Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Пивни́й путч» (також путч Гі́тлера — Людендо́рфа, нім. Hitler-Ludendorff-Putsch) — невдала спроба державного перевороту 8—9 листопада 1923 року ветеранською організацією Кампфбунд на чолі з Адольфом Гітлером та генералом Еріхом Людендорфом у Мюнхені в Німеччині. У результаті невдалого путчу деякі заколотники були вбиті, Гітлер і інші потрапили до в'язниці. Події листопада 1923 року стали частиною нацистської міфології «мучеництва»; за влади нацистів щорічно відмічалися. Збудований нацистами на місці загибелі путчистів пантеон по війні був зруйнований.
| Пивний путч | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Площа Марієнплац у Мюнхені під час Пивного путчу | |||||||
| Координати: 48°07′49″ пн. ш. 11°35′31″ сх. д. / 48.13040000002777674° пн. ш. 11.59200000002777919° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Нацистська партія |  Веймарська республіка | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Адольф Гітлер (WIA)
|  Ґустав фон Кар
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 2+ тис. | 130 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 16 вбитих Близько десятка поранених | 4 вбитих Кілька поранених | ||||||
Передісторія
Початок 1923 року відзначився у Німеччині загостренням кризи у багатьох сферах суспільства. На тлі загальної апатії та відчаю після поразки у Першій світовій війні, безконтрольної інфляції та кризи у економіці, країною прокотилася хвиля страйків та демонстрацій. Восени 1923 року нове погіршення ситуації було викликано французькою окупацією Рура. У цих умовах Націонал-соціалістична партія на чолі з Адольфом Гітлером вступила в союз з правими консерваторами-сепаратистами, що перебували при владі в Баварії і почала спільно готувати виступ проти соціал-демократичного уряду в Берліні. Гітлера надихав приклад походу Муссоліні на Рим, і він сподівався повторити це у Німеччині, організувавши похід на столицю. Проте стратегічні цілі учасників заколоту різко різнилися: консерватори-сепаратисти прагнули реставрувати дореволюційну баварську монархію Віттельсбахів, а нацисти створити сильну державу на чолі з Гітлером як диктатором. Лідер баварських правих Густав фон Кар був проголошений комісаром землі з диктаторськими повноваженнями і ввів у Баварії надзвичайний стан. Він також відмовився виконувати накази з Берліна і зокрема — розпустити нацистські загони і закрити газету Völkischer Beobachter. Проте, зіткнувшись з твердою позицією берлінського Генерального штабу, лідери Баварії завагалися і заявили Гітлеру, що не мають наміру поки що відкрито виступати проти Берліна. Гітлер натомість вирішив сам взяти ініціативу у свої руки і почати заколот.
Путч
Путч почався увечері 8 листопада 1923 року у приміщенні пивного бару [de]» (Bürgerbräukeller), де зібралася велика група видатних баварців, серед них лідер правих Густав фон Кар, командувач збройних сил Баварії генерал Отто фон Лоссов, начальник баварської поліції Х. фон Шайссер та інші. Протягом 30 хвилин фон Кар читав підготовлену промову для близько 1000 присутніх у залі, коли раптом Гітлер вийшов на сцену, став на стіл і, щоб заглушити галас у залі, вистрілив з пістолета у стелю. Гітлер заявив, що почалася революція і що баварський уряд повалено і він збирався сформувати тимчасовий уряд Рейху. Він також запросив фон Кара та інших представників баварського уряду почати з ним консультації у сусідній кімнаті, на що ті неохоче погодилися. Близько 500 штурмовиків оточили приміщення і встановили зовні важкі кулемети. Тим часом, Герман Герінг та колишній учасник Першої світової війни і союзник Гітлера Еріх Людендорф намагалися заспокоїти натовп і закликали усіх до спокою.
Розмахуючи пістолетом у сусідній кімнаті, Гітлер заборонив залишити приміщення без його дозволу й оголосив про формування нового уряду на чолі з собою. Людендорф, фон Кар та деякі інші баварці під тиском погодилися бути членами тимчасового уряду. Попри це, згодом фон Кару, фон Зайссеру і Лоссову вдалося втекти з приміщення бару і оприлюднити заяву, в якій вони відмежовувалися від Гітлера та засуджували путч. Тим часом прихильникам нацистів, зокрема Ернсту Рему на чолі з групою бойовиків вдалося захопити баварське військове міністерство. За наказом Гітлера були арештовані як заручники члени міської ради Мюнхена. Путчистам однак не вдалося захопити об'єкти стратегічного значення, у тому числі телеграф та телефонну станцію, звідки представники влади повідомили Берлін про заколот у Мюнхені.
Наступного ранку представники баварського уряду викликали до Мюнхена війська з навколишніх міст і почали придушення путчу. Гітлер і Людендорф вирішили очолити демонстрацію на підтримку заколотників і Рема і почали марш містом. Гітлер і Людендорф вважали, що їхня акція буде користуватися підтримкою більшості солдатів, а Людендорф, зокрема, вважав, що армія не відкриє по ньому вогонь, а перейде на їхній бік, оскільки він ще досі зберігав статус полководця-героя минулої війни. Хода почалася опівдні. У ній брали участь, крім Гітлера і Людендорфа, також Герінг, Макс Ервін та інші члени нацистської партії. Спочатку путчистам вдалося підкорити невелику групу поліцейських, і хода продовжувалася за підтримки незначної частини населення. Однак скоро путчисти зіткнулися зі значно більшою кількістю поліції, які у відповідь на постріл з лав демонстрантів відкрили вогонь. Від куль поліції загинуло 14 путчистів, також було вбито четверо поліцейських. Гітлер вцілів, оскільки його повалили на землю, інші нацисти отримали поранення. На відміну від інших, Людендорф не був поранений і був одразу ж узятий під варту.
Наслідки
Після заколоту деяким нацистам вдалося втекти до Австрії, Гітлера, Рудольфа Гесса та декількох інших було арештовано на другий день, і їм було висунуте звинувачення у державній зраді. Судовий процес над путчистами почався 26 лютого 1924 року і тривав 24 дні. Гітлер використав відкритий судовий процес для того, щоб привернути до себе увагу преси та громадськості, яка слідкувала за ходом суду. Замість поразки Гітлер обернув невдалий путч на перемогу, вражав присутніх своїм красномовством і пристрасною вірою в націоналізм. Суд віднісся до заколотників-нацистів доволі поблажливо — учасників путчу, в тому числі і Гітлера, засудили лише до 5 років позбавлення волі, а Людендорфа виправдали зовсім.
Незважаючи на такий вирок, громадськість під впливом промов Гітлера на суді та прихильних коментарів у пресі вважала вирок надто жорстоким. Представникам баварського правосуддя також не вдалося депортувати Гітлера як іноземця до Австрії. Покарання нацисти відбували у фортеці Ландсберг у доволі комфортних умовах, де вони мали нагоди збиратися разом і де Гітлер отримав окрему кімнату з чудовим краєвидом. Тут він приймав численних відвідувачів і почав писати свою книгу «Майн кампф» (Моя боротьба).
Вже через дев'ять місяців ув'язнення, 20 грудня 1924 року Гітлер був звільнений і почав свою боротьбу проти режиму на волі. Пізніше, коли Гітлер прийшов до влади, за його наказом у Мюнхені був збудований пантеон, який складався із залізних саркофагів та кам'яних стел для «мучеників» путчу. Гітлер мав намір після своєї смерті також встановити в пантеоні свій власний саркофаг. Щороку в листопаді Гітлер та інші нацисти відмічали урочистою ходою події невдалого путчу 1923 року. Пізніше була випущена поштова марка на честь полеглих путчистів. Після повалення гітлерівського режиму союзники підірвали нацистський пантеон у 1947 році, знищили саркофаги і прибрали звідти тіла путчистів. Із усього пантеону залишились лише кам'яні стели, біля котрих по війні іноді продовжували збиратися ветерани-нацисти. На місці пантеону була встановлена меморіальна дошка на честь поліцейських, загиблих під час путчу.
Джерела
- Пивний путч. «Оккультний месія та її Рейх».[недоступне посилання з червня 2019] (укр.)
- Юр. Газета: «Процес над Гітлером» («Мюнхенський процес» 1924 р.)[недоступне посилання з липня 2019] (укр.)
- Стівен Лерер. Пивний путч. [ 12 березня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivni j putch takozh putch Gi tlera Lyudendo rfa nim Hitler Ludendorff Putsch nevdala sproba derzhavnogo perevorotu 8 9 listopada 1923 roku veteranskoyu organizaciyeyu Kampfbund na choli z Adolfom Gitlerom ta generalom Erihom Lyudendorfom u Myunheni v Nimechchini U rezultati nevdalogo putchu deyaki zakolotniki buli vbiti Gitler i inshi potrapili do v yaznici Podiyi listopada 1923 roku stali chastinoyu nacistskoyi mifologiyi muchenictva za vladi nacistiv shorichno vidmichalisya Zbudovanij nacistami na misci zagibeli putchistiv panteon po vijni buv zrujnovanij Pivnij putch Plosha Mariyenplac u Myunheni pid chas Pivnogo putchu Plosha Mariyenplac u Myunheni pid chas Pivnogo putchu Koordinati 48 07 49 pn sh 11 35 31 sh d 48 13040000002777674 pn sh 11 59200000002777919 sh d 48 13040000002777674 11 59200000002777919 Data 8 9 listopada 1923 Misce Myunhen Bavariya Nimechchina Rezultat Peremoga Rejhsveru Proval putchu aresht kerivnictva NSRPN Storoni Nacistska partiya Shturmovi zagoni Vejmarska respublika Vilna derzhava Bavariya Rejhsver Komanduvachi Adolf Gitler WIA Erih Lyudendorf Ernst Rem Rudolf Gess Maks Ervin German Gering WIA Gustav fon Kar en en Otto fon Lossov Vijskovi sili 2 tis 130 Vtrati 16 vbitih Blizko desyatka poranenih Bagato zahoplenih i uv yaznenih 4 vbitih Kilka poranenihPeredistoriyaPochatok 1923 roku vidznachivsya u Nimechchini zagostrennyam krizi u bagatoh sferah suspilstva Na tli zagalnoyi apatiyi ta vidchayu pislya porazki u Pershij svitovij vijni bezkontrolnoyi inflyaciyi ta krizi u ekonomici krayinoyu prokotilasya hvilya strajkiv ta demonstracij Voseni 1923 roku nove pogirshennya situaciyi bulo viklikano francuzkoyu okupaciyeyu Rura U cih umovah Nacional socialistichna partiya na choli z Adolfom Gitlerom vstupila v soyuz z pravimi konservatorami separatistami sho perebuvali pri vladi v Bavariyi i pochala spilno gotuvati vistup proti social demokratichnogo uryadu v Berlini Gitlera nadihav priklad pohodu Mussolini na Rim i vin spodivavsya povtoriti ce u Nimechchini organizuvavshi pohid na stolicyu Prote strategichni cili uchasnikiv zakolotu rizko riznilisya konservatori separatisti pragnuli restavruvati dorevolyucijnu bavarsku monarhiyu Vittelsbahiv a nacisti stvoriti silnu derzhavu na choli z Gitlerom yak diktatorom Lider bavarskih pravih Gustav fon Kar buv progoloshenij komisarom zemli z diktatorskimi povnovazhennyami i vviv u Bavariyi nadzvichajnij stan Vin takozh vidmovivsya vikonuvati nakazi z Berlina i zokrema rozpustiti nacistski zagoni i zakriti gazetu Volkischer Beobachter Prote zitknuvshis z tverdoyu poziciyeyu berlinskogo Generalnogo shtabu lideri Bavariyi zavagalisya i zayavili Gitleru sho ne mayut namiru poki sho vidkrito vistupati proti Berlina Gitler natomist virishiv sam vzyati iniciativu u svoyi ruki i pochati zakolot PutchChleni miskoyi radi Myunhena areshtovani za nakazom Gitlera Putch pochavsya uvecheri 8 listopada 1923 roku u primishenni pivnogo baru de Burgerbraukeller de zibralasya velika grupa vidatnih bavarciv sered nih lider pravih Gustav fon Kar komanduvach zbrojnih sil Bavariyi general Otto fon Lossov nachalnik bavarskoyi policiyi H fon Shajsser ta inshi Protyagom 30 hvilin fon Kar chitav pidgotovlenu promovu dlya blizko 1000 prisutnih u zali koli raptom Gitler vijshov na scenu stav na stil i shob zaglushiti galas u zali vistriliv z pistoleta u stelyu Gitler zayaviv sho pochalasya revolyuciya i sho bavarskij uryad povaleno i vin zbiravsya sformuvati timchasovij uryad Rejhu Vin takozh zaprosiv fon Kara ta inshih predstavnikiv bavarskogo uryadu pochati z nim konsultaciyi u susidnij kimnati na sho ti neohoche pogodilisya Blizko 500 shturmovikiv otochili primishennya i vstanovili zovni vazhki kulemeti Tim chasom German Gering ta kolishnij uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni i soyuznik Gitlera Erih Lyudendorf namagalisya zaspokoyiti natovp i zaklikali usih do spokoyu Rozmahuyuchi pistoletom u susidnij kimnati Gitler zaboroniv zalishiti primishennya bez jogo dozvolu j ogolosiv pro formuvannya novogo uryadu na choli z soboyu Lyudendorf fon Kar ta deyaki inshi bavarci pid tiskom pogodilisya buti chlenami timchasovogo uryadu Popri ce zgodom fon Karu fon Zajsseru i Lossovu vdalosya vtekti z primishennya baru i oprilyudniti zayavu v yakij voni vidmezhovuvalisya vid Gitlera ta zasudzhuvali putch Tim chasom prihilnikam nacistiv zokrema Ernstu Remu na choli z grupoyu bojovikiv vdalosya zahopiti bavarske vijskove ministerstvo Za nakazom Gitlera buli areshtovani yak zaruchniki chleni miskoyi radi Myunhena Putchistam odnak ne vdalosya zahopiti ob yekti strategichnogo znachennya u tomu chisli telegraf ta telefonnu stanciyu zvidki predstavniki vladi povidomili Berlin pro zakolot u Myunheni Nastupnogo ranku predstavniki bavarskogo uryadu viklikali do Myunhena vijska z navkolishnih mist i pochali pridushennya putchu Gitler i Lyudendorf virishili ocholiti demonstraciyu na pidtrimku zakolotnikiv i Rema i pochali marsh mistom Gitler i Lyudendorf vvazhali sho yihnya akciya bude koristuvatisya pidtrimkoyu bilshosti soldativ a Lyudendorf zokrema vvazhav sho armiya ne vidkriye po nomu vogon a perejde na yihnij bik oskilki vin she dosi zberigav status polkovodcya geroya minuloyi vijni Hoda pochalasya opivdni U nij brali uchast krim Gitlera i Lyudendorfa takozh Gering Maks Ervin ta inshi chleni nacistskoyi partiyi Spochatku putchistam vdalosya pidkoriti neveliku grupu policejskih i hoda prodovzhuvalasya za pidtrimki neznachnoyi chastini naselennya Odnak skoro putchisti zitknulisya zi znachno bilshoyu kilkistyu policiyi yaki u vidpovid na postril z lav demonstrantiv vidkrili vogon Vid kul policiyi zaginulo 14 putchistiv takozh bulo vbito chetvero policejskih Gitler vciliv oskilki jogo povalili na zemlyu inshi nacisti otrimali poranennya Na vidminu vid inshih Lyudendorf ne buv poranenij i buv odrazu zh uzyatij pid vartu NaslidkiPanteon muchenikiv putchu u 1938 roci Pislya vijni buv zrujnovanij Pislya zakolotu deyakim nacistam vdalosya vtekti do Avstriyi Gitlera Rudolfa Gessa ta dekilkoh inshih bulo areshtovano na drugij den i yim bulo visunute zvinuvachennya u derzhavnij zradi Sudovij proces nad putchistami pochavsya 26 lyutogo 1924 roku i trivav 24 dni Gitler vikoristav vidkritij sudovij proces dlya togo shob privernuti do sebe uvagu presi ta gromadskosti yaka slidkuvala za hodom sudu Zamist porazki Gitler obernuv nevdalij putch na peremogu vrazhav prisutnih svoyim krasnomovstvom i pristrasnoyu viroyu v nacionalizm Sud vidnissya do zakolotnikiv nacistiv dovoli poblazhlivo uchasnikiv putchu v tomu chisli i Gitlera zasudili lishe do 5 rokiv pozbavlennya voli a Lyudendorfa vipravdali zovsim Nezvazhayuchi na takij virok gromadskist pid vplivom promov Gitlera na sudi ta prihilnih komentariv u presi vvazhala virok nadto zhorstokim Predstavnikam bavarskogo pravosuddya takozh ne vdalosya deportuvati Gitlera yak inozemcya do Avstriyi Pokarannya nacisti vidbuvali u forteci Landsberg u dovoli komfortnih umovah de voni mali nagodi zbiratisya razom i de Gitler otrimav okremu kimnatu z chudovim krayevidom Tut vin prijmav chislennih vidviduvachiv i pochav pisati svoyu knigu Majn kampf Moya borotba Vzhe cherez dev yat misyaciv uv yaznennya 20 grudnya 1924 roku Gitler buv zvilnenij i pochav svoyu borotbu proti rezhimu na voli Piznishe koli Gitler prijshov do vladi za jogo nakazom u Myunheni buv zbudovanij panteon yakij skladavsya iz zaliznih sarkofagiv ta kam yanih stel dlya muchenikiv putchu Gitler mav namir pislya svoyeyi smerti takozh vstanoviti v panteoni svij vlasnij sarkofag Shoroku v listopadi Gitler ta inshi nacisti vidmichali urochistoyu hodoyu podiyi nevdalogo putchu 1923 roku Piznishe bula vipushena poshtova marka na chest poleglih putchistiv Pislya povalennya gitlerivskogo rezhimu soyuzniki pidirvali nacistskij panteon u 1947 roci znishili sarkofagi i pribrali zvidti tila putchistiv Iz usogo panteonu zalishilis lishe kam yani steli bilya kotrih po vijni inodi prodovzhuvali zbiratisya veterani nacisti Na misci panteonu bula vstanovlena memorialna doshka na chest policejskih zagiblih pid chas putchu DzherelaPivnij putch Okkultnij mesiya ta yiyi Rejh nedostupne posilannya z chervnya 2019 ukr Yur Gazeta Proces nad Gitlerom Myunhenskij proces 1924 r nedostupne posilannya z lipnya 2019 ukr Stiven Lerer Pivnij putch 12 bereznya 2010 u Wayback Machine angl