Могилівський полк (він же Подільський, Придністровський) — адміністративно-територіальна військова одиниця Правобережної України в другій половині 17 століття. Утворений 1648 року. Полковий центр — місто Могилів (нині місто Могилів-Подільський Вінницької області).
Могилівський полк | |
Утворено | 1648 |
Ліквідовано | 1676 |
Центр | Могилів |
Сотні | 4 (1648) — 6(1659) Могилівська полкова Вільховецька Шаргородська Ямпільська Березівська Куриловецька Ярошівська Ярузька Озаринецька (станом на 1672) |
Полковники | |
1648 — 1649 | Іван Богун |
1658 | Федір Михайлович |
1659 - 1664, 1666 - 1671, 1673 - 1675 | Євстафій Гоголь |
1664 - 1666 | Костянтин Мигалевський |
1667 | Іван Бугай |
1671 | Лука Бускевич |
1671 - 1673 | Костянтин Волошин |
Формацію створено з загонів М. Кривоноса та І. Ганжі влітку 1648 року. За Зборівським договором 1649 року територія Подільського воєводства, за винятком , залишилась за Польщею тож полк було розформовано.
1657 року відновлений як Подільський полк для захисту від нападів Білгородської орди. Сотенними містечками були Шаргород, Ямпіль, Вільшанка та інші. За 1658 роком згадується полковник Федір Михайлович. З жовтня того ж року і до 1676 року відомим полковником був Остап (Євстафій) Гоголь. На час присяги московському цареві, грудень 1659-го, формація нараховувала 6 сотень.
1667 року за Андрусівською угодою між Польщею і Росією територія відійшла до Польщі. Згодом, внаслідок невдалих військових дій та підписання Бучацьких домовленостей Поділля було віддано Туреччині. По завершенні війни 1676 року через спустошення краю Подільський полк остаточно припинив своє існування. Частина козаків переселилися на північну Київщину в район містечок Іванкова і Димера. Невдовзі по прибуттю в Димер більшість козаків перейшла за Дніпро під оруду лівобережного гетьмана І. Самойловича.
Перепис Подільського козацького полку (1659)
Сотні:
- Могилівська (сотник Мирон Лук'янів)
- Ярузька (сотник Михйло Тулувита)
- Яришівська (сотник Григорій Журченко)
- Березівська (сотник Микулай Мандренко)
- Курилівська (сотник Андрій Курилівський)
- Ольховецька (сотник Матвій Ольховський)
Полкові міста:
- Бар (війт Василій Дехченко)
- Могилів (війт Федір Краселенко)
- Яришівка (війт Гаврило Тітенко)
- Курилівці (війт Федоренків)
Полкові села:
- Хоньківці
- Кучинці
- Кучейки
- Бронниця
- Редчани
- Липчани
- Нишівці
- Бернашівка
- Козлів
- Нагоряни
- Лядова
- Лишівці (нині Кремінне)
- Серебрія
- Курашівці
- Серебринці
- Нижній Ольчедаїв
- Кукавка
- Хребтіїв
- Бандишівка
- Григорівка
- Жван
- Вільховець
- Вищеольчедаїв
- Садківці
- Березівка (Березова, нині Наддністрянське)
- Суботівка
- Перекоринці
- Лучинець
- Сказинці
- Вербовець
- Буша
- Ізраїлівка
- Михайлівка
- Житники
- Біла
- Яруга
- Юрківці
- Галайківці
Османський опис адміністративного поділу України (1678)
Роз’яснення щодо [кількості] фортець, паланок і полковників держави Україна, з цієї [Правобережної] сторони Дніпра
Паланки у підпорядкуванні до полковника фортеці Могилев
- Фортеця Могилев — укр. Могилів, пол.-лат. Mohylów, Mochylow. Тепер місто Могилів-Подільський Вінницької області України.
- Паланка Яруга — укр. Яруга, пол.-лат. Jaruga, Jaruga. Тепер село в Могилів-Подільському районі Вінницької області України.
- Паланка Білі — ймовірно, укр. Біла, пол.-лат. Biala, Bila. Тепер село Ямпільському районі Вінницької області України.
- Паланка Ушиче — укр. Ушиця, пол.-лат. Uszyca. Селище міського типу Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району Хмельницької області України. Тепер затоплене Дністровським водосховищем.
- Паланка Хрепчейов — укр. Хребтіїв, пол.-лат. Chreptyjow, Hreptuyuv. Тепер село в Новоушицького району Хмельницької області України.
- Паланка Куча — укр. Куча, пол.-лат. Kuska. Тепер село в Новоушицького району Хмельницької області України.
- Паланка Ольховеч — укр. Вільховець, пол.-лат. Olchowickie, Olchowiec, Winkowiec. Тепер село в Україні, в Новоушицького району Хмельницької області України.
- Паланка Калюс — укр. Калюс, пол.-лат. Kalus. Село в Новоушицькому районі Хмельницької області України. Тепер затоплене Дністровським водосховищем.
- Паланка Ізван — укр. Жван, пол.-лат. Izvan, Zwan. Тепер село в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області України.
- Паланка Лядова — укр. Лядова, пол.-лат. Ladawa, Ladowa. Тепер село в Могилів-Подільському районі Вінницької області України.
- Паланка Серебрія — укр. Серебрія, пол.-лат. Serebryja, Serebria. Тепер село в Могилів-Подільському районі Вінницької області України.
- Паланка Озарничі — укр. Озаринці, Ожаринці, пол.-лат. Ozarzyńce, Ozarince. Тепер село в Могилів-Подільському районі Вінницької області України.
- Паланка Копайгородок — укр. Копа́йгород, пол.-лат. Kopajgrod, Kopaigrod. Тепер селище міського типу в Барському районі Вінницької області України.
- Паланка Лучинеч — укр. Лучинець, пол.-лат. Lucziniec. Тепер село в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області України.
- Паланка Куриловчі — укр. Курилівці, пол. Kuryłowce, лат. Kurilowce. Тепер селище міського типу Муровані Курилівці, районний центр Вінницької області України.
- Паланка Крачановка — укр. Кричанівка, пол.-лат. Krzeczanówka. Тепер село в Могилів-Подільському районі Вінницької області України.
- Паланка Сугакич — ймовірно, укр. Сугаки, пол.-лат. Suhaki. Тепер село в Могилів-Подільському районі Вінницької області України.
- Паланка Шаргород — укр. Шаргород, пол. Szarogród, лат. Szar[i]grod. Тепер місто, районний центр Вінницької області України.
Джерела та література
- В. В. Панашенко. Могилівський полк [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 16. — .
Література
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. ст. 71
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Коваленко Сергій. Подільський полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ: Видавництво «Стікс», 2009
Посилання
- Могилівський полк [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 червня 2011. Процитовано 10 грудня 2014.
- Перепис Подільського козацького полку (1659) (PDF).
- Опису адміністративного поділу України (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mogilivskij polk znachennya Mogilivskij polk vin zhe Podilskij Pridnistrovskij administrativno teritorialna vijskova odinicya Pravoberezhnoyi Ukrayini v drugij polovini 17 stolittya Utvorenij 1648 roku Polkovij centr misto Mogiliv nini misto Mogiliv Podilskij Vinnickoyi oblasti Mogilivskij polkUtvoreno 1648Likvidovano 1676Centr MogilivSotni 4 1648 6 1659 Mogilivska polkova Vilhovecka Shargorodska Yampilska Berezivska Kurilovecka Yaroshivska Yaruzka Ozarinecka stanom na 1672 Polkovniki1648 1649 Ivan Bogun1658 Fedir Mihajlovich1659 1664 1666 1671 1673 1675 Yevstafij Gogol1664 1666 Kostyantin Migalevskij1667 Ivan Bugaj1671 Luka Buskevich1671 1673 Kostyantin Voloshin Formaciyu stvoreno z zagoniv M Krivonosa ta I Ganzhi vlitku 1648 roku Za Zborivskim dogovorom 1649 roku teritoriya Podilskogo voyevodstva za vinyatkom zalishilas za Polsheyu tozh polk bulo rozformovano 1657 roku vidnovlenij yak Podilskij polk dlya zahistu vid napadiv Bilgorodskoyi ordi Sotennimi mistechkami buli Shargorod Yampil Vilshanka ta inshi Za 1658 rokom zgaduyetsya polkovnik Fedir Mihajlovich Z zhovtnya togo zh roku i do 1676 roku vidomim polkovnikom buv Ostap Yevstafij Gogol Na chas prisyagi moskovskomu carevi gruden 1659 go formaciya narahovuvala 6 soten 1667 roku za Andrusivskoyu ugodoyu mizh Polsheyu i Rosiyeyu teritoriya vidijshla do Polshi Zgodom vnaslidok nevdalih vijskovih dij ta pidpisannya Buchackih domovlenostej Podillya bulo viddano Turechchini Po zavershenni vijni 1676 roku cherez spustoshennya krayu Podilskij polk ostatochno pripiniv svoye isnuvannya Chastina kozakiv pereselilisya na pivnichnu Kiyivshinu v rajon mistechok Ivankova i Dimera Nevdovzi po pributtyu v Dimer bilshist kozakiv perejshla za Dnipro pid orudu livoberezhnogo getmana I Samojlovicha Perepis Podilskogo kozackogo polku 1659 Sotni Mogilivska sotnik Miron Luk yaniv Yaruzka sotnik Mihjlo Tuluvita Yarishivska sotnik Grigorij Zhurchenko Berezivska sotnik Mikulaj Mandrenko Kurilivska sotnik Andrij Kurilivskij Olhovecka sotnik Matvij Olhovskij Polkovi mista Bar vijt Vasilij Dehchenko Mogiliv vijt Fedir Kraselenko Yarishivka vijt Gavrilo Titenko Kurilivci vijt Fedorenkiv Polkovi sela Honkivci Kuchinci Kuchejki Bronnicya Redchani Lipchani Nishivci Bernashivka Kozliv Nagoryani Lyadova Lishivci nini Kreminne Serebriya Kurashivci Serebrinci Nizhnij Olchedayiv Kukavka Hrebtiyiv Bandishivka Grigorivka Zhvan Vilhovec Visheolchedayiv Sadkivci Berezivka Berezova nini Naddnistryanske Subotivka Perekorinci Luchinec Skazinci Verbovec Busha Izrayilivka Mihajlivka Zhitniki Bila Yaruga Yurkivci GalajkivciOsmanskij opis administrativnogo podilu Ukrayini 1678 Roz yasnennya shodo kilkosti fortec palanok i polkovnikiv derzhavi Ukrayina z ciyeyi Pravoberezhnoyi storoni Dnipra Palanki u pidporyadkuvanni do polkovnika forteci Mogilev Fortecya Mogilev ukr Mogiliv pol lat Mohylow Mochylow Teper misto Mogiliv Podilskij Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Yaruga ukr Yaruga pol lat Jaruga Jaruga Teper selo v Mogiliv Podilskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Bili jmovirno ukr Bila pol lat Biala Bila Teper selo Yampilskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Ushiche ukr Ushicya pol lat Uszyca Selishe miskogo tipu Stara Ushicya Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayini Teper zatoplene Dnistrovskim vodoshovishem Palanka Hrepchejov ukr Hrebtiyiv pol lat Chreptyjow Hreptuyuv Teper selo v Novoushickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Kucha ukr Kucha pol lat Kuska Teper selo v Novoushickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Olhovech ukr Vilhovec pol lat Olchowickie Olchowiec Winkowiec Teper selo v Ukrayini v Novoushickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Kalyus ukr Kalyus pol lat Kalus Selo v Novoushickomu rajoni Hmelnickoyi oblasti Ukrayini Teper zatoplene Dnistrovskim vodoshovishem Palanka Izvan ukr Zhvan pol lat Izvan Zwan Teper selo v Murovanokuriloveckomu rajoni Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Lyadova ukr Lyadova pol lat Ladawa Ladowa Teper selo v Mogiliv Podilskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Serebriya ukr Serebriya pol lat Serebryja Serebria Teper selo v Mogiliv Podilskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Ozarnichi ukr Ozarinci Ozharinci pol lat Ozarzynce Ozarince Teper selo v Mogiliv Podilskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Kopajgorodok ukr Kopa jgorod pol lat Kopajgrod Kopaigrod Teper selishe miskogo tipu v Barskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Luchinech ukr Luchinec pol lat Lucziniec Teper selo v Murovanokuriloveckomu rajoni Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Kurilovchi ukr Kurilivci pol Kurylowce lat Kurilowce Teper selishe miskogo tipu Murovani Kurilivci rajonnij centr Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Krachanovka ukr Krichanivka pol lat Krzeczanowka Teper selo v Mogiliv Podilskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Sugakich jmovirno ukr Sugaki pol lat Suhaki Teper selo v Mogiliv Podilskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Ukrayini Palanka Shargorod ukr Shargorod pol Szarogrod lat Szar i grod Teper misto rajonnij centr Vinnickoyi oblasti Ukrayini Dzherela ta literaturaV V Panashenko Mogilivskij polk 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 16 ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr Dnipropetrovsk Lira LTD 2007 st 71 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Kovalenko Sergij Podilskij polk Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 3 Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2009PosilannyaMogilivskij polk 27 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Primitki Arhiv originalu za 3 chervnya 2011 Procitovano 10 grudnya 2014 Perepis Podilskogo kozackogo polku 1659 PDF Opisu administrativnogo podilu Ukrayini PDF