Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Петрівна Максакова (Сидорова) (нар. 26 березня (8 квітня) 1902, Астрахань — пом. 11 серпня 1974, Москва) — російська радянська оперна співачка (ліричне сопрано), педагог, публіцист. Народна артистка СРСР (1971).
| Максакова Марія Петрівна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 березня (8 квітня) 1902[1] |
| Місце народження | Астрахань, Російська імперія[2] |
| Дата смерті | 11 серпня 1974[1][3] (72 роки) |
| Місце смерті | Москва, СРСР |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Громадянство | СРСР і Російська імперія |
| Професії | оперна співачка, музична педагогиня, публіцистка |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | Російський університет театрального мистецтва |
| Нагороди | |
| Діти | Максакова Людмила Василівна |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
М. П. Максакова народилася 26 березня (8 квітня) 1902 року в Астрахані, в сім'ї службовця, саратовського міщанина Петра Васильовича Сидорова (1862—1906) і астраханської міщанки Людмили Борисівни (Сергіївни? — так на пам'ятнику) Бєляєвої, батько якої походив з селян Слобідського повіту Вятської губернії.
Співала в церковному хорі, потім навчалася вокалу в Астраханському музичному училищі (нині Астраханський музичний коледж імені М. П. Мусоргського) у В. М. Бородіна. У 1919 році у Червоному Яру відбувся дебют сімнадцятирічної співачки, де вона виконала партію Ольги в опері «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського. Становлення як співачки відбувалося в оперній трупі в Астрахані (нині — Астраханський державний театр опери та балету), під керівництвом чоловіка і вчителя Максиміліана Максакова.
У 1923 році співачка разом з чоловіком переїхала до Москви. Сергій Лемешев залишив спогади про московський дебют М. Максакової (партія Амнеріс в «Аїді» Дж. Верді). Лемешев зазначає:
Вже тоді Максакова вразила нас особливою увагою до слова. У неї була не просто чітка і ясна дикція, а істинно драматична виразність фрази, наповнена внутрішньою боротьбою пристрасті і ревнощів.
У 1923—1924 і в 1928—1953 роках — солістка Большого театру. Товаришувала та співпрацювала з оперною співачкою Іглан Грибовою.
У 1925—1927 роках — солістка Ленінградського театру опери та балету (нині Маріїнський театр). Брала участь у постановці першої радянської опери «За червоний Петроград» А. П. Гладковського і Є. В. Пруса, де виконала партію Даші.
За 30 років сценічної діяльності проспівала багато центральних партій, найкращими з яких стали: Марфа в «Хованщині», Марина Мнішек в «Борисі Годунові», Ганна в «Травневій ночі», Весна і Лель в «Снігуроньці», Любаша в «Царській нареченій», Ортруда в «Лоенгріні».
Становище та вплив співачки дещо похитнулися в роки репресій. Дочка співачки Людмила Максакова згодом розповідала:
Чоловіка моєї мами (він був послом у Польщі) забрали вночі і повели. Більше вона його ніколи не бачила. І так було у багатьох <…> Після того як посадили і розстріляли чоловіка, вона жила під дамокловим мечем, адже це був придворний театр Сталіна. Як у ньому могла перебувати співачка з такою біографією? Її і балерину Марину Семенову хотіли відправити у заслання. Але тут війна почалася, мама поїхала в Астрахань, і справа ніби забулася…
Партії в операх М. П. Мусоргського принесли співачці дві Сталінські премії. Судячи зі збережених грамзаписів, партії Марини і Марфи були безперечними і в своєму роді неповторними виконавськими шедеврами.
У 1938—1941 роках брала участь у виставах Державного ансамблю опери під керівництвом Івана Козловського.
У концертному репертуарі співачки — романси Петра Чайковського, вокальні цикли Роберта Шумана, твори радянських композиторів, російські народні пісні. Часто виступала з Державним російським народним оркестром імені М. П. Осипова.
Одна з перших представників радянського мистецтва за кордоном, гастролювала в Туреччині (1935), Польщі (1936), Фінляндії (1950), НДР (1968-69).
Викладала вокальне мистецтво в ГІТІСі, де була доцентом. Очолювала Народну співочу школу в Москві
Брала участь у журі багатьох всесоюзних і міжнародних змагань вокалістів, займалася публіцистикою. Залишила спогади «Життя на сцені».
Померла Марія Максакова 11 серпня 1974 року в Москві. Вона померла у віці 72 років.
Похована на Введенському кладовищі.
Родина
Батько — Петро Васильович Сидоров (1862—1906), службовець, саратовський міщанин.
Мати — Людмила Борисівна Сидорова (Людмила Сергіївна Сидорова, так зазначено на надгробному пам'ятнику), астраханська міщанка.
Перший раз Марія Максакова була одружена з Максиміліаном Максаковим (Максом Шварцом), австрійським і російським оперним співаком (баритоном), режисером, антрепренером і педагогом.
Вдруге вийшла заміж за Якова Давтяна (Давидова), революціонера, діяча радянських спецслужб, дипломата. Був репресований в 1937 році.
Дочка — Людмила, актриса театру і кіно. Народна артистка РРФСР (1980). Батьком її був баритон Большого театру Олександр Олександрович Волков; через два роки після народження дочки він емігрував до США.
Внучка (і тезка) — Марія Петрівна Максакова-Ігенбергс (нар.. 1977), оперна співачка (мецо-сопрано), солістка Маріїнського театру.
Нагороди та звання
- Заслужена артистка РРФСР (1934)
- Народна артистка РРФСР (1951)
- Народна артистка СРСР (1971)
- Сталінська премія першого ступеня (1946) — за видатні досягнення в галузі театрально-вокального мистецтва
- Сталінська премія першого ступеня (1949) — за виконання партії Марини Мнішек в оперному спектаклі «Борис Годунов» М. П. Мусоргського
- Сталінська премія першого ступеня (1951) — за виконання партії Марфи в оперному спектаклі «Хованщина» М. П. Мусоргського
- Два ордена Леніна
- Два ордена Трудового Червоного Прапора (1937, 1951)
- Медаль «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «Ветеран праці»
- Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Премія Роберта Шумана (НДР, 1972)
Адреси в Москві
- Брюсов провулок (раніше вулиця Нежданової), 7
Творчість
Колега співачки по Большому театру співак Сергій Лемешев:
«Їй ніколи не змінює художній смак. Вона готова швидше трохи „недожать“, ніж „перетиснути“ (а адже саме це найчастіше і приносить виконавцю легкий успіх). І хоча в глибині душі багато з нас знають, що такий успіх не так вже дорого коштує, відмовитися від нього здатні тільки великі художники. Музична чуйність Максакової проявляється у всьому, в тому числі і в її любові до концертної діяльності, до камерної літературі. Важко визначити, яка саме сторона творчої діяльності Максаковою — оперна сцена або концертна естрада — завоювала їй таку широку популярність…»
Партії
Большой театр
- , — «Аїда» Дж. Верді — Амнеріс
- — «Лоенгрін» Р. Вагнера — Ортруда
- , , 1945 — «Кармен» Ж. Бізе — Кармен
- — «» А. Г. Рубинштейна — Геній
- — «Фауст» Ш. Гуно — Зібель
- , — «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковского — Ольга
- , , — «Хованщина» М. П. Мусоргського — Марфа
- , , — «Царева наречена» М. А. Римського-Корсакова — Любаша
- , — «Борис Годунов» М. П. Мусоргського — Марина Мнішек
- — «Снігуронька» М. А. Римського-Корсакова — Весна
- — «Любов до трьох апельсинів» С. С. Прокоф'єва — Кларіче
- — «Винова краля (Пиковая дама)» П. І. Чайковського — Поліна
- — «Вишка Жовтня» Б. Л. Яворського — Шкідниця
- — «Алмаст» О. О. Спендіарова — Алмаст
- — «Трубадур» Дж. Верді — Азучена
- — «Мазепа» П. І. Чайковского — Любов
- — «Снігуронька» М. А. Римського-Корсакова — Лель
- — И. И. Дзержинского — Аксинья
- — «Панцерник „Потьомкін“» О. С. Чишко — Груня
- — «Мать» — Нилівна
- — «» М. А. Римського-Корсакова — Ганна
- — «Декабристи» Ю. А. Шапоріна — Стеша
Інші театри
- — «Князь Ігор» О. П. Бородіна — Кончаківна
- — «Орфей і Еврідіка» К. В. Глюка — Орфей
- — «За червоний Петроград» та О. В. Пруса — Даша
- — К. Сен-Санса — Даліла
- «Вертер» Ж. Массне — Шарлотта
- «Русалка» А. С. Даргомижського — Княгиня
- «Гугеноти» Дж. Меєрбера — Паж
- «Ріголетто» Дж. Верді — Маддалена
- «Лакме» Л. Деліба — Малліка
- «Аїда» Дж. Верді — Жриця
- «Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха — Ніклаус
- «Туга» Д. Пуччіні — Туга
- «Валькірія» Р. Вагнера — Фрикка
Фільмографія
- 1931 — Станція Пупки — уповноважена з колгоспу
- 1951 — Великий концерт (музичний фільм) — виконання пісні «Чорнобровий, черноокий»
- 1953 — Пісні рідної сторони (фільм-концерт) — виконання пісні «Що ти жадібно дивишся на дорогу»
Пам'ять
- Ім'я співачки носить Астраханська державна філармонія, вулиця в Астрахані.
- У 1980 на будинку № 7 по Брюсову провулкуМоскви, де в 1935—1974 роках жила співачка, відкрита меморіальна дошка (скульптор А. Пекарьов, архітектор Б. Тхор).
- З 1987 року в Астрахані проводиться Фестиваль вокального мистецтва імені В. В. Барсової та М. П. Максакової.
- Пам'ять про Марію Максакову увічнена в її рідному місті — Астрахані. На честь неї названо одну з вулиць.
Генеалогія
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #12267331X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Максакова Мария Петровна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 15 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 2 квітня 2020.
- «21 ноября 1937 года Я. Х. Давтян был арестован по обвинению в преступлениях, предусмотренных статьей 58 УК РСФСР. 28 июля 1938 года осуждён Военной коллегией Верховного Суда СССР к высшей мере наказания. Приговор был приведен в исполнение в тот же день в Москве. Реабилитирован Военной коллегией Верховного Суда СССР 25 апреля 1957 года.» Див. Ректор Института Яков Христофорович Давтян [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2010. Процитовано 27 березня 2009.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
Література
- Максакова М. П. Путь к искусству // Советская музыка. 1962. № 5.
- Максакова М. П. Воспоминания. Статьи. М.: Сов. композитор, 1985. — 318 с.
- Савватеева, Наталья. Людмила Максакова: «Мой дом — это поющий корабль»: беседа // Музыкальная жизнь. 2003. № 3. С.16—18.
- Хорватова Е. В. Самые знаменитые женщины России. — АСТ-ПРЕСС, 2009.
Посилання
- Мария Максакова (англ.) на сайті Internet Movie Database
- Класична музыка.ги — Марія Петрівна Максакова [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Максакова Мария Петровна (1902—1974) // Вокально-енциклопедичний словник: Биобиблиография: у 5 т. / М. С. Агін. — М., 1991—1994
- Тузова Ольга Владимировна. Развитие музыкального творчества в Астрахани // Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 1: Регионоведение: философия, история, социология, юриспруденция, политология, культурология. — 8239152.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maksakova U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sidorova Mariya Petrivna Maksakova Sidorova nar 26 bereznya 8 kvitnya 1902 Astrahan pom 11 serpnya 1974 Moskva rosijska radyanska operna spivachka lirichne soprano pedagog publicist Narodna artistka SRSR 1971 Maksakova Mariya PetrivnaOsnovna informaciyaData narodzhennya26 bereznya 8 kvitnya 1902 1 Misce narodzhennyaAstrahan Rosijska imperiya 2 Data smerti11 serpnya 1974 1974 08 11 1 3 72 roki Misce smertiMoskva SRSRPohovannyaVvedenske kladovisheGromadyanstvoSRSR i Rosijska imperiyaProfesiyioperna spivachka muzichna pedagoginya publicistkaSpivackij golosmeco sopranoInstrumentivokal d ZakladRosijskij universitet teatralnogo mistectvaNagorodiPremiya Roberta Shumana 1972 DitiMaksakova Lyudmila Vasilivna Fajli u VikishovishiBiografiyaM P Maksakova narodilasya 26 bereznya 8 kvitnya 1902 roku v Astrahani v sim yi sluzhbovcya saratovskogo mishanina Petra Vasilovicha Sidorova 1862 1906 i astrahanskoyi mishanki Lyudmili Borisivni Sergiyivni tak na pam yatniku Byelyayevoyi batko yakoyi pohodiv z selyan Slobidskogo povitu Vyatskoyi guberniyi Spivala v cerkovnomu hori potim navchalasya vokalu v Astrahanskomu muzichnomu uchilishi nini Astrahanskij muzichnij koledzh imeni M P Musorgskogo u V M Borodina U 1919 roci u Chervonomu Yaru vidbuvsya debyut simnadcyatirichnoyi spivachki de vona vikonala partiyu Olgi v operi Yevgenij Onyegin Petra Chajkovskogo Stanovlennya yak spivachki vidbuvalosya v opernij trupi v Astrahani nini Astrahanskij derzhavnij teatr operi ta baletu pid kerivnictvom cholovika i vchitelya Maksimiliana Maksakova U 1923 roci spivachka razom z cholovikom pereyihala do Moskvi Sergij Lemeshev zalishiv spogadi pro moskovskij debyut M Maksakovoyi partiya Amneris v Ayidi Dzh Verdi Lemeshev zaznachaye Vzhe todi Maksakova vrazila nas osoblivoyu uvagoyu do slova U neyi bula ne prosto chitka i yasna dikciya a istinno dramatichna viraznist frazi napovnena vnutrishnoyu borotboyu pristrasti i revnoshiv U 1923 1924 i v 1928 1953 rokah solistka Bolshogo teatru Tovarishuvala ta spivpracyuvala z opernoyu spivachkoyu Iglan Gribovoyu U 1925 1927 rokah solistka Leningradskogo teatru operi ta baletu nini Mariyinskij teatr Brala uchast u postanovci pershoyi radyanskoyi operi Za chervonij Petrograd A P Gladkovskogo i Ye V Prusa de vikonala partiyu Dashi Za 30 rokiv scenichnoyi diyalnosti prospivala bagato centralnih partij najkrashimi z yakih stali Marfa v Hovanshini Marina Mnishek v Borisi Godunovi Ganna v Travnevij nochi Vesna i Lel v Sniguronci Lyubasha v Carskij narechenij Ortruda v Loengrini Stanovishe ta vpliv spivachki desho pohitnulisya v roki represij Dochka spivachki Lyudmila Maksakova zgodom rozpovidala Cholovika moyeyi mami vin buv poslom u Polshi zabrali vnochi i poveli Bilshe vona jogo nikoli ne bachila I tak bulo u bagatoh lt gt Pislya togo yak posadili i rozstrilyali cholovika vona zhila pid damoklovim mechem adzhe ce buv pridvornij teatr Stalina Yak u nomu mogla perebuvati spivachka z takoyu biografiyeyu Yiyi i balerinu Marinu Semenovu hotili vidpraviti u zaslannya Ale tut vijna pochalasya mama poyihala v Astrahan i sprava nibi zabulasya Partiyi v operah M P Musorgskogo prinesli spivachci dvi Stalinski premiyi Sudyachi zi zberezhenih gramzapisiv partiyi Marini i Marfi buli bezperechnimi i v svoyemu rodi nepovtornimi vikonavskimi shedevrami U 1938 1941 rokah brala uchast u vistavah Derzhavnogo ansamblyu operi pid kerivnictvom Ivana Kozlovskogo Mogila M P Maksakovoyi na Vvedenskomu kladovishi U koncertnomu repertuari spivachki romansi Petra Chajkovskogo vokalni cikli Roberta Shumana tvori radyanskih kompozitoriv rosijski narodni pisni Chasto vistupala z Derzhavnim rosijskim narodnim orkestrom imeni M P Osipova Odna z pershih predstavnikiv radyanskogo mistectva za kordonom gastrolyuvala v Turechchini 1935 Polshi 1936 Finlyandiyi 1950 NDR 1968 69 Vikladala vokalne mistectvo v GITISi de bula docentom Ocholyuvala Narodnu spivochu shkolu v Moskvi Brala uchast u zhuri bagatoh vsesoyuznih i mizhnarodnih zmagan vokalistiv zajmalasya publicistikoyu Zalishila spogadi Zhittya na sceni Pomerla Mariya Maksakova 11 serpnya 1974 roku v Moskvi Vona pomerla u vici 72 rokiv Pohovana na Vvedenskomu kladovishi RodinaBatko Petro Vasilovich Sidorov 1862 1906 sluzhbovec saratovskij mishanin Mati Lyudmila Borisivna Sidorova Lyudmila Sergiyivna Sidorova tak zaznacheno na nadgrobnomu pam yatniku astrahanska mishanka Pershij raz Mariya Maksakova bula odruzhena z Maksimilianom Maksakovim Maksom Shvarcom avstrijskim i rosijskim opernim spivakom baritonom rezhiserom antreprenerom i pedagogom Vdruge vijshla zamizh za Yakova Davtyana Davidova revolyucionera diyacha radyanskih specsluzhb diplomata Buv represovanij v 1937 roci Dochka Lyudmila aktrisa teatru i kino Narodna artistka RRFSR 1980 Batkom yiyi buv bariton Bolshogo teatru Oleksandr Oleksandrovich Volkov cherez dva roki pislya narodzhennya dochki vin emigruvav do SShA Vnuchka i tezka Mariya Petrivna Maksakova Igenbergs nar 1977 operna spivachka meco soprano solistka Mariyinskogo teatru Nagorodi ta zvannyaZasluzhena artistka RRFSR 1934 Narodna artistka RRFSR 1951 Narodna artistka SRSR 1971 Stalinska premiya pershogo stupenya 1946 za vidatni dosyagnennya v galuzi teatralno vokalnogo mistectva Stalinska premiya pershogo stupenya 1949 za vikonannya partiyi Marini Mnishek v opernomu spektakli Boris Godunov M P Musorgskogo Stalinska premiya pershogo stupenya 1951 za vikonannya partiyi Marfi v opernomu spektakli Hovanshina M P Musorgskogo Dva ordena Lenina Dva ordena Trudovogo Chervonogo Prapora 1937 1951 Medal Za doblesnu pracyu v oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Veteran praci Medal V pam yat 800 richchya Moskvi Premiya Roberta Shumana NDR 1972 Adresi v MoskviBryusov provulok ranishe vulicya Nezhdanovoyi 7TvorchistKolega spivachki po Bolshomu teatru spivak Sergij Lemeshev Yij nikoli ne zminyuye hudozhnij smak Vona gotova shvidshe trohi nedozhat nizh peretisnuti a adzhe same ce najchastishe i prinosit vikonavcyu legkij uspih I hocha v glibini dushi bagato z nas znayut sho takij uspih ne tak vzhe dorogo koshtuye vidmovitisya vid nogo zdatni tilki veliki hudozhniki Muzichna chujnist Maksakovoyi proyavlyayetsya u vsomu v tomu chisli i v yiyi lyubovi do koncertnoyi diyalnosti do kamernoyi literaturi Vazhko viznachiti yaka same storona tvorchoyi diyalnosti Maksakovoyu operna scena abo koncertna estrada zavoyuvala yij taku shiroku populyarnist Partiyi Bolshoj teatr Ayida Dzh Verdi Amneris Loengrin R Vagnera Ortruda 1945 Karmen Zh Bize Karmen A G Rubinshtejna Genij Faust Sh Guno Zibel Yevgenij Onyegin P I Chajkovskogo Olga Hovanshina M P Musorgskogo Marfa Careva narechena M A Rimskogo Korsakova Lyubasha Boris Godunov M P Musorgskogo Marina Mnishek Sniguronka M A Rimskogo Korsakova Vesna Lyubov do troh apelsiniv S S Prokof yeva Klariche Vinova kralya Pikovaya dama P I Chajkovskogo Polina Vishka Zhovtnya B L Yavorskogo Shkidnicya Almast O O Spendiarova Almast Trubadur Dzh Verdi Azuchena Mazepa P I Chajkovskogo Lyubov Sniguronka M A Rimskogo Korsakova Lel I I Dzerzhinskogo Aksinya Pancernik Potomkin O S Chishko Grunya Mat Nilivna M A Rimskogo Korsakova Ganna Dekabristi Yu A Shaporina Stesha Inshi teatri Knyaz Igor O P Borodina Konchakivna Orfej i Evridika K V Glyuka Orfej Za chervonij Petrograd ta O V Prusa Dasha K Sen Sansa Dalila Verter Zh Massne Sharlotta Rusalka A S Dargomizhskogo Knyaginya Gugenoti Dzh Meyerbera Pazh Rigoletto Dzh Verdi Maddalena Lakme L Deliba Mallika Ayida Dzh Verdi Zhricya Kazki Gofmana Zh Offenbaha Niklaus Tuga D Puchchini Tuga Valkiriya R Vagnera FrikkaFilmografiya1931 Stanciya Pupki upovnovazhena z kolgospu 1951 Velikij koncert muzichnij film vikonannya pisni Chornobrovij chernookij 1953 Pisni ridnoyi storoni film koncert vikonannya pisni Sho ti zhadibno divishsya na dorogu Pam yatIm ya spivachki nosit Astrahanska derzhavna filarmoniya vulicya v Astrahani U 1980 na budinku 7 po Bryusovu provulkuMoskvi de v 1935 1974 rokah zhila spivachka vidkrita memorialna doshka skulptor A Pekarov arhitektor B Thor Z 1987 roku v Astrahani provoditsya Festival vokalnogo mistectva imeni V V Barsovoyi ta M P Maksakovoyi Pam yat pro Mariyu Maksakovu uvichnena v yiyi ridnomu misti Astrahani Na chest neyi nazvano odnu z vulic GenealogiyaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 12267331X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Maksakova Mariya Petrovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 2 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 15 chervnya 2012 Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 2 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 2 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2020 21 noyabrya 1937 goda Ya H Davtyan byl arestovan po obvineniyu v prestupleniyah predusmotrennyh statej 58 UK RSFSR 28 iyulya 1938 goda osuzhdyon Voennoj kollegiej Verhovnogo Suda SSSR k vysshej mere nakazaniya Prigovor byl priveden v ispolnenie v tot zhe den v Moskve Reabilitirovan Voennoj kollegiej Verhovnogo Suda SSSR 25 aprelya 1957 goda Div Rektor Instituta Yakov Hristoforovich Davtyan 9 bereznya 2008 u Wayback Machine Arhiv originalu za 4 serpnya 2010 Procitovano 27 bereznya 2009 Arhiv originalu za 12 bereznya 2018 Procitovano 15 zhovtnya 2018 LiteraturaMaksakova M P Put k iskusstvu Sovetskaya muzyka 1962 5 Maksakova M P Vospominaniya Stati M Sov kompozitor 1985 318 s Savvateeva Natalya Lyudmila Maksakova Moj dom eto poyushij korabl beseda Muzykalnaya zhizn 2003 3 S 16 18 Horvatova E V Samye znamenitye zhenshiny Rossii AST PRESS 2009 PosilannyaMariya Maksakova angl na sajti Internet Movie Database Klasichna muzyka gi Mariya Petrivna Maksakova 5 lipnya 2020 u Wayback Machine Maksakova Mariya Petrovna 1902 1974 Vokalno enciklopedichnij slovnik Biobibliografiya u 5 t M S Agin M 1991 1994 Tuzova Olga Vladimirovna Razvitie muzykalnogo tvorchestva v Astrahani Vestnik Adygejskogo gosudarstvennogo universiteta Seriya 1 Regionovedenie filosofiya istoriya sociologiya yurisprudenciya politologiya kulturologiya 8239152