Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2018) |
Китовиді (Balaenimorpha), або вусаті кити (Mysticeti) — підряд морських ссавців з ряду китоподібних і надряду унгулят, поширених в усіх океанах; інколи як «беззубі кити».
| Китовиді Період існування: пізній Еоцен - сучасність | |
|---|---|
 | |
| Горбатий кит (Megaptera novaeangliae) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Підряд: | Whippomorpha |
| Інфраряд: | Китоподібні (Cetacea) |
| Парворяд: | Китовиді (Mysticeti) Cope, 1891 |
| Родини | |
| | |
| Різноманіття | |
| ≈ 16 видів | |
 Вікісховище: Mysticeti | |
Див. також
Близький текст існує в статті-дублікаті «кити», присвяченій більше морфології та еволюції китовидих, позаяк тут мова про різноманіття видів.
Загальна характеристика
Живляться планктонними організмами, внаслідок чого зуби у них замінилися численними (від 360 до 800) роговими пластинами довжиною 50— 450 см, розташованими у верхній щелепі поперек ясен. Ці пластини раніше неправильно називалися «китовим вусом», звідси і виникла науково неточна назва беззубі кити — «вусаті кити». Деякі сучасні беззубі кити є найбільшими тваринами всіх часів; наприклад, новонароджений синій кит досягає довжини 7 м і ваги 2 т, а дорослий — 33 м і 190 т.
До беззубих китів, крім синього, належать гренландський, південний, карликовий, сірий кити, плавун, смугач малий, смугач фінвал, смугач сейвал, горбач.
Беззубі кити мають велике промислове значення.
Родини та їхні особливості
У складі підряду — 4 родини, які поділяють на 6 родів. Нерідко для всіх видів китовидих використовують спільну вернакулярну назву «кит» (наприклад, «синій кит»), проте існує чимало спеціальних назв, як питомо українських (наприклад, «смугач», «китовець»), так і запозичених (наприклад, «фінвал», «сейвал» та ін.).
Список родин і родів
Balaenidae — родина китові — кити з гладеньким (на відміну від Balaenopteridae) черевом, особливо великою головою, без спинного плавника
Cetotheriidae — родина за своїми ознаками проміжні між типовими китами (Balaenidae) і смугачами (Balaenopteridae): гладенький (без складок) живіт, є спинний плавець; іноді розглядають у складі родини Balaenidae
- вкл. один сучасний рід — каперея (Caperea, 1 вид);
Balaenopteridae — родина смугачеві — кити, що мають на горлі особливі складки, які утворюють велику «кишеню», є спинний плавець, у складі родини — найбільші кити
- вкл. три роди: смугач (Balaenoptera, 6 видів), сірий кит (Eschrichtius) та горбань (Megaptera, 1 вид).
Види родини смугачеві (Balaenopteridae)
Горбань, або «горбач», або горбатий кит (Megaptera novaeangliae), — велика тварина з щільним укороченим тілом; спина і боки чорнуваті, а забарвлення черева варіюється від чорного або строкатого до білого. Характерною ознакою даного виду є довгі світло забарвлені грудні плавці. Максимальна довжина приблизно 15 метрів. Особина завдовжки 14 метрів може важити понад 40 тонн. Горбаня можна зустріти у всіх океанах. Його стада мігрують зі зміною пір року і залежно від кількості харчів, проводячи зиму в тропічних водах. Харчується планктонними рачками та дрібною рибою. Горбаті кити нерідко повністю вистрибують з води у вертикальному положенні й падають назад з оглушливим сплеском. Проте особливо знаменитий цей вид широким репертуаром видаваних ним звуків. «Горбанем» його прозвали китобої за те, як він вигинає спину під час «співу».
Смугач блакитний, синій кит, блакитний кит (Balaenoptera musculus), або блювал — найбільший з усіх ссавців, що коли-небудь існували на Землі. Самка завжди більша за самця і досягає в довжину 33 м при масі близько 170 тонн, що дорівнює масі 33 слонів. Він щодня з'їдає понад 4 т криля, а це 4 млн штук креветок. Забарвлення не синє, а блакитнувато-сіре зі сріблисто-сірими плямами неправильної форми. Зрідка (переважно в антарктичних водах) трапляються екземпляри з яскраво-синім забарвленням верхньої частини тіла, та жовто-оранжевим — нижньої. Черево іноді буває жовтуватим від мікроскопічних водоростей. Харчується планктонними ракоподібними, поглинаючи за кожну «трапезу» до тонни корму. Синій кит поширений від Чукотського моря, Ґренландії, Шпіцбергену і Нової Землі до Антарктичної криги. Зимує в теплих водах: у північній півкулі — на широтах Південної Японії, Тайваню, Каліфорнії, Мексики, Північної Африки, Карибського моря; у південній півкулі — на широтах Австралії, Перу, Еквадору, Південної Африки, Мадагаскару. Літо синій кит проводить у водах Антарктики, Північної Атлантики, Берингова і Чукотського морів. Синій кит занесений в Червоний Список МСОП.
Смугач фінвал (Balaenoptera physalus), званий також оселедцевим китом, — велика тварина з клиноподібною головою, довгим струнким тілом і високим спинним плавником, зміщеним далеко назад. Тіло зверху мишасте, сірувато-коричневе, а знизу біле. Вид поширений у всіх океанах і мігрує стадами, що налічують від декількох до понад 100 особин. Міграції сезонні: літо фінвал проводить в Арктиці і Антарктиці, а зиму — в тепліших морях. Харчується головним чином планктонними ракоподібними, рідше косяковими рибами, наприклад оселедцем.
Сейвал, або сайдяний (?) (івасевий) кит (Balaenoptera borealis) в порівнянні з фінвалом менш стрункий, тіло його відносно товще, грудні плавці коротші, а спинний плавник більше і сильніше висунутий вперед — до початку задньої третини тіла тварини. Забарвлення спини темно-сіре, боків — трохи світліше, а на череві — непостійне, варіює від сірого до частково білого (але весь низ білий, як у фінвала, ніколи не буває). Сейвал поширений так само широко, як і фінвал, але в Арктиці й в Антарктиці зазвичай уникає криги, з'являється там пізніше, ніж великі види смугастих китів, і менш регулярний у своїх міграціях. Сейвал занесений в Червоний Список МСОП.
Смугач малий, або малий смугастий кит (Balaenoptera acutorostrata) за білим черевом і формою тіла дуже схожий на дитинчат фінвалів, проте виглядає товстішим і має інші пропорції тіла (його довжина в 5-5,5 раза більша максимальної товщини). Чітко відрізняється білими, низькими (не вище 25 сантиметрів) вусовими пластинами, по 270—330 в кожному ряду. Малий смугастий кит поширений від криги Арктики до криги Антарктики. Найрідше трапляється в тропічному поясі. Відомі дві знахідки в Чорному морі. За базою даних МСОП (оцінка 2008 р.) вид має категорію «Least Concern» («найменшої уваги»).
Сірий кит (Eschrichtius robustus) вважається одним з найдавніших ссавців — вік виду налічує близько 30 мільйонів років. Довжина самки не перевищує 15 метрів, а самця — 14,6 метра. Маса цього кита 20-35 тонн. У сірого кита звичайне гладке черево, лише на горлі 2-4 глибоких борозни, що розходиться назад під невеликим кутом. На спині замість плавника слабо помітний горб. Голова невелика, в 4,5-5 разів коротша за довжину тіла, стисла з боків. Існують дві регулярно мігруючі популяції сірих китів: охотсько-корейська і чукотсько-каліфорнійська. Перша майже винищена; зимує і плодиться поблизу Кореї й Південної Японії, а відгодовується влітку в Охотському морі. Друга зимує біля берегів півострова Каліфорнія, а літом нагулює жир в Беринговому і Чукотському морях, зрідка проникає в Східно-Сибірське море до губи Нольде і на схід до мису Барроу.
Види родини китові (Balaenidae)
Кит ґренландський, або полярний кит (Balaena mysticetus) досягає розмірів у 21 метр і маси до 150 тонн. Величезна його голова займає третину тіла і відокремлена від тулуба добре помітною шиєю. Загальне забарвлення дорослих темне, іноді з білим горлом, у статевонезрілих — сірувато-темне. Шкіра на тілі гладка, без рогових наростів і шишок, раковинами усоногих раків не обростає. Мешкаючи у високих широтах Арктики, гренландський кит прекрасно орієнтується серед плавучої криги та здатний спиною пробивати «продухи» в льоду завтовшки 20-30 сантиметрів. Колись в колополярному ареалі існували три стада: шпіцбергенське, західногренландське і берингово-чукотське. На цей час перші два стада майже повністю винищені, а третє збереглося лише в незначній кількості. Кити тримаються поодинці й лише дуже рідко збираються по декілька особин разом. Головною їжею їм служать крихітні рачки калянуси (3-4 міліметри), а іноді крилоногі молюски. Гренландський кит занесений в Червоний Список МСОП.
Кит південний (Eubalaena glacialis) відрізняється від гренландського кита меншими розмірами голови, вона займає близько 1/4 довжини тіла і не відокремлена шийним перехопленням, складнішим вигином ротової щілини (у вигляді латинської букви «S», покладеної на бік) і наявністю на верху рила одного або декількох рогових наростів. Забарвлення тіла зазвичай цілком чорне, або, що буває рідше, біле на череві та з боків, або ж рябе. Ці кити поширені в помірних водах. Відомо три підвиди південного кита: біскайській (E.g. glacialis), що мешкає в північній Атлантиці, японський (E.g. japonica) з північної частини Тихого океану і австралійський (E.g. australis) з Південної півкулі. Деякі зоологи вважають їх самостійними видами. Чисельність всіх трьох вельми мала через багатовіковий варварський промисел. Південний кит занесений в Червоний Список МСОП.
Види родини цетотерієві (Cetotheriidae)
Карликовий кит, або каперея мала (Caperea marginata) — найменший і найрідкісніший з вусатих китів. У довжину не перевищує 6 метрів. Спосіб життя цього кита не вивчений, загальна чисельність невідома. Живе поодинці, переважно у водах, що омивають південь Австралії і Нову Зеландію, і, мабуть, далеко не мігрує.
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2018 Kitovidi Balaenimorpha abo vusati kiti Mysticeti pidryad morskih ssavciv z ryadu kitopodibnih i nadryadu ungulyat poshirenih v usih okeanah inkoli yak bezzubi kiti Kitovidi Period isnuvannya piznij Eocen suchasnistGorbatij kit Megaptera novaeangliae Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Pidryad WhippomorphaInfraryad Kitopodibni Cetacea Parvoryad Kitovidi Mysticeti Cope 1891Rodini Aetiocetidae Balaenopteridae Balaenidae Cetotheriidae Eomysticetidae MammalodontidaeRiznomanittya 16 vidivVikishovishe MysticetiDiv takozhBlizkij tekst isnuye v statti dublikati kiti prisvyachenij bilshe morfologiyi ta evolyuciyi kitovidih pozayak tut mova pro riznomanittya vidiv Zagalna harakteristikaZhivlyatsya planktonnimi organizmami vnaslidok chogo zubi u nih zaminilisya chislennimi vid 360 do 800 rogovimi plastinami dovzhinoyu 50 450 sm roztashovanimi u verhnij shelepi poperek yasen Ci plastini ranishe nepravilno nazivalisya kitovim vusom zvidsi i vinikla naukovo netochna nazva bezzubi kiti vusati kiti Deyaki suchasni bezzubi kiti ye najbilshimi tvarinami vsih chasiv napriklad novonarodzhenij sinij kit dosyagaye dovzhini 7 m i vagi 2 t a doroslij 33 m i 190 t Do bezzubih kitiv krim sinogo nalezhat grenlandskij pivdennij karlikovij sirij kiti plavun smugach malij smugach finval smugach sejval gorbach Bezzubi kiti mayut velike promislove znachennya Rodini ta yihni osoblivostiU skladi pidryadu 4 rodini yaki podilyayut na 6 rodiv Neridko dlya vsih vidiv kitovidih vikoristovuyut spilnu vernakulyarnu nazvu kit napriklad sinij kit prote isnuye chimalo specialnih nazv yak pitomo ukrayinskih napriklad smugach kitovec tak i zapozichenih napriklad finval sejval ta in Spisok rodin i rodiv Balaenidae rodina kitovi kiti z gladenkim na vidminu vid Balaenopteridae cherevom osoblivo velikoyu golovoyu bez spinnogo plavnika vkl dva suchasni rodi kit Balaena 1 vid ta kitovec Eubalaena 3 vidi Cetotheriidae rodina za svoyimi oznakami promizhni mizh tipovimi kitami Balaenidae i smugachami Balaenopteridae gladenkij bez skladok zhivit ye spinnij plavec inodi rozglyadayut u skladi rodini Balaenidae vkl odin suchasnij rid kapereya Caperea 1 vid Balaenopteridae rodina smugachevi kiti sho mayut na gorli osoblivi skladki yaki utvoryuyut veliku kishenyu ye spinnij plavec u skladi rodini najbilshi kiti vkl tri rodi smugach Balaenoptera 6 vidiv sirij kit Eschrichtius ta gorban Megaptera 1 vid Vidi rodini smugachevi Balaenopteridae Gorbatij kit Gorban abo gorbach abo gorbatij kit Megaptera novaeangliae velika tvarina z shilnim ukorochenim tilom spina i boki chornuvati a zabarvlennya chereva variyuyetsya vid chornogo abo strokatogo do bilogo Harakternoyu oznakoyu danogo vidu ye dovgi svitlo zabarvleni grudni plavci Maksimalna dovzhina priblizno 15 metriv Osobina zavdovzhki 14 metriv mozhe vazhiti ponad 40 tonn Gorbanya mozhna zustriti u vsih okeanah Jogo stada migruyut zi zminoyu pir roku i zalezhno vid kilkosti harchiv provodyachi zimu v tropichnih vodah Harchuyetsya planktonnimi rachkami ta dribnoyu riboyu Gorbati kiti neridko povnistyu vistribuyut z vodi u vertikalnomu polozhenni j padayut nazad z oglushlivim spleskom Prote osoblivo znamenitij cej vid shirokim repertuarom vidavanih nim zvukiv Gorbanem jogo prozvali kitoboyi za te yak vin viginaye spinu pid chas spivu Dokladnishe Gorbatij kit smugach sinij Smugach blakitnij sinij kit blakitnij kit Balaenoptera musculus abo blyuval najbilshij z usih ssavciv sho koli nebud isnuvali na Zemli Samka zavzhdi bilsha za samcya i dosyagaye v dovzhinu 33 m pri masi blizko 170 tonn sho dorivnyuye masi 33 sloniv Vin shodnya z yidaye ponad 4 t krilya a ce 4 mln shtuk krevetok Zabarvlennya ne sinye a blakitnuvato sire zi sriblisto sirimi plyamami nepravilnoyi formi Zridka perevazhno v antarktichnih vodah traplyayutsya ekzemplyari z yaskravo sinim zabarvlennyam verhnoyi chastini tila ta zhovto oranzhevim nizhnoyi Cherevo inodi buvaye zhovtuvatim vid mikroskopichnih vodorostej Harchuyetsya planktonnimi rakopodibnimi poglinayuchi za kozhnu trapezu do tonni kormu Sinij kit poshirenij vid Chukotskogo morya Grenlandiyi Shpicbergenu i Novoyi Zemli do Antarktichnoyi krigi Zimuye v teplih vodah u pivnichnij pivkuli na shirotah Pivdennoyi Yaponiyi Tajvanyu Kaliforniyi Meksiki Pivnichnoyi Afriki Karibskogo morya u pivdennij pivkuli na shirotah Avstraliyi Peru Ekvadoru Pivdennoyi Afriki Madagaskaru Lito sinij kit provodit u vodah Antarktiki Pivnichnoyi Atlantiki Beringova i Chukotskogo moriv Sinij kit zanesenij v Chervonij Spisok MSOP Dokladnishe Sinij kit Finval Smugach finval Balaenoptera physalus zvanij takozh oseledcevim kitom velika tvarina z klinopodibnoyu golovoyu dovgim strunkim tilom i visokim spinnim plavnikom zmishenim daleko nazad Tilo zverhu mishaste siruvato korichneve a znizu bile Vid poshirenij u vsih okeanah i migruye stadami sho nalichuyut vid dekilkoh do ponad 100 osobin Migraciyi sezonni lito finval provodit v Arktici i Antarktici a zimu v teplishih moryah Harchuyetsya golovnim chinom planktonnimi rakopodibnimi ridshe kosyakovimi ribami napriklad oseledcem Dokladnishe Finval Sejval Sejval abo sajdyanij ivasevij kit Balaenoptera borealis v porivnyanni z finvalom mensh strunkij tilo jogo vidnosno tovshe grudni plavci korotshi a spinnij plavnik bilshe i silnishe visunutij vpered do pochatku zadnoyi tretini tila tvarini Zabarvlennya spini temno sire bokiv trohi svitlishe a na cherevi nepostijne variyuye vid sirogo do chastkovo bilogo ale ves niz bilij yak u finvala nikoli ne buvaye Sejval poshirenij tak samo shiroko yak i finval ale v Arktici j v Antarktici zazvichaj unikaye krigi z yavlyayetsya tam piznishe nizh veliki vidi smugastih kitiv i mensh regulyarnij u svoyih migraciyah Sejval zanesenij v Chervonij Spisok MSOP Dokladnishe smugach sejval Smugach malij abo malij smugastij kit Balaenoptera acutorostrata za bilim cherevom i formoyu tila duzhe shozhij na ditinchat finvaliv prote viglyadaye tovstishim i maye inshi proporciyi tila jogo dovzhina v 5 5 5 raza bilsha maksimalnoyi tovshini Chitko vidriznyayetsya bilimi nizkimi ne vishe 25 santimetriv vusovimi plastinami po 270 330 v kozhnomu ryadu Malij smugastij kit poshirenij vid krigi Arktiki do krigi Antarktiki Najridshe traplyayetsya v tropichnomu poyasi Vidomi dvi znahidki v Chornomu mori Za bazoyu danih MSOP ocinka 2008 r vid maye kategoriyu Least Concern najmenshoyi uvagi Dokladnishe Smugach malij Sirij kit Eschrichtius robustus vvazhayetsya odnim z najdavnishih ssavciv vik vidu nalichuye blizko 30 miljoniv rokiv Dovzhina samki ne perevishuye 15 metriv a samcya 14 6 metra Masa cogo kita 20 35 tonn U sirogo kita zvichajne gladke cherevo lishe na gorli 2 4 glibokih borozni sho rozhoditsya nazad pid nevelikim kutom Na spini zamist plavnika slabo pomitnij gorb Golova nevelika v 4 5 5 raziv korotsha za dovzhinu tila stisla z bokiv Isnuyut dvi regulyarno migruyuchi populyaciyi sirih kitiv ohotsko korejska i chukotsko kalifornijska Persha majzhe vinishena zimuye i ploditsya poblizu Koreyi j Pivdennoyi Yaponiyi a vidgodovuyetsya vlitku v Ohotskomu mori Druga zimuye bilya beregiv pivostrova Kaliforniya a litom nagulyuye zhir v Beringovomu i Chukotskomu moryah zridka pronikaye v Shidno Sibirske more do gubi Nolde i na shid do misu Barrou Vidi rodini kitovi Balaenidae Kit grenlandskij Kit grenlandskij abo polyarnij kit Balaena mysticetus dosyagaye rozmiriv u 21 metr i masi do 150 tonn Velichezna jogo golova zajmaye tretinu tila i vidokremlena vid tuluba dobre pomitnoyu shiyeyu Zagalne zabarvlennya doroslih temne inodi z bilim gorlom u statevonezrilih siruvato temne Shkira na tili gladka bez rogovih narostiv i shishok rakovinami usonogih rakiv ne obrostaye Meshkayuchi u visokih shirotah Arktiki grenlandskij kit prekrasno oriyentuyetsya sered plavuchoyi krigi ta zdatnij spinoyu probivati produhi v lodu zavtovshki 20 30 santimetriv Kolis v kolopolyarnomu areali isnuvali tri stada shpicbergenske zahidnogrenlandske i beringovo chukotske Na cej chas pershi dva stada majzhe povnistyu vinisheni a tretye zbereglosya lishe v neznachnij kilkosti Kiti trimayutsya poodinci j lishe duzhe ridko zbirayutsya po dekilka osobin razom Golovnoyu yizheyu yim sluzhat krihitni rachki kalyanusi 3 4 milimetri a inodi krilonogi molyuski Grenlandskij kit zanesenij v Chervonij Spisok MSOP Dokladnishe Kit grenlandskij Kit pivdennij Eubalaena glacialis vidriznyayetsya vid grenlandskogo kita menshimi rozmirami golovi vona zajmaye blizko 1 4 dovzhini tila i ne vidokremlena shijnim perehoplennyam skladnishim viginom rotovoyi shilini u viglyadi latinskoyi bukvi S pokladenoyi na bik i nayavnistyu na verhu rila odnogo abo dekilkoh rogovih narostiv Zabarvlennya tila zazvichaj cilkom chorne abo sho buvaye ridshe bile na cherevi ta z bokiv abo zh ryabe Ci kiti poshireni v pomirnih vodah Vidomo tri pidvidi pivdennogo kita biskajskij E g glacialis sho meshkaye v pivnichnij Atlantici yaponskij E g japonica z pivnichnoyi chastini Tihogo okeanu i avstralijskij E g australis z Pivdennoyi pivkuli Deyaki zoologi vvazhayut yih samostijnimi vidami Chiselnist vsih troh velmi mala cherez bagatovikovij varvarskij promisel Pivdennij kit zanesenij v Chervonij Spisok MSOP Dokladnishe kit pivdennij Vidi rodini cetoteriyevi Cetotheriidae Karlikovij kit abo kapereya mala Caperea marginata najmenshij i najridkisnishij z vusatih kitiv U dovzhinu ne perevishuye 6 metriv Sposib zhittya cogo kita ne vivchenij zagalna chiselnist nevidoma Zhive poodinci perevazhno u vodah sho omivayut pivden Avstraliyi i Novu Zelandiyu i mabut daleko ne migruye Dokladnishe Karlikovij kitDiv takozhKitobijnij promisel Zubati kitiLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985