Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юліус Штрайхер (нім. Julius Streicher; 12 лютого 1885, Флейнгаузен біля Аугсбурга, Баварія — 16 жовтня 1946, Нюрнберг) — гауляйтер Франконії, головний редактор тижневика «Der Stürmer» (Штурмовик), один з ідеологів расизму. Страчений відповідно до ухвали Нюрнберзького трибуналу за антисемітську пропаганду й заклики до геноциду.
| Юліус Штрайхер Julius Streicher | |||||||||
 | |||||||||
| |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Попередник: | посада запроваджена | ||||||||
| Наступник: | Ганс Зізерманн | ||||||||
| Народження: | 12 лютого 1885 Флейнгаузен біля Аугсбурга, Баварія | ||||||||
| Смерть: | 16 жовтня 1946 (61 рік) Нюрнберг | ||||||||
| Причина смерті: | повішення[1] | ||||||||
| Країна: | Німеччина | ||||||||
| Релігія: | католик, що не сповідує віру | ||||||||
| Партія: | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Роки служби: | 1914–1945 | ||||||||
| Звання: |  Группенфюрер СС | ||||||||
| Битви: | Перша Світова Війна Друга Світова Війна | ||||||||
| Автограф: |  | ||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||
| | |||||||||
До початку політичної кар'єри
Юліус Штрайхер народився 12 лютого 1885 р. Він був дев'ятою дитиною в сім'ї Фридриха Штрайхера, вчителя римсько-католицької початкової школи. Перед війною зголосився добровольцем до Німецької армії, попрацювавши перед цим певний час учителем у початковій школі.
В ході Першої світової війни Штрайхер показав себе хоробрим солдатом і заслужив Залізного хреста I і II ступенів, а також отримав звання лейтенанта. Одначе після року служби його було звільнено з армії за недисциплінованість із забороною надалі служити у збройних силах.
Після війни
Після війни Штрайхер почав далі викладати в початковій школі, одначе незабаром почав брати участь у політичному житті країни на боці ультраправих сил.
У 1919 р. Штрайхер створив власну політичну організацію — Соціалістичну партію Німеччини (нім. Deutschsozialistische Partei). У 1921 р., коли Адольф Гітлер виїхав з Мюнхена до Берліна налагоджувати контакти з лідерами нацистських організацій Північної Німеччини, низка членів НСДАП, включаючи і її засновника Антона Дрекслера, звинуватили Гітлера в диктаторстві й намагалися встановити контакти з Соціалістичною партією. Гітлер терміново повернувся до Баварії і домігся кінця загравань із групою Штрайхера. Це спричинило серйозну кризу в партії, одначе Гітлер зміг утвердити себе як лідера. Незабаром Штрайхер зміг знайти з лідером націонал-соціалістів спільну мову (Гітлер вирішив, що йому все одно, які люди його оточують, аби вони допомагали його справі) і 8 жовтня 1922 р. влився разом з членами Соціалістичної партії до лав НСДАП.
Коли він почув про Пивний путч, то, не бажаючи лишатися осторонь, приєднався до Гітлера і йшов поруч нього в перших лавах. Деякі свідки стверджували, що коли натовпу учасників маршу загородила дорогу поліція, саме Штрайхер першим вистрілив у поліцейських. Сам він згодом казав, що саме завдяки своїй участі в путчі фюрер завжди його підтримував надалі. «Можливо, знайдуться одна чи дві людини, яким не подобається форма носа Штрайхера. Але в той день, коли він лежав поряд зі мною на бруківці Фельдхернхалле, я поклявся, що не кину його, допоки він не кине мене», — говорив про нього опісля Гітлер.
З 16 квітня 1923 р. він розпочав випускати власну газету «Der Stürmer» («Штурмовик»), яка згодом отримала репутацію найрадикальнішого антисемітського видання Німеччини. Він друкував розповіді про ритуальні вбивства від євреїв арійських дітей, а також звинувачував євреїв у таких речах, як вибух дирижабля «Гінденбург» 1937 р. В газеті було дуже багато карикатур, інколи відверто порнографічних, а також скарги на євреїв, що заважають жити арійцям: пацієнт психіатричної лікарні жалівся, що його туди незаконно запроторили євреї; покупець писав, що йому не принесли сорочку з крамниці, що належить єврею й так далі в кожному номері. У своїх статтях Штрайхер використовував найвідвертіші образи. Він надавав антисемітизму наукового відтінку, доводячи, що арійка, чия кров пошкоджена євреєм, уже ніколи не зможе народити повноцінних арійських дітей. Юліус був талановитим оратором і активно виступав по всій Німеччині з антисемітськими промовами.
Коли 1925 р. Штрайхера було призначено гауляйтером Нюрнбергу, він усе ще викладав у школі, і його учні мусили вітати його підняттям руки зі словами «Гайль Гітлер!». У 1928 р. його звільнили зі школи за пропаганду антисемітських ідей, але це не завадило його дальшій кар'єрі: 1929 р. він став гауляйтером об'єднаної Франконії і його було обрано до баварського парламенту від нацистів, а 1933 р. і до Рейхстагу. У 1934 р. він отримав звання группенфюрера СС.
У ІІІ Рейху
На посаді гауляйтера Штрайхер мав лиху славу, за твердженням Вільяма Ширера, любив гуляти містом із батогом, міг робити в межах свого гау практично все, що хотів. Штрайхер прославився, як некоронований король Франконії зі штаб-квартирою в Нюрнберзі, де його слово було законом і де будь-хто, хто ставав на його шляху або викликав у нього невдоволення, міг опинитися за ґратами й бути підданий катуванням. Тільки на лаві підсудних у Нюрнберзі, де проходив суд над військовими злочинцями, я побачив Штрайхера без батога, зазвичай же він тримав його в руці або за поясом.. Штрайхер мав величезну кількість коханок і постійно шантажував їхніх чоловіків.
Ставлення до Штрайхера в партії було суперечливим: Герінг, Гесс, Лей і Шахт одверто заявляли, що він своїми непристойними статтями й моральним виглядом завдає рухові набагато більше шкоди, ніж користі. У 1938 р. Гесс навіть тимчасово заборонив випуск «Штурмовика» після того, як Штрайхер вимагав гільйотинувати єврея, що одружився з арійкою, а Геббельс неодноразово забороняв його публічні виступи. З іншого боку Гітлер практично завжди його підтримував.
У 1937 р. Штрайхер уступив у серйозну конфронтацію з Герінгом, назвавши в одному з номерів «Штурмовика» його єдину дочку «плодом штучного запліднення». Цей випад на адресу Герінга був пов'язаний з тим, що той хотів бачити Мільха, якого Штрайхер вважав за єврея, своїм заступником і скоригував йому біографію. У відповідь Герінг домігся від Гітлера фінансової перевірки діяльності Штрайхера, результатом якої стало його зміщення з усіх партійних посад 1940 р. Після цього він прямо політикою не займався, зосередившись на редагуванні «Штурмовика». Газета видавалася далі до 1945 р.
23 травня 1945 р. його заарештували американці.
В Нюрнберзі
На Нюрнбергзькому процесі (проходив у головному місті Франконії, гауляйтером якої був Штрайхер) йому було висунуто звинувачення в підбурюванні до вбивств євреїв, що підпадало під Звинувачення 4 процесу — злочини проти людства. У відповідь Штрайхер назвав процес «тріумфом світового єврейства». Його було визнано за осудну особу і здатним відповідати за свої дії, хоча й констатовано наявність певних нав'язливих ідей. Він стверджував, що прокурори й судді — євреї, й не розкаявся.
Його адвокат — доктор Ганс Маркс намагався збудувати захист свого клієнта на тому, що його «Штурмовик» ніхто не сприймав усерйоз. Одначе Штрайхер виступав різко проти цього.
Коли його присудили до смерті, він сказав: «Звісно, смертна кара! Чого ще можна було чекати! Та й вони з самого початку це знали». Під час страти, він устав під зашморгом і гучно закричав: «Purimfest!» (єврейське свято Пурим — перемога над ворогами юдеїв). «Я вирушаю до Бога. Одного разу більшовики повісять і вас!». Після цього він кілька разів вигукнув: «Гайль Гітлер!». За свідченням ката , останнє «Гайль Гітлер!» доносилося вже з мішка, а присутнього під час страти журналіста Джозефа Кінгсбері-Сміта, — вже з мішком на голові Штрайхер вигукнув «Адель, моя кохана дружино!». Після страти Штрайхерове тіло разом із тілами інших страчених було кремовано, а прах таємно вивезено й розвіяно.
Сім'я
Штрайхер був двічі одружений.
- Перша дружина — Кунігунда Рот, дочка булочника. Одружилися в 1913 році. Кунігунда померла в 1943 році. В шлюбі народились двоє синів:
- Лотар (нар. 1915) — капітан вермахту, кавалер Німецького хреста в золоті (1 січня 1945);
- Елмар (нар. 1918);
- Друга дружина — Адель Таппе, колишня секретарка Штрайхера. Вони одружились у травні 1945 року. На Нюрнберзькому процесі Адель виступила в якості свідка, захищаючи свого чоловіка: вона сказала, що той був чудовим сім'янином і хорошою людиною. За словами Альфреда Йодля, Адель була «надто мила для такого закінченого покидька, яким є її чоловік».
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина) на стрічці медалі за хоробрість
- Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
- Великий почесний знак міста Фюрта
- Почесний громадянин міста Фюрта і громади Тюркгайм
- Золотий партійний знак НСДАП
- Почесний кут старих бійців
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
Примітки
- Andrus B. C. I was the Nuremberg jailer — first — NY: Coward-McCann, Inc., 1969. — 210 p.
- Вільям Ширер. Зліт і падіння Третього Рейху
- У. Шірер «Зліт і падіння Третього Рейху»
Джерела
- Сьянова Є. «Десятка з колоди Гітлера» — Москва: Время, 2005.
- Гільберт Г. «Нюрнберзький щоденник» / пер. з нім. А. Л. Уткіна — Смоленськ: Русич, 2004.
- Єфімов Б. «Одноліток століття. Згадки» — Москва: Советский художник, 1987.
- Peter Hüttenberger: Die Gauleiter. Studie zum Wandel des Machtgefüges in der NSDAP, Stuttgart 1969
- Franz Pöggeler: Der Lehrer Julius Streicher. Zur Personalgeschichte des Nationalsozialismus, Frankfurt (M.) u. a. 1991
- Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
- David Irving: Nürnberg die letzte Schlacht Hinter den Kulissen der Siegerjustiz, Grabert-Verlag, Tübingen 2005, ISBN 3-87847-156-4 ISSN 0564-4186, S. 368
Посилання
- У. Ширер, «Взлёт и падение Третьего Рейха» [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Лотар Штрайхер на сайті Traces of War [ 16 липня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yulius Shtrajher nim Julius Streicher 12 lyutogo 1885 Flejngauzen bilya Augsburga Bavariya 16 zhovtnya 1946 Nyurnberg gaulyajter Frankoniyi golovnij redaktor tizhnevika Der Sturmer Shturmovik odin z ideologiv rasizmu Strachenij vidpovidno do uhvali Nyurnberzkogo tribunalu za antisemitsku propagandu j zakliki do genocidu Yulius Shtrajher Julius StreicherYulius Shtrajher Gaulyajter Frankoniyi Poperednik posada zaprovadzhena Nastupnik Gans Zizermann Narodzhennya 12 lyutogo 1885 1885 02 12 Flejngauzen bilya Augsburga BavariyaSmert 16 zhovtnya 1946 1946 10 16 61 rik NyurnbergPrichina smerti povishennya 1 Krayina NimechchinaReligiya katolik sho ne spoviduye viruPartiya Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1914 1945 Zvannya Gruppenfyurer SS Bitvi Persha Svitova Vijna Druga Svitova Vijna Avtograf Nagorodi Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Hrest Za civilni zaslugi Avstro Ugorshina Zolotij partijnij znak NSDAP Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Pochesnij kut starih bijciv Pochesnij partijnij znak Nyurnberg 1929 Mediafajli b u VikishovishiDo pochatku politichnoyi kar yeriYulius Shtrajher narodivsya 12 lyutogo 1885 r Vin buv dev yatoyu ditinoyu v sim yi Fridriha Shtrajhera vchitelya rimsko katolickoyi pochatkovoyi shkoli Pered vijnoyu zgolosivsya dobrovolcem do Nimeckoyi armiyi popracyuvavshi pered cim pevnij chas uchitelem u pochatkovij shkoli V hodi Pershoyi svitovoyi vijni Shtrajher pokazav sebe horobrim soldatom i zasluzhiv Zaliznogo hresta I i II stupeniv a takozh otrimav zvannya lejtenanta Odnache pislya roku sluzhbi jogo bulo zvilneno z armiyi za nedisciplinovanist iz zaboronoyu nadali sluzhiti u zbrojnih silah Pislya vijniPislya vijni Shtrajher pochav dali vikladati v pochatkovij shkoli odnache nezabarom pochav brati uchast u politichnomu zhitti krayini na boci ultrapravih sil U 1919 r Shtrajher stvoriv vlasnu politichnu organizaciyu Socialistichnu partiyu Nimechchini nim Deutschsozialistische Partei U 1921 r koli Adolf Gitler viyihav z Myunhena do Berlina nalagodzhuvati kontakti z liderami nacistskih organizacij Pivnichnoyi Nimechchini nizka chleniv NSDAP vklyuchayuchi i yiyi zasnovnika Antona Drekslera zvinuvatili Gitlera v diktatorstvi j namagalisya vstanoviti kontakti z Socialistichnoyu partiyeyu Gitler terminovo povernuvsya do Bavariyi i domigsya kincya zagravan iz grupoyu Shtrajhera Ce sprichinilo serjoznu krizu v partiyi odnache Gitler zmig utverditi sebe yak lidera Nezabarom Shtrajher zmig znajti z liderom nacional socialistiv spilnu movu Gitler virishiv sho jomu vse odno yaki lyudi jogo otochuyut abi voni dopomagali jogo spravi i 8 zhovtnya 1922 r vlivsya razom z chlenami Socialistichnoyi partiyi do lav NSDAP Koli vin pochuv pro Pivnij putch to ne bazhayuchi lishatisya ostoron priyednavsya do Gitlera i jshov poruch nogo v pershih lavah Deyaki svidki stverdzhuvali sho koli natovpu uchasnikiv marshu zagorodila dorogu policiya same Shtrajher pershim vistriliv u policejskih Sam vin zgodom kazav sho same zavdyaki svoyij uchasti v putchi fyurer zavzhdi jogo pidtrimuvav nadali Mozhlivo znajdutsya odna chi dvi lyudini yakim ne podobayetsya forma nosa Shtrajhera Ale v toj den koli vin lezhav poryad zi mnoyu na brukivci Feldhernhalle ya poklyavsya sho ne kinu jogo dopoki vin ne kine mene govoriv pro nogo opislya Gitler Z 16 kvitnya 1923 r vin rozpochav vipuskati vlasnu gazetu Der Sturmer Shturmovik yaka zgodom otrimala reputaciyu najradikalnishogo antisemitskogo vidannya Nimechchini Vin drukuvav rozpovidi pro ritualni vbivstva vid yevreyiv arijskih ditej a takozh zvinuvachuvav yevreyiv u takih rechah yak vibuh dirizhablya Gindenburg 1937 r V gazeti bulo duzhe bagato karikatur inkoli vidverto pornografichnih a takozh skargi na yevreyiv sho zavazhayut zhiti arijcyam paciyent psihiatrichnoyi likarni zhalivsya sho jogo tudi nezakonno zaprotorili yevreyi pokupec pisav sho jomu ne prinesli sorochku z kramnici sho nalezhit yevreyu j tak dali v kozhnomu nomeri U svoyih stattyah Shtrajher vikoristovuvav najvidvertishi obrazi Vin nadavav antisemitizmu naukovogo vidtinku dovodyachi sho arijka chiya krov poshkodzhena yevreyem uzhe nikoli ne zmozhe naroditi povnocinnih arijskih ditej Yulius buv talanovitim oratorom i aktivno vistupav po vsij Nimechchini z antisemitskimi promovami Koli 1925 r Shtrajhera bulo priznacheno gaulyajterom Nyurnbergu vin use she vikladav u shkoli i jogo uchni musili vitati jogo pidnyattyam ruki zi slovami Gajl Gitler U 1928 r jogo zvilnili zi shkoli za propagandu antisemitskih idej ale ce ne zavadilo jogo dalshij kar yeri 1929 r vin stav gaulyajterom ob yednanoyi Frankoniyi i jogo bulo obrano do bavarskogo parlamentu vid nacistiv a 1933 r i do Rejhstagu U 1934 r vin otrimav zvannya gruppenfyurera SS U III RejhuNa posadi gaulyajtera Shtrajher mav lihu slavu za tverdzhennyam Vilyama Shirera lyubiv gulyati mistom iz batogom mig robiti v mezhah svogo gau praktichno vse sho hotiv Shtrajher proslavivsya yak nekoronovanij korol Frankoniyi zi shtab kvartiroyu v Nyurnberzi de jogo slovo bulo zakonom i de bud hto hto stavav na jogo shlyahu abo viklikav u nogo nevdovolennya mig opinitisya za gratami j buti piddanij katuvannyam Tilki na lavi pidsudnih u Nyurnberzi de prohodiv sud nad vijskovimi zlochincyami ya pobachiv Shtrajhera bez batoga zazvichaj zhe vin trimav jogo v ruci abo za poyasom Shtrajher mav velicheznu kilkist kohanok i postijno shantazhuvav yihnih cholovikiv Stavlennya do Shtrajhera v partiyi bulo superechlivim Gering Gess Lej i Shaht odverto zayavlyali sho vin svoyimi nepristojnimi stattyami j moralnim viglyadom zavdaye ruhovi nabagato bilshe shkodi nizh koristi U 1938 r Gess navit timchasovo zaboroniv vipusk Shturmovika pislya togo yak Shtrajher vimagav giljotinuvati yevreya sho odruzhivsya z arijkoyu a Gebbels neodnorazovo zaboronyav jogo publichni vistupi Z inshogo boku Gitler praktichno zavzhdi jogo pidtrimuvav U 1937 r Shtrajher ustupiv u serjoznu konfrontaciyu z Geringom nazvavshi v odnomu z nomeriv Shturmovika jogo yedinu dochku plodom shtuchnogo zaplidnennya Cej vipad na adresu Geringa buv pov yazanij z tim sho toj hotiv bachiti Milha yakogo Shtrajher vvazhav za yevreya svoyim zastupnikom i skoriguvav jomu biografiyu U vidpovid Gering domigsya vid Gitlera finansovoyi perevirki diyalnosti Shtrajhera rezultatom yakoyi stalo jogo zmishennya z usih partijnih posad 1940 r Pislya cogo vin pryamo politikoyu ne zajmavsya zoseredivshis na redaguvanni Shturmovika Gazeta vidavalasya dali do 1945 r 23 travnya 1945 r jogo zaareshtuvali amerikanci V NyurnberziNa Nyurnbergzkomu procesi prohodiv u golovnomu misti Frankoniyi gaulyajterom yakoyi buv Shtrajher jomu bulo visunuto zvinuvachennya v pidburyuvanni do vbivstv yevreyiv sho pidpadalo pid Zvinuvachennya 4 procesu zlochini proti lyudstva U vidpovid Shtrajher nazvav proces triumfom svitovogo yevrejstva Jogo bulo viznano za osudnu osobu i zdatnim vidpovidati za svoyi diyi hocha j konstatovano nayavnist pevnih nav yazlivih idej Vin stverdzhuvav sho prokurori j suddi yevreyi j ne rozkayavsya Jogo advokat doktor Gans Marks namagavsya zbuduvati zahist svogo kliyenta na tomu sho jogo Shturmovik nihto ne sprijmav userjoz Odnache Shtrajher vistupav rizko proti cogo Koli jogo prisudili do smerti vin skazav Zvisno smertna kara Chogo she mozhna bulo chekati Ta j voni z samogo pochatku ce znali Pid chas strati vin ustav pid zashmorgom i guchno zakrichav Purimfest yevrejske svyato Purim peremoga nad vorogami yudeyiv Ya virushayu do Boga Odnogo razu bilshoviki povisyat i vas Pislya cogo vin kilka raziv viguknuv Gajl Gitler Za svidchennyam kata ostannye Gajl Gitler donosilosya vzhe z mishka a prisutnogo pid chas strati zhurnalista Dzhozefa Kingsberi Smita vzhe z mishkom na golovi Shtrajher viguknuv Adel moya kohana druzhino Pislya strati Shtrajherove tilo razom iz tilami inshih strachenih bulo kremovano a prah tayemno vivezeno j rozviyano Sim yaShtrajher buv dvichi odruzhenij Persha druzhina Kunigunda Rot dochka bulochnika Odruzhilisya v 1913 roci Kunigunda pomerla v 1943 roci V shlyubi narodilis dvoye siniv Lotar nar 1915 kapitan vermahtu kavaler Nimeckogo hresta v zoloti 1 sichnya 1945 Elmar nar 1918 Druga druzhina Adel Tappe kolishnya sekretarka Shtrajhera Voni odruzhilis u travni 1945 roku Na Nyurnberzkomu procesi Adel vistupila v yakosti svidka zahishayuchi svogo cholovika vona skazala sho toj buv chudovim sim yaninom i horoshoyu lyudinoyu Za slovami Alfreda Jodlya Adel bula nadto mila dlya takogo zakinchenogo pokidka yakim ye yiyi cholovik NagorodiZaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami Hrest Za civilni zaslugi Avstro Ugorshina na strichci medali za horobrist Pochesnij partijnij znak Nyurnberg 1929 Velikij pochesnij znak mista Fyurta Pochesnij gromadyanin mista Fyurta i gromadi Tyurkgajm Zolotij partijnij znak NSDAP Pochesnij kut starih bijciv Pochesnij hrest veterana vijni z mechamiPrimitkiAndrus B C I was the Nuremberg jailer first NY Coward McCann Inc 1969 210 p d Track Q1384d Track Q98431719d Track Q5000821d Track Q98430026 Vilyam Shirer Zlit i padinnya Tretogo Rejhu U Shirer Zlit i padinnya Tretogo Rejhu DzherelaSyanova Ye Desyatka z kolodi Gitlera Moskva Vremya 2005 Gilbert G Nyurnberzkij shodennik per z nim A L Utkina Smolensk Rusich 2004 Yefimov B Odnolitok stolittya Zgadki Moskva Sovetskij hudozhnik 1987 Peter Huttenberger Die Gauleiter Studie zum Wandel des Machtgefuges in der NSDAP Stuttgart 1969 Franz Poggeler Der Lehrer Julius Streicher Zur Personalgeschichte des Nationalsozialismus Frankfurt M u a 1991 Das Deutsche Fuhrerlexikon Otto Stollberg G m b H Berlin 1934 David Irving Nurnberg die letzte Schlacht Hinter den Kulissen der Siegerjustiz Grabert Verlag Tubingen 2005 ISBN 3 87847 156 4 ISSN 0564 4186 S 368PosilannyaU Shirer Vzlyot i padenie Tretego Rejha 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Lotar Shtrajher na sajti Traces of War 16 lipnya 2018 u Wayback Machine