Держинська Ксенія Георгіївна

Ксе́нія Гео́ргіївна Держи́нська (6 лютого 1889 — 9 червня 1951) — радянська оперна співачка (сопрано), Народна артистка СРСР (1937), двоюрідна сестра композитора Миколи Вілінського та музикознавця — Олександра Оссовського

Держинська Ксенія Георгіївна
Основна інформація
Дата народження	6 лютого 1889(1889-02-06)
Місце народження	Київ
Дата смерті	9 червня 1951(1951-06-09) (62 роки)
Місце смерті	Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Професії	оперна співачка, музична педагогиня, музикантка, співачка
Вчителі	^d^[1]
Праця в операх	Большой театр
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал^[d]
Заклад	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
Файли у Вікісховищі

Ксенія Держинська, портрет роботи М. Нестерова, Третьяковська галерея

Народилася у Києві в сім'ї спадкових київських дворян. Батько — Держинський Георгій Георгійович був викладачем математики. Мати — Черкунова Марія Никифорівна походила з роду Залізняків (бабуся Ксенії Держинської, Миколи Вілінського та Олександра Оссовського — Олександра Максимівна Залізняк). Навчалася у Фундуклеївській гімназії. Велику роль у становленні її музичної кар'єри зіграв С. В. Рахманінов, який високо оцінив її здібності. Училася в Києві й в Петербурзі, в 1913–1915 співала в московському оперному театрі «Народний дім», якийсь час удосконалювалася в Берліні. В 1915 була прийнята в трупу Великого театру, де працювала до 1948.

Великий вплив на формування творчої особистості Держинської зробили режисер К. С. Станіславський, а також диригент , під орудою якого Держинська проспівала партії Лізи («Пікова дама» П. І. Чайковського), Настасію («Чародійка»), Февронію ( Римського-Корсакова) та інші. Одна із провідних оперних співачок свого часу, Держинська мала широкий діапазон, силою й красою тембру голосу, володіла драматичною майстерність. В 1948–1951 була професором класу вокалу в Московській консерваторії.

Померла в Москві, похована на Новодівочому цвинтарі.

Примітки

1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
   d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
2. . Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 30 березня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. див. Валентина Назаренко, Елегія про Миколу Вілінського[1] [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.]
4. . Архів оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 30 березня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
5. . Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.

Література

• Грошева, Е. К. Г. Держинская. Серия: Мастера Большого театра. М Музгиз 1952г., 124с.
• Олександр Москалець, Слава і забуття «золотого сопрано», «Дзеркало тижня» № 2, 22 січня 2005^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• П. И. Чайковский «ПИКОВАЯ ДАМА» Опера в 3-х актах по повести А. С. Пушкина на либретто М. И. Чайковского. В роли Лизы Ксения Держинская, сопрано Audio MP3 [ 7 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• Александр Матусевич Ксения Держинская на belcanto.ru [ 30 червня 2010 у Wayback Machine.]
• Ксения Держинская, портреты певицы на открытках [ 12 листопада 2011 у Wayback Machine.]
• 120 лет со дня рождения К. Г. Держинской [2] [ 31 липня 2013 у Wayback Machine.]

Посилання

• Держинська Ксенія Георгіївна // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 599-600.