Китоподі́бні, або Дельфіноподі́бні (Cetacea, або Delphiniformes) — інфраряд (застаріло — ряд) морських ссавців з ряду парнокопитних (Artiodactyla). Китоподібні є найбільшими з відомих тварин, які будь-коли жили на Землі. Етимологія: грец. κῆτος — «морське чудовисько або величезна риба».
Китоподібні | |
---|---|
Сірий кит | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
Підряд: | Whippomorpha |
Інфраряд: | Китоподібні (Cetacea) Brisson, 1762 |
Парворяди | |
| |
Вікісховище: Cetacea |
Систематика і філогенія
За традиційною класифікацією це ряд ссавців (Mammalia) або, за альтернативною їй кладистичною класифікацією, підряд ряду китопарнокопитних (Cetartiodactyla), з передніми кінцівками, що перетворилися в плавці, і рудиментарними слідами задніх кінцівок.
Група поділяється на підгрупи (підряди або інфраряди) зубатих китів (Odontoceti) і беззубих (вусатих) китів (Mysticeti). Вусаті кити мають спеціальні мембрани, рогові пластини, на верхній щелепі в роті, які називають китовим вусом. Усі представники цієї підгрупи мають великі розміри.
Родини
- Китовиді або вусаті китоподібні (Balaenimorpha seu Mysticeti)
- Китові (Balaenidae) — 2 сучасні роди й 4 сучасні види
- Смугачеві (Balaenopteridae) — 3 роди й 11 видів
- Цетотерієві (Cetotheriidae) — 1 рід, 1 вид
- Дельфіновиді, або зубаті китоподібні (Delphinimorpha seu Odontoceti)
- Дельфінові (Delphinidae) — 19 родів, 37 видів
- Інієві (Iniidae) — 1 рід, 4 види
- Когієві (Kogiidae) — 1 рід, 2 види
- Байджієві (Lipotidae) — 1 рід, 1 вид
- Нарвалові (Monodontidae) — 2 роди, 2 види
- Фоценові (Phocoenidae) — 3 роди, 8 видів
- Кашалотові (Physeteridae) — 1 рід, 1 вид
- Платаністові (Platanistidae) — 1 рід, 2 види
- Понтопорієві (Pontoporiidae) — 1 рід, 1 вид
- Дзьоборилові (Ziphiidae) — 6 родів, 24 види
Загальний огляд
Китоподібні — ряд виключно водних ссавців. Китоподібні мають веретеноподібне обтічне тіло, на зразок обтічного тіла риби, гладку шкіру, практично без шерсті (мають рудиментарний волосяний покрив). Товстий шар жиру захищає від переохолодження. Передні кінцівки перетворені в лопатеподібні ласти, задні атрофовані. Хвіст закінчується великим горизонтальним плавником, що відіграє роль стабілізатора, а також забезпечує рух уперед завдяки вертикальним рухам. Кити дихають повітрям за допомогою легенів, є теплокровними, годують дитинчат молоком з молочних залоз.
Тіло китоподібних покрито гладкою блискучою шкірою, що зменшує опір під час руху в товщі води. Голова зазвичай велика й широка. Шия настільки вкорочена, що зовні межі між головою і тулубом не помітно. Зовнішніх вух немає, проте є слуховий прохід, що відкривається маленьким отвором у шкірі й веде до барабанної перетинки. Очі дуже маленькі, адаптовані до життя в морі, здатні витримувати високий тиск під час занурення тварини на велику глибину. Зі слізних проток виділяється секрет великих слізних залоз, який містить велику кількість жирів, що допомагає ясніше бачити у воді й захищає очі від дії солі. Ніздрі — одна (у зубатих китів) або дві (у вусатих китів) — розташовані у верхній частині голови й утворюють дихало. У китоподібних, на відміну від інших ссавців, легені з ротовою порожниною не пов'язані. Тварина вдихає повітря, піднявшись до поверхні води. Кров китів здатна поглинати більше кисню, ніж у наземних ссавців. Перед зануренням у воду легені наповнюються повітрям, яке, поки кит залишається під водою, нагрівається і насичується вологою. Коли звір спливає на поверхню, повітря, що з силою видихається ним, стикаючись з холодним зовнішнім, утворює стовп конденсованої пари, — так званий фонтан.
Розміри китоподібних найбільші серед ссавців: середня довжина тіла блакитного кита становить 25 м, вага — 90–120 т. Найменші китоподібні — і , що належать до роду : довжина тіла в них не перевищує 120 см, маса — 45 кг.
Анатомія
Скелет
Скелет у китоподібних губчастий. У хребті від 41 до 98 хребців, які утворюють 4 відділи: сильно укорочений шийний (завжди із 7 хребців, загальна довжина яких не перевищує 15 см), грудний, поперековий і хвостовий. Грудний відділ несе 10–17 пар ребер, з яких тільки перші 2–8 пар зчленовано з грудиною. Міжхребетні диски додають хребту, особливо його хвостовій частині, великої гнучкості й рухливості. Задні кінцівки, крижовий відділ хребта й таз, як правило, втрачені. Грудний плавець підтримує дуже коротка плечова кістка, дві кістки передпліччя і численні кістки кисті, що іноді злиті в лопатеподібну структуру.
Череп китів пристосований до специфічного способу дихання — ніздрі зміщені на тім'я. Носові кістки зменшені; тім'яні зрушені вбік так, що верхньопотилична кістка стикається з лобовими кістками. Кістки щелеп подовжені у зв'язку зі збільшенням числа зубів або розвитком цідильного апарату. Зуби є в усіх китів в ембріональному стані, але у вусатих китів атрофуються, не прорізуючись, і замінюються роговими пластинами так званого китового вуса. У зубастих китів зуби конічні, однорідні, недиференційовані на різці, ікла і корінні. Найбільше їхнє число відмічається у продельфіна Stenella longirostris: від 172 до 252 зубів. Найменше зубів у нарвала: 2 зуби у верхній щелепі, причому у самиць вони зазвичай не прорізуються, а у самця лівий зуб перетворений на довгий бивень.
Органи травлення
Язик добре розвинутий, м'які губи відсутні. Слинних залоз немає або вони рудиментарні. Китоподібні заковтують здобич цілком, не пережовуючи. Шлунок складний, багатокамерний; здатний розтягуватись і вміщати багато корму (до 1,5 тонни в блакитного кита). Перший, беззалозистий, відділ шлунку є нижньою частиною стравоходу й служить для та механічної обробки їжі, він відсутній у . Кардіальний відділ рясно всіяний залозистими клітками, що виділяють травні соки, він складчастий, сильно розтяжний, іноді дво- або тричастинний. Пилоричний відділ є розширеною передньою частиною дванадцятипалої кишки. Довжина кишківника перевищує довжину тіла: від 4–5 разів (у гангського дельфіна і пляшконосів) до 15–16 разів (кашалот) і навіть до 32 разів (ла-платських дельфінів).
Органи дихання і кровообігу
Зовнішніх ніздрів 2 у вусатих китів і 1 у зубастих китів. Вони зміщені на верх голови й забезпечені особливими клапанами, що рефлекторно замикають дихальні шляхи під час пірнання і відмикають під час випірнання. Унаслідок особливої будови гортані повітроносний хід відокремлений від стравоходу, що дозволяє китові безпечно дихати, навіть якщо в ротовій порожнині перебуває вода. Носовий канал у більшості видів сполучений з особливими повітряними мішками, що виконують роль звукосигнального органу. Трахея і бронхи вкорочені, що сприяє пришвидшенню акту дихання. Легені однодольчаті, із сильно розвиненою гладкою мускулатурою, що дозволяє за один видих-вдих оновлювати повітря на 80–90% (у людини в нормі без фізичної напруги тільки на 15%). Число альвеол і їх розміри більші, ніж у наземних ссавців.
Китоподібні здатні перебувати під водою від 2–10 до 30–40 хвилин (кашалот — до 1,5 годин). Тривалість занурення забезпечують велика місткість легенів і підвищений вміст міоглобіну в м'язах. Киснева місткість крові збільшена завдяки високому вмісту гемоглобіну і його підвищеній концентрації в еритроцитах.
Процес дихання китоподібних можна підрозділити на видих після тривалого занурення, проміжні акти дихання і глибокий вдих перед наступним зануренням. Коли кит спливає на поверхню, повітря, що видихається ним із силою, стикаючись з холоднішим зовнішнім, формує стовп пари, що конденсує (фонтан). У різних видів китоподібних фонтан розрізняється формою і висотою. У великих китів повітря, що видихається, виштовхується через дихало з такою силою, що проводить гучний трубний звук, у спокійну погоду чутний з великої відстані. Під час проміжних вдихів і видихів кит пірнає неглибоко, пливе майже по прямій лінії, дихаючи через правильні проміжки часу. Число проміжних актів дихання тим більше, чим довше кит залишається під водою під час основного занурення.
Під час занурення пульс у китоподібних сповільнюється більш ніж у 2 рази, а потік крові перерозподіляється так, що киснем забезпечуються в першу чергу мозок і серцевий м'яз. Менш чутливі до кисневого голодування тканини (особливо м'язи тіла) переходять на «голодний пайок». Слабка чутливість дихального центру мозку до накопичення в крові вуглекислоти дозволяє китоподібним значно продовжувати дихальну паузу.
Спосіб життя
Поширені китоподібні в усіх океанах і в деяких морях. Є холодолюбні види, що живуть у полярних і субполярних водах (білухи, нарвали, гренландські кити), теплолюбні (), тропічні й субтропічні (багато дельфінів, ) та види з широким ареалом, зокрема космополітичні (, кашалоти, косатки). Зустрічаються як біля узбережжя, так і у відкритому морі. Представники деяких видів здатні підійматися вгору по річках або постійно жити в річках і естуаріях.
Більшість видів — стадні тварини; тримаються групами від кількох особин до сотень і тисяч голів.
Харчування, як правило, спеціалізоване; серед китів зустрічаються планктофаги, теутофаги, іхтіофаги й саркофаги. Косатки — єдині китоподібні, що регулярно поїдають не тільки риб і безхребетних, але й теплокровних тварин (птахів, тюленів, інших китів).
Деякі види плавають дуже швидко (косатки, багато дельфінів), інші відносно повільні. Більшість китів тримаються в поверхневих водах; деякі можуть пірнати на значну глибину (кашалот).
Унаслідок пристосування до сезонних умов харчування і розмноження китоподібні утворили декілька біологічних груп. Для одних видів характерні строго регулярні сезонні міграції в межах північної або південної півкулі: на зиму вони пливуть у низькі широти для пологів, а на літо — в помірні й високі для нагулу жиру (майже всі вусаті кити, частина дзьоборилих і кашалоти).
Деякі з китів, наприклад сірі кити, щороку долають шлях від Північного Льодовитого океану до Мексики й назад — це понад 20 000 км — зі швидкістю близько 20 км/год. Вони орієнтуються і знаходять шлях, рухаючись малими групами. Інші також здійснюють міграції на значні відстані, але менш регулярно і з порушеннями сезонних термінів (малі косатки, гринди, сейвали, нарвали). Треті перейшли до порівняно осілого способу життя, здійснюючи кочівлю в межах невеликої акваторії (афаліни, річкові дельфіни, і інші). Міграції китоподібні здійснюють у межах знайомих областей, з дотриманням певних шляхів.
Походження
Кити, ймовірно, походять від наземних форм ссавців ряду парнопалі (найродинніша група — бегемоти), які близько 50 млн років тому перейшли до напівводного способу життя.
Існують різні гіпотези про походження китів. Уважається, що кити, дельфіни й морські свині походять від групи наземних ссавців, що називаються мезоніхії. Ці істоти були схожі на вовків, але мали копита, подібно до корів і оленів. Вони жили приблизно 60 млн років тому навколо стародавнього моря Тетіс, там, де тепер Середземне море і частина Азійського субконтинента. Мезоніхії, ймовірно, полювали на рибу та інших водних тварин у прибережних болотах і естуаріях. Оскільки вони проводили все більше часу у воді, їхні тіла почали змінюватися. Вони стали більш обтічними, і в них розвинулися могутні, згладжені хвости. Їхні передні кінцівки поступово перетворювалися на плавники, а задні деградували. З'явився товстий шар підшкірного жиру, а волосяний покрив почав зникати. Для полегшення дихання з поверхні води ніздрі в них перемістились угору голови й поступово перетворилися на дихало.
Недавні дослідження показали, що сполучною ланкою був рід , що мешкав на території сучасного Пакистану й зовні нагадував сучасних . Протягом еоцену предки китів поступово пристосовувалися до життя в морі, заповнюючи екологічну нішу, яка звільнилася після вимирання мозазаврів і плезіозаврів. З часом вони втратили всякий зв'язок із сушею і набули нових адаптаційних ознак, утративши риси, характерні для наземних ссавців.
Таксони китів
Китів поділяють на дві великі групи за способом живлення:
- підряд китовиді (Balaenimorpha), або «вусаті кити» (Mysticeti), беззубі кити,
- підряд дельфіновиді (Delphinimorpha), або «безвусі кити», або зубаті кити (Odontoceti).
Справжні, або вусаті кити (Mysticeti) отримали свою назву завдяки довгим роговим пластинам «китового вуса», розміщеним на яснах замість зубів.
До підряду зубатих китів, або дельфіновидих (Odontoceti) відносять китоподібних із зубами — або на передній частині нижньої щелепи, або на обох щелепах (у деяких видів зуби не функціональні).
На відміну від вусатих китів, у зубатих китів ніздря непарна.
Зубаті кити, як-от дельфін, кашалот і косатка, мають гострі конічні зуби й живляться переважно рибою та кальмарами. Вусаті кити, як-от гладкі кити й смугачі, мають «вуса» замість зубів — численні вертикальні рогові пластинки з густою бахромою по краях, які утворюють подобу великого сита. Крізь нього кити пропускають морську воду й відціджують з неї свою їжу — криля чи дрібних рибок.
Від далеких предків зародилися три підряди китоподібних, що об'єднують 127 вимерлих і 38 сучасних видів: стародавні кити (археоцети), вусаті (або беззубі) кити (містакоцети) й зубасті кити (одоноцети). Сучасні два підряди різко розрізняються між собою як за зовнішньою і внутрішньою будовою, так і за біологією. Беззубі кити мають замість зубів ряд рогових пластинок, які звисають з верхньої щелепи, — так званий «китовий вус», яким вони фільтрують з води морський планктон.
Китоподібні в Україні
Вусаті кити в Україні не водяться. Зубатих китів можна зустріти й у Чорному, і в Азовському морях — це види дельфінів афаліна звичайна, білобочка, а також азовка (морська свиня). Усі вони занесені до Червоної книги України. Угода про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану ратифікована Законом України від 9 липня 2003 року.
Значення для людини
Китобійний промисел
Ранні свідоцтва про регулярний китобійний промисел в Європі приходять від норвежців зі Скандинавії близько 800–1000 років н. е. Метою китобійного промислу було перш за все добування ворвані, що служила паливом і використовується в промисловості. Найціннішою для мисливців вважалася амбра — особлива речовина, що утворюється у кишківнику кашалотів. ЇЇ використовували у парфумерії через здатність фіксувати запах. Амбра коштувала вона надзвичайно дорого і продавалася на вагу золота. Здобич м'яса стала грати роль лише з другої половини 20 століття, м'ясо використовувалося для виготовлення ковбас. Так само має цінність і китовий вус.
Надмірний промисел призвів до занепаду китобійного промислу в Північній Атлантиці наприкінці 18 століття, а в північній частині Тихого океану в середині 19 століття. До кінця 19 століття популяції гренландських і гладких китів були майже повністю винищені. Британський арктичний китобійний промисел припинив своє існування в 1912 році.
До середини 20-го століття лідерами китобійної індустрії були Норвегія і Велика Британія, за якими йшли Голландія і США, що також брали активну участь в промислі. Проте після Другої Світової Війни ці країни припинили пелагічний промисел, і їм на зміну прийшли Японія і Радянський Союз, хоча прибережний промисел продовжувався ще в багатьох країнах. На Фарерських островах полювання на китів є традиційним промислом з 1584 року, що продовжується і понині. Люди на човнах заганяють китів у бухту і за допомогою спеціальних залізних гачків вбивають їх там. Бійня проводиться не в комерційних цілях. М'ясо тварин ніколи не продається — воно використовується жителями як харчовий продукт. Тільки навесні 2010 року жителі Фарерських островів таким способом забили близько 1150 рідкісних тварин. Продовжують вбивати китів, незважаючи на міжнародний мораторій, Південна Корея та Японія. Вони використовують лазівку в законі, яка допускає вбивство ссавців для наукового дослідження. Але захисники тварин ставляться до цього скептично, вважаючи, що ці країни використовують цей прийом, щоб вести комерційне полювання на китів під приводом їх вивчення.
Чисельність та охоронні заходи
Надмірно інтенсивний промисел згубним чином позначився на чисельності китоподібних, привівши багатьох представників цього ряду до межі зникнення. Багато китоподібних занесено в списки Міжнародної Червоної книги. В даний час комерційний промисел китів заборонений мораторієм і законами більшості країн. В обмежених обсягах промисел ведеться тільки Норвегією, Ісландією і Японією, а також деякими аборигенними народами як одне з традиційних занять. Щорічно близько 1000 китів знищуються в комерційних цілях. Крім обмеженого вилову деякими країнами й браконьєрства, популяції китоподібних страждають від інших факторів, серед яких влучення в рибальські сітки (прилов), зміна клімату, аварії судів, токсичні забруднення морів і океанів, розробка нафтових та газових родовищ, знищення місцеперебувань та багато інших.
Розорені популяції китоподібних дуже повільно відновлюють чисельність через специфіку розмноження — самка кита народжує одного дитинча раз у кілька років.
Значний вплив на китів мають кліматичні зміни. Вони спричиняють широку палітру наслідків — від зміни температури моря й опріснення морської води за рахунок і посилення опадів, до підвищення рівня моря, втрати льодовикових полярних місць мешкання і зменшення кількості крилю — основної їжі китів у ключових регіонах їхнього перебування.
Кит синій, кит-горбач, кит гренландський, і занесені до Додатків I i II Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (CMS).
З 1986 року, 23 липня, в день коли був офіційно заборонений комерційний китобійний промисел, відзначається Всесвітній день китів і дельфінів.
Див. також
- Унгуляти
- Загінне полювання на дельфінів
- 2089 Сетасея — астероїд, названий на честь цих тварин.
Виноски
- Beck, N.R. (2006). A higher-level MRP supertree of placental mammals. BMC Evol Biol. 6: 93. doi:10.1186/1471-2148-6-93. PMC 1654192. PMID 17101039.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - O'Leary, M.A.; Bloch, J.I.; Flynn, J.J.; Gaudin, T.J.; Giallombardo, A.; Giannini, N.P. та ін. (2013). The placental mammal ancestor and the post-K-Pg radiation of placentals. Science. 339 (6120): 662—667. Bibcode:2013Sci...339..662O. doi:10.1126/science.1229237. PMID 23393258. S2CID 206544776.
- Song, S.; Liu, L.; Edwards, S.V.; Wu, S. (2012). Resolving conflict in eutherian mammal phylogeny using phylogenomics and the multispecies coalescent model. Proceedings of the National Academy of Sciences. 109 (37): 14942—14947. Bibcode:2012PNAS..10914942S. doi:10.1073/pnas.1211733109. PMC 3443116. PMID 22930817.
- dos Reis, M.; Inoue, J.; Hasegawa, M.; Asher, R.J.; Donoghue, P.C.J.; Yang, Z. (2012). Phylogenomic datasets provide both precision and accuracy in estimating the timescale of placental mammal phylogeny. . 279 (1742): 3491—3500. doi:10.1098/rspb.2012.0683. PMC 3396900. PMID 22628470.
- Upham, N.S.; Esselstyn, J.A.; Jetz, W. (2019). Inferring the mammal tree: Species-level sets of phylogenies for questions in ecology, evolution, and conservation. . 17 (12): e3000494. doi:10.1371/journal.pbio.3000494. PMC 6892540. PMID 31800571. (see e.g. Fig S10)
- What are the biggest animals that have ever lived?. BBC Newsround. 2019. Процитовано 05.06.2023.
- Важливо пам'ятати, що в кладистиці не розрізняють таксономічні ранги, а об'єктом аналізу є клади й ноди, тому поняття рангу (підряд, ряд тощо) є дуже умовним. Всі базові зведення з систематики ссавців розглядають китів і дельфінів як монофілетичну групу рангу ряду (а не підряду).
- , сучасний французький паразитолог, довів стадність китів шляхом зняття і порівняння паразитів з різних особин. За його гіпотезою, під час контакту одного кита з іншим здійснюється обмін паразитами, що дозволяє дізнатися про приналежність тварини до того або іншого стада. Репортаж Жана-Мішеля Корійона. Спільна продукція Kwanza, RFO, Prodom, Bleu Lagon Productions, MAD Executive. Sur le dos des baleines // Thalassa: le magazine de la mer présenté par Georges Pernoud — France 3, 20:55—22:45, 25 квітня 2008 (UTC+2) [ 21 Лютого 2009 у Wayback Machine.] (фр.)
- . Архів оригіналу за 8 Вересня 2015. Процитовано 5 Грудня 2013.
- . Архів оригіналу за 24 Грудня 2013. Процитовано 22 Грудня 2013.
- . Архів оригіналу за 24 Грудня 2013. Процитовано 22 Грудня 2013.
- Додатки I i II до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (CMS)[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 24.12.2013. Процитовано 22.12.2013.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Найдревніший предок китів [ 14 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
- Еволюція Китоподібних [ 8 Квітня 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
- Виды китов [ 9 Травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [ 9 Лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- 10 найбільших китів планети [ 25 Березня 2013 у Wayback Machine.]
- http://wwf.panda.org/uk/campaigns/ten_to_watch_in_2010/whales/ [ 20 Січня 2013 у Wayback Machine.] / УРЕ
- Китоподібні // Біологічний словник / за ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — 680 с.
- Marx, F. G., Lambert, O., & Uhen, M. D. (2016). Cetacean Paleobiology. DOI:10.1002/9781118561546
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kitopodi bni abo Delfinopodi bni Cetacea abo Delphiniformes infraryad zastarilo ryad morskih ssavciv z ryadu parnokopitnih Artiodactyla Kitopodibni ye najbilshimi z vidomih tvarin yaki bud koli zhili na Zemli Etimologiya grec kῆtos morske chudovisko abo velichezna riba Kitopodibni Period isnuvannya 55 8 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N rannij eocen nash chas Sirij kit Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Pidryad Whippomorpha Infraryad Kitopodibni Cetacea Brisson 1762 Parvoryadi Bezzubi kiti Mysticeti Zubati kiti Odontoceti Starodavni kiti parafiliya Archaeoceti Vikishovishe CetaceaSistematika i filogeniyaZa tradicijnoyu klasifikaciyeyu ce ryad ssavciv Mammalia abo za alternativnoyu yij kladistichnoyu klasifikaciyeyu pidryad ryadu kitoparnokopitnih Cetartiodactyla z perednimi kincivkami sho peretvorilisya v plavci i rudimentarnimi slidami zadnih kincivok Grupa podilyayetsya na pidgrupi pidryadi abo infraryadi zubatih kitiv Odontoceti i bezzubih vusatih kitiv Mysticeti Vusati kiti mayut specialni membrani rogovi plastini na verhnij shelepi v roti yaki nazivayut kitovim vusom Usi predstavniki ciyeyi pidgrupi mayut veliki rozmiri Rodini Kitovidi abo vusati kitopodibni Balaenimorpha seu Mysticeti Kitovi Balaenidae 2 suchasni rodi j 4 suchasni vidi Smugachevi Balaenopteridae 3 rodi j 11 vidiv Cetoteriyevi Cetotheriidae 1 rid 1 vid Delfinovidi abo zubati kitopodibni Delphinimorpha seu Odontoceti Delfinovi Delphinidae 19 rodiv 37 vidiv Iniyevi Iniidae 1 rid 4 vidi Kogiyevi Kogiidae 1 rid 2 vidi Bajdzhiyevi Lipotidae 1 rid 1 vid Narvalovi Monodontidae 2 rodi 2 vidi Focenovi Phocoenidae 3 rodi 8 vidiv Kashalotovi Physeteridae 1 rid 1 vid Platanistovi Platanistidae 1 rid 2 vidi Pontoporiyevi Pontoporiidae 1 rid 1 vid Dzoborilovi Ziphiidae 6 rodiv 24 vidiZagalnij oglyadKitopodibni ryad viklyuchno vodnih ssavciv Kitopodibni mayut veretenopodibne obtichne tilo na zrazok obtichnogo tila ribi gladku shkiru praktichno bez shersti mayut rudimentarnij volosyanij pokriv Tovstij shar zhiru zahishaye vid pereoholodzhennya Peredni kincivki peretvoreni v lopatepodibni lasti zadni atrofovani Hvist zakinchuyetsya velikim gorizontalnim plavnikom sho vidigraye rol stabilizatora a takozh zabezpechuye ruh upered zavdyaki vertikalnim ruham Kiti dihayut povitryam za dopomogoyu legeniv ye teplokrovnimi goduyut ditinchat molokom z molochnih zaloz Tilo kitopodibnih pokrito gladkoyu bliskuchoyu shkiroyu sho zmenshuye opir pid chas ruhu v tovshi vodi Golova zazvichaj velika j shiroka Shiya nastilki vkorochena sho zovni mezhi mizh golovoyu i tulubom ne pomitno Zovnishnih vuh nemaye prote ye sluhovij prohid sho vidkrivayetsya malenkim otvorom u shkiri j vede do barabannoyi peretinki Ochi duzhe malenki adaptovani do zhittya v mori zdatni vitrimuvati visokij tisk pid chas zanurennya tvarini na veliku glibinu Zi sliznih protok vidilyayetsya sekret velikih sliznih zaloz yakij mistit veliku kilkist zhiriv sho dopomagaye yasnishe bachiti u vodi j zahishaye ochi vid diyi soli Nizdri odna u zubatih kitiv abo dvi u vusatih kitiv roztashovani u verhnij chastini golovi j utvoryuyut dihalo U kitopodibnih na vidminu vid inshih ssavciv legeni z rotovoyu porozhninoyu ne pov yazani Tvarina vdihaye povitrya pidnyavshis do poverhni vodi Krov kitiv zdatna poglinati bilshe kisnyu nizh u nazemnih ssavciv Pered zanurennyam u vodu legeni napovnyuyutsya povitryam yake poki kit zalishayetsya pid vodoyu nagrivayetsya i nasichuyetsya vologoyu Koli zvir splivaye na poverhnyu povitrya sho z siloyu vidihayetsya nim stikayuchis z holodnim zovnishnim utvoryuye stovp kondensovanoyi pari tak zvanij fontan Rozmiri kitopodibnih najbilshi sered ssavciv serednya dovzhina tila blakitnogo kita stanovit 25 m vaga 90 120 t Najmenshi kitopodibni i sho nalezhat do rodu dovzhina tila v nih ne perevishuye 120 sm masa 45 kg AnatomiyaSkelet Skelet u kitopodibnih gubchastij U hrebti vid 41 do 98 hrebciv yaki utvoryuyut 4 viddili silno ukorochenij shijnij zavzhdi iz 7 hrebciv zagalna dovzhina yakih ne perevishuye 15 sm grudnij poperekovij i hvostovij Grudnij viddil nese 10 17 par reber z yakih tilki pershi 2 8 par zchlenovano z grudinoyu Mizhhrebetni diski dodayut hrebtu osoblivo jogo hvostovij chastini velikoyi gnuchkosti j ruhlivosti Zadni kincivki krizhovij viddil hrebta j taz yak pravilo vtracheni Grudnij plavec pidtrimuye duzhe korotka plechova kistka dvi kistki peredplichchya i chislenni kistki kisti sho inodi zliti v lopatepodibnu strukturu Skelet vusatogo kita vidno rudimenti tazovih kistok Cherep kitiv pristosovanij do specifichnogo sposobu dihannya nizdri zmisheni na tim ya Nosovi kistki zmensheni tim yani zrusheni vbik tak sho verhnopotilichna kistka stikayetsya z lobovimi kistkami Kistki shelep podovzheni u zv yazku zi zbilshennyam chisla zubiv abo rozvitkom cidilnogo aparatu Zubi ye v usih kitiv v embrionalnomu stani ale u vusatih kitiv atrofuyutsya ne prorizuyuchis i zaminyuyutsya rogovimi plastinami tak zvanogo kitovogo vusa U zubastih kitiv zubi konichni odnoridni nediferencijovani na rizci ikla i korinni Najbilshe yihnye chislo vidmichayetsya u prodelfina Stenella longirostris vid 172 do 252 zubiv Najmenshe zubiv u narvala 2 zubi u verhnij shelepi prichomu u samic voni zazvichaj ne prorizuyutsya a u samcya livij zub peretvorenij na dovgij biven Organi travlennya Yazik dobre rozvinutij m yaki gubi vidsutni Slinnih zaloz nemaye abo voni rudimentarni Kitopodibni zakovtuyut zdobich cilkom ne perezhovuyuchi Shlunok skladnij bagatokamernij zdatnij roztyaguvatis i vmishati bagato kormu do 1 5 tonni v blakitnogo kita Pershij bezzalozistij viddil shlunku ye nizhnoyu chastinoyu stravohodu j sluzhit dlya ta mehanichnoyi obrobki yizhi vin vidsutnij u Kardialnij viddil ryasno vsiyanij zalozistimi klitkami sho vidilyayut travni soki vin skladchastij silno roztyazhnij inodi dvo abo trichastinnij Pilorichnij viddil ye rozshirenoyu perednoyu chastinoyu dvanadcyatipaloyi kishki Dovzhina kishkivnika perevishuye dovzhinu tila vid 4 5 raziv u gangskogo delfina i plyashkonosiv do 15 16 raziv kashalot i navit do 32 raziv la platskih delfiniv Organi dihannya i krovoobigu Zovnishnih nizdriv 2 u vusatih kitiv i 1 u zubastih kitiv Voni zmisheni na verh golovi j zabezpecheni osoblivimi klapanami sho reflektorno zamikayut dihalni shlyahi pid chas pirnannya i vidmikayut pid chas vipirnannya Unaslidok osoblivoyi budovi gortani povitronosnij hid vidokremlenij vid stravohodu sho dozvolyaye kitovi bezpechno dihati navit yaksho v rotovij porozhnini perebuvaye voda Nosovij kanal u bilshosti vidiv spoluchenij z osoblivimi povitryanimi mishkami sho vikonuyut rol zvukosignalnogo organu Traheya i bronhi vkorocheni sho spriyaye prishvidshennyu aktu dihannya Legeni odnodolchati iz silno rozvinenoyu gladkoyu muskulaturoyu sho dozvolyaye za odin vidih vdih onovlyuvati povitrya na 80 90 u lyudini v normi bez fizichnoyi naprugi tilki na 15 Chislo alveol i yih rozmiri bilshi nizh u nazemnih ssavciv Kitopodibni zdatni perebuvati pid vodoyu vid 2 10 do 30 40 hvilin kashalot do 1 5 godin Trivalist zanurennya zabezpechuyut velika mistkist legeniv i pidvishenij vmist mioglobinu v m yazah Kisneva mistkist krovi zbilshena zavdyaki visokomu vmistu gemoglobinu i jogo pidvishenij koncentraciyi v eritrocitah Proces dihannya kitopodibnih mozhna pidrozdiliti na vidih pislya trivalogo zanurennya promizhni akti dihannya i glibokij vdih pered nastupnim zanurennyam Koli kit splivaye na poverhnyu povitrya sho vidihayetsya nim iz siloyu stikayuchis z holodnishim zovnishnim formuye stovp pari sho kondensuye fontan U riznih vidiv kitopodibnih fontan rozriznyayetsya formoyu i visotoyu U velikih kitiv povitrya sho vidihayetsya vishtovhuyetsya cherez dihalo z takoyu siloyu sho provodit guchnij trubnij zvuk u spokijnu pogodu chutnij z velikoyi vidstani Pid chas promizhnih vdihiv i vidihiv kit pirnaye negliboko plive majzhe po pryamij liniyi dihayuchi cherez pravilni promizhki chasu Chislo promizhnih aktiv dihannya tim bilshe chim dovshe kit zalishayetsya pid vodoyu pid chas osnovnogo zanurennya Pid chas zanurennya puls u kitopodibnih spovilnyuyetsya bilsh nizh u 2 razi a potik krovi pererozpodilyayetsya tak sho kisnem zabezpechuyutsya v pershu chergu mozok i sercevij m yaz Mensh chutlivi do kisnevogo goloduvannya tkanini osoblivo m yazi tila perehodyat na golodnij pajok Slabka chutlivist dihalnogo centru mozku do nakopichennya v krovi vuglekisloti dozvolyaye kitopodibnim znachno prodovzhuvati dihalnu pauzu Sposib zhittyaPoshireni kitopodibni v usih okeanah i v deyakih moryah Ye holodolyubni vidi sho zhivut u polyarnih i subpolyarnih vodah biluhi narvali grenlandski kiti teplolyubni tropichni j subtropichni bagato delfiniv ta vidi z shirokim arealom zokrema kosmopolitichni kashaloti kosatki Zustrichayutsya yak bilya uzberezhzhya tak i u vidkritomu mori Predstavniki deyakih vidiv zdatni pidijmatisya vgoru po richkah abo postijno zhiti v richkah i estuariyah Bilshist vidiv stadni tvarini trimayutsya grupami vid kilkoh osobin do soten i tisyach goliv Harchuvannya yak pravilo specializovane sered kitiv zustrichayutsya planktofagi teutofagi ihtiofagi j sarkofagi Kosatki yedini kitopodibni sho regulyarno poyidayut ne tilki rib i bezhrebetnih ale j teplokrovnih tvarin ptahiv tyuleniv inshih kitiv Deyaki vidi plavayut duzhe shvidko kosatki bagato delfiniv inshi vidnosno povilni Bilshist kitiv trimayutsya v poverhnevih vodah deyaki mozhut pirnati na znachnu glibinu kashalot Unaslidok pristosuvannya do sezonnih umov harchuvannya i rozmnozhennya kitopodibni utvorili dekilka biologichnih grup Dlya odnih vidiv harakterni strogo regulyarni sezonni migraciyi v mezhah pivnichnoyi abo pivdennoyi pivkuli na zimu voni plivut u nizki shiroti dlya pologiv a na lito v pomirni j visoki dlya nagulu zhiru majzhe vsi vusati kiti chastina dzoborilih i kashaloti Deyaki z kitiv napriklad siri kiti shoroku dolayut shlyah vid Pivnichnogo Lodovitogo okeanu do Meksiki j nazad ce ponad 20 000 km zi shvidkistyu blizko 20 km god Voni oriyentuyutsya i znahodyat shlyah ruhayuchis malimi grupami Inshi takozh zdijsnyuyut migraciyi na znachni vidstani ale mensh regulyarno i z porushennyami sezonnih terminiv mali kosatki grindi sejvali narvali Treti perejshli do porivnyano osilogo sposobu zhittya zdijsnyuyuchi kochivlyu v mezhah nevelikoyi akvatoriyi afalini richkovi delfini i inshi Migraciyi kitopodibni zdijsnyuyut u mezhah znajomih oblastej z dotrimannyam pevnih shlyahiv PohodzhennyaDokladnishe Evolyuciya kitopodibnih Mezoniks Kiti jmovirno pohodyat vid nazemnih form ssavciv ryadu parnopali najrodinnisha grupa begemoti yaki blizko 50 mln rokiv tomu perejshli do napivvodnogo sposobu zhittya Isnuyut rizni gipotezi pro pohodzhennya kitiv Uvazhayetsya sho kiti delfini j morski svini pohodyat vid grupi nazemnih ssavciv sho nazivayutsya mezonihiyi Ci istoti buli shozhi na vovkiv ale mali kopita podibno do koriv i oleniv Voni zhili priblizno 60 mln rokiv tomu navkolo starodavnogo morya Tetis tam de teper Seredzemne more i chastina Azijskogo subkontinenta Mezonihiyi jmovirno polyuvali na ribu ta inshih vodnih tvarin u priberezhnih bolotah i estuariyah Oskilki voni provodili vse bilshe chasu u vodi yihni tila pochali zminyuvatisya Voni stali bilsh obtichnimi i v nih rozvinulisya mogutni zgladzheni hvosti Yihni peredni kincivki postupovo peretvoryuvalisya na plavniki a zadni degraduvali Z yavivsya tovstij shar pidshkirnogo zhiru a volosyanij pokriv pochav znikati Dlya polegshennya dihannya z poverhni vodi nizdri v nih peremistilis ugoru golovi j postupovo peretvorilisya na dihalo Nedavni doslidzhennya pokazali sho spoluchnoyu lankoyu buv rid sho meshkav na teritoriyi suchasnogo Pakistanu j zovni nagaduvav suchasnih Protyagom eocenu predki kitiv postupovo pristosovuvalisya do zhittya v mori zapovnyuyuchi ekologichnu nishu yaka zvilnilasya pislya vimirannya mozazavriv i pleziozavriv Z chasom voni vtratili vsyakij zv yazok iz susheyu i nabuli novih adaptacijnih oznak utrativshi risi harakterni dlya nazemnih ssavciv Taksoni kitivKitiv podilyayut na dvi veliki grupi za sposobom zhivlennya pidryad kitovidi Balaenimorpha abo vusati kiti Mysticeti bezzubi kiti pidryad delfinovidi Delphinimorpha abo bezvusi kiti abo zubati kiti Odontoceti Spravzhni abo vusati kiti Mysticeti otrimali svoyu nazvu zavdyaki dovgim rogovim plastinam kitovogo vusa rozmishenim na yasnah zamist zubiv Do pidryadu zubatih kitiv abo delfinovidih Odontoceti vidnosyat kitopodibnih iz zubami abo na perednij chastini nizhnoyi shelepi abo na oboh shelepah u deyakih vidiv zubi ne funkcionalni Na vidminu vid vusatih kitiv u zubatih kitiv nizdrya neparna Zubati kiti yak ot delfin kashalot i kosatka mayut gostri konichni zubi j zhivlyatsya perevazhno riboyu ta kalmarami Vusati kiti yak ot gladki kiti j smugachi mayut vusa zamist zubiv chislenni vertikalni rogovi plastinki z gustoyu bahromoyu po krayah yaki utvoryuyut podobu velikogo sita Kriz nogo kiti propuskayut morsku vodu j vidcidzhuyut z neyi svoyu yizhu krilya chi dribnih ribok Vid dalekih predkiv zarodilisya tri pidryadi kitopodibnih sho ob yednuyut 127 vimerlih i 38 suchasnih vidiv starodavni kiti arheoceti vusati abo bezzubi kiti mistakoceti j zubasti kiti odonoceti Suchasni dva pidryadi rizko rozriznyayutsya mizh soboyu yak za zovnishnoyu i vnutrishnoyu budovoyu tak i za biologiyeyu Bezzubi kiti mayut zamist zubiv ryad rogovih plastinok yaki zvisayut z verhnoyi shelepi tak zvanij kitovij vus yakim voni filtruyut z vodi morskij plankton Kitopodibni v UkrayiniAfalina zvichajna Vusati kiti v Ukrayini ne vodyatsya Zubatih kitiv mozhna zustriti j u Chornomu i v Azovskomu moryah ce vidi delfiniv afalina zvichajna bilobochka a takozh azovka morska svinya Usi voni zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Ugoda pro zberezhennya kitopodibnih Chornogo morya Seredzemnogo morya ta prilegloyi akvatoriyi Atlantichnogo okeanu ratifikovana Zakonom Ukrayini vid 9 lipnya 2003 roku Znachennya dlya lyudiniKitobijnij promisel Dokladnishe Kitobijnij promisel Vbiti delfini bilobochki na Farerskih ostrovah Ranni svidoctva pro regulyarnij kitobijnij promisel v Yevropi prihodyat vid norvezhciv zi Skandinaviyi blizko 800 1000 rokiv n e Metoyu kitobijnogo promislu bulo persh za vse dobuvannya vorvani sho sluzhila palivom i vikoristovuyetsya v promislovosti Najcinnishoyu dlya mislivciv vvazhalasya ambra osobliva rechovina sho utvoryuyetsya u kishkivniku kashalotiv YiYi vikoristovuvali u parfumeriyi cherez zdatnist fiksuvati zapah Ambra koshtuvala vona nadzvichajno dorogo i prodavalasya na vagu zolota Zdobich m yasa stala grati rol lishe z drugoyi polovini 20 stolittya m yaso vikoristovuvalosya dlya vigotovlennya kovbas Tak samo maye cinnist i kitovij vus Nadmirnij promisel prizviv do zanepadu kitobijnogo promislu v Pivnichnij Atlantici naprikinci 18 stolittya a v pivnichnij chastini Tihogo okeanu v seredini 19 stolittya Do kincya 19 stolittya populyaciyi grenlandskih i gladkih kitiv buli majzhe povnistyu vinisheni Britanskij arktichnij kitobijnij promisel pripiniv svoye isnuvannya v 1912 roci Do seredini 20 go stolittya liderami kitobijnoyi industriyi buli Norvegiya i Velika Britaniya za yakimi jshli Gollandiya i SShA sho takozh brali aktivnu uchast v promisli Prote pislya Drugoyi Svitovoyi Vijni ci krayini pripinili pelagichnij promisel i yim na zminu prijshli Yaponiya i Radyanskij Soyuz hocha priberezhnij promisel prodovzhuvavsya she v bagatoh krayinah Na Farerskih ostrovah polyuvannya na kitiv ye tradicijnim promislom z 1584 roku sho prodovzhuyetsya i ponini Lyudi na chovnah zaganyayut kitiv u buhtu i za dopomogoyu specialnih zaliznih gachkiv vbivayut yih tam Bijnya provoditsya ne v komercijnih cilyah M yaso tvarin nikoli ne prodayetsya vono vikoristovuyetsya zhitelyami yak harchovij produkt Tilki navesni 2010 roku zhiteli Farerskih ostroviv takim sposobom zabili blizko 1150 ridkisnih tvarin Prodovzhuyut vbivati kitiv nezvazhayuchi na mizhnarodnij moratorij Pivdenna Koreya ta Yaponiya Voni vikoristovuyut lazivku v zakoni yaka dopuskaye vbivstvo ssavciv dlya naukovogo doslidzhennya Ale zahisniki tvarin stavlyatsya do cogo skeptichno vvazhayuchi sho ci krayini vikoristovuyut cej prijom shob vesti komercijne polyuvannya na kitiv pid privodom yih vivchennya Chiselnist ta ohoronni zahodiSposterezhennya Nadmirno intensivnij promisel zgubnim chinom poznachivsya na chiselnosti kitopodibnih privivshi bagatoh predstavnikiv cogo ryadu do mezhi zniknennya Bagato kitopodibnih zaneseno v spiski Mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi V danij chas komercijnij promisel kitiv zaboronenij moratoriyem i zakonami bilshosti krayin V obmezhenih obsyagah promisel vedetsya tilki Norvegiyeyu Islandiyeyu i Yaponiyeyu a takozh deyakimi aborigennimi narodami yak odne z tradicijnih zanyat Shorichno blizko 1000 kitiv znishuyutsya v komercijnih cilyah Krim obmezhenogo vilovu deyakimi krayinami j brakonyerstva populyaciyi kitopodibnih strazhdayut vid inshih faktoriv sered yakih vluchennya v ribalski sitki prilov zmina klimatu avariyi sudiv toksichni zabrudnennya moriv i okeaniv rozrobka naftovih ta gazovih rodovish znishennya misceperebuvan ta bagato inshih Rozoreni populyaciyi kitopodibnih duzhe povilno vidnovlyuyut chiselnist cherez specifiku rozmnozhennya samka kita narodzhuye odnogo ditincha raz u kilka rokiv Znachnij vpliv na kitiv mayut klimatichni zmini Voni sprichinyayut shiroku palitru naslidkiv vid zmini temperaturi morya j oprisnennya morskoyi vodi za rahunok i posilennya opadiv do pidvishennya rivnya morya vtrati lodovikovih polyarnih misc meshkannya i zmenshennya kilkosti krilyu osnovnoyi yizhi kitiv u klyuchovih regionah yihnogo perebuvannya Kit sinij kit gorbach kit grenlandskij i zaneseni do Dodatkiv I i II Konvenciyi pro zberezhennya migruyuchih vidiv dikih tvarin CMS Z 1986 roku 23 lipnya v den koli buv oficijno zaboronenij komercijnij kitobijnij promisel vidznachayetsya Vsesvitnij den kitiv i delfiniv Div takozhUngulyati Zaginne polyuvannya na delfiniv 2089 Setaseya asteroyid nazvanij na chest cih tvarin VinoskiBeck N R 2006 A higher level MRP supertree of placental mammals BMC Evol Biol 6 93 doi 10 1186 1471 2148 6 93 PMC 1654192 PMID 17101039 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya O Leary M A Bloch J I Flynn J J Gaudin T J Giallombardo A Giannini N P ta in 2013 The placental mammal ancestor and the post K Pg radiation of placentals Science 339 6120 662 667 Bibcode 2013Sci 339 662O doi 10 1126 science 1229237 PMID 23393258 S2CID 206544776 Song S Liu L Edwards S V Wu S 2012 Resolving conflict in eutherian mammal phylogeny using phylogenomics and the multispecies coalescent model Proceedings of the National Academy of Sciences 109 37 14942 14947 Bibcode 2012PNAS 10914942S doi 10 1073 pnas 1211733109 PMC 3443116 PMID 22930817 dos Reis M Inoue J Hasegawa M Asher R J Donoghue P C J Yang Z 2012 Phylogenomic datasets provide both precision and accuracy in estimating the timescale of placental mammal phylogeny 279 1742 3491 3500 doi 10 1098 rspb 2012 0683 PMC 3396900 PMID 22628470 Upham N S Esselstyn J A Jetz W 2019 Inferring the mammal tree Species level sets of phylogenies for questions in ecology evolution and conservation 17 12 e3000494 doi 10 1371 journal pbio 3000494 PMC 6892540 PMID 31800571 see e g Fig S10 What are the biggest animals that have ever lived BBC Newsround 2019 Procitovano 05 06 2023 Vazhlivo pam yatati sho v kladistici ne rozriznyayut taksonomichni rangi a ob yektom analizu ye kladi j nodi tomu ponyattya rangu pidryad ryad tosho ye duzhe umovnim Vsi bazovi zvedennya z sistematiki ssavciv rozglyadayut kitiv i delfiniv yak monofiletichnu grupu rangu ryadu a ne pidryadu suchasnij francuzkij parazitolog doviv stadnist kitiv shlyahom znyattya i porivnyannya parazitiv z riznih osobin Za jogo gipotezoyu pid chas kontaktu odnogo kita z inshim zdijsnyuyetsya obmin parazitami sho dozvolyaye diznatisya pro prinalezhnist tvarini do togo abo inshogo stada Reportazh Zhana Mishelya Korijona Spilna produkciya Kwanza RFO Prodom Bleu Lagon Productions MAD Executive Sur le dos des baleines Thalassa le magazine de la mer presente par Georges Pernoud France 3 20 55 22 45 25 kvitnya 2008 UTC 2 21 Lyutogo 2009 u Wayback Machine fr Arhiv originalu za 8 Veresnya 2015 Procitovano 5 Grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 Grudnya 2013 Procitovano 22 Grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 Grudnya 2013 Procitovano 22 Grudnya 2013 Dodatki I i II doKonvenciyi pro zberezhennya migruyuchih vidiv dikih tvarin CMS nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 24 12 2013 Procitovano 22 12 2013 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaNajdrevnishij predok kitiv 14 Grudnya 2013 u Wayback Machine ukr Evolyuciya Kitopodibnih 8 Kvitnya 2015 u Wayback Machine ukr Vidy kitov 9 Travnya 2009 u Wayback Machine ros Don E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed 9 Lyutogo 2011 u Wayback Machine angl 10 najbilshih kitiv planeti 25 Bereznya 2013 u Wayback Machine http wwf panda org uk campaigns ten to watch in 2010 whales 20 Sichnya 2013 u Wayback Machine URE Kitopodibni Biologichnij slovnik za red K M Sitnika V O Topachevskogo K Golovna redakciya URE 1986 680 s Marx F G Lambert O amp Uhen M D 2016 Cetacean Paleobiology DOI 10 1002 9781118561546 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi