Стефанов Олег Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стефанов.

Оле́г Дми́трович Стефа́нов (театральний псевдонім — Олег Стефан; нар. 28 лютого 1965, Кілія, Одеська область) — український актор, педагог, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006), Заслужений артист України (2019).

Олег Стефан
Ім'я при народженні	Олег Дмитрович Стефанов
Народився	28 лютого 1965(1965-02-28) (59 років) Кілія, Одеська область, Українська РСР
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Роки активності	1987 — тепер. час
Нагороди	Заслужений артист України Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Мокій, Тьотя Мотя («Мина Мазайло» М. Куліша, 1989 р.); Голохвастов («За двома зайцями» М. Старицького, 1992 р.); Бонавентура («Гроші» І. Карпенка-Карого, 1993 р.); Мефісто, Пан Блаке («Сни Крістіана» за Г. К. Андерсеном, 1995 р.); Тузенбах («Три сестри» А. Чехова, 1996 р.); Родіон («Пригвожденні» В. Винниченка, 1996 р.). Львівський академічний театр імені Леся Курбаса Хуса, Юда («Апокрифи» за Лесею Українкою, 1996 р., реж. Володимир Кучинський); Трофимов («Садок вишневий» за А. Чеховим, 1996 р., реж. Володимир Кучинський); Марко («Марко Проклятий, або Східна легенда» за поезіями В. Стуса, 2001 р., реж. Володимир Кучинський); Сократ («Хвала Еросу» за Платоном, 2002 р., реж. Володимир Кучинський); Дон Жуан («Дон Жуан» за Лесею Українкою 2002, р., реж. Володимир Кучинський); Владімір («Чекаючи на Годо» за Семюелем Беккетом, 2006 р., реж. Олексій Кравчук). Дядько Лев («Лісова пісня» за Лесею Українкою, 2011 р., реж. Андрій Приходько) Сер Тобі «…П'єса Шекспіра „12 ніч“ зіграна акторами далекої від Англії країни, що і не знали ніколи слів Шекспіра…» за КЛІМом, 2014 р., реж. Євген Худзик). Стальський «Перехресні стежки» за Іваном Франком, 2018 р., реж. Іван Уривський). Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької , 14 грудня — «Загадкові варіації» за однойменною п'єсою Еріка Еммануеля Шмітта; реж. Вадим Сікорський — Ерік Ларсен 2024, 19 травня — «Буря» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Оксана Дмітрієва — ^[en] Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра 2019, 14 жовтня — «Альбатроси» за п'єсою «З життя корисних копалин» Фредеріка Строппеля; реж. Стас Жирков — Мелвін / Самуїл 2019, 14 грудня — «Сімейний альбом / Album di Famiglia» М. Спіацці; реж. Маттео Сп'яцці (Італія) — Бабуся 2021, 25 вересня — «Батько» за ^[en]^[en]; реж. Стас Жирков 2021, 11 листопада — «Одіссею, повертайся додому» Павла Ар'є за мотивами історії про Одіссея; реж. Євген Корняг (Білорусь) 2023, 6 травня — «Намалюй мені літак» Еріка-Емманюеля Шмітта; реж. Михайло Урицький — Вернер фон Бреслау Грав також в інших театрах 2015, 20 лютого — «Баба» за п'єсою «На початку і наприкінці часів» Павла Ар'є; реж. Олексій Кравчук — Баба Пріся (Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки) 2020, 24 вересня — «Мудак» Андрія Бондаренка (реж. , Київський академічний театр «Золоті ворота») Фільмографія 2013 — «Такі красиві люди» — Кирило 2017 — «Червоний» — Ворон, бойовик УПА 2019 — «Гуцулка Ксеня» — Іван Синиця, власник і директор готелю «Оселя Говерла» 2019 — «Захар Беркут» — Левко 2023 — «Мирний-21» — Сергій  — «Моя війна і я» Нагороди Лауреат міжнародної премії України імені Йосипа Гірняка (2001). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка як актор у виставах за творами Платона, Г. Сковороди, В. Стуса у Львівському театрі ім. Леся Курбаса (2006) Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011) Заслужений артист України (26 березня 2019) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки та високу професійну майстерність Примітки Ганна БЕШКЕНАДЗЕ та Галина ЛЮТІКОВА (16 грудня 2021). Діалог актора та драматурга. Олег Стефан і Павло Ар’є — про Львів, творчі пошуки та про крайні резонансні прем’єри у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра (укр.). Г-та «День» №147-148. Процитовано 18 грудня 2021. Катерина СЛІПЧЕНКО (9 серпня 2019). Провідний львівський актор перейшов до Київського театру на лівому березі (укр.). «Захід». Процитовано 2019-8-11. Сергій ВИННИЧЕНКО (17 вересня 2020). Ерік-Емманюель Шмітт. Український зріз 2020 (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 19 грудня 2020. Людмила ПУЛЯЄВА (10 червня 2024). «У другому класі сказав батькам, що хочу бути актором, а мама відповіла: «Ніколи у нашій родині клоунів не було!» (укр.). Портал «Високий замок». Процитовано 10 червня 2024. Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (20 жовтня 2021). Вистава, що стікає сльозою по щоці. «Батько» Стаса Жиркова: пронизливо, зворушливо, чесно (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 25 жовтня 2021. Сергій ВИННИЧЕНКО (2 жовтня 2021). Цукор до кави — вистава «Батько» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 7 вересня 2022. За ствердження та розвиток кращих традицій вітчизняного психологічного театру Олег СТЕФАН, провідний актор Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра – унікальна спорідненість з курбасівським феноменом українського актора, як «розумного Арлєкіна» (укр.). «День». 24 грудня 2021. Процитовано 2022-1-04. Сергій ВИННИЧЕНКО (9 травня 2023). Політ «Літачком» спокути (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 19 серпня 2023. Богдана ОРЛЕАНОВА (25 вересня 2020). Эпидемия печали. Спектакль «MUDAK»: секс с деревьями и мрачное будущее в премьере «Золотых ворот» (рос.). «Yabl». Процитовано 2020-9-26. Ганна ТУРЛО (12 жовтня 2020). Еко-диктатура, або 50 років потому. У театрі «Золоті ворота» відбулася прем’єра з провокативною назвою «Мудак» (укр.). «День» №193. Процитовано 13 жовтня 2020. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №91/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.). Процитовано 30 березня 2019. Посилання Олег Стефан на Kino-teatr.ua Олег Стефан на сайті Київського театру н а Лівому березі Олег Стефан на сайті Національної премії України ім. Тараса Шевченка Олег Стефан у проєкті «ВЕСНа» (2021) Актор Олег Стефан 12 років живе в театрі Мистецтво самоспалення. Розмова з актором львівського Театру Курбаса Олегом Стефаном: про Любов, Смерть і Театр (The Ukrainians, 2016)