Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леоні д Степа нович Таню к Лесь Танюк 8 липня 1938 Жукин Вишгородський район Київська область Українська РСР СРСР 18 бер

Танюк Лесь

Танюк Лесь

Леоні́д Степа́нович Таню́к (Лесь Танюк; (8 липня 1938, Жукин, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР, СРСР — 18 березня 2016, Київ, Україна) — український режисер театру і кіно, шістдесятник, президент Клубу творчої молоді (1959–1963), професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого, заслужений діяч мистецтв України (1995), Народний артист України (2008), народний депутат України 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го скликань, голова Національної спілки театральних діячів України (з 1992); голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В.Стуса (1993–2014); заступник голови НРУ (з березня 1999), член Політради НРУ (з березня 1999), член Центрального проводу НРУ (з березня 1992); член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (з листопада 1995); голова Всеукраїнського комітету з підготовки суду над КПРС-КПУ за злочини тоталітаризму «Нюрнберґ-2» (з 1996).

Танюк Леонід Степанович
image
Народився8 липня 1938(1938-07-08)
Жукин, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР
Помер18 березня 2016(2016-03-18) (77 років)
Київ
·рак шлунка
ПохованняБайкове кладовище
Громадянствоimage СРСР → image Україна
Діяльністьтеатральний режисер
Галузьd[1], d[1], література[1], мистецтвознавство[1], переклад[1] і політика[1]
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Відомі учніЯрошенко Дмитро Олександрович
Знання мовросійська і українська[1]
ЧленствоВерховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Роки активності

з 1959 засновник Клубу творчої молоді, шістдесятник

image
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
image
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Посаданародний депутат України[3], народний депутат України[4], народний депутат України[5], народний депутат України[6] і народний депутат України[7]
ПартіяНРУ
Нагороди
image image
image image
IMDbID 1320249
Сайтtanyuk.openua.net/bio.php

Життєпис

Народився Леоні́д (Лесь) Таню́к у с. Жукин (на той час це Димерський район, Київська область). За національністю - українець. Його батько — Стефан Самійлович (1901–1982 рр.), працював учителем української мови і літератури. Мати — Наталя Миколаївна (1902—1969 рр.), працювала вчителькою іноземних мов.

Був одружений з мистецтвознавицею (1939 р.н), членкинею Асоціації міст України, директоркою театрального центру Курбаса. Мав дочку Оксану (1964 р.н), яка за освітою є театрознавицею.

Більшість дитинства разом з родиною провів у німецьких концтаборах (1941–1945 рр.). Закінчив школу в Луцьку, працював ливарником-формувальником на заводі, закінчив культосвітній технікум, працював актором у Волинському облдрамтеатрі.

1958–1963 — студент Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого, режисерський факультет (керівник курсу — Мар'ян Крушельницький).

Створив Клуб творчої молоді (КТМ), (м. Київ) який об'єднав близько 2 тис. митців з усієї України, був обраний його президентом (1959—63). Навколо КТМ гуртувалися І. Світличний, А. Горська, В. Стус, В. Чорновіл та ін. Ставив спектаклі у Львівському українському драматичному театрі, Одеському театрі ім. Революції, Харківському театрі ім. Шевченка. Відкрив поховання в Биківні (разом з Аллою Горською і Василем Симоненком), послідовно розслідував ці та інші злочини радянської влади (КГБ). Тоді ж розпочав формувати Список репресованих. Через переслідування з боку місцевої влади виїхав до Москви.

1965–1986 — ставив спектаклі у ЦДТ, МХАТі, театрах ім. Станіславського, ім. Пушкіна, ім. Московської ради. Вів правозахисну діяльність.

06.1986–04.1988 — головний режисер Київського молодіжного театру. Звільнений без права на режисуру. Потім — на творчій роботі, на керівних посадах у Спілці театральних діячів.

Володів німецькою, французькою, англійською, перекладав з 9 мов.

Захоплення: театр, література, музика.

Помер 18 березня 2016 року від раку шлунку. Похований 22 березня на Байковому кладовищі міста Києва.

Автор, перекладач, режисер, сценарист

Автор понад 3000 публікацій, зокрема наукових, на теми культури, політики, мистецтва, збірок поезій «Сповідь» (1968); книг: «Марьян Крушельницкий» (рос. 1974, укр. 2007), «Хроніка опору» (1991), «Хто з'їв моє м'ясо?» (1994), «Монологи» (1994), «Як рубали фермерів під корінь» (1994), «Парастас» (1998), «Quo vadis, Україно?», «Кому закони не писані?», «Твори у 3-х томах. Слово. Театр. Життя»; упоряд. і автор статей в книгах: «М. Куліш. Твори в 2-х т.» (1990), «Лесь Курбас. Статті і спогади» (1987), «В'ячеслав Чорновіл. Пульс української незалежності» (2000).

Знаковою подією для української культури стала публікація «Щоденників без купюр» у 60 томах, яка є «хронологічним "зрізом" епохи повоєнної підкомуністичної  України» (Мирослав Маринович). Вийшло 52 томи.

Перекладач творів Шекспіра, Мольєра, Тагора, Брехта, Піранделло, Апполлінера, роману [en] «Улюбленець слави», Ж. Кесселя «Лев», Г. Креґа «Про мистецтво театру» (1974) та ін.

Режисер понад 50 вистав: «Маклена Граса», «Патетична соната» М. Куліша, «Ніж у сонці» за І. Драчем, «Матінка Кураж» за Б. Брехтом, «В день весілля» В. Розова, «Казки О. Пушкіна», «Месьє де Пурсоньяк» за Мольєром, «Принц і жебрак» за М. Твеном, «Вдова полковника» Ю. Смуула, «Диктатура совісті» М. Шатрова; реж. фільму «Десята симфонія», Сценарист «Голод-33», автор серії телефільмів про Розстріляне Відродження.

Громадська і політична діяльність

Народний депутат України 12(1)-го скликання з березня 1990 (2-й тур) до квітня 1994, Ватутінський виборчий округ № 3, місто Київ. На час виборів: режисер, заступник голови Київського відділення Спілки театральних діячів України. Входив до Народної ради (1992 — голова), фракції НРУ.

Народний депутат України 2-го скликання з березня 1994 (1-й тур) до квітня 1998, Дрогобицький виборчій округ № 267, Львівська область, висунутий НРУ. На час виборів: голова Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження, член НРУ. Член фракції НРУ. Заступник голови Комітету з питань культури і духовності (з червня 1994).

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчій округ № 166, Тернопільська область. На час виборів: народний депутат України, член НРУ. Член фракції НРУ (травень 1998 — лютий 1999); уповноважений представник фракції НРУ (першої) (з березня 1999; з квітня 2000 — фракція НРУ). Голова Комітету з питань культури і духовності (з квітня 1998).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 12 в списку, член НРУ. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — вересень 2005), уповноважений представник фракції НРУ (з вересня 2005). Голова Комітету з питань культури і духовності (з червня 2002).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Блоку «Наша Україна», № 14 в списку, член НРУ. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Заступник голови Комітету з питань культури і духовності (з липня 2006).

Один з ініціаторів створення Антикомуністичного антиімперіалістичного фронту.

Засновник і голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В. Стуса (1989–2014), з 2014 — почесний голова.

Родина

Дружина — Неллі Корнієнко (1939), докторка мистецтвознавства, академікиня НАМ України, керівниця, засновниця і директорка .

Донька — Оксана (1964), театрознавиця, драматургиня.

Відзнаки

  • Почесний професор Харківського інституту культури (1992) і Волинського університету ім. Лесі Українки.
  • Орден ім. В. Стуса (2002, «Меморіал»).
  • Лауреат премії СТД (1990).
  • почесна нагорода Союзу «Чорнобиль» «За гуманізм» (1996).
  • Орден князя Ярослава Мудрого V (07.1998), IV ст. (03.2005).

Вшанування пам'яті

Вулиці, названі на честь Леся Танюка, існують в Києві та Дніпрі. У місті Київ існує сквер Леся Танюка.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Танюк Леонід Степанович

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  3. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  6. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  7. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  8. Помер Лесь Танюк // Українська правда. Життя, 18.03.2016
  9. Пішов з життя Лесь Танюк. ukranews.com. Українські новини. 18 березня 2016.
  10. Про присвоєння почесних звань України творчим працівникам. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 жовтня 2023.
  11. Довідка: Танюк Леонід (Лесь) Степанович. dovidka.com.ua. Процитовано 4 червня 2023.
  12. Указ Президента України від 7 липня 1998 року № 746/98 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
  13. Указ Президента України від 28 березня 2005 року № 540/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру»

Посилання

  • Персональний сайт
  • Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
  • Лесь Танюк: шлях до культурної еліти

Джерела

  • Томазова Н. М. Танюк Лесь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 27. — .
  • Encyclopedia of Ukraine. Editor-in-chief  prof. DanyloHusar-Struk. Toronto, Canada, 1984—1993;
  • Митці України. К., 1992;
  • Хто є хто в Україні. К., 1997, 2000;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999;
  • Золота книга української еліти. У 6 томах. Євроімідж. К., 2001;
  • Міжнародний біографічний словник дисидентства країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Х., 2006;
  • Науковці України. Еліта держави. К., 2010;
  • Енциклопедичний довідник: Рух опору в Україні 1960—1990. К., 2012;
  • Who is who в Україні. Біографічна енциклопедія успішних людей України. Ralph Hubner, 2012—2013, Швейцарія.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leoni d Stepa novich Tanyu k Les Tanyuk 8 lipnya 1938 Zhukin Vishgorodskij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSR 18 bereznya 2016 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij rezhiser teatru i kino shistdesyatnik prezident Klubu tvorchoyi molodi 1959 1963 profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu teatru kino i telebachennya im I Karpenka Karogo zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1995 Narodnij artist Ukrayini 2008 narodnij deputat Ukrayini 1 go 2 go 3 go 4 go 5 go sklikan golova Nacionalnoyi spilki teatralnih diyachiv Ukrayini z 1992 golova Vseukrayinskogo tovaristva Memorial im V Stusa 1993 2014 zastupnik golovi NRU z bereznya 1999 chlen Politradi NRU z bereznya 1999 chlen Centralnogo provodu NRU z bereznya 1992 chlen Nacionalnoyi komisiyi Ukrayini u spravah YuNESKO z listopada 1995 golova Vseukrayinskogo komitetu z pidgotovki sudu nad KPRS KPU za zlochini totalitarizmu Nyurnberg 2 z 1996 Tanyuk Leonid StepanovichNarodivsya8 lipnya 1938 1938 07 08 Zhukin Vishgorodskij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska RSRPomer18 bereznya 2016 2016 03 18 77 rokiv Kiyiv rak shlunkaPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnistteatralnij rezhiserGaluzd 1 d 1 literatura 1 mistectvoznavstvo 1 pereklad 1 i politika 1 Alma materKiyivskij nacionalnij universitet teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka KarogoVidomi uchniYaroshenko Dmitro OleksandrovichZnannya movrosijska i ukrayinska 1 ChlenstvoVerhovna Rada Ukrayini IV sklikannya i Verhovna Rada Ukrayini III sklikannyaRoki aktivnostiz 1959 zasnovnik Klubu tvorchoyi molodi shistdesyatnik Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo IV stupenyaPosadanarodnij deputat Ukrayini 3 narodnij deputat Ukrayini 4 narodnij deputat Ukrayini 5 narodnij deputat Ukrayini 6 i narodnij deputat Ukrayini 7 PartiyaNRUNagorodiIMDbID 1320249Sajttanyuk openua net bio phpVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya Leoni d Les Tanyu k u s Zhukin na toj chas ce Dimerskij rajon Kiyivska oblast Za nacionalnistyu ukrayinec Jogo batko Stefan Samijlovich 1901 1982 rr pracyuvav uchitelem ukrayinskoyi movi i literaturi Mati Natalya Mikolayivna 1902 1969 rr pracyuvala vchitelkoyu inozemnih mov Buv odruzhenij z mistectvoznaviceyu 1939 r n chlenkineyu Asociaciyi mist Ukrayini direktorkoyu teatralnogo centru Kurbasa Mav dochku Oksanu 1964 r n yaka za osvitoyu ye teatroznaviceyu Bilshist ditinstva razom z rodinoyu proviv u nimeckih konctaborah 1941 1945 rr Zakinchiv shkolu v Lucku pracyuvav livarnikom formuvalnikom na zavodi zakinchiv kultosvitnij tehnikum pracyuvav aktorom u Volinskomu obldramteatri 1958 1963 student Kiyivskogo teatralnogo institutu im Karpenka Karogo rezhiserskij fakultet kerivnik kursu Mar yan Krushelnickij Stvoriv Klub tvorchoyi molodi KTM m Kiyiv yakij ob yednav blizko 2 tis mitciv z usiyeyi Ukrayini buv obranij jogo prezidentom 1959 63 Navkolo KTM gurtuvalisya I Svitlichnij A Gorska V Stus V Chornovil ta in Staviv spektakli u Lvivskomu ukrayinskomu dramatichnomu teatri Odeskomu teatri im Revolyuciyi Harkivskomu teatri im Shevchenka Vidkriv pohovannya v Bikivni razom z Alloyu Gorskoyu i Vasilem Simonenkom poslidovno rozsliduvav ci ta inshi zlochini radyanskoyi vladi KGB Todi zh rozpochav formuvati Spisok represovanih Cherez peresliduvannya z boku miscevoyi vladi viyihav do Moskvi 1965 1986 staviv spektakli u CDT MHATi teatrah im Stanislavskogo im Pushkina im Moskovskoyi radi Viv pravozahisnu diyalnist 06 1986 04 1988 golovnij rezhiser Kiyivskogo molodizhnogo teatru Zvilnenij bez prava na rezhisuru Potim na tvorchij roboti na kerivnih posadah u Spilci teatralnih diyachiv Volodiv nimeckoyu francuzkoyu anglijskoyu perekladav z 9 mov Zahoplennya teatr literatura muzika Pomer 18 bereznya 2016 roku vid raku shlunku Pohovanij 22 bereznya na Bajkovomu kladovishi mista Kiyeva Avtor perekladach rezhiser scenaristAvtor ponad 3000 publikacij zokrema naukovih na temi kulturi politiki mistectva zbirok poezij Spovid 1968 knig Maryan Krushelnickij ros 1974 ukr 2007 Hronika oporu 1991 Hto z yiv moye m yaso 1994 Monologi 1994 Yak rubali fermeriv pid korin 1994 Parastas 1998 Quo vadis Ukrayino Komu zakoni ne pisani Tvori u 3 h tomah Slovo Teatr Zhittya uporyad i avtor statej v knigah M Kulish Tvori v 2 h t 1990 Les Kurbas Statti i spogadi 1987 V yacheslav Chornovil Puls ukrayinskoyi nezalezhnosti 2000 Znakovoyu podiyeyu dlya ukrayinskoyi kulturi stala publikaciya Shodennikiv bez kupyur u 60 tomah yaka ye hronologichnim zrizom epohi povoyennoyi pidkomunistichnoyi Ukrayini Miroslav Marinovich Vijshlo 52 tomi Perekladach tvoriv Shekspira Molyera Tagora Brehta Pirandello Appollinera romanu en Ulyublenec slavi Zh Kesselya Lev G Krega Pro mistectvo teatru 1974 ta in Rezhiser ponad 50 vistav Maklena Grasa Patetichna sonata M Kulisha Nizh u sonci za I Drachem Matinka Kurazh za B Brehtom V den vesillya V Rozova Kazki O Pushkina Mesye de Pursonyak za Molyerom Princ i zhebrak za M Tvenom Vdova polkovnika Yu Smuula Diktatura sovisti M Shatrova rezh filmu Desyata simfoniya Scenarist Golod 33 avtor seriyi telefilmiv pro Rozstrilyane Vidrodzhennya Gromadska i politichna diyalnistNarodnij deputat Ukrayini 12 1 go sklikannya z bereznya 1990 2 j tur do kvitnya 1994 Vatutinskij viborchij okrug 3 misto Kiyiv Na chas viboriv rezhiser zastupnik golovi Kiyivskogo viddilennya Spilki teatralnih diyachiv Ukrayini Vhodiv do Narodnoyi radi 1992 golova frakciyi NRU Narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya z bereznya 1994 1 j tur do kvitnya 1998 Drogobickij viborchij okrug 267 Lvivska oblast visunutij NRU Na chas viboriv golova Komisiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan kulturi ta duhovnogo vidrodzhennya chlen NRU Chlen frakciyi NRU Zastupnik golovi Komitetu z pitan kulturi i duhovnosti z chervnya 1994 Narodnij deputat Ukrayini 3 go sklikannya z bereznya 1998 do kvitnya 2002 viborchij okrug 166 Ternopilska oblast Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen NRU Chlen frakciyi NRU traven 1998 lyutij 1999 upovnovazhenij predstavnik frakciyi NRU pershoyi z bereznya 1999 z kvitnya 2000 frakciya NRU Golova Komitetu z pitan kulturi i duhovnosti z kvitnya 1998 Narodnij deputat Ukrayini 4 go sklikannya z kvitnya 2002 do kvitnya 2006 vid Bloku Viktora Yushenka Nasha Ukrayina 12 v spisku chlen NRU Chlen frakciyi Nasha Ukrayina traven 2002 veresen 2005 upovnovazhenij predstavnik frakciyi NRU z veresnya 2005 Golova Komitetu z pitan kulturi i duhovnosti z chervnya 2002 Narodnij deputat Ukrayini 5 go sklikannya z kvitnya 2006 do listopada 2007 vid Bloku Nasha Ukrayina 14 v spisku chlen NRU Chlen frakciyi Bloku Nasha Ukrayina z kvitnya 2006 Zastupnik golovi Komitetu z pitan kulturi i duhovnosti z lipnya 2006 Odin z iniciatoriv stvorennya Antikomunistichnogo antiimperialistichnogo frontu Zasnovnik i golova Vseukrayinskogo tovaristva Memorial im V Stusa 1989 2014 z 2014 pochesnij golova RodinaDruzhina Nelli Korniyenko 1939 doktorka mistectvoznavstva akademikinya NAM Ukrayini kerivnicya zasnovnicya i direktorka Donka Oksana 1964 teatroznavicya dramaturginya VidznakiPochesnij profesor Harkivskogo institutu kulturi 1992 i Volinskogo universitetu im Lesi Ukrayinki Orden im V Stusa 2002 Memorial Laureat premiyi STD 1990 pochesna nagoroda Soyuzu Chornobil Za gumanizm 1996 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V 07 1998 IV st 03 2005 Vshanuvannya pam yatiVulici nazvani na chest Lesya Tanyuka isnuyut v Kiyevi ta Dnipri U misti Kiyiv isnuye skver Lesya Tanyuka Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Tanyuk Leonid Stepanovich Ukrayinske dobrovilne kulturno prosvitnicke pravozahisne blagodijne tovaristvo Memorial imeni Vasilya Stusa Nacionalna spilka teatralnih diyachiv UkrayiniPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 http static rada gov ua zakon new NEWSAIT DEPUTAT1 spisok1 htm http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 2 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 3 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 4 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 5 Pomer Les Tanyuk Ukrayinska pravda Zhittya 18 03 2016 Pishov z zhittya Les Tanyuk ukranews com Ukrayinski novini 18 bereznya 2016 Pro prisvoyennya pochesnih zvan Ukrayini tvorchim pracivnikam Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 19 zhovtnya 2023 Dovidka Tanyuk Leonid Les Stepanovich dovidka com ua Procitovano 4 chervnya 2023 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 7 lipnya 1998 roku 746 98 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Orden knyazya Yaroslava Mudrogo Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 28 bereznya 2005 roku 540 2005 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Mizhnarodnogo dnya teatru PosilannyaPersonalnij sajt Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S Les Tanyuk shlyah do kulturnoyi elitiDzherelaTomazova N M Tanyuk Les Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 27 ISBN 978 966 00 1359 9 Encyclopedia of Ukraine Editor in chief prof DanyloHusar Struk Toronto Canada 1984 1993 Mitci Ukrayini K 1992 Hto ye hto v Ukrayini K 1997 2000 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 USE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 Zolota kniga ukrayinskoyi eliti U 6 tomah Yevroimidzh K 2001 Mizhnarodnij biografichnij slovnik disidentstva krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi j kolishnogo SRSR H 2006 Naukovci Ukrayini Elita derzhavi K 2010 Enciklopedichnij dovidnik Ruh oporu v Ukrayini 1960 1990 K 2012 Who is who v Ukrayini Biografichna enciklopediya uspishnih lyudej Ukrayini Ralph Hubner 2012 2013 Shvejcariya

Дата публікації:
Топ