Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Ска́зинці — село в Україні, у Могилів-Подільській міській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 484 особи.
село Сказинці | |
---|---|
Стела при в'їзді в село | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Могилів-Подільський район |
Громада | Могилів-Подільська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1559 |
Населення | 484 |
Площа | 1,8 км² |
Густота населення | 268,89 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24043 |
Телефонний код | +380 4337 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°30′45″ пн. ш. 27°54′05″ сх. д. / 48.51250° пн. ш. 27.90139° сх. д.Координати: 48°30′45″ пн. ш. 27°54′05″ сх. д. / 48.51250° пн. ш. 27.90139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 165 м |
Водойми | р. Дерло |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24000, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, м. Могилів-Подільський, пл. Шевченка 6/16. |
Карта | |
Сказинці | |
Сказинці | |
Мапа | |
Сказинці у Вікісховищі |
Географічне положення та короткі відомості про село
Село Сказинці Могилів-Подільського району Вінницької області простягається вздовж лівого берега невеликої річки Дерло — лівої притоки Дністра. З півночі примикає село Садова, а з заходу — село Воєвідченці. Поблизу села проходить автомагістраль Могилів-Подільський — Вінниця. Місцевість, на якій розташоване село, має різко виражену хвилясту форму рельєфу, порізану глибокими ярами. На високих відкритих місцях з родючими ґрунтами з давніх-давен тут поселились люди.
На території села знайдено численні археологічні пам'ятки, які свідчать про те, що в глибоку давнину ця територія була заселена. Стоянки людей епохи палеоліту виявлено в кількох місцях на давніх терасах р. Дерло, а також біля великого джерела, яке носить назву «Василькова криниця». Тут знайдено кам'яні та кремінні знаряддя праці. Окремі археологічні пам'ятки доводять, що на цій території здавна проживали скотарські та землеробські племена.
У районі «Холодної криниці», за 200—250 м від садиби Гоцуляк Дарини при розкопках знайдено гончарні та цегельні печі, велику кількість посуду, глиняних черепків з візерунками, характерними трипільській культурі, кам'яні зернотертки та інші знаряддя праці стародавніх людей, наконечники стріл, кремінні сокири.
Із слів старожила Тумка Василя встановлено, що село засноване у XV столітті.
Село засноване у 1483—1484 рр. в найбільш пологому й найширшому місці річкової долини близько «Чумацького шляху» на великій лісовій галявині. Такі галявки називали «Скази». Від цього й пішла назва Сказинці. Поселенці, які жили на сказах біля річки, грабували підводи, які проїжджали «Чумацьким шляхом», «обдирали їх», і тому річка називається Дерло.
Площа всієї землі в с. Сказинцях становить 1590 га. З них в користуванні селян було 28-30 % землі. Решта землі належала поміщикові Ярошинському, церкві.
Великі податки забирали в селян майже третину всіх прибутків. В другій половині ХІХ століття великі масиви лісу (переважно дуб, граб) були вирубані на цукроварню в с. Вендичани та Моївку. Вирубані ділянки розорювали і найкращі землі брав собі пан, а мочаристі та на крутих схилах роздавались селянам.
Відкриття церковно-приходської школи в селі припадає на 70-80 рр. ХІХ ст.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Могилів-Подільської міської громади.
У 2022 році в селі відбувся симпозіум народного малярства "Мальована хата"
Відомі мешканці
- Юрченко Анатолій Іванович (27 серпня 1939 — 3 серпня 2003) — український кіноактор
- (24 вересня 1955) — український вчений, геофізик
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,76% |
російська | 1,03% |
білоруська | 0,21% |
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 31 жовтня 2021.
- Симпозіум народного малярства "Мальована хата" село Сказинці та Воєводчинці Могилів-Подільської ТГ (укр.), процитовано 8 жовтня 2022
Література
- Ска́зинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.451-452
Посилання
- Погода в селі Сказинці
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni zhovten 2018 Ska zinci selo v Ukrayini u Mogiliv Podilskij miskij gromadi Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 484 osobi selo Skazinci Stela pri v yizdi v selo Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Mogiliv Podilskij rajon Gromada Mogiliv Podilska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1559 Naselennya 484 Plosha 1 8 km Gustota naselennya 268 89 osib km Poshtovij indeks 24043 Telefonnij kod 380 4337 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 30 45 pn sh 27 54 05 sh d 48 51250 pn sh 27 90139 sh d 48 51250 27 90139 Koordinati 48 30 45 pn sh 27 54 05 sh d 48 51250 pn sh 27 90139 sh d 48 51250 27 90139 Serednya visota nad rivnem morya 165 m Vodojmi r Derlo Misceva vlada Adresa radi 24000 Vinnicka obl Mogiliv Podilskij r n m Mogiliv Podilskij pl Shevchenka 6 16 Karta Skazinci Skazinci Mapa Skazinci u VikishovishiGeografichne polozhennya ta korotki vidomosti pro seloSelo Skazinci Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti prostyagayetsya vzdovzh livogo berega nevelikoyi richki Derlo livoyi pritoki Dnistra Z pivnochi primikaye selo Sadova a z zahodu selo Voyevidchenci Poblizu sela prohodit avtomagistral Mogiliv Podilskij Vinnicya Miscevist na yakij roztashovane selo maye rizko virazhenu hvilyastu formu relyefu porizanu glibokimi yarami Na visokih vidkritih miscyah z rodyuchimi gruntami z davnih daven tut poselilis lyudi Na teritoriyi sela znajdeno chislenni arheologichni pam yatki yaki svidchat pro te sho v gliboku davninu cya teritoriya bula zaselena Stoyanki lyudej epohi paleolitu viyavleno v kilkoh miscyah na davnih terasah r Derlo a takozh bilya velikogo dzherela yake nosit nazvu Vasilkova krinicya Tut znajdeno kam yani ta kreminni znaryaddya praci Okremi arheologichni pam yatki dovodyat sho na cij teritoriyi zdavna prozhivali skotarski ta zemlerobski plemena U rajoni Holodnoyi krinici za 200 250 m vid sadibi Goculyak Darini pri rozkopkah znajdeno goncharni ta cegelni pechi veliku kilkist posudu glinyanih cherepkiv z vizerunkami harakternimi tripilskij kulturi kam yani zernotertki ta inshi znaryaddya praci starodavnih lyudej nakonechniki stril kreminni sokiri Iz sliv starozhila Tumka Vasilya vstanovleno sho selo zasnovane u XV stolitti Selo zasnovane u 1483 1484 rr v najbilsh pologomu j najshirshomu misci richkovoyi dolini blizko Chumackogo shlyahu na velikij lisovij galyavini Taki galyavki nazivali Skazi Vid cogo j pishla nazva Skazinci Poselenci yaki zhili na skazah bilya richki grabuvali pidvodi yaki proyizhdzhali Chumackim shlyahom obdirali yih i tomu richka nazivayetsya Derlo Plosha vsiyeyi zemli v s Skazincyah stanovit 1590 ga Z nih v koristuvanni selyan bulo 28 30 zemli Reshta zemli nalezhala pomishikovi Yaroshinskomu cerkvi Veliki podatki zabirali v selyan majzhe tretinu vsih pributkiv V drugij polovini HIH stolittya veliki masivi lisu perevazhno dub grab buli virubani na cukrovarnyu v s Vendichani ta Moyivku Virubani dilyanki rozoryuvali i najkrashi zemli brav sobi pan a mocharisti ta na krutih shilah rozdavalis selyanam Vidkrittya cerkovno prihodskoyi shkoli v seli pripadaye na 70 80 rr HIH st 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Mogiliv Podilskoyi miskoyi gromadi U 2022 roci v seli vidbuvsya simpozium narodnogo malyarstva Malovana hata Vidomi meshkanciYurchenko Anatolij Ivanovich 27 serpnya 1939 3 serpnya 2003 ukrayinskij kinoaktor 24 veresnya 1955 ukrayinskij vchenij geofizikNaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 76 rosijska 1 03 biloruska 0 21 PrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 31 zhovtnya 2021 Simpozium narodnogo malyarstva Malovana hata selo Skazinci ta Voyevodchinci Mogiliv Podilskoyi TG ukr procitovano 8 zhovtnya 2022 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaSka zinci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 451 452PosilannyaPogoda v seli Skazinci Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi