Чародійка (опера)

«Чароді́йка» (рос. Чародейка) — опера на 4 дії російського композитора Петра Чайковського, лібрето за його однойменною трагедією.

Опера «Чародійка»
рос. Чародейка
Композитор	Чайковський Петро Ілліч
Автор лібрето	^d
Мова лібрето	російська
Кількість дій	4 Дія (театр)
Перша постановка	20 жовтня 1887
Місце першої постановки	Маріїнський театр
Інформація у Вікіданих

Історія написання

П'єса Іполита Шпажинського «Чародійка» була вперше поставлена в 1884 році у Малому театрі в Москві. З того часу вона була поставлена в Москві й Петербурзі частіше, ніж будь-яка інша п'єса. Відомими акторками у титульній ролі Настасьї (Куми) були Марія Єрмолаєва і Марія Савіна. Чайковський Модест Ілліч захоплювався п'єсою «Чародійка», особливо однією сценою. Він розповів про це своєму братові, який продовжував писати дует на основі тієї сцени. Петро Чайковський побачив п'єсу в січні 1885 році, після чого написав Шпажинському і попросив його переписати трагедію в лібрето для опери. Шпажинський погодився і чоловіки зустрілися того ж місяця, щоб обговорити проєкт, однак робота лібретиста затягнулася через його розлучення. Остаточно лібрето було завершене в серпні, воно було задовге і Чайковський був змушений його радикально скоротити. Проте опера — найдовший твір композитора.

Твір — ефектна мелодрама, дія якої проходить у Нижньому Новгороді XV століття. Драма Іполита Шпажинського привабила Чайковського напруженим конфліктом, контрастними характерами. Композитор побачив хорошу можливість для створення музичної трагедії. Проте фахівці відзначають, що лібрето Шпажинського перевантажене зовнішніми діями і не має внутрішніх зв'язків. Проте музика Петра Чайковського перекрила недоліки тексту. «Чародійка» — один із найкращих творів композитора.

Історія виконання

Світова прем'єра опери відбулася 20 жовтня 1887 року (1 листопада за новим стилем) у Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі під керівництвом автора. Після одного сезону опера була знята з репертуату. Декорації і костюми були відправлені в Москву, де опера була виконана 2 лютого 1890 року в Большому театрі під керівництвом Іполита Альтані. Друга постановка у Большому театрі відбулася 25 січня 1916 року, проте залишилась у репертуарі тільки до кінця того ж року. Третя постановка в Большому театрі була в 1958 році, вона була поставлена 49 раз і залишилась у репертуарі до 1965 року. Остання прем'єра в Большому театрі була в 2012 році. Опера була також поставлена у Тбілісі, 14 грудня 1887 року, під керівництвом Михайла Іполитова-Іванова. Нова постановка «Чародійки» під керівництвом Крістофа Лоя відкрила театральний сезон 2014/2015 у Віденському театрі під диригуванням Михаїла Татарнікова з Симфонічним оркестром Віденського радіо. Французька прем'єра відбулася у березні 2019 року в Ліонській опері під диригуванням Даніеля Рустіоні з Єленою Ґусєвою у титульній ролі.

Дійові особи

Партія	Тип голосу	Прем'єрна постановка, 1 листопада 1887 року (Диригент: композитор)
Князь Микита Данилич Курлятев, великокнязівський намісник у Нижньому Новгороді	баритон	Іван Мельников
Княгиня Євпраксія Романівна, його дружина	мецо-сопрано	Марія Савіна
Княжич Юрій, їхній син	тенор	Михайло Васильєв
Мамиров, старий дяк	бас	Федір Стравинський
Неніла, його сестра, фрейліна княгині	мецо-сопрано
Іван Жура, княжий ловчий	бас-баритон
Настасья, на прізвисько Кума, господиня заїжджого двору у перевезення через Оку, молода жінка	сопрано	Емілія Павловська
Фока, її дядько	баритон
Поля, подруга Куми	сопрано
Балакін, нижньогородський гість	тенор
Потап, торговий гість	бас-баритон
Лукаш, торговий гість	тенор
Кічіга, боксер	бас
Паїсій, волоцюга під виглядом чернеця	тенор
Кудьма, чаклун	баритон
Хор, німі ролі: служниці, гості, поліцейські, кріпаки, мисливці, скоморохи, люди

Короткий зміст

Час дії: Остання чверть XV століття

Місце дії: Нижній Новгород та його околиці

Дія відбувається в останній чверті XV століття у таверні й борделі поблизу Нижнього Новгорода. Настасья (Кума), чарівна власниця заїжджого двору, стала ворогом підступного Мамирова, правої руки місцевого урядника князя Микити Даниловича Курлятева, відмовивши йому. Він розпустив чутки, що вона — чародійка і що кожен чоловік, якого вона зустрічає, закохується в неї. Юрій, син Микити, як і його батько, починає часто навідуватися у заїжджий двір. Микита шалено закохується у Настасью (без успіху) і погрожує їй, що він досягне своєї цілі будь-якими засобами. Мамиров розказує правду Микитиній дружині — Євпраксії, у той час її син, який ще особисто не пов'язаний з Настасією, клянеться помститися з матір. Стикнувшись з Настасією, він дізнається, що вона його кохає. Вони обоє планують утекти вночі, ще не знаючи, що Мамиров розробив ретельний план, щоб помститися Настасьї, Микиті й всій сім'ї. Його план привів до руйнівних наслідків.

Український варіант

1908 — «Кума Марта» Олександра Шатковського (п'єса на 5 дій зі співами, хорами і танцями)

Інші варіанти

У Радянському Союзі опера була поставлена у новій версії з лібрето Сергія Митрофановича Городецького на основі твору Іполита Шпажинського 22 березня 1941 року в Ленінграді (Санкт Петербурзі).

Література

• Гозенпуд А. А. Краткий оперный словарь. — Киев: Музична Україна, 1986.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2020.
2. Henry Zajaczkowski, An Introduction to Tchaikovsky's Operas
3. . Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
4. David Brown, Tchaikovsky: The Man and His Music
5. Bolshoi Theatre Programme for Чародейка Production premiered 26 June 2012.
6. (рос.). Bolshoi Theatre. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
7. Didier Van Moere. Odeur de soufre. , No.679 May 2019, p67.

Посилання

• Die Zauberin: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
• Tchaikovsky Research [ 28 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Чародійка [ 19 липня 2006 у Wayback Machine.]
• Musicweb-international [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Чародійка (опера) на сайті AllMusic. (англ.)