Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Організа́ція Північноатланти́чного до́гово́ру, також Північноатланти́чний алья́нс або НАТО (англ. North Atlantic Treaty Organization — NATO, фр. Organisation du traité de l 'Atlantique nord — OTAN) — міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз 32 держав Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949.
Відповідно до статутних документів Альянсу головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи та безпеки країн-членів із використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права, мирного розв'язання суперечок і підтримує дані цінності в усьому євроатлантичному регіоні. Засадничим принципом Альянсу є спільність поглядів між північноамериканськими та європейськими членами НАТО, які поділяють однакові цінності та інтереси і віддані справі збереження демократичних принципів, що робить нероздільною безпеку Європи і Північної Америки. Альянс стоїть на захисті країн-членів від загрози агресії: головним військово-політичним принципом організації є система колективної безпеки, тобто спільних організованих дій усіх її членів у відповідь на напад ззовні.
Від часу свого заснування кількість нових держав-членів альянсу збільшилася з первинних 12 до 32 країн. Останньою державою-членом, яка приєдналась до НАТО, стала Швеція — 7 березня 2024 року. НАТО зараз визнає Боснію і Герцеговину, яка отримала План дій щодо членства в НАТО в грудні 2018, Грузію та Україну як кандидатів на членство в альянсі. Також 19 інших держав беруть участь у програмі НАТО — Партнерство заради миру, ще 15 країн беруть участь в інституціоналізованих програмах діалогу. Сукупні військові витрати всіх членів НАТО у 2020 році становили понад 57 % загальносвітового обсягу. Члени організації погодились, що їхньою метою є досягнення або підтримка цільових витрат на оборону щонайменше 2 % від їхнього ВВП до 2024 року.
Початок. Північноатлантичний договір
Підписання Північноатлантичної угоди і створення Альянсу безпосередньо пов'язані з подіями, що відбувалися у світі після Другої світової війни. Загроза післявоєнного реваншизму в Німеччині, а згодом і агресивна політика СРСР спонукали європейські країни і США шукати нової архітектури європейської безпеки. Зведення «залізної завіси», переворот у Чехословаччині в лютому 1948 року, блокада Радянським Союзом навесні того ж року окупаційних зон Берліна вимагали відповідного реагування.
Початком процесу створення оборонного союзу країн Заходу, можна вважати зустріч у Брюсселі 4 березня 1948 року представників Бельгії, Великої Британії, Люксембургу, Нідерландів і Франції, на якій обговорювалася англо-французька пропозиція розробки договору про взаємну допомогу. 17 березня 1948 року був підписаний Брюссельський договір. Метою Брюссельського договору була спільна протидія можливій у майбутньому агресії зі сторони Німеччини, а також військова кооперація як відповідь на можливу радянську агресію.
У разі іноземної агресії згідно з договором відносно невеликі військові сили союзників повинні були діяти спільно. Однак уже на перших зустрічах керівників міністерств оборони союзників, на яких оцінювались наявні військові ресурси держав-членів союзу, дійшли висновку про їх недостатність і необхідність отримання допомоги, зокрема від США — виник задум розширення західного оборонного союзу за рахунок Сполучених Штатів і Канади та створення спільної системи оборони в євроатлантичному регіоні. В березні-квітні 1948 року з відповідними пропозиціями до Білого дому звернулися міністри закордонних справ Франції Жорж Бідо та Великої Британії . Публічного розголосу концепція отримала під час виступу в парламенті Канади міністра закордонних справ (згодом — прем'єр-міністра) цієї країни Луї Сен-Лорана 28 квітня 1948 року. Наступним найважливішим кроком на шляху підписання Північноатлантичної угоди стало ухвалення 11 червня 1948 року сенатом США резолюції, яка дозволяла урядові укладати в мирний час договори про союзи з іншими державами за межами американського континенту. Втілення ідеї створення спільної системи оборони, перейшло в практичну площину.
У листопаді 1948 року розроблений Радою Західноєвропейського союзу проєкт атлантичного пакту був надісланий у Вашингтон. Узгоджений проєкт був підготовлений у грудні того ж року. В цей же період виник задум прилучення до запланованого проєкту низки держав Північної та Південної Європи, де якраз відбувалися дискусії щодо створення скандинавського та середземноморського регіональних безпекових пактів. Пропозиція не знайшла належної підтримки скандинавських країн (Швеція, Фінляндія), однак висловили бажання виступити підписантами договору Данія, Ісландія, Італія, Норвегія та Португалія. Текст майбутнього Договору дванадцяти держав був оприлюднений для ознайомлення широкої громадськості 18 березня 1949 року. Підготовка Договору отримала різкий спротив з боку СРСР, уряд якого 31 березня 1949 року виступив з нотою протесту, де зазначалося, що створюваний союз має агресивну спрямованість і суперечить як статуту ООН, так і наявним договорам між Радянським Союзом і Великою Британією, Францією та США. У відповідь на це міністри закордонних справ країн-підписантів у заяві від 2 квітня відкинули висловлені звинувачення, наголосивши на суто оборонному характері альянсу і його відповідності Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Північноатлантичний договір був підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками урядів Бельгії, Великої Британії, Данії, Ісландії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португальської республіки, Сполучених Штатів Америки та Французької республіки. Після завершення процесу ратифікації Договору всіма учасниками та депонування відповідних документів у США він набув чинності з 24 серпня 1949 року. НАТО народилася як наслідок нездатності ООН того часу забезпечити мир у світі, тоді, коли СРСР ветував багато постанов Ради безпеки цієї організації. Для легітимізації нової організації скористалися 51-м пунктом Статуту ООН, у частині 5 у межах легітимного колективного захисту.
Концепцію новоутвореної міжнародної організації її перший Генеральний секретар лорд Ісмей окреслив як «тримати росіян на відстані, американців — всередині (Європи), а німців — під наглядом».
Історія розвитку і претворення Альянсу
Синій колір — держави-члени НАТО, червоний — ОВД
Історія Північноатлантичного альянсу поділяється на низку періодів, чітке датування яких має умовний характер, оскільки процеси налагодження та розвитку механізмів співпраці між країнами-членами в політичній, військовій, економічній та гуманітарній сферах не завжди чітко збігаються. Ускладнює визначення чітких часових періодів і певне відставання цих процесів від корекції цілей та завдань НАТО. Однак офіційна історіографія альянсу, беручи до уваги виразність суттєвих змін щодо завдань, принципів і механізмів діяльності Альянсу, визначає такі основні періоди:
1949—1956
Цей період відзначається розв'язанням загальних проблем безпеки, становленням системи колективної оборони, створенням основних керівних органів Альянсу, пошуком оптимальної структури та складу учасників. Вихідна ідея створення ефективної системи євроатлантичної безпеки полягала у поєднанні збільшення військової потужності з економічним піднесенням європейських країн.
У жовтні 1949 року Конгрес США виніс рішення про надання європейським партнерам по НАТО військової допомоги в розмірі 1 млрд доларів. У поєднанні з економічними зобов'язаннями за «планом Маршалла», військова допомога Сполучених Штатів виступала додатковим джерелом безпеки та стабільності в Європі. Водночас встановлювалася центральна роль США в обороні Західної Європи та Північної Атлантики. У січні 1950 року президент США Гаррі Трумен затвердив план об'єднаної системи оборони Північноатлантичного регіону, який містив конкретні заходи, спрямовані на формування необхідних військових структур та джерела їх фінансування.
Іншим важливим напрямком розбудови оборонного Північноатлантичного альянсу стало створення його ключових фінансово-економічних та військових органів. Північноатлантичний договір передбачав тільки заснування Ради організації, яка, своєю чергою, мала створити Комітет оборони. Рада НАТО, що складалася з міністрів закордонних справ 12 держав-членів, створила Комітет оборони з 12 міністрів оборони, а також підпорядкований йому Військовий комітет у складі 12 начальників генеральних штабів. Новим органом, що відповідав згаданій концепції зміцнення безпеки, став Комітет економічного та фінансового захисту в складі 12 міністрів фінансів. Крім того, був створений Відділ торговельного флоту і Комітет з питань виробництва та озброєння. Всі ці органи перебували під контролем Ради НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Постійним органом Ради НАТО була постійна рада, до якої входили 12 заступників міністрів закордонних справ. Суто воєнні питання вирішувала створена при військовому комітеті постійна стратегічна група з представників збройних сил США, Великої Британії та Франції. Цей орган здійснював командування військовими операціями і контролював п'ять регіональних оперативних груп: Північна Європа (зона відповідальності Данія, Норвегія, Велика Британія), Центральна Європа (Бельгія, Велика Британія, Люксембург, Нідерланди, Франція), Південна Європа — Західне Середземномор'я (Велика Британія, Італія, Франція), Канада — США — Північна Атлантика (усі країни Альянсу, окрім Італії та Люксембургу). Верховним головнокомандувачем об'єднаних збройних сил НАТО у Європі за згодою всіх держав-членів був призначений генерал Дуайт Ейзенхауер. 1 квітня 1950 року був ухвалений перший чотирирічний План колективної оборони НАТО.
В основу першої воєнної доктрини НАТО, яка отримала назву «Щит і меч», були покладені погляди на коаліційну оборону військово-політичного керівництва США: роль «щита» відводилася угрупованню сухопутних військ на Європейському театрі війни, на які за підтримки тактичної авіації і військово-морських сил покладалося ведення операцій до набрання чинності «меча», тобто американських стратегічних бомбардувальників — носіїв ядерної зброї. Ця стратегія, що спиралася на загрозу застосування ядерної зброї, єдиним власником якої серед країн НАТО були США, закріпила за ними провідну роль в самому блоці і в процесі оборонного планування, що не могло не позначитися на подальшому розвитку коаліційних доктринальних установок і стратегічних концепцій.
У травні 1951 року, з метою створення оптимальної моделі керівництва Альянсом розпочалася реорганізація структури його управління: реформовано вищий орган керівництва — Раду, до складу якої, крім міністрів закордонних справ, увійшли також міністри оборони та міністри фінансів держав-членів. Водночас були ліквідовані Комітет оборони та Комітет економічного і фінансового захисту, а основні їхні функції покладені на Відділ оборонної промисловості та Економічний і фінансовий відділ, що підпорядковувались постійній раді заступників міністрів закордонних справ. Повноваження цієї ради були значно розширені, вона стала основним виконавчим органом, що координував діяльність усіх інших структур. Завершальним етапом становлення Альянсу стало розширення та стабілізація складу його учасників. 18 лютого 1952 року до НАТО приєднались Греція і Туреччина, які займали стратегічну позицію в планах оборони Середземноморського басейну. Ще більш важливою подією у зміцненні системи європейської безпеки стало приєднання до Альянсу Федеративної Республіки Німеччини. Рішення про прийняття її до НАТО ухвалено на Паризькій конференції 23 жовтня 1954 року і набрало чинності 6 травня 1955.
До 1955 року за Північноатлантичним альянсом остаточно закріпилася панівна роль у системі європейської безпеки. На ці події дуже різко і негативно відреагував Радянський Союз — вже 14 травня 1955 року з підконтрольних СРСР східноєвропейських держав соціалістичного табору була утворена Організація Варшавського договору, яка негайно розпочала формування об'єднаних збройних сил. Що своєю чергою стало поштовхом до нового рівня конфронтації між Сходом і Заходом.
1956—1967
Характеризується розвитком політичних консультацій між країнами-членами з усього спектра питань щодо відносин між Сходом і Заходом. Розпочався зі схвалення у грудні 1956 року Північноатлантичною радою рекомендацій, викладених у доповіді так званого (Гаетано Мартіно, , Лестер Пірсон), про невійськове співробітництво в межах НАТО. Консультації, починаючи з найпростіших форм — обміну думками та інформацією — і закінчуючи відвертими дискусіями у керівних органах альянсу, поступово набули характеру безперервного процесу і забезпечили високий рівень взаєморозуміння і врахування інтересів кожного учасника Договору ще на стадії розробки політичних рішень. Таким чином формувався основний принцип ухвалення рішень в Альянсі — шляхом консенсусу, способу винесення колективних рішень, які безперечно є дійсно спільними і водночас враховують особливість позицій кожної держави-члена організації.
Одночасно цей період відзначався кризою відносин Франція — НАТО: у 1958 році Франція вирішила запропонувати своє бачення і подальший розвиток взаємин, яке було конкретизоване в меморандумі 17 вересня 1958 року, в якому Шарль де Голль закликав до створення спільного разом із США і Великою Британією тріумвірату для керівництва Альянсом і попросив надати Франції допомогу в створенні ядерної зброї. Діставши рішучу відмову, французький уряд ухвалив рішення про поступовий вихід Франції з військової організації блоку, про що остаточно оголосив на початку 1966 року. Згідно з заявою Франції всі об'єкти Альянсу, а також об'єкти ОЗС НАТО на ЦЄ ТВД повинні були залишити територію країни до квітня 1967 року. Вихід Франції з військової структури НАТО не означав виходу з оборонного альянсу чи віддалення від його стратегії і містив у основі цілу низку важливих саме для Франції причин, але все-таки засвідчив дещо відмінні підходи до актуального улаштування післявоєнної системи міжнародних відносин і початок нового етапу в історії НАТО.
Після карибської кризи 1963 року на Заході і Сході почало формуватись розуміння, що глобальна ядерна війна не матиме переможця. Обидві сторони демонстрували готовність до порозуміння у сфері деескалації ядерного протистояння. Важливе значення у цьому напрямі мали Московська угода США, СРСР та Великої Британії 1963 року про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою та переговори про нерозповсюдження ядерної зброї, що завершились підписанням відповідного договору у липні 1968 року.
1967—1975
Новий період розвитку НАТО розпочався у грудні 1967 року після схвалення Північноатлантичною радою доповідь бельгійського міністра закордонних справ П'єра Армеля «Про майбутні завдання альянсу», відомої як доповіді Армеля. Доповідь містила виклад політики безпеки блоку, відомої також як «Доктрина Армеля», яка становила соціально-політичну сторону військової доктрини Альянсу. В доповіді підкреслювалося що доктрина мирного співіснування змінила характер конфронтації між Сходом і Заходом, але не усунула основні проблеми. Зваживши на це, зробили висновок, що без нових військових зусиль НАТО ні мир в Європі, ні сама політика розрядки взагалі неможливі. Північноатлантичний альянс розглядався як гарант миру і стабільності на Європейському континенті. Доктрина проголошувала два основних принципи діяльності НАТО: оборона, тобто нарощування військового потенціалу блоку, і розрядка — проведення політики пом'якшення напруженості на Європейському континенті. Згідно з доктриною Армеля головною політичною метою НАТО стало «досягнення в Європі справедливого і міцного мирного порядку»; члени НАТО брали зобов'язання одночасно підтримувати необхідний військовий потенціал для оборони та стримування, а також сприяти послабленню напруги у відносинах між двома блоками. По суті це стало новою стратегічною концепцією Альянсу. Не менший вплив мала Доповідь і на стосунки між державами-членами: ініціатива Армеля продемонструвала вплив малих держав-членів НАТО на більші держави, зокрема, на супердержаву — Сполучені Штати. НАТО сприйняла ідею, яка була закладена в цій доповіді, в результаті чого відцентрові сили, які могли б призвести до розпаду Північноатлантичного союзу, притупилися. Ця доповідь проклала для НАТО курс, що привів згодом до закінчення «холодної війни»
З наступних подій, що позитивно вплинули на загальну атмосферу європейської безпеки, слід зазначити угоди Федеративної Республіки Німеччини 1970—1973 років про нормалізацію відносин і визнання наявних кордонів з СРСР, Польщею, НДР та Чехословаччиною, (1972, США, СРСР, Велика Британія, Франція), угоди 1972 року між СРСР і США і про системи протиракетної оборони, Віденські переговори 1973 року про взаємне скорочення збройних сил і Гельсінська нарада з питань безпеки та співробітництва у Європі. Водночас ці події, що засвідчували про значне зменшення напруженості між Сходом і Заходом, не призвели до послаблення зусиль членів Північноатлантичного альянсу із забезпечення обороноздатності.
1975—1985
У середині 1970-х політика «розрядки» змінилася новим витком політичної конфронтації та військового протистояння, що обумовлено радянською інтервенцією в Афганістані, розгортанням в СРСР нових балістичних ракет середньої дальності РСД-10 «Піонер» (SS-20 за класифікацією НАТО) і, як відповідь, розміщенням США в Європі МБР MGM-31A «Першинг-1А», початком розробки в Сполучених Штатах програми СОІ.
В умовах загострення відносин зі Сходом у 1984 році відновив діяльність Західноєвропейський союз. Натомість альянс зміцнив позиції в Європі після вступу до нього в 1982 році Іспанії. Що стосується військово-технічного боку військової доктрини блоку — стратегії гнучкого реагування, то лідери НАТО традиційно характеризували її як оборонну. Сама сутність «гнучкого реагування» полягала у здатності блоку шляхом відповідних, сумірних з характером загрози дій запобігти, а якщо необхідно, то і відбити збройну агресію різного масштабу в будь-якому районі зони відповідальності Альянсу. НАТО відмовилася взяти на себе зобов'язання не застосовувати ядерну зброю першим. Генеральний секретар Альянсу Пітер Карінгтон в грудні 1984 року прямо відкинув таку перспективу, заявивши: «Ми не є прихильниками відмови від можливості використання першими ядерної зброї». Загострення тривало до кінця 1985 року, коли після приходу до влади у СРСР Михайла Горбачова почалися його регулярні зустрічі з лідерами США та інших західних країн і переговорний процес між сходом і Заходом набував незворотного характеру.
1985—1990
З початком перебудови в Радянському Союзі й оприлюдненням горбачовської концепції «Європа — наш спільний дім» розпочинається період відлиги у відносинах НАТО і СРСР. Вже у грудні 1987 року Михайло Горбачов і Рональд Рейган підписали у Вашингтоні договір про повну ліквідацію ракет середньої і малої дальності. Це було перше в історії реальне знищення цілого класу сучасних ядерних озброєнь. Незабаром після цього процес кардинальних змін у відносинах між Сходом і Заходом набував несподівано стрімкого розмаху. Переломним став 1989 рік, який розпочався із повного виведення радянських військ з Афганістану. За цим слідували прихід до влади у Польщі першого на сході Європи некомуністичного уряду Тадеуша Мазовецького, демократичні революції в Угорщині, Німецькій Демократичній Республіці, Чехословаччині та, врешті, падіння Берлінської стіни, яке символізувало початок якісно нового періоду у світовій історії. 1989 рік завершився першими в історії відвідинами Міністром закордонних справ СРСР Едуардом Шеварднадзе штаб-квартири НАТО в Брюсселі його та переговорами з Генеральним секретарем НАТО Манфредом Вернером і постійними представниками держав-членів Альянсу.
Впродовж 1990—1991 років перехід влади до демократичних сил відбувся і в інших країнах Східної Європи та в союзних республіках СРСР. Наслідком цих змін стали возз'єднання Німеччини, припинення «холодної війни», розпад Радянського Союзу і Варшавського блоку. Європа та світ опинилися у принципово новій політичній ситуації, що не могло не вплинути на Північноатлантичний альянс і зумовило початок процесу його адаптації до нових геополітичних умов. В цей період навіть точилися дискусії про розпуск Альянсу і недоцільності його існування у постбіполярному світі, але нестабільність нової ситуації викликала необхідність лише трансформації альянсу й уточнення його ролі. Крім того, важливе значення мало і бажання країн-членів зберегти спільний цивілізаційний простір. НАТО вступив у новий етап своєї історії.
1990—2002
Процес постбіполярної трансформації НАТО розпочався з Лондонського саміту Альянсу, що відбувся у липні 1990 року. На саміті глави держав і урядів країн-членів дійшли висновку про необхідність пристосування Північноатлантичного альянсу до нової стратегічної ситуації та нового середовища безпеки. Основними напрямами трансформації визначено скорочення чисельності об'єднаних збройних сил при одночасному підвищенні рівня їх мобільності та здатності оперативно діяти у надзвичайних ситуаціях, розвиток і поглиблення відносин з новими демократичними державами Східної Європи, а також міжурядовими європейськими інституціями — ОБСЄ, ЄЕС, ЗЄС. Розвиток і реалізація ідей, висунутих на Лондонському саміті, привели до розробки нової стратегічної концепції Альянсу, схваленої на наступній зустрічі глав держав та урядів країн-членів НАТО у Римі у листопаді 1991 року. У прийнятому документі зазначалося, що глибокі політичні зміни, які відбулися в Центральній та Східній Європі від 1989 року, стали результатом зникнення безпосередньої загрози, що викликала найбільшу занепокоєність Альянсу впродовж сорока років його існування. Усунення загрози спланованої агресії означало припинення існування чинника, навколо якого фокусувалася стратегія НАТО, а отже, безпека всіх його членів зміцнилася. Проте, як наголошувалося в документі, тепер їй загрожують інші різноманітні ризики, які важко спрогнозувати й оцінити: міжетнічна ворожнеча і територіальні спори у країнах ЦСЄ можуть привести до виникнення збройних конфліктів, у які можуть бути втягнені зовнішні сили і які можуть перекинутися на країни НАТО, безпосередньо позначаючись на їхній безпеці.
Аналіз нової стратегічної ситуації дав змогу авторам концепції зробити два важливих висновки про збереження цілей і функцій Альянсу в сфері безпеки і про створення ширших, ніж будь-коли, можливостей для досягнення його цілей політичними засобами. Йшлося про діалог і співробітництво між членами НАТО й іншими державами в усіх галузях, пов'язаних з європейською безпекою. Ця думка, висловлена в документі ще в досить обережній формі, засвідчувала, однак, про принципово новий підхід до архітектури європейської безпеки і незабаром стала невіддільною складовою загальної стратегії Альянсу. Стосовно оборони стратегічна концепція 1991 року передбачала зниження загальної чисельності збройних сил і рівня їхньої боєготовності з одночасним підвищенням їх мобільності, гнучкості та здатності діяти в критичних ситуаціях. З цією метою планувалися певні зміни у структурі збройних сил і військового командування альянсу. Концепція передбачала широке використання сил негайного та швидкого реагування, в тому числі багатонаціональних, здатних діяти в різноманітних, непередбачуваних ситуаціях. Важливою корективою було також зменшення залежності військової стратегії альянсу від ядерної зброї, яка має відігравати головно політичну роль — збереження миру, стримування будь-якого агресора.
Члени НАТО на 1994 рік |
Члени програми «Партнерство заради миру» |
Колишні члени ПЗМ, які приєдналися до НАТО |
Крім стратегічної концепції, на Римському саміті також прийнято «Декларацію про мир і співпрацю». У ній наголошувалося, що Альянс підтримує і пропонує допомогу країнам Центральної і Східної Європи у здійсненні реформ, подоланні труднощів перехідного періоду, запрошує до участі у відповідних форумах НАТО, готовий до консультацій з політичних, військових, економічних і наукових питань та щодо налагодження співпраці. Для сприяння розвиткові такого партнерства створювалася Рада північноатлантичного співробітництва (РПАС), установче засідання якої відбулося 20 грудня 1991 року за участю міністрів закордонних справ держав-членів НАТО, шістьох країн Центральної та Східної Європи і трьох Балтійських держав. У березні 1992 року до РПАС приєднались одинадцять незалежних держав — членів СНД, що виникли на території колишнього СРСР. А наприкінці 1996 року учасницями цього форуму були вже 40 держав Європи й Азії.
Однією з найважливіших ініціатив Альянсу стала програма «Партнерство заради миру» (ПЗМ) започаткована на Брюссельському 1994 року саміті НАТО. Програма проголошувала завдання формування нових відносин безпеки між Північноатлантичним союзом та його партнерами у справі миру. До участі в ній були запрошені держави-члени РПАС та інші країни ОБСЄ. Північноатлантична рада запропонувала державам-партнерам долучилися до роботи політичних і військових органів у штаб-квартирі НАТО в межах діяльності, пов'язаної з партнерством. Передбачалися також консультації з будь-яким активним учасником програми, якщо він буде відчувати пряму загрозу своїй територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці. Суттєве значення мало і положення про те, що активна участь у ПЗМ буде відігравати важливу роль у процесі розширення НАТО. За три роки учасниками «Партнерства заради миру» стали 27 держав Європи і Азії. Однією з перших серед них була Україна, яка приєдналася до програми вже в лютому 1994 року.
Важливе значення для ефективності та вагомості програми ПЗМ мало приєднання до неї у червні 1994 року Російської Федерації, адже, на думку лідерів НАТО, створення заснованої на співпраці нової архітектури європейської безпеки потребувало активної участі Росії. Результатом розвитку діалогу з РФ став підписаний у травні 1997 року у Парижі «Основоположний акт про взаємні відносини, співпрацю і безпеку між Російською Федерацією і Організацією північноатлантичного договору». Цим актом для консультацій, координації співпраці та досягнення консенсусу між альянсом і Росією, а також за відповідних обставин для прийняття спільних рішень щодо спільних дій з питань безпеки засновувалася постійна спільна рада Росія — НАТО.
Іншим важливим кроком на шляху розширення і поглиблення співробітництва між НАТО і державами-учасницями РПАС і ПЗМ стало створення в травні 1997 року перетворення Ради північноатлантичного співробітництва на Раду євроатлантичного партнерства (РЄАП). До складу РЄАП увійшли не тільки члени РПАС, а й ті держави, що мали в ній лише статус спостерігачів. В рамках РЄАП проводяться консультації та здійснюється співпраця в сферах контролю над озброєнням, ядерної безпеки, нерозповсюдження ядерної, хімічної та біологічної зброї, врегулювання криз, планування оборони і військових бюджетів, боротьби з міжнародним тероризмом тощо.
Ще одним важливим напрямом у діяльності НАТО став розвиток так званого «Середземноморського діалогу». Рішення про це було прийняте на Брюссельському саміті 1994 року. Участь у Середземноморському діалозі взяли, крім держав-членів НАТО Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Мавританія, Марокко і Туніс.
Важливою обставиною, що надавала особливої актуальності процесу налагодження співробітництва між Альянсом і державами — не членами НАТО, стала війна в Югославії. Ця війна створювала помітну загрозу для європейської безпеки і стала серйозним випробуванням для НАТО як організації, що набувала характеру сили, покликаної не лише забезпечувати оборону її членів, а й сприяти збереженню миру та стабільності на всьому євроатлантичному просторі. Вже з 1992 року Альянс почав надавати допомогу в здійсненні операцій з підтримки миру на Балканах, що проводилися під егідою Ради Безпеки ООН: спочатку це було морське та повітряне патрулювання з метою контролю за дотриманням запровадженого ООН ембарго на постачання зброї до республік колишньої Югославської федерації й торговельного ембарго проти Сербії та Чорногорії (операції «Скай монітор», «Маритайм монітор», «Маритайм ґард»). Після прийняття Радбезом ООН у березні 1993 року резолюції, що дозволяла державам-членам НАТО вживати примусових заходів для забезпечення режиму забороненої для польотів зони у повітряному просторі над Боснією і Герцеговиною, літаки НАТО розпочали операція «Денай флайт». В лютому 1994 року вони збили чотири військові літаки, які порушили заборонену для польотів зону. Це були перші за всю історію альянсу бойові дії його збройних сил. У 1994—1995 роках на прохання Сил захисту ООН у Боснії і Герцеговині літаки НАТО провели низку операцій, що зумовили зняття облоги Сараєва та інших міст, здійснювали повітряні удари по цілях у межах визначених ООН заборонених зон. Ці та інші дії сприяли зупиненню конфлікту в Боснії і Герцеговині. Після підписання у грудні 1995 року загальної Рамкової угоди про мир у цьому регіоні, з грудня 1996 року підрозділи НАТО в Боснії і Герцеговині стали ядром стабілізаційних сил SFOR, яким РБ ООН надала повноваження підтримувати мир і стабільність у регіоні. До складу цих сил увійшли також військові підрозділи країн-учасниць програми ПЗМ, в тому числі й України.
Початок розгортання нового конфлікту на Балканах, цього разу в Косово, засвідчили обґрунтованість висновку про нестабільність нового політичного середовища в Європі та ймовірність виникнення нових загроз для миру і безпеки. Операція сил НАТО «Союзна сила» в період з 24 березня по 10 червня 1999 року стала завершальним етапом Косовської війни, що змусив Югославію припинити бойові дії, вивести війська з території краю Косово й Метохія та організувати його перехід під контроль сил НАТО, а пізніше — ООН.
Вашингтонський саміт НАТО 1999 року відзначився прийняттям перших членів організації з-поміж постсоціалістичних країн — Чехії, Угорщини і Польщі, та ухваленням нової Стратегічної концепції НАТО. У сукупності з іншими викликами та загрозами глобального характеру, такими як розповсюдження ядерної, біологічної, хімічної зброї та технологій їх виготовлення, тероризм, організована злочинність тощо, військово-політичні конфлікти на посткомуністичному просторі ще більше актуалізували завдання динамічної адаптації НАТО до нових умов безпеки. Відповідало це і зростальній активності східноєвропейських держав у напрямі розширення співпраці з Альянсом в галузі безпеки й оборони. Деякі з них прямо ставили питання про перехід від співробітництва з НАТО до повноправного членства в організації. Це вимагало розв'язання низки концептуальних питань з урахуванням позицій всіх учасників євроатлантичного партнерства, а також поглиблення трансформаційних процесів в НАТО в нових умовах європейської безпеки.
2002—2014
Новий етап трансформаційних змін Північноатлантичного альянсу був започаткований на Празькому саміті НАТО 2002, де були ухвалені рішення, ініційовані колишнім Генеральним секретарем НАТО лордом Джорджем Робертсоном у відповідь на «уроки Косова та 11 вересня» й зосереджені на змінах у потенціалах, місіях і структурах Альянсу. Впровадження комплексу завдань щодо вдосконалення потенціалів, створення Сил реагування НАТО та кардинальних структурних перетворень є так званою Празькою програмою трансформації. Празьке зобов'язання щодо вдосконалення потенціалів (англ. Prague Capabilities Commitment) складається з понад 400 політичних зобов'язань, що взяли на себе окремі країни-члени, з метою вдосконалення своїх можливостей в окремих сферах. Вдосконалення потенціалів — процес, протягом якого країни НАТО зобов'язались досягти у конкретний термін підвищення бойової ефективності військового потенціалу у галузі стратегічних повітряних та морських перевезень, дозаправлення у повітрі, здатності до швидкого розгортання сил, розвитку підрозділів бойового та тилового забезпечення, систем командування, управління та зв'язку, розвідки, виявлення та спостереження та засобів придушення протиповітряної оборони противника, а також захисту від хімічної, біологічної і ядерної зброї. Розв'язання проблем вдосконалення потенціалу відбувається через спеціалізацію та багатонаціональну кооперацію між країнами.
Країни-члени НАТО за активної підтримки країн-партнерів досягли певного успіху у виконанні цих зобов'язань. У сфері повітряних перевезень у 2004 році міністри оборони країн НАТО підписали Меморандум про взаєморозуміння, згідно з яким проєкт стратегічних повітряних перевезень, який очолює Німеччина, повинен забезпечити оперативну спроможність повітряного перевезення вантажів великих розмірів. Забезпечення стратегічних перевезень реалізується з використанням чартерної системи, що гарантує безперешкодний доступ до шести російських та українських транспортних літаків Ан-124-100. На національному рівні країни НАТО мають або планують придбати велику кількість літаків С-17 та А-400М.
Країни-члени НАТО продовжують працювати над розвитком Мережі НАТО із забезпечення здатності обміну інформацією, даними та розвідданими із гарантуванням їх надійного захисту, таємності та своєчасності, водночас поліпшуючи захист важливих інформаційних систем від комп'ютерних атак. Наступним складником Празької програми було рішення про створення Сил реагування НАТО (англ. NATO Response Force). Концепція Сил реагування НАТО передбачає створення високотехнічно оснащених, гнучких, здатних до оперативного розгортання, взаємосумісних та витривалих підрозділів, спроможних виконувати місії з усього спектра завдань Альянсу. Вони мають не тільки забезпечити спроможність НАТО швидко і ефективно реагувати на нові загрози, а й надати можливість справедливіше розподілити ризики через залучення більшої кількості держав НАТО до проведення операцій. Сили реагування НАТО складаються з сухопутного, повітряного, морського компонентів та сил спеціальних операцій. Війська, які перебувають у підвищеному ступені готовності, складаються з національних елементів та здійснюють ротацію кожні шість місяців після проходження відповідної підготовки та сертифікації. СРН відіграють роль своєрідного каталізатора процесу трансформації всіх збройних сил країн-членів НАТО. Після завершення у червні 2006 року навчань Steadfast Jaguar, на яких спільно діяли сухопутні, морські і повітряні компоненти СРН, на Ризькому саміті НАТО оголосили, що Сили реагування НАТО досягли рівня цілковитої оперативної спроможності.
Третьою складовою Празької програми стала структурна трансформація. Нова структура командування НАТО базується не на територіальному розподілі, як раніше, а на функціональному. На стратегічному рівні створені два командування. Командування ОЗС НАТО з питань операцій, яке відповідає за проведення усіх операцій Альянсу, очолює Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі. Командування ОЗС НАТО з питань трансформації очолює Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО з питань трансформації, який несе відповідальність за питання просування і контролю над поточним процесом трансформації Альянсу, а також над спроможностями Альянсу, зокрема у питаннях підготовки та розробки концепцій і доктрин. Тактичний рівень складається з шести видових командувань ОЗС НАТО, які забезпечують відповідну підтримку операцій штабними елементами на суші, морі та у повітрі.
У міру виконання Празької програми трансформації почали виникати певні проблеми, які проявились у невідповідності між чіткими намірами у визначенні специфічних цілей, та діями й виділеними ресурсами для досягнення цих цілей. На подолання недоліків була спрямована Норфолкська програма Генерального секретаря Яап де Гооп Схеффера, викладена у квітні 2004 року в Командуванні ОЗС з питань трансформації у відповідь на уроки Афганістану. Програма передбачала заходи на виконання Празьких зобов'язань й стосувалась трансформаційних змін в генеруванні сил, оборонному плануванні та схемах спільного фінансування.
Оскільки робота НАТО ґрунтується на політичній солідарності та спільних цінностях, постала проблема вироблення спільного бачення стратегічних завдань Альянсу та відновлення єдності у протистоянні новим викликам та загрозам безпеці: важливою складовою перетворень НАТО стало забезпечення внутрішнього балансу між Північною Америкою і дедалі більш інтегрованою Європою. Прийняттю рішень про початок трансформаційних змін у політичній сфері передувала Мюнхенська програма, ініційована колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером у 2005 році у відповідь на уроки іракської кризи. В результаті глави країн-членів Альянсу на саміті НАТО в Брюсселі взяли на себе зобов'язання посилити роль НАТО як форуму для стратегічних і політичних консультацій і координації між членами Альянсу й консультацій у сфері безпеки між Європою і Північною Америкою. Генеральний секретар Яап де Гооп Схеффер дав обіцянку розробити план, який забезпечить серйозність і важливість стратегічного діалогу в НАТО. Ухвалена на Ризькому 2006 року саміті НАТО Комплексна політична директива, яка стала доповненням до Стратегічної концепції Альянсу 1999 року, визначила структуру та політичну спрямованість трансформації, встановила пріоритети з усіх аспектів військового потенціалу Альянсу, планування підготовки та розвідки на наступні 10-15 років.
Розширення і трансформація Північноатлантичного альянсу є одним з найбільш фундаментальних зрушень у міжнародній безпеці, пов'язаних з формуванням нової системи міжнародних відносин. Цей процес без перебільшення доленосний для європейських країн, оскільки не лише остаточно закріплює результати минулого біполярного протистояння, але й окреслює контури єдиної європейської цивілізації у межах євроатлантичного простору.
Належність до європейської цивілізації є прагненням багатьох країн, у тому числі й України. Домінантною та першочерговою метою Організації Північноатлантичного договору залишається колективна оборона, але вона кардинально відрізняється не лише від тих заходів, що планувалися в роки «холодної війни», а навіть не схожа на ті, що впроваджувалися вже у «нових» постбіполярних умовах. Фактично, з початком нового тисячоліття в НАТО відбулося більше конструктивних зрушень, ніж за будь-яке десятиріччя в історії діяльності Альянсу. Ця трансформаційна лінія ще раз підтвердилася після того, як НАТО запропонувало новим партнерам приєднатися до Альянсу (передостання хвиля розширення Північноатлантичного альянсу мала місце у квітні 2004 року, коли новими членами стали Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія та Естонія), а 1 квітня 2009 року Альянс прийняв до своїх лав двох нових членів — Албанію та Хорватію.
Агресія Росії проти України у 2014 році, на думку українських науковців, виявила слабкі місця в системі оборони Альянсу на Сході Європи і спонукала до застосування невідкладних військових та політичних заходів. Російська Федерація припинила бути партнером НАТО, і розглядається нині як противник. США змушені повернути зовнішньополітичну увагу до Європи і знов починають відігравати роль одного з важливих чинників європейської безпеки. Зміни в архітектурі європейської безпеки не є цілковитим поверненням до ситуації «холодної війни». Розклад сил сьогодні є іншим: нині агресія Росії спрямована на країни Центрально-східної Європи та Балтії, що зараз є членами ЄС та НАТО, і на низку пострадянських країн, що з 1990-х років опинилися в сірій зоні безпеки — Грузію, Молдову і Україну. Дії Росії змусили НАТО мобілізуватися і переосмислити свою стратегію.
2014—2019
5 червня 2017 року до складу Альянсу увійшла Чорногорія.
10 березня 2018 року НАТО визнало за Україною статус країни-аспіранта на шляху до приєднання до альянсу.
Північна Македонія підписала протокол про приєднання, щоб стати членом НАТО в лютому 2019 року, і завершила приєднання 27 березня 2020 року.
2020—2024
12 червня 2020 року Україна здобула статус партнера з розширеними можливостями НАТО.
Після російського вторгнення в Україну 2022 року громадська думка у Фінляндії та Швеції різко схилилася на користь вступу до НАТО: більше громадян підтримало членство в НАТО, ніж тих, хто вперше був проти цього. Опитування, проведене 30 березня 2022 року, показало, що близько 61 % фінів виступають за членство в НАТО, проти 16 % проти і 23 % не впевнені. Опитування, проведене 1 квітня, показало, що близько 51 % шведів виступають за членство в НАТО проти 27 % проти. Фінський парламент вирішив обговорити питання членства в НАТО пізніше того ж року. Аналітики очікували, що Фінляндія та Швеція узгодять свої рішення щодо членства в НАТО, подібно до того, як вони координували своє рішення про вступ до ЄС у 1995 році, хоча Фінляндія може приєднатися трохи раніше. У середині квітня уряди Фінляндії та Швеції почали вивчати членство в НАТО, їхні уряди замовили звіти про безпеку на цю тему та незабаром розпочали дебати. Аналітики вважали, що, ймовірно, і Фінляндія, і Швеція приєднаються до НАТО, і обидві країни потенційно можуть подати заявки на членство вже в червні.
Наприкінці квітня 2022 року, фінське видання повідомило, що Фінляндія і Швеція погодилися подати заявку на членство в НАТО у травні Додавання двох скандинавських країн значно розширить можливості НАТО в Арктиці, Скандинавії та Балтії. Потенційне членство Фінляндії та Швеції розглядається як найбільш значне розширення НАТО з 2004 року, коли додалися країни Балтії.
17 травня 2022 року, міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто підписав заявку скандинавської держави на вступ до Північноатлантичного альянсу. Водночас опитування показало, що 76 % фінів підтримують вступ Фінляндії до НАТО.
29 червня 2022 року в Мадриді відбувся саміт, де було прийнято рішення про прискорений вступ Фінляндії та Швеції до НАТО. 5 липня глави МЗС цих країн зустрілись з Єнсом Столтенбергом та підписали протоколи про вступ до Альянсу.
26 грудня 2022 року Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що очікує, що Швеція та Фінляндія офіційно приєднаються до блоку у 2023 році.
4 квітня 2023 року Фінляндія офіційно стала повноправним членом Північноатлантичного альянсу.
28 листопада 2023 року, у Брюсселі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, під час якої схвалили першу в історії Альянсу квантову стратегію.
26 лютого 2024 року, Угорщина нарешті ратифікувала заявку Швеції на вступ до НАТО
7 березня 2024 року Швеція стала офіційним членом Північноатлантичного альянсу.
Країни-члени НАТО
Перші 12 держав, що підписали Північноатлантичний договір 4 квітня 1949, стали країнами-засновниками НАТО:
Розширення Альянсу
| Дата | Країна | Загальна кількість членів |
|---|---|---|
| 18 лютого 1952 |  Греція  Туреччина | 14 |
| 9 травня 1955 |  Німеччина | 15 |
| 30 травня 1982 |  Іспанія | 16 |
| 12 березня 1999 |  Польща  Угорщина  Чехія | 19 |
| 29 березня 2004 |  Болгарія  Естонія  Латвія  Литва  Румунія  Словаччина  Словенія | 26 |
| 1 квітня 2009 |  Албанія  Хорватія | 28 |
| 5 червня 2017 |  Чорногорія | 29 |
| 27 березня 2020 |  Північна Македонія | 30 |
| 4 квітня 2023 |  Фінляндія | 31 |
| 7 березня 2024 |  Швеція | 32 |
Процес вступу до альянсу регулюється Статтею 10 Північноатлантичного договору і наступних угод. Країни, охочі приєднатися повинні відповідати певним вимогам і завершити багатоступеневий процес, що включає політичний діалог і військову інтеграцію.
Організаційна структура, політика прийняття рішень
НАТО є військово-політичним союзом 32 держав, що володіє всією необхідною інфраструктурою і системою органів з її управління. Вона є міжурядовою, а не наддержавною організацією. Це союз незалежних, суверенних держав, що об'єдналися в інтересах спільної безпеки та захисту спільних цінностей. Основною метою Північноатлантичного альянсу є захист свободи і безпеки його членів у Європі та Північній Америці відповідно до принципів Статуту ООН. Для досягнення цієї мети Альянс використовує як свій політичний вплив, так і військову потужність, залежно від характеру проблем безпеки, що постають перед державами-членами НАТО.
Основними інститутами політики і прийняття рішень в Альянсі є Північноатлантична рада, Комітет з оборонної політики та планування НАТО і Група ядерного планування. Кожен з них відіграє важливу роль у процесах консультацій і прийняття рішень, які є основою спільного планування і безпеки країн. Рішення, ухвалені цими органами, мають однаковий статус і є узгодженою політикою країн-членів НАТО, незалежно від рівня, на якому вони прийняті. Цим вищим органам підпорядковані спеціальні комітети, які також складаються з офіційних представників країн. Така структура комітетів є базовим механізмом, який забезпечує Альянсу можливість проводити консультації та приймати рішення так, щоб кожна країна була представлена на кожному рівні та в усіх сферах діяльності НАТО. Структури НАТО забезпечують постійний процес консультацій, координації та співпраці між державами-членами щодо політичних, військових, економічних та інших аспектів безпеки, а також дають цим країнам можливість активно співпрацювати у невійськових галузях, таких як наука, інформація, екологія і реагування на надзвичайні ситуації.
Рішення в НАТО приймаються на основі консенсусу після обговорення і консультацій з країнами-членами Альянсу. Рішення, прийняте на основі консенсусу, є рішенням, згоду на яке дали і яке підтримали усі країни-члени Організації Північноатлантичного договору. Це означає, що рішення, прийняте НАТО, є виразом колективної волі суверенних держав, які є членами Альянсу. Принцип прийняття рішень на основі консенсусу стосується усіх справ Альянсу і віддзеркалює той факт, що рішення приймають саме країни-члени НАТО і кожна з них бере участь у процесі прийняття рішень. Цей принцип діє на усіх рівнях організації НАТО.
У разі незгоди обговорення ведеться доти, доки рішення не буде прийняте, інколи це може призвести до визнання того, що досягти згоди неможливо. Але майже завжди вдається знайти взаємоприйнятне рішення. Консультації є невіддільною частиною процесу прийняття рішень в НАТО. Вони сприяють комунікації між країнами-членами, чиєю головною метою є прийняття таких колективних рішень, які відповідають їхнім національним інтересам.
Основна частина військових сил та військової інфраструктури належить державам-членам НАТО, залишається під їхнім безпосереднім управлінням і національним командуванням доти, доки не виникне необхідність в їх виділенні цілком (або частково) для вирішення певних військових завдань під загальним союзним командуванням.
Основні інститути політики і прийняття рішень
- Саміти НАТО,
- Північноатлантична рада,
- Комітет з оборонної політики та планування НАТО,
- Група ядерного планування НАТО,
- Військовий комітет НАТО.
Оборонне планування НАТО
Збереження адекватної військової спроможності та готовності до колективних дій в інтересах колективної оборони є головною метою Альянсу в сфері безпеки. Оборонне планування є основою усіх операцій НАТО військового характеру. Воно побудоване таким чином, аби збройні сили Альянсу були готові до виконання повного спектра оборонних планів і політики, від звичайного стримування до врегулювання конфліктів, підтримання миру, гуманітарних операцій та інших оперативних завдань. Структура процесу оборонного планування забезпечується базовими принципами НАТО: політичної солідарності країн-членів, сприяння співробітництву і розвитку тісних зв'язків між ними в усіх сферах, де це забезпечує їхні спільні та індивідуальні інтереси, спільної відповідальності, визнання взаємних зобов'язань, спільної діяльності з утримання адекватної військової потуги на підтримку стратегії та політики Альянсу.
Ключова роль в оборонному плануванні належить Військовому комітету НАТО. Тісна координація діяльності Міжнародного секретаріату та Міжнародного військового штабу, військового керівництва НАТО і урядів держав забезпечується щорічним обміном інформацією про національні плани. Такий обмін інформацією дає змогу порівняти наміри кожної держави із загальними вимогами НАТО і при необхідності переглянути їх відповідно до нових директив, вимог до модернізації та змін ролей і обов'язків національних збройних сил. Усі ці аспекти постійно переглядаються і контролюються на кожному етапі циклу оборонного планування. Відповідно до рекомендацій за результатами аналізу, міністрами оборони країн-членів кожні чотири роки розробляється документ «Керівні вказівки міністрів», який у разі необхідності оновлюється через два роки. На основі міністерських вказівок розробляються національні плани для збройних сил кожної країни-члена.
Розроблені на основі пропозицій з розвитку збройних сил Командуванням об'єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації «Цільові завдання з розвитку збройних сил НАТО» спрямованих на те, щоб забезпечити командуванню НАТО з операцій можливість виконувати весь спектр оперативних місій, які можуть бути покладені на нього Північноатлантичною радою.
Третім етапом циклу планування збройних сил є процес аналізу оборонних питань, який відбувається кожен другий рік і триває протягом року. Він складається з індивідуального і колективного вивчення і оцінки планів розвитку збройних сил та відповідних фінансових планів країн-членів на індивідуальній основі, у порівнянні з еталоном, яким слугують узгоджені «Цільові завдання НАТО» на десятирічний період. В результаті його, після тристоронніх зустрічей з представниками кожної країни — члена Альянсу, готується проєкт «Національних розділів». «Національні розділи» вивчаються на багатосторонньому рівні у Комітеті оборонного планування НАТО з метою усунення можливих розбіжностей між національними завданнями і планами розвитку збройних сил і тими, які визначені НАТО. Після цього «Національні розділи» перетворюються на індивідуальні національні додатки до Загального звіту. Загальний звіт також містить звіт Військового комітету щодо військової відповідності нового плану НАТО рівню розвитку збройних сил і ступеня пов'язаних з ним воєнних ризиків. Крім того, Загальний звіт містить розділ, узгоджений з інституціями ЄС та оснований на інформації європейських країн НАТО, в якому визначено ступінь, до якого новий план може відповідати потребам Європейського Союзу у сфері військових сил і засобів.
Бюджетування
НАТО — міжурядова організація, члени якої виділяють кошти та ресурси, необхідні для повсякденного функціонування її згідно з Договором: проведення зустрічей, підготовки та прийняття рішень, реалізації інших завдань в рамках спільних інтересів всіх членів Альянсу.
Фінансування навчання і складу національних контингентів здійснюється за рахунок бюджету відповідних держав. Вони ж несуть всі витрати з утримання своїх представництв при НАТО, виплачують платню офіцерам, прирядженим до штаб-квартири Альянсу. Платня цивільним службовцям виплачується з бюджету НАТО. Всі програми НАТО фінансуються спільно тими державами, які в них беруть участь.
Згідно з неофіційною домовленістю, члени Альянсу повинні витрачати на оборону не менше 2 % ВВП. Однак у 2013 році тільки невелика частина країн-членів НАТО виконали ці вимоги. Згідно з даними НАТО, у США показник витрат на оборону сягнув 4,1 %, Великої Британії — 2,4 %, Греції — 2,3 %. Військовий бюджет Естонії був на рівні 2 %, Франції — 1,9 %, Туреччини і Польщі — 1,8 % , Німеччини — 1,3 %, Італії — 1,2 %. Іспанія, Угорщина, Латвія та Литва витрачали на оборону менше ніж 1 % ВВП. Середній показник військових витрат європейськими членами Альянсу склав 1,4 %.
Спільне фінансування
Планування ресурсів Північноатлантичного альянсу спрямоване на забезпечення НАТО необхідними йому можливостями і засобами, здійснюється шляхом спільного фінансування: коли визначається потреба у видатках, між країнами, які можуть брати в них участь, починаються консультації з метою об'єднати ресурси в рамках НАТО. Принцип спільного фінансування на основі консенсусу є одним з фундаментальних принципів Альянсу.
Критерії спільного фінансування постійно переглядаються в результаті виникнення нових обставин, наприклад, необхідності чітко визначити ті елементи витрат НАТО на підтримання миру, які будуть покриватись з міжнародних бюджетів, і ті, які повинні фінансуватись з національних бюджетів. Спільне фінансування поширюється на цивільний і військовий бюджети НАТО і Програму інвестицій в безпеку НАТО. Це єдині фонди, в межах яких керівництво НАТО визначає вимоги і встановлює пріоритети відповідно до головних завдань і пріоритетів Альянсу.
Цивільний бюджет НАТО
Цивільний бюджет фінансується переважно Міністерствами закордонних справ держав НАТО, контролюється Комітетом цивільного бюджету і виконується Міжнародним секретаріатом НАТО. Він формується для покриття видатків на заробітну плату персоналу, поточні витрати, а також капітальні витрати і витрати на програми, необхідні для досягнення головних цілей НАТО:
- забезпечення результативної політики, планування ресурсів на підтримку операцій НАТО в євроатлантичному регіоні і поза його межами;
- виконання необхідної політичної і планової роботи для забезпечення і підтримки вдосконалених можливостей і засобів Альянсу;
- підтримку консультацій і співпраці з партнерами заради посилення безпеки і відповіді на нові виклики і загрози безпеці євроатлантичного регіону;
- забезпечення розуміння і підтримки НАТО, її операцій і ролі в підтримці безпеки через громадську дипломатію.
Допоміжними цілями також є:
- забезпечення професійних і допоміжних послуг Північноатлантичній раді, підпорядкованим комітетам і Міжнародному секретаріату;
- утримання і забезпечення функціонування приміщень і інфраструктури штаб-квартири НАТО;
- забезпечення дотримання вимог безпеки в НАТО і безпечного середовища для діяльності персоналу штаб-квартири та проведення операцій.
Військовий бюджет НАТО
Військовий бюджет включає поточні витрати і витрати на утримання, а також капітальні витрати міжнародної військової структури НАТО: Військового комітету, Міжнародного військового штабу, військових агенцій, Верховних командувань НАТО і підпорядковані їм командувань, системи управління й інформації, науково-дослідних установ та сил раннього повітряного попередження і управління НАТО. З військового бюджету також покриваються видатки на діяльність командних структур під час операцій з реагування на кризові ситуації та місій, які виконує НАТО.
Військовий бюджет фінансується переважно Міністерствами оборони усіх країн — членів НАТО і контролюється Комітетом військового бюджету.
Програма інвестицій у безпеку НАТО (NSIP)
Країни — члени НАТО також фінансують Програму інвестицій у безпеку НАТО (англ. NATO Security Investment Programme). Ця програма використовується для фінансування об'єктів і обладнання, необхідних для забезпечення функціонування Командування НАТО з питань трансформації і Командування НАТО в Європі, оскільки їх утримання виходить за межі вимог щодо національної оборони окремих держав. NSIP також покриває потреби операцій з реагування на кризові ситуації і військові об'єкти та засоби, такі як системи інформації та зв'язку, системи повітряного управління і наведення, супутниковий зв'язок, військові штаби, аеродроми, трубопроводи і склади ПММ, причали, навігаційне обладнання.
Програма інвестицій у безпеку фінансується Міністерствами оборони країн-членів і контролюється Комітетом інфраструктури.
Військові операції і місії НАТО
Північноатлантичний альянс відіграє активну і провідну роль у гарантуванні миру і безпеки на міжнародній арені. Тривалий час НАТО вдавалося підтримувати мир і безпеку європейських країн виключно політико-дипломатичними шляхами. Однак початок 1990-х відзначився новими викликами і загрозами європейській безпеці. Першим серйозним випробуванням для НАТО як організації, що набувала характеру сили, покликаної не лише забезпечувати оборону її членів, а й сприяти збереженню миру та стабільності на всьому євроатлантичному просторі стала війна в Югославії. Перші три операції Альянсу з підтримання миру мали місце в Європі — в Боснії і Герцеговині, в Косові і в колишній Македонії.
НАТО у Боснії і Герцеговині, СФОР
Із 1995 до 2004 року під проводом НАТО здійснювалася операція з підтримання миру в Боснії і Герцеговині, що допомагала гарантувати безпеку та сприяла відновленню країни після війни 1992—1995 років.
Боснія та Герцеговина стала ареною, на якій НАТО багато що робила вперше, і рішення, ухвалені Альянсом у відповідь на події в цій країні, допомогли формувати еволюцію Альянсу та розвивати його можливості зі встановлення і підтримання миру. У серпні — вересні 1995 року НАТО провела повітряну операцію в Боснії та Герцеговині, яка допомогла припинити Боснійську війну, а потім відповідно до Дейтонської мирної угоди очолила операцію з підтримання миру, яка тривала дев'ять років — з грудня 1994 року по грудень 2004 року. Хоча у грудні 2004 року НАТО передала відповідальність за повсякденну безпеку в Боснії та Герцеговині Європейському Союзу, Альянс продовжує утримувати скорочений військовий штаб в Сараєві для надання допомоги у здійсненні оборонної реформи в Боснії та Герцеговині та підготовці країни до участі в програмі «Партнерство заради миру».
Конфлікт у Косові, бомбардування Югославії, КФОР
З червня 1999 року НАТО очолила операцію зі встановлення миру в Косові на підтримку широких міжнародних зусиль з розбудови миру і стабільності в цій спірній югославській провінції. Операція сил НАТО «Союзна сила» в період з 24 березня по 10 червня 1999 року стала завершальним етапом Косовської війни. Після завершення 78-денної повітряної кампанії в Косові були розгорнуті міжнародні миротворчі сили під керівництвом НАТО КФОР. Ця кампанія, яка була другою військовою кампанією НАТО, почалася після більше ніж року ведення воєнних дій у провінції і провалу міжнародних зусиль врегулювати конфлікт дипломатичними засобами.
Після проголошення Косовом своєї незалежності в лютому 2008 року НАТО погодилася зберегти свою присутність на основі Резолюції 1244 Ради Безпеки ООН. У червні 2008 року Альянс вирішив взяти на себе нагляд за розформуванням Корпусу захисту Косова та допомогти створити професійні багатоетнічні Сили безпеки Косова.
НАТО у Північній Македонії
Відповідаючи на запит уряду Північної Македонії, з серпня 2001 року до березня 2003 року НАТО здійснила у цій країні три послідовні операції: «Есеншіел харвест», яка дозволила роззброїти групи етнічних албанців, що діяли на території Північної Македонії; «Ембер фокс» забезпечила захист міжнародних спостерігачів, що здійснювали нагляд за виконанням мирного плану; «Елайд хармоні» з надання консультантів на допомогу уряду в питаннях забезпечення стабільності на всій території Північної Македонії.
Ці операції у Північній Македонії продемонстрували тісну співпрацю між НАТО, ЄС та ОБСЄ. Згодом, 27 березня 2020 країна стала 30-м членом альянсу.
Перша операція НАТО з боротьби з тероризмом
4 жовтня 2001 року, після того, як було визначено, що терористичні напади 11 вересня на Нью-Йорк і Вашингтон були здійснені з-за кордону, НАТО ухвалила пакет з восьми заходів, спрямованих на підтримку США. За запитом США вона розпочала першу в своїй історії операцію з боротьби з тероризмом «Ігл есіст» — сім літаків АВАКС НАТО брали участь у патрулюванні повітряного простору Сполучених Штатів.
Операція тривала з середини жовтня 2001 року до середини травня 2002 року. Було залучено 830 членів екіпажів із 13 країн НАТО, які здійснили понад 360 літако-вильотів. Вперше в історії Альянсу його військові сили і засоби були застосовані на підтримку операції, що проводилася відповідно до вимог статті 5 Північноатлантичного договору.
Нагляд за Середземним морем
Операції НАТО не обмежуються лише зонами конфліктів. Після терористичних актів 11 вересня 2001 року Альянс розпочав вживати заходів для протидії загрозі міжнародного тероризму.
Операція «Активні зусилля», започаткована у жовтні 2001 року під проводом ОВМС НАТО має на меті виявлення та стримування терористичної діяльності в Середземному морі. Із квітня 2003 року сили НАТО систематично здійснюють висадки на підозрілі судна за згодою капітанів кораблів і країн прапора відповідно до міжнародного морського законодавства. Загалом, операція виявилася ефективним засобом як охорони стратегічного морського району, так і боротьби з тероризмом у відкритому морі.
Боротьба з піратством біля узбережжя Африканського Рогу
Із жовтня до грудня 2008 року НАТО розпочала операцію «Елайд провайдер», яка передбачала здійснення заходів боротьби з піратством біля узбережжя Сомалі. У відповідь на запит Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна військово-морські підрозділи НАТО супроводжували судна, які здійснювали рейси для Всесвітньої продовольчої програми ООН через небезпечні райони Аденської затоки. З березня до серпня 2009 року Альянс провів ще одну операцію з боротьби з піратством «Елайд протектор», метою якої було зміцнення безпеки морських торговельних маршрутів і міжнародної навігації поблизу берегів Африканського Рогу. Сили НАТО виконували завдання зі спостереження та забезпечення захисту для стримування й придушення піратства і озброєного грабежу, що загрожує морським шляхам сполучення і економічним інтересам.
Поточна операція «Океанський щит», яка ґрунтується на досвіді попередніх операцій НАТО з боротьби з піратством, зокрема «Елайд провайдер» та «Елайд протектор», має на меті вжиття заходів з боротьби з морським піратством біля узбережжя Африканського Рогу. Північноатлантична рада ухвалила проведення цієї операції 17 серпня 2009 року. За запитом регіональних країн у рамках операції також пропонується допомога в розвитку власних можливостей боротьби з піратством.
Навчальна місія НАТО в Іраку
На Стамбульському саміті НАТО в червні 2004 року союзники по НАТО дійшли згоди взяти участь у міжнародній діяльності, спрямованій на надання допомоги Іраку в формуванні боєздатних і підзвітних демократичним структурам сил безпеки. Результатом цього стало утворення Тренувальної місії НАТО у Республіці Ірак. У рамках місії здійснюється підготовка, консультування і наставництво. У наданні допомоги в проведенні підготовки в Іраку або поза його межами беруть участь усі країни-члени НАТО допомагаючи фінансово або безоплатно передаючи техніку і обладнання.
Операція НАТО в Лівії
Після початку громадянської війни в Лівії, Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію 1970, якою запровадила ембарго на постачання зброї, заморозила особисті активи лівійських лідерів і ввела заборону на переміщення представників вищого керівництва. Оскільки напруга не послабилася, 17 березня 2011 року було ухвалено Резолюцію 1973, яка, серед іншого, надала право країнам-членам та регіональним організаціям вжити усіх необхідних заходів для захисту цивільного населення Лівії і запровадити зону, заборонену для польотів. 24 березня НАТО вирішила запровадити зону, заборонену для польотів, а з 27 березня Альянс взяв на себе відповідальність за реалізацію усіх аспектів Резолюції № 1973, щоб захистити цивільне населення та райони, яким загрожував напад з боку режиму Каддафі.
Надання підтримки Африканському Союзу
Північноатлантичний альянс надає підтримку Африканському союзу у виконанні його миротворчих завдань на Африканському континенті. З червня 2007 року НАТО сприяла Африканському Союзу у рамках його місії у Сомалі (AMISOM), допомагаючи переправляти повітрям миротворців. Допомога AMISOM з боку НАТО збіглася у часі зі схожою операцією з надання підтримки миротворчій місії Африканського Союзу у Судані. Із червня 2005 до грудня 2007 року НАТО забезпечувала транспортування повітрям близько 37 тисяч військовослужбовців у складі AMISOM, а також підготувала понад 250 представників AMISOM.
Війна в Афганістані
Операція НАТО в Афганістані є найзначнішою з усіх, що до теперішнього часу виконувалися Альянсом. Сформовані відповідно до мандата ООН у 2001 році, Міжнародні сили сприяння безпеці діють під керівництвом НАТО з серпня 2003 року.
На усій території Афганістану в складі МССБ діють майже 130 тисяч військовослужбовців із 48 різних країн. Їхнє завдання — допомагати центральному уряду Афганістану зміцнювати свою владу в усіх районах країни та утворювати умови для відповідного функціонування демократичних інститутів і встановлення верховенства права. Одна з найважливіших складових цього завдання — утворення професійних Афганських національних сил безпеки. Практично з нуля за період з 2003 року чисельність збройних сил Афганістану майже до 164 тисяч військовослужбовців. Вона почала брати на себе керівництво більшістю операцій.
Крім проведення операцій з гарантування безпеки і розбудови афганської армії та поліції, МССБ також безпосередньо сприяють розвитку і відновленню Афганістану — 28 Груп відновлення провінцій залучені до визначення потреб у відновлювальних роботах і допомагають гуманітарній діяльності в усій країні.
Військові навчання
Співпраця з державами поза межами Альянсу
- Союзники і партнери НАТО
Євроатлантичне партнерство. Програма «Партнерство заради миру»
Після закінчення «холодної війни» провідну роль у зміні стратегічного середовища в євроатлантичному регіоні відіграє політика Північноатлантичного альянсу з розвитку партнерства з великою кількістю країн, які не є членами НАТО. Різні форми партнерства розвиваючи політичний діалог і співпрацю з широкого кола питань, сприяють створенню євроатлантичної культури безпеки, що характеризується прагненням використовувати міжнародну співпрацю для розв'язання ключових завдань безпеки як всередині, так і поза межами євроатлантичного товариства. На початку метою таких заходів було зменшення ризику виникнення конфлікту через непорозуміння або через злу волю; контроль над кризами, які впливають на безпеку союзників по Альянсу; посилення взаємного порозуміння і довіри між усіма країнами Європи. Пізніше до них долучилися нові ініціативи з розширення можливостей реального партнерства з розв'язання спільних проблем безпеки. Стимулюючи і підтримуючи оборонні реформи в країнах-партнерах, євроатлантичне партнерство робить свій внесок в демократичні перетворення, допомагає розбудувати сучасні, ефективні і демократично відповідальні збройні сили та інші оборонні інституції, а також допомагає країнам-партнерам пом'якшити соціальні і матеріальні наслідки реформ.
20 грудня 1991 року з ініціативи НАТО була утворена Рада північноатлантичного співробітництва, яка об'єднала 16 країн-членів НАТО, держави Центральної і Східної Європи, Балтійські держави. Після розпаду СРСР число членів ради зросло за рахунок приєднання до неї усіх країн СНД. В квітні 1992 року до РПАС приєдналася Грузія, в червні — Албанія. В червневій 1992 року сесії Ради як спостерігач брала участь Фінляндія. Рада північноатлантичного співробітництва була створена для спільного обговорення проблем безпеки державами-членами НАТО і колишніми учасниками Варшавського договору і протягом п'яти років координувала політичний діалог.
В 1993 році деякі країни Центральної Європи відкрито заговорили про можливість вступу до НАТО. Перша реакція держав Альянсу була доволі стриманою. Врешті, 11 січня 1994 року НАТО за ініціативи США запропонувала зацікавленим країнам ініціативу «Партнерство заради миру». ПЗМ це програма практичного двостороннього співробітництва між окремими країнами-партнерами та НАТО, завдяки якій ці країни можуть розвивати індивідуальні відносини з НАТО, самостійно визначаючи власні пріоритети для співробітництва.
«Партнерство заради миру» вважається операційною ланкою Євроатлантичного партнерства. Його суть полягає в партнерстві між окремою країною-партнером і Альянсом, яке формується на індивідуальній основі, згідно з індивідуальними потребами цієї країни, та реалізується спільно на такому рівні і з такою швидкістю, які обирає уряд кожної країни-учасниці.
У 1997 році на зміну Рада північноатлантичного співробітництва була створена Рада євроатлантичного партнерства. РЄАП — це багатосторонній форум, який об'єднує 50 країн і забезпечує загальні політичні рамкові документи для співробітництва НАТО з партнерами та двосторонніх відносин, які розвинулись між НАТО та окремими країнами-партнерами у рамках програми ПЗМ.
Співпраця НАТО з країнами Південно-Східної Європи
Конфлікти і нестабільність на Балканах у 1990-х роках кинули прямий виклик інтересам безпеки країн-членів НАТО та миру і стабільності в усьому європейському регіоні. Це змусило Альянс здійснити операції з підтримання миру і врегулювання кризи спочатку в Боснії та Герцеговині, а потім в Косові і колишній Югославській Республіці Македонія. Ці події змусили міжнародне товариство переглянути свою участь у справах цього регіону і взяти на озброєння більш комплексний підхід до сприяння безпеці і стабільності, що знайшло свій прояв у прийнятті Південно-Східноєвропейської ініціативи НАТО та Пакту стабільності для Південно-Східної Європи.
З того часу участь НАТО в розбудові безпеки і стабільності в Південно-Східній Європі вийшла за рамки підтримання миру і перетворилась на розвиток співпраці у галузі безпеки цього регіону. Південно-Східноєвропейська ініціатива НАТО була ухвалена у квітні 1999 року на Вашингтонському саміті. Її метою став розвиток регіонального співробітництва і довгострокової безпеки та стабільності в цьому регіоні. Ініціатива ґрунтувалась на чотирьох елементах: Консультаційному форумі з питань безпеки в Південно-Східній Європі, відкритій Спеціальній робочій групі AHWG з регіональної співпраці в Південно-Східній Європі під егідою Ради євроатлантичного партнерства, робочих інструментах програми «Партнерство заради миру» і цільових програмах співпраці у сфері безпеки для країн цього регіону.
Консультаційний форум спочатку відбувся на рівні саміту рівнобіжно з Вашингтонським самітом НАТО, а потім на рівні послів у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі з послами чотирьох південно-східноєвропейських країн-партнерів Альянсу — Албанією, Хорватією, Молдовою і Північною Македонією, а також з Боснією та Герцеговиною і Сербією та Чорногорією. 1 квітня 2009 року Албанія і Хорватія стали повноправними членами Альянсу. Чорногорія увійшла до складу альянсу 5 червня 2017. Північна Македонія та Боснія і Герцеговина реалізують індивідуальні Плани дій щодо членства.
Співпраця з країнами Середземноморського регіону і Близького Сходу
Північноатлантичний альянс розвиває більш тісне партнерство в сфері безпеки з країнами середземноморського регіону і Близького Сходу, що визначається зсувом пріоритетів НАТО в напрямку більш активної участі у справах цих стратегічно важливих регіонів світу, безпека і стабільність яких міцно пов'язані з євроатлантичною безпекою. Нинішній рух в напрямку розвитку діалогу і співпраці з країнами цих регіонів ґрунтується на двох головних рішеннях, прийнятих на Стамбульському саміті НАТО. Країнам-учасницям Середземноморського діалогу НАТО, започаткованого у 1994 році, було запропоновано встановити більш амбіційне розширене партнерство. Паралельно і додатково було прийнято нову Стамбульську ініціативу співпраці для зацікавлених країн ширшого Близького Сходу з метою посилити безпеку і стабільність за допомогою встановлення взаємовигідних двосторонніх відносин.
Програму «Середземноморський діалог» було започатковано у 1994 для кращого взаємного розуміння і взаємодії з Ізраїлем та країнами Північної Африки. Ця ініціатива відображає погляди НАТО, що безпека у Європі пов'язана з безпекою і стабільністю у Середземномор'ї. Крім того, вона посилює та доповнює такі форми співробітництва як Середземноморський союз та . Середземноморський діалог було розпочато з п'ятьма країнами басейну, пізніше до нього приєдналися ще дві. Поки що Середземноморський діалог НАТО має переважно політичний характер і спрямовується на забезпечення кращого розуміння дій та політики НАТО країнами-учасницями програми, а також на вивчення Альянсом їхніх потреб у галузі безпеки. Таким чином в основі Діалогу лежить обмін інформацією, який забезпечується , створеною у 1997 році на Мадридському саміті НАТО. В рамках цього форуму союзники проводять регулярні політичні дискусії з окремими середземноморськими країнами-учасницями Діалогу у форматі НАТО+1, або з усіма сімома державами — Алжиром, Єгиптом, Ізраїлем, Йорданією, Мавританією, Марокко та Тунісом у форматі НАТО+7.
«Стамбульська ініціатива співпраці», оголошена у 2004 році як діалоговий форум для широкого Близького Сходу на тих самих засадах, що й «Середземноморський діалог». До Ініціативи входять Бахрейн, Катар, Кувейт та Об'єднані Арабські Емірати.
Контактні країни
З 1990—1991 Альянс поступово збільшив свої контакти з країнами, які не утворюють частину будь-якого з вищезгаданих партнерських угруповань. Наприклад, політичний діалог з Японією розпочався у 1990 році.
Набір генеральних ліній у відносинах з іншими країнами, поза вищенаведеними угрупованнями, Альянс виробив у 1998 році. Ці генеральні лінії не дозволяють офіційного оформлення відносин, але віддзеркалюють бажання Альянсу нарощувати співробітництво. Внаслідок розлогих дебатів для таких країн у 2004 році членами Альянсу було погоджено термін . Цей статус нині мають Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея та Японія.
Україна — НАТО
Співробітництво НАТО з Україною має вагоме значення для гарантування миру і стабільності на євроатлантичному просторі. Географічно Україна посідає ключове місце на перетині Східної та Західної Європи, має спільний кордон з чотирма країнами НАТО — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.
Відносини України з НАТО почали розвиватися невдовзі після здобуття нею незалежності у 1991 році. Вже у січні 1992 року представник України вперше взяв участь у Робочій групі високого рівня Ради північноатлантичного співробітництва. А 22-23 лютого 1992 року відбувся перший візит Генерального секретаря НАТО Манфреда Вернера до Києва, в ході якого Україна була запрошена до участі в РПАС. З того часу почалися активні контакти і співробітництво України з НАТО.
8 лютого 1994 року Україна першою з країн СНД підписала Рамковий документ «Партнерства заради миру». 14 вересня 1994 на спеціальному засіданні Північноатлантичної ради була офіційно схвалена перша індивідуальна програма партнерства між Україною і НАТО. У 1995 році Україна призначила своїх перших офіцерів зв'язку до штаб-квартири Альянсу та координаційного центру партнерства НАТО у Монсі.
9 липня 1997 року на Мадридському саміті НАТО з президентом України було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. В тому ж році була заснована Комісія Україна — НАТО, відкриті Місія України при НАТО і Центр інформації та документації НАТО в Україні. У квітні 1999 року відкрито Офіс зв'язку НАТО в Україні.
11 січня 2003 року Указом президента України було створено Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України. У квітні 2005 року у Вільнюсі, під час неформальної зустрічі Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ офіційно започатковано інтенсифікований діалог щодо членства України в НАТО. Восени 2006 року очікувалося залучення України до наступного етапу відносин з НАТО — плану дій щодо членства в НАТО. Однак 14 вересня 2006 року відбувся візит прем'єр-міністра України Віктора Януковича до штаб-квартири НАТО з метою участі у засіданні комісії Україна-НАТО. Глава українського уряду заявив що Україна не готова до підписання ПДЧ.
15 січня 2008 року президент України Віктор Ющенко, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко і голова Верховної Ради Арсеній Яценюк підписали офіційний лист-подання офіційної заяви щодо можливості приєднання України до Плану дій з членства на квітневому саміті НАТО в Бухаресті. Однак ні на Бухарестському саміті, ні на засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, яке відбувалося 2-3 грудня 2008 року в Брюсселі, не було ухвалено рішення щодо надання Україні ПДЧ. Натомість на засіданні було схвалено новий формат відносин з Україною і Грузією в рамках так званої «Річної національної програми» (РНП). А 1 липня 2010 року Верховна Рада прийняла закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» який передбачає «позаблоковий» статус України.
Не зважаючи на те, що через власний позаблоковий статус Україна не може розраховувати на повноцінну політичну підтримку і військову допомогу з боку Альянсу, вона продовжує підтримувати тісні зв'язки з НАТО. Україна залишається єдиною країною-партнером, яка бере участь у чотирьох з п'яти операцій під проводом НАТО. В нових умовах позаблоковості, Україна в повному обсязі продовжує виконувати взяті перед світовою спільнотою зобов'язання у питаннях підтримання миру, регіональної та загальносвітової безпеки. Змістовне ядро РНП залишилося незмінним, спрямованим на досягнення Україною євроатлантичних стандартів демократичного управління, верховенства права, проведення комплексних реформ сектора безпеки відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу.
Відповідно до рішення РНБО, уряд України 29 серпня 2014 року подав на розгляд парламенту законопроєкт про скасування позаблокового статусу Української держави та про відновлення курсу України на членство в НАТО.
Через тиждень після підписання (коаліційної угоди) новий (посол Канади) Роман Ващук у програмному інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня» дав кілька порад, як Україні досягти членства в НАТО. Насамперед для України вкрай важливо наблизити свою (філософію) і стандарти Збройних сил України до стандартів НАТО.
Станом на 13 квітня 2020 р., офіційний сайт НАТО має 4 мовних розділи: англійською, французькою, російською та українською мовами.
12 червня 2020 року, Північноатлантична рада визнала Україну партнером з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP)..
10 квітня 2021 року, після початку нарощування російської присутності біля українського кордону, міністр оборони України Андрій Таран заявив, що першочерговим пріоритетом українського політичного керівництва є отримання Плану дії щодо членства (ПДЧ) в Північноатлантичному альянсі в 2021 році. Прагнення України в отримані ПДЧ були підтримані МЗС Латвії, Литви та президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Американський сенатор-демократ Кріс Мерфі на брифінгу у Києві за підсумками зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у травні 2021 року заявив, що надання Україні ПДЧ буде наступним логічним кроком щодо членства в НАТО. Він наголосив, що Україна вже зробила декілька реформ, необхідних для того, щоб стати членом НАТО, а також здійснюватиме додаткові реформи. Також він зазначив, якби Україна і Грузія отримали ПДЧ у 2008 році конфлікту із Росією узагалі не було б.. Президент України Володимир Зеленський назвав однією потенційною загрозою, яка може посилити позиції РФ у Європі ненадання Україні чіткого сигналу та конкретних термінів стосовно отримання Плану дій щодо членства в НАТО.
На саміті в Брюсселі в червні 2021 року лідери НАТО знову не надали Україні ПДЧ як і в 2008 році, однак підтвердили рішення, прийняте на Бухарестському саміті 2008 року, про те, що Україна стане членом Альянсу з Планом дій щодо членства (ПДЧ) як невіддільною частиною процесу та правом України самостійно визначати своє майбутнє та зовнішню політику, звісно, що без втручання ззовні. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також підкреслив, що Росія не зможе накласти вето на вступ України до НАТО, оскільки ми не повернемося до ери сфер інтересів, коли великі країни вирішують, що робити меншим.
30 вересня 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО у пришвидшеному порядку, 3 жовтня Литва виступила за початок переговорів щодо вступу країни.
Питання надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО — більше не стоїть на порядку денному, оскільки Україна вже подала заявку. Про це 4 квітня 2023 року повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на пресконференції за підсумками засідання Комісії Україна-НАТО. «… Наша позиція про те, що єдиний шлях гарантування євроатлантичної безпеки — це повноцінне членство України в НАТО — вона сьогодні пролунала на зустрічах», — підсумував міністр.
Див. також
- Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ)
- Парламентська асамблея НАТО
- План дій щодо членства в НАТО
- NATO TV — телевізійно-інтернетний канал НАТО
- НАТО-квест
- Штаб-квартира НАТО
- Спроби СРСР вступити в НАТО
Примітки
- NATO Meet the Signatories
- Довідник НАТО. — 1110 Brussels, Belgium : NATO Public Diplomacy Division, 2006. — 386 с. — .
- Юридическая энциклопедия. Североатлантический союз (НАТО). studentbooks.com.ua. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.(рос.)
- NATO. Enlargement. NATO (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
- The SIPRI Military Expenditure Database. Milexdata.sipri.org. 2021. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 28 квітня 2021.
- The Wales Declaration on the Transatlantic Bond [Архівовано 10 червня 2018 у Wayback Machine.], NATO, 5 September 2014.
- Erlanger, Steven (26 березня 2014). Europe Begins to Rethink Cuts to Military Spending. The New York Times. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
Last year, only a handful of NATO countries met the target, according to NATO figures, including the United States, at 4.1 percent, and Britain, at 2.4 percent.
- Північноатлантичний альянс: історія, функції, структура, відносини з Україною / За заг. ред. проф. Д. І. Дзвінчука. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2012. — 604 с. Архівовано з джерела 7 квітня 2014
- Андрес Ортега, Томаш Валашек. Чи є загрози, що постають перед НАТО сьогодні, такими ж небезпечними, як за часів холодної війни? // За і проти. Дебати з питань євроатлантичної безпеки. — 1110 Brussels, Belgium : NATO Public Diplomacy Division, 2004. — С. 7.
- Полковник И. Маринин. Военная доктрина Североатлантического блока (htm) // Зарубежное военное обозрение. — . Архівовано з джерела 14 серпня 2014. Процитовано. (рос.)
- Малашенко О. А. Франция и НАТО: исторические аспекты военно-политического сотрудничества // Военно-исторический журнал. — . — С. 12-15. (рос.)
- Лоуренс С. Каплан. Докладу Армеля сорок лет (html) // Вестник НАТО. — . Архівовано з джерела 10 травня 2009. Процитовано. (рос.)
- Брежнева Т. В. Трансформація та розширення НАТО: порядок денний та послідовність дій для України (pdf) // Національний інститут стратегічних досліджень. Програма «Воєнна безпека України в контексті нових геополітичних реалій». — 2010. — 26 вересня. Архівовано з джерела 19 серпня 2014. Процитовано.
- Ігор Желєзняк. Трансформація та розширення НАТО: порядок денний та послідовність дій для України (pdf) // Науковий інформаційно-аналітичний Центр НАТО Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. — . Архівовано з джерела 14 серпня 2014. Процитовано.
- Парахонський Б. О., Яворська Г. М. Актуальні виклики та загрози регіональній безпеці: висновки для України (pdf) // Аналітична доповідь Національного інституту стратегічних досліджень. — . Архівовано з джерела 19 серпня 2014. Процитовано.
- Дії Росії змусили НАТО мобілізуватися і переосмислити свою стратегію — міністр оборони США. www.5.ua. 31 травня 2014. Процитовано 15 серпня 2014.
- Чорногорія офіційно стала 29-м членом НАТО. BBC News Україна (брит.). 5 червня 2017. Процитовано 16 серпня 2018.
- Україна отримала від НАТО статус країни-аспіранта. http://www.unn.com.ua/. Українські національні новини. 10 березня 2018. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
- Україна аспірант НАТО. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 10 березня 2018. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
- North Macedonia joins NATO as 30th Ally. NATO. 27 March 2020. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 27 March 2020. (англ.)
- Jennifer Hansler; Natasha Bertrand (8 квітня 2022). Finland and Sweden could soon join NATO, prompted by Russian war in Ukraine. Cable News Network. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- Finland is hurtling towards NATO membership. The Economist. 8 квітня 2022. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- Gerard O'Dwyer (14 квітня 2022). Finland and Sweden pursue unlinked NATO membership. DefenseNews. Процитовано 19 квітня 2022.
- Sweden's PM wants to apply to join Nato at end of June: report. The Local. 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- Rebecca Beitsch (16 квітня 2022). Russia pushes Finland, Sweden into NATO's arms. TheHill. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- Jon Henley (25 квітня 2022). Sweden and Finland agree to submit Nato applications, say reports. The Guardian. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
- Going Nordic: What NATO Membership Would Mean for Finland and Sweden. RealClear Defense. 18 квітня 2022. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- Фінляндія офіційно подала заявку на вступ до НАТО. 17.05.2022, 18:51
- Finland announces to apply for NATO membership - DW News. . 12 травня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- Фінляндія офіційно подала заявку на вступ до НАТО. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- Лідери країн НАТО погодили вступ Швеції та Фінляндії до альянсу. BBC News Україна (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.
- Швеція та Фінляндія підписали протоколи про вступ до НАТО. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.
- Столтенберг упевнений, що Швеція і Фінляндія стануть членами НАТО у 2023 році. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 27 грудня 2022.
- Фінляндія офіційно стала 31-ю країною НАТО. 04.04.2023, 15:46
- У НАТО схвалили квантову стратегію. 28.11.2023, 23:43
- Угорщина нарешті ратифікувала заявку Швеції на вступ до НАТО. LB.ua. 26 лютого 2024. Процитовано 26 лютого 2024.
- Чорногорія офіційно стала 29-м членом НАТО. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- The New York Times: Європа починає переосмислювати політику фінансування оборони. tyzhden.ua. Український тиждень. 28.03.2014. Архів оригіналу за 19.08.2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- Операції та місії НАТО. nato.int. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- Програма «Партнерство заради миру». nato.int. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
- Станом на червень 2017.
- Мохамед Кадрі Саїд (1 січня 2004). Оцінюючи Середземноморський діалог НАТО. nato.int. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
- Декларація Ризького саміту НАТО [Архівовано 1 вересня 2009 у Wayback Machine.]. Рига, 29 листопада 2006 року
- Перепелиця Г. М. Україна і НАТО: на роздоріжжі // NATO Review. — . Архівовано з джерела 10 травня 2009. Процитовано.
- Ігор Руденко. Позаблокові та незахищені // Українська правда. — . Архівовано з джерела 19 серпня 2014. Процитовано.
- Участь України у миротворчих операціях під проводом Альянсу. nato.mfa.gov.ua. Місія України при НАТО. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- Глава Офісу НАТО: Україна — важливий контрибутор міжнародної безпеки. eu.prostir.ua. Портал проєвропейського громадського суспільства в Україні «Європейський простір». Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- Порошенко доручив Кабміну невідкладно відмовитися від позаблоковості України. УНІАН. 25.09.2014 10:48. Архів оригіналу за 06.10.2014. Процитовано 2.10.2014.
- Яценюк. Кабмін пропонує відмовитися від позаблокового статусу України і йти до членства в НАТО. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 06.10.2014. Процитовано 2.10.2014.
- Уряд вносить на розгляд Парламенту законопроект про скасування позаблокового статусу (відео). Україна online. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014.
- Рада на наступному засіданні розгляне скасування позаблокового статусу України. ТВі. 25 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014.
- Посол Канади в Україні Роман Ващук: «У Канаді нікому не потрібно пояснювати, що таке Україна» [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.] // «Дзеркало тижня. Україна». Тетяна Силіна, 5 грудня, 22:26
- Посол Канади розповів, як Україні досягти членства в НАТО [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Дзеркало тижня. Україна». 6 грудня, 08:43
- НАТО визнає Україну партнером з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
- Заява Міністра оборони України Андрія Тарана | Міністерство оборони України (mil.gov.ua). Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 10 квітня 2021.
- Глава МЗС Латвії: час надати Україні план дій щодо членства у НАТО
- Литва запропонує НАТО надати Україні ПДЧ — Ґабріелюс Ландсберґіс (obozrevatel.com). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 10 квітня 2021.
- Спільна декларація Дев'ятого засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Турецькою Республікою — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 10 квітня 2021.
- Надання Україні ПДЧ буде наступним логічним кроком щодо членства в НАТО — сенатор США | Європейська правда (eurointegration.com.ua). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- Сенатор США: якби Україна і Грузія отримали ПДЧ у 2008 році, не думаю, що конфлікт із Росією узагалі був (radiosvoboda.org). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 3 червня 2021.
- Володимир Зеленський під час зустрічі з сенаторами США: «Північний потік — 2» — це потужна зброя, яку дають до рук Росії — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 3 червня 2021.
- NATO — News: Brussels Summit Communiqué issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Brussels 14 June 2021, 14-Jun.-2021. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
- European Truth. NATO Secretary General: It is not up to Russia to decide whether Ukraine will be a member of the Alliance. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 14 червня 2021.
- Україна подає заявку на вступ до НАТО – Зеленський. Українська правда (укр.). Процитовано 30 вересня 2022.
- Литва виступила за початок переговорів щодо вступу України в НАТО. Попри війну. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 жовтня 2022.
- Питання ПДЧ в НАТО для України зняте з порядку денного — Кулеба. 04.04.2023, 22:09
Джерела та література
- Б. І. Гуменюк. Організація Північноатлантичного договору // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./ Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- В. Матвієнко. НАТО // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 481.
- Мелещенко Т., Волошин І. Шлях України до НАТО: основні проблеми, здобутки та перспективи євроатлантичної інтеґрації // Український історичний журнал. — 2021. — Число 4. — C. 104.
- Грубінко А. В. Велика Британія в системі європейської зовнішньої і безпекової політики (1990—2016 рр.): монографія. — Тернопіль: Вектор, 2017. — 668 с.
- Довідник НАТО. — 1110 Brussels, Belgium : NATO Public Diplomacy Division, 2006. — 386 с. — .
- Північноатлантичний альянс: історія, функції, структура, відносини з Україною / Під загальною редакцією проф. Д. І. Дзвінчука. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2012. — 604 с.
- Україна-НАТО: від знайомства до повноцінного членства / Укладач Павлюк М. В. — Чернівці, 2008. — 38 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Organiza ciya Pivnichnoatlanti chnogo do govo ru takozh Pivnichnoatlanti chnij alya ns abo NATO angl North Atlantic Treaty Organization NATO fr Organisation du traite de l Atlantique nord OTAN mizhnarodna mizhuryadova organizaciya vijskovo politichnij soyuz 32 derzhav Pivnichnoyi Ameriki i Yevropi yaki pragnut dosyagti meti Pivnichnoatlantichnogo dogovoru pidpisanogo u Vashingtoni 4 kvitnya 1949 angl North Atlantic Treaty Organization fr Organisation du traite de l Atlantique nordOrganizaciya Pivnichnoatlantichnogo dogovoruKrayini chleni NATOAbreviaturaNATO OTANGaslolat Animus in consulendo liber ukr Duh zvilnyayetsya pri obgovorenni Na chestPivnichnoatlantichnij paktTipVijskovo politichnij soyuzZasnovnikPol Anri Spaak 1 Lester Pirson 1 d 1 Rober Shuman 1 B yarni Benediktsson 1 Karlo Sforca 1 Zhozef Besh 1 Dirk Stikker 1 d 1 d 1 Ernest Bevin 1 Din Acheson 1 Zasnovano4 kvitnya 1949ZasadiPivnichnoatlantichnij paktMetaKolektivna bezpekaKrayina BelgiyaShtab kvartiraBryusselRoztashuvannyaShtab kvartira NATO50 52 34 pn sh 4 25 19 sh d 50 87611 pn sh 4 42194 sh d 50 87611 4 42194Chlenstvo32 derzhavi Albaniya Belgiya Bolgariya Velika Britaniya GreciyaDaniya Estoniya Islandiya Ispaniya Italiya Kanada Latviya Litva Lyuksemburg Niderlandi NimechchinaNorvegiyaPivnichna Makedoniya Polsha Portugaliya Rumuniya Slovachchina Sloveniya SShA Turechchina Ugorshina Finlyandiya Franciya Horvatiya Chehiya Chornogoriya Shveciya Mozhlivi krayini chleni NATO Ukrayina Gruziya Bosniya i GercegovinaOficijni movianglijska i francuzkaCentralnij organPivnichnoatlantichna radaOfis golovigeneralnij sekretar NATOGeneralnij sekretarYens StoltenbergGolova Vijskovogo komitetu NATOAdmiral Rob BauerGolova parlamentskoyi asambleyi NATO en Verhovnij golovnokomanduvach OZS NATO v Yevropi General Kristofer KavoliVerhovnij golovnokomanduvach OZS NATO z pitan transformaciyiGeneral en Chleniv Dochirnya i organizaciya yi Rada pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva Rada yevroatlantichnogo partnerstva Programa Partnerstvo zaradi miru Byudzhet1 737 000 000 Vebsajt nato int NATO u Vikishovishi Vidpovidno do statutnih dokumentiv Alyansu golovna rol NATO polyagaye u zabezpechenni svobodi ta bezpeki krayin chleniv iz vikoristannyam politichnih i vijskovih zasobiv NATO dotrimuyetsya spilnih dlya Alyansu cinnostej demokratiyi individualnoyi svobodi verhovenstva prava mirnogo rozv yazannya superechok i pidtrimuye dani cinnosti v usomu yevroatlantichnomu regioni Zasadnichim principom Alyansu ye spilnist poglyadiv mizh pivnichnoamerikanskimi ta yevropejskimi chlenami NATO yaki podilyayut odnakovi cinnosti ta interesi i viddani spravi zberezhennya demokratichnih principiv sho robit nerozdilnoyu bezpeku Yevropi i Pivnichnoyi Ameriki Alyans stoyit na zahisti krayin chleniv vid zagrozi agresiyi golovnim vijskovo politichnim principom organizaciyi ye sistema kolektivnoyi bezpeki tobto spilnih organizovanih dij usih yiyi chleniv u vidpovid na napad zzovni Vid chasu svogo zasnuvannya kilkist novih derzhav chleniv alyansu zbilshilasya z pervinnih 12 do 32 krayin Ostannoyu derzhavoyu chlenom yaka priyednalas do NATO stala Shveciya 7 bereznya 2024 roku NATO zaraz viznaye Bosniyu i Gercegovinu yaka otrimala Plan dij shodo chlenstva v NATO v grudni 2018 Gruziyu ta Ukrayinu yak kandidativ na chlenstvo v alyansi Takozh 19 inshih derzhav berut uchast u programi NATO Partnerstvo zaradi miru she 15 krayin berut uchast v institucionalizovanih programah dialogu Sukupni vijskovi vitrati vsih chleniv NATO u 2020 roci stanovili ponad 57 zagalnosvitovogo obsyagu Chleni organizaciyi pogodilis sho yihnoyu metoyu ye dosyagnennya abo pidtrimka cilovih vitrat na oboronu shonajmenshe 2 vid yihnogo VVP do 2024 roku Pochatok Pivnichnoatlantichnij dogovirDokladnishe Pivnichnoatlantichnij dogovir Implementaciya Dogovoru prezidentom SShA Garri Trumenom 24 serpnya 1949 Pidpisannya Pivnichnoatlantichnoyi ugodi i stvorennya Alyansu bezposeredno pov yazani z podiyami sho vidbuvalisya u sviti pislya Drugoyi svitovoyi vijni Zagroza pislyavoyennogo revanshizmu v Nimechchini a zgodom i agresivna politika SRSR sponukali yevropejski krayini i SShA shukati novoyi arhitekturi yevropejskoyi bezpeki Zvedennya zaliznoyi zavisi perevorot u Chehoslovachchini v lyutomu 1948 roku blokada Radyanskim Soyuzom navesni togo zh roku okupacijnih zon Berlina vimagali vidpovidnogo reaguvannya Pochatkom procesu stvorennya oboronnogo soyuzu krayin Zahodu mozhna vvazhati zustrich u Bryusseli 4 bereznya 1948 roku predstavnikiv Belgiyi Velikoyi Britaniyi Lyuksemburgu Niderlandiv i Franciyi na yakij obgovoryuvalasya anglo francuzka propoziciya rozrobki dogovoru pro vzayemnu dopomogu 17 bereznya 1948 roku buv pidpisanij Bryusselskij dogovir Metoyu Bryusselskogo dogovoru bula spilna protidiya mozhlivij u majbutnomu agresiyi zi storoni Nimechchini a takozh vijskova kooperaciya yak vidpovid na mozhlivu radyansku agresiyu U razi inozemnoyi agresiyi zgidno z dogovorom vidnosno neveliki vijskovi sili soyuznikiv povinni buli diyati spilno Odnak uzhe na pershih zustrichah kerivnikiv ministerstv oboroni soyuznikiv na yakih ocinyuvalis nayavni vijskovi resursi derzhav chleniv soyuzu dijshli visnovku pro yih nedostatnist i neobhidnist otrimannya dopomogi zokrema vid SShA vinik zadum rozshirennya zahidnogo oboronnogo soyuzu za rahunok Spoluchenih Shtativ i Kanadi ta stvorennya spilnoyi sistemi oboroni v yevroatlantichnomu regioni V berezni kvitni 1948 roku z vidpovidnimi propoziciyami do Bilogo domu zvernulisya ministri zakordonnih sprav Franciyi Zhorzh Bido ta Velikoyi Britaniyi Publichnogo rozgolosu koncepciya otrimala pid chas vistupu v parlamenti Kanadi ministra zakordonnih sprav zgodom prem yer ministra ciyeyi krayini Luyi Sen Lorana 28 kvitnya 1948 roku Nastupnim najvazhlivishim krokom na shlyahu pidpisannya Pivnichnoatlantichnoyi ugodi stalo uhvalennya 11 chervnya 1948 roku senatom SShA rezolyuciyi yaka dozvolyala uryadovi ukladati v mirnij chas dogovori pro soyuzi z inshimi derzhavami za mezhami amerikanskogo kontinentu Vtilennya ideyi stvorennya spilnoyi sistemi oboroni perejshlo v praktichnu ploshinu U listopadi 1948 roku rozroblenij Radoyu Zahidnoyevropejskogo soyuzu proyekt atlantichnogo paktu buv nadislanij u Vashington Uzgodzhenij proyekt buv pidgotovlenij u grudni togo zh roku V cej zhe period vinik zadum priluchennya do zaplanovanogo proyektu nizki derzhav Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Yevropi de yakraz vidbuvalisya diskusiyi shodo stvorennya skandinavskogo ta seredzemnomorskogo regionalnih bezpekovih paktiv Propoziciya ne znajshla nalezhnoyi pidtrimki skandinavskih krayin Shveciya Finlyandiya odnak vislovili bazhannya vistupiti pidpisantami dogovoru Daniya Islandiya Italiya Norvegiya ta Portugaliya Tekst majbutnogo Dogovoru dvanadcyati derzhav buv oprilyudnenij dlya oznajomlennya shirokoyi gromadskosti 18 bereznya 1949 roku Pidgotovka Dogovoru otrimala rizkij sprotiv z boku SRSR uryad yakogo 31 bereznya 1949 roku vistupiv z notoyu protestu de zaznachalosya sho stvoryuvanij soyuz maye agresivnu spryamovanist i superechit yak statutu OON tak i nayavnim dogovoram mizh Radyanskim Soyuzom i Velikoyu Britaniyeyu Franciyeyu ta SShA U vidpovid na ce ministri zakordonnih sprav krayin pidpisantiv u zayavi vid 2 kvitnya vidkinuli vislovleni zvinuvachennya nagolosivshi na suto oboronnomu harakteri alyansu i jogo vidpovidnosti Statutu Organizaciyi Ob yednanih Nacij Pivnichnoatlantichnij dogovir buv pidpisanij 4 kvitnya 1949 roku u Vashingtoni predstavnikami uryadiv Belgiyi Velikoyi Britaniyi Daniyi Islandiyi Italiyi Kanadi Lyuksemburgu Niderlandiv Norvegiyi Portugalskoyi respubliki Spoluchenih Shtativ Ameriki ta Francuzkoyi respubliki Pislya zavershennya procesu ratifikaciyi Dogovoru vsima uchasnikami ta deponuvannya vidpovidnih dokumentiv u SShA vin nabuv chinnosti z 24 serpnya 1949 roku NATO narodilasya yak naslidok nezdatnosti OON togo chasu zabezpechiti mir u sviti todi koli SRSR vetuvav bagato postanov Radi bezpeki ciyeyi organizaciyi Dlya legitimizaciyi novoyi organizaciyi skoristalisya 51 m punktom Statutu OON u chastini 5 u mezhah legitimnogo kolektivnogo zahistu Koncepciyu novoutvorenoyi mizhnarodnoyi organizaciyi yiyi pershij Generalnij sekretar lord Ismej okresliv yak trimati rosiyan na vidstani amerikanciv vseredini Yevropi a nimciv pid naglyadom Istoriya rozvitku i pretvorennya AlyansuDiv takozh Pivnichnoatlantichnij alyans i Organizaciya Varshavskogo dogovoru 1949 1990 rr Shema Sinij kolir derzhavi chleni NATO chervonij OVD Istoriya Pivnichnoatlantichnogo alyansu podilyayetsya na nizku periodiv chitke datuvannya yakih maye umovnij harakter oskilki procesi nalagodzhennya ta rozvitku mehanizmiv spivpraci mizh krayinami chlenami v politichnij vijskovij ekonomichnij ta gumanitarnij sferah ne zavzhdi chitko zbigayutsya Uskladnyuye viznachennya chitkih chasovih periodiv i pevne vidstavannya cih procesiv vid korekciyi cilej ta zavdan NATO Odnak oficijna istoriografiya alyansu beruchi do uvagi viraznist suttyevih zmin shodo zavdan principiv i mehanizmiv diyalnosti Alyansu viznachaye taki osnovni periodi 1949 1956 Cej period vidznachayetsya rozv yazannyam zagalnih problem bezpeki stanovlennyam sistemi kolektivnoyi oboroni stvorennyam osnovnih kerivnih organiv Alyansu poshukom optimalnoyi strukturi ta skladu uchasnikiv Vihidna ideya stvorennya efektivnoyi sistemi yevroatlantichnoyi bezpeki polyagala u poyednanni zbilshennya vijskovoyi potuzhnosti z ekonomichnim pidnesennyam yevropejskih krayin U zhovtni 1949 roku Kongres SShA vinis rishennya pro nadannya yevropejskim partneram po NATO vijskovoyi dopomogi v rozmiri 1 mlrd dolariv U poyednanni z ekonomichnimi zobov yazannyami za planom Marshalla vijskova dopomoga Spoluchenih Shtativ vistupala dodatkovim dzherelom bezpeki ta stabilnosti v Yevropi Vodnochas vstanovlyuvalasya centralna rol SShA v oboroni Zahidnoyi Yevropi ta Pivnichnoyi Atlantiki U sichni 1950 roku prezident SShA Garri Trumen zatverdiv plan ob yednanoyi sistemi oboroni Pivnichnoatlantichnogo regionu yakij mistiv konkretni zahodi spryamovani na formuvannya neobhidnih vijskovih struktur ta dzherela yih finansuvannya Inshim vazhlivim napryamkom rozbudovi oboronnogo Pivnichnoatlantichnogo alyansu stalo stvorennya jogo klyuchovih finansovo ekonomichnih ta vijskovih organiv Pivnichnoatlantichnij dogovir peredbachav tilki zasnuvannya Radi organizaciyi yaka svoyeyu chergoyu mala stvoriti Komitet oboroni Rada NATO sho skladalasya z ministriv zakordonnih sprav 12 derzhav chleniv stvorila Komitet oboroni z 12 ministriv oboroni a takozh pidporyadkovanij jomu Vijskovij komitet u skladi 12 nachalnikiv generalnih shtabiv Novim organom sho vidpovidav zgadanij koncepciyi zmicnennya bezpeki stav Komitet ekonomichnogo ta finansovogo zahistu v skladi 12 ministriv finansiv Krim togo buv stvorenij Viddil torgovelnogo flotu i Komitet z pitan virobnictva ta ozbroyennya Vsi ci organi perebuvali pid kontrolem Radi NATO na rivni ministriv zakordonnih sprav Postijnim organom Radi NATO bula postijna rada do yakoyi vhodili 12 zastupnikiv ministriv zakordonnih sprav Suto voyenni pitannya virishuvala stvorena pri vijskovomu komiteti postijna strategichna grupa z predstavnikiv zbrojnih sil SShA Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Cej organ zdijsnyuvav komanduvannya vijskovimi operaciyami i kontrolyuvav p yat regionalnih operativnih grup Pivnichna Yevropa zona vidpovidalnosti Daniya Norvegiya Velika Britaniya Centralna Yevropa Belgiya Velika Britaniya Lyuksemburg Niderlandi Franciya Pivdenna Yevropa Zahidne Seredzemnomor ya Velika Britaniya Italiya Franciya Kanada SShA Pivnichna Atlantika usi krayini Alyansu okrim Italiyi ta Lyuksemburgu Verhovnim golovnokomanduvachem ob yednanih zbrojnih sil NATO u Yevropi za zgodoyu vsih derzhav chleniv buv priznachenij general Duajt Ejzenhauer 1 kvitnya 1950 roku buv uhvalenij pershij chotiririchnij Plan kolektivnoyi oboroni NATO Ceremoniya vstupu do NATO Federativnoyi Respubliki Nimechchini Parizh Traven 1955 V osnovu pershoyi voyennoyi doktrini NATO yaka otrimala nazvu Shit i mech buli pokladeni poglyadi na koalicijnu oboronu vijskovo politichnogo kerivnictva SShA rol shita vidvodilasya ugrupovannyu suhoputnih vijsk na Yevropejskomu teatri vijni na yaki za pidtrimki taktichnoyi aviaciyi i vijskovo morskih sil pokladalosya vedennya operacij do nabrannya chinnosti mecha tobto amerikanskih strategichnih bombarduvalnikiv nosiyiv yadernoyi zbroyi Cya strategiya sho spiralasya na zagrozu zastosuvannya yadernoyi zbroyi yedinim vlasnikom yakoyi sered krayin NATO buli SShA zakripila za nimi providnu rol v samomu bloci i v procesi oboronnogo planuvannya sho ne moglo ne poznachitisya na podalshomu rozvitku koalicijnih doktrinalnih ustanovok i strategichnih koncepcij U travni 1951 roku z metoyu stvorennya optimalnoyi modeli kerivnictva Alyansom rozpochalasya reorganizaciya strukturi jogo upravlinnya reformovano vishij organ kerivnictva Radu do skladu yakoyi krim ministriv zakordonnih sprav uvijshli takozh ministri oboroni ta ministri finansiv derzhav chleniv Vodnochas buli likvidovani Komitet oboroni ta Komitet ekonomichnogo i finansovogo zahistu a osnovni yihni funkciyi pokladeni na Viddil oboronnoyi promislovosti ta Ekonomichnij i finansovij viddil sho pidporyadkovuvalis postijnij radi zastupnikiv ministriv zakordonnih sprav Povnovazhennya ciyeyi radi buli znachno rozshireni vona stala osnovnim vikonavchim organom sho koordinuvav diyalnist usih inshih struktur Zavershalnim etapom stanovlennya Alyansu stalo rozshirennya ta stabilizaciya skladu jogo uchasnikiv 18 lyutogo 1952 roku do NATO priyednalis Greciya i Turechchina yaki zajmali strategichnu poziciyu v planah oboroni Seredzemnomorskogo basejnu She bilsh vazhlivoyu podiyeyu u zmicnenni sistemi yevropejskoyi bezpeki stalo priyednannya do Alyansu Federativnoyi Respubliki Nimechchini Rishennya pro prijnyattya yiyi do NATO uhvaleno na Parizkij konferenciyi 23 zhovtnya 1954 roku i nabralo chinnosti 6 travnya 1955 Do 1955 roku za Pivnichnoatlantichnim alyansom ostatochno zakripilasya panivna rol u sistemi yevropejskoyi bezpeki Na ci podiyi duzhe rizko i negativno vidreaguvav Radyanskij Soyuz vzhe 14 travnya 1955 roku z pidkontrolnih SRSR shidnoyevropejskih derzhav socialistichnogo taboru bula utvorena Organizaciya Varshavskogo dogovoru yaka negajno rozpochala formuvannya ob yednanih zbrojnih sil Sho svoyeyu chergoyu stalo poshtovhom do novogo rivnya konfrontaciyi mizh Shodom i Zahodom 1956 1967 Harakterizuyetsya rozvitkom politichnih konsultacij mizh krayinami chlenami z usogo spektra pitan shodo vidnosin mizh Shodom i Zahodom Rozpochavsya zi shvalennya u grudni 1956 roku Pivnichnoatlantichnoyu radoyu rekomendacij vikladenih u dopovidi tak zvanogo Gaetano Martino Lester Pirson pro nevijskove spivrobitnictvo v mezhah NATO Konsultaciyi pochinayuchi z najprostishih form obminu dumkami ta informaciyeyu i zakinchuyuchi vidvertimi diskusiyami u kerivnih organah alyansu postupovo nabuli harakteru bezperervnogo procesu i zabezpechili visokij riven vzayemorozuminnya i vrahuvannya interesiv kozhnogo uchasnika Dogovoru she na stadiyi rozrobki politichnih rishen Takim chinom formuvavsya osnovnij princip uhvalennya rishen v Alyansi shlyahom konsensusu sposobu vinesennya kolektivnih rishen yaki bezperechno ye dijsno spilnimi i vodnochas vrahovuyut osoblivist pozicij kozhnoyi derzhavi chlena organizaciyi Odnochasno cej period vidznachavsya krizoyu vidnosin Franciya NATO u 1958 roci Franciya virishila zaproponuvati svoye bachennya i podalshij rozvitok vzayemin yake bulo konkretizovane v memorandumi 17 veresnya 1958 roku v yakomu Sharl de Goll zaklikav do stvorennya spilnogo razom iz SShA i Velikoyu Britaniyeyu triumviratu dlya kerivnictva Alyansom i poprosiv nadati Franciyi dopomogu v stvorenni yadernoyi zbroyi Distavshi rishuchu vidmovu francuzkij uryad uhvaliv rishennya pro postupovij vihid Franciyi z vijskovoyi organizaciyi bloku pro sho ostatochno ogolosiv na pochatku 1966 roku Zgidno z zayavoyu Franciyi vsi ob yekti Alyansu a takozh ob yekti OZS NATO na CYe TVD povinni buli zalishiti teritoriyu krayini do kvitnya 1967 roku Vihid Franciyi z vijskovoyi strukturi NATO ne oznachav vihodu z oboronnogo alyansu chi viddalennya vid jogo strategiyi i mistiv u osnovi cilu nizku vazhlivih same dlya Franciyi prichin ale vse taki zasvidchiv desho vidminni pidhodi do aktualnogo ulashtuvannya pislyavoyennoyi sistemi mizhnarodnih vidnosin i pochatok novogo etapu v istoriyi NATO Pislya karibskoyi krizi 1963 roku na Zahodi i Shodi pochalo formuvatis rozuminnya sho globalna yaderna vijna ne matime peremozhcya Obidvi storoni demonstruvali gotovnist do porozuminnya u sferi deeskalaciyi yadernogo protistoyannya Vazhlive znachennya u comu napryami mali Moskovska ugoda SShA SRSR ta Velikoyi Britaniyi 1963 roku pro zaboronu viprobuvan yadernoyi zbroyi v atmosferi kosmichnomu prostori j pid vodoyu ta peregovori pro nerozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi sho zavershilis pidpisannyam vidpovidnogo dogovoru u lipni 1968 roku 1967 1975 Gensek KPRS Leonid Brezhnyev i prezident SShA Richard Nikson pid chas vizitu radyanskogo lidera v SShA 1973 Novij period rozvitku NATO rozpochavsya u grudni 1967 roku pislya shvalennya Pivnichnoatlantichnoyu radoyu dopovid belgijskogo ministra zakordonnih sprav P yera Armelya Pro majbutni zavdannya alyansu vidomoyi yak dopovidi Armelya Dopovid mistila viklad politiki bezpeki bloku vidomoyi takozh yak Doktrina Armelya yaka stanovila socialno politichnu storonu vijskovoyi doktrini Alyansu V dopovidi pidkreslyuvalosya sho doktrina mirnogo spivisnuvannya zminila harakter konfrontaciyi mizh Shodom i Zahodom ale ne usunula osnovni problemi Zvazhivshi na ce zrobili visnovok sho bez novih vijskovih zusil NATO ni mir v Yevropi ni sama politika rozryadki vzagali nemozhlivi Pivnichnoatlantichnij alyans rozglyadavsya yak garant miru i stabilnosti na Yevropejskomu kontinenti Doktrina progoloshuvala dva osnovnih principi diyalnosti NATO oborona tobto naroshuvannya vijskovogo potencialu bloku i rozryadka provedennya politiki pom yakshennya napruzhenosti na Yevropejskomu kontinenti Zgidno z doktrinoyu Armelya golovnoyu politichnoyu metoyu NATO stalo dosyagnennya v Yevropi spravedlivogo i micnogo mirnogo poryadku chleni NATO brali zobov yazannya odnochasno pidtrimuvati neobhidnij vijskovij potencial dlya oboroni ta strimuvannya a takozh spriyati poslablennyu naprugi u vidnosinah mizh dvoma blokami Po suti ce stalo novoyu strategichnoyu koncepciyeyu Alyansu Ne menshij vpliv mala Dopovid i na stosunki mizh derzhavami chlenami iniciativa Armelya prodemonstruvala vpliv malih derzhav chleniv NATO na bilshi derzhavi zokrema na superderzhavu Spolucheni Shtati NATO sprijnyala ideyu yaka bula zakladena v cij dopovidi v rezultati chogo vidcentrovi sili yaki mogli b prizvesti do rozpadu Pivnichnoatlantichnogo soyuzu pritupilisya Cya dopovid proklala dlya NATO kurs sho priviv zgodom do zakinchennya holodnoyi vijni Z nastupnih podij sho pozitivno vplinuli na zagalnu atmosferu yevropejskoyi bezpeki slid zaznachiti ugodi Federativnoyi Respubliki Nimechchini 1970 1973 rokiv pro normalizaciyu vidnosin i viznannya nayavnih kordoniv z SRSR Polsheyu NDR ta Chehoslovachchinoyu 1972 SShA SRSR Velika Britaniya Franciya ugodi 1972 roku mizh SRSR i SShA i pro sistemi protiraketnoyi oboroni Videnski peregovori 1973 roku pro vzayemne skorochennya zbrojnih sil i Gelsinska narada z pitan bezpeki ta spivrobitnictva u Yevropi Vodnochas ci podiyi sho zasvidchuvali pro znachne zmenshennya napruzhenosti mizh Shodom i Zahodom ne prizveli do poslablennya zusil chleniv Pivnichnoatlantichnogo alyansu iz zabezpechennya oboronozdatnosti 1975 1985 U seredini 1970 h politika rozryadki zminilasya novim vitkom politichnoyi konfrontaciyi ta vijskovogo protistoyannya sho obumovleno radyanskoyu intervenciyeyu v Afganistani rozgortannyam v SRSR novih balistichnih raket serednoyi dalnosti RSD 10 Pioner SS 20 za klasifikaciyeyu NATO i yak vidpovid rozmishennyam SShA v Yevropi MBR MGM 31A Pershing 1A pochatkom rozrobki v Spoluchenih Shtatah programi SOI V umovah zagostrennya vidnosin zi Shodom u 1984 roci vidnoviv diyalnist Zahidnoyevropejskij soyuz Natomist alyans zmicniv poziciyi v Yevropi pislya vstupu do nogo v 1982 roci Ispaniyi Sho stosuyetsya vijskovo tehnichnogo boku vijskovoyi doktrini bloku strategiyi gnuchkogo reaguvannya to lideri NATO tradicijno harakterizuvali yiyi yak oboronnu Sama sutnist gnuchkogo reaguvannya polyagala u zdatnosti bloku shlyahom vidpovidnih sumirnih z harakterom zagrozi dij zapobigti a yaksho neobhidno to i vidbiti zbrojnu agresiyu riznogo masshtabu v bud yakomu rajoni zoni vidpovidalnosti Alyansu NATO vidmovilasya vzyati na sebe zobov yazannya ne zastosovuvati yadernu zbroyu pershim Generalnij sekretar Alyansu Piter Karington v grudni 1984 roku pryamo vidkinuv taku perspektivu zayavivshi Mi ne ye prihilnikami vidmovi vid mozhlivosti vikoristannya pershimi yadernoyi zbroyi Zagostrennya trivalo do kincya 1985 roku koli pislya prihodu do vladi u SRSR Mihajla Gorbachova pochalisya jogo regulyarni zustrichi z liderami SShA ta inshih zahidnih krayin i peregovornij proces mizh shodom i Zahodom nabuvav nezvorotnogo harakteru 1985 1990 Lideri SRSR i SShA Mihajlo Gorbachov i Ronald Rejgan pidpisuyut Dogovir pro likvidaciyu RSMD 1987 Z pochatkom perebudovi v Radyanskomu Soyuzi j oprilyudnennyam gorbachovskoyi koncepciyi Yevropa nash spilnij dim rozpochinayetsya period vidligi u vidnosinah NATO i SRSR Vzhe u grudni 1987 roku Mihajlo Gorbachov i Ronald Rejgan pidpisali u Vashingtoni dogovir pro povnu likvidaciyu raket serednoyi i maloyi dalnosti Ce bulo pershe v istoriyi realne znishennya cilogo klasu suchasnih yadernih ozbroyen Nezabarom pislya cogo proces kardinalnih zmin u vidnosinah mizh Shodom i Zahodom nabuvav nespodivano strimkogo rozmahu Perelomnim stav 1989 rik yakij rozpochavsya iz povnogo vivedennya radyanskih vijsk z Afganistanu Za cim sliduvali prihid do vladi u Polshi pershogo na shodi Yevropi nekomunistichnogo uryadu Tadeusha Mazoveckogo demokratichni revolyuciyi v Ugorshini Nimeckij Demokratichnij Respublici Chehoslovachchini ta vreshti padinnya Berlinskoyi stini yake simvolizuvalo pochatok yakisno novogo periodu u svitovij istoriyi 1989 rik zavershivsya pershimi v istoriyi vidvidinami Ministrom zakordonnih sprav SRSR Eduardom Shevardnadze shtab kvartiri NATO v Bryusseli jogo ta peregovorami z Generalnim sekretarem NATO Manfredom Vernerom i postijnimi predstavnikami derzhav chleniv Alyansu Vprodovzh 1990 1991 rokiv perehid vladi do demokratichnih sil vidbuvsya i v inshih krayinah Shidnoyi Yevropi ta v soyuznih respublikah SRSR Naslidkom cih zmin stali vozz yednannya Nimechchini pripinennya holodnoyi vijni rozpad Radyanskogo Soyuzu i Varshavskogo bloku Yevropa ta svit opinilisya u principovo novij politichnij situaciyi sho ne moglo ne vplinuti na Pivnichnoatlantichnij alyans i zumovilo pochatok procesu jogo adaptaciyi do novih geopolitichnih umov V cej period navit tochilisya diskusiyi pro rozpusk Alyansu i nedocilnosti jogo isnuvannya u postbipolyarnomu sviti ale nestabilnist novoyi situaciyi viklikala neobhidnist lishe transformaciyi alyansu j utochnennya jogo roli Krim togo vazhlive znachennya malo i bazhannya krayin chleniv zberegti spilnij civilizacijnij prostir NATO vstupiv u novij etap svoyeyi istoriyi 1990 2002 Proces postbipolyarnoyi transformaciyi NATO rozpochavsya z Londonskogo samitu Alyansu sho vidbuvsya u lipni 1990 roku Na samiti glavi derzhav i uryadiv krayin chleniv dijshli visnovku pro neobhidnist pristosuvannya Pivnichnoatlantichnogo alyansu do novoyi strategichnoyi situaciyi ta novogo seredovisha bezpeki Osnovnimi napryamami transformaciyi viznacheno skorochennya chiselnosti ob yednanih zbrojnih sil pri odnochasnomu pidvishenni rivnya yih mobilnosti ta zdatnosti operativno diyati u nadzvichajnih situaciyah rozvitok i pogliblennya vidnosin z novimi demokratichnimi derzhavami Shidnoyi Yevropi a takozh mizhuryadovimi yevropejskimi instituciyami OBSYe YeES ZYeS Rozvitok i realizaciya idej visunutih na Londonskomu samiti priveli do rozrobki novoyi strategichnoyi koncepciyi Alyansu shvalenoyi na nastupnij zustrichi glav derzhav ta uryadiv krayin chleniv NATO u Rimi u listopadi 1991 roku U prijnyatomu dokumenti zaznachalosya sho gliboki politichni zmini yaki vidbulisya v Centralnij ta Shidnij Yevropi vid 1989 roku stali rezultatom zniknennya bezposerednoyi zagrozi sho viklikala najbilshu zanepokoyenist Alyansu vprodovzh soroka rokiv jogo isnuvannya Usunennya zagrozi splanovanoyi agresiyi oznachalo pripinennya isnuvannya chinnika navkolo yakogo fokusuvalasya strategiya NATO a otzhe bezpeka vsih jogo chleniv zmicnilasya Prote yak nagoloshuvalosya v dokumenti teper yij zagrozhuyut inshi riznomanitni riziki yaki vazhko sprognozuvati j ociniti mizhetnichna vorozhnecha i teritorialni spori u krayinah CSYe mozhut privesti do viniknennya zbrojnih konfliktiv u yaki mozhut buti vtyagneni zovnishni sili i yaki mozhut perekinutisya na krayini NATO bezposeredno poznachayuchis na yihnij bezpeci Analiz novoyi strategichnoyi situaciyi dav zmogu avtoram koncepciyi zrobiti dva vazhlivih visnovki pro zberezhennya cilej i funkcij Alyansu v sferi bezpeki i pro stvorennya shirshih nizh bud koli mozhlivostej dlya dosyagnennya jogo cilej politichnimi zasobami Jshlosya pro dialog i spivrobitnictvo mizh chlenami NATO j inshimi derzhavami v usih galuzyah pov yazanih z yevropejskoyu bezpekoyu Cya dumka vislovlena v dokumenti she v dosit oberezhnij formi zasvidchuvala odnak pro principovo novij pidhid do arhitekturi yevropejskoyi bezpeki i nezabarom stala neviddilnoyu skladovoyu zagalnoyi strategiyi Alyansu Stosovno oboroni strategichna koncepciya 1991 roku peredbachala znizhennya zagalnoyi chiselnosti zbrojnih sil i rivnya yihnoyi boyegotovnosti z odnochasnim pidvishennyam yih mobilnosti gnuchkosti ta zdatnosti diyati v kritichnih situaciyah Z ciyeyu metoyu planuvalisya pevni zmini u strukturi zbrojnih sil i vijskovogo komanduvannya alyansu Koncepciya peredbachala shiroke vikoristannya sil negajnogo ta shvidkogo reaguvannya v tomu chisli bagatonacionalnih zdatnih diyati v riznomanitnih neperedbachuvanih situaciyah Vazhlivoyu korektivoyu bulo takozh zmenshennya zalezhnosti vijskovoyi strategiyi alyansu vid yadernoyi zbroyi yaka maye vidigravati golovno politichnu rol zberezhennya miru strimuvannya bud yakogo agresora Chleni NATO na 1994 rik Chleni programi Partnerstvo zaradi miru Kolishni chleni PZM yaki priyednalisya do NATO Krim strategichnoyi koncepciyi na Rimskomu samiti takozh prijnyato Deklaraciyu pro mir i spivpracyu U nij nagoloshuvalosya sho Alyans pidtrimuye i proponuye dopomogu krayinam Centralnoyi i Shidnoyi Yevropi u zdijsnenni reform podolanni trudnoshiv perehidnogo periodu zaproshuye do uchasti u vidpovidnih forumah NATO gotovij do konsultacij z politichnih vijskovih ekonomichnih i naukovih pitan ta shodo nalagodzhennya spivpraci Dlya spriyannya rozvitkovi takogo partnerstva stvoryuvalasya Rada pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva RPAS ustanovche zasidannya yakoyi vidbulosya 20 grudnya 1991 roku za uchastyu ministriv zakordonnih sprav derzhav chleniv NATO shistoh krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi i troh Baltijskih derzhav U berezni 1992 roku do RPAS priyednalis odinadcyat nezalezhnih derzhav chleniv SND sho vinikli na teritoriyi kolishnogo SRSR A naprikinci 1996 roku uchasnicyami cogo forumu buli vzhe 40 derzhav Yevropi j Aziyi Odniyeyu z najvazhlivishih iniciativ Alyansu stala programa Partnerstvo zaradi miru PZM zapochatkovana na Bryusselskomu 1994 roku samiti NATO Programa progoloshuvala zavdannya formuvannya novih vidnosin bezpeki mizh Pivnichnoatlantichnim soyuzom ta jogo partnerami u spravi miru Do uchasti v nij buli zaprosheni derzhavi chleni RPAS ta inshi krayini OBSYe Pivnichnoatlantichna rada zaproponuvala derzhavam partneram doluchilisya do roboti politichnih i vijskovih organiv u shtab kvartiri NATO v mezhah diyalnosti pov yazanoyi z partnerstvom Peredbachalisya takozh konsultaciyi z bud yakim aktivnim uchasnikom programi yaksho vin bude vidchuvati pryamu zagrozu svoyij teritorialnij cilisnosti politichnij nezalezhnosti abo bezpeci Suttyeve znachennya malo i polozhennya pro te sho aktivna uchast u PZM bude vidigravati vazhlivu rol u procesi rozshirennya NATO Za tri roki uchasnikami Partnerstva zaradi miru stali 27 derzhav Yevropi i Aziyi Odniyeyu z pershih sered nih bula Ukrayina yaka priyednalasya do programi vzhe v lyutomu 1994 roku Vazhlive znachennya dlya efektivnosti ta vagomosti programi PZM malo priyednannya do neyi u chervni 1994 roku Rosijskoyi Federaciyi adzhe na dumku lideriv NATO stvorennya zasnovanoyi na spivpraci novoyi arhitekturi yevropejskoyi bezpeki potrebuvalo aktivnoyi uchasti Rosiyi Rezultatom rozvitku dialogu z RF stav pidpisanij u travni 1997 roku u Parizhi Osnovopolozhnij akt pro vzayemni vidnosini spivpracyu i bezpeku mizh Rosijskoyu Federaciyeyu i Organizaciyeyu pivnichnoatlantichnogo dogovoru Cim aktom dlya konsultacij koordinaciyi spivpraci ta dosyagnennya konsensusu mizh alyansom i Rosiyeyu a takozh za vidpovidnih obstavin dlya prijnyattya spilnih rishen shodo spilnih dij z pitan bezpeki zasnovuvalasya postijna spilna rada Rosiya NATO Inshim vazhlivim krokom na shlyahu rozshirennya i pogliblennya spivrobitnictva mizh NATO i derzhavami uchasnicyami RPAS i PZM stalo stvorennya v travni 1997 roku peretvorennya Radi pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva na Radu yevroatlantichnogo partnerstva RYeAP Do skladu RYeAP uvijshli ne tilki chleni RPAS a j ti derzhavi sho mali v nij lishe status sposterigachiv V ramkah RYeAP provodyatsya konsultaciyi ta zdijsnyuyetsya spivpracya v sferah kontrolyu nad ozbroyennyam yadernoyi bezpeki nerozpovsyudzhennya yadernoyi himichnoyi ta biologichnoyi zbroyi vregulyuvannya kriz planuvannya oboroni i vijskovih byudzhetiv borotbi z mizhnarodnim terorizmom tosho She odnim vazhlivim napryamom u diyalnosti NATO stav rozvitok tak zvanogo Seredzemnomorskogo dialogu Rishennya pro ce bulo prijnyate na Bryusselskomu samiti 1994 roku Uchast u Seredzemnomorskomu dialozi vzyali krim derzhav chleniv NATO Yegipet Izrayil Jordaniya Mavritaniya Marokko i Tunis Zlit F 15C 53 yi vinishuvalnoyi eskadrilyi VPS SShA Operaciya Denaj flajt Vazhlivoyu obstavinoyu sho nadavala osoblivoyi aktualnosti procesu nalagodzhennya spivrobitnictva mizh Alyansom i derzhavami ne chlenami NATO stala vijna v Yugoslaviyi Cya vijna stvoryuvala pomitnu zagrozu dlya yevropejskoyi bezpeki i stala serjoznim viprobuvannyam dlya NATO yak organizaciyi sho nabuvala harakteru sili poklikanoyi ne lishe zabezpechuvati oboronu yiyi chleniv a j spriyati zberezhennyu miru ta stabilnosti na vsomu yevroatlantichnomu prostori Vzhe z 1992 roku Alyans pochav nadavati dopomogu v zdijsnenni operacij z pidtrimki miru na Balkanah sho provodilisya pid egidoyu Radi Bezpeki OON spochatku ce bulo morske ta povitryane patrulyuvannya z metoyu kontrolyu za dotrimannyam zaprovadzhenogo OON embargo na postachannya zbroyi do respublik kolishnoyi Yugoslavskoyi federaciyi j torgovelnogo embargo proti Serbiyi ta Chornogoriyi operaciyi Skaj monitor Maritajm monitor Maritajm gard Pislya prijnyattya Radbezom OON u berezni 1993 roku rezolyuciyi sho dozvolyala derzhavam chlenam NATO vzhivati primusovih zahodiv dlya zabezpechennya rezhimu zaboronenoyi dlya polotiv zoni u povitryanomu prostori nad Bosniyeyu i Gercegovinoyu litaki NATO rozpochali operaciya Denaj flajt V lyutomu 1994 roku voni zbili chotiri vijskovi litaki yaki porushili zaboronenu dlya polotiv zonu Ce buli pershi za vsyu istoriyu alyansu bojovi diyi jogo zbrojnih sil U 1994 1995 rokah na prohannya Sil zahistu OON u Bosniyi i Gercegovini litaki NATO proveli nizku operacij sho zumovili znyattya oblogi Sarayeva ta inshih mist zdijsnyuvali povitryani udari po cilyah u mezhah viznachenih OON zaboronenih zon Ci ta inshi diyi spriyali zupinennyu konfliktu v Bosniyi i Gercegovini Pislya pidpisannya u grudni 1995 roku zagalnoyi Ramkovoyi ugodi pro mir u comu regioni z grudnya 1996 roku pidrozdili NATO v Bosniyi i Gercegovini stali yadrom stabilizacijnih sil SFOR yakim RB OON nadala povnovazhennya pidtrimuvati mir i stabilnist u regioni Do skladu cih sil uvijshli takozh vijskovi pidrozdili krayin uchasnic programi PZM v tomu chisli j Ukrayini Pochatok rozgortannya novogo konfliktu na Balkanah cogo razu v Kosovo zasvidchili obgruntovanist visnovku pro nestabilnist novogo politichnogo seredovisha v Yevropi ta jmovirnist viniknennya novih zagroz dlya miru i bezpeki Operaciya sil NATO Soyuzna sila v period z 24 bereznya po 10 chervnya 1999 roku stala zavershalnim etapom Kosovskoyi vijni sho zmusiv Yugoslaviyu pripiniti bojovi diyi vivesti vijska z teritoriyi krayu Kosovo j Metohiya ta organizuvati jogo perehid pid kontrol sil NATO a piznishe OON Vashingtonskij samit NATO 1999 roku vidznachivsya prijnyattyam pershih chleniv organizaciyi z pomizh postsocialistichnih krayin Chehiyi Ugorshini i Polshi ta uhvalennyam novoyi Strategichnoyi koncepciyi NATO U sukupnosti z inshimi viklikami ta zagrozami globalnogo harakteru takimi yak rozpovsyudzhennya yadernoyi biologichnoyi himichnoyi zbroyi ta tehnologij yih vigotovlennya terorizm organizovana zlochinnist tosho vijskovo politichni konflikti na postkomunistichnomu prostori she bilshe aktualizuvali zavdannya dinamichnoyi adaptaciyi NATO do novih umov bezpeki Vidpovidalo ce i zrostalnij aktivnosti shidnoyevropejskih derzhav u napryami rozshirennya spivpraci z Alyansom v galuzi bezpeki j oboroni Deyaki z nih pryamo stavili pitannya pro perehid vid spivrobitnictva z NATO do povnopravnogo chlenstva v organizaciyi Ce vimagalo rozv yazannya nizki konceptualnih pitan z urahuvannyam pozicij vsih uchasnikiv yevroatlantichnogo partnerstva a takozh pogliblennya transformacijnih procesiv v NATO v novih umovah yevropejskoyi bezpeki 2002 2014 Dokladnishe Transformaciya NATO Prazkij samit NATO Listopad 2002 roku Novij etap transformacijnih zmin Pivnichnoatlantichnogo alyansu buv zapochatkovanij na Prazkomu samiti NATO 2002 de buli uhvaleni rishennya inicijovani kolishnim Generalnim sekretarem NATO lordom Dzhordzhem Robertsonom u vidpovid na uroki Kosova ta 11 veresnya j zoseredzheni na zminah u potencialah misiyah i strukturah Alyansu Vprovadzhennya kompleksu zavdan shodo vdoskonalennya potencialiv stvorennya Sil reaguvannya NATO ta kardinalnih strukturnih peretvoren ye tak zvanoyu Prazkoyu programoyu transformaciyi Prazke zobov yazannya shodo vdoskonalennya potencialiv angl Prague Capabilities Commitment skladayetsya z ponad 400 politichnih zobov yazan sho vzyali na sebe okremi krayini chleni z metoyu vdoskonalennya svoyih mozhlivostej v okremih sferah Vdoskonalennya potencialiv proces protyagom yakogo krayini NATO zobov yazalis dosyagti u konkretnij termin pidvishennya bojovoyi efektivnosti vijskovogo potencialu u galuzi strategichnih povitryanih ta morskih perevezen dozapravlennya u povitri zdatnosti do shvidkogo rozgortannya sil rozvitku pidrozdiliv bojovogo ta tilovogo zabezpechennya sistem komanduvannya upravlinnya ta zv yazku rozvidki viyavlennya ta sposterezhennya ta zasobiv pridushennya protipovitryanoyi oboroni protivnika a takozh zahistu vid himichnoyi biologichnoyi i yadernoyi zbroyi Rozv yazannya problem vdoskonalennya potencialu vidbuvayetsya cherez specializaciyu ta bagatonacionalnu kooperaciyu mizh krayinami Krayini chleni NATO za aktivnoyi pidtrimki krayin partneriv dosyagli pevnogo uspihu u vikonanni cih zobov yazan U sferi povitryanih perevezen u 2004 roci ministri oboroni krayin NATO pidpisali Memorandum pro vzayemorozuminnya zgidno z yakim proyekt strategichnih povitryanih perevezen yakij ocholyuye Nimechchina povinen zabezpechiti operativnu spromozhnist povitryanogo perevezennya vantazhiv velikih rozmiriv Zabezpechennya strategichnih perevezen realizuyetsya z vikoristannyam charternoyi sistemi sho garantuye bezpereshkodnij dostup do shesti rosijskih ta ukrayinskih transportnih litakiv An 124 100 Na nacionalnomu rivni krayini NATO mayut abo planuyut pridbati veliku kilkist litakiv S 17 ta A 400M Navchannya Sil reaguvannya NATO Steadfast Jaguar 2006 Krayini chleni NATO prodovzhuyut pracyuvati nad rozvitkom Merezhi NATO iz zabezpechennya zdatnosti obminu informaciyeyu danimi ta rozviddanimi iz garantuvannyam yih nadijnogo zahistu tayemnosti ta svoyechasnosti vodnochas polipshuyuchi zahist vazhlivih informacijnih sistem vid komp yuternih atak Nastupnim skladnikom Prazkoyi programi bulo rishennya pro stvorennya Sil reaguvannya NATO angl NATO Response Force Koncepciya Sil reaguvannya NATO peredbachaye stvorennya visokotehnichno osnashenih gnuchkih zdatnih do operativnogo rozgortannya vzayemosumisnih ta vitrivalih pidrozdiliv spromozhnih vikonuvati misiyi z usogo spektra zavdan Alyansu Voni mayut ne tilki zabezpechiti spromozhnist NATO shvidko i efektivno reaguvati na novi zagrozi a j nadati mozhlivist spravedlivishe rozpodiliti riziki cherez zaluchennya bilshoyi kilkosti derzhav NATO do provedennya operacij Sili reaguvannya NATO skladayutsya z suhoputnogo povitryanogo morskogo komponentiv ta sil specialnih operacij Vijska yaki perebuvayut u pidvishenomu stupeni gotovnosti skladayutsya z nacionalnih elementiv ta zdijsnyuyut rotaciyu kozhni shist misyaciv pislya prohodzhennya vidpovidnoyi pidgotovki ta sertifikaciyi SRN vidigrayut rol svoyeridnogo katalizatora procesu transformaciyi vsih zbrojnih sil krayin chleniv NATO Pislya zavershennya u chervni 2006 roku navchan Steadfast Jaguar na yakih spilno diyali suhoputni morski i povitryani komponenti SRN na Rizkomu samiti NATO ogolosili sho Sili reaguvannya NATO dosyagli rivnya cilkovitoyi operativnoyi spromozhnosti Tretoyu skladovoyu Prazkoyi programi stala strukturna transformaciya Nova struktura komanduvannya NATO bazuyetsya ne na teritorialnomu rozpodili yak ranishe a na funkcionalnomu Na strategichnomu rivni stvoreni dva komanduvannya Komanduvannya OZS NATO z pitan operacij yake vidpovidaye za provedennya usih operacij Alyansu ocholyuye Verhovnij golovnokomanduvach OZS NATO v Yevropi Komanduvannya OZS NATO z pitan transformaciyi ocholyuye Verhovnij golovnokomanduvach OZS NATO z pitan transformaciyi yakij nese vidpovidalnist za pitannya prosuvannya i kontrolyu nad potochnim procesom transformaciyi Alyansu a takozh nad spromozhnostyami Alyansu zokrema u pitannyah pidgotovki ta rozrobki koncepcij i doktrin Taktichnij riven skladayetsya z shesti vidovih komanduvan OZS NATO yaki zabezpechuyut vidpovidnu pidtrimku operacij shtabnimi elementami na sushi mori ta u povitri U miru vikonannya Prazkoyi programi transformaciyi pochali vinikati pevni problemi yaki proyavilis u nevidpovidnosti mizh chitkimi namirami u viznachenni specifichnih cilej ta diyami j vidilenimi resursami dlya dosyagnennya cih cilej Na podolannya nedolikiv bula spryamovana Norfolkska programa Generalnogo sekretarya Yaap de Goop Sheffera vikladena u kvitni 2004 roku v Komanduvanni OZS z pitan transformaciyi u vidpovid na uroki Afganistanu Programa peredbachala zahodi na vikonannya Prazkih zobov yazan j stosuvalas transformacijnih zmin v generuvanni sil oboronnomu planuvanni ta shemah spilnogo finansuvannya Urochistij pidjom prapora NATO na Ministerstvi oboroni Horvatiyi v Zagrebi pislya vstupu krayini do Alyansu 7 kvitnya 2009 roku Oskilki robota NATO gruntuyetsya na politichnij solidarnosti ta spilnih cinnostyah postala problema viroblennya spilnogo bachennya strategichnih zavdan Alyansu ta vidnovlennya yednosti u protistoyanni novim viklikam ta zagrozam bezpeci vazhlivoyu skladovoyu peretvoren NATO stalo zabezpechennya vnutrishnogo balansu mizh Pivnichnoyu Amerikoyu i dedali bilsh integrovanoyu Yevropoyu Prijnyattyu rishen pro pochatok transformacijnih zmin u politichnij sferi pereduvala Myunhenska programa inicijovana kolishnim kanclerom Nimechchini Gerhardom Shrederom u 2005 roci u vidpovid na uroki irakskoyi krizi V rezultati glavi krayin chleniv Alyansu na samiti NATO v Bryusseli vzyali na sebe zobov yazannya posiliti rol NATO yak forumu dlya strategichnih i politichnih konsultacij i koordinaciyi mizh chlenami Alyansu j konsultacij u sferi bezpeki mizh Yevropoyu i Pivnichnoyu Amerikoyu Generalnij sekretar Yaap de Goop Sheffer dav obicyanku rozrobiti plan yakij zabezpechit serjoznist i vazhlivist strategichnogo dialogu v NATO Uhvalena na Rizkomu 2006 roku samiti NATO Kompleksna politichna direktiva yaka stala dopovnennyam do Strategichnoyi koncepciyi Alyansu 1999 roku viznachila strukturu ta politichnu spryamovanist transformaciyi vstanovila prioriteti z usih aspektiv vijskovogo potencialu Alyansu planuvannya pidgotovki ta rozvidki na nastupni 10 15 rokiv Rozshirennya i transformaciya Pivnichnoatlantichnogo alyansu ye odnim z najbilsh fundamentalnih zrushen u mizhnarodnij bezpeci pov yazanih z formuvannyam novoyi sistemi mizhnarodnih vidnosin Cej proces bez perebilshennya dolenosnij dlya yevropejskih krayin oskilki ne lishe ostatochno zakriplyuye rezultati minulogo bipolyarnogo protistoyannya ale j okreslyuye konturi yedinoyi yevropejskoyi civilizaciyi u mezhah yevroatlantichnogo prostoru Nalezhnist do yevropejskoyi civilizaciyi ye pragnennyam bagatoh krayin u tomu chisli j Ukrayini Dominantnoyu ta pershochergovoyu metoyu Organizaciyi Pivnichnoatlantichnogo dogovoru zalishayetsya kolektivna oborona ale vona kardinalno vidriznyayetsya ne lishe vid tih zahodiv sho planuvalisya v roki holodnoyi vijni a navit ne shozha na ti sho vprovadzhuvalisya vzhe u novih postbipolyarnih umovah Faktichno z pochatkom novogo tisyacholittya v NATO vidbulosya bilshe konstruktivnih zrushen nizh za bud yake desyatirichchya v istoriyi diyalnosti Alyansu Cya transformacijna liniya she raz pidtverdilasya pislya togo yak NATO zaproponuvalo novim partneram priyednatisya do Alyansu peredostannya hvilya rozshirennya Pivnichnoatlantichnogo alyansu mala misce u kvitni 2004 roku koli novimi chlenami stali Bolgariya Latviya Litva Rumuniya Slovachchina Sloveniya ta Estoniya a 1 kvitnya 2009 roku Alyans prijnyav do svoyih lav dvoh novih chleniv Albaniyu ta Horvatiyu Agresiya Rosiyi proti Ukrayini u 2014 roci na dumku ukrayinskih naukovciv viyavila slabki miscya v sistemi oboroni Alyansu na Shodi Yevropi i sponukala do zastosuvannya nevidkladnih vijskovih ta politichnih zahodiv Rosijska Federaciya pripinila buti partnerom NATO i rozglyadayetsya nini yak protivnik SShA zmusheni povernuti zovnishnopolitichnu uvagu do Yevropi i znov pochinayut vidigravati rol odnogo z vazhlivih chinnikiv yevropejskoyi bezpeki Zmini v arhitekturi yevropejskoyi bezpeki ne ye cilkovitim povernennyam do situaciyi holodnoyi vijni Rozklad sil sogodni ye inshim nini agresiya Rosiyi spryamovana na krayini Centralno shidnoyi Yevropi ta Baltiyi sho zaraz ye chlenami YeS ta NATO i na nizku postradyanskih krayin sho z 1990 h rokiv opinilisya v sirij zoni bezpeki Gruziyu Moldovu i Ukrayinu Diyi Rosiyi zmusili NATO mobilizuvatisya i pereosmisliti svoyu strategiyu 2014 2019 5 chervnya 2017 roku do skladu Alyansu uvijshla Chornogoriya 10 bereznya 2018 roku NATO viznalo za Ukrayinoyu status krayini aspiranta na shlyahu do priyednannya do alyansu Pivnichna Makedoniya pidpisala protokol pro priyednannya shob stati chlenom NATO v lyutomu 2019 roku i zavershila priyednannya 27 bereznya 2020 roku 2020 2024 12 chervnya 2020 roku Ukrayina zdobula status partnera z rozshirenimi mozhlivostyami NATO Pislya rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku gromadska dumka u Finlyandiyi ta Shveciyi rizko shililasya na korist vstupu do NATO bilshe gromadyan pidtrimalo chlenstvo v NATO nizh tih hto vpershe buv proti cogo Opituvannya provedene 30 bereznya 2022 roku pokazalo sho blizko 61 finiv vistupayut za chlenstvo v NATO proti 16 proti i 23 ne vpevneni Opituvannya provedene 1 kvitnya pokazalo sho blizko 51 shvediv vistupayut za chlenstvo v NATO proti 27 proti Finskij parlament virishiv obgovoriti pitannya chlenstva v NATO piznishe togo zh roku Analitiki ochikuvali sho Finlyandiya ta Shveciya uzgodyat svoyi rishennya shodo chlenstva v NATO podibno do togo yak voni koordinuvali svoye rishennya pro vstup do YeS u 1995 roci hocha Finlyandiya mozhe priyednatisya trohi ranishe U seredini kvitnya uryadi Finlyandiyi ta Shveciyi pochali vivchati chlenstvo v NATO yihni uryadi zamovili zviti pro bezpeku na cyu temu ta nezabarom rozpochali debati Analitiki vvazhali sho jmovirno i Finlyandiya i Shveciya priyednayutsya do NATO i obidvi krayini potencijno mozhut podati zayavki na chlenstvo vzhe v chervni Naprikinci kvitnya 2022 roku finske vidannya povidomilo sho Finlyandiya i Shveciya pogodilisya podati zayavku na chlenstvo v NATO u travni Dodavannya dvoh skandinavskih krayin znachno rozshirit mozhlivosti NATO v Arktici Skandinaviyi ta Baltiyi Potencijne chlenstvo Finlyandiyi ta Shveciyi rozglyadayetsya yak najbilsh znachne rozshirennya NATO z 2004 roku koli dodalisya krayini Baltiyi 17 travnya 2022 roku ministr zakordonnih sprav Finlyandiyi Pekka Gaavisto pidpisav zayavku skandinavskoyi derzhavi na vstup do Pivnichnoatlantichnogo alyansu Vodnochas opituvannya pokazalo sho 76 finiv pidtrimuyut vstup Finlyandiyi do NATO 29 chervnya 2022 roku v Madridi vidbuvsya samit de bulo prijnyato rishennya pro priskorenij vstup Finlyandiyi ta Shveciyi do NATO 5 lipnya glavi MZS cih krayin zustrilis z Yensom Stoltenbergom ta pidpisali protokoli pro vstup do Alyansu 26 grudnya 2022 roku Generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg zayaviv sho ochikuye sho Shveciya ta Finlyandiya oficijno priyednayutsya do bloku u 2023 roci 4 kvitnya 2023 roku Finlyandiya oficijno stala povnopravnim chlenom Pivnichnoatlantichnogo alyansu 28 listopada 2023 roku u Bryusseli vidbulasya zustrich ministriv zakordonnih sprav krayin NATO pid chas yakoyi shvalili pershu v istoriyi Alyansu kvantovu strategiyu 26 lyutogo 2024 roku Ugorshina nareshti ratifikuvala zayavku Shveciyi na vstup do NATO 7 bereznya 2024 roku Shveciya stala oficijnim chlenom Pivnichnoatlantichnogo alyansu Krayini chleni NATODokladnishe Spisok krayin NATO Pershi 12 derzhav sho pidpisali Pivnichnoatlantichnij dogovir 4 kvitnya 1949 stali krayinami zasnovnikami NATO Belgiya Velika Britaniya Daniya Kanada Islandiya Italiya Lyuksemburg Niderlandi Norvegiya Portugaliya SShA Franciya Rozshirennya Alyansu Dokladnishe Rozshirennya NATO Hronologiya rozshirennya NATO Data Krayina Zagalna kilkist chleniv 18 lyutogo 1952 Greciya Turechchina 14 9 travnya 1955 Nimechchina 15 30 travnya 1982 Ispaniya 16 12 bereznya 1999 Polsha Ugorshina Chehiya 19 29 bereznya 2004 Bolgariya Estoniya Latviya Litva Rumuniya Slovachchina Sloveniya 26 1 kvitnya 2009 Albaniya Horvatiya 28 5 chervnya 2017 Chornogoriya 29 27 bereznya 2020 Pivnichna Makedoniya 30 4 kvitnya 2023 Finlyandiya 31 7 bereznya 2024 Shveciya 32 Proces vstupu do alyansu regulyuyetsya Statteyu 10 Pivnichnoatlantichnogo dogovoru i nastupnih ugod Krayini ohochi priyednatisya povinni vidpovidati pevnim vimogam i zavershiti bagatostupenevij proces sho vklyuchaye politichnij dialog i vijskovu integraciyu Organizacijna struktura politika prijnyattya rishenNATO ye vijskovo politichnim soyuzom 32 derzhav sho volodiye vsiyeyu neobhidnoyu infrastrukturoyu i sistemoyu organiv z yiyi upravlinnya Vona ye mizhuryadovoyu a ne nadderzhavnoyu organizaciyeyu Ce soyuz nezalezhnih suverennih derzhav sho ob yednalisya v interesah spilnoyi bezpeki ta zahistu spilnih cinnostej Osnovnoyu metoyu Pivnichnoatlantichnogo alyansu ye zahist svobodi i bezpeki jogo chleniv u Yevropi ta Pivnichnij Americi vidpovidno do principiv Statutu OON Dlya dosyagnennya ciyeyi meti Alyans vikoristovuye yak svij politichnij vpliv tak i vijskovu potuzhnist zalezhno vid harakteru problem bezpeki sho postayut pered derzhavami chlenami NATO Osnovnimi institutami politiki i prijnyattya rishen v Alyansi ye Pivnichnoatlantichna rada Komitet z oboronnoyi politiki ta planuvannya NATO i Grupa yadernogo planuvannya Kozhen z nih vidigraye vazhlivu rol u procesah konsultacij i prijnyattya rishen yaki ye osnovoyu spilnogo planuvannya i bezpeki krayin Rishennya uhvaleni cimi organami mayut odnakovij status i ye uzgodzhenoyu politikoyu krayin chleniv NATO nezalezhno vid rivnya na yakomu voni prijnyati Cim vishim organam pidporyadkovani specialni komiteti yaki takozh skladayutsya z oficijnih predstavnikiv krayin Taka struktura komitetiv ye bazovim mehanizmom yakij zabezpechuye Alyansu mozhlivist provoditi konsultaciyi ta prijmati rishennya tak shob kozhna krayina bula predstavlena na kozhnomu rivni ta v usih sferah diyalnosti NATO Strukturi NATO zabezpechuyut postijnij proces konsultacij koordinaciyi ta spivpraci mizh derzhavami chlenami shodo politichnih vijskovih ekonomichnih ta inshih aspektiv bezpeki a takozh dayut cim krayinam mozhlivist aktivno spivpracyuvati u nevijskovih galuzyah takih yak nauka informaciya ekologiya i reaguvannya na nadzvichajni situaciyi Rishennya v NATO prijmayutsya na osnovi konsensusu pislya obgovorennya i konsultacij z krayinami chlenami Alyansu Rishennya prijnyate na osnovi konsensusu ye rishennyam zgodu na yake dali i yake pidtrimali usi krayini chleni Organizaciyi Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Ce oznachaye sho rishennya prijnyate NATO ye virazom kolektivnoyi voli suverennih derzhav yaki ye chlenami Alyansu Princip prijnyattya rishen na osnovi konsensusu stosuyetsya usih sprav Alyansu i viddzerkalyuye toj fakt sho rishennya prijmayut same krayini chleni NATO i kozhna z nih bere uchast u procesi prijnyattya rishen Cej princip diye na usih rivnyah organizaciyi NATO U razi nezgodi obgovorennya vedetsya doti doki rishennya ne bude prijnyate inkoli ce mozhe prizvesti do viznannya togo sho dosyagti zgodi nemozhlivo Ale majzhe zavzhdi vdayetsya znajti vzayemoprijnyatne rishennya Konsultaciyi ye neviddilnoyu chastinoyu procesu prijnyattya rishen v NATO Voni spriyayut komunikaciyi mizh krayinami chlenami chiyeyu golovnoyu metoyu ye prijnyattya takih kolektivnih rishen yaki vidpovidayut yihnim nacionalnim interesam Narada ministriv oboroni derzhav chleniv NATO u shtab kvartiri NATO Bryussel 21 lyutogo 2013 Osnovna chastina vijskovih sil ta vijskovoyi infrastrukturi nalezhit derzhavam chlenam NATO zalishayetsya pid yihnim bezposerednim upravlinnyam i nacionalnim komanduvannyam doti doki ne vinikne neobhidnist v yih vidilenni cilkom abo chastkovo dlya virishennya pevnih vijskovih zavdan pid zagalnim soyuznim komanduvannyam Osnovni instituti politiki i prijnyattya rishen Dokladnishe Civilna struktura NATO ta Vijskova struktura NATO Samiti NATO Pivnichnoatlantichna rada Komitet z oboronnoyi politiki ta planuvannya NATO Grupa yadernogo planuvannya NATO Vijskovij komitet NATO Oboronne planuvannya NATO Dokladnishe NDPP Zberezhennya adekvatnoyi vijskovoyi spromozhnosti ta gotovnosti do kolektivnih dij v interesah kolektivnoyi oboroni ye golovnoyu metoyu Alyansu v sferi bezpeki Oboronne planuvannya ye osnovoyu usih operacij NATO vijskovogo harakteru Vono pobudovane takim chinom abi zbrojni sili Alyansu buli gotovi do vikonannya povnogo spektra oboronnih planiv i politiki vid zvichajnogo strimuvannya do vregulyuvannya konfliktiv pidtrimannya miru gumanitarnih operacij ta inshih operativnih zavdan Struktura procesu oboronnogo planuvannya zabezpechuyetsya bazovimi principami NATO politichnoyi solidarnosti krayin chleniv spriyannya spivrobitnictvu i rozvitku tisnih zv yazkiv mizh nimi v usih sferah de ce zabezpechuye yihni spilni ta individualni interesi spilnoyi vidpovidalnosti viznannya vzayemnih zobov yazan spilnoyi diyalnosti z utrimannya adekvatnoyi vijskovoyi potugi na pidtrimku strategiyi ta politiki Alyansu Klyuchova rol v oboronnomu planuvanni nalezhit Vijskovomu komitetu NATO Tisna koordinaciya diyalnosti Mizhnarodnogo sekretariatu ta Mizhnarodnogo vijskovogo shtabu vijskovogo kerivnictva NATO i uryadiv derzhav zabezpechuyetsya shorichnim obminom informaciyeyu pro nacionalni plani Takij obmin informaciyeyu daye zmogu porivnyati namiri kozhnoyi derzhavi iz zagalnimi vimogami NATO i pri neobhidnosti pereglyanuti yih vidpovidno do novih direktiv vimog do modernizaciyi ta zmin rolej i obov yazkiv nacionalnih zbrojnih sil Usi ci aspekti postijno pereglyadayutsya i kontrolyuyutsya na kozhnomu etapi ciklu oboronnogo planuvannya Vidpovidno do rekomendacij za rezultatami analizu ministrami oboroni krayin chleniv kozhni chotiri roki rozroblyayetsya dokument Kerivni vkazivki ministriv yakij u razi neobhidnosti onovlyuyetsya cherez dva roki Na osnovi ministerskih vkazivok rozroblyayutsya nacionalni plani dlya zbrojnih sil kozhnoyi krayini chlena Rozrobleni na osnovi propozicij z rozvitku zbrojnih sil Komanduvannyam ob yednanih zbrojnih sil NATO z pitan transformaciyi Cilovi zavdannya z rozvitku zbrojnih sil NATO spryamovanih na te shob zabezpechiti komanduvannyu NATO z operacij mozhlivist vikonuvati ves spektr operativnih misij yaki mozhut buti pokladeni na nogo Pivnichnoatlantichnoyu radoyu Tretim etapom ciklu planuvannya zbrojnih sil ye proces analizu oboronnih pitan yakij vidbuvayetsya kozhen drugij rik i trivaye protyagom roku Vin skladayetsya z individualnogo i kolektivnogo vivchennya i ocinki planiv rozvitku zbrojnih sil ta vidpovidnih finansovih planiv krayin chleniv na individualnij osnovi u porivnyanni z etalonom yakim sluguyut uzgodzheni Cilovi zavdannya NATO na desyatirichnij period V rezultati jogo pislya tristoronnih zustrichej z predstavnikami kozhnoyi krayini chlena Alyansu gotuyetsya proyekt Nacionalnih rozdiliv Nacionalni rozdili vivchayutsya na bagatostoronnomu rivni u Komiteti oboronnogo planuvannya NATO z metoyu usunennya mozhlivih rozbizhnostej mizh nacionalnimi zavdannyami i planami rozvitku zbrojnih sil i timi yaki viznacheni NATO Pislya cogo Nacionalni rozdili peretvoryuyutsya na individualni nacionalni dodatki do Zagalnogo zvitu Zagalnij zvit takozh mistit zvit Vijskovogo komitetu shodo vijskovoyi vidpovidnosti novogo planu NATO rivnyu rozvitku zbrojnih sil i stupenya pov yazanih z nim voyennih rizikiv Krim togo Zagalnij zvit mistit rozdil uzgodzhenij z instituciyami YeS ta osnovanij na informaciyi yevropejskih krayin NATO v yakomu viznacheno stupin do yakogo novij plan mozhe vidpovidati potrebam Yevropejskogo Soyuzu u sferi vijskovih sil i zasobiv Byudzhetuvannya NATO mizhuryadova organizaciya chleni yakoyi vidilyayut koshti ta resursi neobhidni dlya povsyakdennogo funkcionuvannya yiyi zgidno z Dogovorom provedennya zustrichej pidgotovki ta prijnyattya rishen realizaciyi inshih zavdan v ramkah spilnih interesiv vsih chleniv Alyansu Finansuvannya navchannya i skladu nacionalnih kontingentiv zdijsnyuyetsya za rahunok byudzhetu vidpovidnih derzhav Voni zh nesut vsi vitrati z utrimannya svoyih predstavnictv pri NATO viplachuyut platnyu oficeram priryadzhenim do shtab kvartiri Alyansu Platnya civilnim sluzhbovcyam viplachuyetsya z byudzhetu NATO Vsi programi NATO finansuyutsya spilno timi derzhavami yaki v nih berut uchast Zgidno z neoficijnoyu domovlenistyu chleni Alyansu povinni vitrachati na oboronu ne menshe 2 VVP Odnak u 2013 roci tilki nevelika chastina krayin chleniv NATO vikonali ci vimogi Zgidno z danimi NATO u SShA pokaznik vitrat na oboronu syagnuv 4 1 Velikoyi Britaniyi 2 4 Greciyi 2 3 Vijskovij byudzhet Estoniyi buv na rivni 2 Franciyi 1 9 Turechchini i Polshi 1 8 Nimechchini 1 3 Italiyi 1 2 Ispaniya Ugorshina Latviya ta Litva vitrachali na oboronu menshe nizh 1 VVP Serednij pokaznik vijskovih vitrat yevropejskimi chlenami Alyansu sklav 1 4 Spilne finansuvannya Planuvannya resursiv Pivnichnoatlantichnogo alyansu spryamovane na zabezpechennya NATO neobhidnimi jomu mozhlivostyami i zasobami zdijsnyuyetsya shlyahom spilnogo finansuvannya koli viznachayetsya potreba u vidatkah mizh krayinami yaki mozhut brati v nih uchast pochinayutsya konsultaciyi z metoyu ob yednati resursi v ramkah NATO Princip spilnogo finansuvannya na osnovi konsensusu ye odnim z fundamentalnih principiv Alyansu Kriteriyi spilnogo finansuvannya postijno pereglyadayutsya v rezultati viniknennya novih obstavin napriklad neobhidnosti chitko viznachiti ti elementi vitrat NATO na pidtrimannya miru yaki budut pokrivatis z mizhnarodnih byudzhetiv i ti yaki povinni finansuvatis z nacionalnih byudzhetiv Spilne finansuvannya poshiryuyetsya na civilnij i vijskovij byudzheti NATO i Programu investicij v bezpeku NATO Ce yedini fondi v mezhah yakih kerivnictvo NATO viznachaye vimogi i vstanovlyuye prioriteti vidpovidno do golovnih zavdan i prioritetiv Alyansu Civilnij byudzhet NATO Civilnij byudzhet finansuyetsya perevazhno Ministerstvami zakordonnih sprav derzhav NATO kontrolyuyetsya Komitetom civilnogo byudzhetu i vikonuyetsya Mizhnarodnim sekretariatom NATO Vin formuyetsya dlya pokrittya vidatkiv na zarobitnu platu personalu potochni vitrati a takozh kapitalni vitrati i vitrati na programi neobhidni dlya dosyagnennya golovnih cilej NATO zabezpechennya rezultativnoyi politiki planuvannya resursiv na pidtrimku operacij NATO v yevroatlantichnomu regioni i poza jogo mezhami vikonannya neobhidnoyi politichnoyi i planovoyi roboti dlya zabezpechennya i pidtrimki vdoskonalenih mozhlivostej i zasobiv Alyansu pidtrimku konsultacij i spivpraci z partnerami zaradi posilennya bezpeki i vidpovidi na novi vikliki i zagrozi bezpeci yevroatlantichnogo regionu zabezpechennya rozuminnya i pidtrimki NATO yiyi operacij i roli v pidtrimci bezpeki cherez gromadsku diplomatiyu Dopomizhnimi cilyami takozh ye zabezpechennya profesijnih i dopomizhnih poslug Pivnichnoatlantichnij radi pidporyadkovanim komitetam i Mizhnarodnomu sekretariatu utrimannya i zabezpechennya funkcionuvannya primishen i infrastrukturi shtab kvartiri NATO zabezpechennya dotrimannya vimog bezpeki v NATO i bezpechnogo seredovisha dlya diyalnosti personalu shtab kvartiri ta provedennya operacij Vijskovij byudzhet NATO Vijskovij byudzhet vklyuchaye potochni vitrati i vitrati na utrimannya a takozh kapitalni vitrati mizhnarodnoyi vijskovoyi strukturi NATO Vijskovogo komitetu Mizhnarodnogo vijskovogo shtabu vijskovih agencij Verhovnih komanduvan NATO i pidporyadkovani yim komanduvan sistemi upravlinnya j informaciyi naukovo doslidnih ustanov ta sil rannogo povitryanogo poperedzhennya i upravlinnya NATO Z vijskovogo byudzhetu takozh pokrivayutsya vidatki na diyalnist komandnih struktur pid chas operacij z reaguvannya na krizovi situaciyi ta misij yaki vikonuye NATO Vijskovij byudzhet finansuyetsya perevazhno Ministerstvami oboroni usih krayin chleniv NATO i kontrolyuyetsya Komitetom vijskovogo byudzhetu Programa investicij u bezpeku NATO NSIP Krayini chleni NATO takozh finansuyut Programu investicij u bezpeku NATO angl NATO Security Investment Programme Cya programa vikoristovuyetsya dlya finansuvannya ob yektiv i obladnannya neobhidnih dlya zabezpechennya funkcionuvannya Komanduvannya NATO z pitan transformaciyi i Komanduvannya NATO v Yevropi oskilki yih utrimannya vihodit za mezhi vimog shodo nacionalnoyi oboroni okremih derzhav NSIP takozh pokrivaye potrebi operacij z reaguvannya na krizovi situaciyi i vijskovi ob yekti ta zasobi taki yak sistemi informaciyi ta zv yazku sistemi povitryanogo upravlinnya i navedennya suputnikovij zv yazok vijskovi shtabi aerodromi truboprovodi i skladi PMM prichali navigacijne obladnannya Programa investicij u bezpeku finansuyetsya Ministerstvami oboroni krayin chleniv i kontrolyuyetsya Komitetom infrastrukturi Vijskovi operaciyi i misiyi NATODokladnishe Operaciyi ta misiyi NATO Pivnichnoatlantichnij alyans vidigraye aktivnu i providnu rol u garantuvanni miru i bezpeki na mizhnarodnij areni Trivalij chas NATO vdavalosya pidtrimuvati mir i bezpeku yevropejskih krayin viklyuchno politiko diplomatichnimi shlyahami Odnak pochatok 1990 h vidznachivsya novimi viklikami i zagrozami yevropejskij bezpeci Pershim serjoznim viprobuvannyam dlya NATO yak organizaciyi sho nabuvala harakteru sili poklikanoyi ne lishe zabezpechuvati oboronu yiyi chleniv a j spriyati zberezhennyu miru ta stabilnosti na vsomu yevroatlantichnomu prostori stala vijna v Yugoslaviyi Pershi tri operaciyi Alyansu z pidtrimannya miru mali misce v Yevropi v Bosniyi i Gercegovini v Kosovi i v kolishnij Makedoniyi NATO u Bosniyi i Gercegovini SFOR Dokladnishe Operaciya NATO v Bosniyi ta Gercegovini 1995 ta Sili stabilizaciyi NATO Zlit SH 3 Si King SFOR zi skladu VMS Velikoyi Britaniyi Iz 1995 do 2004 roku pid provodom NATO zdijsnyuvalasya operaciya z pidtrimannya miru v Bosniyi i Gercegovini sho dopomagala garantuvati bezpeku ta spriyala vidnovlennyu krayini pislya vijni 1992 1995 rokiv Bosniya ta Gercegovina stala arenoyu na yakij NATO bagato sho robila vpershe i rishennya uhvaleni Alyansom u vidpovid na podiyi v cij krayini dopomogli formuvati evolyuciyu Alyansu ta rozvivati jogo mozhlivosti zi vstanovlennya i pidtrimannya miru U serpni veresni 1995 roku NATO provela povitryanu operaciyu v Bosniyi ta Gercegovini yaka dopomogla pripiniti Bosnijsku vijnu a potim vidpovidno do Dejtonskoyi mirnoyi ugodi ocholila operaciyu z pidtrimannya miru yaka trivala dev yat rokiv z grudnya 1994 roku po gruden 2004 roku Hocha u grudni 2004 roku NATO peredala vidpovidalnist za povsyakdennu bezpeku v Bosniyi ta Gercegovini Yevropejskomu Soyuzu Alyans prodovzhuye utrimuvati skorochenij vijskovij shtab v Sarayevi dlya nadannya dopomogi u zdijsnenni oboronnoyi reformi v Bosniyi ta Gercegovini ta pidgotovci krayini do uchasti v programi Partnerstvo zaradi miru Konflikt u Kosovi bombarduvannya Yugoslaviyi KFOR Dokladnishe Bombarduvannya Yugoslaviyi silami NATO ta Mizhnarodni sili z pidtrimki miru v Kosovi Z chervnya 1999 roku NATO ocholila operaciyu zi vstanovlennya miru v Kosovi na pidtrimku shirokih mizhnarodnih zusil z rozbudovi miru i stabilnosti v cij spirnij yugoslavskij provinciyi Operaciya sil NATO Soyuzna sila v period z 24 bereznya po 10 chervnya 1999 roku stala zavershalnim etapom Kosovskoyi vijni Pislya zavershennya 78 dennoyi povitryanoyi kampaniyi v Kosovi buli rozgornuti mizhnarodni mirotvorchi sili pid kerivnictvom NATO KFOR Cya kampaniya yaka bula drugoyu vijskovoyu kampaniyeyu NATO pochalasya pislya bilshe nizh roku vedennya voyennih dij u provinciyi i provalu mizhnarodnih zusil vregulyuvati konflikt diplomatichnimi zasobami Pislya progoloshennya Kosovom svoyeyi nezalezhnosti v lyutomu 2008 roku NATO pogodilasya zberegti svoyu prisutnist na osnovi Rezolyuciyi 1244 Radi Bezpeki OON U chervni 2008 roku Alyans virishiv vzyati na sebe naglyad za rozformuvannyam Korpusu zahistu Kosova ta dopomogti stvoriti profesijni bagatoetnichni Sili bezpeki Kosova NATO u Pivnichnij Makedoniyi Vidpovidayuchi na zapit uryadu Pivnichnoyi Makedoniyi z serpnya 2001 roku do bereznya 2003 roku NATO zdijsnila u cij krayini tri poslidovni operaciyi Esenshiel harvest yaka dozvolila rozzbroyiti grupi etnichnih albanciv sho diyali na teritoriyi Pivnichnoyi Makedoniyi Ember foks zabezpechila zahist mizhnarodnih sposterigachiv sho zdijsnyuvali naglyad za vikonannyam mirnogo planu Elajd harmoni z nadannya konsultantiv na dopomogu uryadu v pitannyah zabezpechennya stabilnosti na vsij teritoriyi Pivnichnoyi Makedoniyi Ci operaciyi u Pivnichnij Makedoniyi prodemonstruvali tisnu spivpracyu mizh NATO YeS ta OBSYe Zgodom 27 bereznya 2020 krayina stala 30 m chlenom alyansu Persha operaciya NATO z borotbi z terorizmom 4 zhovtnya 2001 roku pislya togo yak bulo viznacheno sho teroristichni napadi 11 veresnya na Nyu Jork i Vashington buli zdijsneni z za kordonu NATO uhvalila paket z vosmi zahodiv spryamovanih na pidtrimku SShA Za zapitom SShA vona rozpochala pershu v svoyij istoriyi operaciyu z borotbi z terorizmom Igl esist sim litakiv AVAKS NATO brali uchast u patrulyuvanni povitryanogo prostoru Spoluchenih Shtativ Operaciya trivala z seredini zhovtnya 2001 roku do seredini travnya 2002 roku Bulo zalucheno 830 chleniv ekipazhiv iz 13 krayin NATO yaki zdijsnili ponad 360 litako vilotiv Vpershe v istoriyi Alyansu jogo vijskovi sili i zasobi buli zastosovani na pidtrimku operaciyi sho provodilasya vidpovidno do vimog statti 5 Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Naglyad za Seredzemnim morem Dokladnishe Operaciya Aktivni zusillya Esminec VMS SShA Ross povertayetsya v Norfolk pislya pivrichnoyi uchasti u operaciyi Aktivni zusillya Operaciyi NATO ne obmezhuyutsya lishe zonami konfliktiv Pislya teroristichnih aktiv 11 veresnya 2001 roku Alyans rozpochav vzhivati zahodiv dlya protidiyi zagrozi mizhnarodnogo terorizmu Operaciya Aktivni zusillya zapochatkovana u zhovtni 2001 roku pid provodom OVMS NATO maye na meti viyavlennya ta strimuvannya teroristichnoyi diyalnosti v Seredzemnomu mori Iz kvitnya 2003 roku sili NATO sistematichno zdijsnyuyut visadki na pidozrili sudna za zgodoyu kapitaniv korabliv i krayin prapora vidpovidno do mizhnarodnogo morskogo zakonodavstva Zagalom operaciya viyavilasya efektivnim zasobom yak ohoroni strategichnogo morskogo rajonu tak i borotbi z terorizmom u vidkritomu mori Borotba z piratstvom bilya uzberezhzhya Afrikanskogo Rogu Iz zhovtnya do grudnya 2008 roku NATO rozpochala operaciyu Elajd provajder yaka peredbachala zdijsnennya zahodiv borotbi z piratstvom bilya uzberezhzhya Somali U vidpovid na zapit Generalnogo sekretarya OON Pan Gi Muna vijskovo morski pidrozdili NATO suprovodzhuvali sudna yaki zdijsnyuvali rejsi dlya Vsesvitnoyi prodovolchoyi programi OON cherez nebezpechni rajoni Adenskoyi zatoki Z bereznya do serpnya 2009 roku Alyans proviv she odnu operaciyu z borotbi z piratstvom Elajd protektor metoyu yakoyi bulo zmicnennya bezpeki morskih torgovelnih marshrutiv i mizhnarodnoyi navigaciyi poblizu beregiv Afrikanskogo Rogu Sili NATO vikonuvali zavdannya zi sposterezhennya ta zabezpechennya zahistu dlya strimuvannya j pridushennya piratstva i ozbroyenogo grabezhu sho zagrozhuye morskim shlyaham spoluchennya i ekonomichnim interesam Potochna operaciya Okeanskij shit yaka gruntuyetsya na dosvidi poperednih operacij NATO z borotbi z piratstvom zokrema Elajd provajder ta Elajd protektor maye na meti vzhittya zahodiv z borotbi z morskim piratstvom bilya uzberezhzhya Afrikanskogo Rogu Pivnichnoatlantichna rada uhvalila provedennya ciyeyi operaciyi 17 serpnya 2009 roku Za zapitom regionalnih krayin u ramkah operaciyi takozh proponuyetsya dopomoga v rozvitku vlasnih mozhlivostej borotbi z piratstvom Navchalna misiya NATO v Iraku Dokladnishe Trenuvalna misiya NATO u Respublici Irak Zastupnik komanduvacha navchalnoyu misiyeyu v Iraku Dzhovanni Armentani konsultuye vijskovih Na Stambulskomu samiti NATO v chervni 2004 roku soyuzniki po NATO dijshli zgodi vzyati uchast u mizhnarodnij diyalnosti spryamovanij na nadannya dopomogi Iraku v formuvanni boyezdatnih i pidzvitnih demokratichnim strukturam sil bezpeki Rezultatom cogo stalo utvorennya Trenuvalnoyi misiyi NATO u Respublici Irak U ramkah misiyi zdijsnyuyetsya pidgotovka konsultuvannya i nastavnictvo U nadanni dopomogi v provedenni pidgotovki v Iraku abo poza jogo mezhami berut uchast usi krayini chleni NATO dopomagayuchi finansovo abo bezoplatno peredayuchi tehniku i obladnannya Operaciya NATO v Liviyi Dokladnishe Mizhnarodna vijskova operaciya v Liviyi Pislya pochatku gromadyanskoyi vijni v Liviyi Rada Bezpeki OON uhvalila Rezolyuciyu 1970 yakoyu zaprovadila embargo na postachannya zbroyi zamorozila osobisti aktivi livijskih lideriv i vvela zaboronu na peremishennya predstavnikiv vishogo kerivnictva Oskilki napruga ne poslabilasya 17 bereznya 2011 roku bulo uhvaleno Rezolyuciyu 1973 yaka sered inshogo nadala pravo krayinam chlenam ta regionalnim organizaciyam vzhiti usih neobhidnih zahodiv dlya zahistu civilnogo naselennya Liviyi i zaprovaditi zonu zaboronenu dlya polotiv 24 bereznya NATO virishila zaprovaditi zonu zaboronenu dlya polotiv a z 27 bereznya Alyans vzyav na sebe vidpovidalnist za realizaciyu usih aspektiv Rezolyuciyi 1973 shob zahistiti civilne naselennya ta rajoni yakim zagrozhuvav napad z boku rezhimu Kaddafi Nadannya pidtrimki Afrikanskomu Soyuzu Dokladnishe Dopomoga Afrikanskomu Soyuzu zboku NATO v Darfuri Pivnichnoatlantichnij alyans nadaye pidtrimku Afrikanskomu soyuzu u vikonanni jogo mirotvorchih zavdan na Afrikanskomu kontinenti Z chervnya 2007 roku NATO spriyala Afrikanskomu Soyuzu u ramkah jogo misiyi u Somali AMISOM dopomagayuchi perepravlyati povitryam mirotvorciv Dopomoga AMISOM z boku NATO zbiglasya u chasi zi shozhoyu operaciyeyu z nadannya pidtrimki mirotvorchij misiyi Afrikanskogo Soyuzu u Sudani Iz chervnya 2005 do grudnya 2007 roku NATO zabezpechuvala transportuvannya povitryam blizko 37 tisyach vijskovosluzhbovciv u skladi AMISOM a takozh pidgotuvala ponad 250 predstavnikiv AMISOM Britanski voyaki z grupi Viking pid chas operaciyi Igls sammit Vijna v Afganistani Dokladnishe Mizhnarodni sili spriyannya bezpeci Operaciya NATO v Afganistani ye najznachnishoyu z usih sho do teperishnogo chasu vikonuvalisya Alyansom Sformovani vidpovidno do mandata OON u 2001 roci Mizhnarodni sili spriyannya bezpeci diyut pid kerivnictvom NATO z serpnya 2003 roku Na usij teritoriyi Afganistanu v skladi MSSB diyut majzhe 130 tisyach vijskovosluzhbovciv iz 48 riznih krayin Yihnye zavdannya dopomagati centralnomu uryadu Afganistanu zmicnyuvati svoyu vladu v usih rajonah krayini ta utvoryuvati umovi dlya vidpovidnogo funkcionuvannya demokratichnih institutiv i vstanovlennya verhovenstva prava Odna z najvazhlivishih skladovih cogo zavdannya utvorennya profesijnih Afganskih nacionalnih sil bezpeki Praktichno z nulya za period z 2003 roku chiselnist zbrojnih sil Afganistanu majzhe do 164 tisyach vijskovosluzhbovciv Vona pochala brati na sebe kerivnictvo bilshistyu operacij Krim provedennya operacij z garantuvannya bezpeki i rozbudovi afganskoyi armiyi ta policiyi MSSB takozh bezposeredno spriyayut rozvitku i vidnovlennyu Afganistanu 28 Grup vidnovlennya provincij zalucheni do viznachennya potreb u vidnovlyuvalnih robotah i dopomagayut gumanitarnij diyalnosti v usij krayini Vijskovi navchannyaDiv takozh Navchannya NATO 2014Spivpracya z derzhavami poza mezhami AlyansuDiv takozh Partnerski programi NATOChleni i partneri NATO v Yevropi Chleni NATO Plan dij shodo chlenstva Partner iz rozshirenimi mozhlivostyami Individualnij partnerskij plan Partnerstvo zaradi miru Chleni i partneri NATO v sviti Chleni NATO Plan dij shodo chlenstva Partner iz rozshirenimi mozhlivostyami Individualnij partnerskij plan Partnerstvo zaradi miru Seredzemnomorskij dialog Stambulska iniciativa Globalni partneri Plan dij shodo chlenstva Bosniya i Gercegovina Partnerstvo z rozshirenimi mozhlivostyami Ukrayina Gruziya Jordaniya Individualnij plan partnerstva Moldova Kazahstan Azerbajdzhan Virmeniya Serbiya Partnerstvo zaradi miru Irlandiya Shvejcariya Malta Avstriya Rosiya Bilorus Uzbekistan Tadzhikistan Kirgizstan Turkmenistan Seredzemnomorskij dialog Marokko Alzhir Yegipet Izrayil Mavritaniya Stambulska iniciativa spivpraci Kuvejt Katar Bahrejn OAE Soyuzniki i partneri NATO Avstraliya Nova Zelandiya Yaponiya Pivdenna Koreya Irak Pakistan Mongoliya Kolumbiya Yevroatlantichne partnerstvo Programa Partnerstvo zaradi miru Dokladnishe Rada pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva Rada yevroatlantichnogo partnerstva ta Partnerstvo zaradi miru Pislya zakinchennya holodnoyi vijni providnu rol u zmini strategichnogo seredovisha v yevroatlantichnomu regioni vidigraye politika Pivnichnoatlantichnogo alyansu z rozvitku partnerstva z velikoyu kilkistyu krayin yaki ne ye chlenami NATO Rizni formi partnerstva rozvivayuchi politichnij dialog i spivpracyu z shirokogo kola pitan spriyayut stvorennyu yevroatlantichnoyi kulturi bezpeki sho harakterizuyetsya pragnennyam vikoristovuvati mizhnarodnu spivpracyu dlya rozv yazannya klyuchovih zavdan bezpeki yak vseredini tak i poza mezhami yevroatlantichnogo tovaristva Na pochatku metoyu takih zahodiv bulo zmenshennya riziku viniknennya konfliktu cherez neporozuminnya abo cherez zlu volyu kontrol nad krizami yaki vplivayut na bezpeku soyuznikiv po Alyansu posilennya vzayemnogo porozuminnya i doviri mizh usima krayinami Yevropi Piznishe do nih doluchilisya novi iniciativi z rozshirennya mozhlivostej realnogo partnerstva z rozv yazannya spilnih problem bezpeki Stimulyuyuchi i pidtrimuyuchi oboronni reformi v krayinah partnerah yevroatlantichne partnerstvo robit svij vnesok v demokratichni peretvorennya dopomagaye rozbuduvati suchasni efektivni i demokratichno vidpovidalni zbrojni sili ta inshi oboronni instituciyi a takozh dopomagaye krayinam partneram pom yakshiti socialni i materialni naslidki reform Gruziya Mizhnarodni navchannya Kooperativ Archer 2007 za programoyu PZM 20 grudnya 1991 roku z iniciativi NATO bula utvorena Rada pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva yaka ob yednala 16 krayin chleniv NATO derzhavi Centralnoyi i Shidnoyi Yevropi Baltijski derzhavi Pislya rozpadu SRSR chislo chleniv radi zroslo za rahunok priyednannya do neyi usih krayin SND V kvitni 1992 roku do RPAS priyednalasya Gruziya v chervni Albaniya V chervnevij 1992 roku sesiyi Radi yak sposterigach brala uchast Finlyandiya Rada pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva bula stvorena dlya spilnogo obgovorennya problem bezpeki derzhavami chlenami NATO i kolishnimi uchasnikami Varshavskogo dogovoru i protyagom p yati rokiv koordinuvala politichnij dialog V 1993 roci deyaki krayini Centralnoyi Yevropi vidkrito zagovorili pro mozhlivist vstupu do NATO Persha reakciya derzhav Alyansu bula dovoli strimanoyu Vreshti 11 sichnya 1994 roku NATO za iniciativi SShA zaproponuvala zacikavlenim krayinam iniciativu Partnerstvo zaradi miru PZM ce programa praktichnogo dvostoronnogo spivrobitnictva mizh okremimi krayinami partnerami ta NATO zavdyaki yakij ci krayini mozhut rozvivati individualni vidnosini z NATO samostijno viznachayuchi vlasni prioriteti dlya spivrobitnictva Partnerstvo zaradi miru vvazhayetsya operacijnoyu lankoyu Yevroatlantichnogo partnerstva Jogo sut polyagaye v partnerstvi mizh okremoyu krayinoyu partnerom i Alyansom yake formuyetsya na individualnij osnovi zgidno z individualnimi potrebami ciyeyi krayini ta realizuyetsya spilno na takomu rivni i z takoyu shvidkistyu yaki obiraye uryad kozhnoyi krayini uchasnici U 1997 roci na zminu Rada pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva bula stvorena Rada yevroatlantichnogo partnerstva RYeAP ce bagatostoronnij forum yakij ob yednuye 50 krayin i zabezpechuye zagalni politichni ramkovi dokumenti dlya spivrobitnictva NATO z partnerami ta dvostoronnih vidnosin yaki rozvinulis mizh NATO ta okremimi krayinami partnerami u ramkah programi PZM Spivpracya NATO z krayinami Pivdenno Shidnoyi Yevropi Dokladnishe Iniciativa NATO u Pivdenno Shidnij Yevropi Konflikti i nestabilnist na Balkanah u 1990 h rokah kinuli pryamij viklik interesam bezpeki krayin chleniv NATO ta miru i stabilnosti v usomu yevropejskomu regioni Ce zmusilo Alyans zdijsniti operaciyi z pidtrimannya miru i vregulyuvannya krizi spochatku v Bosniyi ta Gercegovini a potim v Kosovi i kolishnij Yugoslavskij Respublici Makedoniya Ci podiyi zmusili mizhnarodne tovaristvo pereglyanuti svoyu uchast u spravah cogo regionu i vzyati na ozbroyennya bilsh kompleksnij pidhid do spriyannya bezpeci i stabilnosti sho znajshlo svij proyav u prijnyatti Pivdenno Shidnoyevropejskoyi iniciativi NATO ta Paktu stabilnosti dlya Pivdenno Shidnoyi Yevropi Z togo chasu uchast NATO v rozbudovi bezpeki i stabilnosti v Pivdenno Shidnij Yevropi vijshla za ramki pidtrimannya miru i peretvorilas na rozvitok spivpraci u galuzi bezpeki cogo regionu Pivdenno Shidnoyevropejska iniciativa NATO bula uhvalena u kvitni 1999 roku na Vashingtonskomu samiti Yiyi metoyu stav rozvitok regionalnogo spivrobitnictva i dovgostrokovoyi bezpeki ta stabilnosti v comu regioni Iniciativa gruntuvalas na chotiroh elementah Konsultacijnomu forumi z pitan bezpeki v Pivdenno Shidnij Yevropi vidkritij Specialnij robochij grupi AHWG z regionalnoyi spivpraci v Pivdenno Shidnij Yevropi pid egidoyu Radi yevroatlantichnogo partnerstva robochih instrumentah programi Partnerstvo zaradi miru i cilovih programah spivpraci u sferi bezpeki dlya krayin cogo regionu Uchasniki Vashingtonskogo samitu NATO 1999 Konsultacijnij forum spochatku vidbuvsya na rivni samitu rivnobizhno z Vashingtonskim samitom NATO a potim na rivni posliv u shtab kvartiri Alyansu v Bryusseli z poslami chotiroh pivdenno shidnoyevropejskih krayin partneriv Alyansu Albaniyeyu Horvatiyeyu Moldovoyu i Pivnichnoyu Makedoniyeyu a takozh z Bosniyeyu ta Gercegovinoyu i Serbiyeyu ta Chornogoriyeyu 1 kvitnya 2009 roku Albaniya i Horvatiya stali povnopravnimi chlenami Alyansu Chornogoriya uvijshla do skladu alyansu 5 chervnya 2017 Pivnichna Makedoniya ta Bosniya i Gercegovina realizuyut individualni Plani dij shodo chlenstva Spivpracya z krayinami Seredzemnomorskogo regionu i Blizkogo Shodu Dokladnishe Seredzemnomorskij dialog ta Stambulska iniciativa spivpraci Pivnichnoatlantichnij alyans rozvivaye bilsh tisne partnerstvo v sferi bezpeki z krayinami seredzemnomorskogo regionu i Blizkogo Shodu sho viznachayetsya zsuvom prioritetiv NATO v napryamku bilsh aktivnoyi uchasti u spravah cih strategichno vazhlivih regioniv svitu bezpeka i stabilnist yakih micno pov yazani z yevroatlantichnoyu bezpekoyu Ninishnij ruh v napryamku rozvitku dialogu i spivpraci z krayinami cih regioniv gruntuyetsya na dvoh golovnih rishennyah prijnyatih na Stambulskomu samiti NATO Krayinam uchasnicyam Seredzemnomorskogo dialogu NATO zapochatkovanogo u 1994 roci bulo zaproponovano vstanoviti bilsh ambicijne rozshirene partnerstvo Paralelno i dodatkovo bulo prijnyato novu Stambulsku iniciativu spivpraci dlya zacikavlenih krayin shirshogo Blizkogo Shodu z metoyu posiliti bezpeku i stabilnist za dopomogoyu vstanovlennya vzayemovigidnih dvostoronnih vidnosin Programu Seredzemnomorskij dialog bulo zapochatkovano u 1994 dlya krashogo vzayemnogo rozuminnya i vzayemodiyi z Izrayilem ta krayinami Pivnichnoyi Afriki Cya iniciativa vidobrazhaye poglyadi NATO sho bezpeka u Yevropi pov yazana z bezpekoyu i stabilnistyu u Seredzemnomor yi Krim togo vona posilyuye ta dopovnyuye taki formi spivrobitnictva yak Seredzemnomorskij soyuz ta Seredzemnomorskij dialog bulo rozpochato z p yatma krayinami basejnu piznishe do nogo priyednalisya she dvi Poki sho Seredzemnomorskij dialog NATO maye perevazhno politichnij harakter i spryamovuyetsya na zabezpechennya krashogo rozuminnya dij ta politiki NATO krayinami uchasnicyami programi a takozh na vivchennya Alyansom yihnih potreb u galuzi bezpeki Takim chinom v osnovi Dialogu lezhit obmin informaciyeyu yakij zabezpechuyetsya stvorenoyu u 1997 roci na Madridskomu samiti NATO V ramkah cogo forumu soyuzniki provodyat regulyarni politichni diskusiyi z okremimi seredzemnomorskimi krayinami uchasnicyami Dialogu u formati NATO 1 abo z usima simoma derzhavami Alzhirom Yegiptom Izrayilem Jordaniyeyu Mavritaniyeyu Marokko ta Tunisom u formati NATO 7 Stambulska iniciativa spivpraci ogoloshena u 2004 roci yak dialogovij forum dlya shirokogo Blizkogo Shodu na tih samih zasadah sho j Seredzemnomorskij dialog Do Iniciativi vhodyat Bahrejn Katar Kuvejt ta Ob yednani Arabski Emirati Kontaktni krayini Z 1990 1991 Alyans postupovo zbilshiv svoyi kontakti z krayinami yaki ne utvoryuyut chastinu bud yakogo z vishezgadanih partnerskih ugrupovan Napriklad politichnij dialog z Yaponiyeyu rozpochavsya u 1990 roci Nabir generalnih linij u vidnosinah z inshimi krayinami poza vishenavedenimi ugrupovannyami Alyans virobiv u 1998 roci Ci generalni liniyi ne dozvolyayut oficijnogo oformlennya vidnosin ale viddzerkalyuyut bazhannya Alyansu naroshuvati spivrobitnictvo Vnaslidok rozlogih debativ dlya takih krayin u 2004 roci chlenami Alyansu bulo pogodzheno termin Cej status nini mayut Avstraliya Nova Zelandiya Pivdenna Koreya ta Yaponiya Ukrayina NATODokladnishe Vidnosini Ukrayina NATO Predstavnik Ukrayini v NATO Kostyantin Morozov zustrichayetsya iz vchenimi z Ukrayini Bryussel 1997 Spivrobitnictvo NATO z Ukrayinoyu maye vagome znachennya dlya garantuvannya miru i stabilnosti na yevroatlantichnomu prostori Geografichno Ukrayina posidaye klyuchove misce na peretini Shidnoyi ta Zahidnoyi Yevropi maye spilnij kordon z chotirma krayinami NATO Polsheyu Slovachchinoyu Ugorshinoyu ta Rumuniyeyu Vidnosini Ukrayini z NATO pochali rozvivatisya nevdovzi pislya zdobuttya neyu nezalezhnosti u 1991 roci Vzhe u sichni 1992 roku predstavnik Ukrayini vpershe vzyav uchast u Robochij grupi visokogo rivnya Radi pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva A 22 23 lyutogo 1992 roku vidbuvsya pershij vizit Generalnogo sekretarya NATO Manfreda Vernera do Kiyeva v hodi yakogo Ukrayina bula zaproshena do uchasti v RPAS Z togo chasu pochalisya aktivni kontakti i spivrobitnictvo Ukrayini z NATO 8 lyutogo 1994 roku Ukrayina pershoyu z krayin SND pidpisala Ramkovij dokument Partnerstva zaradi miru 14 veresnya 1994 na specialnomu zasidanni Pivnichnoatlantichnoyi radi bula oficijno shvalena persha individualna programa partnerstva mizh Ukrayinoyu i NATO U 1995 roci Ukrayina priznachila svoyih pershih oficeriv zv yazku do shtab kvartiri Alyansu ta koordinacijnogo centru partnerstva NATO u Monsi 9 lipnya 1997 roku na Madridskomu samiti NATO z prezidentom Ukrayini bulo pidpisano Hartiyu pro osoblive partnerstvo mizh Ukrayinoyu ta Organizaciyeyu Pivnichnoatlantichnogo dogovoru V tomu zh roci bula zasnovana Komisiya Ukrayina NATO vidkriti Misiya Ukrayini pri NATO i Centr informaciyi ta dokumentaciyi NATO v Ukrayini U kvitni 1999 roku vidkrito Ofis zv yazku NATO v Ukrayini 11 sichnya 2003 roku Ukazom prezidenta Ukrayini bulo stvoreno Nacionalnij centr z pitan yevroatlantichnoyi integraciyi Ukrayini U kvitni 2005 roku u Vilnyusi pid chas neformalnoyi zustrichi Ukrayina NATO na rivni ministriv zakordonnih sprav oficijno zapochatkovano intensifikovanij dialog shodo chlenstva Ukrayini v NATO Voseni 2006 roku ochikuvalosya zaluchennya Ukrayini do nastupnogo etapu vidnosin z NATO planu dij shodo chlenstva v NATO Odnak 14 veresnya 2006 roku vidbuvsya vizit prem yer ministra Ukrayini Viktora Yanukovicha do shtab kvartiri NATO z metoyu uchasti u zasidanni komisiyi Ukrayina NATO Glava ukrayinskogo uryadu zayaviv sho Ukrayina ne gotova do pidpisannya PDCh 15 sichnya 2008 roku prezident Ukrayini Viktor Yushenko prem yer ministr Yuliya Timoshenko i golova Verhovnoyi Radi Arsenij Yacenyuk pidpisali oficijnij list podannya oficijnoyi zayavi shodo mozhlivosti priyednannya Ukrayini do Planu dij z chlenstva na kvitnevomu samiti NATO v Buharesti Odnak ni na Buharestskomu samiti ni na zasidanni ministriv zakordonnih sprav krayin chleniv NATO yake vidbuvalosya 2 3 grudnya 2008 roku v Bryusseli ne bulo uhvaleno rishennya shodo nadannya Ukrayini PDCh Natomist na zasidanni bulo shvaleno novij format vidnosin z Ukrayinoyu i Gruziyeyu v ramkah tak zvanoyi Richnoyi nacionalnoyi programi RNP A 1 lipnya 2010 roku Verhovna Rada prijnyala zakon Pro zasadi vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki yakij peredbachaye pozablokovij status Ukrayini Ne zvazhayuchi na te sho cherez vlasnij pozablokovij status Ukrayina ne mozhe rozrahovuvati na povnocinnu politichnu pidtrimku i vijskovu dopomogu z boku Alyansu vona prodovzhuye pidtrimuvati tisni zv yazki z NATO Ukrayina zalishayetsya yedinoyu krayinoyu partnerom yaka bere uchast u chotiroh z p yati operacij pid provodom NATO V novih umovah pozablokovosti Ukrayina v povnomu obsyazi prodovzhuye vikonuvati vzyati pered svitovoyu spilnotoyu zobov yazannya u pitannyah pidtrimannya miru regionalnoyi ta zagalnosvitovoyi bezpeki Zmistovne yadro RNP zalishilosya nezminnim spryamovanim na dosyagnennya Ukrayinoyu yevroatlantichnih standartiv demokratichnogo upravlinnya verhovenstva prava provedennya kompleksnih reform sektora bezpeki vidpovidno do standartiv Pivnichnoatlantichnogo alyansu Vidpovidno do rishennya RNBO uryad Ukrayini 29 serpnya 2014 roku podav na rozglyad parlamentu zakonoproyekt pro skasuvannya pozablokovogo statusu Ukrayinskoyi derzhavi ta pro vidnovlennya kursu Ukrayini na chlenstvo v NATO Cherez tizhden pislya pidpisannya koalicijnoyi ugodi novij posol Kanadi Roman Vashuk u programnomu interv yu tizhneviku Dzerkalo tizhnya dav kilka porad yak Ukrayini dosyagti chlenstva v NATO Nasampered dlya Ukrayini vkraj vazhlivo nabliziti svoyu filosofiyu i standarti Zbrojnih sil Ukrayini do standartiv NATO Stanom na 13 kvitnya 2020 r oficijnij sajt NATO maye 4 movnih rozdili anglijskoyu francuzkoyu rosijskoyu ta ukrayinskoyu movami 12 chervnya 2020 roku Pivnichnoatlantichna rada viznala Ukrayinu partnerom z rozshirenimi mozhlivostyami Enhanced Opportunities Partner EOP 10 kvitnya 2021 roku pislya pochatku naroshuvannya rosijskoyi prisutnosti bilya ukrayinskogo kordonu ministr oboroni Ukrayini Andrij Taran zayaviv sho pershochergovim prioritetom ukrayinskogo politichnogo kerivnictva ye otrimannya Planu diyi shodo chlenstva PDCh v Pivnichnoatlantichnomu alyansi v 2021 roci Pragnennya Ukrayini v otrimani PDCh buli pidtrimani MZS Latviyi Litvi ta prezidentom Turechchini Redzhepom Erdoganom Amerikanskij senator demokrat Kris Merfi na brifingu u Kiyevi za pidsumkami zustrichi z prezidentom Ukrayini Volodimirom Zelenskim u travni 2021 roku zayaviv sho nadannya Ukrayini PDCh bude nastupnim logichnim krokom shodo chlenstva v NATO Vin nagolosiv sho Ukrayina vzhe zrobila dekilka reform neobhidnih dlya togo shob stati chlenom NATO a takozh zdijsnyuvatime dodatkovi reformi Takozh vin zaznachiv yakbi Ukrayina i Gruziya otrimali PDCh u 2008 roci konfliktu iz Rosiyeyu uzagali ne bulo b Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij nazvav odniyeyu potencijnoyu zagrozoyu yaka mozhe posiliti poziciyi RF u Yevropi nenadannya Ukrayini chitkogo signalu ta konkretnih terminiv stosovno otrimannya Planu dij shodo chlenstva v NATO Na samiti v Bryusseli v chervni 2021 roku lideri NATO znovu ne nadali Ukrayini PDCh yak i v 2008 roci odnak pidtverdili rishennya prijnyate na Buharestskomu samiti 2008 roku pro te sho Ukrayina stane chlenom Alyansu z Planom dij shodo chlenstva PDCh yak neviddilnoyu chastinoyu procesu ta pravom Ukrayini samostijno viznachati svoye majbutnye ta zovnishnyu politiku zvisno sho bez vtruchannya zzovni Generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg takozh pidkresliv sho Rosiya ne zmozhe naklasti veto na vstup Ukrayini do NATO oskilki mi ne povernemosya do eri sfer interesiv koli veliki krayini virishuyut sho robiti menshim 30 veresnya 2022 roku Ukrayina podala zayavku na vstup do NATO u prishvidshenomu poryadku 3 zhovtnya Litva vistupila za pochatok peregovoriv shodo vstupu krayini Pitannya nadannya Ukrayini Planu dij shodo chlenstva PDCh v NATO bilshe ne stoyit na poryadku dennomu oskilki Ukrayina vzhe podala zayavku Pro ce 4 kvitnya 2023 roku povidomiv ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba na preskonferenciyi za pidsumkami zasidannya Komisiyi Ukrayina NATO Nasha poziciya pro te sho yedinij shlyah garantuvannya yevroatlantichnoyi bezpeki ce povnocinne chlenstvo Ukrayini v NATO vona sogodni prolunala na zustrichah pidsumuvav ministr Div takozhOrganizaciya dogovoru pro kolektivnu bezpeku ODKB Parlamentska asambleya NATO Plan dij shodo chlenstva v NATO NATO TV televizijno internetnij kanal NATO NATO kvest Shtab kvartira NATO Sprobi SRSR vstupiti v NATOPrimitkiNATO Meet the Signatories Dovidnik NATO 1110 Brussels Belgium NATO Public Diplomacy Division 2006 386 s ISBN 92 845 0184 9 Yuridicheskaya enciklopediya Severoatlanticheskij soyuz NATO studentbooks com ua Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 11 serpnya 2014 ros NATO Enlargement NATO angl Arhiv originalu za 11 bereznya 2018 Procitovano 18 bereznya 2018 The SIPRI Military Expenditure Database Milexdata sipri org 2021 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 28 kvitnya 2021 The Wales Declaration on the Transatlantic Bond Arhivovano 10 chervnya 2018 u Wayback Machine NATO 5 September 2014 Erlanger Steven 26 bereznya 2014 Europe Begins to Rethink Cuts to Military Spending The New York Times Arhiv originalu za 29 bereznya 2014 Procitovano 3 kvitnya 2014 Last year only a handful of NATO countries met the target according to NATO figures including the United States at 4 1 percent and Britain at 2 4 percent Pivnichnoatlantichnij alyans istoriya funkciyi struktura vidnosini z Ukrayinoyu Za zag red prof D I Dzvinchuka Ivano Frankivsk Misto NV 2012 604 s Arhivovano z dzherela 7 kvitnya 2014 Andres Ortega Tomash Valashek Chi ye zagrozi sho postayut pered NATO sogodni takimi zh nebezpechnimi yak za chasiv holodnoyi vijni Za i proti Debati z pitan yevroatlantichnoyi bezpeki 1110 Brussels Belgium NATO Public Diplomacy Division 2004 S 7 Polkovnik I Marinin Voennaya doktrina Severoatlanticheskogo bloka htm Zarubezhnoe voennoe obozrenie Arhivovano z dzherela 14 serpnya 2014 Procitovano ros Malashenko O A Franciya i NATO istoricheskie aspekty voenno politicheskogo sotrudnichestva Voenno istoricheskij zhurnal S 12 15 ros Lourens S Kaplan Dokladu Armelya sorok let html Vestnik NATO Arhivovano z dzherela 10 travnya 2009 Procitovano ros Brezhneva T V Transformaciya ta rozshirennya NATO poryadok dennij ta poslidovnist dij dlya Ukrayini pdf Nacionalnij institut strategichnih doslidzhen Programa Voyenna bezpeka Ukrayini v konteksti novih geopolitichnih realij 2010 26 veresnya Arhivovano z dzherela 19 serpnya 2014 Procitovano Igor Zhelyeznyak Transformaciya ta rozshirennya NATO poryadok dennij ta poslidovnist dij dlya Ukrayini pdf Naukovij informacijno analitichnij Centr NATO Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu imeni Vasilya Stefanika Arhivovano z dzherela 14 serpnya 2014 Procitovano Parahonskij B O Yavorska G M Aktualni vikliki ta zagrozi regionalnij bezpeci visnovki dlya Ukrayini pdf Analitichna dopovid Nacionalnogo institutu strategichnih doslidzhen Arhivovano z dzherela 19 serpnya 2014 Procitovano Diyi Rosiyi zmusili NATO mobilizuvatisya i pereosmisliti svoyu strategiyu ministr oboroni SShA www 5 ua 31 travnya 2014 Procitovano 15 serpnya 2014 Chornogoriya oficijno stala 29 m chlenom NATO BBC News Ukrayina brit 5 chervnya 2017 Procitovano 16 serpnya 2018 Ukrayina otrimala vid NATO status krayini aspiranta http www unn com ua Ukrayinski nacionalni novini 10 bereznya 2018 Arhiv originalu za 10 bereznya 2018 Procitovano 10 bereznya 2018 Ukrayina aspirant NATO https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 10 bereznya 2018 Arhiv originalu za 11 bereznya 2018 Procitovano 10 bereznya 2018 North Macedonia joins NATO as 30th Ally NATO 27 March 2020 Arhiv originalu za 21 travnya 2020 Procitovano 27 March 2020 angl Jennifer Hansler Natasha Bertrand 8 kvitnya 2022 Finland and Sweden could soon join NATO prompted by Russian war in Ukraine Cable News Network Arhiv originalu za 9 kvitnya 2022 Procitovano 9 kvitnya 2022 Finland is hurtling towards NATO membership The Economist 8 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2022 Procitovano 9 kvitnya 2022 Gerard O Dwyer 14 kvitnya 2022 Finland and Sweden pursue unlinked NATO membership DefenseNews Procitovano 19 kvitnya 2022 Sweden s PM wants to apply to join Nato at end of June report The Local 13 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 19 kvitnya 2022 Rebecca Beitsch 16 kvitnya 2022 Russia pushes Finland Sweden into NATO s arms TheHill Arhiv originalu za 19 kvitnya 2022 Procitovano 19 kvitnya 2022 Jon Henley 25 kvitnya 2022 Sweden and Finland agree to submit Nato applications say reports The Guardian Arhiv originalu za 3 travnya 2022 Procitovano 4 travnya 2022 Going Nordic What NATO Membership Would Mean for Finland and Sweden RealClear Defense 18 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2022 Procitovano 19 kvitnya 2022 Finlyandiya oficijno podala zayavku na vstup do NATO 17 05 2022 18 51 Finland announces to apply for NATO membership DW News 12 travnya 2022 Arhiv originalu za 12 travnya 2022 Procitovano 12 travnya 2022 Finlyandiya oficijno podala zayavku na vstup do NATO RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 17 travnya 2022 Procitovano 17 travnya 2022 Lideri krayin NATO pogodili vstup Shveciyi ta Finlyandiyi do alyansu BBC News Ukrayina ukr Procitovano 7 serpnya 2022 Shveciya ta Finlyandiya pidpisali protokoli pro vstup do NATO armyinform com ua ukr Procitovano 7 serpnya 2022 Stoltenberg upevnenij sho Shveciya i Finlyandiya stanut chlenami NATO u 2023 roci www ukrinform ua ukr Procitovano 27 grudnya 2022 Finlyandiya oficijno stala 31 yu krayinoyu NATO 04 04 2023 15 46 U NATO shvalili kvantovu strategiyu 28 11 2023 23 43 Ugorshina nareshti ratifikuvala zayavku Shveciyi na vstup do NATO LB ua 26 lyutogo 2024 Procitovano 26 lyutogo 2024 Chornogoriya oficijno stala 29 m chlenom NATO Arhiv originalu za 11 chervnya 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 The New York Times Yevropa pochinaye pereosmislyuvati politiku finansuvannya oboroni tyzhden ua Ukrayinskij tizhden 28 03 2014 Arhiv originalu za 19 08 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Operaciyi ta misiyi NATO nato int Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Programa Partnerstvo zaradi miru nato int Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 17 serpnya 2014 Stanom na cherven 2017 Mohamed Kadri Sayid 1 sichnya 2004 Ocinyuyuchi Seredzemnomorskij dialog NATO nato int Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 18 serpnya 2014 Deklaraciya Rizkogo samitu NATO Arhivovano 1 veresnya 2009 u Wayback Machine Riga 29 listopada 2006 roku Perepelicya G M Ukrayina i NATO na rozdorizhzhi NATO Review Arhivovano z dzherela 10 travnya 2009 Procitovano Igor Rudenko Pozablokovi ta nezahisheni Ukrayinska pravda Arhivovano z dzherela 19 serpnya 2014 Procitovano Uchast Ukrayini u mirotvorchih operaciyah pid provodom Alyansu nato mfa gov ua Misiya Ukrayini pri NATO Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Glava Ofisu NATO Ukrayina vazhlivij kontributor mizhnarodnoyi bezpeki eu prostir ua Portal proyevropejskogo gromadskogo suspilstva v Ukrayini Yevropejskij prostir Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Poroshenko doruchiv Kabminu nevidkladno vidmovitisya vid pozablokovosti Ukrayini UNIAN 25 09 2014 10 48 Arhiv originalu za 06 10 2014 Procitovano 2 10 2014 Yacenyuk Kabmin proponuye vidmovitisya vid pozablokovogo statusu Ukrayini i jti do chlenstva v NATO Interfaks Ukrayina Arhiv originalu za 06 10 2014 Procitovano 2 10 2014 Uryad vnosit na rozglyad Parlamentu zakonoproekt pro skasuvannya pozablokovogo statusu video Ukrayina online Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2014 Rada na nastupnomu zasidanni rozglyane skasuvannya pozablokovogo statusu Ukrayini TVi 25 veresnya 2014 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2014 Posol Kanadi v Ukrayini Roman Vashuk U Kanadi nikomu ne potribno poyasnyuvati sho take Ukrayina Arhivovano 10 travnya 2017 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya Ukrayina Tetyana Silina 5 grudnya 22 26 Posol Kanadi rozpoviv yak Ukrayini dosyagti chlenstva v NATO Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya Ukrayina 6 grudnya 08 43 NATO viznaye Ukrayinu partnerom z rozshirenimi mozhlivostyami Enhanced Opportunities Partner EOP Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 29 chervnya 2022 Zayava Ministra oboroni Ukrayini Andriya Tarana Ministerstvo oboroni Ukrayini mil gov ua Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 10 kvitnya 2021 Glava MZS Latviyi chas nadati Ukrayini plan dij shodo chlenstva u NATO Litva zaproponuye NATO nadati Ukrayini PDCh Gabrielyus Landsbergis obozrevatel com Arhiv originalu za 3 lyutogo 2022 Procitovano 10 kvitnya 2021 Spilna deklaraciya Dev yatogo zasidannya Strategichnoyi radi visokogo rivnya mizh Ukrayinoyu ta Tureckoyu Respublikoyu Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini president gov ua Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 10 kvitnya 2021 Nadannya Ukrayini PDCh bude nastupnim logichnim krokom shodo chlenstva v NATO senator SShA Yevropejska pravda eurointegration com ua Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 Senator SShA yakbi Ukrayina i Gruziya otrimali PDCh u 2008 roci ne dumayu sho konflikt iz Rosiyeyu uzagali buv radiosvoboda org Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 3 chervnya 2021 Volodimir Zelenskij pid chas zustrichi z senatorami SShA Pivnichnij potik 2 ce potuzhna zbroya yaku dayut do ruk Rosiyi Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini president gov ua Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 3 chervnya 2021 NATO News Brussels Summit Communique issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Brussels 14 June 2021 14 Jun 2021 Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 14 chervnya 2021 European Truth NATO Secretary General It is not up to Russia to decide whether Ukraine will be a member of the Alliance Arhiv originalu za 2 lyutogo 2022 Procitovano 14 chervnya 2021 Ukrayina podaye zayavku na vstup do NATO Zelenskij Ukrayinska pravda ukr Procitovano 30 veresnya 2022 Litva vistupila za pochatok peregovoriv shodo vstupu Ukrayini v NATO Popri vijnu RBK Ukraina ukr Procitovano 3 zhovtnya 2022 Pitannya PDCh v NATO dlya Ukrayini znyate z poryadku dennogo Kuleba 04 04 2023 22 09Dzherela ta literaturaB I Gumenyuk Organizaciya Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 V Matviyenko NATO Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 481 ISBN 978 966 611 818 2 Meleshenko T Voloshin I Shlyah Ukrayini do NATO osnovni problemi zdobutki ta perspektivi yevroatlantichnoyi integraciyi Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2021 Chislo 4 C 104 Grubinko A V Velika Britaniya v sistemi yevropejskoyi zovnishnoyi i bezpekovoyi politiki 1990 2016 rr monografiya Ternopil Vektor 2017 668 s Dovidnik NATO 1110 Brussels Belgium NATO Public Diplomacy Division 2006 386 s ISBN 92 845 0184 9 Pivnichnoatlantichnij alyans istoriya funkciyi struktura vidnosini z Ukrayinoyu Pid zagalnoyu redakciyeyu prof D I Dzvinchuka Ivano Frankivsk Misto NV 2012 604 s Ukrayina NATO vid znajomstva do povnocinnogo chlenstva Ukladach Pavlyuk M V Chernivci 2008 38 s