Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бук звичайний, лісовий або європейський (Fagus sylvatica L.) — вид квіткових рослин родини букових (Fagaceae).
| Бук звичайний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Букові (Fagaceae) |
| Рід: | Бук (Fagus) |
| Вид: | Бук звичайний (F. sylvatica) |
| Біноміальна назва | |
| Fagus sylvatica L., 1753 | |
| Підвиди | |
| |
 | |
Опис
Це дерево заввишки 20–45 м. Стовбур вкритий гладенькою сріблясто-сірою корою. Пагони червонувато-бурі, молоді пагони волосисті з черговими загостреними коричневими бруньками. Розташування бруньок почергове. Листки яйцеподібні, цілокраї, майже шкірясті, зверху темно-зелені блискучі, зісподу світліші (4–40 см завдовжки і 2,5–7 см завширшки), короткочерешкові.
Квітки одностатеві. Тичинкові квітки зібрані в головчасті суцвіття (по 20 шт.). Оцвітина їх трубчасто-дзвоникувата, глибоко 5-6-надрізана з довгасто-лінійними або ланцетними частками. Зеленуваті жіночі квітки зібрані по 2–4, мають товсті опушені ніжки, оцвітина їх шестироздільна. Вони оточені спільною щетинкоподібною обгорткою. Зав'язь нижня, тригнізда. Плід (буковий горішок) — блискучий коричневий тригранний горішок (1–1,6 см завдовжки), оточений повністю або частково коробочкоподібною мисочкою, яка при достиганні розтріскується на чотири лопаті.
Місцезростання
Росте в Європі та Туреччині. До Англії дерево ймовірно було занесене з континенту людьми часів неоліту, що споживали горішки. Бук звичайний — головна лісоутворююча порода. Досить теплолюбна, тіньовитривала рослина, вибаглива до вологості повітря. Утворює зімкнуті чисті деревостани. При переході в більш високі гірські пояси до бука домішуються ялина і смерека. Цвіте в травні, плоди достигають у вересні — жовтні.
Поширений у Карпатах, де росте на висоті 250–1400 м над рівнем моря, в південній частині Волині, східна межа острівного поширення букових лісів в Україні проходить від Володимира по межі між Волинською височиною та Поліською низовиною до смт Гориньград поблизу м. Рівного, звідти повертає на південь до м. Кременця і далі до м. Старокостянтинова, смт Сатанова і смт Муровані Курилівці і повертає на захід до м. Кам'янець-Подільський, а також у вигляді острівних масивів у західному Лісостепу, в південній частині Волині. У лісостепу вирощується в культурах. Займає 9,З % державного лісового фонду України. Райони заготівлі — Карпати, лісостеп. Запаси сировини значні.
Практичне використання
Харчова, деревинна, кормова, лікарська, танідоносна, смолоносна, декоративна й фітомеліоративна рослина.
Плоди бука вживаються підсмаженими, але найважливіше значення мають в олійному виробництві для одержання харчової й технічної жирної букової олії. Оболонка букового горіха м'яка, легко відділяється, всередині знаходиться світле ядро, в якому міститься близько 30–36 % (до 43 %) олії, азотистих речовин (23,5 %), крохмаль, цукри, клітковина, яблучна і лимонна кислоти, дубильні речовини, вітамін Е (150 мг%).
Букова олія має солом'яно-жовте забарвлення, високі смакові властивості, належить до напіввисихаючих олій, добре зберігається; не поступається перед іншими горіховими оліями. Її застосовують у рибних консервах. Підсмажені розмелені горішки, а також макуху використовують як замінник кави.
У вареному вигляді макухою годують велику рогату худобу, свиней і курей. Горішки також є цінним кормом для великої рогатої худоби, овець і кіз. На корм худобі використовують достиглі горішки, при зберіганні їх оберігають від цвілі. З'їдаючи велику кількість макухи і горіхів, тварини отруюються. Токсичний чинник — алкалоїд , що міститься в плівочках ядра. При підсмажуванні горішків він розкладається. Поїдання тваринами великої кількості листків і пагонів бука викликає гастритні розлади, які іноді закінчуються смертю.
Букові горішки — улюблений корм для багатьох видів диких тварин, зокрема диких свиней, вивірок, сарн, але головними їхніми споживачами є різноманітні дрібні мишоподібні гризуни, насамперед нориці руді та мишаки жовтогруді. У роки великого врожаю букових горішків, які часто мають 4-річний цикл, чисельність гризунів суттєво зростає. Подібні циклічні зміни чисельності лісових гризунів докладно описані у працях М. Рудишина, К. Татаринова, О. Корчинського та інших відомих українських теріологів.
Деревина бука тверда, добре полірується, водостійка, широко використовують для виробництва меблів, фанери, паркету, а також у машинобудуванні, авіабудуванні. 3 букової деревини виготовляють високоякісну тару, придатну для перевезення продуктів харчування. Букова тирса - одне з найкращих палив для виготовлення шпротів.
Шляхом сухої перегонки з деревини добувають буковий дьоготь і креозот.
До складу креозоту входять феноли, що зумовлюють його антисептичні й антипаразитарні властивості. У медицині креозот застосовують при лікуванні початкових стадій туберкульозу, при гнійних процесах у бронхах і легенях.
Зовнішньо ним лікують виразки шкіри і слизових оболонок. У ветеринарії креозотом лікують виразки шкіри і виганяють легеневі глисти.
Кора і листки бука містять дубильні речовини (5,4–5,9 %).
Як декоративна рослина бук дуже ціниться у парковому будівництві, особливо форми з пірамідальною та плакучою кронами, а також форми з червоними і строкатими листками. У Західній Європі він і його культурні форми широко використовуються в ландшафтному дизайні для поодиноких і невеликих групових насаджень, живоплотів. Він добре піддається стрижці. В Карпатах бук має ґрунтозахисне та протилавинне значення.
Збирання, переробка та зберігання
Букові горішки збирають здебільшого вручну після обнасінення та опадання їх на землю, обмеженість механізованих засобів збирання дуже гальмує їх заготівлю. У найурожайніші роки в чистих середньовікових деревостанах з 1 га букового насадження можна зібрати в середньому 200–300 кг горішків. Збирати їх починають у вересні і продовжують 1,5–2 місяці. Зібрані горішки пропускають через віялки і підсушують під наметами або у вогневих сушарках при температурі не вище 60 °С, тривалість сушіння 1–2 години. Добре висушені горіхи зберігають у мішках по 25 кг при постійно зниженій температурі та вологості не вищій 60–65 %. Мішки кладуть не на підлогу, а на дошки та колодки.
Шкідники
Див. також
Примітки
- Fagus sylvatica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 146
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Fagus sylvatica |
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : , 1979. — 440 с.
- Бук лісовий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 71. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buk zvichajnij lisovij abo yevropejskij Fagus sylvatica L vid kvitkovih roslin rodini bukovih Fagaceae Buk zvichajnij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bukocviti Fagales Rodina Bukovi Fagaceae Rid Buk Fagus Vid Buk zvichajnij F sylvatica Binomialna nazva Fagus sylvatica L 1753 Pidvidi F sylvatica subsp hohenackeriana F sylvatica subsp orientalis F sylvatica subsp sylvaticaOpisCe derevo zavvishki 20 45 m Stovbur vkritij gladenkoyu sriblyasto siroyu koroyu Pagoni chervonuvato buri molodi pagoni volosisti z chergovimi zagostrenimi korichnevimi brunkami Roztashuvannya brunok pochergove Listki yajcepodibni cilokrayi majzhe shkiryasti zverhu temno zeleni bliskuchi zispodu svitlishi 4 40 sm zavdovzhki i 2 5 7 sm zavshirshki korotkochereshkovi Kvitki odnostatevi Tichinkovi kvitki zibrani v golovchasti sucvittya po 20 sht Ocvitina yih trubchasto dzvonikuvata gliboko 5 6 nadrizana z dovgasto linijnimi abo lancetnimi chastkami Zelenuvati zhinochi kvitki zibrani po 2 4 mayut tovsti opusheni nizhki ocvitina yih shestirozdilna Voni otocheni spilnoyu shetinkopodibnoyu obgortkoyu Zav yaz nizhnya trignizda Plid bukovij gorishok bliskuchij korichnevij trigrannij gorishok 1 1 6 sm zavdovzhki otochenij povnistyu abo chastkovo korobochkopodibnoyu misochkoyu yaka pri dostiganni roztriskuyetsya na chotiri lopati MiscezrostannyaRoste v Yevropi ta Turechchini Do Angliyi derevo jmovirno bulo zanesene z kontinentu lyudmi chasiv neolitu sho spozhivali gorishki Buk zvichajnij golovna lisoutvoryuyucha poroda Dosit teplolyubna tinovitrivala roslina vibagliva do vologosti povitrya Utvoryuye zimknuti chisti derevostani Pri perehodi v bilsh visoki girski poyasi do buka domishuyutsya yalina i smereka Cvite v travni plodi dostigayut u veresni zhovtni Poshirenij u Karpatah de roste na visoti 250 1400 m nad rivnem morya v pivdennij chastini Volini shidna mezha ostrivnogo poshirennya bukovih lisiv v Ukrayini prohodit vid Volodimira po mezhi mizh Volinskoyu visochinoyu ta Poliskoyu nizovinoyu do smt Goringrad poblizu m Rivnogo zvidti povertaye na pivden do m Kremencya i dali do m Starokostyantinova smt Satanova i smt Murovani Kurilivci i povertaye na zahid do m Kam yanec Podilskij a takozh u viglyadi ostrivnih masiviv u zahidnomu Lisostepu v pivdennij chastini Volini U lisostepu viroshuyetsya v kulturah Zajmaye 9 Z derzhavnogo lisovogo fondu Ukrayini Rajoni zagotivli Karpati lisostep Zapasi sirovini znachni Praktichne vikoristannyaHarchova derevinna kormova likarska tanidonosna smolonosna dekorativna j fitomeliorativna roslina Plodi buka vzhivayutsya pidsmazhenimi ale najvazhlivishe znachennya mayut v olijnomu virobnictvi dlya oderzhannya harchovoyi j tehnichnoyi zhirnoyi bukovoyi oliyi Obolonka bukovogo goriha m yaka legko viddilyayetsya vseredini znahoditsya svitle yadro v yakomu mistitsya blizko 30 36 do 43 oliyi azotistih rechovin 23 5 krohmal cukri klitkovina yabluchna i limonna kisloti dubilni rechovini vitamin E 150 mg Bukova oliya maye solom yano zhovte zabarvlennya visoki smakovi vlastivosti nalezhit do napivvisihayuchih olij dobre zberigayetsya ne postupayetsya pered inshimi gorihovimi oliyami Yiyi zastosovuyut u ribnih konservah Pidsmazheni rozmeleni gorishki a takozh makuhu vikoristovuyut yak zaminnik kavi U varenomu viglyadi makuhoyu goduyut veliku rogatu hudobu svinej i kurej Gorishki takozh ye cinnim kormom dlya velikoyi rogatoyi hudobi ovec i kiz Na korm hudobi vikoristovuyut dostigli gorishki pri zberiganni yih oberigayut vid cvili Z yidayuchi veliku kilkist makuhi i gorihiv tvarini otruyuyutsya Toksichnij chinnik alkaloyid sho mistitsya v plivochkah yadra Pri pidsmazhuvanni gorishkiv vin rozkladayetsya Poyidannya tvarinami velikoyi kilkosti listkiv i pagoniv buka viklikaye gastritni rozladi yaki inodi zakinchuyutsya smertyu Bukovi gorishki ulyublenij korm dlya bagatoh vidiv dikih tvarin zokrema dikih svinej vivirok sarn ale golovnimi yihnimi spozhivachami ye riznomanitni dribni mishopodibni grizuni nasampered norici rudi ta mishaki zhovtogrudi U roki velikogo vrozhayu bukovih gorishkiv yaki chasto mayut 4 richnij cikl chiselnist grizuniv suttyevo zrostaye Podibni ciklichni zmini chiselnosti lisovih grizuniv dokladno opisani u pracyah M Rudishina K Tatarinova O Korchinskogo ta inshih vidomih ukrayinskih teriologiv Derevina buka tverda dobre poliruyetsya vodostijka shiroko vikoristovuyut dlya virobnictva mebliv faneri parketu a takozh u mashinobuduvanni aviabuduvanni 3 bukovoyi derevini vigotovlyayut visokoyakisnu taru pridatnu dlya perevezennya produktiv harchuvannya Bukova tirsa odne z najkrashih paliv dlya vigotovlennya shprotiv Shlyahom suhoyi peregonki z derevini dobuvayut bukovij dogot i kreozot Bukova aleya v Morlanvelzi Belgiya Do skladu kreozotu vhodyat fenoli sho zumovlyuyut jogo antiseptichni j antiparazitarni vlastivosti U medicini kreozot zastosovuyut pri likuvanni pochatkovih stadij tuberkulozu pri gnijnih procesah u bronhah i legenyah Zovnishno nim likuyut virazki shkiri i slizovih obolonok U veterinariyi kreozotom likuyut virazki shkiri i viganyayut legenevi glisti Kora i listki buka mistyat dubilni rechovini 5 4 5 9 Fagus sylvatica Tuluzkij muzej Fagus sylvatica Tuluzkij muzej Yak dekorativna roslina buk duzhe cinitsya u parkovomu budivnictvi osoblivo formi z piramidalnoyu ta plakuchoyu kronami a takozh formi z chervonimi i strokatimi listkami U Zahidnij Yevropi vin i jogo kulturni formi shiroko vikoristovuyutsya v landshaftnomu dizajni dlya poodinokih i nevelikih grupovih nasadzhen zhivoplotiv Vin dobre piddayetsya strizhci V Karpatah buk maye gruntozahisne ta protilavinne znachennya Zbirannya pererobka ta zberigannyaBukovij lis Gilochka buka lisovogo z plodami Bukovi gorishki zbirayut zdebilshogo vruchnu pislya obnasinennya ta opadannya yih na zemlyu obmezhenist mehanizovanih zasobiv zbirannya duzhe galmuye yih zagotivlyu U najurozhajnishi roki v chistih serednovikovih derevostanah z 1 ga bukovogo nasadzhennya mozhna zibrati v serednomu 200 300 kg gorishkiv Zbirati yih pochinayut u veresni i prodovzhuyut 1 5 2 misyaci Zibrani gorishki propuskayut cherez viyalki i pidsushuyut pid nametami abo u vognevih susharkah pri temperaturi ne vishe 60 S trivalist sushinnya 1 2 godini Dobre visusheni gorihi zberigayut u mishkah po 25 kg pri postijno znizhenij temperaturi ta vologosti ne vishij 60 65 Mishki kladut ne na pidlogu a na doshki ta kolodki ShkidnikiSovka piramidalnaDiv takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiFagus sylvatica Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Lis K Mahaon Ukrayina 2008 304 s il S 146DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fagus sylvatica Chopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv 1979 440 s Buk lisovij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 71 ISBN 5 88500 055 7