Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кілія́ — місто в Ізмаїльському районі Одеської області України, що лежить на березі Кілійського гирла Дунаю, адміністративний центр Кілійської міської громади. Кількість населення на 2005 рік — близько 21800 осіб. Відстань до обласного центру становить 209 км і проходить автошляхом Н33 та Т 1610. Відстань до районного центру становить 46 км і проходить автошляхом Т 1607.
| Кілія | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
      | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Одеська область | ||||||||
| Район |  Ізмаїльський район | ||||||||
| Громада | Кілійська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ: | UA51080050010036449 | ||||||||
| Засноване | 862 до н.е. (2886 років) | ||||||||
| Перша згадка | XIV сторіччя | ||||||||
| Статус міста | з до н.е. 862 року | ||||||||
| Населення | ▼ 18 745 (на 01.01.2022) | ||||||||
| Площа | 22,345 км² | ||||||||
| Густота населення | 1029 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 68300—68303 | ||||||||
| Телефонний код | +380-4843 | ||||||||
| Координати | 45°28′03″ пн. ш. 29°14′16″ сх. д. / 45.46750° пн. ш. 29.23778° сх. д.Координати: 45°28′03″ пн. ш. 29°14′16″ сх. д. / 45.46750° пн. ш. 29.23778° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 4 м | ||||||||
| Водойма | р. Дунай (Кілійське гирло) | ||||||||
| Назва мешканців | кілієць, кілія́нка, кілійці | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Дзинілор | ||||||||
| До станції | 29 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 226 км | ||||||||
| - автошляхами | 209 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 670 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Кілія, вул. Миру, 57 | ||||||||
| Вебсторінка | Кілійська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Чернявський Вячеслав Вікторович | ||||||||
|
| |||||||||
У місті розташовані суднобудівельно-судоремонтний завод, м'ясо-молочний комбінат, та річковий порт, що є важливим перевалочним пунктом на маршруті Чорне море — Дунай. Діє пункт контролю на кордоні з Румунією Кілія — Кілія Веке.
Назва
За однією з версій, в античність місто носило назву Ахіллей (грец. Αχιλλέα), яку згідно з легендою, дав поселенню Александр Македонський на честь епічного героя давньогрецької міфології Ахіллеса, похованого неподалік на острові Левка (грец. Λευκή). З часом звучання давнього іменування тутешнього поселення під впливом тюрських мов трансформулося в назву — Кілія. На підтвердження цієї версії є згадка також у євангелії, яке зберігалося з 1647 р. в Миколаївській церкві. За іншою версією вважається, що назва виникла у середньовіччі після входження поселення до складу Османської імперії та походить від слова Кіллі (осман. Killi), яке вживається для означення «глинистих» берегів дельти Дунаю.
На мапах північного Причорномор'я, складених у 1320 році венеційським географом [en] одне з гирл Дунаю та місто, яке було розташоване у цьому гирлі іменовані як Лікостома (грец. Λύκος στόμα), що означає буквально «Вовча паща». У своїх історичних працях Кантемир (1673–1723) також вказував назву Ликостом(он). Станіслав Сарницький (1532—1597) стверджував, що місто-фортеця Томі була там, де в його час знаходилася Кілія. У XIX столітті, до здобуття Князівством Румунія незалежності у 1878 році, молдовани називали місто Возія (рум. Vosia, в перекладі «Воля»), імовірно ототожнюючи його зі слободою, типом поселень, які масово з'являлися у той час вході колонізації Бессарабії.
Історія
За легендою місто засноване у IV ст. до н. е. Олександром Македонським. Перші письмові згадки про місто належать до XIV сторіччя.
У 1352–1359 роках місто перебувало у складі Угорського королівства. З 1359 році на місці сучасного міста Кілія-Веке існувала Генуезьких колоній — Лікостомо. Очільником колонії був консул. На території комуни були знайдені монети — мідні фоллари, які карбувалися на території колонії. На території Одеської області у місті Кілія збереглися також оборонні рови, оскільки сама Фортеця Кілія була побудована з глини. Припускається, що в ті часи Кілія-Веке та Кілія були єдиним містом. Через Лікостомо в Середземномор'я генуезькі купці експортували мед, віск, коней, сіль, хліб, хутро, зерно, рибу. Крім італійців на той час жили вірмени, греки, татари, євреї, адиги та інші народи. У 1389 році володар Волощини Мірча-чел-Бетрин завоював порт Лікостомо і весь регіон гирла Кілії. У 1389–1484 роках у складі Молдовського князівства. 1484 султан Баязид взяв Кілію та Білгород. 1484–1806 — Османської імперії, 1806–1856 — Російської імперії, в 1856, після поразки Російської імперії в Кримській війні, знову відійшло до Молдовського князівства, а після Російсько-Турецької війни 1877–1878 років було повернуте до складу Російської імперії; в 1918–1940 — входило до складу Румунського королівства. В 1940 р., згідно з пактом Молотова — Ріббентропа, відійшло до СРСР і було включене до Української РСР. Входило до складу Аккерманської області (пізніше називалась Ізмаїльська область), в 1954 р. і по наш час — в складі Одеської області.
11 червня 1964 р. селища Марбія, Маяки та Фурманка Кілійської міськради включено в смугу міста Кілії, тоді ж виключено з облікових даних с-ще Дем'янівка.
| Кілійська фортеця | ||||||||||||||
 Історики припускають, що фортецю заклали в XI столітті візантійці і назвали Лікостом (Вовча паща). У XIV столітті Лікостом перебудували італійці (Генуя), які контролювали в той час чорноморські торговельні потоки. Достеменно відомо, що фортецю Кілії в XV столітті значно розширили і зміцнили молдовани (Молдовське князівство), у 1484 році захопили і перебудували турки-османи. У XVI-XVII століттях фортецю не раз захоплювали Запорізькі козаки, а в 1806-му Кілію взяли російські війська на чолі з Арманом де Рішельє. Фортечні стіни охоплювали весь сучасний центр міста і ділили середньовічну Кілію на три райони (двори) — зовнішній, внутрішній, і цитадель. Цитадель перебувала на березі Дунаю і являла собою чотирикутний замок з чотирма вежами по кутах. За офіційною версією за умовами Бухарестського договору про мир, після Російсько-турецької війни 1806-1812 років, Кілійську фортецю було підірвано та майже повністю знищено росіянами. У 1825х-30х роках біля головного входу до церкви Успіння Божої Матері (колишня мечеть) в центрі фортеці було збудовано дворівневу дзвіницю, яка існує і сьогодні. Десь в цей час на місці фортеці будується лікарня, що стає знаменитою не тільки в Кілії, а й в навколишніх містах.. На місці цитаделі було збудовано основну будівлю Кілійського елеватора, а у східній частині фортеці було розбито парк, який згодом мав розширитись уздовж рову та вийти до берега Дунаю, проте цього не сталося. На заваді стали інтереси торгівлі, порту, пароплавства а згодом й оборони. Від фортеці залишилися лише два ставки на місці захисного рову. Зараз на місці фортеці розкинувся міський парк, у якому досі можна спостерігати абриси колишньої фортеці в ландшафті та знайти багато залишків стін фортеці, каміння та цегли. | ||||||||||||||
Населення
| 1897 | 1941 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 11 618 | 19 646 | 20 304 | 24 276 | 25 055 | 25 754 | 22 594 | 20 060 |
За переписом 2001 року, українці складали 55,41 % населення міста, росіяни — 28,41 %, молдавани — 9,67 %, болгари — 3,63 %, гагаузи — 0,91 %.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 1897 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 4 555 | 39,21 % |
| Румунська та молдовська | 2 495 | 21,48 % |
| Російська | 2 200 | 18,93 % |
| Їдиш | 2 144 | 18,45 % |
| Інші | 224 | 1,93 % |
| Разом | 11 618 | 100,00 % |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 9 052 | 39,56 % |
| Російська | 12 700 | 55,50 % |
| Молдовська | 671 | 2,93 % |
| Болгарська | 268 | 1,17 % |
| Інше | 193 | 0,84 % |
| Разом | 22 884 | 100,00 % |
Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською мовою.
Економіка
У місті розташовані судноремонтний Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод (КССРЗ), винзавод (із 2013 року випуск продукції припинено — підприємство фактично доведено до банкрутства), м'ясомолочний комбінат, річковий порт, що є основним перевалочним пунктом на маршруті, й ряд інших великих підприємств міста. Чорне море — Дунай.
Кілія — найбільший в Україні центр із вирощування рису. Рисові чеки простяглися на багато кілометрів уздовж Дунаю. Це призвело до підвищення рівня ґрунтових вод та засолення ґрунтів. З турецької мови перекладається, як «глина» тому що місто стоїть на глині.
Архітектурні пам'ятки
- Миколаївська церква (1647) — церква збудована молдовським господарем — Василем Лупу
- Храм Покрови Богородиці
- Мечеть Султана Баязида II (руїни)
- Кілійська фортеця (знаходилася на березі Дунаю у торці сучасних вулиць Миру, Гагаріна та Суворова); наразі на її місці порт, елеватор та міський парк; збереглися два ставки, утворених колишнім ровом
- Дмитровський собор (вул. Дмитрівська), XIX століття
- Старообрядницька Покровська церква (вул. Соловйова), побудована в 1912 — 1916
- Старовинне єврейське кладовище
Уродженці
- — єврейський письменник, журналіст, театральний постановник, драматург.
- Буков Єміліан Несторович (1909—1984) — молдовський письменник та громадський діяч.
- Дюльгер Дмитро Іванович (1999—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Коломієць Олександр Васильович (1976—2014) — молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- [en] (нар. 1990) — баскетболіст.
- Пристайко Вадим Володимирович (нар. 1970) — міністр закордонних справ України у 2019—2020 роках.
- Стефанов Олег Дмитрович (псевдонім — Олег Стефан; нар. 1965) — український актор, педагог, Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, Заслужений артист України.
- [ja] (1877—1974) — піаністка, вчителька музики.
- Федосьєв Олександр Іванович (нар. 1991) — воїн ЗСУ, 28-ї окремої механізованої бригади, учасник російсько-української війни, переможець міжнародного турніру «Ігри Героїв-2017».
Проживали
- Лященко Владислав Павлович (1996—2021) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Некрополі
Біля міста, на османському кордоні, 1575 p. був похований козацький гетьман — Іван Свирговський.
Слова з Думи про гетьмана Свирговського
«Де ж ви з нашим гетьманом прощалися ?
- В глибокої могилі,
- Біля города, біля Кілії,
- На турецькі лінії.»
По дорозі з Кілії до Бендер (Тягині) була в полі могила з каменем, на якому був викутий хрест, цю могилу в народних переказах звали — Свиридова могила.
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
Покровський собор -
![image]()
Кілійський єврейський цвинтар
Див. також
Примітки
- Про визначення року заснування та дати відзначення Дня міста Кілія.[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 18 травня 2021.
- Інститут історії України
- Стамати К., О Бессарабии и ее древних крепостях
- [. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018. «ОЧЕРК ИСТОРИИ КИЛИИ»(рос.)]
- Iliescu O. Génois et tatars en Dobroudja au XIVe siècle: l'apport de la numismatique. Ètudes Byzantines et post-Byzantines III, Bucureşti, 1997, pp. 161—178.(рум.)
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 212.
- Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 30 — с. 466, 471.
- Національний склад міст | Datatowel.in.ua. оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- (рос.) Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2021.
Джерела та література
- П. В. Голобуцький, Т. А. Карадобрій, М. П. Ногай. Кілія [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 323. — .
- Б. О. Райнов. Кілія [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Кілія // В кн. Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область.-Київ,1969.-с.471-487 (Галяс В. Т і Кашаєв М. І.)
- Облікова картка на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Сайт кілійської газети «Дунайская заря» [ 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Кілія — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Cities & towns of Ukraine [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Кілія — Енциклопедія Сучасної України [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в місті Кілія [ 4 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiliya misto v Izmayilskomu rajoni Odeskoyi oblasti Ukrayini sho lezhit na berezi Kilijskogo girla Dunayu administrativnij centr Kilijskoyi miskoyi gromadi Kilkist naselennya na 2005 rik blizko 21800 osib Vidstan do oblasnogo centru stanovit 209 km i prohodit avtoshlyahom N33 ta T 1610 Vidstan do rajonnogo centru stanovit 46 km i prohodit avtoshlyahom T 1607 KiliyaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Izmayilskij rajonGromada Kilijska miska gromadaKod KATOTTG UA51080050010036449Zasnovane 862 do n e 2886 rokiv Persha zgadka XIV storichchyaStatus mista z do n e 862 rokuNaselennya 18 745 na 01 01 2022 Plosha 22 345 km Gustota naselennya 1029 osib km Poshtovi indeksi 68300 68303Telefonnij kod 380 4843Koordinati 45 28 03 pn sh 29 14 16 sh d 45 46750 pn sh 29 23778 sh d 45 46750 29 23778 Koordinati 45 28 03 pn sh 29 14 16 sh d 45 46750 pn sh 29 23778 sh d 45 46750 29 23778Visota nad rivnem morya 4 mVodojma r Dunaj Kilijske girlo Nazva meshkanciv kiliyec kiliya nka kilijciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya DzinilorDo stanciyi 29 kmDo obl resp centru zalizniceyu 226 km avtoshlyahami 209 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 670 kmMiska vladaAdresa 68300 Odeska obl Izmayilskij r n m Kiliya vul Miru 57Vebstorinka Kilijska miskradaMiskij golova Chernyavskij Vyacheslav ViktorovichKiliya u Vikishovishi KartaKiliyaKiliyaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiliya znachennya U misti roztashovani sudnobudivelno sudoremontnij zavod m yaso molochnij kombinat ta richkovij port sho ye vazhlivim perevalochnim punktom na marshruti Chorne more Dunaj Diye punkt kontrolyu na kordoni z Rumuniyeyu Kiliya Kiliya Veke NazvaZa odniyeyu z versij v antichnist misto nosilo nazvu Ahillej grec Axillea yaku zgidno z legendoyu dav poselennyu Aleksandr Makedonskij na chest epichnogo geroya davnogreckoyi mifologiyi Ahillesa pohovanogo nepodalik na ostrovi Levka grec Leykh Z chasom zvuchannya davnogo imenuvannya tuteshnogo poselennya pid vplivom tyurskih mov transformulosya v nazvu Kiliya Na pidtverdzhennya ciyeyi versiyi ye zgadka takozh u yevangeliyi yake zberigalosya z 1647 r v Mikolayivskij cerkvi Za inshoyu versiyeyu vvazhayetsya sho nazva vinikla u serednovichchi pislya vhodzhennya poselennya do skladu Osmanskoyi imperiyi ta pohodit vid slova Killi osman Killi yake vzhivayetsya dlya oznachennya glinistih beregiv delti Dunayu Na mapah pivnichnogo Prichornomor ya skladenih u 1320 roci venecijskim geografom en odne z girl Dunayu ta misto yake bulo roztashovane u comu girli imenovani yak Likostoma grec Lykos stoma sho oznachaye bukvalno Vovcha pasha U svoyih istorichnih pracyah Kantemir 1673 1723 takozh vkazuvav nazvu Likostom on Stanislav Sarnickij 1532 1597 stverdzhuvav sho misto fortecya Tomi bula tam de v jogo chas znahodilasya Kiliya U XIX stolitti do zdobuttya Knyazivstvom Rumuniya nezalezhnosti u 1878 roci moldovani nazivali misto Voziya rum Vosia v perekladi Volya imovirno ototozhnyuyuchi jogo zi slobodoyu tipom poselen yaki masovo z yavlyalisya u toj chas vhodi kolonizaciyi Bessarabiyi IstoriyaZa legendoyu misto zasnovane u IV st do n e Oleksandrom Makedonskim Pershi pismovi zgadki pro misto nalezhat do XIV storichchya U 1352 1359 rokah misto perebuvalo u skladi Ugorskogo korolivstva Z 1359 roci na misci suchasnogo mista Kiliya Veke isnuvala Genuezkih kolonij Likostomo Ochilnikom koloniyi buv konsul Na teritoriyi komuni buli znajdeni moneti midni follari yaki karbuvalisya na teritoriyi koloniyi Na teritoriyi Odeskoyi oblasti u misti Kiliya zbereglisya takozh oboronni rovi oskilki sama Fortecya Kiliya bula pobudovana z glini Pripuskayetsya sho v ti chasi Kiliya Veke ta Kiliya buli yedinim mistom Cherez Likostomo v Seredzemnomor ya genuezki kupci eksportuvali med visk konej sil hlib hutro zerno ribu Krim italijciv na toj chas zhili virmeni greki tatari yevreyi adigi ta inshi narodi U 1389 roci volodar Voloshini Mircha chel Betrin zavoyuvav port Likostomo i ves region girla Kiliyi U 1389 1484 rokah u skladi Moldovskogo knyazivstva 1484 sultan Bayazid vzyav Kiliyu ta Bilgorod 1484 1806 Osmanskoyi imperiyi 1806 1856 Rosijskoyi imperiyi v 1856 pislya porazki Rosijskoyi imperiyi v Krimskij vijni znovu vidijshlo do Moldovskogo knyazivstva a pislya Rosijsko Tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv bulo povernute do skladu Rosijskoyi imperiyi v 1918 1940 vhodilo do skladu Rumunskogo korolivstva V 1940 r zgidno z paktom Molotova Ribbentropa vidijshlo do SRSR i bulo vklyuchene do Ukrayinskoyi RSR Vhodilo do skladu Akkermanskoyi oblasti piznishe nazivalas Izmayilska oblast v 1954 r i po nash chas v skladi Odeskoyi oblasti 11 chervnya 1964 r selisha Marbiya Mayaki ta Furmanka Kilijskoyi miskradi vklyucheno v smugu mista Kiliyi todi zh viklyucheno z oblikovih danih s she Dem yanivka Kilijska fortecyaIstoriki pripuskayut sho fortecyu zaklali v XI stolitti vizantijci i nazvali Likostom Vovcha pasha U XIV stolitti Likostom perebuduvali italijci Genuya yaki kontrolyuvali v toj chas chornomorski torgovelni potoki Dostemenno vidomo sho fortecyu Kiliyi v XV stolitti znachno rozshirili i zmicnili moldovani Moldovske knyazivstvo u 1484 roci zahopili i perebuduvali turki osmani U XVI XVII stolittyah fortecyu ne raz zahoplyuvali Zaporizki kozaki a v 1806 mu Kiliyu vzyali rosijski vijska na choli z Armanom de Rishelye Fortechni stini ohoplyuvali ves suchasnij centr mista i dilili serednovichnu Kiliyu na tri rajoni dvori zovnishnij vnutrishnij i citadel Citadel perebuvala na berezi Dunayu i yavlyala soboyu chotirikutnij zamok z chotirma vezhami po kutah Za oficijnoyu versiyeyu za umovami Buharestskogo dogovoru pro mir pislya Rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv Kilijsku fortecyu bulo pidirvano ta majzhe povnistyu znisheno rosiyanami U 1825h 30h rokah bilya golovnogo vhodu do cerkvi Uspinnya Bozhoyi Materi kolishnya mechet v centri forteci bulo zbudovano dvorivnevu dzvinicyu yaka isnuye i sogodni Des v cej chas na misci forteci buduyetsya likarnya sho staye znamenitoyu ne tilki v Kiliyi a j v navkolishnih mistah Na misci citadeli bulo zbudovano osnovnu budivlyu Kilijskogo elevatora a u shidnij chastini forteci bulo rozbito park yakij zgodom mav rozshiritis uzdovzh rovu ta vijti do berega Dunayu prote cogo ne stalosya Na zavadi stali interesi torgivli portu paroplavstva a zgodom j oboroni Vid forteci zalishilisya lishe dva stavki na misci zahisnogo rovu Zaraz na misci forteci rozkinuvsya miskij park u yakomu dosi mozhna sposterigati abrisi kolishnoyi forteci v landshafti ta znajti bagato zalishkiv stin forteci kaminnya ta cegli NaselennyaTablicya zmini chiselnosti naselennya 1897 1941 1959 1970 1979 1989 2001 201611 618 19 646 20 304 24 276 25 055 25 754 22 594 20 060 Za perepisom 2001 roku ukrayinci skladali 55 41 naselennya mista rosiyani 28 41 moldavani 9 67 bolgari 3 63 gagauzi 0 91 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 1897 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 4 555 39 21 Rumunska ta moldovska 2 495 21 48 Rosijska 2 200 18 93 Yidish 2 144 18 45 Inshi 224 1 93 Razom 11 618 100 00 Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 9 052 39 56 Rosijska 12 700 55 50 Moldovska 671 2 93 Bolgarska 268 1 17 Inshe 193 0 84 Razom 22 884 100 00 Vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu sprovokuvalo novu hvilyu ukrayinizaciyi v misti dedali bilshe lyudej vvazhayut za krashe rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu EkonomikaU misti roztashovani sudnoremontnij Kilijskij sudnobudivno sudnoremontnij zavod KSSRZ vinzavod iz 2013 roku vipusk produkciyi pripineno pidpriyemstvo faktichno dovedeno do bankrutstva m yasomolochnij kombinat richkovij port sho ye osnovnim perevalochnim punktom na marshruti j ryad inshih velikih pidpriyemstv mista Chorne more Dunaj Kiliya najbilshij v Ukrayini centr iz viroshuvannya risu Risovi cheki prostyaglisya na bagato kilometriv uzdovzh Dunayu Ce prizvelo do pidvishennya rivnya gruntovih vod ta zasolennya gruntiv Z tureckoyi movi perekladayetsya yak glina tomu sho misto stoyit na glini Arhitekturni pam yatkiMikolayivska cerkvaMikolayivska cerkva 1647 cerkva zbudovana moldovskim gospodarem Vasilem Lupu Hram Pokrovi Bogorodici Mechet Sultana Bayazida II ruyini Kilijska fortecya znahodilasya na berezi Dunayu u torci suchasnih vulic Miru Gagarina ta Suvorova narazi na yiyi misci port elevator ta miskij park zbereglisya dva stavki utvorenih kolishnim rovom Dmitrovskij sobor vul Dmitrivska XIX stolittya Staroobryadnicka Pokrovska cerkva vul Solovjova pobudovana v 1912 1916 Starovinne yevrejske kladovisheUrodzhenci yevrejskij pismennik zhurnalist teatralnij postanovnik dramaturg Bukov Yemilian Nestorovich 1909 1984 moldovskij pismennik ta gromadskij diyach Dyulger Dmitro Ivanovich 1999 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Kolomiyec Oleksandr Vasilovich 1976 2014 molodshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni en nar 1990 basketbolist Pristajko Vadim Volodimirovich nar 1970 ministr zakordonnih sprav Ukrayini u 2019 2020 rokah Stefanov Oleg Dmitrovich psevdonim Oleg Stefan nar 1965 ukrayinskij aktor pedagog Laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka Zasluzhenij artist Ukrayini ja 1877 1974 pianistka vchitelka muziki Fedosyev Oleksandr Ivanovich nar 1991 voyin ZSU 28 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni peremozhec mizhnarodnogo turniru Igri Geroyiv 2017 Prozhivali Lyashenko Vladislav Pavlovich 1996 2021 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni NekropoliBilya mista na osmanskomu kordoni 1575 p buv pohovanij kozackij getman Ivan Svirgovskij Slova z Dumi pro getmana Svirgovskogo De zh vi z nashim getmanom proshalisya V glibokoyi mogili Bilya goroda bilya Kiliyi Na turecki liniyi Po dorozi z Kiliyi do Bender Tyagini bula v poli mogila z kamenem na yakomu buv vikutij hrest cyu mogilu v narodnih perekazah zvali Sviridova mogila GalereyaStaroobryadnicka cerkva Pokrovskij sobor Kilijskij yevrejskij cvintarDiv takozhMoneti Zahidnogo Prichornomor ya Genuezki koloniyi u Pivnichnomu Prichornomor yiPrimitkiPro viznachennya roku zasnuvannya ta dati vidznachennya Dnya mista Kiliya nedostupne posilannya Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Institut istoriyi Ukrayini Stamati K O Bessarabii i ee drevnih krepostyah Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 OChERK ISTORII KILII ros Iliescu O Genois et tatars en Dobroudja au XIVe siecle l apport de la numismatique Etudes Byzantines et post Byzantines III Bucuresti 1997 pp 161 178 rum Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 212 Karta RKKA L 35 B i G 1941 ros Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1964 30 s 466 471 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 ros Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej www demoscope ru originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 chervnya 2021 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherela ta literaturaP V Golobuckij T A Karadobrij M P Nogaj Kiliya 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 323 ISBN 978 966 00 0692 8 B O Rajnov Kiliya 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Kiliya V kn Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast Kiyiv 1969 s 471 487 Galyas V T i Kashayev M I Oblikova kartka na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Sajt kilijskoyi gazeti Dunajskaya zarya 15 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Kiliya Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine Cities amp towns of Ukraine 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine Kiliya Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Pogoda v misti Kiliya 4 zhovtnya 2017 u Wayback Machine