v dramatisnih partiyah v yakih najbilsh povno rozkrilosya jogo daruvannya aktora i spivaka Repertuar nalichuvav 90 partij Pershij vikonavec partij Korniliya Yakovlyeva 1925 Borisa Godunova odnojmennij operi M Musorgskogo redakciya i instrumentuvannya Mikoli Rimskogo Korsakova ta M M Ippolitova Ivanova 1927 v Peterburzi Oleksiya Oleksandrovicha Karenina E I Granelli 1912 v moskovskomu Bolshomu teatri Gonca Kazka pro carya Saltana M Rimskogo Korsakova 1913 Grigoriya Gryaznogo M Rimskogo Korsakova 1916 Skarpia Toska Dzhakomo Puchchini 1930 Najkrashi partiyi Grigoriya Gryaznogo Carska narechena M Rimskogo Korsakova Boris Godunov odnojmenna opera M Musorgskogo Knyaz Igor odnoyimenna opera O Borodina Kirilo Troyekurov E Napravnika Mizgir Sniguronka M Rimskogo Korsakova Vasil Leontijovich Kochubej Mazepa P Chajkovskogo z 1917 roku Amonasro Ayida Dzhuzeppe Verdi Rigoletto odnojmenna opera Dzhuzeppe Verdi Skarpia Toska Dzhakomo Puchchini Drugi partiyi Ruslan Ruslan i Lyudmila M Glinki Rangoni Boris Godunov M Musorgskogo Shaklovitogo Hovanshina M Musorgskogo Fedir Poyarok M Rimskogo Korsakova 1926 Knyaz Yeleckij Pikova dama P Chajkovskogo Graf Tomskij Pikova dama P Chajkovskogo Ebn Hakia Iolanta P Chajkovskogo Sin Sin Gu Traktirshik C Kyuyi Aleko S V Rahmaninova Jogann M Ippolitova Ivanova 1928 Eskamilo Karmen Zh Bize 1922 Albert Verter Zh Massne Figaro Sevilskij cirulnik Dzh Rossini Zhorzh Zhermon Traviata Dzhuzeppe Verdi Yago Otello Dzhuzeppe Verdi Skarpia Toska Dzh Puchchini Tonio ta Silvio Payaci R Leonkavallo Telramund Loengrin R Vagnera 1923 Svengali Partneri K G Derzhinska O K Katulska I S Kozlovskij V M Lubencov M K Maksakov M Maksakova O G Mosin A V Nezhdanova P M Norcov N A Obuhova M M Ozerov V R Petrov G F Stravinskij M M Figner N S Hanayev P I Cesevich F I Shalyapin Spivav pid kerivnictvom M S Golovanova E I Granelli M M Ippolitova Ivanova E A Kupera F V Ocepa 1914 1924 V Savicha V I Suka Spivpracyuvav z rezhiserom Bagato vistupav v koncertah u tomu chisli pered robitnikami na fabrikah i zavodah U kamernomu repertuari spivaka buli tvori zarubizhnih rosijskih kompozitoriv i narodni pisni Zapisuvavsya na gramplativki 14 tvoriv u Peterburzi Gramofon 1905 1907 Favorit 1910 RAOG 1912 PrimitkiSavranskij Leonid Filippovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 K S Stanislavskij kazav Yaksho hochete bachiti Gryaznogo podivitsya Savranskogo LiteraturaDebyut L F Savranskogo v Mariinskoj opere Teatr i iskusstvo 1907 18 Kazanskij N Leonid Filippovich Savranskij Sov artist 1946 15 Kazanskij N Bogataya zhizn K 80 letiyu so dnya rozhdeniya L F Savranskogo Sov artist 1956 18 Katulskaya E Zamechatelnyj russkij artist Sov artist 1961 19 Levik S Yu Zapiski opernogo pevca 2 e izd M 1962 S 708 Maksakova M Vydayushijsya pevec i akter Muz zhizn 1966 9 Daleckij O Leonid Filippovich Savranskij Sov artist 1966 13 maya Kravejshvili B I Nezabyvaemoe Zapiski pevca Tbilisi 1970 S 83 Lemeshev S Put k iskusstvu M 1974 S 202 204 Lebedinskaya T On vystupal v nashem gorode Gorkov rabochij 1976 4 avg