У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна 1917 значення Рік 1914 1915 1916 1917 1918 1919 1920Десятиліття 189

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1917 (значення).

Рік:	1914 · 1915 · 1916 — 1917 — 1918 · 1919 · 1920
Десятиліття:	1890-ті · 1900-ті — 1910-ті — 1920-ті · 1930-ті
Століття:	XVIII · XIX — XX — XXI · XXII
Тисячоліття:	1-ше — 2-ге — 3-тє

1917 в інших календарях
Григоріанський	1917 MCMXVII
Ab urbe condita	2670
Ассирійський	6667
Календар бахаї	73–74
Бенгальський	1324
Берберський	2867
Бірманський	1279
Буддистський	2461
Візантійський	7425–7426
Вірменський	1366 ԹՎ ՌՅԿԶ
Голоценовий	11917
Ефіопський	1909–1910
Єврейський	5677–5678
Індуські календарі
- Вікрам самват	1973–1974
- Шака самват	1838–1839
- Калі Юґа	5017–5018
Іранський	1295–1296
Ісламський	1335–1336
Китайський	丙辰年 (вогняний дракон) 4614 або 4407 — до — 丁巳年 (вогняний змій) 4615 або 4408
Коптський	1633–1634
Корейський	4250
Тайванський	РК 6 民國6年
Тайський сонячний	2459–2460
Календар чучхе	6
Юліанський	Григоріанський мінус 13 д.
Яванський	1847–1848
Японський	Тайсьо 6 (大正６年)

Події

Січень

1 січня — у Санкт-Петербурзі з Неви витягли тіло мертвого Григорія Распутіна, царського радника.
1 січня — обрано президентом Швейцарії.
25 січня — Сполучені Штати Америки за 25 млн. $ викупили у Данії західну та південну частину Віргінських островів.
27 січня — спроба державного перевороту у Коста-Риці.
31 січня — Перша світова війна: Німеччина оголошує про перехід своїх субмарин до тактики необмеженої підводної війни.

Лютий

3 лютого — Перша світова війна: США розірвали дипломатичні стосунки з Німеччиною.
5 лютого — затверджена конституція Мексики.
13 лютого — Мата Харі заарештована за обвинуваченням у шпигунстві.
23 лютого — 2 березня — Лютнева революція у Росії.
24 лютого — Перша світова війна: американський посол у Великій Британії Волтер Пейдж отримав розшифровку т. зв. Телеграми Ціммермана, в якій йшлося про пропозицію Німеччини віддати південно-західні території США Мексиці, у випадку, якщо остання оголосить війну США.

Березень

1-2 березня — створення у Києві Ради об'єднаних громадських організацій, що виконувала роль тимчасової влади у перші дні березня 1917 року.
1 березня — засноване японське місто Омута (префектура Фукуока).
2 березня — Тимчасовий український революційний комітет у Петрограді оприлюднив звернення на підтримку революційних подій в Україні.
2 березня — мешканцям Пуерто-Рико надано американське громадянство.
3 березня — зречення престолу російським царем Миколою ІІ Романовим на користь свого брата, Великого Князя Михаїла.
3-4 березня — у Києві створено Українську Центральну Раду.
4 березня — розпочалася друга каденція президента США Вудро Вільсона.
4 березня — Великий Князь Михаїл Олександрович відмовляється від претензій на російський царський престол, влада у Росії переходить до щойносформованого Тимчасового уряду на чолі з князем Львовим.
5 березня — на території України остаточно ліквідовані усі органи царської влади.
7 березня — обрано провід Центральної Ради (Голова — Михайло Грушевський, заступники — Крижанівський, Дорошенко, Антонович).
12 березня — у Петербурзі відбулася 20-тисячна українська маніфестація під національними прапорами.
13 березня — до Києва із заслання повернувся Михайло Грушевський; над будівлею Центральної Ради ухвалено підняти жовто-блакитний прапор.
14-16 березня — відбувся з'їзд кооператорів Київщини. Резолюцією з'їзду було проголошено курс на автономію України та організацію у селах сільських комітетів для забезпечення реалізації політики УЦР на місцях.
16 березня — у Києві відбулася велика маніфестація — .
17 березня — зустріч у Петербурзі української делегації на чолі з О. Лотоцьким з Прем'єр-міністром Росії графом Львовим, ухвалення меморандуму з українськими вимогами: запровадження у державних установах України української мови та звільнення з полону галичан та буковинців.
19 березня — У Києві відбулося Свято Свободи — одна з найбільших національних маніфестацій в історії України.
26 березня — Перша світова війна: — вояки Британської армії відступають, не зумівши розгорнути наступ та подолати опір 17-тисячної Турецької армії.
29 березня — за ініціативою Михайла Грушевського створено комісію по розробці статуту Академії Наук України.

Квітень

Президент США Вудро Вільсон повідомляє Конгресу про розірвання дипломатичних відносин із Німеччиною

2 квітня — Перша світова війна: президент США Вудро Вільсон надсилає у Конгрес подання про оголошення війни Німеччині.
3 квітня — Володимир Ленін повертається у Петроград з еміграції.
6 квітня — Перша світова війна: США оголосили війну Німеччині.
6-8 квітня — у Києві відбувся Всеукраїнський Національний Конгрес.
11 квітня — Перша світова війна: погіршуються відносини між Бразилією та Німеччиною.
19 квітня — Всеукраїнський національний конгрес визнав Центральну Раду найвищим органом влади в Україні.
25 квітня — у третій раз стає прем'єр-міністром Португалії.

Травень

2 травня — Перша світова війна: погано підготовлений наступ французів у Шампані призвів до бунту у французькій армії, однак він був придушений.
10 травня — Страйк друкарів у Києві.
13-21 травня — переговори української делегації з російським урядом у Петербурзі.
13 травня — троє дітей побачили образ Діви Марії у містечку Фатіма, Португалія.
19 травня — відбувся візит О. Керенського до Києва.

Червень

4 червня — вручено перші Пулітцерівські премії.
5 червня — Перша світова війна: у США розпочалася мобілізація.
10 червня — проголошення Центральною Радою Першого Універсалу.
13 червня — Перша світова війна: Німеччина здійснила перше велике бомбардування Лондона (162-є вбиті, 432 — поранені).
15 червня — створено Генеральний Секретаріат Центральної Ради.

Липень

1 липня — масові заворушення у Китаї: одинадцятилітній Пу І оголошений імператором, однак через два тижні імператорське правління було скинуто і Китай знову оголосили республікою.
3 липня — проголошення Центральною Радою Другого Універсалу.
3-4 липня — Виступ полуботківців у Києві з метою проголошення незалежності України.
3—7 липня — Липневі дні 1917 року у Петрограді
6 липня — Перша світова війна: арабське ополчення на чолі з Лоуренсом Аравійським захоплює порт Акаба та вибиває з регіону Турецьке військо.
7 липня — Олександр Керенський став прем'єр-міністром російського Тимчасового уряду.
11-14 липня — відбувся Всеукраїнський робітничий з'їзд.
13 липня — Кайзер Вільгельм ІІ своїм указом звільнив Теобальд Бетман-Гольвег з посади німецького канцлера.
14 липня — новим канцлером Німеччини назначено Георга Міхаеліса.
16 липня — ухвалено ІІ Універсал Української Центральної Ради. Цим актом проголошено взаємне визнання УЦР та Тимчасового уряду Російської республіки.
17 липня — у Великій Британії з титулів вилучені всі німецькі імена. Британський король Георг V опублікував звернення, де ствердив, що спадкоємці Британської королівської родини по чоловічій лінії — Саксен-Кобург-Готська династія носитимуть прізвище Віндзори.
17 липня — В Петрограді розстріляна мирна демонстрация робітників і солдатів.

Серпень

1 серпня — Перша світова війна: Папа Римський Бенедикт XV звернувся до правителів воюючих сторін із закликом про припинення військових дій.
4 серпня — опублікована Тимчасова інструкція Тимчасового Уряду, що обмежила компетенцію Генерального Секретаріату УЦР.
5 серпня — відбулося повстання німецьких матросів у Вільгельмсгафені.
9 серпня — Центральна Рада ухвалила рішення про скликання Всеукраїнських Установчих Зборів (Сойму).
18 серпня — у Салоніках (Греція) знищила 32 % міста, лишивши 70 тис. людей без даху над головою.
25-31 серпня — у Росії відбувся заколот Корнілова.

Вересень

1 вересня — Тимчасовий уряд проголосив Росію республікою.
8-14 вересня — у Києві відбувся З'їзд поневолених народів.

Жовтень

Жовтень — Перша світова війна: німецький експедиційний корпус на чолі з генералом зайняв територію Португальської Східної Африки.
15 жовтня — Перша світова війна: неподалік Парижа страчено Мату Харі.
24 жовтня — Перша світова війна: розпочалася битва при Капоретто між військами Австро-Угорщини та Італії.
25 жовтня — у Петрограді відбувся Жовтневий переворот.
26-28 жовтня — відбулися більшовицькі перевороти у Вінниці, Білій Церкві, Луцьку, Проскурові та Рівному.
26 жовтня — Перша світова війна: Бразилія проголосила стан війни з Німеччиною.
29-30 жовтня — спроба більшовицького перевороту у Києві: після нечисленних вуличних боїв більшовики розбиті.

Листопад

Листопад — Військо Донське (Донська Республіка) оголосило незалежність від Радянської Росії.
2 листопада — оприлюднена Декларація Бальфура.
7 листопада — проголошення Центральною Радою Третього Універсалу, за яким Україна стає республікою.
9 листопада — Перша світова війна: німецька та австро-угорська армії отримують переконливу перемогу над італійцями у битві під Капоретто.
15 листопада — Фінляндія оголошує про розірвання особистої унії з Росією.
16 листопада — Перша світова війна: британські війська окуповують палестинські міста Тель-Авів та Яффу.
16 листопада — Жорж Клемансо стає прем'єр-міністром Франції.
20 листопада — 6 грудня — Перша світова війна: битва біля Камбре — британські війська вперше застосували великі танкові з'єднання.
29 листопада — повсталі шахтарі Ростова проголошують утворення Донської Радянської Республіки, що проіснувала два тижні.

Грудень

2 грудня — Перша світова війна: у Брест-Литовську укладено перемир'я між Радянською Росією та Німеччиною.
4 грудня — ультиматум Раднаркому РСФРР Ценральній Раді з вимогою допустити в Україну більшовицькі військові частини.
5 грудня — Центральна Рада відхилила ультиматум Радянської Росії, Росія оголосила війну УНР.
5 грудня — у Португалії відбувся державний переворот на чолі з .
6 грудня — В Гельсінкі Фінський парламент проголосив незалежність Фінляндії від Росії.
7 грудня — Перша світова війна: США оголосили війну Австро-Угорській імперії.
8 грудня — внаслідок державного перевороту 5 грудня 1917 року, португальський прем'єр-міністр Афонсо Коста полишає країну та виїжджає до Франції; Сідоніо Паіс очолює владу.
11-12 грудня — Перша українсько-радянська війна: після невдалої спроби у Києві, більшовики збирають альтернативний Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові, де проголошують Радянську Українську Народну Республіку.
11 грудня — Перша світова війна: британський експедиційний корпус у Палестині захоплює Єрусалим та вибиває з регіону турецькі війська.
середина грудня — Перша українсько-радянська війна: початок активних бойових дій з боку Росії.
середина грудня — визнання УНР Французькою республікою та Великою Британією.
кінець грудня — Перша українсько-радянська війна: захоплення більшовиками Катеринослава, Лубнів та Полтави.

Події у розвитку

Аварії й катастрофи

14 січня — Японський броненосний крейсер Цукуба (Tsukuba) затонув біля Йокосуки (Yokosuka) після вибуху носових льохів. Загинуло 200 чоловік.
21 січня — потужний землетрус на острові Балі (Індонезія) забрав 15 тис. життів.
25 січня — Британський крейсер Лаурентік (HMS Laurentic) підірвався на німецькій міні в Ірландському морі. Загинуло 350 чоловік.
21 лютого — Британський пароплав Менді (SS Mendi) затонув після зіткнення в тумані з пароплавом Дарро (SS Darro). Загинуло 646 чоловік.
9 липня — Британський лінійний корабель Авангард (HMS Vanguard) затонув біля Скапа-Флоу після вибуху льохів боєзапасу. Загинуло 677 чоловік.
30 липня — землетрус у Китаї силою у 6,5 балів за шкалою Ріхтера забрав майже 2 тис. життів.
6 грудня — Вибух у Галіфаксі — французький вантажний корабель Монблан (Mont Blanc) з вантажем боєприпасів, у результаті зіткнення, вибухнув у гавані Галіфакса (провінція Нова Шотландія, Канада), спричиняючи вибух, що до ядерного бомбардування Хіросіми вважався найбільшим в історії вибухом з антропогенним чинником. Загинуло 1635 чоловік.

Народились

Дивись також

25 січня — Пригожин Ілля Романович, бельгійський фізико-хімік російського походження
11 лютого — Сідні Шелдон, американський письменник
11 лютого — Джузеппе Де Сантіс, італійський кінорежисер
25 лютого — Ентоні Берджес, англійський письменник
10 квітня — Роберт Бернс Вудворд, американський хімік
1 травня — Даніель Дар'є, французька акторка, співачка, лауреат премії «Сезар» (пом. 2017).
3 травня — Киро Глигоров, перший президент Північної Македонії
23 травня — Едвард Лоренц, американський математик і метеоролог, один із твореців теорії хаосу.
29 травня — Джон Фіцджеральд Кеннеді, 35-й президент США (1961—1963 рр.)
16 червня — Ірвінг Пенн, американський фотограф
30 червня — Сьюзен Гейворд, акторка
12 липня — Ендрю Ваєт, американський художник
27 липня — Бурвіль, французький комедійний кіноактор
6 серпня — Роберт Мітчем, американський кіноактор
18 серпня — Бородай Василь Захарович, Народний художник України.
21 серпня — Леонід Гурвич, американський економіст, Нобелівський лауреат 2007 року.
22 серпня — Джон Лі Гукер (John Lee Hooker), американський джазовий музикант, піаніст, співак
7 вересня — Джон Корнфорт, австралійський хімік-органік, Нобелівська премія з хімії (1975)
11 вересня — Фердинанд Маркос, президент Філіппін (1966—1986 рр.)
30 вересня — Любимов Юрій Петрович, російський театральний режисер
10 жовтня — Телоніус Монк, американський композитор, джазовий музикант
20 жовтня — Жан-П'єр Мельвіль, французький режисер, сценарист, продюсер, актор
21 жовтня — Діззі Гіллеспі, американський джазовий музикант
7 листопада — Шестопал Матвій Михайлович, український журналіст, публіцист і науковець.
19 листопада — Індіра Ганді, прем'єр-міністр Індії (1966—1977, 1980—1984)
16 грудня — Артур Кларк, англійський письменник-фантаст
20 грудня — Гонсало Рохас, чилійський поет
21 грудня — Генріх Белль, німецький письменник

Померли

Дивись також

23 лютого — Жан Гастон Дарбу, французький математик.
8 березня — Граф Фердинанд фон Цеппелін (Graf Ferdinand von Zeppelin), німецький офіцер, конструктор (* 1838).
26 вересня — Едґар Деґа, французький художник, графік та скульптор, імпресіоніст (* 1834).
3 серпня — Фердинанд Георг Фробеніус, німецький математик
15 жовтня — Мата Харі (Mata Hari), нідерландська тацюристка і шпигун (* 1876).
15 листопада — Еміль Дюркгейм, соціолог (* 1858).
17 листопада — Огюст Роден, французький скульптор (* 1840).

Нобелівська премія

з фізики: Чарльз Ґловер Баркла — «За відкриття характеристичного рентгенівського випромінювання елементів».
з хімії: не присуджувалися
з медицини та фізіології: не присуджувалися
з літератури: Карл Адольф Г'єллеруп — «За його різноманітну й багату поезію, натхненну високими ідеалами», та Генрік Понтоппідан — «За його правдивий опис сучасного життя в Данії»
премія миру: Міжнародний комітет Червоного Хреста — «За діяльність із поліпшення становища військовополонених»

Див. також

Примітки

Холмський Православний церковно-народній Календар на 1940 рік. — Холм; Варшава, 1940. — С. 17.

[Холмський_Календар-1] Холмський Православний церковно-народній Календар на 1940 рік. — Холм; Варшава, 1940. — С. 17.