Лубенцов Василь Микитович

Васил́ь Мики́тович Лубенцо́в (* 25 квітня 1886, Єлисаветград — † 2 вересня 1975, Москва) — український співак (бас). Соліст Одеського оперного театру. Володів глибоким рівним голосом м'якого тембру широкого діапазону та комедійною обдарованістю.

Лубенцов Василь Микитович
Народився	25 квітня 1886(1886-04-25) Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	2 вересня 1975(1975-09-02) (89 років) Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	оперний співак
Нагороди та премії

З 1937 — народний артист РРФСР.

Біографія

Народився в сім'ї робітника, з 1893 року родина проживала в Одесі.

Співацькій майстерності навчався на кошти мецената Раллі, 1910 року закінчив Одеське музичне училище — клас Максиміліана Поллі. В часі навчання співав невеликі партії на сцені Одеської опери.

З 1911 року виступає солістом Одеського театру, в 1912—1913 — почергово в Київському та Одеському — антреприза М. Ф. Багрова, з 1913 — в Російській київській опері — до 1923.

1919 брав участь в постановках Українського народного театру Панаса Саксаганського:

• батька Катерини — «Катерина» Т. Г. Шевченка,
• Карась — «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського.

В цьому часі з театром гастролював у Астрахані, Єкатеринбурзі, Куйбишеві, Одесі, Ростові-на-Дону, Саратові, Ярославлі.

У 1923—1951 роках — соліст Большого театру у Москві (Росія), іще до 1961-го там періодично виступав. Останній виступ відбувся 29 листопада 1962 року — партія Варлама. Його репертуар включав близько 60 партій.

Серед виконаних ним партій:

• Рамфіс — «Аїда» Верді,
• Красноперов — «Від всього серця» Є. Мальцева,
• Марсель — «Гугеноти» Д. Мейєрбера,
• Гудал, Пимен — А. Рубінштейна,
• Сусанін — «Життя за царя» М. Глінки,
• Раєвський — «Декабристи» В. Золотарьова, Большой театр, перший виконавець,
• Нілаканта — «Лакме» Лео Деліба,
• Борис Тимофійович — «Леді Макбет Мценського повіту», Д. Шостаковича, Большой театр, перший виконавець,
• Гусєв — «Мати»,
• Виборний, Макогоненко — «Наталка Полтавка» М. Лисенка,
• Доктор Смирнов — «Панцерник Потьомкін» О. Чишка,
• Спарафучіле — «Ріголетто» Джузеппе Верді,
• Мельник — О. Даргомижського,
• Дон Базіліо — «Севільський цирульник» Джоакіно Россіні,
• Голова — М. Римського-Корсакова,
• Мефістофель — «Фауст» Шарля Ґуно,
• Іван Хованський — «Хованщина» М. Мусоргського,
• Кончак — «Князь Ігор» О. Бородіна.

Виступав з Валерією Барсовою, Ксенією Держинською, Марією Литвиненко-Вольгемут, Марією Максаковою, Антоніною Неждановою, Надією Обуховою, , Никандром Ханаєвим, Наталією Шпіллер.

Виступав під орудою Миколи Голованова, Михайла Іпполітова-Іванова, Кирила Кондрашина, Альберта Коутса, Олександра Мелік-Пашаєва, Василя Небольсіна, Арія Пазовського, , Самуїла Самосуда, , Лева Штейнберга.

Також виконував романси Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Якова Степового.

Двічі кавалер ордена Трудового Червоного Прапора, лауреат Державної премії СРСР 1951 року — за виконання партії Хованського.

Примітки

1. Сталінські премії. Дві сторони однієї медалі
2. Вокально-енциклопедичний словник

Джерела

• Прес-центр^{[недоступне посилання з червня 2019][недоступне посилання з 14.04.2018]}
• (рос.) ^{[недоступне посилання з 14.04.2018]}
• Лубенцов Василь Микитович(рос.) [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.]

Посилання

• Лубенцов Василь Микитович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 189.