16 жовтня

16 жовтня — 289-й день року (290-й у високосні роки) за григоріанським календарем. До кінця року залишається 76 днів.

← жовтень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
	1	2	3	4	5	6
7	8	9	10	11	12	13
14	15	16	17	18	19	20
21	22	23	24	25	26	27
28	29	30	31
2024 рік

Цей день в історії: ——

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

• .
• Всесвітній день хребта.
• ООН: Міжнародний день продовольства (ООН).
• ООН: Всесвітній день анестезіолога. У 1846 році в Бостоні стоматолог Томас Мортон перший успішно продемонстрував операцію під ефірним наркозом.
• День алерголога.

Національні

•  США: . Присилають шефу валентинки, в яких розповідають про дійсні відчуття до високого керівництва. Святкується в США з 1958
• Болівія: День інженера.
• Болгарія: День ВПС
• Чилі: День вчителя
• Польща: День папи Іоанна Павла II
• Вірменія: День преси.
• Франція: День читання.
• США: Національний день лікеру.

Релігійні

• Галл з Гібернії (католицтво)
• Герард Маеля (католицтво)
• Ядвіга Сілезька (католицтво)
• Маргарита Марія Алякок (католицтво)

Іменини

✙ Православні: Денис (сщмч. Діонісій Ареопагіт, єпископ Афінський; преп. Діонісій, затвірник Печерський, у Дальніх печерах).

✝  : Герард, Ядвіга, Лулл, Маргарита

Події

• 1596 — Розпочався Берестейський церковний собор (за новим стилем).
• 1793 — Страта Марії-Антуанетти «вдови Капет», королеви Франції, дружини Людовика XVI і матері Людовика XVII.
• 1813 — Почалася «Битва народів» (тривала до 19 жовтня), в якій брали участь війська Французької імперії, Рейнського союзу, Варшавського герцогства, Австрійської імперії, Королівства Пруссія, Російської імперії і Швеції; закінчилася нищівною поразкою армії Наполеона і його першим зреченням від престолу.
• 1843 — ірландський математик Вільям Ровен Гамільтон відкрив формулу множення кватерніонів.
• 1853 — Розпочалася Кримська війна (1853–1856) між Російською імперією та коаліцією Великої Британії, Французької імперії, Османської імперії, Сардинського королівства за панування над Східним Середземномор'ям.
• 1918 — на (з'їзді Вільного козацтва у Чигирині) делегати від 5 українських губерній і Кубані обрали отаманом Вільного козацтва генерала Павла Скоропадського. Цього ж дня він видав указ про відродження козацтва, в яке було записано близько 150 тисяч сімей.
• 1941 — загальна паніка та безвладдя в Москві, масова втеча радянської партноменклатури та чиновництва із столиці на Схід протягом кількох днів у зв'язку з розвалом оборони Червоної Армії, наближенням вермахту до Москви та «цілком таємною» постановою Сталіна від 15.10.1941 «Об эвакуации столицы СССР».
• 1946 — за вироком Нюрнберзького трибуналу у Нюрнберзькій в'язниці страчені нацистські злочинці (Йоахім фон Ріббентроп, Вільгельм Кейтель, Ернст Кальтенбруннер, Альфред Розенберг, Ганс Франк, Вільгельм Фрік, Юліус Штрайхер, Фріц Заукель, Альфред Йодль і Артур Зейсс-Інкварт).
• 1963 — Вперше запущено в космос триступінчатий носій ракети «Восток», за допомогою якого на орбіту виводилися багатомісні космічні кораблі «Восток».
• 1964 — Китайська Народна Республіка провела перше випробування ядерної зброї.
• 1968 — Між урядами СРСР і ЧССР був підписаний договір про умови тимчасового перебування радянських військ на території Чехословацької Соціалістичної Республіки.
• 1978 — Іван Павло II (до інтронізації — Кароль Юзеф Войтила) став 264-им Папою римським і першим неіталійцем на папському престолі з 1523, одним з наймолодших понтифіків в історії і першим папою слов'янського походження.
• 1987 — У Львові створено Товариство Лева.
• 2005 — У Сан Луїсі (Аргентина) завершився Чемпіонат світу з шахів ФІДЕ. За результатами чемпіонату чемпіоном світу з шахів став болгарський гросмейстер Веселін Топалов.

Народились

Дивись також

• 1620 — (Pierre Puget), французький живописець, скульптор, архітектор і інженер. Дядько і вчитель скульптора Кристофа Вейр'є (Christophe Veyrier).
• 1801 — Йосип Єлачич, австрійський полководець хорватського походження, бан Хорватії (1848—1859). Скасував у Хорватії кріпацтво.
• 1827 — Арнольд Беклін, швейцарський живописець, представник символізму.
• 1837 — Олександр Митрак, український письменник, фольклорист і етнограф.
• 1854 — Оскар Вайлд, ірландський поет, драматург.
• 1854 — Карл Каутський, німецький економіст, історик і публіцист, один з лідерів і теоретиків німецької соціал-демократії (†1938).
• 1874 — , видатний представник німецького експресіонізму, член артгурту «Міст».
• 1886 — Давид Бен-Гуріон, один з лідерів сіоністського руху і творців сучасного Ізраїлю. Перший і третій прем'єр-міністр Ізраїлю (†1973).
• 1888 — Юджин Гладстоун О'Ніл, американський драматург, лавреат Нобелівської премії з літератури за 1936 рік.
• 1890 — Пол Стренд, американський фотограф, оператор, режисер, один зі сподвижників фотографії як мистецтва (†1976).
• 1890 — Майкл Шон О'Ко́лен, ірландський військовий, державний і політичний діяч, лідер ірландського національно-визвольного руху.
• 1894 — Моше Шарет, другий прем'єр-міністр Ізраїлю в 1954–1955, між каденціями Давида Бен-Гуріона; (†1965).
• 1906 — Діно Буццаті, італійський письменник (†1972).
• 1907 — Петро Григоренко, український і радянський військовий діяч, дисидент, генерал, правозахисник.
• 1910 — Олександр Луцький, воєначальник УПА, командир УНС (07.1943 — 11.1943), УПА-Захід (11.1943 — 26.01.1944), УПА-Захід-Карпати (08.1944 — 09.1944).
• 1918 — Олександр Підсуха, український поет.
• 1927 — Гюнтер Грасс, німецький письменник, скульптор, художник, графік, лавреат Нобелівської премії з літератури 1999 року.

Померли

Дивись також

• 1523 — Лука Сіньйореллі, італійський художник раннього Відродження.
• 1553 — Лукас Кранах старший, німецький художник епохи Відродження, батько і Лукаса Кранаха молодшого.
• 1793 — Марія-Антуанетта, королева Франції, дружина Людовика XVI і мати Людовика XVII (страчена).
• 1810 — Рабі Нахман, брацлавський цадик, один із духовних лідерів хасидів.
• 1855 — Тимофій Грановський, російський історик і громадський діяч українського походження.
• 1903 — Михайло Косач, письменник, перекладач, брат Лесі Українки.
• 1936 — Тимофій Бордуляк, український письменник (*1863).
• 1946 — Йоахім фон Ріббентроп, міністр закордонних справ Німеччини (1938–1945; *1893).
• 1947 — Баалис Сруоага, литовський письменник, критик, літературознавець (*1896).
• 1966 — Кирило Синельников, український фізик-експериментатор. Під керівництвом К. Синельникова в 1932 році вперше в СРСР в харковському УФТІ було здійснено розщеплення атома (10.10.1932). Заклав основи розвитку ядерної фізики в СРСР.
• 1979 — Юхан Борген, норвезький прозаїк, драматург і критик (*1902).
• 1981 — Моше Даян, ізраїльський військовий і політичний діяч. (*1915).
• 1990 — Арт Блейкі, американський джазовий барабанщик, представник стилю Хард-боп.
• 1992 — Ширлі Бут, американська акторка, одна з найперших отримала премії Оскар та Тоні.
• 2003 — Ласло Папп, угорський боксер, перший в історії триразовий олімпійський чемпіон з боксу.
• 2007 — Дебора Керр, британська актриса, володарка премії Золотий глобус та Оскар.