1938 рік

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1938 (значення).

Рік:	1935 · 1936 · 1937 — 1938 — 1939 · 1940 · 1941
Десятиліття:	1910-ті · 1920-ті — 1930-ті — 1940-ві · 1950-ті
Століття:	XVIII · XIX —  XX — XXI · XXII
Тисячоліття:	1-ше — 2-ге — 3-тє

1938 в інших календарях

Григоріанський	1938 MCMXXXVIII
Ab urbe condita	2691
Ассирійський	6688
Календар бахаї	94–95
Бенгальський	1345
Берберський	2888
Бірманський	1300
Буддистський	2482
Візантійський	7446–7447
Вірменський	1387 ԹՎ ՌՅՁԷ
Голоценовий	11938
Ефіопський	1930–1931
Єврейський	5698–5699
Індуські календарі
- Вікрам самват	1994–1995
- Шака самват	1859–1860
- Калі Юґа	5038–5039
Іранський	1316–1317
Ісламський	1356–1357
Китайський	丁丑年 (вогняний бик) 4635 або 4428     — до — 戊寅年 (земляний тигр) 4636 або 4429
Коптський	1654–1655
Корейський	4271
Тайванський	РК 27 民國27年
Тайський сонячний	2480–2481
Календар чучхе	27
Юліанський	Григоріанський мінус 13 д.
Яванський	1868–1869
Японський	Сьова 13 (昭和１３年)

Події

• 10 квітня — відбувся референдум, під час якого 99,73 % австрійців підтримали приєднання Австрійської республіки до Третього Рейху.
• 17 квітня — радянська влада розстріляла найкращих представників кримськотатарської інтелігенції.
• 12 червня — в Німеччині почався «тиждень циганської чистки». В містах Німеччини заарештовувалися чоловіки циганської, єврейської національностей й відсилалися до концтаборів для роботи.
• 20 червня — між Польщею і Ватиканом укладено додатковий договір до Конкордату 1925 р., після чого було знищено та закрито понад 100 православних церков Холмщини та Підляшшя
• 16 липня — біля м. Ваймару (Німеччина) відкрився концтабір Бухенвальд.
• 6 липня — у Франції відбулася конференція, де розглядалося питання стосовно біженців з Німеччини та Австрії. Жодна країна не змогла взяти на себе відповідальність щодо біженців. Конференція виявилася безрезультатною у цьому питанні.
• 17 серпня — уряд Німеччини видав наказ, за яким з 1939 року всі німецькі євреї мусять носити ім'я Сара і Ізраїль (Ісраель), їх паспорти мають мати штамп — червону літеру «J» (Jude — німецькою — єврей).
• 8 жовтня — в Ужгороді створено перший автономний уряд Закарпаття в складі Чехословаччини
• 28 жовтня — 17 тис. польських євреїв заарештовано у Німеччині і відіслано до польського кордону. Польський уряд відмовляється їх прийняти. Вислані залишаються між двома країнами у таборі біженців.
• 7 листопада — німецький дипломат був застрелений в німецький амбасаді в Парижі. Стріляв в нього польський єврей Гершель Гринцпан (Herschel Grynszpan), батьки якого знаходилися у таборі біженців на німецько-польському кордоні.

Наука

• Винахід ксерографії
• Спійманий один екземпляр целаканта, якого вважали вимерлим ще близько 400 млн років тому.

Народились

Дивись також

• 2 січня — Самойленко Анатолій Михайлович (2 січня 1938, с. Потіївка, тепер Радомишльського району Житомирської області) — український математик. Від 1978 член-кореспондент, з 1995 академік НАН України. З 1988 директор Інституту математики НАН України.
• 5 січня — Хуан Карлос I (Juan Carlos), король Іспанії (з 1975 р.).
• 6 січня — Челентано Адріано, італійський співак, кіноактор.
• 6 січня — Шепітько Лариса Юхимівна, український кінорежисер, сценарист.
• 6 січня — Стус Василь Семенович, український поет.
• 23 січня — Марченко Анатолій Тихонович, російський письменник, дисидент.
• 25 січня — Висоцький Володимир Семенович, російський актор, поет, співак.
• 28 січня — Жаботинський Леонід Іванович, видатний український спортсмен, важкоатлет.
• 31 січня — Беатрікс Армгард, королева Нідерландів (з 1980 р.).
• 10 лютого — Вайнер Георгій Олександрович, російський письменник.
• 18 лютого — Іштван Сабо, угорський кінорежисер.
• 21 лютого — Толочко Петро, український історик, політик.
• 1 березня — Брондуков Борислав Миколайович, український актор.
• 10 березня — Моргун Володимир Васильович, Герой України, український науковець у галузі генетики та селекції рослин.
• 17 березня — , видатний російський танцівник.
• 19 березня — Якоб Седерман, перший Європейський омбудсмен, відомий політичний і державний діяч Фінляндії.
• 26 березня — Петренко Олексій Васильович, український актор.
• 31 березня — Збруєв Олександр Вікторович, російський актор театру і кіно.
• 4 квітня — Рєзнік Ілля Рахмієльович, російський поет.
• 7 квітня — Фредді Габбард, американський джазовий сурмач.
• 8 квітня — Аннан Кофі, Генеральний секретар ООН.
• 9 квітня — Черномирдін Віктор Степанович, російський політик.
• 15 квітня — Безпалків Роман Михайлович, український живописець. Член Національної спілки художників України.
• 15 квітня — Клаудіа Кардінале, італійська кіноактриса.
• 20 квітня — Еліша Катберт, австралійська спортсменка.
• 28 квітня — Банников Віктор, український футболіст.
• 5 травня — , актор.
• 10 травня — Шостакович Максим Дмитрович, російський композитор.
• 10 травня — Владі Марина, французька кіноакторка, дружина Володимира Висоцького.
• 22 травня — , актор, режисер.
• 19 червня — Вахтанг Кікабідзе, грузинський співак, актор.
• 20 червня — Олексій Герман, російський режисер.
• 23 червня — Люсіль Спенн, американська співачка.
• 6 липня — Базилевич Олег, український футболіст, тренер.
• 8 липня — , російський актор.
• 8 липня — Танюк Лесь, український письменник, режисер, політик.
• 9 липня — Лія Ахеджакова, російська акторка.
• 13 липня — Мирослав Скорик, видатний український композитор і музикознавець (пом. в 2020).
• 18 липня — Пол Верговен, голландський кінорежисер.
• 20 липня — Вуд Наталі, американська акторка.
• 21 липня — Нані Брегвадзе, грузинська співачка.
• 23 липня — Бахчанян Вагріч Акопович, художник-концептуаліст.
• 28 липня — Альберто Фухіморі, президент Перу (1990—2001).
• 28 липня — , прем'єр-міністр Таїланду (з 1997 р.)
• 6 серпня — Дерев'янко Борис Федорович, український журналіст, сценарист.
• 6 серпня — , білоруський композитор. Автор пісень «Алеся», «Лист з сорок п'ятого», «Пам'ять серця», «Зачарована моя», «Віденський вальс».
• 6 серпня — , американський сценарист, режисер, актор.
• 8 серпня — Щербина Галина Михайлівна, українська художниця.
• 9 серпня — Кучма Леонід Данилович, 2-й Президент України (з 1994 р.).
• 9 серпня — Олександр Омельченко, мер Києва (1999—2006) (пом. в 2021).
• 9 серпня — Род Лейвер, австралійський тенісист.
• 14 серпня — Беата Тишкевич, польська акторка.
• 25 серпня — Фредерік Форсайт, англійський письменник.
• 2 вересня — Джуліано Джемма, італійський актор.
• 21 вересня — Едуардо Уркуло, іспанський художник і скульптор.
• 22 вересня — Дін Рід, американський співак і актор.
• 23 вересня — Ромі Шнайдер, французька акторка.
• 28 вересня — Голобородько Олександр Олександрович, український актор.
• 8 жовтня — Савва Ямщиков, російський реставратор.
• 24 жовтня — , російський письменник.
• 25 жовтня — Сьоміна Тамара Петрівна, російська акторка.
• 5 листопада — Сесар Менотті, аргентинський футбольний тренер.
• 5 листопада — Джо Дассен, французький естрадний співак.
• 8 листопада — Веклич Володимир Пилипович, український вчений, винахідник (тролейбусного поїзда).
• 19 листопада — Тернер Тед, американський бізнесмен, медіамагнат.
• 29 грудня — Джон Войт, американський кіноактор.
• 31 грудня — Паоло Вілладжо, італійський актор.

Померли

Див. також

• 17 січня — Вільям Генрі Пікерінг, американський астроном
• 15 листопада — Андре Блондель, французький фізик, винахідник осцилографа
• 7 червня — Микола Вороний (розстріляний), український письменник, перекладач, поет, режисер, актор
• 29 червня — Мирон Тарнавський, український військовий діяч, генерал-четар та начальний вождь УГА

Нобелівська премія

• з фізики: Енріко Фермі — «За відкриття перетворень елементів, викликаних взаємодією з нейтронами»
• з хімії: Ріхард Кун — «За його роботу з вивчення каротиноїдів і вітамінів»
• з медицини та фізіології: Корней Гейманс — «За відкриття, пов'язані з процесами біологічного окислення, пов'язаних зокрема з вивченням вітаміну С і каталізу фумарової кислоти»
• з літератури: Перл Бак
• премія миру: Нансенівська міжнародна організація у справах біженців — «За діяльність із надання допомоги беззахисним»

Див. також

• 1938 в кіно
• 1938 у авіації

Примітки

1. І. Пилипів. ПРАВОВИЙ СТАТУС ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В ДРУГІЙ РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ (1925—1939 рр.)
2. Володимир Вишневський. Трагедія православних церков у Польщі / Пам'ятки України.— К., № 4 за 1990 — № 1 за 1991.— 64 с.— С. 19. ISSN 0131-2685