Жме́ринський райо́н — колишній район Вінницької області України. Районний центр — місто Жмеринка, хоча сама Жмеринка як місто обласного значення до району не входило.
Жмеринський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Вінницька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Вінницька область | ||||
Код КОАТУУ: | 0521000000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
Площа: | 1130 км² | ||||
Тел. код: | +380-4332 | ||||
Поштові індекси: | 23100—23163 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Жмеринка | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 27 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 59 | ||||
Селища: | 10 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Малярчук Василь Григорович | ||||
Голова РДА: | Ніколайчук Святослав Володимирович | ||||
Вебсторінка: | Жмеринська РДА Жмеринська районна рада | ||||
Адреса: | 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Б. Хмельницького, 4 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Жмеринський район у Вікісховищі |
Географія
Жмеринський район — один із найбільших районів області. Площа району 1,2 тис. км² або 117 тис. га. На півночі він межує з Вінницьким і Літинським, на півдні — з Шаргородським, на заході — з Барським, на сході — з Тиврівським районами області.
Хмельницька область (Деражнянський район) | Літинський район | Вінницький район |
Барський район | Тиврівський район | |
Шаргородський район |
Район розташований у західній частині області і належить до правобережної лісостепової зони південно-західної частини України. Район розташований на перехресті залізничних колій Київського, Могилів-Подільського, Одеського і Львівського напрямків. До вузлової станції Жмеринка протягом року цілодобово йде великий потік поїздів. Із п'яти посадочних платформ станція приймає і відправляє пасажирів, а на вантажно-товарній станції, що знаходиться на Посту-Подільському, формуються вантажні перевезення.
Районний центр — Жмеринка. Адміністративна територія району поділяється на 68 сіл і селище міського типу — Браїлів. Функціонують 28 місцевих рад; Браїлівська селищна (30 депутатів) та 27 сільських рад (420 депутатів).
Природні умови
З корисних копалин видобуваються граніт, вапняки для хімічної та цукрової промисловості, вапняк для випалювання вапна, будівельні піски, цегельна сировина. З 30 родовищ нині розробляється 4, всі інші перебувають у резерві.
Розташований в межах Подільської височини. Рельєф району — хвиляста рівнина із невеликим схилом на схід та південний схід. Наявність балочної системи визначає водно-ерозійний характер рельєфу, але це дає змогу використовувати сільськогосподарську техніку.
Клімат району помірно континентальний, з помірно м'якою зимою та теплим літом. Він сприяє проведенню всіх сільськогосподарських робіт, відпочинку і туризму. Тривала й достатньо суха осінь, велика кількість сонячних днів. Територія району належить до першого помірно-теплого, вологого агрокліматичного району. Максимальна температура повітря може сягнути +38 °C, мінімальна — −33 °C, а середньорічна +7 °C. Такі кліматичні умови сприятливі для землеробства.
Річки: Рів, Рівець, Мурафа, Згар, Мурашка, їх притоки — спокійні, тихоплинні, повноводні. Річка Рів — притока Південного Бугу, Мурафа і Мурашка — басейн Дністра.
Ґрунти району — сірі лісові опідзолені та сірі лісові суглинкові, мають малий вміст гумусу від 0,8 до 1,8 відсотка.
На території району 20 об'єктів заповідного фонду Вінницької області. Загальна площа їх становить 493,49 га.
Чернятинський парк визнаний пам'ятником садово-паркової архітектури минулого, його взято під охорону як дендрологічний парк. Створювали його разом з палацом, площа парку 31 га. Його творець — садівник-пейзажист італієць Денис Маклед. Тут окліматизувались дерева: , дуб червоний, бук лісовий, , , — всього 120 видів різних дерев і чагарників.
Район має значні рекреаційні ресурси, до яких можна віднести також парки та лісові масиви сіл Чернятин, Северинівка, Браїлів, Демидівка, Олександрівка, Носківці.
Історія
Утворення району
За постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 7.03.1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ» була утворена Вінницька округа. До неї увійшли новоутворені райони:
- Жмеринський з 11 сільськими радами (Браїлівська, Ворошилівська, Демидівська, Велико-Жмеринецька, Жуковецька, Людавська, Михайлівська, Новоселицька, Сьомацька (Сіоманська), Потоцька), місто Жмеринка;
- Межирівський з 13 сільськими радами: Біликовецька, Винниковецька, Головчинецька, Дубівська, Коростівецька, Лопатинецька, Лисогірська, Межирівська, Почапинецька, Северинівська, Сербинівська, Стодулецька, Чернятинська. (Район проіснував до 1932 року);
- Станіславчицький з 14 сільськими радами.
Друга світова війна
Визволені населені пункти
Населений пункт | Дата |
---|---|
Вознівці, Мала Жмеринка, Жуківці, Сідаво, Рижавка, Потоки | 17.03.1944 |
Леляки, Подільське, Тартак, Мартинівка, Межирів, Рів, Рожепи, Лопатинці, Біликівці, Сьомаки, Олексіївка, Тарасівка, Ярошинка, Будьки, Щучинці, Станіславчик, Носківці, Кудіївці | 18.03.1944 |
Г.Мовчанська, Л.Мовчанська, Мовчани, Кацмазів, Телелинці, Кам'яногірка | 19.03.1944 |
Сл. Носковецька, Олександрівка, Голубівка, Чапаевка, Почапинці, Лисогірка, Зоринці | 20.03.1944 |
Северинівка | 20—22.03.1944 |
Сербинівці | 20—23.03.1944 |
Браїлів, Демидівка, Могилівка | 21.03.1944 |
Жмеринка | 22.03.1944 |
Стодульці, Сл. Межирівська, Кармалюкове, Петрані, Куриловці, Новоселиця, Дубова | 23.03.1944 |
Сл. Чернятинська, Чернятин, Токарівка | 24.03.1944 |
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 27 сільських рад, які об'єднують 69 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Жмеринка, яке має статус (міста обласного значення), тому не входить до складу району.
Утворення об'єднання територіальних громад у Жмеринському районі
Створено 2 територіальні громади це Жмеринське ОТГ та Северинівське ОТГ. В проєкті ще Станіславське ОТГ.
Транспорт
З півночі на південь район перетинає Південно-Західна залізниця і проходять шляхи на Київ, та E583 (Кишинів). Існуюча мережа автомобільних доріг району має загальну довжину 384,3 км, із них 45 % доріг із твердим покриттям.
Автошляхи: Т 0214, Т 0218, Т 0241 та Т 0242.
Залізничні станції: Браїлів, Кордишівка, Матейкове та Сербинівці.
Зупинні пункти: 1132 км, Будьки, Демидівка, Дубки, Жуківці, Козачівка, Лопатиниці, Межирів, Могилівка, Стодульці, Тартак та Чернятин.
Господарство
В експлуатації перебуває 150 км газових мереж, річне споживання природного газу — понад 1,273 млн. м³.
Діють 1590 км ліній електропередач. Сумарне споживання електроенергії протягом року становить 150 млн. кВт/год.
Підприємства
- Демидівський гранкар'єр
- швейна фабрика
- (с. Северинівка)
- (м. Жмеринка)
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 19 886 | 3832 | 2930 | 5468 | 4811 | 2717 | 128 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 24 248 | 3700 | 2439 | 5220 | 6337 | 6008 | 544 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 42992 | 97,41 % |
росіяни | 883 | 2,00 % |
молдовани | 68 | 0,15 % |
поляки | 29 | 0,07 % |
білоруси | 26 | 0,06 % |
інші | 138 | 0,31 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 43107 | 97,67 % |
російська | 910 | 2,06 % |
молдовська | 28 | 0,06 % |
азербайджанська | 16 | 0,04 % |
вірменська | 15 | 0,03 % |
інші | 60 | 0,14 % |
Населення району станом на 01.01.2005 року становить 40,5 тис. чоловік, що становить 2,2 % від населення Вінницької області, в тому числі міське населення — 14 %, сільське — 86 %.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Жмеринського району було створено 58 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 69,56 % (проголосували 19 993 із 28 742 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 66,56 % (13 308 виборців); Юлія Тимошенко — 17,01 % (3 401 виборців), Олег Ляшко — 6,42 % (1 284 виборців), Анатолій Гриценко — 2,49 % (497 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,96 %.
Соціальна сфера
У районі функціонують заклади освіти: Чернятинський державний аграрний технікум та Браїлівське СПТУ № 6, загальноосвітніх шкіл І ступеня — 3, шкіл І-П ступенів — 26, шкіл І—III ступенів — 12. В них навчається 5131 учень. Дошкільних дитячих закладів — 10, у них вихованців — 290.
Галузь культури району об'єднує 20 будинків культури, 36 сільських клубів, 61 бібліотеку, 4 музеї, в т. ч. державний музей П. І. Чайковського, Н. Ф. Фон-Мекк, народний музей Устима Кармалюка (єдиний в Україні). У смт Браїлів та с. Станіславчик працюють філії Жмеринської музичної школи.
Районне територіальне медичне об'єднання має у своєму підпорядкуванні районну лікарню, 4 дільничні лікарні, 5 медамбулаторій, 47 фельдшерсько-акушерських пунктів. В усіх закладах працює 530 медпрацівників.
На території району діє 16 громадських організацій і 13 осередків політичних партій, 66 релігійних громад: 32 УПЦ Московського патріархату; 14 — ПЦУ; 2 — старообрядських; 4 — римо-католицьких; 1 — євангелійських християн-баптистів; 7 — християн євангельської віри; 5 — адвентистів сьомого дня.
ЗМІ
Преса
- — це газета, що описує життя, найважливіші події, а також історичні свідчення про Жмеринку
- Жмеринський Меридіан — це газета, що описує життя Жмеринського району
- — це газета, де розміщено оголошення та програма на ефірні та кабельне телебачення
- ІНФО Жмеринка
- Колорит
Інтернет-видання
- Жмеринка.City [ 4 вересня 2019 у Wayback Machine.] — інтернет-видання про життя Жмеринки і Жмеринського району. Засноване колективом «Жмеринської газети» у жовтні 2018 року за підтримки . Входить до мережі міських сайтів The City.
Радіо
- 67.34 FM радіостанція «Обрій» працює на частотах Першої програми Українського Радіо
Телебачення
- Кабельне телебачення. Раніше використовувалося місцеве телебачення «Децебал», після продажу підприємства київській фірмі місцеве телебачення транслюється фірмою «DataGroup»
Персоналії
- Устим Кармалюк (1787—1835) — керівник повстанського руху на Поділлі у 1813—1835 роках проти національного і соціального гніту українських кріпаків панами.
- Микола Малько (1883—1961) — український радянський диригент, головний диригент Сіднейського симфонічного оркестру (1957—1961).
- Тихін Абрамов (1901—1991) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни 1941—1945 — командир танкової бригади, полковник Червоної Армії.
- Микола Білоконь (1955) — 5-й Міністр внутрішніх справ України (2003—2005).
- Володимир (Війтишин) (1959) — архієпископ і митрополит Івано-Франківський Української Греко-Католицької Церкви.
Пам'ятки культури
У селі Головченці, (нині Кармалюкове) народився і виріс легендарний народний герой, керівник селянського руху першої половини XIX ст. Устим Кармалюк. Тут створено його музей, у центрі села стоїть йому пам'ятник, мозаїчне панно, присвячене народному герою прикрашає сільський Будинок культури.
У с. Станіславчик проживав свого часу видатний український письменник Михайло Коцюбинський.
Із селом Новоселиця пов'язане ім'я талановитої актриси та письменниці Софії Дідковської-Тобілевич.
У різний час у с. Носківці перебували художник , відомий російський поет Семен Надсон, поет-демократ Степан Руданський. Письменник Юрій Смолич неодноразово бував у Носківцях, відвідуючи рідну сестру, яка тут вчителювала. Письменник Яків Пантелеймонович Сікорський, автор книги «Не ходи манівцями», Андрій Гудима, письменник, поет навчалися в Носковецькій десятирічці.
У селищі Браїлів знаходиться архітектурний ансамбль Свято-Троїцького монастиря, в якому розміщений жіночий монастир; маєток Надії Філаретівни фон Мекк — меценатки класика російської музики Петра Ілліча Чайковського (він п'ять разів побував у Браїлові).
4 жовтня 1891 року у селі Сербинівці, неподалік м. Жмеринка, народився і мешкав з батьками в родині німецького колоніста Освальд-Еккард Бурґгардт, відомий, як знаменитий український поет Юрій Клен. Однн із п'яти прославлених «неокласиків», до складу яких входили також Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров та Павло Филипович. Про це читайте в письменника Олександра Горобця
У с. Чернятин на початку XVIII ст. збудував палац-фортецю. Будівля збереглася без особливих змін, у ній 29 кімнат, бенкетна зала.
Див. також
- Пам'ятки архітектури Жмеринського району
- (Пам'ятки монументального мистецтва Жмеринського району)
- Пам'ятки історії Жмеринського району
- Пам'ятки археології Жмеринського району
- Список культових споруд Жмеринського району
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 24 квітня 2020 року № 298/2020-рп «Про призначення С.Ніколайчука головою Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області»
- Адміністративно-територіальний устрій Жмеринського району [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 26 серпня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 25 березня 2016.
Джерела
- Жмеринка.City — інтернет-видання про життя Жмеринки і Жмеринського району [ 4 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Стаття Жмеринка - Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
Література
- Жмеринський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.217-239
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro kolishnij Zhmerinskij rajon Pro suchasnij rajon div Zhmerinskij rajon Zhme rinskij rajo n kolishnij rajon Vinnickoyi oblasti Ukrayini Rajonnij centr misto Zhmerinka hocha sama Zhmerinka yak misto oblasnogo znachennya do rajonu ne vhodilo Zhmerinskij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Vinnicka oblast Osnovni dani Krayina SRSR USRR Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Kod KOATUU 0521000000 Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Likvidovanij 17 lipnya 2020 roku Plosha 1130 km Tel kod 380 4332 Poshtovi indeksi 23100 23163 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr m Zhmerinka Selishni radi 1 Silski radi 27 Smt 1 Sela 59 Selisha 10 Rajonna vlada Golova radi Malyarchuk Vasil Grigorovich Golova RDA Nikolajchuk Svyatoslav Volodimirovich Vebstorinka Zhmerinska RDA Zhmerinska rajonna rada Adresa 23100 Vinnicka oblast m Zhmerinka vul B Hmelnickogo 4 Mapa Zhmerinskij rajon u VikishovishiGeografiyaZhmerinskij rajon odin iz najbilshih rajoniv oblasti Plosha rajonu 1 2 tis km abo 117 tis ga Na pivnochi vin mezhuye z Vinnickim i Litinskim na pivdni z Shargorodskim na zahodi z Barskim na shodi z Tivrivskim rajonami oblasti Hmelnicka oblast Derazhnyanskij rajon Litinskij rajon Vinnickij rajon Barskij rajon Zhmerinka Tivrivskij rajon Shargorodskij rajon Rajon roztashovanij u zahidnij chastini oblasti i nalezhit do pravoberezhnoyi lisostepovoyi zoni pivdenno zahidnoyi chastini Ukrayini Rajon roztashovanij na perehresti zaliznichnih kolij Kiyivskogo Mogiliv Podilskogo Odeskogo i Lvivskogo napryamkiv Do vuzlovoyi stanciyi Zhmerinka protyagom roku cilodobovo jde velikij potik poyizdiv Iz p yati posadochnih platform stanciya prijmaye i vidpravlyaye pasazhiriv a na vantazhno tovarnij stanciyi sho znahoditsya na Postu Podilskomu formuyutsya vantazhni perevezennya Rajonnij centr Zhmerinka Administrativna teritoriya rajonu podilyayetsya na 68 sil i selishe miskogo tipu Brayiliv Funkcionuyut 28 miscevih rad Brayilivska selishna 30 deputativ ta 27 silskih rad 420 deputativ Prirodni umoviZ korisnih kopalin vidobuvayutsya granit vapnyaki dlya himichnoyi ta cukrovoyi promislovosti vapnyak dlya vipalyuvannya vapna budivelni piski cegelna sirovina Z 30 rodovish nini rozroblyayetsya 4 vsi inshi perebuvayut u rezervi Roztashovanij v mezhah Podilskoyi visochini Relyef rajonu hvilyasta rivnina iz nevelikim shilom na shid ta pivdennij shid Nayavnist balochnoyi sistemi viznachaye vodno erozijnij harakter relyefu ale ce daye zmogu vikoristovuvati silskogospodarsku tehniku Klimat rajonu pomirno kontinentalnij z pomirno m yakoyu zimoyu ta teplim litom Vin spriyaye provedennyu vsih silskogospodarskih robit vidpochinku i turizmu Trivala j dostatno suha osin velika kilkist sonyachnih dniv Teritoriya rajonu nalezhit do pershogo pomirno teplogo vologogo agroklimatichnogo rajonu Maksimalna temperatura povitrya mozhe syagnuti 38 C minimalna 33 C a serednorichna 7 C Taki klimatichni umovi spriyatlivi dlya zemlerobstva Richki Riv Rivec Murafa Zgar Murashka yih pritoki spokijni tihoplinni povnovodni Richka Riv pritoka Pivdennogo Bugu Murafa i Murashka basejn Dnistra Grunti rajonu siri lisovi opidzoleni ta siri lisovi suglinkovi mayut malij vmist gumusu vid 0 8 do 1 8 vidsotka Na teritoriyi rajonu 20 ob yektiv zapovidnogo fondu Vinnickoyi oblasti Zagalna plosha yih stanovit 493 49 ga Chernyatinskij park viznanij pam yatnikom sadovo parkovoyi arhitekturi minulogo jogo vzyato pid ohoronu yak dendrologichnij park Stvoryuvali jogo razom z palacom plosha parku 31 ga Jogo tvorec sadivnik pejzazhist italiyec Denis Makled Tut oklimatizuvalis dereva dub chervonij buk lisovij vsogo 120 vidiv riznih derev i chagarnikiv Rajon maye znachni rekreacijni resursi do yakih mozhna vidnesti takozh parki ta lisovi masivi sil Chernyatin Severinivka Brayiliv Demidivka Oleksandrivka Noskivci IstoriyaUtvorennya rajonu Za postanovoyu Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu vid 7 03 1923 r Pro administrativno teritorialnij podil bula utvorena Vinnicka okruga Do neyi uvijshli novoutvoreni rajoni Zhmerinskij z 11 silskimi radami Brayilivska Voroshilivska Demidivska Veliko Zhmerinecka Zhukovecka Lyudavska Mihajlivska Novoselicka Somacka Siomanska Potocka misto Zhmerinka Mezhirivskij z 13 silskimi radami Bilikovecka Vinnikovecka Golovchinecka Dubivska Korostivecka Lopatinecka Lisogirska Mezhirivska Pochapinecka Severinivska Serbinivska Stodulecka Chernyatinska Rajon proisnuvav do 1932 roku Stanislavchickij z 14 silskimi radami Druga svitova vijna Vizvoleni naseleni punkti Naselenij punkt Data Voznivci Mala Zhmerinka Zhukivci Sidavo Rizhavka Potoki 17 03 1944 Lelyaki Podilske Tartak Martinivka Mezhiriv Riv Rozhepi Lopatinci Bilikivci Somaki Oleksiyivka Tarasivka Yaroshinka Budki Shuchinci Stanislavchik Noskivci Kudiyivci 18 03 1944 G Movchanska L Movchanska Movchani Kacmaziv Telelinci Kam yanogirka 19 03 1944 Sl Noskovecka Oleksandrivka Golubivka Chapaevka Pochapinci Lisogirka Zorinci 20 03 1944 Severinivka 20 22 03 1944 Serbinivci 20 23 03 1944 Brayiliv Demidivka Mogilivka 21 03 1944 Zhmerinka 22 03 1944 Stodulci Sl Mezhirivska Karmalyukove Petrani Kurilovci Novoselicya Dubova 23 03 1944 Sl Chernyatinska Chernyatin Tokarivka 24 03 1944Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Zhmerinskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 27 silskih rad yaki ob yednuyut 69 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Zhmerinka yake maye status mista oblasnogo znachennya tomu ne vhodit do skladu rajonu Utvorennya ob yednannya teritorialnih gromad u Zhmerinskomu rajoniStvoreno 2 teritorialni gromadi ce Zhmerinske OTG ta Severinivske OTG V proyekti she Stanislavske OTG TransportZ pivnochi na pivden rajon peretinaye Pivdenno Zahidna zaliznicya i prohodyat shlyahi na Kiyiv ta E583 Kishiniv Isnuyucha merezha avtomobilnih dorig rajonu maye zagalnu dovzhinu 384 3 km iz nih 45 dorig iz tverdim pokrittyam Avtoshlyahi T 0214 T 0218 T 0241 ta T 0242 Zaliznichni stanciyi Brayiliv Kordishivka Matejkove ta Serbinivci Zupinni punkti 1132 km Budki Demidivka Dubki Zhukivci Kozachivka Lopatinici Mezhiriv Mogilivka Stodulci Tartak ta Chernyatin GospodarstvoV ekspluataciyi perebuvaye 150 km gazovih merezh richne spozhivannya prirodnogo gazu ponad 1 273 mln m Diyut 1590 km linij elektroperedach Sumarne spozhivannya elektroenergiyi protyagom roku stanovit 150 mln kVt god Pidpriyemstva Demidivskij grankar yer shvejna fabrika s Severinivka m Zhmerinka NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 19 886 3832 2930 5468 4811 2717 128 Zhinki 24 248 3700 2439 5220 6337 6008 544 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 128 85 544 229 80 84 781 544 75 79 1721 976 70 74 2039 968 65 69 1467 1549 60 64 2310 974 55 59 1453 1079 50 54 1361 1209 45 49 1213 1410 40 44 1326 1362 35 39 1302 1382 30 34 1282 1314 25 29 1310 1211 20 24 1098 1719 15 20 1341 1499 10 14 1422 1343 5 9 1288 990 0 4 990 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 42992 97 41 rosiyani 883 2 00 moldovani 68 0 15 polyaki 29 0 07 bilorusi 26 0 06 inshi 138 0 31 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 43107 97 67 rosijska 910 2 06 moldovska 28 0 06 azerbajdzhanska 16 0 04 virmenska 15 0 03 inshi 60 0 14 Naselennya rajonu stanom na 01 01 2005 roku stanovit 40 5 tis cholovik sho stanovit 2 2 vid naselennya Vinnickoyi oblasti v tomu chisli miske naselennya 14 silske 86 PolitikaZhmerinska rajonna rada 2009 rik 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Zhmerinskogo rajonu bulo stvoreno 58 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 69 56 progolosuvali 19 993 iz 28 742 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 66 56 13 308 viborciv Yuliya Timoshenko 17 01 3 401 viborciv Oleg Lyashko 6 42 1 284 viborciv Anatolij Gricenko 2 49 497 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 96 Socialna sferaU rajoni funkcionuyut zakladi osviti Chernyatinskij derzhavnij agrarnij tehnikum ta Brayilivske SPTU 6 zagalnoosvitnih shkil I stupenya 3 shkil I P stupeniv 26 shkil I III stupeniv 12 V nih navchayetsya 5131 uchen Doshkilnih dityachih zakladiv 10 u nih vihovanciv 290 Galuz kulturi rajonu ob yednuye 20 budinkiv kulturi 36 silskih klubiv 61 biblioteku 4 muzeyi v t ch derzhavnij muzej P I Chajkovskogo N F Fon Mekk narodnij muzej Ustima Karmalyuka yedinij v Ukrayini U smt Brayiliv ta s Stanislavchik pracyuyut filiyi Zhmerinskoyi muzichnoyi shkoli Rajonne teritorialne medichne ob yednannya maye u svoyemu pidporyadkuvanni rajonnu likarnyu 4 dilnichni likarni 5 medambulatorij 47 feldshersko akusherskih punktiv V usih zakladah pracyuye 530 medpracivnikiv Na teritoriyi rajonu diye 16 gromadskih organizacij i 13 oseredkiv politichnih partij 66 religijnih gromad 32 UPC Moskovskogo patriarhatu 14 PCU 2 staroobryadskih 4 rimo katolickih 1 yevangelijskih hristiyan baptistiv 7 hristiyan yevangelskoyi viri 5 adventistiv somogo dnya ZMILogotip Zhmerinskoyi gazeti Presa ce gazeta sho opisuye zhittya najvazhlivishi podiyi a takozh istorichni svidchennya pro Zhmerinku Zhmerinskij Meridian ce gazeta sho opisuye zhittya Zhmerinskogo rajonu ce gazeta de rozmisheno ogoloshennya ta programa na efirni ta kabelne telebachennya INFO Zhmerinka Kolorit Internet vidannya Zhmerinka City 4 veresnya 2019 u Wayback Machine internet vidannya pro zhittya Zhmerinki i Zhmerinskogo rajonu Zasnovane kolektivom Zhmerinskoyi gazeti u zhovtni 2018 roku za pidtrimki Agenciyi rozvitku lokalnih media Abo Vhodit do merezhi miskih sajtiv The City Radio 67 34 FM radiostanciya Obrij pracyuye na chastotah Pershoyi programi Ukrayinskogo Radio Telebachennya Kabelne telebachennya Ranishe vikoristovuvalosya misceve telebachennya Decebal pislya prodazhu pidpriyemstva kiyivskij firmi misceve telebachennya translyuyetsya firmoyu DataGroup PersonaliyiUstim Karmalyuk 1787 1835 kerivnik povstanskogo ruhu na Podilli u 1813 1835 rokah proti nacionalnogo i socialnogo gnitu ukrayinskih kripakiv panami Mikola Malko 1883 1961 ukrayinskij radyanskij dirigent golovnij dirigent Sidnejskogo simfonichnogo orkestru 1957 1961 Tihin Abramov 1901 1991 radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 u roki nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 komandir tankovoyi brigadi polkovnik Chervonoyi Armiyi Mikola Bilokon 1955 5 j Ministr vnutrishnih sprav Ukrayini 2003 2005 Volodimir Vijtishin 1959 arhiyepiskop i mitropolit Ivano Frankivskij Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Pam yatki kulturiU seli Golovchenci nini Karmalyukove narodivsya i viris legendarnij narodnij geroj kerivnik selyanskogo ruhu pershoyi polovini XIX st Ustim Karmalyuk Tut stvoreno jogo muzej u centri sela stoyit jomu pam yatnik mozayichne panno prisvyachene narodnomu geroyu prikrashaye silskij Budinok kulturi U s Stanislavchik prozhivav svogo chasu vidatnij ukrayinskij pismennik Mihajlo Kocyubinskij Iz selom Novoselicya pov yazane im ya talanovitoyi aktrisi ta pismennici Sofiyi Didkovskoyi Tobilevich U riznij chas u s Noskivci perebuvali hudozhnik vidomij rosijskij poet Semen Nadson poet demokrat Stepan Rudanskij Pismennik Yurij Smolich neodnorazovo buvav u Noskivcyah vidviduyuchi ridnu sestru yaka tut vchitelyuvala Pismennik Yakiv Pantelejmonovich Sikorskij avtor knigi Ne hodi manivcyami Andrij Gudima pismennik poet navchalisya v Noskoveckij desyatirichci U selishi Brayiliv znahoditsya arhitekturnij ansambl Svyato Troyickogo monastirya v yakomu rozmishenij zhinochij monastir mayetok Nadiyi Filaretivni fon Mekk mecenatki klasika rosijskoyi muziki Petra Illicha Chajkovskogo vin p yat raziv pobuvav u Brayilovi 4 zhovtnya 1891 roku u seli Serbinivci nepodalik m Zhmerinka narodivsya i meshkav z batkami v rodini nimeckogo kolonista Osvald Ekkard Burggardt vidomij yak znamenitij ukrayinskij poet Yurij Klen Odnn iz p yati proslavlenih neoklasikiv do skladu yakih vhodili takozh Maksim Rilskij Mihajlo Draj Hmara Mikola Zerov ta Pavlo Filipovich Pro ce chitajte v pismennika Oleksandra Gorobcya U s Chernyatin na pochatku XVIII st zbuduvav palac fortecyu Budivlya zbereglasya bez osoblivih zmin u nij 29 kimnat benketna zala Div takozh Pam yatki arhitekturi Zhmerinskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Zhmerinskogo rajonu Pam yatki istoriyi Zhmerinskogo rajonu Pam yatki arheologiyi Zhmerinskogo rajonu Spisok kultovih sporud Zhmerinskogo rajonuPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 24 kvitnya 2020 roku 298 2020 rp Pro priznachennya S Nikolajchuka golovoyu Zhmerinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Vinnickoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Zhmerinskogo rajonu 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 26 serpnya 2017 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 25 bereznya 2016 DzherelaZhmerinka City internet vidannya pro zhittya Zhmerinki i Zhmerinskogo rajonu 4 veresnya 2019 u Wayback Machine Stattya Zhmerinka Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR 5 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s LiteraturaZhmerinskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 217 239