Бан правитель землі області БанПосадаголова держави і голова урядуЮрисдикціяБоснійський банат d і Угорське королівствоЧа

Бан — правитель землі, області.

Бан

Посада	голова держави і голова уряду
Юрисдикція	Боснійський банат, ^d і Угорське королівство
Час/дата початку	925^[1]
Час/дата закінчення	1918^[1]

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бан.

Назва зустрічається серед правителів Хорватії, Боснії, Мачви, Валахії, Молдови, Болгарії та Угорщини. Значить також «пан» або «господар». Територія, якою керував бан, називалася банат або бановина.

Етимологія

Існує три основні теорії походження назви — тюркська (baian/bajan), іранська (ban) і готська (bandvjan).

Див. також

Примітки

Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
Mužić I. Hrvatska povijest devetoga stoljeća. — Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2011. — S. 132.
Алимов Д. Е. Полития Борны: Gentes и Herrschaft в Далмации в первой четверти IX века // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. — 2011. — № 1 (9). — С. 112—113.
Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1985. — S. 13.
Майоров, 2006, с. 95.
Košćak V. Iranska teorija o podrijetlu Hrvata // Etnogenesa Hrvata. — Zagreb, 1995. — S. 114.
Mužić I. Hrvatska povijest devetoga stoljeća. — Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2011. — S. 132—133.

Література

Krizin Sakač S. Otkuda Hrvatima «Ban»? // Obnovljeni život. — 1939. — Vol. 20. — № 7. — S. 388—400.
Майоров А. В. Великая Хорватия: этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона. — .
Mužić I. Hrvatska povijest devetoga stoljeća. — Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2011. — 367 s.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q2664168">[http://www.enciclopedia.cat/enciclop%C3%A8dies/gran-enciclop%C3%A8dia-catalana/EC-GEC-0082977.xml_Gran_Enciclopèdia_Catalana]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:ca:Grup_Enciclopèdia|Grup_Enciclopèdia]],_1968.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q18696256]][[d:Track:Q2664168]]</div>-1] Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168

[2] Mužić I. Hrvatska povijest devetoga stoljeća. — Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2011. — S. 132.

[3] Алимов Д. Е. Полития Борны: Gentes и Herrschaft в Далмации в первой четверти IX века // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. — 2011. — № 1 (9). — С. 112—113.

[4] Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1985. — S. 13.

[FOOTNOTEМайоров200695-5] Майоров, 2006, с. 95.

[6] Košćak V. Iranska teorija o podrijetlu Hrvata // Etnogenesa Hrvata. — Zagreb, 1995. — S. 114.

[7] Mužić I. Hrvatska povijest devetoga stoljeća. — Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2011. — S. 132—133.

[1]