30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська/1-ша білоруська) (нім. 30.Waffen-Grenadier-Division der SS (russische Nr. 2)) — німецька гренадерська дивізія Ваффен-СС, сформована на базі бригади допоміжної поліції порядку «Зіглінг». Особовий склад дивізії: білоруси, росіяни, німці та українці.
30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська/1-ша білоруська) 30-я гренадерская дивизия СС (2-я русская) | |
---|---|
Емблема дивізії | |
На службі | 1 серпня 1944 — грудень 1944 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | піхота |
Вид | Ваффен-СС |
Тип | СС |
Чисельність | гренадерська дивізія |
Гасло | Meine Ehre heißt Treue («Моя честь називається вірність») |
Війни/битви | Друга світова війна |
Командування | |
Визначні командувачі | Ганс Зіглінг |
Витоки створення дивізії
Витоки створення дивізії потрібно шукати в період німецької окупації Білорусі, коли німці на зайнятих теренах почали формувати допоміжну поліцію, котра складалась з місцевих мешканців. Завдання створення допоміжної поліції було покладено на СС та поліцію на окупованих територіях. Місцева поліція в залежності від покладених на неї завдань поділялась:
1) основний елемент поліційних сил (Schutzmannschaften-Einzeldienst), який виконував функції жандармерії у містах та селах;
2) розташовані у казармах формування (батальйони), які творились з метою боротьби з партизанами;
3) допоміжна поліція (Hilfsschutzmannschaften), яка підпорядковувалась жандармерії та несла варту у таборах військовополонених;
4) волонтерська та професійна пожежна варта (Feuerschutzmannschaften)
Окремо варто зупинитись на так званих шума-батальйонах. Виділялися три типи:
1) польові батальйони (FeldbataiUone), які в назвах відзначалися буквою «F»
2) варти (Wachbataillone) — «W»
3) запасні (Ersatzbataillone) — «Е»
Шума-батальйони складалися з трьох або чотирьох рот, кожна з яких мала налічувати від 124 (у перший період існування) до 150 чол.
Зазвичай місцевими солдатами командували німецькі командири. До кожного батальйону була прикріплена певна кількість німців: по одному командиру, ад'ютанту і 10 інших службовців у штабі, а також по два офіцери і 58 представників молодшого офіцерського складу в кожній роті, по 2 перекладачі й одному водію. Часто цих вимог не дотримувались.
Дослідники не мають спільної думки щодо числа шума-батальйонів. Ю. Туронко підрахував, що в лютому 1944 р. їх було сім (48-й, 49-й, 60-й, 64-й, 65-й, 66-й, 67-й), і всього в їх складі перебувало 2167 осіб. Інші історики падають цифру 13, 11 або 12 (45-й — 49-й, 60-й, 64-й — 67-й, 69-й).
Формування іноземних стрілецьких поліцейських полків
Згідно з наказом Гіммлера від 29 березня 1943, з частини рекрутів шума-батальйонів, а також німецького персоналу в першій половині 1943 почалося формування іноземних Стрілецьких поліцейських полків, кожен з яких складався з трьох батальйонів. Передбачалося, що один батальйон буде повністю німецький, тоді як два інші повинні складатися з місцевого населення (за винятком офіцерів). У Білорусі був сформований 36-й поліцейським Стрілецький полк (Polizei Schutzen Regiment 36). 24 червня 1943 був сформований штаб, а також 2-й (командир — майор Мільтцав) і третій (командир — майор Крамер) батальйони. 14 липня 1943 з надлишку рекрутів з 48-го і 60-го батальйонів був створений 1-й батальйон. Командиром призначений обер-лейтенант .
Спочатку полк квартирував в Уріччі (близько Слуцька), однак пізніше був передислокований до Воложина, де брав участь у бойових діях проти радянських партизан.
У 1943 р. під час мобілізації в 48-й і 49-й батальйони зголосилося аж 7 тис. добровольців. Однак у зв'язку з жорсткими кількісними обмеженнями більшість було направлено додому. Дослідники не одностайні в оцінці загального числа тих, хто служив у білоруській шуму-поліції. Ю. Туронак вважає, що за час окупації Білорусі у всіх формування поліції служили понад 50 тис. чол.
Евакуація на Захід
У результаті зайняття Білорусі військами Червоної Армії в липні 1944 р. частина білоруської поліції і шума-батальйонів, евакуювалася разом з Вермахтом на Захід. За деякими даними, на Захід потрапило 16 тис. солдатів білоруських військових та військово-поліцейських формувань. Серед них: 6 тис. поліцейських, 8 тис. солдатів БКО і 2 тис. функціонерів СД. Відповідно до інших джерел, ця цифра становила 19 тис. чол. Зусилля Білоруської центральної ради зібрати цю масу в околицях Лодзі виявилися марними. Наприкінці липня 1944 відбулося розформування білоруських шума-батальйонів, яке супроводжувалося включенням їх залишків до складу шума-бригади (Schutzmannschaft-Brigade) під командуванням оберштурмбанфюрера Ганса Зіглінга. Названа одиниця була сформована відповідно до наказу Рейхсфюрера СС від 1 серпня 1944.
Звання та ранги
Іноземний контингент складав переважну більшість особового складу, тому 3 серпня 1944 був визначений правовий статус бійців. Особи іноземного походження повинні були користуватися колишнім рангом за системою, прийнятою в шума, а також званнями СС, до яких у назві додавалося слово «Ваффен». Це означало, що вони знаходяться на службі СС, але безпосередньо не відносяться до «Ордена мертвої голови».
Склад бригади
Бригада Зіглінга складалася з чотирьох полків. Білоруські відділи увійшли до складу кожного з них. Нижче наведений перелік східних формувань з того, як вони були включені в окремі полки бригади:
- до 1-го полку (створений в місцевості Гради; командир — штурмбанфюрер гінця Остеррейх) увійшли: 60-й білоруський шума-батальйон, сили гебітскамендатури Мінська, частина 34-го батальйону БКО, 57-й і 61-й українські шума-батальйони;
- до 2-го полку (створений в місцевості Ставіч; командир — штурмбанфюрер ) увійшли: 64-й білоруський шума-батальйон, сили гебітскамендатури Глибокого та Ліди, 62-й і 63-й українські шума-батальйони;
- до 3-го полку (створений в місцевості Чарторак; командир — штурмбанфюрер ) — 65-й, 66-й та 67-ї білорусько-російські шума-батальйони, 36-й Стрілецький поліцейським полк, сили гебітскамендатури Слуцька, Барановичів і Вілейки, a також поліція порядку з Мінська та Смоленська;
- до 4-го полку (командир — гауптштурмфюрер ) — сили гебітскомендатури Слоніма, Ганцевичів і Прип'яті, a також 23-й і частина 34-го батальйонів БКО. У 12-й роті цього полку виявилося близько сотні кадетів офіцерської школи БКО з Мінська.
Крім того, в різний час в дивізію входили російський 654-й східний батальйон (Ost Bataillon 654) і залишки батальйону СД із Чернігова.
Відділ артилерії був створений із 56-го артвідділу (Schuma-Art-Abteilung 56) та відділу польової артилерії СС Білорусі (SS-Pol.-Art.-Abteilung «Weissruthenien»). У свою чергу кінний відділ СС (SS-Reiter-Abteilung) був утворений у результаті з'єднання 68-го білоруського шума-батальйону Рагулі (Schuma-Reiter Abteilung 68 — Reiter Schwadron Rogula) i 69-го козачого кінного шума-батальйону (Kosaken Reiter Schutzmannschafts Bataillon F/69).
Національний та соціальний склад
З'єднання Зіглінга не було сформовано шляхом призову добровольців, a являла собою зібрання різних і раніше не пов'язаних між собою формувань. Невипадково дивізія була своєрідною мозаїкою як в національному, так і в соціальному сенсі. У ній зібралися люди з різними переконаннями, життєвим досвідом і військовим життєписом. Наприклад, в одному бойовому з'єднанні виявилися, з одного боку, учасники антипартизанських та каральних акцій, а з іншого — 17- і 18-річні юнаки з мінської офіцерської школи БКО. Крім білорусів та росіян, що становили 70% особового складу дивізії, у ній служили німці, українці, поляки, незначна кількість татар, чехів та вірмен. Офіцерський склад дивізії був укомплектований майже виключно з німців та росіян. Білоруські дослідники часто перебільшують частку та роль білорусів у дивізії. Зазвичай білоруси почувались скривдженими через відсутність власних офіцерів у командному складі дивізії. Їм у командному складі, за сприятливих обставин, відводилась роль перекладачів.
Росіяни
Від початку формування дивізії російський національний елемент у ній був досить значним. Ще на початку формування бригади до її складу було включено чимало росіян зі Смоленська. Крім того в дивізію входив російський 654-й східний батальйон (Ost Bataillon 654). У кожному батальйоні були перекладачі, що володіли російською мовою. Майор зробив російську мову мовою внутрішньої документації дивізії. Старший та молодший офіцерський склад дивізії становили майже виключно росіяни та німці. Багато офіцерів дивізії відкрито виступало за її зближення із власівцями.
Поляки
Від витоків дивізії й до її остаточного розформування в її рядах служили поляки. Оскільки бригада, що згодом була реформована у 2-гу російську дивізію, формувалась із поліцейських частин, в її складі були присутні поляки-поліцаї. Так лише у Барановичах поляки серед поліцаїв становили 20%. Особливо багато поліцаїв-поляків було у Лідській окрузі. Навіть на квітень 1944 р. у Лідській окрузі з 25 комендантів поліції 21 був поляком, a 2/3 особового складу поліцейських також складали поляки. Хоча поляки з числа поліцаїв часто робили спроби перейти зі зброєю у руках на бік АК, це зовсім не значить, що наприкінці війни серед вояків 2-ї російської дивізії не було жодного поляка. Про наявність поляків у дивізії чітко свідчить наказ Зіглінга від 17 листопада 1944 р., згідно з яким потрібно було скласти іменний список офіцерів і солдатів польської національності.
Українці
Відносно значний відсоток українців від загальної кількості особового складу спостерігався у 1-му та 2-му полках. В інших полках він становив 2-4% особового складу. У 3-му батальйоні 4-го полку з 4 до 8 серпня 1944 служило 447 білорусів (64%), 114 німців (16%), 63 поляків (9%), 53 росіян (7,6%), 15 українців (2, 1%) і 3 татар (0,4%).
Придушення Варшавського повстання
Принаймні до 10 серпня 1944 формування квартирувалось в окрузі Остерроде (Східна Пруссія). В околицях Остербурга-Макейм відбулася зустріч з обозом сімей. 6 серпня 1944 бригада отримала наказ прямувати до Варшави, щоб взяти участь у ліквідації повстання.
Господарські роботи
3 грудня до 20 серпня 1944 з'єднання було перекинуто в район Розенберга (Східна Пруссія), де солдати працювали на жнивах. У цей час моральний стан вояків не поліпшився. Незабаром відбулися чергові передислокації. Додатковим чинником, який сприяв дезертирству, були чутки, що рідні військових не перевезені далі на Захід, а використовуються як робоча сила в німецьких господарствах у районі Остерроде, де до них погано ставляться місцеві господарі. Німецькі командири не зуміли створити потрібної атмосфери довіри. Напружений стан у дивізії ускладнював брак перекладачів. У кожному батальйоні повинно було знаходитися від 6 до 10 осіб зі знанням різних мов (як мінімум — білоруської, німецької, російської та польської). Насправді їх число коливалося між 3 та 5 перекладачами у батальйоні.
18 серпня 1944 згадана бригада була розгорнута в 30-ту гренадерську дивізію СС (російську № 2).
Боротьба із французьким рухом опору
В останньому тижні жовтня 1944 дивізія була перекинута до Франції для боротьби з місцевими партизанами. З'єднання увійшло до складу LXIII-го армійського корпусу 19-ї армії групи армій «G» (Верхній Рейн), потім (з жовтня 1944 р.) до складу LVIII-го танкового корпусу 19-ї армії, а з листопада — у LIII-й i LXIII-й армійські корпуси.
У різний час дивізія квартирувалась у місцевостях Мюлуза, Безансона, Діжона і Кальмари. протягом вересня та жовтня 1944 дивізія брала участь у боях з французькими партизанами. Наприкінці жовтня охороняла мости через Рейн. Під час бойових дій спостерігалося масове дезертирство і перехід на бік супротивника. 27 серпня 1944 відбувся бунт у 2-му батальйоні 1-го полку і 2-му батальйоні 2-го полку, в результаті якого було вбито німецьких офіцерів і старшин. 29 серпня 1944 з 4-го полку майже в повному складі дезертирували 1-й та 3-й батальйони, які втекли до Швейцарії. Незважаючи на випадки масового дезертирства і низький бойовий дух військовослужбовців 30-ї дивізії, деякі джерела свідчать про хоробрість солдатів на полі бою. Наприклад, солдати, озброєні тільки ручними гранатами, кидалися в атаку на французькі танки. 22 листопада 1944 командування групи армій «G» інформувало, що військовослужбовці 30-ї дивізії завдали значної шкоди противнику і знищили шість танків. Настрій і рівень бойового духу групи колишніх кадетів мінської офіцерської школи БКО під час бойових дій у Франції описав у щоденнику 6 вересня 1944 німецький офіцер при 30-ї дивізії обер-лейтенант Хансен:
У складі 30-ї дивізії знаходиться формування, що складається з офіцерів Союзу білоруським молоді. Попри те, що настрої солдатів дивізії впали, не вистачає озброєння і продовольства, ця білоруська одиниця зберігає стан високої бойової готовності. |
27 вересня 1944 солдати дивізії розстріляли 39 цивільних осіб у населеному пункті Етобон, що у Франції, як відплату за підтримку місцевими мешканцями французького руху опору. Ще 27 цивільних були вивезені до Німеччини, 7 з яких були розстріляні за 10 днів по тому.
Боротьба з дезертирством
3 метою уникнення подальшого дезертирства і бунтів командування вирішило позбутися найбільш нелояльних і нездатних до боротьби елементів. В результаті з 10 до 15 вересня 1944 була проведена чистка серед військовослужбовців 1-го, 2-го і 3-го полків, начального відділу та відділу розвідки. Відібрали 2154 осіб, у тому числі 37 офіцерів і 2117 солдатів. 3 них 18 вересня 1944 в складі 30-ї дивізії були сформовані 1-й і 2-й робочі полки (нім. Schanz-Regiment).
Зарубіжні кадри, спрямовані в ці полки, були позбавлені звань СС і могли користуватися колишніми рангами шума. Каральні полки складалися з двох батальйонів по три роти в кожному. Попри те, що й перші, й другі вважалися невід'ємною частиною дивізії, безпосередньо вони були підпорядковані Арбайтскоманді в Карлсруе.
Масове дезертирство викликало певні зміни в структурі дивізії. 12 вересня 1944 відбулася реорганізація дивізії, в результаті якої був сформований волонтерський батальйон Муравйова (нім. Freiwillige-Einsatz-Bataillon «Murawjew»). Попри те, що серед солдатів цього батальйону було досить багато неросіян, майор зробив російську мову мовою внутрішньої документації.
24 жовтня 1944 дивізія була переформована в триполкову, принагідно змінена нумерація підрозділів. Відтоді дивізія складалася з 75-го (4-го російського), 76-го (5-го російського) і 77-го (6-го російського) полків СС.
Протягом жовтня — листопада 1944 настрої солдатів дивізії не покращилися. 3 наказів Муравйова випливало, що поширеним явищем було зловживання алкоголем. Наказ від 24 жовтня 1944 забороняв солдатам винаймати приміщення поза стінами з'єднання і споживати алкоголь.
Відкликання з фронту
У результаті дезертирства і бойових втрат у грудні 1944 30-та дивізія була відкликана з фронту і направлена в тилову зону — у Баварію. Відомо, що з'єднання перебувало на навчальному центрі Графенвьор (нім. Truppenübungsplatz Grafenwöhr). На 16 грудня 1944 дивізія налічувала всього 4400 осіб. У цей час у місцевості Мюнзінген відбувалося формування 1-ї піхотної дивізії Російської визвольної армії (РОА) (600-ї піхотної дивізії Вермахту) під командуванням полковника С. Буняченка. На поповнення цього з'єднання було вирішено направити залишки іноземного персоналу 30-ї гренадерської дивізії СС. За офіційними даними, в Мюнзінген було переведено близько 5 тис. солдатів. Тобто туди потрапила практично вся дивізія.
Див. також
Примітки
- Федір Пігідо-Правобережний.
- Gdanski J. Zapomniani zolnierze Hitlera. Warszawa, 2005. S. 126–127.
- Gdanski J. Zapomniani zolnierze … S. 67-68.
- Гелагаев A. Білоруські національні військові формування С. 37.
- Туронак Ю. Білорусь під німецькою окупацією. Мінськ, 1993. С. 167–168.
- Abbot P., Thomas N. Partisan Warfare 1941-45. Londyn, 1987. S. 16
- Ibid. S. 247; Bundesarchiv-Berlin-Lichterfelde (BArch.). Sygn.: R19/111.
- Кушаль Ф. Спроби створення білоруської армії. Мінськ, 1999. С. 61.
- Кушаль Ф. Спроби створення білоруської армії. Мінськ, 1999. С. 56, 60.
- Туронак Ю. Білорусь під німецькою окупацією С. 167–168.
- Gdanski J. Zapomniani zolnierze Hitlera. Warszawa, 2005. S. 247.
- ПО-МО. Sygn.: N 756/197а. Vol. 1.
- Кушаль Ф. Спроби створення білоруської армії. Мінськ, 1999. С. 102.
- Munoz AJ Forgotten Legions: Obscure Combat Formations of the Waffen-SS. New York, 1991.
- BA-MA. Sygn.: RS 3-30/5.
- Кьяра Б. Штодзеннасць за лінією фронту. Окупація, калабарация і опір в Білорусі (1941–1944). Мінськ, 2005. С. 179
- Bialoruskie Zeszyty Historyczne. 2006. Z. 25. S. 149.
- BA-MA. Sygn.: RS 3 / 30. T. 3.
- ПО-МО. Sygn.: N 756/197а. Fol.l.
- Романько O. Коричневі тіні на Поліссі. Білорусь 1941–1945. Москва, 2008. С. 272
- Munoz AJ Forgotten Legions: Obscure Combat Formations of the Waffen-SS. New York, 1991. p. 287
- BA-MA. Sygn.: 756/197a.
- Juergen T. Wen Sie verderben wollen. Bericht des grossen Verrats. Stuttgart, 1952. s. 403
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 24 травня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - ПО-МО. Sygn.: N 756/197a. Fol. 1.
- Bishop C. Zagraniczne formacje SS. Zagraniczni ochotnicy w Waffen-SS w latach 1940–1945. Warszawa, 2006. S. 156
- Окороков А. Антирадянські військові формування в роки 2-ї світової війни. Москва, 2000. С. 145–147.
- Munoz AJ Forgotten Legions: Obscure Combat Formations of the Waffen-SS. New York, 1991. p. 277
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 1 sha biloruska nim 30 Waffen Grenadier Division der SS russische Nr 2 nimecka grenaderska diviziya Vaffen SS sformovana na bazi brigadi dopomizhnoyi policiyi poryadku Zigling Osobovij sklad diviziyi bilorusi rosiyani nimci ta ukrayinci dzherelo 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 1 sha biloruska 30 ya grenaderskaya diviziya SS 2 ya russkaya Emblema diviziyiNa sluzhbi1 serpnya 1944 gruden 1944Krayina Tretij RejhNalezhnistpihotaVid Vaffen SSTipSSChiselnistgrenaderska diviziyaGasloMeine Ehre heisst Treue Moya chest nazivayetsya virnist Vijni bitviDruga svitova vijnaKomanduvannyaViznachni komanduvachiGans Zigling Rosijskij kolaboracionizm Druga svitova vijna Osnovni ponyattya Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Ideologiya Antikomunizm Porazhenstvo Istoriya Gromadyanska vijna v Rosiyi Bila emigraciya Kolektivizaciya v SRSR Chervonij teror Stalinski represiyi Druga svitova vijna Operaciya Barbarossa Smolenska deklaraciya Prazkij manifest Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Kvitnevij viter Prazke povstannya Simvolika antiradyanskih rosijskih nacionalnih formuvan Drugoyi svitovoyi vijni Repatriaciya Vidacha kozakiv u Liyenci Operaciya Kilgol Personaliyi A Vlasov V Malishkin K Voskobojnik B Kaminskij P Krasnov A Shkuro S Bunyachenko G Zvyeryev M Shapovalov V Malcev B Shtejfon A Turkul T Domanov F Truhin S Klich Geraj V Gil S Pavlov V Bayerskij Zbrojni formuvannya ROA 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska Kozachij Stan Rosijska dopomizhna policiya 15 j kozachij kavalerijskij korpus SS 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 1 sha biloruska Diviziya Russland Rosijskij korpus Givi Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina Rosijska nacionalna narodna armiya Rosijskij Dobrovolchij Polk Varyag Kolaboracijni utvorennya Lokotska respublika Respublika Zuyeva Organizaciyi Vserosijska fashistska organizaciya Rosijska Trudova Narodna Partiya Rosijska fashistska partiya Rosijska zagalno vijskova spilka Narodna socialistichna partiya Rosiyi Narodno trudovij soyuz rosijskih solidaristiv Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Cej shablon pereglyanutiredaguvati Portal Druga svitova vijnaVitoki stvorennya diviziyiVitoki stvorennya diviziyi potribno shukati v period nimeckoyi okupaciyi Bilorusi koli nimci na zajnyatih terenah pochali formuvati dopomizhnu policiyu kotra skladalas z miscevih meshkanciv Zavdannya stvorennya dopomizhnoyi policiyi bulo pokladeno na SS ta policiyu na okupovanih teritoriyah Misceva policiya v zalezhnosti vid pokladenih na neyi zavdan podilyalas 1 osnovnij element policijnih sil Schutzmannschaften Einzeldienst yakij vikonuvav funkciyi zhandarmeriyi u mistah ta selah 2 roztashovani u kazarmah formuvannya bataljoni yaki tvorilis z metoyu borotbi z partizanami 3 dopomizhna policiya Hilfsschutzmannschaften yaka pidporyadkovuvalas zhandarmeriyi ta nesla vartu u taborah vijskovopolonenih 4 volonterska ta profesijna pozhezhna varta Feuerschutzmannschaften Okremo varto zupinitis na tak zvanih shuma bataljonah Vidilyalisya tri tipi 1 polovi bataljoni FeldbataiUone yaki v nazvah vidznachalisya bukvoyu F 2 varti Wachbataillone W 3 zapasni Ersatzbataillone E Shuma bataljoni skladalisya z troh abo chotiroh rot kozhna z yakih mala nalichuvati vid 124 u pershij period isnuvannya do 150 chol Zazvichaj miscevimi soldatami komanduvali nimecki komandiri Do kozhnogo bataljonu bula prikriplena pevna kilkist nimciv po odnomu komandiru ad yutantu i 10 inshih sluzhbovciv u shtabi a takozh po dva oficeri i 58 predstavnikiv molodshogo oficerskogo skladu v kozhnij roti po 2 perekladachi j odnomu vodiyu Chasto cih vimog ne dotrimuvalis Doslidniki ne mayut spilnoyi dumki shodo chisla shuma bataljoniv Yu Turonko pidrahuvav sho v lyutomu 1944 r yih bulo sim 48 j 49 j 60 j 64 j 65 j 66 j 67 j i vsogo v yih skladi perebuvalo 2167 osib Inshi istoriki padayut cifru 13 11 abo 12 45 j 49 j 60 j 64 j 67 j 69 j Formuvannya inozemnih strileckih policejskih polkiv Zgidno z nakazom Gimmlera vid 29 bereznya 1943 z chastini rekrutiv shuma bataljoniv a takozh nimeckogo personalu v pershij polovini 1943 pochalosya formuvannya inozemnih Strileckih policejskih polkiv kozhen z yakih skladavsya z troh bataljoniv Peredbachalosya sho odin bataljon bude povnistyu nimeckij todi yak dva inshi povinni skladatisya z miscevogo naselennya za vinyatkom oficeriv U Bilorusi buv sformovanij 36 j policejskim Strileckij polk Polizei Schutzen Regiment 36 24 chervnya 1943 buv sformovanij shtab a takozh 2 j komandir major Miltcav i tretij komandir major Kramer bataljoni 14 lipnya 1943 z nadlishku rekrutiv z 48 go i 60 go bataljoniv buv stvorenij 1 j bataljon Komandirom priznachenij ober lejtenant Spochatku polk kvartiruvav v Urichchi blizko Slucka odnak piznishe buv peredislokovanij do Volozhina de brav uchast u bojovih diyah proti radyanskih partizan U 1943 r pid chas mobilizaciyi v 48 j i 49 j bataljoni zgolosilosya azh 7 tis dobrovolciv Odnak u zv yazku z zhorstkimi kilkisnimi obmezhennyami bilshist bulo napravleno dodomu Doslidniki ne odnostajni v ocinci zagalnogo chisla tih hto sluzhiv u biloruskij shumu policiyi Yu Turonak vvazhaye sho za chas okupaciyi Bilorusi u vsih formuvannya policiyi sluzhili ponad 50 tis chol Evakuaciya na ZahidU rezultati zajnyattya Bilorusi vijskami Chervonoyi Armiyi v lipni 1944 r chastina biloruskoyi policiyi i shuma bataljoniv evakuyuvalasya razom z Vermahtom na Zahid Za deyakimi danimi na Zahid potrapilo 16 tis soldativ biloruskih vijskovih ta vijskovo policejskih formuvan Sered nih 6 tis policejskih 8 tis soldativ BKO i 2 tis funkcioneriv SD Vidpovidno do inshih dzherel cya cifra stanovila 19 tis chol Zusillya Biloruskoyi centralnoyi radi zibrati cyu masu v okolicyah Lodzi viyavilisya marnimi Naprikinci lipnya 1944 vidbulosya rozformuvannya biloruskih shuma bataljoniv yake suprovodzhuvalosya vklyuchennyam yih zalishkiv do skladu shuma brigadi Schutzmannschaft Brigade pid komanduvannyam obershturmbanfyurera Gansa Ziglinga Nazvana odinicya bula sformovana vidpovidno do nakazu Rejhsfyurera SS vid 1 serpnya 1944 Zvannya ta rangi Inozemnij kontingent skladav perevazhnu bilshist osobovogo skladu tomu 3 serpnya 1944 buv viznachenij pravovij status bijciv Osobi inozemnogo pohodzhennya povinni buli koristuvatisya kolishnim rangom za sistemoyu prijnyatoyu v shuma a takozh zvannyami SS do yakih u nazvi dodavalosya slovo Vaffen Ce oznachalo sho voni znahodyatsya na sluzhbi SS ale bezposeredno ne vidnosyatsya do Ordena mertvoyi golovi Sklad brigadi Brigada Ziglinga skladalasya z chotiroh polkiv Biloruski viddili uvijshli do skladu kozhnogo z nih Nizhche navedenij perelik shidnih formuvan z togo yak voni buli vklyucheni v okremi polki brigadi do 1 go polku stvorenij v miscevosti Gradi komandir shturmbanfyurer gincya Osterrejh uvijshli 60 j biloruskij shuma bataljon sili gebitskamendaturi Minska chastina 34 go bataljonu BKO 57 j i 61 j ukrayinski shuma bataljoni do 2 go polku stvorenij v miscevosti Stavich komandir shturmbanfyurer uvijshli 64 j biloruskij shuma bataljon sili gebitskamendaturi Glibokogo ta Lidi 62 j i 63 j ukrayinski shuma bataljoni do 3 go polku stvorenij v miscevosti Chartorak komandir shturmbanfyurer 65 j 66 j ta 67 yi bilorusko rosijski shuma bataljoni 36 j Strileckij policejskim polk sili gebitskamendaturi Slucka Baranovichiv i Vilejki a takozh policiya poryadku z Minska ta Smolenska do 4 go polku komandir gauptshturmfyurer sili gebitskomendaturi Slonima Gancevichiv i Prip yati a takozh 23 j i chastina 34 go bataljoniv BKO U 12 j roti cogo polku viyavilosya blizko sotni kadetiv oficerskoyi shkoli BKO z Minska Krim togo v riznij chas v diviziyu vhodili rosijskij 654 j shidnij bataljon Ost Bataillon 654 i zalishki bataljonu SD iz Chernigova Viddil artileriyi buv stvorenij iz 56 go artviddilu Schuma Art Abteilung 56 ta viddilu polovoyi artileriyi SS Bilorusi SS Pol Art Abteilung Weissruthenien U svoyu chergu kinnij viddil SS SS Reiter Abteilung buv utvorenij u rezultati z yednannya 68 go biloruskogo shuma bataljonu Raguli Schuma Reiter Abteilung 68 Reiter Schwadron Rogula i 69 go kozachogo kinnogo shuma bataljonu Kosaken Reiter Schutzmannschafts Bataillon F 69 Nacionalnij ta socialnij skladZ yednannya Ziglinga ne bulo sformovano shlyahom prizovu dobrovolciv a yavlyala soboyu zibrannya riznih i ranishe ne pov yazanih mizh soboyu formuvan Nevipadkovo diviziya bula svoyeridnoyu mozayikoyu yak v nacionalnomu tak i v socialnomu sensi U nij zibralisya lyudi z riznimi perekonannyami zhittyevim dosvidom i vijskovim zhittyepisom Napriklad v odnomu bojovomu z yednanni viyavilisya z odnogo boku uchasniki antipartizanskih ta karalnih akcij a z inshogo 17 i 18 richni yunaki z minskoyi oficerskoyi shkoli BKO Krim bilorusiv ta rosiyan sho stanovili 70 osobovogo skladu diviziyi u nij sluzhili nimci ukrayinci polyaki neznachna kilkist tatar chehiv ta virmen Oficerskij sklad diviziyi buv ukomplektovanij majzhe viklyuchno z nimciv ta rosiyan Biloruski doslidniki chasto perebilshuyut chastku ta rol bilorusiv u diviziyi Zazvichaj bilorusi pochuvalis skrivdzhenimi cherez vidsutnist vlasnih oficeriv u komandnomu skladi diviziyi Yim u komandnomu skladi za spriyatlivih obstavin vidvodilas rol perekladachiv Rosiyani Vid pochatku formuvannya diviziyi rosijskij nacionalnij element u nij buv dosit znachnim She na pochatku formuvannya brigadi do yiyi skladu bulo vklyucheno chimalo rosiyan zi Smolenska Krim togo v diviziyu vhodiv rosijskij 654 j shidnij bataljon Ost Bataillon 654 U kozhnomu bataljoni buli perekladachi sho volodili rosijskoyu movoyu Major zrobiv rosijsku movu movoyu vnutrishnoyi dokumentaciyi diviziyi Starshij ta molodshij oficerskij sklad diviziyi stanovili majzhe viklyuchno rosiyani ta nimci Bagato oficeriv diviziyi vidkrito vistupalo za yiyi zblizhennya iz vlasivcyami Polyaki Vid vitokiv diviziyi j do yiyi ostatochnogo rozformuvannya v yiyi ryadah sluzhili polyaki Oskilki brigada sho zgodom bula reformovana u 2 gu rosijsku diviziyu formuvalas iz policejskih chastin v yiyi skladi buli prisutni polyaki policayi Tak lishe u Baranovichah polyaki sered policayiv stanovili 20 Osoblivo bagato policayiv polyakiv bulo u Lidskij okruzi Navit na kviten 1944 r u Lidskij okruzi z 25 komendantiv policiyi 21 buv polyakom a 2 3 osobovogo skladu policejskih takozh skladali polyaki Hocha polyaki z chisla policayiv chasto robili sprobi perejti zi zbroyeyu u rukah na bik AK ce zovsim ne znachit sho naprikinci vijni sered voyakiv 2 yi rosijskoyi diviziyi ne bulo zhodnogo polyaka Pro nayavnist polyakiv u diviziyi chitko svidchit nakaz Ziglinga vid 17 listopada 1944 r zgidno z yakim potribno bulo sklasti imennij spisok oficeriv i soldativ polskoyi nacionalnosti Ukrayinci Vidnosno znachnij vidsotok ukrayinciv vid zagalnoyi kilkosti osobovogo skladu sposterigavsya u 1 mu ta 2 mu polkah V inshih polkah vin stanoviv 2 4 osobovogo skladu U 3 mu bataljoni 4 go polku z 4 do 8 serpnya 1944 sluzhilo 447 bilorusiv 64 114 nimciv 16 63 polyakiv 9 53 rosiyan 7 6 15 ukrayinciv 2 1 i 3 tatar 0 4 Pridushennya Varshavskogo povstannyaPrinajmni do 10 serpnya 1944 formuvannya kvartiruvalos v okruzi Osterrode Shidna Prussiya V okolicyah Osterburga Makejm vidbulasya zustrich z obozom simej 6 serpnya 1944 brigada otrimala nakaz pryamuvati do Varshavi shob vzyati uchast u likvidaciyi povstannya Gospodarski roboti3 grudnya do 20 serpnya 1944 z yednannya bulo perekinuto v rajon Rozenberga Shidna Prussiya de soldati pracyuvali na zhnivah U cej chas moralnij stan voyakiv ne polipshivsya Nezabarom vidbulisya chergovi peredislokaciyi Dodatkovim chinnikom yakij spriyav dezertirstvu buli chutki sho ridni vijskovih ne perevezeni dali na Zahid a vikoristovuyutsya yak robocha sila v nimeckih gospodarstvah u rajoni Osterrode de do nih pogano stavlyatsya miscevi gospodari Nimecki komandiri ne zumili stvoriti potribnoyi atmosferi doviri Napruzhenij stan u diviziyi uskladnyuvav brak perekladachiv U kozhnomu bataljoni povinno bulo znahoditisya vid 6 do 10 osib zi znannyam riznih mov yak minimum biloruskoyi nimeckoyi rosijskoyi ta polskoyi Naspravdi yih chislo kolivalosya mizh 3 ta 5 perekladachami u bataljoni 18 serpnya 1944 zgadana brigada bula rozgornuta v 30 tu grenadersku diviziyu SS rosijsku 2 Borotba iz francuzkim ruhom oporuV ostannomu tizhni zhovtnya 1944 diviziya bula perekinuta do Franciyi dlya borotbi z miscevimi partizanami Z yednannya uvijshlo do skladu LXIII go armijskogo korpusu 19 yi armiyi grupi armij G Verhnij Rejn potim z zhovtnya 1944 r do skladu LVIII go tankovogo korpusu 19 yi armiyi a z listopada u LIII j i LXIII j armijski korpusi U riznij chas diviziya kvartiruvalas u miscevostyah Myuluza Bezansona Dizhona i Kalmari protyagom veresnya ta zhovtnya 1944 diviziya brala uchast u boyah z francuzkimi partizanami Naprikinci zhovtnya ohoronyala mosti cherez Rejn Pid chas bojovih dij sposterigalosya masove dezertirstvo i perehid na bik suprotivnika 27 serpnya 1944 vidbuvsya bunt u 2 mu bataljoni 1 go polku i 2 mu bataljoni 2 go polku v rezultati yakogo bulo vbito nimeckih oficeriv i starshin 29 serpnya 1944 z 4 go polku majzhe v povnomu skladi dezertiruvali 1 j ta 3 j bataljoni yaki vtekli do Shvejcariyi Nezvazhayuchi na vipadki masovogo dezertirstva i nizkij bojovij duh vijskovosluzhbovciv 30 yi diviziyi deyaki dzherela svidchat pro horobrist soldativ na poli boyu Napriklad soldati ozbroyeni tilki ruchnimi granatami kidalisya v ataku na francuzki tanki 22 listopada 1944 komanduvannya grupi armij G informuvalo sho vijskovosluzhbovci 30 yi diviziyi zavdali znachnoyi shkodi protivniku i znishili shist tankiv Nastrij i riven bojovogo duhu grupi kolishnih kadetiv minskoyi oficerskoyi shkoli BKO pid chas bojovih dij u Franciyi opisav u shodenniku 6 veresnya 1944 nimeckij oficer pri 30 yi diviziyi ober lejtenant Hansen U skladi 30 yi diviziyi znahoditsya formuvannya sho skladayetsya z oficeriv Soyuzu biloruskim molodi Popri te sho nastroyi soldativ diviziyi vpali ne vistachaye ozbroyennya i prodovolstva cya biloruska odinicya zberigaye stan visokoyi bojovoyi gotovnosti 27 veresnya 1944 soldati diviziyi rozstrilyali 39 civilnih osib u naselenomu punkti Etobon sho u Franciyi yak vidplatu za pidtrimku miscevimi meshkancyami francuzkogo ruhu oporu She 27 civilnih buli vivezeni do Nimechchini 7 z yakih buli rozstrilyani za 10 dniv po tomu Borotba z dezertirstvom3 metoyu uniknennya podalshogo dezertirstva i buntiv komanduvannya virishilo pozbutisya najbilsh neloyalnih i nezdatnih do borotbi elementiv V rezultati z 10 do 15 veresnya 1944 bula provedena chistka sered vijskovosluzhbovciv 1 go 2 go i 3 go polkiv nachalnogo viddilu ta viddilu rozvidki Vidibrali 2154 osib u tomu chisli 37 oficeriv i 2117 soldativ 3 nih 18 veresnya 1944 v skladi 30 yi diviziyi buli sformovani 1 j i 2 j robochi polki nim Schanz Regiment Zarubizhni kadri spryamovani v ci polki buli pozbavleni zvan SS i mogli koristuvatisya kolishnimi rangami shuma Karalni polki skladalisya z dvoh bataljoniv po tri roti v kozhnomu Popri te sho j pershi j drugi vvazhalisya nevid yemnoyu chastinoyu diviziyi bezposeredno voni buli pidporyadkovani Arbajtskomandi v Karlsrue Masove dezertirstvo viklikalo pevni zmini v strukturi diviziyi 12 veresnya 1944 vidbulasya reorganizaciya diviziyi v rezultati yakoyi buv sformovanij volonterskij bataljon Muravjova nim Freiwillige Einsatz Bataillon Murawjew Popri te sho sered soldativ cogo bataljonu bulo dosit bagato nerosiyan major zrobiv rosijsku movu movoyu vnutrishnoyi dokumentaciyi 24 zhovtnya 1944 diviziya bula pereformovana v tripolkovu prinagidno zminena numeraciya pidrozdiliv Vidtodi diviziya skladalasya z 75 go 4 go rosijskogo 76 go 5 go rosijskogo i 77 go 6 go rosijskogo polkiv SS Protyagom zhovtnya listopada 1944 nastroyi soldativ diviziyi ne pokrashilisya 3 nakaziv Muravjova viplivalo sho poshirenim yavishem bulo zlovzhivannya alkogolem Nakaz vid 24 zhovtnya 1944 zaboronyav soldatam vinajmati primishennya poza stinami z yednannya i spozhivati alkogol Vidklikannya z frontuU rezultati dezertirstva i bojovih vtrat u grudni 1944 30 ta diviziya bula vidklikana z frontu i napravlena v tilovu zonu u Bavariyu Vidomo sho z yednannya perebuvalo na navchalnomu centri Grafenvor nim Truppenubungsplatz Grafenwohr Na 16 grudnya 1944 diviziya nalichuvala vsogo 4400 osib U cej chas u miscevosti Myunzingen vidbuvalosya formuvannya 1 yi pihotnoyi diviziyi Rosijskoyi vizvolnoyi armiyi ROA 600 yi pihotnoyi diviziyi Vermahtu pid komanduvannyam polkovnika S Bunyachenka Na popovnennya cogo z yednannya bulo virisheno napraviti zalishki inozemnogo personalu 30 yi grenaderskoyi diviziyi SS Za oficijnimi danimi v Myunzingen bulo perevedeno blizko 5 tis soldativ Tobto tudi potrapila praktichno vsya diviziya Div takozhSpisok divizij Vaffen SS Biloruska krajova oborona 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 1 sha biloruska Brigada dopomizhnoyi policiyi poryadku Zigling PrimitkiFedir Pigido Pravoberezhnij Gdanski J Zapomniani zolnierze Hitlera Warszawa 2005 S 126 127 Gdanski J Zapomniani zolnierze S 67 68 Gelagaev A Biloruski nacionalni vijskovi formuvannya S 37 Turonak Yu Bilorus pid nimeckoyu okupaciyeyu Minsk 1993 S 167 168 Abbot P Thomas N Partisan Warfare 1941 45 Londyn 1987 S 16 Ibid S 247 Bundesarchiv Berlin Lichterfelde BArch Sygn R19 111 Kushal F Sprobi stvorennya biloruskoyi armiyi Minsk 1999 S 61 Kushal F Sprobi stvorennya biloruskoyi armiyi Minsk 1999 S 56 60 Turonak Yu Bilorus pid nimeckoyu okupaciyeyu S 167 168 Gdanski J Zapomniani zolnierze Hitlera Warszawa 2005 S 247 PO MO Sygn N 756 197a Vol 1 Kushal F Sprobi stvorennya biloruskoyi armiyi Minsk 1999 S 102 Munoz AJ Forgotten Legions Obscure Combat Formations of the Waffen SS New York 1991 BA MA Sygn RS 3 30 5 Kyara B Shtodzennasc za liniyeyu frontu Okupaciya kalabaraciya i opir v Bilorusi 1941 1944 Minsk 2005 S 179 Bialoruskie Zeszyty Historyczne 2006 Z 25 S 149 BA MA Sygn RS 3 30 T 3 PO MO Sygn N 756 197a Fol l Romanko O Korichnevi tini na Polissi Bilorus 1941 1945 Moskva 2008 S 272 Munoz AJ Forgotten Legions Obscure Combat Formations of the Waffen SS New York 1991 p 287 BA MA Sygn 756 197a Juergen T Wen Sie verderben wollen Bericht des grossen Verrats Stuttgart 1952 s 403 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2010 Procitovano 24 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PO MO Sygn N 756 197a Fol 1 Bishop C Zagraniczne formacje SS Zagraniczni ochotnicy w Waffen SS w latach 1940 1945 Warszawa 2006 S 156 Okorokov A Antiradyanski vijskovi formuvannya v roki 2 yi svitovoyi vijni Moskva 2000 S 145 147 Munoz AJ Forgotten Legions Obscure Combat Formations of the Waffen SS New York 1991 p 277