Юрій (Георгій) Олександрович Шапóрін (рос. Юрий (Георгий) Александрович Шапорин; 8 листопада (27 жовтня) 1887, Глухів— 9 грудня 1966, Москва) — український і російський композитор, музичний критик, педагог. Народний артист СРСР (1954). Лауреат Державної премії СРСР (1941, 1946, 1952), Державної премії Росії (1966). Професор Московської державної консерваторії імені П.І.Чайковського (1940).
Шапорін Юрій Олександрович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 8 листопада 1887 |
Місце народження | Глухів |
Дата смерті | 9 грудня 1966 (79 років) |
Місце смерті | Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | Російська імперія і СРСР |
Професії | композитор, диригент, викладач університету, кінокомпозитор, музичний педагог, музичний критик |
Освіта | Імператорський Київський університет Святого Володимира, юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова (1918) |
Відомі учні | Євгеній Свєтланов, Микола Сідельников |
Жанр | романси, симфонії-кантати |
Заклад | ВДТ імені Товстоногова, Александринський театр, Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Q4463217? |
Нагороди | |
Премії | Лауреат Державної премії СРСР |
Звання | Професор |
Цитати у Вікіцитатах |
Біографія
Народився в родині художника і піанистки. Дитячі та юнацькі роки пройшли в Глухові, там же навчався у гімназії, займався грою на фортепіано і віолончелі, мав здібності до малювання. В коло друзів родини Шапоріних були вхожі М. Заньковецька, М. Садовський, М. Лисенко.В 1906—1908 роках навчався на історико-філологічному факультеті Київського університета, брав уроки композиції у Г. Л. Любомирського. В цей період написав свої перші музичні твори і виконував їх М. Лисенку.
Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету у 1912 році.
Під час Першої світової війни служив у лейб-гвардійському Фінляндському полку, після демобілізації — у 1918 році— закінчив Петроградську консерваторію по класу композиції. Під час навчання у консерваторії, отримував стипендію від відомого мецената М. Терещенка.
1919—1920, 1922—1928 — завідувач музичної частини та диригент Великого драматичного театру.
1921—1922 — диригент Петрозаводського драматичного театру (Карелія).
1928—1934 — диригент Театру драми в Ленінграді.
Працюючи в ВДТ зустрічався з художниками Мстиславом Добужинським і Олександром Бенуа, з поетом Володимиром Маяковським. Багато років товаришував з Олексієм Толстим. В колі друзів були К. Федін, К. Петров-Водкін, П. Щоголєв.
1925—1930 — голова Ленінградського відділення Асоціації сучасної музики, керівник музичного видавництва "Тритон".
1932—1936 — заступник голови Ленінградського відділення Спілки композиторів СРСР.
1939—1948 — член оргкомітету Спілки композиторів СРСР.
1952—1966 — секретар Спілки композиторів СРСР.
З 1933 року виступав як музичний критик. В його творчому доробку понад 130 публікацій про діячів музики.
З 1939 — викладач, а з 1940 — професор по класу композиції Московської консерваторії. В його класі навчалися: Родіон Щедрін, Євгеній Свєтланов, Микола Сідельников.
Під час Другої світової війни був евакуйований у Тбілісі, де очолив ансамбль Закавказького військового округу, писав для нього пісні, разом з ансамблем виступав у військових частях и госпіталях.
Член Радянського комітету захисту миру з 1955 року.
Народний артист СРСР з 1954 року.
Тричі лауреат Державної премії СРСР (1941, 1946, 1952).
У Глухові та Москві є музичні школи ім. Ю. Шапоріна(при Московському державному інституті музики ім. А. Г. Шнітке)
Творчість
З юнацтва — автор романсів, музики до театральних постановок, фортепіанних сонат.
Історико-епічна тематика стає провідною у творчості композитора. Переломні моменти історії відобразив у опері "Декабристи"(1953 р.), в ораторіях "Оповідь про битву за руську землю" (1943—1944 рр.) та "Доки коршуну кружляти?" (на вірші О. Блока, К. Симонова, М. Ісаковського, 1945—1962 рр.), в симфонії-ораторії "На полі Куликовому" (текст - Олександра Блока, 1937-1938 рр.) та в "Симфонії з хором" (1932), присвяченій братам композитора, які загинули в громадянську війну, а також у музиці до кінофільмів "Мінін і Пожарський", "Суворов", "Кутузов".
Всього написав музику до 29 кінофільмів.
Ліричне обдарування розкрив у написанні романсів (понад 50). Музичні інтонації для них знайшов у поезії О. Блока, О. Пушкіна, Ф. Тютчева, М. Лермонтова,
Автор творів для оркестру: "Блоха" (жартівлива сюїта в 6 ч., 1928 р.); Симфонія c-moll (в 4 ч.,1932—1933 рр.), а також творів для окремих інструментів: фортепіано та віолончелі (сонати, п’єси, балади).
Примітки
- Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. Суми: АС-Медіа, СДУ. 2003. с. 497. ISBN .
- Близнюк, Анатолій; Гурець Микола (2016). Краса Сумщини в слові, музиці, живописі. Суми: Фабрика друку. с. 113—123. ISBN .
- Юрий Александрович Шапорин : Статьи. Материалы. Воспоминания / Ред.-сост. Е. Грошева. М: Сов. композитор. 1989. с. 4—5.
- Земляки: Альманах Сумського земляцтва. Суми: Собор. 2007. с. 133—136. ISBN .
- http://musicteachers.at.ua/publ/shaporin_jurij_aleksandrovich/1-1-0-345.
- Добрынина, Е. (1980). Любителям музыки посвящается. М: Сов. композитор. с. 30—37.
- Очерки советского музыкального творчества. М., Ленинград: Гос. муз. изд-во. 1947. с. 132—134.
- Мартынов, И. (1966). Юрий Шапорин. М: Музыка. с. 161—164.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шапорін Юрій Олександрович |
Література
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998.— С. 861.
- Глухів музичний: земля Березовського і Бортнянського: зб. наук. ст. за матеріалами Всеукр. наук. – практ. конф. (25-26 лютого 2016). — Глухів: ПВП Видавничий будинок "Еллада". — 2017. — С. 66—68.
- Капельгородська Н. М., Глущенко Є. С., Синько О. Р. Кіномистецтво України в біографіях. — К.: АВДІ, 2004. — С.663.
- Кино: Энциклопедический словарь / гл. ред. С. И. Юткевич. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.— С. 492.
- Мистецтво України: Біографічний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1997.— С. 640.
- Митці України: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992.— С. 638.
- Музыка: Большой энциклопедический словарь / гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: НИ Большая Российская энциклопедия, 1998.— С. 631.
- Попов И. "На поле Куликовом" Юрия Шапорина // Музыкальная жизнь. — 1980. — №17. — С. 6—7.
- Римская Р. Г. Шапорин Ю. А. // Музыкальная энциклопедия: в 6 т. / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М.: Сов. энциклопедия, 1982. — Т.6: Хейнце—Яшугин. — 1008 с., илл. — С. 284—286.
- Светланов Е. Музыка сегодня: сборник статей, рецензий, очерков. — М.: Сов. композитор, 1985. — С.104—110.
- Смирнова И. Романсы Ю. А. Шапорина. — М.: Сов. композитор, 1968. — 96 с.
- Щедрин Р. Учитель и друг // Музыкальная жизнь. — 1987. — №22. — С. 6—7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurij Georgij Oleksandrovich Shaporin ros Yurij Georgij Aleksandrovich Shaporin 8 listopada 27 zhovtnya 1887 Gluhiv 9 grudnya 1966 Moskva ukrayinskij i rosijskij kompozitor muzichnij kritik pedagog Narodnij artist SRSR 1954 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1941 1946 1952 Derzhavnoyi premiyi Rosiyi 1966 Profesor Moskovskoyi derzhavnoyi konservatoriyi imeni P I Chajkovskogo 1940 Shaporin Yurij OleksandrovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 8 listopada 1887 1887 11 08 Misce narodzhennya GluhivData smerti 9 grudnya 1966 1966 12 09 79 rokiv Misce smerti MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo Rosijska imperiya i SRSRProfesiyi kompozitor dirigent vikladach universitetu kinokompozitor muzichnij pedagog muzichnij kritikOsvita Imperatorskij Kiyivskij universitet Svyatogo Volodimira yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu i Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo Korsakova 1918 Vidomi uchni Yevgenij Svyetlanov Mikola SidelnikovZhanr romansi simfoniyi kantatiZaklad VDT imeni Tovstonogova Aleksandrinskij teatr Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo i Q4463217 NagorodiPremiyi Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSRZvannya ProfesorCitati u VikicitatahBiografiyaNarodivsya v rodini hudozhnika i pianistki Dityachi ta yunacki roki projshli v Gluhovi tam zhe navchavsya u gimnaziyi zajmavsya groyu na fortepiano i violoncheli mav zdibnosti do malyuvannya V kolo druziv rodini Shaporinih buli vhozhi M Zankovecka M Sadovskij M Lisenko V 1906 1908 rokah navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Kiyivskogo universiteta brav uroki kompoziciyi u G L Lyubomirskogo V cej period napisav svoyi pershi muzichni tvori i vikonuvav yih M Lisenku Zakinchiv yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu u 1912 roci Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u lejb gvardijskomu Finlyandskomu polku pislya demobilizaciyi u 1918 roci zakinchiv Petrogradsku konservatoriyu po klasu kompoziciyi Pid chas navchannya u konservatoriyi otrimuvav stipendiyu vid vidomogo mecenata M Tereshenka 1919 1920 1922 1928 zaviduvach muzichnoyi chastini ta dirigent Velikogo dramatichnogo teatru 1921 1922 dirigent Petrozavodskogo dramatichnogo teatru Kareliya 1928 1934 dirigent Teatru drami v Leningradi Pracyuyuchi v VDT zustrichavsya z hudozhnikami Mstislavom Dobuzhinskim i Oleksandrom Benua z poetom Volodimirom Mayakovskim Bagato rokiv tovarishuvav z Oleksiyem Tolstim V koli druziv buli K Fedin K Petrov Vodkin P Shogolyev 1925 1930 golova Leningradskogo viddilennya Asociaciyi suchasnoyi muziki kerivnik muzichnogo vidavnictva Triton 1932 1936 zastupnik golovi Leningradskogo viddilennya Spilki kompozitoriv SRSR 1939 1948 chlen orgkomitetu Spilki kompozitoriv SRSR 1952 1966 sekretar Spilki kompozitoriv SRSR Z 1933 roku vistupav yak muzichnij kritik V jogo tvorchomu dorobku ponad 130 publikacij pro diyachiv muziki Z 1939 vikladach a z 1940 profesor po klasu kompoziciyi Moskovskoyi konservatoriyi V jogo klasi navchalisya Rodion Shedrin Yevgenij Svyetlanov Mikola Sidelnikov Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv evakujovanij u Tbilisi de ocholiv ansambl Zakavkazkogo vijskovogo okrugu pisav dlya nogo pisni razom z ansamblem vistupav u vijskovih chastyah i gospitalyah Chlen Radyanskogo komitetu zahistu miru z 1955 roku Narodnij artist SRSR z 1954 roku Trichi laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1941 1946 1952 U Gluhovi ta Moskvi ye muzichni shkoli im Yu Shaporina pri Moskovskomu derzhavnomu instituti muziki im A G Shnitke TvorchistZ yunactva avtor romansiv muziki do teatralnih postanovok fortepiannih sonat Istoriko epichna tematika staye providnoyu u tvorchosti kompozitora Perelomni momenti istoriyi vidobraziv u operi Dekabristi 1953 r v oratoriyah Opovid pro bitvu za rusku zemlyu 1943 1944 rr ta Doki korshunu kruzhlyati na virshi O Bloka K Simonova M Isakovskogo 1945 1962 rr v simfoniyi oratoriyi Na poli Kulikovomu tekst Oleksandra Bloka 1937 1938 rr ta v Simfoniyi z horom 1932 prisvyachenij bratam kompozitora yaki zaginuli v gromadyansku vijnu a takozh u muzici do kinofilmiv Minin i Pozharskij Suvorov Kutuzov Vsogo napisav muziku do 29 kinofilmiv Lirichne obdaruvannya rozkriv u napisanni romansiv ponad 50 Muzichni intonaciyi dlya nih znajshov u poeziyi O Bloka O Pushkina F Tyutcheva M Lermontova A Feta T Shevchenka Avtor tvoriv dlya orkestru Bloha zhartivliva syuyita v 6 ch 1928 r Simfoniya c moll v 4 ch 1932 1933 rr a takozh tvoriv dlya okremih instrumentiv fortepiano ta violoncheli sonati p yesi baladi PrimitkiSumshina v imenah Enciklopedichnij dovidnik Sumi AS Media SDU 2003 s 497 ISBN 966 95848 1 7 Bliznyuk Anatolij Gurec Mikola 2016 Krasa Sumshini v slovi muzici zhivopisi Sumi Fabrika druku s 113 123 ISBN 978 966 97423 7 7 Yurij Aleksandrovich Shaporin Stati Materialy Vospominaniya Red sost E Grosheva M Sov kompozitor 1989 s 4 5 Zemlyaki Almanah Sumskogo zemlyactva Sumi Sobor 2007 s 133 136 ISBN 966 7164 60 8 http musicteachers at ua publ shaporin jurij aleksandrovich 1 1 0 345 Dobrynina E 1980 Lyubitelyam muzyki posvyashaetsya M Sov kompozitor s 30 37 Ocherki sovetskogo muzykalnogo tvorchestva M Leningrad Gos muz izd vo 1947 s 132 134 Martynov I 1966 Yurij Shaporin M Muzyka s 161 164 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Shaporin Yurij OleksandrovichLiteraturaVsemirnyj biograficheskij enciklopedicheskij slovar M 1998 S 861 Gluhiv muzichnij zemlya Berezovskogo i Bortnyanskogo zb nauk st za materialami Vseukr nauk prakt konf 25 26 lyutogo 2016 Gluhiv PVP Vidavnichij budinok Ellada 2017 S 66 68 Kapelgorodska N M Glushenko Ye S Sinko O R Kinomistectvo Ukrayini v biografiyah K AVDI 2004 S 663 Kino Enciklopedicheskij slovar gl red S I Yutkevich M Sov enciklopediya 1986 S 492 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 640 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K 1992 S 638 Muzyka Bolshoj enciklopedicheskij slovar gl red G V Keldysh M NI Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 S 631 Popov I Na pole Kulikovom Yuriya Shaporina Muzykalnaya zhizn 1980 17 S 6 7 Rimskaya R G Shaporin Yu A Muzykalnaya enciklopediya v 6 t gl red Yu V Keldysh M Sov enciklopediya 1982 T 6 Hejnce Yashugin 1008 s ill S 284 286 Svetlanov E Muzyka segodnya sbornik statej recenzij ocherkov M Sov kompozitor 1985 S 104 110 Smirnova I Romansy Yu A Shaporina M Sov kompozitor 1968 96 s Shedrin R Uchitel i drug Muzykalnaya zhizn 1987 22 S 6 7