Мадридський саміт НАТО 1997 1997 Madrid summit | |
Назва зображення: | Логотип саміту |
Дата проведення: | 8 липня — 9 липня 1997 |
Місце проведення: | Мадрид, Іспанія |
Країни-учасниці: | 16 країн-учасниць Альянсу |
Мадридський саміт НАТО 1997 (англ. 1997 Madrid summit) — 14-та зустріч на вищому рівні глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, що проходила з 8 по 9 липня 1997 року в Мадриді. Головними темами обговорення під час саміту стали: розширення Альянсу, трансформація та відкритість блоку. Було оголошено про підтримку на першому етапі розширення трьох держав — Польщі, Чехії та Угорщини, які пізніше (1997 року) стали повноправними членами військового об'єднання. Не пройшли повз увагу глав держав та голів уряду питання, пов'язані зі співпрацею НАТО та країнами Середземномор'я. Приділялась особлива увага стосункам з Єгиптом, Ізраїлем, Мавританією, Марокко та Тунісом. На саміті було анонсоване рішення про створення у структурі міжнародного секретаріату групи середземноморського співробітництва (Середземноморський діалог), до складу якої увійшли радники зовнішньополітичних відомств країн-учасниць діалогу.
Також на саміті було підписано «Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО». Хартія стала основним політичним документом, який регулює відносини України з НАТО. Вона зафіксувала політичні зобов'язання сторін на найвищому рівні і визначила необхідність «розвивати відносини особливого і ефективного партнерства, яке сприятиме більшій стабільності і просуванню спільних демократичних цінностей у Центрально-Східній Європі».
Під час саміту були також розглянуті шляхи удосконалення заходів, які надають можливість участі всіх 44 країн-членів Ради євроатлантичного партнерства в будівництві європейської безпеки.
Розширення НАТО
31 травня 1997 року (напередодні саміту) Президент Сполучених Штатів Америки Білл Клінтон у своїй промові перед випускниками Військової академії в Уест-Пойнті підтвердив незмінність курсу Альянсу на розширення. До самого відкриття саміту тривали запеклі дискусії щодо остаточного списку держав, яким буде запропоновано членство в Північноатлантичному альянсі.
Сполучені Штати наполягали на розширення Польщею, Чехією та Угорщиною, які найбільш підготовлені у військовій і суспільно-політичній сферах. США підтримували Велика Британія, Данія, Ісландія, Норвегія, а також Нідерланди Однак дев'ять держав-членів НАТО, серед яких Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Канада, Греція, Португалія, Іспанія і Туреччина, заявили, що до першого раунду розширення мають долучитися, окрім Польщі, Чехії та Угорщини, також Румунія та Словенія.
На членство в Альянсі також збиралися претендувати Хорватія (за підтримки Німеччини та Італії) та Болгарія (за підтримки Греції та Туреччини).
Після інтенсивних дискусій з країнами-партнерами та після широкого обговорення в рамках Альянсу, лідери країн НАТО запросили тільки трьох східноєвропейських держав до переговорів щодо вступу до НАТО. Їх було запрошено на ювілейну 15-ту сесію Альянсу, яка повинна відбутися у Вашингтоні у 1999 році. А 16 грудня 1997 року з трьома запрошеними країнами було підписано додаткові протоколи (Accession Protocols), що визначали умови майбутнього членства в НАТО.
Крім того, на саміті була прийнята Декларація, у якій зазначалося, що Альянс залишається відкритим для вступу нових членів у відповідності до статті 10 Північноатлантичного договору, і що Альянс продовжуватиме запрошувати нових членів, які спроможні робити свій внесок у безпеку євроатлантичного простору та втілювати у життя принципи Договору, зокрема дотримуватися цінностей, які лежать в основі Альянсу: демократія, верховенство права, свобода слова, прозорі вибори тощо.
У ході саміту учасники особливо відмітили позитивний розвиток Румунії та Словенії вступити до Альянсу, а також окремо відмітили прагнення Естонії, Латвії та Литви щодо набуття повноцінного членства в Альянсі.
Трансформація
Трансформація НАТО вперше почала обговорюватися за рік до саміту. На цьому процесі особливо наполягали Франція, яка у 1966 році покинула військову структуру Альянсу, і Німеччина. Основною причиною початку цього процесу вважають домінування Сполучених Штатів в організації в цілому, і в Європі зокрема.
У ході саміту спочатку постало питання щодо внутрішньої трансформації Альянсу, що пов'язане, передусім, зі створенням нової системи оперативних командувань НАТО. Основне завдання внутрішньої трансформації — адаптація до нових умов інтегрованого військового командування. Глави держав та голови урядів під час обговорення не дійшли єдиної згоди у питанні щодо повного оновлення структури. Один з дипломатів, присутній на обговоренні, під час неофіційної прес-конференції заявив:
На саміті всі погодилися з тим, що Альянс потребує оновлення, але ніхто не хоче собою пожертвувати... |
Як наслідок, Франція відмовилася оголосити про своє повернення до структури НАТО.
Середземноморський діалог
У ході саміту було прийнято рішення щодо розробки для країн Середземномор'я щорічної робочої програми у вигляді переліку заходів співробітництва у різних сферах діяльності (інформаційної, цивільного планування, науки, кризового регулювання, військової політики і стратегії, гуманітарного розмінування, нерозповсюдження, боротьби з тероризмом тощо).
Глави держав та голови урядів Хорватії, Нідерландів, Італії, Чехії, Іспанії, Португалії і Бельгії домовилися відкрити при посольствах у країнах Середземноморського басейну контактних представництв НАТО.
Також на саміті було прийнято рішення щодо створення спеціальної робочої групи середземноморського співробітництва, до складу якої увійшли радники зовнішньополітичних відомств Алжиру, Єгипту, Ізраїлю, Йорданії, Мавританії, Марокко та Тунісу. Група стала складовою структури міжнародного секретаріату і першим постійним робочим органом, відповідальним за організацію консультацій з питань співробітництва та проблем Середземномор'я.
Україна і НАТО
У рамках саміту глави держав та урядів країн-членів НАТО та Президент України Леонід Кучма підписали «Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО». Хартія зафіксувала політичні зобов'язання сторін на найвищому рівні розвивати особливе та ефективне партнерство, яке сприятиме забезпеченню більшої стабільності та спільних демократичних цінностей в Центрально-Східній Європі, а також стала основою для консультацій між НАТО і Україною в контексті євроатлантичної безпеки і стабільності та в таких галузях, як попередження конфліктів, врегулювання криз, підтримка миру і гуманітарні операції.
Після підписання Хартії Генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана заявив:
Сьогодні дійсно історичний день для НАТО і України. Сьогоднішнє підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО стало початком нових відносин між Україною і Альянсом. |
Присутні лідери
Держави-члени
|
|
Держави, які не є членами
|
|
Див. також
Примітки
- В тому числі й Франція, яка у 1966 році вийшла з військової структури НАТО, проте залишилась номінальним членом і країною-засновницею
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2012. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2022. Процитовано 16 серпня 2014.
- Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору // Народна армія. — 1997. — 11 липня (№ 118). — С. 1, 3.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 16 серпня 2014.
- Department of State Report: Enlargement of NATO: Rationale, Benefits, Costs and Implications // Foreign Policy Bulletin. The Documentary Record of US Foreign Policy. — Vol. 8. — № 3. — Р.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- NATO, , verified August 2008
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 16 червня 2015. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
Література
- І. О. Мінгазутдінов. Мадридський саміт НАТО 1997 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
- NATO Summit — Madrid, 8-9 July 1997 [ 17 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- NATO e-Library: Summits and Ministerial meetings [ 12 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- NATO Madrid Summit — Press Info [ 26 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- NATO Press Release M-1(97)81 [ 12 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Madridskij samit NATO 1997 1997 Madrid summit Nazva zobrazhennya Logotip samitu Data provedennya 8 lipnya 9 lipnya 1997 Misce provedennya Madrid Ispaniya Krayini uchasnici 16 krayin uchasnic Alyansu Madridskij samit NATO 1997 angl 1997 Madrid summit 14 ta zustrich na vishomu rivni glav derzhav ta goliv uryadiv krayin uchasnic Pivnichnoatlantichnogo alyansu sho prohodila z 8 po 9 lipnya 1997 roku v Madridi Golovnimi temami obgovorennya pid chas samitu stali rozshirennya Alyansu transformaciya ta vidkritist bloku Bulo ogolosheno pro pidtrimku na pershomu etapi rozshirennya troh derzhav Polshi Chehiyi ta Ugorshini yaki piznishe 1997 roku stali povnopravnimi chlenami vijskovogo ob yednannya Ne projshli povz uvagu glav derzhav ta goliv uryadu pitannya pov yazani zi spivpraceyu NATO ta krayinami Seredzemnomor ya Pridilyalas osobliva uvaga stosunkam z Yegiptom Izrayilem Mavritaniyeyu Marokko ta Tunisom Na samiti bulo anonsovane rishennya pro stvorennya u strukturi mizhnarodnogo sekretariatu grupi seredzemnomorskogo spivrobitnictva Seredzemnomorskij dialog do skladu yakoyi uvijshli radniki zovnishnopolitichnih vidomstv krayin uchasnic dialogu Takozh na samiti bulo pidpisano Hartiyu pro osoblive partnerstvo mizh Ukrayinoyu i NATO Hartiya stala osnovnim politichnim dokumentom yakij regulyuye vidnosini Ukrayini z NATO Vona zafiksuvala politichni zobov yazannya storin na najvishomu rivni i viznachila neobhidnist rozvivati vidnosini osoblivogo i efektivnogo partnerstva yake spriyatime bilshij stabilnosti i prosuvannyu spilnih demokratichnih cinnostej u Centralno Shidnij Yevropi Pid chas samitu buli takozh rozglyanuti shlyahi udoskonalennya zahodiv yaki nadayut mozhlivist uchasti vsih 44 krayin chleniv Radi yevroatlantichnogo partnerstva v budivnictvi yevropejskoyi bezpeki Rozshirennya NATOPam yatna fotografiya lideriv krayin chleniv NATO Madrid 9 lipnya 1997 roku 31 travnya 1997 roku naperedodni samitu Prezident Spoluchenih Shtativ Ameriki Bill Klinton u svoyij promovi pered vipusknikami Vijskovoyi akademiyi v Uest Pojnti pidtverdiv nezminnist kursu Alyansu na rozshirennya Do samogo vidkrittya samitu trivali zapekli diskusiyi shodo ostatochnogo spisku derzhav yakim bude zaproponovano chlenstvo v Pivnichnoatlantichnomu alyansi Spolucheni Shtati napolyagali na rozshirennya Polsheyu Chehiyeyu ta Ugorshinoyu yaki najbilsh pidgotovleni u vijskovij i suspilno politichnij sferah SShA pidtrimuvali Velika Britaniya Daniya Islandiya Norvegiya a takozh Niderlandi Odnak dev yat derzhav chleniv NATO sered yakih Franciya Italiya Belgiya Lyuksemburg Kanada Greciya Portugaliya Ispaniya i Turechchina zayavili sho do pershogo raundu rozshirennya mayut doluchitisya okrim Polshi Chehiyi ta Ugorshini takozh Rumuniya ta Sloveniya Na chlenstvo v Alyansi takozh zbiralisya pretenduvati Horvatiya za pidtrimki Nimechchini ta Italiyi ta Bolgariya za pidtrimki Greciyi ta Turechchini Pislya intensivnih diskusij z krayinami partnerami ta pislya shirokogo obgovorennya v ramkah Alyansu lideri krayin NATO zaprosili tilki troh shidnoyevropejskih derzhav do peregovoriv shodo vstupu do NATO Yih bulo zaprosheno na yuvilejnu 15 tu sesiyu Alyansu yaka povinna vidbutisya u Vashingtoni u 1999 roci A 16 grudnya 1997 roku z troma zaproshenimi krayinami bulo pidpisano dodatkovi protokoli Accession Protocols sho viznachali umovi majbutnogo chlenstva v NATO Krim togo na samiti bula prijnyata Deklaraciya u yakij zaznachalosya sho Alyans zalishayetsya vidkritim dlya vstupu novih chleniv u vidpovidnosti do statti 10 Pivnichnoatlantichnogo dogovoru i sho Alyans prodovzhuvatime zaproshuvati novih chleniv yaki spromozhni robiti svij vnesok u bezpeku yevroatlantichnogo prostoru ta vtilyuvati u zhittya principi Dogovoru zokrema dotrimuvatisya cinnostej yaki lezhat v osnovi Alyansu demokratiya verhovenstvo prava svoboda slova prozori vibori tosho U hodi samitu uchasniki osoblivo vidmitili pozitivnij rozvitok Rumuniyi ta Sloveniyi vstupiti do Alyansu a takozh okremo vidmitili pragnennya Estoniyi Latviyi ta Litvi shodo nabuttya povnocinnogo chlenstva v Alyansi TransformaciyaTransformaciya NATO vpershe pochala obgovoryuvatisya za rik do samitu Na comu procesi osoblivo napolyagali Franciya yaka u 1966 roci pokinula vijskovu strukturu Alyansu i Nimechchina Osnovnoyu prichinoyu pochatku cogo procesu vvazhayut dominuvannya Spoluchenih Shtativ v organizaciyi v cilomu i v Yevropi zokrema U hodi samitu spochatku postalo pitannya shodo vnutrishnoyi transformaciyi Alyansu sho pov yazane peredusim zi stvorennyam novoyi sistemi operativnih komanduvan NATO Osnovne zavdannya vnutrishnoyi transformaciyi adaptaciya do novih umov integrovanogo vijskovogo komanduvannya Glavi derzhav ta golovi uryadiv pid chas obgovorennya ne dijshli yedinoyi zgodi u pitanni shodo povnogo onovlennya strukturi Odin z diplomativ prisutnij na obgovorenni pid chas neoficijnoyi pres konferenciyi zayaviv Na samiti vsi pogodilisya z tim sho Alyans potrebuye onovlennya ale nihto ne hoche soboyu pozhertvuvati Yak naslidok Franciya vidmovilasya ogolositi pro svoye povernennya do strukturi NATO Seredzemnomorskij dialogU hodi samitu bulo prijnyato rishennya shodo rozrobki dlya krayin Seredzemnomor ya shorichnoyi robochoyi programi u viglyadi pereliku zahodiv spivrobitnictva u riznih sferah diyalnosti informacijnoyi civilnogo planuvannya nauki krizovogo regulyuvannya vijskovoyi politiki i strategiyi gumanitarnogo rozminuvannya nerozpovsyudzhennya borotbi z terorizmom tosho Glavi derzhav ta golovi uryadiv Horvatiyi Niderlandiv Italiyi Chehiyi Ispaniyi Portugaliyi i Belgiyi domovilisya vidkriti pri posolstvah u krayinah Seredzemnomorskogo basejnu kontaktnih predstavnictv NATO Takozh na samiti bulo prijnyato rishennya shodo stvorennya specialnoyi robochoyi grupi seredzemnomorskogo spivrobitnictva do skladu yakoyi uvijshli radniki zovnishnopolitichnih vidomstv Alzhiru Yegiptu Izrayilyu Jordaniyi Mavritaniyi Marokko ta Tunisu Grupa stala skladovoyu strukturi mizhnarodnogo sekretariatu i pershim postijnim robochim organom vidpovidalnim za organizaciyu konsultacij z pitan spivrobitnictva ta problem Seredzemnomor ya Ukrayina i NATOU ramkah samitu glavi derzhav ta uryadiv krayin chleniv NATO ta Prezident Ukrayini Leonid Kuchma pidpisali Hartiyu pro osoblive partnerstvo mizh Ukrayinoyu ta NATO Hartiya zafiksuvala politichni zobov yazannya storin na najvishomu rivni rozvivati osoblive ta efektivne partnerstvo yake spriyatime zabezpechennyu bilshoyi stabilnosti ta spilnih demokratichnih cinnostej v Centralno Shidnij Yevropi a takozh stala osnovoyu dlya konsultacij mizh NATO i Ukrayinoyu v konteksti yevroatlantichnoyi bezpeki i stabilnosti ta v takih galuzyah yak poperedzhennya konfliktiv vregulyuvannya kriz pidtrimka miru i gumanitarni operaciyi Pislya pidpisannya Hartiyi Generalnij sekretar NATO Hav yer Solana zayaviv Sogodni dijsno istorichnij den dlya NATO i Ukrayini Sogodnishnye pidpisannya Hartiyi pro osoblive partnerstvo mizh Ukrayinoyu i NATO stalo pochatkom novih vidnosin mizh Ukrayinoyu i Alyansom Prisutni lideriDerzhavi chleni Belgiya prem yer ministr Zhan Lyuk Degane Velika Britaniya prem yer ministr Toni Bler Greciya prem yer ministr Kostas Simitis Daniya prem yer ministr Poul Nyurup Rasmussen Islandiya prem yer ministr David Oddsson Ispaniya korol Huan Karlos I i prem yer ministr Hose Mariya Asnar Italiya prem yer ministr Romano Prodi Kanada prem yer ministr Zhan Kretyen Lyuksemburg prem yer ministr Zhan Klod Yunker Niderlandi prem yer ministr Vim Kok Nimechchina kancler Gelmut Kol Norvegiya prem yer ministr Turbjorn Yagland Portugaliya prem yer ministr Antoniu Guterresh SShA prezident Bill Klinton Turechchina prezident Sulejman Demirel Franciya prezident Zhak Shirak NATO generalnij sekretar Hav yer Solana Derzhavi yaki ne ye chlenami Avstriya kancler Viktor Klima Azerbajdzhan prezident Gejdar Aliyev Albaniya prem yer ministr Bashkim Fino Bilorus predstavnik prezidenta Bolgariya prezident Petro Stoyanov Virmeniya ministr zakordonnih sprav Gruziya prezident Eduard Shevarnadze Estoniya prezident Kazahstan diplomat Latviya prezident Guntis Ulmanis Litva prezident Algirdas Brazauskas Makedoniya prezident Kiro Gligorov Moldova prezident Petro Luchinskij Polsha prezident Oleksandr Kvasnevskij Rosiya zastupnik golovi Uryadu RF Rumuniya prezident Emil Konstantinesku Slovachchina prem yer ministr Vladimir Mechiar Sloveniya prem yer ministr Yanez Drnovshek Turkmenistan posol u Respublici Franciya Ugorshina prem yer ministr Gorn Dyula Uzbekistan ministr zakordonnih sprav Ukrayina prezident Leonid Kuchma Finlyandiya prezident Marti Ahtisaari Chehiya prezident Vaclav Gavel Shvejcariya federalnij radnik Shveciya prem yer ministr Gans Joran PerssonDiv takozhRozshirennya NATO Transformaciya NATO Seredzemnomorskij dialog Vidnosini Ukrayina NATOPrimitkiV tomu chisli j Franciya yaka u 1966 roci vijshla z vijskovoyi strukturi NATO prote zalishilas nominalnim chlenom i krayinoyu zasnovniceyu PDF Arhiv originalu PDF za 22 grudnya 2012 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2022 Procitovano 16 serpnya 2014 Hartiya pro osoblive partnerstvo mizh Ukrayinoyu ta Organizaciyeyu Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Narodna armiya 1997 11 lipnya 118 S 1 3 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2014 Department of State Report Enlargement of NATO Rationale Benefits Costs and Implications Foreign Policy Bulletin The Documentary Record of US Foreign Policy Vol 8 3 R Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 NATO verified August 2008 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 16 chervnya 2015 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 28 lipnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 23 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 14 bereznya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 17 sichnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 LiteraturaI O Mingazutdinov Madridskij samit NATO 1997 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaNATO Summit Madrid 8 9 July 1997 17 sichnya 2014 u Wayback Machine angl NATO e Library Summits and Ministerial meetings 12 grudnya 2018 u Wayback Machine angl NATO Madrid Summit Press Info 26 bereznya 2018 u Wayback Machine angl NATO Press Release M 1 97 81 12 bereznya 2014 u Wayback Machine angl angl