Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У XVII–XVIII століттях більшість земель сучасної центральної і східної України входили до складу мілітарізованої держави під назвою Військо Запорозьке (згодом також відомої як Гетьманщина), адміністративно-територіальними та військовими одиницями якої були сотні, що складали козацькі полки.
Історія
Річ Посполита
Як організоване військо козацтво сформувалося з кінця XVI ст. та його чисельність не була сталою й залежала від стратегічних завдань тієї чи іншої кампанії. На відносно регулярній основі у королівському війську перебувало: 1568—1575 — 300 (варта «Низових козаків» Бадовського у складі війська Юрія Язловецького), 1579—1582 — 500 (під проводом Оришовського для участі у Лівонській війні), в 1580-х рр. — 600, в 1590—1591 р. — 1000 козаків. Втім загалом, через нерегулярність грошових виплат та забезпечення з боку уряду, постійним регулярним формуванням того часу козацтво так і не стало.
Початком офіційно — реєстрового полкового устрою в Україні стало підписання Куруківської угоди 27 жовтня 1625 року, що була укладена коронним гетьманом Станіславом Конецпольським і козацькою делегацією на чолі з кошовим отаманом Війська Запорозького Михайлом Дорошенком під час повстання Марка Жмайла. За угодою загальна чисельність козацького реєстрового війська мала складати 6 тис. чоловік, з котрих тисяча (або більше, на розсуд старшини) мала перебувати на Запоріжжі. Після складення реєстру військо було поділене на 6 полків) (за версією В. М. Заруби — 8):
- Білоцерківський полк;
- Канівський полк;
- Корсунський полк;
- Переяславський полк;
- Черкаський полк;
- Чигиринський полк.
1630 р., після Переяславської угоди, число реєстрових збільшено до 8 тис.; у 1635 р. зменшено до 7 тис.; у новій ординації 1638 р. залишено 6 тис., які в свою чергу мали поділ на сотні:
- Білоцерківський полк — перша і друга Білоцерківські, Фастівська сотні;
- Канівський полк — перша і друга Канівські, Стаяцька, Межигірська, Прохорівська, Клепачівська, Костенецька, Литвинецька та Пекарська сотні;
- Корсунський полк — перша і друга Корсунські, Звенигородська, Стеблівська сотні;
- Переяславський полк — перша і друга Переяславські, Яготинська, Лубенська, Богушківська, Кропивнянська, Іркліївська, Березанська, Биківська, Бориспільська, Миргородська сотні;
- Черкаський полк — Черкаська, Березняківська, Золотоніська сотні;
- Чигиринський полк — Чигиринські сотні.
Резиденція старшого (гетьмана) мала знаходитися у Корсуні. На цей час полки ще залишалися виключно військовими одиницями Речі Посполитої.
Хмельниччина
Під час Визвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького були сформовані додаткові полки, що стали військовою опорою козацької держави. Їх чисельність змінювалась в залежності від тактичних завдань та стратегічних обставин. Окремі з них проіснували лише у період з початку повстання й до Зборівської угоди. Чисельність козацького війська в цей період досягла 360 тисяч чоловік.
Керівництво полками здійснювала полкова старшина на чолі з полковником, яку обирали на полковій раді. Полкова влада поширювалася не лише на козацтво, а й на все населення полків. Полки поділялися на сотні.
Кожні полк і сотня мали свою хоругву, що мала вигляд полотнища, переважно прямокутного, з держаком-хорогвищем, інколи з навершям у вигляді хреста або кулі. На знаменах різноманітного забарвлення зображувалися різноманітна геральдична символіка.
1649—1660
Зрештою після Зборівської баталії та послідуючого договору було складено реєстр Війська Запорозького котрий закріпив 16 полків козацького війська загальною кількістю 40 тис. чоловік, котрі розташовувались в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств та загалом поділялися на 272 сотні. Усі інші полки було ліквідовано.
1651 року з західних сотень Білоцерківського знов окремо виділився Паволоцький полк. 1650–1654 нетривалий час існували новостворені/поновлені Остерський (1650), Чечельницький (1650), Чорнобильський (1651) та Новгородський полки (1653–1654). Кальницький полк було реорганізовано у Вінницький, і він втратив кілька сотень на користь Паволоцького полку.
Після Переяслава згідно статей договору реєстр було збільшено до 60 тис. козаків. За рахунок цього створено Борзнянський полк (1654–1655).
У 1654-57 роках територія гетьманату розширюється за рахунок південних територій Литовського князівства — Берестейського, Мінського та Мстиславського та прикордонної смуги Волинського та Подільського воєводств. На їх території було поновлено Волинський та Подільський полки. Також були поновлені/сформовані додаткові під час походу корпусу Золотаренка — Білоруський, Турівський полк та інші. Втім Білоруські та Волинські території зрештою було втрачено — Хмельниченко остаточно здав їх Московії за Переяславськими статтями.
Віднині не бути черкаським залогам у Білій Росії. Полковникам, сотникам і козакам у Білій Росії не називатися запорозькими козаками, а поки що належати до Ніжинського, Чернігівського і Київського полків. А хто називатиметься Запорозьким військом Білоруським, Старобихівським та Чаусовським, то тих висилати з їхніми пожитками в государеві черкаські міста. А хто не захоче йти в черкаські городи, то жити тим у тих місцях, але запорозькими козаками не називатися. А коли б хто почав називатися запорозькими козаками і піде до польського короля, то тих ловити й карати на горло.
та Посполитій за Чуднівським договором відповідно.
Іван Виговський 1658-го року проводив реформу згідно котрої було ліквідовано Кропивнянський та відновлено Лубенський полки.
Тож станом на 13 січня 1659 року Військо Запорозьке складалося з 18 полків — до 16-ти реєстру 1649го додано Паволоцький та Подільський полки (як зазначено вище замість Кропивнянського існував Лубенський). 1659 року також були створені Седнівський та Остерський, але лише як військові одиниці, які було скасовано Юрієм Хмельницьким на початку 1660 року. До них наприкінці 1659 року також було додано поновлений Іркліївський полк.
Після Чуднівської угоди стався фактичний розкол козацької держави на два гетьманати: Правобережний (на чолі з Юрієм Хмельницьким) та Лівобережний (на чолі з Якимом Сомком).
1660—1672
Сомко, задля посилення своїх сил, створив Кременчуцький (1661) та Зіньківський (1662) полки.
Незабаром настала доба правління Тетері та Брюховецького на правому та лівому березі Дніпра відповідно. Останній 1663 року провів адмінреформу у результаті котрої були ліквідовані Кременчуцький та Іркліївський полки, а з Ніжинського виокремились Глухівський (скасований 1665 року), Стародубський та Сосницький.
Зрештою у 1665 році до влади приходить Петро Дорошенко й починає боротьбу за об'єднання українських земель. Андрусівське перемир'я та послідуючий поділ козацьких теренів поміж Річчю Посполитою та Московським царством викликав антимосковське повстання на Лівобережжі. У підсумку Брюховецького фізично усунули й під булавою Дорошенка опинились правобережні та південні полки лівобережжя. Північні полки підтримали Многогрішного. Станом на 1669 рік: Військо Запорозьке:
Сіверщина:
 | Київський полк |  | Переяславський полк |
 | Стародубський полк |  | Прилуцький полк |
 | Ніжинський полк |  | Чернігівський полк |
Відсутній Кальницький полк котрий у наслідок занепаду було об'єднано з Брацлавським.
Після Многогрішного, котрого відправили на московські катівні, гетьманом лівобережного гетьманату було обрано Самойловича. За його часів усі полки Лівобережжя було підпорядковано васалітету Москви, їх чисельність (10) залишилася сталою до 1775го року, коли було анексовано Полтавський полк. Решта формально проіснували до 1781го — часу скасування полкового устрою гетьманату.
Лівобережний гетьманат з 1672 року
 | Гадяцький полк | | Переяславський полк |
| | Київський полк |  | Полтавський полк |
 | Лубенський полк | | Прилуцький полк |
 | Миргородський полк | | Стародубський полк |
| | Ніжинський полк | | Чернігівський полк |
Полки Правобережжя 1669—1712
Після Андрусівського перемир'я і поділу українських земель між Московською державою та Річчю Посполитою, козацькі полки у Правобережній Україні, яка відійшла до складу Польщі, у 1670–1680-х роках були поступово ліквідовані. Серед них:
- Білоцерківський полк;
- Брацлавський полк;
- Вінницький полк;
- Корсунський полк;
- Канівський полк;
- Могилівський полк;
- Паволоцький полк;
- Уманський полк;
- Черкаський полк;
- Чигиринський полк.
У 1685 р. сейм Речі Посполитої відновив козацький устрій на Правобережжі. У 1684—1685 роках під керівництвом С. Палія у Правобережжі було відновлено Фастівський та Богуславський, а згодом Корсунський та Брацлавський полки.
У 1704 р. на правобережжі створено Чигиринський, Уманський та Могилівський полки. Центром правобережного козацтва було місто Біла Церква.
На початку 1711 р. частина полків підтримала гетьмана Пилипа Орлика у його поході на Правобережну Україну.
У 1711—1712 роках, внаслідок угоди між Московією і Польщею, за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців було переселено на Лівобережжя, а правобережні полки ліквідовано.
Реорганізація козацьких полків
Ще від 1764-го року з Полтавського, Бахмутського полків та запорожців, з повненням сербинами, рекрутували пікінерію.
У процесі ліквідації автономії Гетьманщини указом від 16 вересня 1781 року її полково-сотенний устрій було знищено, існування Другої Малоросійської колегії добігало кінця. На території козацького управління створили три намісництва, а з решти козацтва (наказом від 28.06.1783) сформували сім легко-кінних полків:
- Глухівський (з частини Ніжинського 1783 — після 1917)
- Лубенський (однойменний козацький з чотирма сотнями Прилуцького 1783—1789)
- Переяславський (однойменний козацький з восьма сотнями Лубенського 1783—1796)
- Ніжинський (1783—1800)
- Софійський (з Прилуцького та Ніжинського 1783—1800)
- Стародубський (1783 — після 1917)
- Тверський (переважно з Київського та Переяславського, 1783—1796)
До того ж три полки легкої кінноти було утворено ще раніше директивою від 1 травня 1779 з гетьманських найманих компанійців XVIII ст., склад яких пізніше було поповнено козацтвом:
- Київський (поповнення з Гадяцького та Лубенського, 1779 — після 1917)
- Сіверський (поповнення з Миргородського та Гадяцького, 1779—1833)
- Чернігівський (поповнення з однойменного козацького, 1779—1833)
Надалі їх було інкорпоровано до РІА на базі козацьких початково утворивши кірасирські, а на основі компанійських драгунські полки. На час подій Української революції продовжували існувати лише три полки що своєю історією сягали часів Хмельницького — 9-й гусарський та 6-й і 12-й драгунські. Кадри двох з них увійшли до складу війська УНР, а Глухівський драгунський, що станом на 1917-й був значно укомплектований росіянами, було розформовано на Волині в січні 1918-го.
Див. також
Джерела та література
- Панашенко В. В. Полковий устрій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 345. — .
- В. А. Чехович. Полково-сотенний устрій // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Крип'якевич І. Історія українського війська. Частина ІІ: Запорозьке Військо. — Львів, 1936
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)/Військова реформа 1783—1785 рр. на українських територіях: Наукове видання. — К.: Темпора, 2011. Книга II
- Шавенков П. В. Российская регулярная кавалерия в 1698—1917 гг./Часть II: справ. Нижний Новгород, 2003
- Плохій, Сергій (2006). Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. Видання друге — К.: Критика, 495 с. .
- Тинченко, Ярослав (2018). Від козаків до гусарів К.: Темпора 214 с. .
Примітки
- Плохій, 2006, с. 46-47, 57.
- Заруба, В. М. (2007). Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 роках. Дніпропетровськ: Ліра ЛТД. с. 14.
- Там само, ст.15
- . Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
- Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. ст.20
- Переяславські статті 1659 з літопису Величка (стаття 6та та 15та — Про Старий Бихів)
- Тинченко, 2018, с. 69 та 87.
- ПСЗРИ 17.587
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U XVII XVIII stolittyah bilshist zemel suchasnoyi centralnoyi i shidnoyi Ukrayini vhodili do skladu militarizovanoyi derzhavi pid nazvoyu Vijsko Zaporozke zgodom takozh vidomoyi yak Getmanshina administrativno teritorialnimi ta vijskovimi odinicyami yakoyi buli sotni sho skladali kozacki polki IstoriyaRich Pospolita Yak organizovane vijsko kozactvo sformuvalosya z kincya XVI st ta jogo chiselnist ne bula staloyu j zalezhala vid strategichnih zavdan tiyeyi chi inshoyi kampaniyi Na vidnosno regulyarnij osnovi u korolivskomu vijsku perebuvalo 1568 1575 300 varta Nizovih kozakiv Badovskogo u skladi vijska Yuriya Yazloveckogo 1579 1582 500 pid provodom Orishovskogo dlya uchasti u Livonskij vijni v 1580 h rr 600 v 1590 1591 r 1000 kozakiv Vtim zagalom cherez neregulyarnist groshovih viplat ta zabezpechennya z boku uryadu postijnim regulyarnim formuvannyam togo chasu kozactvo tak i ne stalo Pochatkom oficijno reyestrovogo polkovogo ustroyu v Ukrayini stalo pidpisannya Kurukivskoyi ugodi 27 zhovtnya 1625 roku sho bula ukladena koronnim getmanom Stanislavom Konecpolskim i kozackoyu delegaciyeyu na choli z koshovim otamanom Vijska Zaporozkogo Mihajlom Doroshenkom pid chas povstannya Marka Zhmajla Za ugodoyu zagalna chiselnist kozackogo reyestrovogo vijska mala skladati 6 tis cholovik z kotrih tisyacha abo bilshe na rozsud starshini mala perebuvati na Zaporizhzhi Pislya skladennya reyestru vijsko bulo podilene na 6 polkiv za versiyeyu V M Zarubi 8 Bilocerkivskij polk Kanivskij polk Korsunskij polk Pereyaslavskij polk Cherkaskij polk Chigirinskij polk 1630 r pislya Pereyaslavskoyi ugodi chislo reyestrovih zbilsheno do 8 tis u 1635 r zmensheno do 7 tis u novij ordinaciyi 1638 r zalisheno 6 tis yaki v svoyu chergu mali podil na sotni Bilocerkivskij polk persha i druga Bilocerkivski Fastivska sotni Kanivskij polk persha i druga Kanivski Stayacka Mezhigirska Prohorivska Klepachivska Kostenecka Litvinecka ta Pekarska sotni Korsunskij polk persha i druga Korsunski Zvenigorodska Steblivska sotni Pereyaslavskij polk persha i druga Pereyaslavski Yagotinska Lubenska Bogushkivska Kropivnyanska Irkliyivska Berezanska Bikivska Borispilska Mirgorodska sotni Cherkaskij polk Cherkaska Bereznyakivska Zolotoniska sotni Chigirinskij polk Chigirinski sotni Rezidenciya starshogo getmana mala znahoditisya u Korsuni Na cej chas polki she zalishalisya viklyuchno vijskovimi odinicyami Rechi Pospolitoyi Hmelnichchina Pid chas Vizvolnoyi vijni 1648 1657 rokiv pid provodom Bogdana Hmelnickogo buli sformovani dodatkovi polki sho stali vijskovoyu oporoyu kozackoyi derzhavi Yih chiselnist zminyuvalas v zalezhnosti vid taktichnih zavdan ta strategichnih obstavin Okremi z nih proisnuvali lishe u period z pochatku povstannya j do Zborivskoyi ugodi Chiselnist kozackogo vijska v cej period dosyagla 360 tisyach cholovik Kozacki polki na pochatku Vizvolnoyi vijni Braclavske voyevodstvo Braclavskij polk Vinnickij polk Zhivotivskij polk Kalnickij polk Ostropilskij polk Torgovickij polk Umanskij polk Chechelnickij polk Kiyivske voyevodstvo Bilocerkivskij polk Zinkivskij polk Irkliyivskij polk Ichnyanskij polk Kanivskij polk Kiyivskij polk Korsunskij polk Kropivnyanskij polk Lisyanskij polk Lubenskij polk Mirgorodskij polk Nizhinskij polk Pavolockij polk Pereyaslavskij polk Poltavskij polk Priluckij polk Fastivskij polk Cherkaskij polk Chigirinskij polk Chernigivske voyevodstvo Chernigivskij polk Sosnickij polk Borznyanskij polk Volin Zv yagelskij polk Goshanskij polk Lyubartivskij polk Podilske voyevodstvo Barskij polk Mogilivskij polk Podilskij polk Podnistrovskij polk Polissya Ovruckij polk Chornobilskij polk Turivskij polk Bihovskij polk Bukovina Bukovinskij polk Galichina Kaluskij polk Kerivnictvo polkami zdijsnyuvala polkova starshina na choli z polkovnikom yaku obirali na polkovij radi Polkova vlada poshiryuvalasya ne lishe na kozactvo a j na vse naselennya polkiv Polki podilyalisya na sotni Kozhni polk i sotnya mali svoyu horugvu sho mala viglyad polotnisha perevazhno pryamokutnogo z derzhakom horogvishem inkoli z navershyam u viglyadi hresta abo kuli Na znamenah riznomanitnogo zabarvlennya zobrazhuvalisya riznomanitna geraldichna simvolika 1649 1660 Zreshtoyu pislya Zborivskoyi bataliyi ta posliduyuchogo dogovoru bulo skladeno reyestr Vijska Zaporozkogo kotrij zakripiv 16 polkiv kozackogo vijska zagalnoyu kilkistyu 40 tis cholovik kotri roztashovuvalis v mezhah Kiyivskogo Braclavskogo ta Chernigivskogo voyevodstv ta zagalom podilyalisya na 272 sotni Usi inshi polki bulo likvidovano Chigirinskij polk Cherkaskij polk Kanivskij polk Korsunskij polk Bilocerkivskij polk Umanskij polk Braclavskij polk Kalnickij polk Kiyivskij polk Pereyaslavskij polk Kropivnyanskij polk Mirgorodskij polk Poltavskij polk Priluckij polk Nizhinskij polk Chernigivskij polk 1651 roku z zahidnih soten Bilocerkivskogo znov okremo vidilivsya Pavolockij polk 1650 1654 netrivalij chas isnuvali novostvoreni ponovleni Osterskij 1650 Chechelnickij 1650 Chornobilskij 1651 ta Novgorodskij polki 1653 1654 Kalnickij polk bulo reorganizovano u Vinnickij i vin vtrativ kilka soten na korist Pavolockogo polku Pislya Pereyaslava zgidno statej dogovoru reyestr bulo zbilsheno do 60 tis kozakiv Za rahunok cogo stvoreno Borznyanskij polk 1654 1655 U 1654 57 rokah teritoriya getmanatu rozshiryuyetsya za rahunok pivdennih teritorij Litovskogo knyazivstva Berestejskogo Minskogo ta Mstislavskogo ta prikordonnoyi smugi Volinskogo ta Podilskogo voyevodstv Na yih teritoriyi bulo ponovleno Volinskij ta Podilskij polki Takozh buli ponovleni sformovani dodatkovi pid chas pohodu korpusu Zolotarenka Biloruskij Turivskij polk ta inshi Vtim Biloruski ta Volinski teritoriyi zreshtoyu bulo vtracheno Hmelnichenko ostatochno zdav yih Moskoviyi za Pereyaslavskimi stattyami Vidnini ne buti cherkaskim zalogam u Bilij Rosiyi Polkovnikam sotnikam i kozakam u Bilij Rosiyi ne nazivatisya zaporozkimi kozakami a poki sho nalezhati do Nizhinskogo Chernigivskogo i Kiyivskogo polkiv A hto nazivatimetsya Zaporozkim vijskom Biloruskim Starobihivskim ta Chausovskim to tih visilati z yihnimi pozhitkami v gosudarevi cherkaski mista A hto ne zahoche jti v cherkaski gorodi to zhiti tim u tih miscyah ale zaporozkimi kozakami ne nazivatisya A koli b hto pochav nazivatisya zaporozkimi kozakami i pide do polskogo korolya to tih loviti j karati na gorlo ta Pospolitij za Chudnivskim dogovorom vidpovidno Ivan Vigovskij 1658 go roku provodiv reformu zgidno kotroyi bulo likvidovano Kropivnyanskij ta vidnovleno Lubenskij polki Tozh stanom na 13 sichnya 1659 roku Vijsko Zaporozke skladalosya z 18 polkiv do 16 ti reyestru 1649go dodano Pavolockij ta Podilskij polki yak zaznacheno vishe zamist Kropivnyanskogo isnuvav Lubenskij 1659 roku takozh buli stvoreni Sednivskij ta Osterskij ale lishe yak vijskovi odinici yaki bulo skasovano Yuriyem Hmelnickim na pochatku 1660 roku Do nih naprikinci 1659 roku takozh bulo dodano ponovlenij Irkliyivskij polk Pislya Chudnivskoyi ugodi stavsya faktichnij rozkol kozackoyi derzhavi na dva getmanati Pravoberezhnij na choli z Yuriyem Hmelnickim ta Livoberezhnij na choli z Yakimom Somkom 1660 1672 Somko zadlya posilennya svoyih sil stvoriv Kremenchuckij 1661 ta Zinkivskij 1662 polki Nezabarom nastala doba pravlinnya Teteri ta Bryuhoveckogo na pravomu ta livomu berezi Dnipra vidpovidno Ostannij 1663 roku proviv adminreformu u rezultati kotroyi buli likvidovani Kremenchuckij ta Irkliyivskij polki a z Nizhinskogo viokremilis Gluhivskij skasovanij 1665 roku Starodubskij ta Sosnickij Zreshtoyu u 1665 roci do vladi prihodit Petro Doroshenko j pochinaye borotbu za ob yednannya ukrayinskih zemel Andrusivske peremir ya ta posliduyuchij podil kozackih tereniv pomizh Richchyu Pospolitoyu ta Moskovskim carstvom viklikav antimoskovske povstannya na Livoberezhzhi U pidsumku Bryuhoveckogo fizichno usunuli j pid bulavoyu Doroshenka opinilis pravoberezhni ta pivdenni polki livoberezhzhya Pivnichni polki pidtrimali Mnogogrishnogo Stanom na 1669 rik Vijsko Zaporozke Chigirinskij polk Cherkaskij polk Kanivskij polk Korsunskij polk Bilocerkivskij polk Umanskij polk Braclavskij polk Lubenskij polk Pavolockij polk Zinkivskij polk Poltavskij polk Mirgorodskij polk Sivershina Kiyivskij polk Pereyaslavskij polk Starodubskij polk Priluckij polk Nizhinskij polk Chernigivskij polk Vidsutnij Kalnickij polk kotrij u naslidok zanepadu bulo ob yednano z Braclavskim Pislya Mnogogrishnogo kotrogo vidpravili na moskovski kativni getmanom livoberezhnogo getmanatu bulo obrano Samojlovicha Za jogo chasiv usi polki Livoberezhzhya bulo pidporyadkovano vasalitetu Moskvi yih chiselnist 10 zalishilasya staloyu do 1775go roku koli bulo aneksovano Poltavskij polk Reshta formalno proisnuvali do 1781go chasu skasuvannya polkovogo ustroyu getmanatu Livoberezhnij getmanat z 1672 roku Gadyackij polk Pereyaslavskij polk Kiyivskij polk Poltavskij polk Lubenskij polk Priluckij polk Mirgorodskij polk Starodubskij polk Nizhinskij polk Chernigivskij polkPolki Pravoberezhzhya 1669 1712Pislya Andrusivskogo peremir ya i podilu ukrayinskih zemel mizh Moskovskoyu derzhavoyu ta Richchyu Pospolitoyu kozacki polki u Pravoberezhnij Ukrayini yaka vidijshla do skladu Polshi u 1670 1680 h rokah buli postupovo likvidovani Sered nih Bilocerkivskij polk Braclavskij polk Vinnickij polk Korsunskij polk Kanivskij polk Mogilivskij polk Pavolockij polk Umanskij polk Cherkaskij polk Chigirinskij polk U 1685 r sejm Rechi Pospolitoyi vidnoviv kozackij ustrij na Pravoberezhzhi U 1684 1685 rokah pid kerivnictvom S Paliya u Pravoberezhzhi bulo vidnovleno Fastivskij ta Boguslavskij a zgodom Korsunskij ta Braclavskij polki U 1704 r na pravoberezhzhi stvoreno Chigirinskij Umanskij ta Mogilivskij polki Centrom pravoberezhnogo kozactva bulo misto Bila Cerkva Na pochatku 1711 r chastina polkiv pidtrimala getmana Pilipa Orlika u jogo pohodi na Pravoberezhnu Ukrayinu U 1711 1712 rokah vnaslidok ugodi mizh Moskoviyeyu i Polsheyu za nakazom rosijskoyi vladi bilshu chastinu kozakiv ta civilnih meshkanciv bulo pereseleno na Livoberezhzhya a pravoberezhni polki likvidovano Reorganizaciya kozackih polkivShe vid 1764 go roku z Poltavskogo Bahmutskogo polkiv ta zaporozhciv z povnennyam serbinami rekrutuvali pikineriyu U procesi likvidaciyi avtonomiyi Getmanshini ukazom vid 16 veresnya 1781 roku yiyi polkovo sotennij ustrij bulo znisheno isnuvannya Drugoyi Malorosijskoyi kolegiyi dobigalo kincya Na teritoriyi kozackogo upravlinnya stvorili tri namisnictva a z reshti kozactva nakazom vid 28 06 1783 sformuvali sim legko kinnih polkiv Gluhivskij z chastini Nizhinskogo 1783 pislya 1917 Lubenskij odnojmennij kozackij z chotirma sotnyami Priluckogo 1783 1789 Pereyaslavskij odnojmennij kozackij z vosma sotnyami Lubenskogo 1783 1796 Nizhinskij 1783 1800 Sofijskij z Priluckogo ta Nizhinskogo 1783 1800 Starodubskij 1783 pislya 1917 Tverskij perevazhno z Kiyivskogo ta Pereyaslavskogo 1783 1796 Do togo zh tri polki legkoyi kinnoti bulo utvoreno she ranishe direktivoyu vid 1 travnya 1779 z getmanskih najmanih kompanijciv XVIII st sklad yakih piznishe bulo popovneno kozactvom Kiyivskij popovnennya z Gadyackogo ta Lubenskogo 1779 pislya 1917 Siverskij popovnennya z Mirgorodskogo ta Gadyackogo 1779 1833 Chernigivskij popovnennya z odnojmennogo kozackogo 1779 1833 Nadali yih bulo inkorporovano do RIA na bazi kozackih pochatkovo utvorivshi kirasirski a na osnovi kompanijskih dragunski polki Na chas podij Ukrayinskoyi revolyuciyi prodovzhuvali isnuvati lishe tri polki sho svoyeyu istoriyeyu syagali chasiv Hmelnickogo 9 j gusarskij ta 6 j i 12 j dragunski Kadri dvoh z nih uvijshli do skladu vijska UNR a Gluhivskij dragunskij sho stanom na 1917 j buv znachno ukomplektovanij rosiyanami bulo rozformovano na Volini v sichni 1918 go Div takozhSlobidski kozacki polki Ukrayinski polki 1812 Terciya shikuvannya Dzherela ta literaturaPanashenko V V Polkovij ustrij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 345 ISBN 978 966 00 1142 7 V A Chehovich Polkovo sotennij ustrij Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Krip yakevich I Istoriya ukrayinskogo vijska Chastina II Zaporozke Vijsko Lviv 1936 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 Dnipropetrovsk Lira LTD 2007 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Vijskova reforma 1783 1785 rr na ukrayinskih teritoriyah Naukove vidannya K Tempora 2011 Kniga II Shavenkov P V Rossijskaya regulyarnaya kavaleriya v 1698 1917 gg Chast II sprav Nizhnij Novgorod 2003 Plohij Sergij 2006 Nalivajkova vira Kozactvo ta religiya v rannomodernij Ukrayini Vidannya druge K Kritika 495 s ISBN 966 7679 86 1 Tinchenko Yaroslav 2018 Vid kozakiv do gusariv K Tempora 214 s ISBN 978 617 569 333 9 PrimitkiPlohij 2006 s 46 47 57 Zaruba V M 2007 Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rokah Dnipropetrovsk Lira LTD s 14 Tam samo st 15 Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 Procitovano 12 lipnya 2017 Reestra vsego Vojska Zaporozhskogo poslѣ Zborovskago dogovora s korolem Polskim Yanom Kazimirom sostavlennye 1649 goda oktyabrya 16 dnya Izdannye po podlinniku O M Bodyanskim Moskva Izdanie Imperatorskago Obshestva Istorii i Drevnostej Rossijskih pri Moskovskom Universitetѣ 1875 S VIII IX Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 Dnipropetrovsk Lira LTD 2007 st 20 Pereyaslavski statti 1659 z litopisu Velichka stattya 6ta ta 15ta Pro Starij Bihiv Tinchenko 2018 s 69 ta 87 PSZRI 17 587Posilannya