Ти́врівський райо́н — колишняадміністративно-територіальна одиниця у центральній частині Вінницької області. Площа району становить 88160 га, або 3,4 % від території області. Утворено район 1923 року. Межує з 5 районами Вінницької області (Немирівський, Вінницький, Жмеринський, Шаргородський, Тульчинський). Адміністративний центр — смт Тиврів. Населення становить 41 819 (01.01.2018).
Тиврівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Вінницька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Вінницька область | ||||
Код КОАТУУ: | 0524500000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
Населення: | ▼ 41 819 (01.01.2018) | ||||
Площа: | 880 км² | ||||
Густота: | 47,52 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4355 | ||||
Поштові індекси: | 23300—23355 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Тиврів | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 25 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 52 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Красовський Ярослав Йосипович | ||||
Голова РДА: | Урдзік Віталій Валерійович | ||||
Вебсторінка: | Тиврівський район Тиврівська райрада | ||||
Адреса: | 23300, Вінницька область, Тиврівський район, смт Тиврів, вул. Тиверська , 32 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Тиврівський район у Вікісховищі |
Географія
Природно-кліматичні особливості
Поверхня Тиврівського району, як і області, хвиляста рівнина, яка підвищується у північно-західному напрямку і знижується у південному та південно-східному напрямках. У центральній частині району з північно-західного на пів-денно-східний напрямок протікає р. Південний Буг. Річки використовується для малого судноплавства і як джерела гідроенергії.
Така особливість ландшафту та наявність зазначених річок, 1 водосховищ.
Клімат району помірно континентальний. Середня температура повітря найтеплішого місяця — липня +18°С — +20°С, найхолоднішого — січня 5 — 6°С морозу.
Середні річні суми опадів становлять 590–650 мм. В холодний період року (листопад-березень) випадає 155–205 мм в теплий період року 435–445 мм опадів.
Структура земельного фонду
Територія всього — 88,2 тис.га, в тому числі:
- сільськогосподарські угіддя — 69,6 тис.га
- із них: рілля −59,1 тис.га
- ліси і інші лісовкриті площі — 11,1 тис.га
- забудовані землі — 3,3 тис.га
- землі водного фонду — 1,4 тис.га
Територією району протікають 22 річки, найбільша з них р. Південний Буг
Природні ресурси
Територія району розташована в межах південно—західної частини основного геоморфологічного елементу Українського кристалічного щита, в основі якого є кристалічний фундамент докембрія, складений частково магматичними породами (гранітами і мігматитами).
Геологічними науково-пошуковими роботами в районі виявлені прояви міді, нікелю, вольфраму, золота, срібла, алмазів, рідкоземельних металів. Для детальнішого вивчення їх місцезнаходження необхідні спеціалізовані пошуково-розвідувальні роботи.
Природні ресурси: дубові та грабові ліси, значні поклади граніту. В районі досить потужна мінерально-сировинна база.
Родовища гранітів (Витавське (Гніванське), Рахни-Полівське, Івоновецьке, Рогізнянське, Шендерівське). Перспективними напрямками використання є переробка граніту на євроблоки (1,2 група), будівельні блоки, будівельний камінь, облицювальну плитку, бруківку, тротуарну плитку, архітектурно-оздоблювальні вироби, переробка відходів граніту на щебеневу продукцію різних фракцій, інші напрямки.
Родовище каоліну (Рогізнянське). Каолін можна використовувати при виробництві цегли, фаянсу, кераміки чи окремо взяте виробництво — збагачення каолінів.
Родовища піску (Тиврівське (Василівське), Онитковецьке, Новоміське, Черемошненське). Пісок використовується для виробництва цегли та в будівельній галузі.
Родовища глини (суглинки) (Великовулизьке, Ворошилівське, Жахнівське, Лісове (смт. Тиврів), Селищанське , Тиврівське, Тростянецьке). Суглинки є основною сировиною при виробництві цегли. Родовища бентонітової глини (Пилява, Строїнці), прояви польового шпату (полішпатові концентрати), кварцові піски.
Історія
Територія району освоєна людьми між VI і IV тисячоліттями до нашої ери. Відомо, що на теренах Тиврівщини знаходились неолітичні стоянки, а саме: в Тиврові, Кліщеві, Рахнах-Польових, Селищі, Маянові, Шендерові (доба т. зв. Буго—дністровської культури — 6-3 тис. до н.е.). Доба міді і бронзи (3-2 тис. до н.е.) — розквіт трипільської культури — простежується на Тиврівщині в селах Кліщеві, Ворошилівці, Рогізні, Василівці. В ході археологічних розкопок на території району знайдено бронзову сокиру витонченої роботи цієї доби. Стоянку залізної доби виявлено в с. Маянів. Кургани скіфської доби, які ще у 20-х роках минулого століття досліджував Є. Сеніцький, виявлено біля сіл Селище, Борсків, великий курган між Сутисками і Ворошилівкою, три кургани біля Ворошилівки (ліворуч р. Південний Буг) та ін.
Про життя давньослов'янських племен, які проживали між Бугом і Дністром, подають численні писемні відомості візантійські автори VI-VII ст. Вони згадують східних слов'ян-антів — безпосередніх предків тиверців.
Вважається, що крайньою зі сходу межею розселення тиверців у VIII-IX століттях був Тиврів. «Містечко Тиврів на Богу (Вінницький повіт) — стверджує Михайло Грушевський, — одинока осада, що своїм іменем може вказувати на тиверців». Подібні думки про тиверців, як форпост на високому правому березі Південного Бугу, висловлювали і інші дослідники, зокрема М.Карамзін, Б. Рибаков, Н Молчановський.
На третьому (Київському) археологічному з'їзді, що проходив у 1874 році, домінувала думка, що Тиврів стоїть на місці старовинного поселення «Тивер».
Згодом тиверці увійшли до складу Київської Русі. З розпадом Київської держави земля тиверців наприкінці XIII ст. увійшла до Галицько-Волинського князівства. З початком монголо-татарського нашестя на Русь і падінням у 1240 р. Києва південно-західні землі потрапляють під владу ординців. Землю між Богом (Південним Бугом) і Дністром, а також сусідні райони, що лежали на схід і захід від неї, татари почали називали «Подолією» — Поділлям.
З послабленням і розпадом Галицько-Волинської держави значна частина правобережних земель підпадає під владу Литви. У 1363 році литовський князь Ольгерд розбив війська монголо-татар на р. Сині Води — притоці Південного Бугу. Саме з цього часу і до 1672 року територія району знаходилася у складі Литовської держави, а згодом у складі Речі Посполитої (після Кревської унії, яка у 1385 році об'єднала Литву з католицькою Польщею в єдину державу).
В історичних актах того часу знаходимо письмову згадку і про Тиврів, коли великий князь литовський Вітовт у 1393 році дарував це містечко з володіннями «землянину» Герману Дашкевичу «за вислугу». Крім Тиврова, Дашкевич отримав села Дзвониха, Кліщів, Соколинці, Шендерів, Тростянець.
З часом роздані землі переходили у володіння дітей землян: так, у 1505 році онук Г.Дашкевича Федір отримав від литовського князя Олександра підтвердження на право володіння Тивровом на умовах «отчини».
Цей історичний період характеризується постійною небезпекою татарських та турецьких нападів і поступовим зародженням нового общинного елементу — вільних людей — козаків.
У 1569 році після Люблінської унії, Тиврів отримав статус прикордонного оборонного пункту. Значне місце в економічному і торговому житті Тиврівщини в ту пору займало старовинне поселення Красне. У 1629 році Тиврів згадується в списках подимного податку Брацлавського воєводства.
На території району відбулися події національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Біля с. Черемошне поховано героя цієї війни, брацлавського полковника Д.Нечая.
З 1672 року по 1699 рік в період так званої «Руїни» Тиврівщина знаходилась у володінні Османської імперії, а з 1699 по 1793 р.р. знову у складі Речі Посполитої.
Після другого поділу Польщі у 1793 р. російські війська захоплюють Брацлавщину і Поділля, а відтак Тиврівщина підпадає під владу кріпосницької Росії.
З 30-х років XIX ст. на Тиврівщині розвиваються цукрова промисловість та різні ремесла.
У другій половині XIX ст. у Тиврові введено в експлуатацію першу в Україні гідроелектростанцію (потужністю 50 кВт.). У 1898 році вперше на Поділлі телефонізовано графом Гейденом Тиврів, Сутиски та Шершні.
На зламі XIX та XX століть значну культурну та духовну діяльність на Тиврівщині проводили видатні діячі української культури, зокрема Петро Ніщинський, Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Володимир Свідзинський та інші.
Як і всій Україні, Тиврівщині довелося зазнати жахів більшовицького режиму, які вилилися у страшні процеси штучних голодоморів, колективізацію, розкуркулювання, масові репресії.
У липні 1941 р. відбулися запеклі бої з фашистськими загарбниками, територія району була окупована ними з липня 1941 р. по березень 1944 р. В січні 1944 року відбувся героїчний рейд танкістів 40-ї гвардійської танкової бригади, який став провісником звільнення району.
Адміністративний поділ
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 25 сільських рад, які об'єднують 56 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — смт Тиврів.
Адміністративно-територіальні одиниці:
- міст районного значення — 1 (Гнівань)
- селищ міського типу — 2 (Сутиски, Тиврів)
- сільських населених пунктів — 50
Органи місцевого самоврядування
- сільських, селищних рад — 27 , працівників — 177
- Районна рада — 1 , депутатів — 56;
- Міська (міст районного значення) рада депутатів — 33;
- Селищних рад — 2, депутатів — 50;
- Сільських рад — 25 , депутатів — 361;
Населення
Чисельність наявного населення станом на 01.06.2010 року — 44,0 тис. ос., в тому числі:
- сільське — 20,9 тис. ос.
- міське — 23,1 тис. ос.
Кількість пенсіонерів — 14,4 тис. ос.
Транспорт
Район має одну залізничну станцію Гнівань; зупинні пункти: Бушинка, Краснівка, Селищанський, Яришівка. 581 км автомобільних шляхів, автомобільні шляхи: Т 0212, Т 0216, Т 0230 та Т 0242.
Пам'ятки
Історичні пам'ятки
Могила Данила Нечая в с. Черемошне, садиба Ярошинського в смт. Тиврів, садиба графа Гейдена в смт. Сутиски, руїни Черленківського замку в с. Селище.
Культурні пам'ятки
Могила композитора Ніщинського П. І. в с. Ворошилівка, Тиврівський ліцей, в якому працював композитор Микола Дмитрович Леонтович, Кирило Григорович Стеценко, навчався поет Володимир Юхимович Свідзинський.
Релігійні пам'ятки
Церква Іоанна Богослова в с. Бушинка, Костьол святого Йосипа в м. Гнівань, Церква Святомихайлівська в с. Довогополівка, Церква Старообрядної общини XIX ст. в с. Круги, Дмитрівська церква в с. Черемошне.
Природні пам'ятки
Природний заповідник в с. Кліщів, Можайщина.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тиврівського району було створено 60 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 71,13% (проголосували 24 304 із 34 168 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,89% (15 286 виборців); Юлія Тимошенко — 22,82% (5 546 виборців), Олег Ляшко — 4,96% (1 206 виборців), Анатолій Гриценко — 3,27% (794 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,71%.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тиврівський район |
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 23 грудня 2019 року № 577/2019-рп «Про призначення В.Урдзіка головою Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- Адміністративно-територіальний устрій Тиврівського району на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 26 березня 2016.
Література
- Тиврівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.555-575
Посилання
- Тиврів - Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вінницький район | ||
Жмеринський район | Немирівський район | |
Шаргородський район | Тульчинський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti vrivskij rajo n kolishnyaadministrativno teritorialna odinicya u centralnij chastini Vinnickoyi oblasti Plosha rajonu stanovit 88160 ga abo 3 4 vid teritoriyi oblasti Utvoreno rajon 1923 roku Mezhuye z 5 rajonami Vinnickoyi oblasti Nemirivskij Vinnickij Zhmerinskij Shargorodskij Tulchinskij Administrativnij centr smt Tivriv Naselennya stanovit 41 819 01 01 2018 Tivrivskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Vinnicka oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Vinnicka oblastKod KOATUU 0524500000Utvorenij 1923Likvidovanij 17 lipnya 2020Naselennya 41 819 01 01 2018 Plosha 880 km Gustota 47 52 osib km Tel kod 380 4355Poshtovi indeksi 23300 23355Naseleni punkti ta radiRajonnij centr smt TivrivMiski radi 1Selishni radi 2Silski radi 25Mista 1Smt 2Sela 52Selisha 1Rajonna vladaGolova radi Krasovskij Yaroslav JosipovichGolova RDA Urdzik Vitalij ValerijovichVebstorinka Tivrivskij rajon Tivrivska rajradaAdresa 23300 Vinnicka oblast Tivrivskij rajon smt Tivriv vul Tiverska 32MapaTivrivskij rajon u VikishovishiGeografiyaPrirodno klimatichni osoblivosti Poverhnya Tivrivskogo rajonu yak i oblasti hvilyasta rivnina yaka pidvishuyetsya u pivnichno zahidnomu napryamku i znizhuyetsya u pivdennomu ta pivdenno shidnomu napryamkah U centralnij chastini rajonu z pivnichno zahidnogo na piv denno shidnij napryamok protikaye r Pivdennij Bug Richki vikoristovuyetsya dlya malogo sudnoplavstva i yak dzherela gidroenergiyi Taka osoblivist landshaftu ta nayavnist zaznachenih richok 1 vodoshovish Klimat rajonu pomirno kontinentalnij Serednya temperatura povitrya najteplishogo misyacya lipnya 18 S 20 S najholodnishogo sichnya 5 6 S morozu Seredni richni sumi opadiv stanovlyat 590 650 mm V holodnij period roku listopad berezen vipadaye 155 205 mm v teplij period roku 435 445 mm opadiv Struktura zemelnogo fondu Teritoriya vsogo 88 2 tis ga v tomu chisli silskogospodarski ugiddya 69 6 tis ga iz nih rillya 59 1 tis ga lisi i inshi lisovkriti ploshi 11 1 tis ga zabudovani zemli 3 3 tis ga zemli vodnogo fondu 1 4 tis ga Teritoriyeyu rajonu protikayut 22 richki najbilsha z nih r Pivdennij Bug Prirodni resursi Teritoriya rajonu roztashovana v mezhah pivdenno zahidnoyi chastini osnovnogo geomorfologichnogo elementu Ukrayinskogo kristalichnogo shita v osnovi yakogo ye kristalichnij fundament dokembriya skladenij chastkovo magmatichnimi porodami granitami i migmatitami Geologichnimi naukovo poshukovimi robotami v rajoni viyavleni proyavi midi nikelyu volframu zolota sribla almaziv ridkozemelnih metaliv Dlya detalnishogo vivchennya yih misceznahodzhennya neobhidni specializovani poshukovo rozviduvalni roboti Prirodni resursi dubovi ta grabovi lisi znachni pokladi granitu V rajoni dosit potuzhna mineralno sirovinna baza Rodovisha granitiv Vitavske Gnivanske Rahni Polivske Ivonovecke Rogiznyanske Shenderivske Perspektivnimi napryamkami vikoristannya ye pererobka granitu na yevrobloki 1 2 grupa budivelni bloki budivelnij kamin oblicyuvalnu plitku brukivku trotuarnu plitku arhitekturno ozdoblyuvalni virobi pererobka vidhodiv granitu na shebenevu produkciyu riznih frakcij inshi napryamki Rodovishe kaolinu Rogiznyanske Kaolin mozhna vikoristovuvati pri virobnictvi cegli fayansu keramiki chi okremo vzyate virobnictvo zbagachennya kaoliniv Rodovisha pisku Tivrivske Vasilivske Onitkovecke Novomiske Cheremoshnenske Pisok vikoristovuyetsya dlya virobnictva cegli ta v budivelnij galuzi Rodovisha glini suglinki Velikovulizke Voroshilivske Zhahnivske Lisove smt Tivriv Selishanske Tivrivske Trostyanecke Suglinki ye osnovnoyu sirovinoyu pri virobnictvi cegli Rodovisha bentonitovoyi glini Pilyava Stroyinci proyavi polovogo shpatu polishpatovi koncentrati kvarcovi piski IstoriyaTeritoriya rajonu osvoyena lyudmi mizh VI i IV tisyacholittyami do nashoyi eri Vidomo sho na terenah Tivrivshini znahodilis neolitichni stoyanki a same v Tivrovi Klishevi Rahnah Polovih Selishi Mayanovi Shenderovi doba t zv Bugo dnistrovskoyi kulturi 6 3 tis do n e Doba midi i bronzi 3 2 tis do n e rozkvit tripilskoyi kulturi prostezhuyetsya na Tivrivshini v selah Klishevi Voroshilivci Rogizni Vasilivci V hodi arheologichnih rozkopok na teritoriyi rajonu znajdeno bronzovu sokiru vitonchenoyi roboti ciyeyi dobi Stoyanku zaliznoyi dobi viyavleno v s Mayaniv Kurgani skifskoyi dobi yaki she u 20 h rokah minulogo stolittya doslidzhuvav Ye Senickij viyavleno bilya sil Selishe Borskiv velikij kurgan mizh Sutiskami i Voroshilivkoyu tri kurgani bilya Voroshilivki livoruch r Pivdennij Bug ta in Pro zhittya davnoslov yanskih plemen yaki prozhivali mizh Bugom i Dnistrom podayut chislenni pisemni vidomosti vizantijski avtori VI VII st Voni zgaduyut shidnih slov yan antiv bezposerednih predkiv tiverciv Vvazhayetsya sho krajnoyu zi shodu mezheyu rozselennya tiverciv u VIII IX stolittyah buv Tivriv Mistechko Tivriv na Bogu Vinnickij povit stverdzhuye Mihajlo Grushevskij odinoka osada sho svoyim imenem mozhe vkazuvati na tiverciv Podibni dumki pro tiverciv yak forpost na visokomu pravomu berezi Pivdennogo Bugu vislovlyuvali i inshi doslidniki zokrema M Karamzin B Ribakov N Molchanovskij Na tretomu Kiyivskomu arheologichnomu z yizdi sho prohodiv u 1874 roci dominuvala dumka sho Tivriv stoyit na misci starovinnogo poselennya Tiver Zgodom tiverci uvijshli do skladu Kiyivskoyi Rusi Z rozpadom Kiyivskoyi derzhavi zemlya tiverciv naprikinci XIII st uvijshla do Galicko Volinskogo knyazivstva Z pochatkom mongolo tatarskogo nashestya na Rus i padinnyam u 1240 r Kiyeva pivdenno zahidni zemli potraplyayut pid vladu ordinciv Zemlyu mizh Bogom Pivdennim Bugom i Dnistrom a takozh susidni rajoni sho lezhali na shid i zahid vid neyi tatari pochali nazivali Podoliyeyu Podillyam Z poslablennyam i rozpadom Galicko Volinskoyi derzhavi znachna chastina pravoberezhnih zemel pidpadaye pid vladu Litvi U 1363 roci litovskij knyaz Olgerd rozbiv vijska mongolo tatar na r Sini Vodi pritoci Pivdennogo Bugu Same z cogo chasu i do 1672 roku teritoriya rajonu znahodilasya u skladi Litovskoyi derzhavi a zgodom u skladi Rechi Pospolitoyi pislya Krevskoyi uniyi yaka u 1385 roci ob yednala Litvu z katolickoyu Polsheyu v yedinu derzhavu V istorichnih aktah togo chasu znahodimo pismovu zgadku i pro Tivriv koli velikij knyaz litovskij Vitovt u 1393 roci daruvav ce mistechko z volodinnyami zemlyaninu Germanu Dashkevichu za vislugu Krim Tivrova Dashkevich otrimav sela Dzvoniha Klishiv Sokolinci Shenderiv Trostyanec Z chasom rozdani zemli perehodili u volodinnya ditej zemlyan tak u 1505 roci onuk G Dashkevicha Fedir otrimav vid litovskogo knyazya Oleksandra pidtverdzhennya na pravo volodinnya Tivrovom na umovah otchini Cej istorichnij period harakterizuyetsya postijnoyu nebezpekoyu tatarskih ta tureckih napadiv i postupovim zarodzhennyam novogo obshinnogo elementu vilnih lyudej kozakiv U 1569 roci pislya Lyublinskoyi uniyi Tivriv otrimav status prikordonnogo oboronnogo punktu Znachne misce v ekonomichnomu i torgovomu zhitti Tivrivshini v tu poru zajmalo starovinne poselennya Krasne U 1629 roci Tivriv zgaduyetsya v spiskah podimnogo podatku Braclavskogo voyevodstva Na teritoriyi rajonu vidbulisya podiyi nacionalno vizvolnoyi vijni pid provodom B Hmelnickogo Bilya s Cheremoshne pohovano geroya ciyeyi vijni braclavskogo polkovnika D Nechaya Z 1672 roku po 1699 rik v period tak zvanoyi Ruyini Tivrivshina znahodilas u volodinni Osmanskoyi imperiyi a z 1699 po 1793 r r znovu u skladi Rechi Pospolitoyi Pislya drugogo podilu Polshi u 1793 r rosijski vijska zahoplyuyut Braclavshinu i Podillya a vidtak Tivrivshina pidpadaye pid vladu kriposnickoyi Rosiyi Z 30 h rokiv XIX st na Tivrivshini rozvivayutsya cukrova promislovist ta rizni remesla U drugij polovini XIX st u Tivrovi vvedeno v ekspluataciyu pershu v Ukrayini gidroelektrostanciyu potuzhnistyu 50 kVt U 1898 roci vpershe na Podilli telefonizovano grafom Gejdenom Tivriv Sutiski ta Shershni Na zlami XIX ta XX stolit znachnu kulturnu ta duhovnu diyalnist na Tivrivshini provodili vidatni diyachi ukrayinskoyi kulturi zokrema Petro Nishinskij Mikola Leontovich Kirilo Stecenko Volodimir Svidzinskij ta inshi Yak i vsij Ukrayini Tivrivshini dovelosya zaznati zhahiv bilshovickogo rezhimu yaki vililisya u strashni procesi shtuchnih golodomoriv kolektivizaciyu rozkurkulyuvannya masovi represiyi U lipni 1941 r vidbulisya zapekli boyi z fashistskimi zagarbnikami teritoriya rajonu bula okupovana nimi z lipnya 1941 r po berezen 1944 r V sichni 1944 roku vidbuvsya geroyichnij rejd tankistiv 40 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi yakij stav provisnikom zvilnennya rajonu Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij ustrij Tivrivskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 misku radu 2 selishni radi ta 25 silskih rad yaki ob yednuyut 56 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr smt Tivriv Administrativno teritorialni odinici mist rajonnogo znachennya 1 Gnivan selish miskogo tipu 2 Sutiski Tivriv silskih naselenih punktiv 50 Organi miscevogo samovryaduvannya silskih selishnih rad 27 pracivnikiv 177 Rajonna rada 1 deputativ 56 Miska mist rajonnogo znachennya rada deputativ 33 Selishnih rad 2 deputativ 50 Silskih rad 25 deputativ 361 NaselennyaChiselnist nayavnogo naselennya stanom na 01 06 2010 roku 44 0 tis os v tomu chisli silske 20 9 tis os miske 23 1 tis os Kilkist pensioneriv 14 4 tis os TransportRajon maye odnu zaliznichnu stanciyu Gnivan zupinni punkti Bushinka Krasnivka Selishanskij Yarishivka 581 km avtomobilnih shlyahiv avtomobilni shlyahi T 0212 T 0216 T 0230 ta T 0242 Pam yatkiIstorichni pam yatki Div takozh Pam yatki istoriyi Tivrivskogo rajonu Mogila Danila Nechaya v s Cheremoshne sadiba Yaroshinskogo v smt Tivriv sadiba grafa Gejdena v smt Sutiski ruyini Cherlenkivskogo zamku v s Selishe Kulturni pam yatki Div takozh Pam yatki arheologiyi Tivrivskogo rajonu ta Pam yatki arhitekturi Tivrivskogo rajonu Mogila kompozitora Nishinskogo P I v s Voroshilivka Tivrivskij licej v yakomu pracyuvav kompozitor Mikola Dmitrovich Leontovich Kirilo Grigorovich Stecenko navchavsya poet Volodimir Yuhimovich Svidzinskij Religijni pam yatki Cerkva Ioanna Bogoslova v s Bushinka Kostol svyatogo Josipa v m Gnivan Cerkva Svyatomihajlivska v s Dovogopolivka Cerkva Staroobryadnoyi obshini XIX st v s Krugi Dmitrivska cerkva v s Cheremoshne Prirodni pam yatki Prirodnij zapovidnik v s Klishiv Mozhajshina Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Tivrivskogo rajonu bulo stvoreno 60 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 71 13 progolosuvali 24 304 iz 34 168 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 62 89 15 286 viborciv Yuliya Timoshenko 22 82 5 546 viborciv Oleg Lyashko 4 96 1 206 viborciv Anatolij Gricenko 3 27 794 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 71 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tivrivskij rajonPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 23 grudnya 2019 roku 577 2019 rp Pro priznachennya V Urdzika golovoyu Tivrivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Vinnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2020 Administrativno teritorialnij ustrij Tivrivskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 26 bereznya 2016 LiteraturaTivrivskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 555 575PosilannyaTivriv Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2012 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2012 Vinnickij rajonZhmerinskij rajon Nemirivskij rajonShargorodskij rajon Tulchinskij rajon