Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Липневі дні 1917

Липневі дні 1917
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (листопад 2018)

Липневі дні (рос. июльские дни) — події, що мали місце в Петрограді 3-7 (16-20) липня 1917, коли солдати, матроси та робітники здійснювали стихійні озброєні демонстрації проти Тимчасового уряду Росії.

Липневі дні
Російська революція (1917)
image
Петроград, 4 (17) липня 1917

Петроград, 4 (17) липня 1917
Дата: 3–7 (16-20) липня 1917
Місце: Петроград, Росія
Привід: Провал наступу Керенського:
Результат: Перемога Тимчасового уряду, розгін демонстрацій і страйків, арешт більшовицьких лідерів
Сторони
image Демонстранти image Тимчасовий уряд
Командувачі
image В. Ленін
image Л. Троцький
image Г. Зінов'єв 		image Г. Львов
image О. Керенський
Військові сили
500,000 демонстрантів 4,000–5,000 червоногвардійців, кількасот матросів-анархістів, 12,000 солдат Кілька тисяч поліцейських і солдатів

У порівнянні з демонстраціями Лютневої революції настрій демонстрантів був більш злим і похмурим.

Тимчасовий уряд звинуватив більшовиків у насиллі, викликаному Липневими днями та піддав їхню партію репресіям. Володимир Ленін втік у Фінляндію, а Лев Троцький опинився серед заарештованих.

Результатом Липневих днів стало тимчасове зниження росту влади та впливу більшовиків.

Передумови

Ріст підтримки більшовиків

У квітні 1917 року Ленін опублікував свої квітневі тези, в яких заявив, що пролетаріат повинен повалити буржуазію. Незважаючи на те, що початково тези викликали обурення, ідея Леніна про збройне повстання пролетаріату ставала все більш популярною. До липня рядові більшовики, зокрема, говорили про повалення Тимчасового уряду, який вони вважали буржуазним.

Згодом після звернення Леніна була опублікована дипломатична нота про те, що Тимчасовий уряд підтримує продовження війни, хоча публічно він заявив про інше. У результаті відбулися масові демонстрації невдоволення. Після цих демонстрацій Тимчасовий уряд, який тоді складався, в основному, з лібералів, ввів до свого складу есерів, створивши коаліційний уряд. Відмовившись брати участь у коаліції, більшовики були єдиною соціалістичною фракцією, яка пройшла подію, відому як Квітнева криза, без негативного зв'язку з продовженням участі Росії у війні. У результаті більшовики зібрали велику підтримку з боку солдатів, котрі все більше розчаровувались Тимчасовим урядом.

Після подій квітня партія більшовиків отримала підтримку перш за все солдатів і робітників, оскільки більшовики були досить критичними до Тимчасового уряду. Селяни в більшості своєму підтримували есерів, котрі більше зосередились на питанні земельної реформи та розподілу землі.

Спільною змовою для пояснення причин, з якими зіштовхнулися Росія, була саботаж від «контрреволюціонерів», чиє визначення змінювалося у залежності від обвинувача. Більшовики взяли соціалістичні антикапіталістичні настрої і висунули підозри до британських і французьких союзників як один зі способів пояснити, чому «буржуазний» уряд продовжує участь Росії у непопулярній війні. Ріст невдоволення з бездіяльністю Тимчасового уряду відносно земельної, промислової реформи, припинення війни і нестачі продовольства призвів до збільшення попиту на соціалістичний уряд. Вимоги, пов'язані з популярним гаслом «Вся влада Радам», посилились за підтримки більшовистської партії і ленінських Квітневих тез.

Наступ Керенського

В кінці червня 1917 року, намаюгаючись збільшити підтримку війни шляхом одержання тріумфу у битві, тодішній військовий міністр Олександр Керенський віддав наказ про військовий наступ на Східному фронті.

Наступ почався 18 червня (1 липня) 1917 року й тривав до 6 (19) липня 1917 року, що збіглось з Липневими днями. Російські солдати спочатку перемагали австро-угорські війська, яких вони зненацька заскочили, проте згодом німецькі війська почали контрнаступ, який знищив російську армію. Новину про наступ зустріли вдома з великою немилістю і невдоволенням, створюючи протилежний ефект від того, що планував уряд. Замість того, щоб виразити підтримку Тимчасовому уряду, на фронті тривали заворушення й росло невдоволення урядом і його згубною політикою.

Єдиною політичною фракцією, яка виступала проти наступу, були більшовики.

Урядова криза

Напередодні Липневих днів у Тимчасовому уряді відбулась криза — низка міністрів-кадетів пішла у відставку на знак протесту проти поступок, допущених урядовою делегацією на переговорах з Українською Центральною Радою.

Ліберальна партія кадетів, перед провалами уряду, критикувала його неефективну політику і невдачі у вжитті заходів. 2 (15) липня чотири міністри-кадети на знак протесту вийшли з коаліційного уряду, у результаті чого Тимчасовий уряд складався в основному з поміркованих лівих соціалістів. Прем'єр-міністр Георгій Львов оголосив, що він планує до 7 (20) липня піти у відставку, чим ще більше розпалив кризу.

Демонстрації

Вранці 3 (16) липня 1917 року Перший кулеметний полк планував демонстрації, які повинні були відбутися пізніше у цей же день. За допомогою більшовицьких активістів вони обрали комітет, який допомагав розподіляти ресурси і збирати підтримку. Ввечері у Петрограді почались демонстрації. На чолі з Першим кулеметним полком озброєні солдати йшли по вулицям у бік Таврійського палацу, з робітничими й іншими солдатськими підрозділами, котрі швидко приєднувалися. Демонстранти пройшли під гаслом «Вся влада Радам», вимагаючи, щоб вони не лише захопила, а і використала свою владу. Впродовж дня солдати стріляли своїми гвинтівками у повітря й командували транспортними засобами.

Протести тривали й наступного дня, 4 (17) липня, в яких взяли участь ще більше солдатів і робітників, в тому числі підрозділ з найближчої військово-морської бази. Протестувальники також стали більш жорстокими, ламаючи і стріляючи у квартири й нападаючи на багатих перехожих. Натовп за межами Таврійського палацу вимагав урядових представників, а лідери Петроградської Ради відправили Віктора Чєрнова. Коли він намагався заспокоїти натовп, люди замість цього схопили його, а один протестуючий гучно крикнув: «Бери владу, сучий сину, коли вам дають!» Натовп продовжував утримувати Чєрнова у заручниках, поки Троцький не пробрався крізь людей, закликаючи їх звільнити людину, що вони й зробили.

Протестувальники, більшість з яких складали прихильників більшовиків, намагались здобути підтримку від партії більшовиків. Але коли вони зібрались біля штаб-квартири більшовиків, Ленін спочатку відмовився їх бачити. Врешті-решт він просто дав їм коротку промову, проте відмовився надати їм підтримку, а партія більшовиків згодом після цього припинила підтримку. Без керівництва для їх підтримати, протестувальники згодом розійшлись.

Опівночі 3 (16) липня лідери Петроградської Ради скликали закрите засідання, і консенсус склався у тому, що вони не будуть під тиском брати владу. Вони також почали звинувачувати більшовиків у демонстраціях, хоча неясно, чи дійсно партія більшовиків фактично їх здійснили чи була просто раптовими демонстраціями, які включали прихильників більшовиків. У будь-якому випадку більшовики відмовились відкрито підтримати демонстрації.

Військова влада направила війська проти демонстрантів, що призвело до численних арештів і, можливо, кілька сотень смертей через насильство на вулицях. Соціалісти-революціонери і меншовики підтримали каральні заходи проти повстанців. Вони почали роззброювати робітників, розпускати революційні військові частини й проводити арешти. 5-6 (18-19) липня були знищені редакція і типографія «Правди» й штаб-квартира ЦК більшовиків. 7 (20) липня Тимчасовий уряд видав наказ про арешт Леніна, котрий був змушений піти у підпілля. 8 (21) липня війська, вірні уряду, прибули з фронту у Петроград.

Роль більшовиків

Більшовицьке керівництво

Під час Липневих днів провід більшовиків складався з Володимира Леніна, який грав головну роль, а також з Лева Троцького, Григорія Зінов'єва і Лева Каменєва. Відповідальність керівництва в цих подіях все еще є предметом дискусій, так як і в більшовиків і в Радах були періоди невизначеності в їх участі. Протестувальники, які складалися в основному зі солдат, матросів і фабричних робітників, були численними, проте слабкими при головуванні більшовиків і Рад. Більшовики хоч і висували гасла на кшталт «Вся влада Радам», але Липневі дні не ставили за мету передання влади Леніну. При наявному політичному досвіді і популістських гасел «Землі, хліба, миру», підтримка більшовиків була недостатньо сильною для того, щоб вони стали могутнім лідером одразу після Липневих днів, особливо поруч з Тимчасовим урядом, який намагався знизити рівень прихильності населення до них обвинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини. Хоч і існували суперечності між намірами керівників більшовицької фракції, керівництво, здавалось, не брало владу, хотіло вони цього чи ні.

Внутрішні конфлікти

Деякі більшовики бачили небезпеку в демонстраціях, тому що вважали, що вони могли викликати відповідні дії їхніх політичних суперників, які намагалися попередити ці заходи, тому Центральний Комітет більшовиків намагався стримувати підтримку демонстрацій. Проти декларацій ЦК, коли вони виступали за демонстрації, виступали більшовицька військова організація та Петроградський комітет. Друкований орган «Правда» замість підтримки ЦК публікував дописи на користь заворушень. Вони відповідали баченню Леніна, військової організації та комітету; Центральний Комітет врешті-решт в розпал демонстрацій проявив змішане бачення щодо них. Рішення щодо відміни демонстрацій у Петрограді було прийнято на засіданні ЦК 5 (18) липня о 2-3 годині ночі за участю Леніна; в цей же день рішення опублікувало «Правда».

Більшовики і Тимчасовий уряд

На думку Троцького, напруженість між більшовиками і Тимчасовим урядом посилилась після того, коли інцидент за участю більшовицьких діячів Луначарського і Троцького показав явну підтримку останньої групи демонстрантів, що відправлялась на фронт під час прощальної зустрічі в Домі народів. Троцький зображав кожну сторону як такі, що намагалися представити один одного у негативному світлі. Тимчасовий уряд намагався всіляко блокувати дії більшовиків і зменшити їхню владу не лише шляхом арешту більшовицьких лідерів, а й обмежуючи їхню публічну діяльність, зокрема забороняючи друкування «Правди». Тимчасовий уряд скористався поширеними у суспільстві розмовами про участь більшовиків у насиллі під час Липневих днів, щоб вжити заходів з ослаблення більшовиків.

Наслідки

Тимчасовий уряд зіштовхнувся з кризою з кількома відставками, зокрема голови уряду Львова. 8 (21) липня Тимчасовий уряд очолив колишній воєнний міністр Олександр Керенський.

В цілому, насильницький характер демонстрацій і неоднозначна діяльність більшовиків звернули проти них суспільну думку. Ставши головою уряду, Керенський хотів відновити центральний уряд як сильну владу, тому у відповідь на Липневі дні він почав вживати заходів щодо відновлення громадського порядку. Це включало наказ про арешт більшовицьких лідерів за їхню (вірогідну) відповідальність за насильство.

Ленін успішно уник арешту, спочатку переховуючись на квартирі Веніаміна Каюрова, а згодом відправився до Фінляндії. Решта більшовиків була арештована, зокрема Троцький, Каменєв, Луначарський. Влітку 1917 року Троцький став головним прихильником більшовицьких ідей, навіть писав до більшовицьких газет. Більшовики залишались у в'язниці, поки Керенський не звільнив їх після Корніловського заколоту.

З метою відновлення порядку уряд також більш широко обмежив права і свободи; були тимчасово заборонені вуличні ходи, уряд санкціював закриття будь-якої газети, яка виступала за військові заворушення. 12 (25) липня Керенський відновив смертну кару для солдат-заворушників, дезертирів на Східному фронті, що отримало підтримку консерваторів, хоча сам Керенський був давно пов'язаний з есерами.

15 (28) липня уряд провів урочисті поховання солдатів-козаків, які загинули під час Липневих днів.

18 (31) липня Тимчасовий уряд переїхав до Зимового палацу, а Петроградська Рада перемістилася з Таврійського палацу до Смольного.

Більшовики булі розігнані. Придушення демонстрацій та зміна уряду призвело до закінчення двовладдя. Новий уряд Керенського, який складався з есерів і меншовиків, у відповідь на демонстрації став на консервативний шлях.

Див. також

Посилання

  1. "Timeline of the Russian Revolution (1917), www.marxists.org
  2. Steinberg, Mark D. (2017). The Russian Revolution 1905-1921. New York: Oxford University Press. с. 75. ISBN .
  3. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University Press. с. 152. ISBN .
  4. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University Press. с. 154–155. ISBN .
  5. Sauvain, Philip (1996). Key Themes of the Twentieth Century. United Kingdom: Stanley Thornes. с. 55. ISBN .
  6. Marxists Internet Archive (1999). . Marxists.org. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 24 жовтня 2017.
  7. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University Press. с. 75. ISBN .
  8. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University Press. с. 150. ISBN .
  9. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University Press. с. 78–79. ISBN .
  10. Siegelbaum, Lewis. . Seventeen Moments In Soviet History. Архів оригіналу за 25 березня 2018.
  11. Wade, Rex A. (2017). The Russian Revolution, 1917. Cambridge: Cambridge University Press. с. 9. ISBN .
  12. Wade, Rex A. (2017). The Russian Revolution, 1917. Cambridge: Cambridge University Press. с. 184–185. ISBN .
  13. Wade, Rex A. (2017). The Russian Revolution, 1917. Cambridge: Cambridge University Press. с. 192. ISBN .
  14. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University Press. с. 149–150. ISBN .
  15. Kalic, Sean N. (2017). Russian Revolution of 1917. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. с. 75. ISBN .
  16. Wade, Rex A. (2017). The Russian Revolution, 1917. Cambridge: Cambridge University Press. с. 179–180. ISBN .
  17. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University Press. с. 151. ISBN .
  18. Steinberg, Mark D. (2017). The Russian Revolution 1905-1921. New York: Oxford University Press. с. 77. ISBN .
  19. Gaido, Daniel (27 липня 2017). . Jacobin. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  20. (2004). The Bolsheviks Come to Power: The Revolution of 1917 in Petrograd. Haymarket Books and Pluto Press. .
  21. The July Days. alpha history.
  22. . Encyclopedia.com. 2004 The Gale Group Inc. Архів оригіналу за 12 вересня 2018.
  23. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution. New Haven: Yale University Press. с. 153-153. ISBN .
  24. Siegelbaum, Lewis. . Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 11-02-17.
  25. The July Days. Alpha History. Процитовано 8 листопада 2017.
  26. . Lenin and the First Communist Revolutions, III. Архів оригіналу за 4 травня 2018.
  27. Siegelbaum, Lewis. . Seventeen Moments in Soviet History. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 2 листопада 2017.
  28. Steinberg, Mark D. (2017). The Russian Revolution, 1905-1921. New York: Oxford University Press. с. 75. ISBN .
  29. Rabinowitch, Alexander (1968). Prelude to Revolution. Indiana University Press. с. 133–134.
  30. Rabinowitch, Alexander (1968). Prelude to the Revolution. Indiana University Press. с. 168–169.
  31. Rabinowitch, Alexandar (1968). Prelude to the Revolution. Indiana University Press. с. 203–204.
  32. Trotsky, Leon (2014). The History of the Russian Revolution, Volume Two: The Attempted Counter-Revolution. https://www.marxists.org/archive/trotsky/1930/hrr/ch24.htm: eBook published on www.marxists.org. с. Ch 24. ISBN .
  33. . HistoryinanHour. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
  34. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University. с. 154—155. ISBN .
  35. Haupt, Georges & Marie, Jean-Jacques (1974), Makers of the Russian revolution, London: George Allen & Unwin, с. 222
  36. Cliff, Tony. . www.marxists.org. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 18 жовтня 2017.
  37. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University Press. с. 178–180. ISBN .
  38. Steinberg, Mark D. (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University Press. с. 156–157. ISBN .

Джерела та література

  • , Дни затмения. ГПИБ, 1999. Глава «Июльское восстание большевиков» — С.129—183. (рос.)
  • , Кронштадт и Питер в 1917 году. Политиздат, 1990. Глава VII. Июльские дни. (рос.)
  • Никитин Б. В., Роковые годы. Глава 12. Июльское восстание. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Чаянов А. В., А. В. Чаянов. Петроградский кошмар [ 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Злоказов Георгий, Материалы Особой следственной комиссии Временного правительства об июльских событиях 1917 года [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Кровавые дни. Июльское восстание 1917 года в Петрограде = Prelude to Revolution. The Petrograd Bolsheviks and July 1917 Uprising. — 1-е. — Москва : Республика, 1992. — 276 p. — . (рос.)
  • О подготовке вооруженной демонстрации. Протокол заседания Петербургского Комитета РСДРП(б) [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Из журнала заседания Временного правительства № 125 1) о реорганизации правительства и принятии мер против участников июльского выступления [ 29 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Из журнала заседания Временного правительства № 126 о принятии обращения к народам России и мер по ликвидации июльского кризиса в стране [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • * (1980). The History of the Russian Revolution. Pathfinder Press. ISBN .
  • Steinberg, Mark (2001). Voices of Revolution, 1917. New Haven: Yale University Press. .
  • (1991). Prelude to Revolution: The Petrograd Bolsheviks and the July 1917 Uprising. Indiana University Press. ISBN .
  • (1993). Lenin and the Revolutionary Party. Humanity Books. ISBN .
  • (2004). All Power to the Soviets: Lenin, 1914-1917. Haymarket Books. ISBN .
  • Wade, Rex A. (2017). The Russian Revolution, 1917. Cambridge: Cambridge University Press. .


image Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad listopad 2018 Lipnevi dni ros iyulskie dni podiyi sho mali misce v Petrogradi 3 7 16 20 lipnya 1917 koli soldati matrosi ta robitniki zdijsnyuvali stihijni ozbroyeni demonstraciyi proti Timchasovogo uryadu Rosiyi Lipnevi dni Rosijska revolyuciya 1917 Petrograd 4 17 lipnya 1917 Petrograd 4 17 lipnya 1917 Data 3 7 16 20 lipnya 1917 Misce Petrograd Rosiya Privid Proval nastupu Kerenskogo Rezultat Peremoga Timchasovogo uryadu rozgin demonstracij i strajkiv aresht bilshovickih lideriv Storoni Demonstranti RSDRP Anarhisti Timchasovij uryad Komanduvachi V Lenin L Trockij G Zinov yev G Lvov O Kerenskij Vijskovi sili 500 000 demonstrantiv 4 000 5 000 chervonogvardijciv kilkasot matrosiv anarhistiv 12 000 soldat Kilka tisyach policejskih i soldativ U porivnyanni z demonstraciyami Lyutnevoyi revolyuciyi nastrij demonstrantiv buv bilsh zlim i pohmurim Timchasovij uryad zvinuvativ bilshovikiv u nasilli viklikanomu Lipnevimi dnyami ta piddav yihnyu partiyu represiyam Volodimir Lenin vtik u Finlyandiyu a Lev Trockij opinivsya sered zaareshtovanih Rezultatom Lipnevih dniv stalo timchasove znizhennya rostu vladi ta vplivu bilshovikiv PeredumoviRist pidtrimki bilshovikiv U kvitni 1917 roku Lenin opublikuvav svoyi kvitnevi tezi v yakih zayaviv sho proletariat povinen povaliti burzhuaziyu Nezvazhayuchi na te sho pochatkovo tezi viklikali oburennya ideya Lenina pro zbrojne povstannya proletariatu stavala vse bilsh populyarnoyu Do lipnya ryadovi bilshoviki zokrema govorili pro povalennya Timchasovogo uryadu yakij voni vvazhali burzhuaznim Zgodom pislya zvernennya Lenina bula opublikovana diplomatichna nota pro te sho Timchasovij uryad pidtrimuye prodovzhennya vijni hocha publichno vin zayaviv pro inshe U rezultati vidbulisya masovi demonstraciyi nevdovolennya Pislya cih demonstracij Timchasovij uryad yakij todi skladavsya v osnovnomu z liberaliv vviv do svogo skladu eseriv stvorivshi koalicijnij uryad Vidmovivshis brati uchast u koaliciyi bilshoviki buli yedinoyu socialistichnoyu frakciyeyu yaka projshla podiyu vidomu yak Kvitneva kriza bez negativnogo zv yazku z prodovzhennyam uchasti Rosiyi u vijni U rezultati bilshoviki zibrali veliku pidtrimku z boku soldativ kotri vse bilshe rozcharovuvalis Timchasovim uryadom Pislya podij kvitnya partiya bilshovikiv otrimala pidtrimku persh za vse soldativ i robitnikiv oskilki bilshoviki buli dosit kritichnimi do Timchasovogo uryadu Selyani v bilshosti svoyemu pidtrimuvali eseriv kotri bilshe zoseredilis na pitanni zemelnoyi reformi ta rozpodilu zemli Spilnoyu zmovoyu dlya poyasnennya prichin z yakimi zishtovhnulisya Rosiya bula sabotazh vid kontrrevolyucioneriv chiye viznachennya zminyuvalosya u zalezhnosti vid obvinuvacha Bilshoviki vzyali socialistichni antikapitalistichni nastroyi i visunuli pidozri do britanskih i francuzkih soyuznikiv yak odin zi sposobiv poyasniti chomu burzhuaznij uryad prodovzhuye uchast Rosiyi u nepopulyarnij vijni Rist nevdovolennya z bezdiyalnistyu Timchasovogo uryadu vidnosno zemelnoyi promislovoyi reformi pripinennya vijni i nestachi prodovolstva prizviv do zbilshennya popitu na socialistichnij uryad Vimogi pov yazani z populyarnim gaslom Vsya vlada Radam posililis za pidtrimki bilshovistskoyi partiyi i leninskih Kvitnevih tez Nastup Kerenskogo V kinci chervnya 1917 roku namayugayuchis zbilshiti pidtrimku vijni shlyahom oderzhannya triumfu u bitvi todishnij vijskovij ministr Oleksandr Kerenskij viddav nakaz pro vijskovij nastup na Shidnomu fronti Nastup pochavsya 18 chervnya 1 lipnya 1917 roku j trivav do 6 19 lipnya 1917 roku sho zbiglos z Lipnevimi dnyami Rosijski soldati spochatku peremagali avstro ugorski vijska yakih voni znenacka zaskochili prote zgodom nimecki vijska pochali kontrnastup yakij znishiv rosijsku armiyu Novinu pro nastup zustrili vdoma z velikoyu nemilistyu i nevdovolennyam stvoryuyuchi protilezhnij efekt vid togo sho planuvav uryad Zamist togo shob viraziti pidtrimku Timchasovomu uryadu na fronti trivali zavorushennya j roslo nevdovolennya uryadom i jogo zgubnoyu politikoyu Yedinoyu politichnoyu frakciyeyu yaka vistupala proti nastupu buli bilshoviki Uryadova kriza Naperedodni Lipnevih dniv u Timchasovomu uryadi vidbulas kriza nizka ministriv kadetiv pishla u vidstavku na znak protestu proti postupok dopushenih uryadovoyu delegaciyeyu na peregovorah z Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu Liberalna partiya kadetiv pered provalami uryadu kritikuvala jogo neefektivnu politiku i nevdachi u vzhitti zahodiv 2 15 lipnya chotiri ministri kadeti na znak protestu vijshli z koalicijnogo uryadu u rezultati chogo Timchasovij uryad skladavsya v osnovnomu z pomirkovanih livih socialistiv Prem yer ministr Georgij Lvov ogolosiv sho vin planuye do 7 20 lipnya piti u vidstavku chim she bilshe rozpaliv krizu DemonstraciyiVranci 3 16 lipnya 1917 roku Pershij kulemetnij polk planuvav demonstraciyi yaki povinni buli vidbutisya piznishe u cej zhe den Za dopomogoyu bilshovickih aktivistiv voni obrali komitet yakij dopomagav rozpodilyati resursi i zbirati pidtrimku Vvecheri u Petrogradi pochalis demonstraciyi Na choli z Pershim kulemetnim polkom ozbroyeni soldati jshli po vulicyam u bik Tavrijskogo palacu z robitnichimi j inshimi soldatskimi pidrozdilami kotri shvidko priyednuvalisya Demonstranti projshli pid gaslom Vsya vlada Radam vimagayuchi shob voni ne lishe zahopila a i vikoristala svoyu vladu Vprodovzh dnya soldati strilyali svoyimi gvintivkami u povitrya j komanduvali transportnimi zasobami Protesti trivali j nastupnogo dnya 4 17 lipnya v yakih vzyali uchast she bilshe soldativ i robitnikiv v tomu chisli pidrozdil z najblizhchoyi vijskovo morskoyi bazi Protestuvalniki takozh stali bilsh zhorstokimi lamayuchi i strilyayuchi u kvartiri j napadayuchi na bagatih perehozhih Natovp za mezhami Tavrijskogo palacu vimagav uryadovih predstavnikiv a lideri Petrogradskoyi Radi vidpravili Viktora Chyernova Koli vin namagavsya zaspokoyiti natovp lyudi zamist cogo shopili jogo a odin protestuyuchij guchno kriknuv Beri vladu suchij sinu koli vam dayut Natovp prodovzhuvav utrimuvati Chyernova u zaruchnikah poki Trockij ne probravsya kriz lyudej zaklikayuchi yih zvilniti lyudinu sho voni j zrobili Protestuvalniki bilshist z yakih skladali prihilnikiv bilshovikiv namagalis zdobuti pidtrimku vid partiyi bilshovikiv Ale koli voni zibralis bilya shtab kvartiri bilshovikiv Lenin spochatku vidmovivsya yih bachiti Vreshti resht vin prosto dav yim korotku promovu prote vidmovivsya nadati yim pidtrimku a partiya bilshovikiv zgodom pislya cogo pripinila pidtrimku Bez kerivnictva dlya yih pidtrimati protestuvalniki zgodom rozijshlis Opivnochi 3 16 lipnya lideri Petrogradskoyi Radi sklikali zakrite zasidannya i konsensus sklavsya u tomu sho voni ne budut pid tiskom brati vladu Voni takozh pochali zvinuvachuvati bilshovikiv u demonstraciyah hocha neyasno chi dijsno partiya bilshovikiv faktichno yih zdijsnili chi bula prosto raptovimi demonstraciyami yaki vklyuchali prihilnikiv bilshovikiv U bud yakomu vipadku bilshoviki vidmovilis vidkrito pidtrimati demonstraciyi Vijskova vlada napravila vijska proti demonstrantiv sho prizvelo do chislennih areshtiv i mozhlivo kilka soten smertej cherez nasilstvo na vulicyah Socialisti revolyucioneri i menshoviki pidtrimali karalni zahodi proti povstanciv Voni pochali rozzbroyuvati robitnikiv rozpuskati revolyucijni vijskovi chastini j provoditi areshti 5 6 18 19 lipnya buli znisheni redakciya i tipografiya Pravdi j shtab kvartira CK bilshovikiv 7 20 lipnya Timchasovij uryad vidav nakaz pro aresht Lenina kotrij buv zmushenij piti u pidpillya 8 21 lipnya vijska virni uryadu pribuli z frontu u Petrograd Rol bilshovikivBilshovicke kerivnictvo Pid chas Lipnevih dniv provid bilshovikiv skladavsya z Volodimira Lenina yakij grav golovnu rol a takozh z Leva Trockogo Grigoriya Zinov yeva i Leva Kamenyeva Vidpovidalnist kerivnictva v cih podiyah vse eshe ye predmetom diskusij tak yak i v bilshovikiv i v Radah buli periodi neviznachenosti v yih uchasti Protestuvalniki yaki skladalisya v osnovnomu zi soldat matrosiv i fabrichnih robitnikiv buli chislennimi prote slabkimi pri golovuvanni bilshovikiv i Rad Bilshoviki hoch i visuvali gasla na kshtalt Vsya vlada Radam ale Lipnevi dni ne stavili za metu peredannya vladi Leninu Pri nayavnomu politichnomu dosvidi i populistskih gasel Zemli hliba miru pidtrimka bilshovikiv bula nedostatno silnoyu dlya togo shob voni stali mogutnim liderom odrazu pislya Lipnevih dniv osoblivo poruch z Timchasovim uryadom yakij namagavsya zniziti riven prihilnosti naselennya do nih obvinuvachennyam u shpigunstvi na korist Nimechchini Hoch i isnuvali superechnosti mizh namirami kerivnikiv bilshovickoyi frakciyi kerivnictvo zdavalos ne bralo vladu hotilo voni cogo chi ni Vnutrishni konflikti Deyaki bilshoviki bachili nebezpeku v demonstraciyah tomu sho vvazhali sho voni mogli viklikati vidpovidni diyi yihnih politichnih supernikiv yaki namagalisya poperediti ci zahodi tomu Centralnij Komitet bilshovikiv namagavsya strimuvati pidtrimku demonstracij Proti deklaracij CK koli voni vistupali za demonstraciyi vistupali bilshovicka vijskova organizaciya ta Petrogradskij komitet Drukovanij organ Pravda zamist pidtrimki CK publikuvav dopisi na korist zavorushen Voni vidpovidali bachennyu Lenina vijskovoyi organizaciyi ta komitetu Centralnij Komitet vreshti resht v rozpal demonstracij proyaviv zmishane bachennya shodo nih Rishennya shodo vidmini demonstracij u Petrogradi bulo prijnyato na zasidanni CK 5 18 lipnya o 2 3 godini nochi za uchastyu Lenina v cej zhe den rishennya opublikuvalo Pravda Bilshoviki i Timchasovij uryad Na dumku Trockogo napruzhenist mizh bilshovikami i Timchasovim uryadom posililas pislya togo koli incident za uchastyu bilshovickih diyachiv Lunacharskogo i Trockogo pokazav yavnu pidtrimku ostannoyi grupi demonstrantiv sho vidpravlyalas na front pid chas proshalnoyi zustrichi v Domi narodiv Trockij zobrazhav kozhnu storonu yak taki sho namagalisya predstaviti odin odnogo u negativnomu svitli Timchasovij uryad namagavsya vsilyako blokuvati diyi bilshovikiv i zmenshiti yihnyu vladu ne lishe shlyahom areshtu bilshovickih lideriv a j obmezhuyuchi yihnyu publichnu diyalnist zokrema zaboronyayuchi drukuvannya Pravdi Timchasovij uryad skoristavsya poshirenimi u suspilstvi rozmovami pro uchast bilshovikiv u nasilli pid chas Lipnevih dniv shob vzhiti zahodiv z oslablennya bilshovikiv NaslidkiTimchasovij uryad zishtovhnuvsya z krizoyu z kilkoma vidstavkami zokrema golovi uryadu Lvova 8 21 lipnya Timchasovij uryad ocholiv kolishnij voyennij ministr Oleksandr Kerenskij V cilomu nasilnickij harakter demonstracij i neodnoznachna diyalnist bilshovikiv zvernuli proti nih suspilnu dumku Stavshi golovoyu uryadu Kerenskij hotiv vidnoviti centralnij uryad yak silnu vladu tomu u vidpovid na Lipnevi dni vin pochav vzhivati zahodiv shodo vidnovlennya gromadskogo poryadku Ce vklyuchalo nakaz pro aresht bilshovickih lideriv za yihnyu virogidnu vidpovidalnist za nasilstvo Lenin uspishno unik areshtu spochatku perehovuyuchis na kvartiri Veniamina Kayurova a zgodom vidpravivsya do Finlyandiyi Reshta bilshovikiv bula areshtovana zokrema Trockij Kamenyev Lunacharskij Vlitku 1917 roku Trockij stav golovnim prihilnikom bilshovickih idej navit pisav do bilshovickih gazet Bilshoviki zalishalis u v yaznici poki Kerenskij ne zvilniv yih pislya Kornilovskogo zakolotu Z metoyu vidnovlennya poryadku uryad takozh bilsh shiroko obmezhiv prava i svobodi buli timchasovo zaboroneni vulichni hodi uryad sankciyuvav zakrittya bud yakoyi gazeti yaka vistupala za vijskovi zavorushennya 12 25 lipnya Kerenskij vidnoviv smertnu karu dlya soldat zavorushnikiv dezertiriv na Shidnomu fronti sho otrimalo pidtrimku konservatoriv hocha sam Kerenskij buv davno pov yazanij z eserami 15 28 lipnya uryad proviv urochisti pohovannya soldativ kozakiv yaki zaginuli pid chas Lipnevih dniv 18 31 lipnya Timchasovij uryad pereyihav do Zimovogo palacu a Petrogradska Rada peremistilasya z Tavrijskogo palacu do Smolnogo Bilshoviki buli rozignani Pridushennya demonstracij ta zmina uryadu prizvelo do zakinchennya dvovladdya Novij uryad Kerenskogo yakij skladavsya z eseriv i menshovikiv u vidpovid na demonstraciyi stav na konservativnij shlyah Div takozhVistup polubotkivciv u Kiyevi yakij vidbuvsya u toj zhe chas Posilannya Timeline of the Russian Revolution 1917 www marxists org Steinberg Mark D 2017 The Russian Revolution 1905 1921 New York Oxford University Press s 75 ISBN 978 0 19 922763 1 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University Press s 152 ISBN 0 300 09016 1 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University Press s 154 155 ISBN 0 300 09016 1 Sauvain Philip 1996 Key Themes of the Twentieth Century United Kingdom Stanley Thornes s 55 ISBN 0 7487 2549 0 Marxists Internet Archive 1999 Marxists org Arhiv originalu za 9 sichnya 2015 Procitovano 24 zhovtnya 2017 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University Press s 75 ISBN 0 300 09016 1 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University Press s 150 ISBN 0 300 09016 1 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University Press s 78 79 ISBN 0300090161 Siegelbaum Lewis Seventeen Moments In Soviet History Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Wade Rex A 2017 The Russian Revolution 1917 Cambridge Cambridge University Press s 9 ISBN 9781316417898 Wade Rex A 2017 The Russian Revolution 1917 Cambridge Cambridge University Press s 184 185 ISBN 9781316417898 Wade Rex A 2017 The Russian Revolution 1917 Cambridge Cambridge University Press s 192 ISBN 9781316417898 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University Press s 149 150 ISBN 9780300101690 Kalic Sean N 2017 Russian Revolution of 1917 Santa Barbara CA ABC CLIO s 75 ISBN 9781440850929 Wade Rex A 2017 The Russian Revolution 1917 Cambridge Cambridge University Press s 179 180 ISBN 9781316417898 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University Press s 151 ISBN 0 300 09016 1 Steinberg Mark D 2017 The Russian Revolution 1905 1921 New York Oxford University Press s 77 ISBN 978 0 19 922762 4 Gaido Daniel 27 lipnya 2017 Jacobin Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 2004 The Bolsheviks Come to Power The Revolution of 1917 in Petrograd Haymarket Books and Pluto Press ISBN 0745322689 The July Days alpha history Encyclopedia com 2004 The Gale Group Inc Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution New Haven Yale University Press s 153 153 ISBN 0 300 09016 1 Siegelbaum Lewis Arhiv originalu za 19 travnya 2021 Procitovano 11 02 17 The July Days Alpha History Procitovano 8 listopada 2017 Lenin and the First Communist Revolutions III Arhiv originalu za 4 travnya 2018 Siegelbaum Lewis Seventeen Moments in Soviet History Arhiv originalu za 19 travnya 2021 Procitovano 2 listopada 2017 Steinberg Mark D 2017 The Russian Revolution 1905 1921 New York Oxford University Press s 75 ISBN 978 0 19 922763 1 Rabinowitch Alexander 1968 Prelude to Revolution Indiana University Press s 133 134 Rabinowitch Alexander 1968 Prelude to the Revolution Indiana University Press s 168 169 Rabinowitch Alexandar 1968 Prelude to the Revolution Indiana University Press s 203 204 Trotsky Leon 2014 The History of the Russian Revolution Volume Two The Attempted Counter Revolution https www marxists org archive trotsky 1930 hrr ch24 htm eBook published on www marxists org s Ch 24 ISBN 0913460834 HistoryinanHour Arhiv originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 3 listopada 2017 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University s 154 155 ISBN 9780300101690 Haupt Georges amp Marie Jean Jacques 1974 Makers of the Russian revolution London George Allen amp Unwin s 222 Cliff Tony www marxists org Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University Press s 178 180 ISBN 0300090161 Steinberg Mark D 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University Press s 156 157 ISBN 0300090161 Dzherela ta literatura Dni zatmeniya GPIB 1999 Glava Iyulskoe vosstanie bolshevikov S 129 183 ros Kronshtadt i Piter v 1917 godu Politizdat 1990 Glava VII Iyulskie dni ros Nikitin B V Rokovye gody Glava 12 Iyulskoe vosstanie 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Chayanov A V A V Chayanov Petrogradskij koshmar 17 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros Zlokazov Georgij Materialy Osoboj sledstvennoj komissii Vremennogo pravitelstva ob iyulskih sobytiyah 1917 goda 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Krovavye dni Iyulskoe vosstanie 1917 goda v Petrograde Prelude to Revolution The Petrograd Bolsheviks and July 1917 Uprising 1 e Moskva Respublika 1992 276 p ISBN 5250015255 ros O podgotovke vooruzhennoj demonstracii Protokol zasedaniya Peterburgskogo Komiteta RSDRP b 13 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Iz zhurnala zasedaniya Vremennogo pravitelstva 125 1 o reorganizacii pravitelstva i prinyatii mer protiv uchastnikov iyulskogo vystupleniya 29 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros Iz zhurnala zasedaniya Vremennogo pravitelstva 126 o prinyatii obrasheniya k narodam Rossii i mer po likvidacii iyulskogo krizisa v strane 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros 1980 The History of the Russian Revolution Pathfinder Press ISBN 978 0 87348 829 7 Steinberg Mark 2001 Voices of Revolution 1917 New Haven Yale University Press ISBN 0300090161 1991 Prelude to Revolution The Petrograd Bolsheviks and the July 1917 Uprising Indiana University Press ISBN 978 0 25320 661 9 1993 Lenin and the Revolutionary Party Humanity Books ISBN 978 1 57392 427 6 2004 All Power to the Soviets Lenin 1914 1917 Haymarket Books ISBN 978 1 931859 10 3 Wade Rex A 2017 The Russian Revolution 1917 Cambridge Cambridge University Press ISBN 9781316417898 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim

Дата публікації:
Топ