Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Хованщина» — опера на 5 дій 6 картин російського композитора Модеста Петровича Мусоргського. Лібрето композитора. Автор не встиг завершити цю оперу, і тому наразі опера існує в редакціях Миколи Римського-Корсакова (1881—1882), Ігоря Стравинського та Моріса Равеля (1913) та Дмитра Шостаковича (1959). Найчастіше опера виконується у версії Римського-Корсакова, проте версія Шостаковича вважається ближчою до оригіналу.
| Опера «Хованщина» | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Хованщина | ||||
 | ||||
| Композитор | Мусоргський Модест Петрович і Римський-Корсаков Микола Андрійович | |||
| Автор лібрето | Мусоргський Модест Петрович | |||
| Мова лібрето | російська | |||
| Кількість дій | 5 Дія (театр) | |||
| Кількість яв | 6 ява | |||
| Рік створення | червень 1872 | |||
| Перша постановка | 9 (21) лютого 1886 | |||
| Місце першої постановки | Санкт-Петербург | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Хованщина у Вікісховищі | ||||
Постановки
Мусоргський працював над «Хованщиною» з 1872 по 1880 роки, але помер, залишивши незавершеними ІІ дію і фінал та інструментувавши лише деякі фрагменти опери. У 1881—1882 роках оперу завершив Римський-Корсаков. При цьому опера була не тільки дописана, але і значною мірою змінена, зокрема у «Літописі мого музичного життя» Римський-Корсаков писав:
Багато доводилося переробляти, скорочувати й дописувати. В 1 й 2 діях виявилося багато зайвого, потворного по музиці, що затягувало оперу. У 5 дії, навпроти, багато чого не вистачало зовсім, а багато чого було лише в самих чорнових записах. Хор розкольників, з ударами дзвона перед самоспаленням, написаний автором у варварських порожніх квартах і квінтах, я зовсім переробив, тому що первісний вигляд був неможливий Оригінальний текст (рос.)Много приходилось переделывать, сокращать и присочинять. В 1 и 2 действиях оказалось много лишнего, безобразного по музыке и затягивающего оперу. В 5 действии, напротив, многого не хватало совсем, а многое было лишь в самых черновых записях. Хор раскольников, с ударами колокола перед самосожжением, написанный автором в варварских пустых квартах и квинтах, я совершенно переделал, так как первоначальный вид был невозможен...
Вперше опера в редакції Римського-Корсакова була поставлена у Петербурзі силами любителів 9 лютого 1886 року. 1892 року опера була поставлена приватною антерпризою у Києві, а 1897 — у Москві (в ролі Досіфея — Федір Шаляпін). В той же час на професійну сцену оперу не допускали — каменем спотикання була цензура, що вважала неприйнятними зображення в опері гострих політичних та релігійних конфліктів.
Лише 1911 року оперу вдалося поставити в Маріїнському театрі, після чого оперу сприйняли провідні театри світу. Так, вже в 1912 році опера була поставлена в Большому театрі, в 1913 році — в Парижі в антрепризі С. Дягілева (для цієї постановки Стравинський і Равель відновили і оркестрували авторські епізоди, скорочені Римським-Корсаковим). Наступного десятиліття оперу ставили в Барселоні (1923), Франкфурті-на-Майні (1924), Мілані (1926), Дрездені (1927), Нью-Йорку (1931), Берліні (1958), Лондоні, Белграді. Опера увійшла до репертуару оперних театрів Радянського Союзу.
1959 року опера була екранізована (режисер В. Строєва). В основу екранізації покладено редакцію Дмитра Шостаковича (1958), максимально наближену до оригіналу. Театральна прем'єра редакції Шостаковича відбулася 1960 року в Кіровському (Маріїнському) театрі. З тих пір більшість закордонних постановників віддають перевагу цій редакції. В Большому театрі в редакції Шостаковича опера вперше була поставлена 1995 року.
В Київській опері Хованщина була поставлена у 1962 році в українському перекладі Миколи Бажана, пізніше однак від цього перекладу відмовились на користь мови оригіналу.
Драматургія
В «Хованщині» з особливою силою проявився мелодичний дар Мусоргського. Опера насичена мелодіями, що плавно ллються, найчастіше вони близькі до протяжливих селянських пісень.
Значне місце в опері займають хорові сцени, що малюють різні групи народу — стрільців, розкольників, московський люд. З разючою майстерністю композитор передає багатоплановість подій у їх безупинному розвитку. Різноманітні за характером — від буйних і хвацьких і до повних непозбутнього смутку — вони передають багатство народного духовного життя. Старовіри в опері — це не тільки фанатики і бузувіри, але й мужні люди, що йдуть на самоспалення, але не здаються. Стрільці показані як розгублена маса, що використовувалась у чужих інтересах.
Разом з тим опера багата на рельєфні індивідуальні характеристики. Це — гордовитий і самовладний Хованський; величавий мудрий Досіфей; палка і готова на подвиг розкольниця Марфа; лукавий Голіцин; боягузливий піддячий та інші.
Ідея опери глибоко трагічна. Як чуйний художник, Мусоргский відчував неминучість загибелі старого порядку, але бачив, що й петровські реформи не принесли полегшення.
Стислий зміст
Дія І
Боярин Шакловитий диктує анонімний лист до царя, в якому попереджає Петра про можливий бунт з боку старовірів, та стрільців, очолюваних князем Хованським.
З'являється Іван Хованський, якому голосно співають славу. В цей час його син Андрій намагається силою заволодіти німецькою дівчиною Еммою. Її рятує старовірка Марфа, колишня коханка Андрія. Цю сцену застає Іван Хованський, який також бажає Емму, проте суперечку зупиняє голова розкольників Досіфей.
Дія ІІ
Князь Голіцин жадає влади, але не може зважитися на заколот. Марфа пророкує князю опалу. Коли вона виходить, князь наказує вбити Марфу. З'являється Іван Хованський, а за ним і Досіфей, вони сперечаються про майбутнє захоплення влади. Повертається Марфа, яку петровці врятували від смерті, а за нею — Шакловитий, який інформує всіх зібраних про те, що Петру відомо про заколот і він має намір з ним покінчити.
Дія III
Картина І. Марфа співає про своє нерозділене кохання до Андрія Хованського і зізнається в тому Досіфею. Повертаються стрільці напідпитку. З'являється піддячий, який повідомляє їх про наближення петровських рейтар. Стрільці йдуть до Івана Хованського з проханням очолити боротьбу проти рейтар, проте Хованський, наляканий гнівом Петра просить їх мирно чекати своєї долі.
Картина ІІ. Іван Хованський шукає спокою у розвагах. З'являється Шакловитий, який запрошує князя на таємну нараду до Софії. Легковажно Хованський наряджається і в цей момент Шакловитий його вбиває.
Дія IV
Голіцина відправляють на заслання. До розкольників наближаються рейтари. Марфа повідомляє Андрію Хованському про загибель батька і пропонує сховатися. Андрій, відчуваючи неможливість спротиву погоджується.
Тим часом боярин Стрешнєв зачитує наказ Петра про помилування стрільців. Цар Петро урочисто входить до Москви.
Дія V
Розкольники переховуються від царських військ у сосновому лісі. З наближенням рейтар Марфа і Досіфей вирішують вчинити масове самоспалення. Для Марфи це єдина можливість навіки залишитись з коханим. Усі розкольники гинуть у вогні, разом з ними Андрій, Марфа і Досіфей. Очам підоспілих рейтар відкривається лише гігантське вогнище.
Примітки
- «Летописи моей музыкальной жизни», M. 1982, с.181
- Див. програмку оперного театру 1962 року в Архіві-музеї літератури та мистецтва України, ф. 573, оп.1
Посилання
- История, сюжет, запись в mp3, дискография оперы на сайте Мусоргский.ru
- Лібрето
- лібрето, mp3 файли
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hovanshina Hovanshina opera na 5 dij 6 kartin rosijskogo kompozitora Modesta Petrovicha Musorgskogo Libreto kompozitora Avtor ne vstig zavershiti cyu operu i tomu narazi opera isnuye v redakciyah Mikoli Rimskogo Korsakova 1881 1882 Igorya Stravinskogo ta Morisa Ravelya 1913 ta Dmitra Shostakovicha 1959 Najchastishe opera vikonuyetsya u versiyi Rimskogo Korsakova prote versiya Shostakovicha vvazhayetsya blizhchoyu do originalu Opera Hovanshina ros HovanshinaKompozitor Musorgskij Modest Petrovich i Rimskij Korsakov Mikola AndrijovichAvtor libreto Musorgskij Modest PetrovichMova libreto rosijskaKilkist dij 5 Diya teatr Kilkist yav 6 yavaRik stvorennya cherven 1872Persha postanovka 9 21 lyutogo 1886Misce pershoyi postanovki Sankt PeterburgInformaciya u Vikidanih Hovanshina u VikishovishiPostanovkiMusorgskij pracyuvav nad Hovanshinoyu z 1872 po 1880 roki ale pomer zalishivshi nezavershenimi II diyu i final ta instrumentuvavshi lishe deyaki fragmenti operi U 1881 1882 rokah operu zavershiv Rimskij Korsakov Pri comu opera bula ne tilki dopisana ale i znachnoyu miroyu zminena zokrema u Litopisi mogo muzichnogo zhittya Rimskij Korsakov pisav Bagato dovodilosya pereroblyati skorochuvati j dopisuvati V 1 j 2 diyah viyavilosya bagato zajvogo potvornogo po muzici sho zatyaguvalo operu U 5 diyi navproti bagato chogo ne vistachalo zovsim a bagato chogo bulo lishe v samih chornovih zapisah Hor rozkolnikiv z udarami dzvona pered samospalennyam napisanij avtorom u varvarskih porozhnih kvartah i kvintah ya zovsim pererobiv tomu sho pervisnij viglyad buv nemozhlivij Originalnij tekst ros Mnogo prihodilos peredelyvat sokrashat i prisochinyat V 1 i 2 dejstviyah okazalos mnogo lishnego bezobraznogo po muzyke i zatyagivayushego operu V 5 dejstvii naprotiv mnogogo ne hvatalo sovsem a mnogoe bylo lish v samyh chernovyh zapisyah Hor raskolnikov s udarami kolokola pered samosozhzheniem napisannyj avtorom v varvarskih pustyh kvartah i kvintah ya sovershenno peredelal tak kak pervonachalnyj vid byl nevozmozhen Vpershe opera v redakciyi Rimskogo Korsakova bula postavlena u Peterburzi silami lyubiteliv 9 lyutogo 1886 roku 1892 roku opera bula postavlena privatnoyu anterprizoyu u Kiyevi a 1897 u Moskvi v roli Dosifeya Fedir Shalyapin V toj zhe chas na profesijnu scenu operu ne dopuskali kamenem spotikannya bula cenzura sho vvazhala neprijnyatnimi zobrazhennya v operi gostrih politichnih ta religijnih konfliktiv Lishe 1911 roku operu vdalosya postaviti v Mariyinskomu teatri pislya chogo operu sprijnyali providni teatri svitu Tak vzhe v 1912 roci opera bula postavlena v Bolshomu teatri v 1913 roci v Parizhi v antreprizi S Dyagileva dlya ciyeyi postanovki Stravinskij i Ravel vidnovili i orkestruvali avtorski epizodi skorocheni Rimskim Korsakovim Nastupnogo desyatilittya operu stavili v Barseloni 1923 Frankfurti na Majni 1924 Milani 1926 Drezdeni 1927 Nyu Jorku 1931 Berlini 1958 Londoni Belgradi Opera uvijshla do repertuaru opernih teatriv Radyanskogo Soyuzu 1959 roku opera bula ekranizovana rezhiser V Stroyeva V osnovu ekranizaciyi pokladeno redakciyu Dmitra Shostakovicha 1958 maksimalno nablizhenu do originalu Teatralna prem yera redakciyi Shostakovicha vidbulasya 1960 roku v Kirovskomu Mariyinskomu teatri Z tih pir bilshist zakordonnih postanovnikiv viddayut perevagu cij redakciyi V Bolshomu teatri v redakciyi Shostakovicha opera vpershe bula postavlena 1995 roku V Kiyivskij operi Hovanshina bula postavlena u 1962 roci v ukrayinskomu perekladi Mikoli Bazhana piznishe odnak vid cogo perekladu vidmovilis na korist movi originalu DramaturgiyaV Hovanshini z osoblivoyu siloyu proyavivsya melodichnij dar Musorgskogo Opera nasichena melodiyami sho plavno llyutsya najchastishe voni blizki do protyazhlivih selyanskih pisen Znachne misce v operi zajmayut horovi sceni sho malyuyut rizni grupi narodu strilciv rozkolnikiv moskovskij lyud Z razyuchoyu majsternistyu kompozitor peredaye bagatoplanovist podij u yih bezupinnomu rozvitku Riznomanitni za harakterom vid bujnih i hvackih i do povnih nepozbutnogo smutku voni peredayut bagatstvo narodnogo duhovnogo zhittya Staroviri v operi ce ne tilki fanatiki i buzuviri ale j muzhni lyudi sho jdut na samospalennya ale ne zdayutsya Strilci pokazani yak rozgublena masa sho vikoristovuvalas u chuzhih interesah Razom z tim opera bagata na relyefni individualni harakteristiki Ce gordovitij i samovladnij Hovanskij velichavij mudrij Dosifej palka i gotova na podvig rozkolnicya Marfa lukavij Golicin boyaguzlivij piddyachij ta inshi Ideya operi gliboko tragichna Yak chujnij hudozhnik Musorgskij vidchuvav neminuchist zagibeli starogo poryadku ale bachiv sho j petrovski reformi ne prinesli polegshennya Stislij zmistDiya I Boyarin Shaklovitij diktuye anonimnij list do carya v yakomu poperedzhaye Petra pro mozhlivij bunt z boku staroviriv ta strilciv ocholyuvanih knyazem Hovanskim Z yavlyayetsya Ivan Hovanskij yakomu golosno spivayut slavu V cej chas jogo sin Andrij namagayetsya siloyu zavoloditi nimeckoyu divchinoyu Emmoyu Yiyi ryatuye starovirka Marfa kolishnya kohanka Andriya Cyu scenu zastaye Ivan Hovanskij yakij takozh bazhaye Emmu prote superechku zupinyaye golova rozkolnikiv Dosifej Diya II Knyaz Golicin zhadaye vladi ale ne mozhe zvazhitisya na zakolot Marfa prorokuye knyazyu opalu Koli vona vihodit knyaz nakazuye vbiti Marfu Z yavlyayetsya Ivan Hovanskij a za nim i Dosifej voni sperechayutsya pro majbutnye zahoplennya vladi Povertayetsya Marfa yaku petrovci vryatuvali vid smerti a za neyu Shaklovitij yakij informuye vsih zibranih pro te sho Petru vidomo pro zakolot i vin maye namir z nim pokinchiti Diya III Kartina I Marfa spivaye pro svoye nerozdilene kohannya do Andriya Hovanskogo i ziznayetsya v tomu Dosifeyu Povertayutsya strilci napidpitku Z yavlyayetsya piddyachij yakij povidomlyaye yih pro nablizhennya petrovskih rejtar Strilci jdut do Ivana Hovanskogo z prohannyam ocholiti borotbu proti rejtar prote Hovanskij nalyakanij gnivom Petra prosit yih mirno chekati svoyeyi doli Kartina II Ivan Hovanskij shukaye spokoyu u rozvagah Z yavlyayetsya Shaklovitij yakij zaproshuye knyazya na tayemnu naradu do Sofiyi Legkovazhno Hovanskij naryadzhayetsya i v cej moment Shaklovitij jogo vbivaye Diya IV Golicina vidpravlyayut na zaslannya Do rozkolnikiv nablizhayutsya rejtari Marfa povidomlyaye Andriyu Hovanskomu pro zagibel batka i proponuye shovatisya Andrij vidchuvayuchi nemozhlivist sprotivu pogodzhuyetsya Tim chasom boyarin Streshnyev zachituye nakaz Petra pro pomiluvannya strilciv Car Petro urochisto vhodit do Moskvi Diya V Rozkolniki perehovuyutsya vid carskih vijsk u sosnovomu lisi Z nablizhennyam rejtar Marfa i Dosifej virishuyut vchiniti masove samospalennya Dlya Marfi ce yedina mozhlivist naviki zalishitis z kohanim Usi rozkolniki ginut u vogni razom z nimi Andrij Marfa i Dosifej Ocham pidospilih rejtar vidkrivayetsya lishe gigantske vognishe Primitki Letopisi moej muzykalnoj zhizni M 1982 s 181 Div programku opernogo teatru 1962 roku v Arhivi muzeyi literaturi ta mistectva Ukrayini f 573 op 1PosilannyaIstoriya syuzhet zapis v mp3 diskografiya opery na sajte Musorgskij ru Libreto libreto mp3 fajli