Микола Васильович Білоконь (нар. 22 березня 1955, с. Могилівка, Жмеринський район, Вінницька область) — Міністр внутрішніх справ України у 2003–2005 рр. Генерал-полковник міліції.
Микола Васильович Білоконь | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
5-й Міністр внутрішніх справ України | ||||||
27 серпня 2003 — 3 лютого 2005 | ||||||
Президент | Леонід Кучма | |||||
Попередник | Юрій Смирнов | |||||
Наступник | Юрій Луценко | |||||
Народився | 22 березня 1955 (69 років) с. Могилівка, Жмеринський район, Вінницька область | |||||
Відомий як | політик | |||||
Країна | Україна | |||||
Професія | юрист | |||||
Звання | Генерал-полковник | |||||
Релігія | Православний | |||||
Нагороди | ||||||
Медіафайли у Вікісховищі | ||||||
Біографія
Освіта: вища, 1981 року закінчив Київську вищу школу МВС, 1992 року Академію МВС, кандидат юридичних наук.
У 1973–1975 рр. проходив службу у лавах Збройних сил. З 1975 р. по 1994 р. працював в органах внутрішніх справ на посадах: інспектора відділу карного розшуку, інспектора управління охорони громадського порядку, старшого інспектора управління охорони громадського порядку, командира роти ППСМ УВС, заступника начальника Мінського РВВС м. Києва, заступника начальника управління охорони громадського порядку УВС, начальника організаційного відділу міліції громадської безпеки МВС України.
З 1994 р. по 1996 р. працював у центральному апараті МВС України на посадах: заступника начальника Головного управління охорони громадського порядку МВС України, першого заступника начальника Головного управління адміністративної служби міліції МВС.
З 1996 р. по 1999 р. — начальник Головного управління адміністративної служби міліції МВС України. З 1999 р. по 2001 р. — начальник Управління МВС України в Кіровоградській області. З листопада 2001 р. — заступник Глави Адміністрації Президента України — керівник Головного управління з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронних органів.
З 27 серпня 2003 р. по 3 лютого 2005 року — Міністр внутрішніх справ України.
2005 Микола Білоконь залишив Україну, аби уникнути кримінального переслідування після перемоги Помаранчевої революції. У пресі була опублікована копія паспорта колишнього Міністра внутрішніх справ України Миколи Білоконя, яка свідчить про наявність у нього російського громадянства.
Зараз працює у Міністерстві юстиції Російської Федерації.
Нагороди
- Орден «За заслуги» II ст. (22 серпня 2002) — за значний особистий внесок у державне будівництво, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм
- Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 1998) — за вагомий особистий внесок у боротьбу зі злочинністю, зміцнення законності й правопорядку, захист законних прав і свобод громадян, високий професіоналізм
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (22 серпня 2000)
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (22 березня 2004) — за вагомий особистий внесок у справу боротьби із злочинністю, зміцнення законності та правопорядку, високий професіоналізм
- Медаль «За відмінну службу з охорони громадського порядку» (05.1990).
Примітки
- Указ Президента України від 19 серпня 2004 року № 931/2004 «Про присвоєння спеціального звання»
- Розпорядження Президента України від 27 серпня 2003 року № 241/2003-рп «Про звільнення М. Білоконя з посади заступника Глави Адміністрації Президента України - Керівника Головного управління з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронних органів»
- Указ Президента України від 27 серпня 2003 року № 910/2003 «Про призначення М. Білоконя Міністром внутрішніх справ України»
- Указ Президента України від 3 лютого 2005 року № 129/2005 «Про звільнення М. Білоконя з посади Міністра внутрішніх справ України»
- BBC: Фото російського паспорта Білоконя у пресі
- Указ Президента України від 22 серпня 2002 року № 748/2002 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 23 серпня 1998 року № 920/98 «Про відзначення нагородами України»
- Указ Президента України № 1020/2000 від 22 серпня 2000 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [ 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
- Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2004 року № 346 «Про нагородження Білоконя М.В. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
Посилання
- Відкрита Україна[недоступне посилання з березня 2019]
Попередник: | 5-й Міністр внутрішніх справ України 27 серпня 2003 — 3 лютого 2005 | Наступник: |
Смирнов Юрій Олександрович | Луценко Юрій Віталійович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilokon Mikola Vasilovich Bilokon nar 22 bereznya 1955 s Mogilivka Zhmerinskij rajon Vinnicka oblast Ministr vnutrishnih sprav Ukrayini u 2003 2005 rr General polkovnik miliciyi Mikola Vasilovich Bilokon5 j Ministr vnutrishnih sprav Ukrayini27 serpnya 2003 3 lyutogo 2005PrezidentLeonid KuchmaPoperednikYurij SmirnovNastupnikYurij LucenkoNarodivsya22 bereznya 1955 1955 03 22 69 rokiv s Mogilivka Zhmerinskij rajon Vinnicka oblastVidomij yakpolitikKrayinaUkrayinaProfesiyayuristZvannya General polkovnikReligiyaPravoslavnijNagorodiOrden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Hrest Slavi MVS Ukrayini Imenna vognepalna zbroya Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini Mediafajli u VikishovishiBiografiyaOsvita visha 1981 roku zakinchiv Kiyivsku vishu shkolu MVS 1992 roku Akademiyu MVS kandidat yuridichnih nauk U 1973 1975 rr prohodiv sluzhbu u lavah Zbrojnih sil Z 1975 r po 1994 r pracyuvav v organah vnutrishnih sprav na posadah inspektora viddilu karnogo rozshuku inspektora upravlinnya ohoroni gromadskogo poryadku starshogo inspektora upravlinnya ohoroni gromadskogo poryadku komandira roti PPSM UVS zastupnika nachalnika Minskogo RVVS m Kiyeva zastupnika nachalnika upravlinnya ohoroni gromadskogo poryadku UVS nachalnika organizacijnogo viddilu miliciyi gromadskoyi bezpeki MVS Ukrayini Z 1994 r po 1996 r pracyuvav u centralnomu aparati MVS Ukrayini na posadah zastupnika nachalnika Golovnogo upravlinnya ohoroni gromadskogo poryadku MVS Ukrayini pershogo zastupnika nachalnika Golovnogo upravlinnya administrativnoyi sluzhbi miliciyi MVS Z 1996 r po 1999 r nachalnik Golovnogo upravlinnya administrativnoyi sluzhbi miliciyi MVS Ukrayini Z 1999 r po 2001 r nachalnik Upravlinnya MVS Ukrayini v Kirovogradskij oblasti Z listopada 2001 r zastupnik Glavi Administraciyi Prezidenta Ukrayini kerivnik Golovnogo upravlinnya z pitan sudovoyi reformi diyalnosti vijskovih formuvan ta pravoohoronnih organiv Z 27 serpnya 2003 r po 3 lyutogo 2005 roku Ministr vnutrishnih sprav Ukrayini 2005 Mikola Bilokon zalishiv Ukrayinu abi uniknuti kriminalnogo peresliduvannya pislya peremogi Pomaranchevoyi revolyuciyi U presi bula opublikovana kopiya pasporta kolishnogo Ministra vnutrishnih sprav Ukrayini Mikoli Bilokonya yaka svidchit pro nayavnist u nogo rosijskogo gromadyanstva Zaraz pracyuye u Ministerstvi yusticiyi Rosijskoyi Federaciyi NagorodiOrden Za zaslugi II st 22 serpnya 2002 za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo bagatorichnu sumlinnu pracyu ta visokij profesionalizm Orden Za zaslugi III st 23 serpnya 1998 za vagomij osobistij vnesok u borotbu zi zlochinnistyu zmicnennya zakonnosti j pravoporyadku zahist zakonnih prav i svobod gromadyan visokij profesionalizm Vidznaka Imenna vognepalna zbroya 22 serpnya 2000 Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini 22 bereznya 2004 za vagomij osobistij vnesok u spravu borotbi iz zlochinnistyu zmicnennya zakonnosti ta pravoporyadku visokij profesionalizm Medal Za vidminnu sluzhbu z ohoroni gromadskogo poryadku 05 1990 PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 19 serpnya 2004 roku 931 2004 Pro prisvoyennya specialnogo zvannya Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 27 serpnya 2003 roku 241 2003 rp Pro zvilnennya M Bilokonya z posadi zastupnika Glavi Administraciyi Prezidenta Ukrayini Kerivnika Golovnogo upravlinnya z pitan sudovoyi reformi diyalnosti vijskovih formuvan ta pravoohoronnih organiv Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 27 serpnya 2003 roku 910 2003 Pro priznachennya M Bilokonya Ministrom vnutrishnih sprav Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 3 lyutogo 2005 roku 129 2005 Pro zvilnennya M Bilokonya z posadi Ministra vnutrishnih sprav Ukrayini BBC Foto rosijskogo pasporta Bilokonya u presi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 22 serpnya 2002 roku 748 2002 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 1998 roku 920 98 Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini 1020 2000 vid 22 serpnya 2000 r div Oruzhie ot prezidenta Polnyj spisok vladelcev imennyh pistoletov 10 grudnya 2016 u Wayback Machine Aleksandr Horolskij Denis Ivanesko InA Ukrayinski Novini 8 grudnya 2016 r ros Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 22 bereznya 2004 roku 346 Pro nagorodzhennya Bilokonya M V Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini PosilannyaVidkrita Ukrayina nedostupne posilannya z bereznya 2019 Poperednik 5 j Ministr vnutrishnih sprav Ukrayini 27 serpnya 2003 3 lyutogo 2005 Nastupnik Smirnov Yurij Oleksandrovich Lucenko Yurij Vitalijovich